www.wikidata.uk-ua.nina.az

Степан Бутенко У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бутенко Бутенко Степан також Бут Кутенко Стецько пом ос

Степан Бутенко

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бутенко.

Бутенко Степан (також Бут, Кутенко Стецько; ? — пом. осінь 1674) — козацький державний та військовий діяч, білоцерківський полковник.

Степан Бутенко
полковник Білоцерківського полку
? - грудень 1667 — березень 1671 - ?
Попередник Яків Кульган
Наступник Гнат Макуха
наказний полковник Паволоцького полку
? — 1670 - ?
Попередник Ярош Грицина
Наступник Григорій Гамалія
полковник Білоцерківського полку
? - лютий 1674 — осінь 1674
Попередник Григорій Дорошенко
Наступник Гнат Макуха
Народився перша половина XVII століття
?, можливо Біла Церква
Помер осінь 1674
Біла Церква
Країна Гетьманщина
Професія військовий
Звання полковник
Релігія православ'я

Життєпис ред.

Походження ред.

Очевидно, народився на Білоцерківщині, можливо в самому місті Білій Церкві, в козацькій родині. Вперше згадується у Реєстрі Війська Запорозького 1649 року, до якого був вписаний у складі Білоцерківського полкового товариства. Серед козаків вищевказаного товариства перед ним записані також Андрій, Филон та Данило Бутенки, після нього Харко та Кіндрат Бутенки, серед козаків містечка Чорний Камінь цього ж полку — Іван, Юско та Дмитро Бутенки. Крім того, в полковому товаристві записані 5 козаків з прізвищем Бут і Демко Бутченко, серед Чорнокам'янських козаків записаний Грицько Бут, серед паволоцьких козаків Семен Бут та Петро Бутиков син. Отже, в даному полку проходили службу представники однієї чи кількох сімей Бутів та Бутенків (Бутенко може бути похідним від Бут і позначати сина чи іншого нащадка Бута).

Перший період на посаді білоцерківського полковника (1667—1671) ред.

Степан Бутенко став помітною постаттю у другій половині 1660-х років за часів правління гетьмана Петра Дорошенка. На той час Білу Церкву займала польська залога, яка там стояла від часів правління гетьмана Павла Тетері з 1664 року, а гетьманський уряд та Річ Посполита перебували у стані війни. Після невдалої облоги у травні-вересні 1667 року гетьманськими військами Білої Церкви, у грудні цього ж року було утворено новий Білоцерківський полк, полковий центр якого містився у Ставищі. Ймовірно, саме тоді його очолив Степан Бутенко, замінивши Якова Кульгана.

Вперше в письмових джерелах Бутенко згадується на цьому уряді у лютому 1668 року. Тоді він на чолі свого полку взяв участь у поході Петра Дорошенка до Срібного, спрямованому на очищення східних теренів України від московських військ. Похід довелося перервати через початок наступу польського війська з заходу.

Повернувшись з походу, Степан Бутенко на чолі Білоцерківського полку, за наказом гетьмана, протягом червня-липня 1668 року спробував знову звільнити Білу Церкву від польської залоги. У Підгаєцькій угоді 1667 року містилось положення про зменшення чисельності польської залоги у Білій Церкві та про заборону їй чинити прикрощі місцевому населенню. Але ці положення не виконувалися.

Наприкінці червня білоцерківський полковник узяв в облогу польську залогу (3 тисячі війська та 56 гаківниць), очолювану комендантом Яном Стахурським, і спробував здобути місто силами свого полку. Степан Бутенко намагався схилити на свій бік частину жовнірів, а також захопити коней, які випасалися на навколишніх полях. Силами одного полку він не зміг оволодіти містом, а тому звернувся за допомогою до Григорія Дорошенка, який стояв табором під Іллінцями. Наказний гетьман відрядив до нього паволоцького полковника Яроша Грицину та 200 подністрянських левенців. Спільними силами (близько 5 тис. чоловік) вони вранці 2 (12) липня напали на білоцерківську залогу, проте зазнали відчутної поразки. До полону потрапило півсотні козаків, серед них наказний паволоцький полковник і кілька сотників.

У серпні-вересні 1668 року над Дніпром під Сокирною зібрались всі дорошенківські полки, серед яких був і Білоцерківський С. Бутенка.

Тимчасове перебування під проводом кошового гетьмана Петра Суховія ред.

Під час походу Петра Суховія на Чигирин, 21 (31) липня 1669 року Степан Бутенко, йдучи з своїм полком на з'єднання з військом П. Дорошенка, був запрошений до Сміли на зустріч з Суховієм і підступно захоплений останнім у полон. Як писав 31 липня (10) серпня І. Ґізелю Й. Тукальський, П. Суховієнко «раптово разом з ними (татарами) на полковників…, що стояли під Смілою, прибувши, в свою неволю побрав і наказуючи їм по добрій волі з собою бути, ледь не на арканах…» перетягнув до себе. Кошовий гетьман 26 липня (5 серпня) 1669 року на своєму боці мав Корсунський, Білоцерківський, Паволоцький, Уманський, Торговицький, Кальницький полки і його підтримував кримський хан.

В кінці липня біля с. Конончі гетьман Дорошенко був оточений козаками П. Суховія та його союзником — татарською ордою. Облога тривала 5 тижнів, і лише після прибуття турецького чауша, котрий привіз Дорошенку клейноди від султана, татари відійшли до Криму, а П. Суховій до Умані.

Повернення під владу Петра Дорошенка ред.

Після поразки Петра Суховія у Конончівській битві на межі липня-серпня 1669 року, Степан Бутенко повернувся під владу П. Дорошенка.

