Ко́рсунський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Війська Запорозького в XVII—XVIII століттях. Полковий центр — місто Корсунь. Утворений в 1625 році як полк реєстрових козаків.
| Корсунський полк | |
Герб полкового центру | |
| Утворено | 1625 |
| Ліквідовано | 1712 |
| Центр | Корсунь |
| Сотні | 19 (1649) / 3472 (3333) Корсуньська полкова Василя Гаркуші Вергуненка Демка Прутильчича Миська Івахниченка Марка Бажаненка Герасима Тюлипенка Куришка Данила Корчевського Феська Костенка Семена Герасименка Мліївська Городиського Ясютина Лисянська Дем'яна Якимовича Григорія Гавриленка Вільшанська Ситницька |
| Полковники | |
| 1630 | Тарас Трясило |
| 1632 - 1634 | Тарас Филоненко |
| 1637 - 1638, 1648, 1652 - 1653 | Максим Нестеренко |
| 1648 | Іван Шангірей |
| 1648-1649 | Станіслав Морозенко |
| 1649-1652 | Лук'ян Мозиря |
| 1652 | Іван Золотаренко |
| 1653 - 1656 | Іван Гуляницький |
| 1657 - 1658 | Іван Петренко |
| 1658 - 1659 | Іван Креховецький |
| 1659 | Остап Фасцієвич |
| 1660 | Клеченко Яків |
| 1660 - 1662, 1663 - 1664 | Яків Улезько |
| 1662-1663, 1672 - 1673 | Григорій Гуляницький |
| 1664 - 1665 | Семен Височан |
| 1666 - 1669 | Гнат Уляновський |
| 1669-1672, 1674 - 1675 | Федір Кандиба |
| 1675 - ? | Костянтин Михалевський |
| 1676 | Сидір Коваленко |
| 1685 - 1707 | Захар Іскра |
Історія Редагувати
На час формування полку його першочерговою стратегічною метою було перехоплення татарських набігів по Чорному шляху та патрулювання його території.
На початку Національно-визвольної війни середини XVII ст. полк воював на боці польської шляхти, і лише перед битвою на Жовтих Водах 16 травня 1648 р. перейшов на бік повстанців.
У 1649 році до формації було приєднано Лисянський полк. У підсумку це став найчисельніший полк Війська Запорозького 1649—1654 років — за Зборовським реєстром 1649 року нараховував 3472 козаків, у 1654 р. — 5150 (з 51-го по 54-й рік на території полку додатково було сформовано ще 9 сотень).
Під час укладання Білоцерківського договору частина козаків полку підняла повстання котре приборкав Хмельницький. Відігравав активну роль у подіях часів війни 1658—1659 років, під булавою Виговського брав участь у Конотопській битві.
У часи Руїни у Корсуні знаходилася гетьманська резиденція (цю традицію заклав ще Б.Хмельницький у 1654—1655 роках) Ю. Хмельницького, П. Тетері, П. Дорошенка. Саме тут відбулася Корсунська рада (1657). Пізніше у 1664 році, через руйнацію краю, С. Височан переніс полковий центр до Лисянки. У цей період Корсунщина неодноразово перебувала в епіцентрі бойових дій. Через це її населення постійно зменшувалося, а з переселенням у 1665 р. козаків на чолі з полковником Височаном в Лівобережну Україну великі групи мешканців краю майже кожен рік осідали в лівобережних полках. Пік переселення припадає на середину 70-х рр. XVII ст. З 1666-го територія увійшла до вілаєту Дорошенка. Формально у цей період полк існував до 1676 року — капітуляції Петра Дорошенка.
1685—1712 Редагувати
Як формація Правобережного козацтва полк було відновлено у 1685 р. під час відновлення козацького устрою на Правобережжі. Його очолив виходець з Полтавщини Захар Іскра. Після відновлення полку корсунські козаки почали брати активну участь у політичних подіях, що відбувалися на території Правобережної України, зокрема, у походах на турецькі і татарські території, в повстанні 1702—1704 рр., Північній війні. Втім чисельно він вже був значно менший за попередні роки, до того ж виключно піхотний. На початку XVIII ст. з Лівобережжя на територію Корсунського полку посилився потік переселенців. У 1701 р. лівобережний гетьман Іван Мазепа скаржився, що Іскра разом з іншими правобережними полковниками, всупереч договорам, позаводив слободи в Корсуні, Мошнах та Драбівці.
У серпні 1699-го на пацифікаційному сеймі було вирішено «скасувати всі полки, як піші, так і кінні». Узимку 1702 р. у Корсунь, виконуючи рішення сейму, з озброєним загоном прибув власник Корсунського староства Ян Яблоновський й вимагав від козаків залишити населені пункти полку. Козаки вимозі не підкорились, натомість перебили у Корсуні католиків та жидів, у чому їх підтримали й міщани. Зрештою це призвело до того що наказний гетьман С.Самусь присягнув московському царю та разом із корсунцями, котрих очолював Іскра, підтримав повстання Палія.
1711 року полк став опорним пунктом гетьмана Пилипа Орлика під час його походу на Правобережну Україну. У квітні 1711 р. полк брав участь в обороні Богуслава від чисельно переважаючих військ Голіцина.
У 1711—1712 рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців було силою переселено на Лівобережжя, а полк ліквідовано разом з іншими правобережними полками.
Участь у військових діях Редагувати
| Назва кампанії | |
|---|---|
| Повстання Федоровича | 1630 |
| Смоленська війна | 1632-1634 |
| Повстання Павлюка | 1637 |
| Повстання Острянина | 1638 |
| Хмельниччина | 1648—1654 |
| Білоцерківське повстання | 1651 |
| Конотопська битва | 1659 |
| Громадянська війна | 1660-1676 |
| Молдавські походи | 1686-1687 |
| Польсько-турецька війна | 1695 |
| Повстання Палія | 1702-1704 |
| Похід Пилипа Орлика | 1711 |
Примітки Редагувати
- «Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «Наукова думка», 1995
- Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
- Історико-географічні і ін. відомості об містах, містечках і селах правобережної України. [Зібрав І. Левенко] // Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського — Ф. X., № 11721.
Посилання Редагувати
- Корсунський полк [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- ЕІУ/Корсунський полк [ 1 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Сайт видавництва «Стікс»[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела та література Редагувати
- Ю. А. Мицик. Корсунський полк [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 191. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Література Редагувати
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Коваленко Сергій. Корсунський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.