18 (28) жовтня 1669 року С. Бутенко отримав королівський привілей на два млини: один під Каневом, другий під Маслівкою.

В кінці жовтня 1669 року Білоцерківський полк на чолі з С. Бутенком, разом з Корсунським, Паволоцьким, Брацлавським і Кальницьким полками, під проводом Г. Дорошенка, Я. Лизогуба та І. Сірка зібралися в Вільховці, готуючись до походу на Умань. Тут вони були оточені підрозділами М. Ханенка, П. Суховія та Ю. Хмельницького й татарами. Після підходу на допомогу дорошенківцям Білгородської орди, облога була знята. Об'єднане військо, вочевидь, під керівництвом Я. Лизогуба швидким маршем вирушило на виручку П. Дорошенку, якого Ханенко обложив у Стеблеві. 8 (18) листопада війська Ханенка були розгромлені.

У середині лютого 1670 року Р. Дмитрашко-Райча на чолі Переяславського, Чернігівського і лівобережної частини Київського полків розпочав наступ на лівобережні міста Черкаського полку, котрі були вірні П. Дорошенку. 20 лютого (2 березня) 1670 року Степана Бутенка було призначено наказним гетьманом над корпусом у складі Білоцерківського, Паволоцького та правобережного Київського полків й доручено відбити цей наступ. Він отримав наказ гетьмана діяти разом з польським полковником Яном Пиво-Запольським. Однак, вочевидь, через загрозу нападу запорожців і татар ця акція не відбулася.

Наступ ханенківців з татарами змусив Бутенка повернутися до Білої Церкви і присягнути комендантові Я. Стахурському допомагати в обороні і укріпленні фортеці. Після цього Степан Бутенко, за згодою начальника польської залоги, увійшов з полком до міста.

Протягом червня-липня 1670 року П. Дорошенко розпорядився направити 2 тис. серденят на чолі з полковником Степаном Бутенком, а також власну гвардію під проводом німецького офіцера, капітана Бідермана, до Білої Церкви з наказом оволодіти нею. З'явившись під містом, вони повністю оточили його, позбавивши вояків залоги можливості збирати з поля урожай. Бідерман також розпочав підготовку штурму фортифікацій, просуваючись за допомогою апрошів усе ближче до них. Проте, й цього разу захопити твердиню не вдалося. Я. Собеський направив на допомогу білоцерківській залозі потужний підрозділ, який налічував понад 4 тис. жовнірів разом зі слугами. Польські підрозділи, очолювані поручиком А. Хелмським, до яких приєдналися ще 500 жовнірів Я. Пива-Запольського, з'явилися несподівано, завдали поразки серденятам й змусили їх відступити. Внаслідок цього поляки спромоглися зберегти свою присутність у серці Правобережної Гетьманщини..

Білоцерківський полковник С. Бутенко був присутній на Чигиринській раді в кінці листопада — на початку грудня 1670 року. Він підтримав перехід Війська Запорозького під протекцію Османської імперії та складення присяги султанові. Усі — як гетьман, так і старшини — присягнули, затвердивши цей акт власними підписами на відповідному документі.

За даними дослідників М. Максимовича, В. Заруби, В. Панашенко, І. Крип'якевича, принаймні 1670 року Степан (Стецько) Кутенко (Бутенко) обіймав уряд паволоцького полковника. Можливо, по завершенню Чигиринської ради, після якої колишнього паволоцького полковника Я. Грицину відправили з посольством до Царгороду, Степан Бутенко певний час на межі 1670-1671 років виконував функції паволоцького полковника (очевидно наказного), одночасно керуючи й Білоцерківським полком.

Невдовзі, в кінці грудня 1670 року, Бутенко почав знову чинити спроби заволодіти Білою Церквою. Полковник зайняв місто козаками і серденятами, наказав повбивати жовнірів, які стояли в караулах і силою готовий був здобути фортецю. Останнє, проте, йому не вдалося. Я. Пиво-Запольський прибув на допомогу білоцерківському комендантові, коли Яків Лизогуб тримав два тижні місто в облозі. Новий комендант фортеці Ян Льобель просив Дорошенка відкликати білоцерківського полковника, а сердюкам він готовий був дати продовольство, щоб вони вийшли з Білої Церкви.

22 лютого (2 березня) 1671 року після завершення Генеральної ради в Корсуні до короля Речі Посполитої звертаються чигиринський полковник Я. Корицький, канівський — М. Павлович, білоцерківський — С. Бутенко, паволоцький — Г. Гамалія, кальницький — Г. Коваленко, торговицький — С. Щербина, уманський — Г. Білогруд, корсунський — Ф. Кандиба, кожен з яких особисто відправляє листа (текст усіх листів був майже ідентичний) до монарха про підтримку політичного курсу П. Дорошенка та власними образами на непоступливість польської сторони — «…Адже тоді (перед 1648 роком) не тільки гетьман чи полковник, а й найменший староста та ревізор був поляк, через що Військо терпіло всілякі утиски й мусіло з такого ярма визволитись. Вже двадцять років, як не можна згасити тої пожежі. Звольте, Ваша Королівська Милість, виявити нам свою панську ласку і не стримуйся, благаємо, в задоволенні всіх наших потреб». Одночасно був відправлений колективний лист від старшини, підписаний і С. Бутенком, на Запоріжжя із підтримкою Дорошенка і засудженням Острозької угоди 2 (12) вересня 1670 року.

Перехід на бік М. Ханенка. Втрата посади полковника ред.

Проте, після березня 1671 року Степан Бутенко перестав визнавати владу гетьмана Петра Дорошенка над Білоцерківським полком і приєднався до заколотників, очолюваних Михайлом Ханенком. На думку В. Кривошеї, після цього Бутенко втратив білоцерківське полковництво. Проте, коли у липні війська Дорошенка під час походу на Білу Церкву облягли її, Степан Бутенко знову перейшов на бік Дорошенка. 1672 року на Білу Церкву з Ладижина вирушило військо Михайла Ханенка. Частина Білоцерківського полку визнала владу останнього. Заколотників очолив Гнат Макуха, якого Ханенко призначив білоцерківським полковником (? — серпень 1672–1673 — ?) і який перебував у Білій Церкві під захистом польської залоги.

Після 1671 року згадки про Степана Бутенка в письмових джерелах зникають аж до початку 1674 року. Найімовірніше, спочатку він залишався під владою гетьмана Ханенка, хоча й не займав значних посад, проте після вторгнення султанської армії, окупації нею Поділля та Бучацького миру 1672 року, як і більшість козаків, повернувся на бік Дорошенка. Проте навесні 1673 року, після нової появи на Правобережжі Ханенка з поляками, Бутенко знову перейшов на його бік і, врешті-решт, з приходом на початку 1674 року на Правобережжя військ І. Самойловича, перейшов на бік останнього.

Перехід на бік І. Самойловича. Поновлення на посаді білоцерківського полковника (1674) ред.

У Богуславі Бутенко прийняв присягу перед Самойловичем і генеральним осавулом І. Лисенком. В. Кривошея вказує, що С. Бутенко став знову білоцерківським полковником у лютому 1674 року.

17 (27) лютого 1674 року він на чолі свого полку разом з іншою старшиною прийняв у Переяславі присягу на вірність московському цареві, а 19 (29) березня, після ухвалення Переяславських статей, підписав серед інших старшин листа цареві з повідомленням про свою присягу та з проханням оборонити Правобережну Україну від поляків і змусити польську залогу евакуюватися з Білої Церкви.

Бутенко взяв участь у поході І. Лисенка на Лисянку, спрямованому проти військ Григорія Дорошенка. 2 (12) березня відбувся бій. Лисянка повстала і видала до московського полону наказного гетьмана Г. Дорошенка і мурзу Ждан-Тугая.

9 (19) квітня 1674 року С. Бутенку «и всему поспольству въ полки» була надана царська грамота, в якій їм обіцялося зберігати їх в царській милості, не віддавати під владу поляків. В царській грамоті від 10 (20) квітня, зокрема, зазначалося, що питання про виведення польської залоги з Білої Церкви буде вирішене на зустрічі московських та польських і литовських послів.

Турецька загроза. Заклики до переходу на бік Дорошенка. Загибель ред.

Після приходу на допомогу П. Дорошенку влітку османсько-татарської армії під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила Самойловича і московські війська відступити, становище Степана Бутенка та ввіреного йому Білоцерківського полку стало загрозливим. Зберігся універсал наказного гетьмана від П. Дорошенка Григорія Гамалії від 15 (25) серпня, адресований білоцерківському полковнику, старшині, козакам, міщанам і всьому поспільству полку, які перебували на той час в Ставищах, в якому він «радив здраво, щоб всі сумніви і непотрібні думки відклавши в сторону, вчасно султановій величності відізвалися з усією доброзичливістю, і за свій злочин через висланих осіб своїх… добивали чолом султану й візиру: тому з Брацлава, з Кальника і з інших міст, покаявшись у такий же вині і в злочині, люди не побачили ні найменшої образи; і це все за нашим проханням за них, донесеному до візира, пробачено і збережено при першій султановій милості». Надіславши список з універсалу П. Дорошенка, яким той «вас у всьому прощає і відпускає всяке прогрішення», та навівши приклад Ладижина, що «стояв при впертості», наказний гетьман попереджав: «…вже то не побачите милосердя над собою, коли вже війська до вас прийдуть…». Якийсь Василь Юрійович з Паволочі 19 (29) серпня також переконував С. Бутенка прийняти добру пораду. «З начальними полку свого, — закликав він, — скоріше з усякою смиренністю віддай поклон султану турецькому, також і його милості пану гетьману наказному…».

Очевидно, що Степан Бутенко не дослухався до цих закликів і, не чекаючи для себе пощади від гетьмана Дорошенка, втік із жінкою до Білої Церкви, сподіваючись, очевидно, перейти під захист польської залоги. Проте комендант тамтешньої фортеці Ян Льобель звелів його зарубати як зрадника, мабуть, пам'ятаючи, скільки разів Бутенко дошкуляв йому та його попереднику, намагаючись заволодіти фортецею. Про це 1 (11) липня 1675 року Іван Самойлович писав царю, вказуючи, що подія відбулася минулої осені — тобто восени 1674 року. Самойлович також писав царю в лютому 1677 року, що комендант Білої Церкви вбив Бутенка з особистої помсти та пограбував усе його майно.

Література ред.

  • Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльности. — Нью-Йорк: Видання Вільної Академії Наук у США, 1985. — 712 c.
  • Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — Т. 1. — Київ: «Стікс-Ко», 2007.
  • Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — К.: Стилос, 2010. — 791 с. — ISBN 978-966-8009-99-0.
  • Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — К.: Темпора, 2011. — 632 с. — ISBN 978-617-569-051-2.
  • Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713). — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. — 288 с. — ISBN 966-518-304-4.

Примітки ред.

  1. Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. — ISBN 5-12-002042-9. — с. 176.
  2. Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. — ISBN 5-12-002042-9. — с. 170, 176, 177.
  3. Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. — ISBN 5-12-002042-9. — с. 179, 184, 185.
  4. Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. — ISBN 5-12-002042-9. — с. 169, 171, 172, 175, 176, 182, 194.
  5. Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — Київ: Видавництво «Стікс», 2007. — c. 252.
  6. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — К.: Темпора, 2011. — ISBN 978-617-569-051-2. — c. 167.
  7. ↑ Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. К.: «Стилос», 2010. — с. 238.
  8. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — К.: Темпора, 2011. — ISBN 978-617-569-051-2. — c. 206—207.
  9. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К.: Альтернативи, 1997. — ISBN 966-7217-00-0. — с. 154—155.
  10. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання.& — К.: Темпора, 2011.& — ISBN 978-617-569-051-2.& — с. 218—219.
  11. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — К.: Темпора, 2011. — ISBN 978-617-569-051-2. — c. 231.
  12. Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — ISBN 978-966-02-5552-4 — с. 501—502.
  13. Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — ISBN 978-966-02-5552-4 — с. 505, 506.
  14. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Білоцерківський полк. — К.: Стилос, 2002. — 184 с. ISBN 966-8009-28-2. — c. 90.
  15. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — К.: Темпора, 2011. — ISBN 978-617-569-051-2. — с. 272.
  16. Максимович М. Собрание сочинений. Т. 1. Отдел исторический. — К.: Типография М. П. Фрица, 1876. — c. 694—695.
  17. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 роках. — Дніпропетровськ, ПП «Ліра ЛТД», 2007. — с. 78.
  18. Панашенко В. Полкове управління в Україні (серед. XVII—XVIII ст.). Історичні зошити — К.: Інститут історії України, 1997. — c. 65.
  19. Крип'якевич І. Студії над державою Богдана Хмельницького // Записки НТШ, CLI. — Львів, 1931. — с. 123—135.
  20. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — К.: Темпора, 2011. — ISBN 978-617-569-051-2. — с. 275—276.
  21. Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713). — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. — с.82-83.
  22. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — К.: Темпора, 2011. — ISBN 978-617-569-051-2. — с. 296.
  23. ↑ Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. К.: «Стилос», 2010. — c. 16.
  24. ↑ Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — Київ: Видавництво «Стікс», 2007. — с. 118.
  25. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией: [В 15-ти т.]. — Т. 11: 1672—1674: Прибавления 1657. — СПб.: Тип. М. Эттингера, 1879. — с. 168, 232, 235, 239, 321—322.
  26. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией: [В 15-ти т.]. — Т. 11: 1672—1674: Прибавления 1657. — СПб.: Тип. М. Эттингера, 1879. — с. 420—421.
  27. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией: [В 15-ти т.]. — Т. 11: 1672—1674: Прибавления 1657. — СПб.: Тип. М. Эттингера, 1879. — с. 421—424.
  28. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. — К.: Темпора, 2011. — ISBN 978-617-569-051-2. — с. 525—526.
  29. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльности. — Нью-Йорк: Видання Вільної Академії Наук у США, 1985. — с. 565.
  30. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльности. — Нью-Йорк: Видання Вільної Академії Наук у США, 1985. — с. 526—527.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Butenko Butenko Stepan takozh But Kutenko Stecko pom osin 1674 kozackij derzhavnij ta vijskovij diyach bilocerkivskij polkovnik Stepan Butenkopolkovnik Bilocerkivskogo polku gruden 1667 berezen 1671 Poperednik Yakiv KulganNastupnik Gnat Makuhanakaznij polkovnik Pavolockogo polku 1670 Poperednik Yarosh GricinaNastupnik Grigorij Gamaliyapolkovnik Bilocerkivskogo polku lyutij 1674 osin 1674Poperednik Grigorij DoroshenkoNastupnik Gnat MakuhaNarodivsya persha polovina XVII stolittya mozhlivo Bila CerkvaPomer osin 1674Bila CerkvaKrayina GetmanshinaProfesiya vijskovijZvannya polkovnikReligiya pravoslav ya Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya 1 2 Pershij period na posadi bilocerkivskogo polkovnika 1667 1671 1 2 1 Timchasove perebuvannya pid provodom koshovogo getmana Petra Suhoviya 1 2 2 Povernennya pid vladu Petra Doroshenka 1 3 Perehid na bik M Hanenka Vtrata posadi polkovnika 1 4 Perehid na bik I Samojlovicha Ponovlennya na posadi bilocerkivskogo polkovnika 1674 1 5 Turecka zagroza Zakliki do perehodu na bik Doroshenka Zagibel 2 Literatura 3 PrimitkiZhittyepis red Pohodzhennya red Ochevidno narodivsya na Bilocerkivshini mozhlivo v samomu misti Bilij Cerkvi v kozackij rodini Vpershe zgaduyetsya u Reyestri Vijska Zaporozkogo 1649 roku do yakogo buv vpisanij u skladi Bilocerkivskogo polkovogo tovaristva 1 Sered kozakiv vishevkazanogo tovaristva pered nim zapisani takozh Andrij Filon ta Danilo Butenki pislya nogo Harko ta Kindrat Butenki 2 sered kozakiv mistechka Chornij Kamin cogo zh polku Ivan Yusko ta Dmitro Butenki 3 Krim togo v polkovomu tovaristvi zapisani 5 kozakiv z prizvishem But i Demko Butchenko sered Chornokam yanskih kozakiv zapisanij Gricko But sered pavolockih kozakiv Semen But ta Petro Butikov sin 4 Otzhe v danomu polku prohodili sluzhbu predstavniki odniyeyi chi kilkoh simej Butiv ta Butenkiv Butenko mozhe buti pohidnim vid But i poznachati sina chi inshogo nashadka Buta Pershij period na posadi bilocerkivskogo polkovnika 1667 1671 red Stepan Butenko stav pomitnoyu postattyu u drugij polovini 1660 h rokiv za chasiv pravlinnya getmana Petra Doroshenka Na toj chas Bilu Cerkvu zajmala polska zaloga yaka tam stoyala vid chasiv pravlinnya getmana Pavla Teteri z 1664 roku a getmanskij uryad ta Rich Pospolita perebuvali u stani vijni Pislya nevdaloyi oblogi u travni veresni 1667 roku getmanskimi vijskami Biloyi Cerkvi u grudni cogo zh roku bulo utvoreno novij Bilocerkivskij polk polkovij centr yakogo mistivsya u Stavishi 5 Jmovirno same todi jogo ocholiv Stepan Butenko zaminivshi Yakova Kulgana Vpershe v pismovih dzherelah Butenko zgaduyetsya na comu uryadi u lyutomu 1668 roku Todi vin na choli svogo polku vzyav uchast u pohodi Petra Doroshenka do Sribnogo spryamovanomu na ochishennya shidnih tereniv Ukrayini vid moskovskih vijsk Pohid dovelosya perervati cherez pochatok nastupu polskogo vijska z zahodu Povernuvshis z pohodu Stepan Butenko na choli Bilocerkivskogo polku za nakazom getmana protyagom chervnya lipnya 1668 roku sprobuvav znovu zvilniti Bilu Cerkvu vid polskoyi zalogi U Pidgayeckij ugodi 1667 roku mistilos polozhennya pro zmenshennya chiselnosti polskoyi zalogi u Bilij Cerkvi ta pro zaboronu yij chiniti prikroshi miscevomu naselennyu Ale ci polozhennya ne vikonuvalisya Naprikinci chervnya bilocerkivskij polkovnik uzyav v oblogu polsku zalogu 3 tisyachi vijska ta 56 gakivnic ocholyuvanu komendantom Yanom Stahurskim i sprobuvav zdobuti misto silami svogo polku Stepan Butenko namagavsya shiliti na svij bik chastinu zhovniriv a takozh zahopiti konej yaki vipasalisya na navkolishnih polyah Silami odnogo polku vin ne zmig ovoloditi mistom a tomu zvernuvsya za dopomogoyu do Grigoriya Doroshenka yakij stoyav taborom pid Illincyami Nakaznij getman vidryadiv do nogo pavolockogo polkovnika Yarosha Gricinu ta 200 podnistryanskih levenciv Spilnimi silami blizko 5 tis cholovik voni vranci 2 12 lipnya napali na bilocerkivsku zalogu prote zaznali vidchutnoyi porazki Do polonu potrapilo pivsotni kozakiv sered nih nakaznij pavolockij polkovnik i kilka sotnikiv 6 U serpni veresni 1668 roku nad Dniprom pid Sokirnoyu zibralis vsi doroshenkivski polki sered yakih buv i Bilocerkivskij S Butenka 7 Timchasove perebuvannya pid provodom koshovogo getmana Petra Suhoviya red Pid chas pohodu Petra Suhoviya na Chigirin 21 31 lipnya 1669 roku Stepan Butenko jduchi z svoyim polkom na z yednannya z vijskom P Doroshenka buv zaproshenij do Smili na zustrich z Suhoviyem i pidstupno zahoplenij ostannim u polon Yak pisav 31 lipnya 10 serpnya I Gizelyu J Tukalskij P Suhoviyenko raptovo razom z nimi tatarami na polkovnikiv sho stoyali pid Smiloyu pribuvshi v svoyu nevolyu pobrav i nakazuyuchi yim po dobrij voli z soboyu buti led ne na arkanah peretyagnuv do sebe 8 Koshovij getman 26 lipnya 5 serpnya 1669 roku na svoyemu boci mav Korsunskij Bilocerkivskij Pavolockij Umanskij Torgovickij Kalnickij polki i jogo pidtrimuvav krimskij han V kinci lipnya bilya s Kononchi getman Doroshenko buv otochenij kozakami P Suhoviya ta jogo soyuznikom tatarskoyu ordoyu Obloga trivala 5 tizhniv i lishe pislya pributtya tureckogo chausha kotrij priviz Doroshenku klejnodi vid sultana tatari vidijshli do Krimu a P Suhovij do Umani 9 Povernennya pid vladu Petra Doroshenka red Pislya porazki Petra Suhoviya u Kononchivskij bitvi na mezhi lipnya serpnya 1669 roku Stepan Butenko povernuvsya pid vladu P Doroshenka 18 28 zhovtnya 1669 roku S Butenko otrimav korolivskij privilej na dva mlini odin pid Kanevom drugij pid Maslivkoyu 7 V kinci zhovtnya 1669 roku Bilocerkivskij polk na choli z S Butenkom razom z Korsunskim Pavolockim Braclavskim i Kalnickim polkami pid provodom G Doroshenka Ya Lizoguba ta I Sirka zibralisya v Vilhovci gotuyuchis do pohodu na Uman Tut voni buli otocheni pidrozdilami M Hanenka P Suhoviya ta Yu Hmelnickogo j tatarami Pislya pidhodu na dopomogu doroshenkivcyam Bilgorodskoyi ordi obloga bula znyata Ob yednane vijsko vochevid pid kerivnictvom Ya Lizoguba shvidkim marshem virushilo na viruchku P Doroshenku yakogo Hanenko oblozhiv u Steblevi 8 18 listopada vijska Hanenka buli rozgromleni 10 U seredini lyutogo 1670 roku R Dmitrashko Rajcha na choli Pereyaslavskogo Chernigivskogo i livoberezhnoyi chastini Kiyivskogo polkiv rozpochav nastup na livoberezhni mista Cherkaskogo polku kotri buli virni P Doroshenku 20 lyutogo 2 bereznya 1670 roku Stepana Butenka bulo priznacheno nakaznim getmanom nad korpusom u skladi Bilocerkivskogo Pavolockogo ta pravoberezhnogo Kiyivskogo polkiv j dorucheno vidbiti cej nastup Vin otrimav nakaz getmana diyati razom z polskim polkovnikom Yanom Pivo Zapolskim Odnak vochevid cherez zagrozu napadu zaporozhciv i tatar cya akciya ne vidbulasya 11 Nastup hanenkivciv z tatarami zmusiv Butenka povernutisya do Biloyi Cerkvi i prisyagnuti komendantovi Ya Stahurskomu dopomagati v oboroni i ukriplenni forteci Pislya cogo Stepan Butenko za zgodoyu nachalnika polskoyi zalogi uvijshov z polkom do mista 7 Protyagom chervnya lipnya 1670 roku P Doroshenko rozporyadivsya napraviti 2 tis serdenyat na choli z polkovnikom Stepanom Butenkom a takozh vlasnu gvardiyu pid provodom nimeckogo oficera kapitana Bidermana do Biloyi Cerkvi z nakazom ovoloditi neyu Z yavivshis pid mistom voni povnistyu otochili jogo pozbavivshi voyakiv zalogi mozhlivosti zbirati z polya urozhaj Biderman takozh rozpochav pidgotovku shturmu fortifikacij prosuvayuchis za dopomogoyu aproshiv use blizhche do nih 12 Prote j cogo razu zahopiti tverdinyu ne vdalosya Ya Sobeskij napraviv na dopomogu bilocerkivskij zalozi potuzhnij pidrozdil yakij nalichuvav ponad 4 tis zhovniriv razom zi slugami Polski pidrozdili ocholyuvani poruchikom A Helmskim do yakih priyednalisya she 500 zhovniriv Ya Piva Zapolskogo z yavilisya nespodivano zavdali porazki serdenyatam j zmusili yih vidstupiti Vnaslidok cogo polyaki spromoglisya zberegti svoyu prisutnist u serci Pravoberezhnoyi Getmanshini 13 Bilocerkivskij polkovnik S Butenko buv prisutnij na Chigirinskij radi v kinci listopada na pochatku grudnya 1670 roku 14 Vin pidtrimav perehid Vijska Zaporozkogo pid protekciyu Osmanskoyi imperiyi ta skladennya prisyagi sultanovi Usi yak getman tak i starshini prisyagnuli zatverdivshi cej akt vlasnimi pidpisami na vidpovidnomu dokumenti 15 Za danimi doslidnikiv M Maksimovicha 16 V Zarubi 17 V Panashenko 18 I Krip yakevicha 19 prinajmni 1670 roku Stepan Stecko Kutenko Butenko obijmav uryad pavolockogo polkovnika Mozhlivo po zavershennyu Chigirinskoyi radi pislya yakoyi kolishnogo pavolockogo polkovnika Ya Gricinu vidpravili z posolstvom do Cargorodu Stepan Butenko pevnij chas na mezhi 1670 1671 rokiv vikonuvav funkciyi pavolockogo polkovnika ochevidno nakaznogo odnochasno keruyuchi j Bilocerkivskim polkom Nevdovzi v kinci grudnya 1670 roku Butenko pochav znovu chiniti sprobi zavoloditi Biloyu Cerkvoyu Polkovnik zajnyav misto kozakami i serdenyatami nakazav povbivati zhovniriv yaki stoyali v karaulah i siloyu gotovij buv zdobuti fortecyu Ostannye prote jomu ne vdalosya Ya Pivo Zapolskij pribuv na dopomogu bilocerkivskomu komendantovi koli Yakiv Lizogub trimav dva tizhni misto v oblozi 20 Novij komendant forteci Yan Lobel prosiv Doroshenka vidklikati bilocerkivskogo polkovnika a serdyukam vin gotovij buv dati prodovolstvo shob voni vijshli z Biloyi Cerkvi 7 22 lyutogo 2 bereznya 1671 roku pislya zavershennya Generalnoyi radi v Korsuni do korolya Rechi Pospolitoyi zvertayutsya chigirinskij polkovnik Ya Korickij kanivskij M Pavlovich bilocerkivskij S Butenko pavolockij G Gamaliya kalnickij G Kovalenko torgovickij S Sherbina umanskij G Bilogrud korsunskij F Kandiba kozhen z yakih osobisto vidpravlyaye lista tekst usih listiv buv majzhe identichnij do monarha pro pidtrimku politichnogo kursu P Doroshenka ta vlasnimi obrazami na nepostuplivist polskoyi storoni Adzhe todi pered 1648 rokom ne tilki getman chi polkovnik a j najmenshij starosta ta revizor buv polyak cherez sho Vijsko terpilo vsilyaki utiski j musilo z takogo yarma vizvolitis Vzhe dvadcyat rokiv yak ne mozhna zgasiti toyi pozhezhi Zvolte Vasha Korolivska Milist viyaviti nam svoyu pansku lasku i ne strimujsya blagayemo v zadovolenni vsih nashih potreb 21 Odnochasno buv vidpravlenij kolektivnij list vid starshini pidpisanij i S Butenkom na Zaporizhzhya iz pidtrimkoyu Doroshenka i zasudzhennyam Ostrozkoyi ugodi 2 12 veresnya 1670 roku 22 Perehid na bik M Hanenka Vtrata posadi polkovnika red Prote pislya bereznya 1671 roku Stepan Butenko perestav viznavati vladu getmana Petra Doroshenka nad Bilocerkivskim polkom i priyednavsya do zakolotnikiv ocholyuvanih Mihajlom Hanenkom Na dumku V Krivosheyi pislya cogo Butenko vtrativ bilocerkivske polkovnictvo 23 Prote koli u lipni vijska Doroshenka pid chas pohodu na Bilu Cerkvu oblyagli yiyi Stepan Butenko znovu perejshov na bik Doroshenka 24 1672 roku na Bilu Cerkvu z Ladizhina virushilo vijsko Mihajla Hanenka Chastina Bilocerkivskogo polku viznala vladu ostannogo Zakolotnikiv ocholiv Gnat Makuha yakogo Hanenko priznachiv bilocerkivskim polkovnikom serpen 1672 1673 i yakij perebuvav u Bilij Cerkvi pid zahistom polskoyi zalogi Pislya 1671 roku zgadki pro Stepana Butenka v pismovih dzherelah znikayut azh do pochatku 1674 roku Najimovirnishe spochatku vin zalishavsya pid vladoyu getmana Hanenka hocha j ne zajmav znachnih posad prote pislya vtorgnennya sultanskoyi armiyi okupaciyi neyu Podillya ta Buchackogo miru 1672 roku yak i bilshist kozakiv povernuvsya na bik Doroshenka Prote navesni 1673 roku pislya novoyi poyavi na Pravoberezhzhi Hanenka z polyakami Butenko znovu perejshov na jogo bik i vreshti resht z prihodom na pochatku 1674 roku na Pravoberezhzhya vijsk I Samojlovicha perejshov na bik ostannogo Perehid na bik I Samojlovicha Ponovlennya na posadi bilocerkivskogo polkovnika 1674 red U Boguslavi Butenko prijnyav prisyagu pered Samojlovichem i generalnim osavulom I Lisenkom V Krivosheya vkazuye sho S Butenko stav znovu bilocerkivskim polkovnikom u lyutomu 1674 roku 23 17 27 lyutogo 1674 roku vin na choli svogo polku razom z inshoyu starshinoyu prijnyav u Pereyaslavi prisyagu na virnist moskovskomu carevi 24 a 19 29 bereznya pislya uhvalennya Pereyaslavskih statej pidpisav sered inshih starshin lista carevi z povidomlennyam pro svoyu prisyagu ta z prohannyam oboroniti Pravoberezhnu Ukrayinu vid polyakiv i zmusiti polsku zalogu evakuyuvatisya z Biloyi Cerkvi 25 Butenko vzyav uchast u pohodi I Lisenka na Lisyanku spryamovanomu proti vijsk Grigoriya Doroshenka 2 12 bereznya vidbuvsya bij Lisyanka povstala i vidala do moskovskogo polonu nakaznogo getmana G Doroshenka i murzu Zhdan Tugaya 7 9 19 kvitnya 1674 roku S Butenku i vsemu pospolstvu v polki bula nadana carska gramota v yakij yim obicyalosya zberigati yih v carskij milosti ne viddavati pid vladu polyakiv 26 V carskij gramoti vid 10 20 kvitnya zokrema zaznachalosya sho pitannya pro vivedennya polskoyi zalogi z Biloyi Cerkvi bude virishene na zustrichi moskovskih ta polskih i litovskih posliv 27 Turecka zagroza Zakliki do perehodu na bik Doroshenka Zagibel red Pislya prihodu na dopomogu P Doroshenku vlitku osmansko tatarskoyi armiyi pid komanduvannyam vizira Kara Mustafi yaka zmusila Samojlovicha i moskovski vijska vidstupiti stanovishe Stepana Butenka ta vvirenogo jomu Bilocerkivskogo polku stalo zagrozlivim Zberigsya universal nakaznogo getmana vid P Doroshenka Grigoriya Gamaliyi vid 15 25 serpnya adresovanij bilocerkivskomu polkovniku starshini kozakam mishanam i vsomu pospilstvu polku yaki perebuvali na toj chas v Stavishah v yakomu vin radiv zdravo shob vsi sumnivi i nepotribni dumki vidklavshi v storonu vchasno sultanovij velichnosti vidizvalisya z usiyeyu dobrozichlivistyu i za svij zlochin cherez vislanih osib svoyih dobivali cholom sultanu j viziru tomu z Braclava z Kalnika i z inshih mist pokayavshis u takij zhe vini i v zlochini lyudi ne pobachili ni najmenshoyi obrazi i ce vse za nashim prohannyam za nih donesenomu do vizira probacheno i zberezheno pri pershij sultanovij milosti Nadislavshi spisok z universalu P Doroshenka yakim toj vas u vsomu proshaye i vidpuskaye vsyake progrishennya ta navivshi priklad Ladizhina sho stoyav pri vpertosti nakaznij getman poperedzhav vzhe to ne pobachite miloserdya nad soboyu koli vzhe vijska do vas prijdut Yakijs Vasil Yurijovich z Pavolochi 19 29 serpnya takozh perekonuvav S Butenka prijnyati dobru poradu Z nachalnimi polku svogo zaklikav vin skorishe z usyakoyu smirennistyu viddaj poklon sultanu tureckomu takozh i jogo milosti panu getmanu nakaznomu 28 Ochevidno sho Stepan Butenko ne dosluhavsya do cih zaklikiv i ne chekayuchi dlya sebe poshadi vid getmana Doroshenka vtik iz zhinkoyu do Biloyi Cerkvi spodivayuchis ochevidno perejti pid zahist polskoyi zalogi Prote komendant tamteshnoyi forteci Yan Lobel zveliv jogo zarubati yak zradnika mabut pam yatayuchi skilki raziv Butenko doshkulyav jomu ta jogo poperedniku namagayuchis zavoloditi forteceyu Pro ce 1 11 lipnya 1675 roku Ivan Samojlovich pisav caryu vkazuyuchi sho podiya vidbulasya minuloyi oseni tobto voseni 1674 roku 29 Samojlovich takozh pisav caryu v lyutomu 1677 roku sho komendant Biloyi Cerkvi vbiv Butenka z osobistoyi pomsti ta pograbuvav use jogo majno 30 Literatura red Doroshenko D Getman Petro Doroshenko Oglyad jogo zhittya i politichnoyi diyalnosti Nyu Jork Vidannya Vilnoyi Akademiyi Nauk u SShA 1985 712 c Kovalenko S Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah T 1 Kiyiv Stiks Ko 2007 Krivosheya V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya K Stilos 2010 791 s ISBN 978 966 8009 99 0 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya K Tempora 2011 632 s ISBN 978 617 569 051 2 Chuhlib T Getmani Pravoberezhnoyi Ukrayini v istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi 1663 1713 K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska Akademiya 2004 288 s ISBN 966 518 304 4 Primitki red Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Pidgot do druku O V Todijchuk golov uporyad ta in Redkol F P Shevchenko vidp red ta in K Naukova dumka 1995 ISBN 5 12 002042 9 s 176 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Pidgot do druku O V Todijchuk golov uporyad ta in Redkol F P Shevchenko vidp red ta in K Naukova dumka 1995 ISBN 5 12 002042 9 s 170 176 177 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Pidgot do druku O V Todijchuk golov uporyad ta in Redkol F P Shevchenko vidp red ta in K Naukova dumka 1995 ISBN 5 12 002042 9 s 179 184 185 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Pidgot do druku O V Todijchuk golov uporyad ta in Redkol F P Shevchenko vidp red ta in K Naukova dumka 1995 ISBN 5 12 002042 9 s 169 171 172 175 176 182 194 Kovalenko S Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 1 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2007 c 252 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya K Tempora 2011 ISBN 978 617 569 051 2 c 167 a b v g d Krivosheya V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya K Stilos 2010 s 238 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya K Tempora 2011 ISBN 978 617 569 051 2 c 206 207 Smolij V A Stepankov V S Ukrayinska derzhavna ideya XVII XVIII stolit problemi formuvannya evolyuciyi realizaciyi K Alternativi 1997 ISBN 966 7217 00 0 s 154 155 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya amp K Tempora 2011 amp ISBN 978 617 569 051 2 amp s 218 219 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya K Tempora 2011 ISBN 978 617 569 051 2 c 231 Ukrayina kriz viki Zbirnik naukovih prac na poshanu akademika NAN Ukrayini profesora Valeriya Smoliya K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2010 ISBN 978 966 02 5552 4 s 501 502 Ukrayina kriz viki Zbirnik naukovih prac na poshanu akademika NAN Ukrayini profesora Valeriya Smoliya K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2010 ISBN 978 966 02 5552 4 s 505 506 Krivosheya V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Bilocerkivskij polk K Stilos 2002 184 s ISBN 966 8009 28 2 c 90 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya K Tempora 2011 ISBN 978 617 569 051 2 s 272 Maksimovich M Sobranie sochinenij T 1 Otdel istoricheskij K Tipografiya M P Frica 1876 c 694 695 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rokah Dnipropetrovsk PP Lira LTD 2007 s 78 Panashenko V Polkove upravlinnya v Ukrayini sered XVII XVIII st Istorichni zoshiti K Institut istoriyi Ukrayini 1997 c 65 Krip yakevich I Studiyi nad derzhavoyu Bogdana Hmelnickogo Zapiski NTSh CLI Lviv 1931 s 123 135 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya K Tempora 2011 ISBN 978 617 569 051 2 s 275 276 Chuhlib T Getmani Pravoberezhnoyi Ukrayini v istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi 1663 1713 K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska Akademiya 2004 s 82 83 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya K Tempora 2011 ISBN 978 617 569 051 2 s 296 a b Krivosheya V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya K Stilos 2010 c 16 a b Kovalenko S Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 1 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2007 s 118 Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii sobrannye i izdannye Arheograficheskoj komissiej V 15 ti t T 11 1672 1674 Pribavleniya 1657 SPb Tip M Ettingera 1879 s 168 232 235 239 321 322 Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii sobrannye i izdannye Arheograficheskoj komissiej V 15 ti t T 11 1672 1674 Pribavleniya 1657 SPb Tip M Ettingera 1879 s 420 421 Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii sobrannye i izdannye Arheograficheskoj komissiej V 15 ti t T 11 1672 1674 Pribavleniya 1657 SPb Tip M Ettingera 1879 s 421 424 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya K Tempora 2011 ISBN 978 617 569 051 2 s 525 526 Doroshenko D Getman Petro Doroshenko Oglyad jogo zhittya i politichnoyi diyalnosti Nyu Jork Vidannya Vilnoyi Akademiyi Nauk u SShA 1985 s 565 Doroshenko D Getman Petro Doroshenko Oglyad jogo zhittya i politichnoyi diyalnosti Nyu Jork Vidannya Vilnoyi Akademiyi Nauk u SShA 1985 s 526 527 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stepan Butenko amp oldid 39750279