www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сердюк У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Сердю ки серденята сердюцькі охочепіхотні полки воя

Сердюк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сердюк (значення).

Сердю́ки (серденята, сердюцькі (охочепіхотні) полки) — вояки найманих піхотних частин, що утримувалися гетьманами Війська Запорозького з другої половини XVII — першої половини XVIII століття. Складали гвардію гетьмана. Сердюків набирали переважно з українського населення, козаків Гетьманщини і Запоріжжя, які наймалися за утримання і платню від гетьманського уряду. Середній сердюцький полк нараховував 400—500 вояків. Вони несли військову службу на кордонах, всередині країни, охороняли гетьманську резиденцію. Указом російського царя від 14 липня 1726 року сердюцькі полки ліквідовано.

Гетьманське військо на марші. Ймовірно піхотинці-сердюки (Фрагмент картини невідомого польського художника кінця 17 століття.)

Назва Редагувати

Перші згадки про сердюків відносяться до 1665 року. Сердюки були професійними військовими заробітчанами («охотниками») з південної Київщини та Східного Поділля. Не маючи постійного місця проживання, вони мандрували Правобережжям, наймаючись до козацького або польського війська. Поступово вони перетворилися на українську військову формацію. На 1671 рік при Дорошенкові нараховувалося 5 сердюцьких полків, в той час як на боці Речі Посполитої воювало всього 500 сердюків.

Походження терміна «сердюк» неясне. В романтичній «Історії Русів» його етимологію виводили від суворої і сердитої вдачі сердюків. На думку Миколи Костомарова, цей термін походив від назви типу яничарських штурмових підрозділів в османській армії — «серденгечті» (тур. Serdengeçti — безжальні). На думку історика Миколи Крикуна цих вояків початково називали «серденятами» від імені «Сердневого полку», що служив гетьманові Правобережної України Петру Дорошенку. За версією Олексія Сокирко, семантика слова «сердюк» могла походити від султанських найманців-ополченців «gönülü» — «волонтерів, що воюють із серцем, охотою»). На українське Лівобережжя слово «сердюк» потрапило маючи негативний зміст і позначало немісцеву людину з правого берега Дніпра, дорошенківця, що заробляє військовим найманством.

В той же час етимологія слова "сердюк" може походити від слова "сердитий" або "злий", що вказує на поведінку сердюків. Це не говорить про їх відношення до оточуючих, а про їх поведінку під час службових обов'язків чи війни, тобто вони були максимально відважні та безжальні до ворогів.

Національний склад Редагувати

Основний масив сердюків, що служили на Лівобережній Україні, походив з українського етнічного середовища. Цьому сприяв політичний статус Гетьманщини, відокремленої від західноєвропейських ринків найманства.

У 1660—1679 роках більшу частину сердюцьких формувань становили православні українці й білоруси Правобережжя, які в московських документах називалися спільно «литва». Також служили волохи і меншою мірою поляки. Волоська традиція військового найманства в козацькому війську тягнулася від часів Хмельниччини. Волохи служили переважно в «компанійській» кінноті. Між 1705—1711 роками сердюцькі частини поповнювалися вихідцями з Білорусі, Польщі та Придунав'я. Іноземці швидко асимілювалися, про що свідчать українські імена і прізвища їхніх нащадків.

В історіографії та народній пам'яті існувало ототожнення сердюків-найманців з чужинцями. Це явище мало соціально-психологічні, а не етнічні причини. Для козаків Лівобережжя сердюки були негідниками, що зводили військову справу до статусу ремесла, яке продається за гроші. Для простого населення сердюки були чужими захисниками інтересів панівних верств. Таке негативне сприйняття найманців-піхотинців відбилося в «Історії русів» та працях російської історіографії.

Дивитись також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669 — 1726 рр. — К. : Темпора, 2006. — С. 79.
  2. ↑ Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669 — 1726 рр. — К. : Темпора, 2006. — С. 80.
  3. История Русов или Малой России. — Москва, 1846.
  4. Костомаров Н. И. Руина: Гетманства Бруховецкого, Многогрешного и Самойловича // Костомаров Н. И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования. — Санкт-Петербург, 1905. — Кн. 6. — Т. 16. — С. 261.
  5. Крикун М. Інстуркція Війська Запорозького на варшавський сейм 1666 року і відповідь Яна Казимира на неї // Україна модерна. — 1999. — № 2—3. — С. 339—340.
  6. ↑ Сокирко О. Лицарі другого сорту… — С. 81—82.
  7. ↑ Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669 — 1726 рр. — Київ: Темпора, 2006. — С.139.
  8. Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669 — 1726 рр. — Київ: Темпора, 2006. — С.135.
  9. Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669 — 1726 рр. — Київ: Темпора, 2006. — С. 137.

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669—1726 рр. — Київ: Темпора, 2006.
  • Українське козацтво. Мала енциклопедія. — Київ: Генеза, 2002. С. 442.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serdyuk znachennya Serdyu ki serdenyata serdyucki ohochepihotni polki voyaki najmanih pihotnih chastin sho utrimuvalisya getmanami Vijska Zaporozkogo z drugoyi polovini XVII pershoyi polovini XVIII stolittya Skladali gvardiyu getmana Serdyukiv nabirali perevazhno z ukrayinskogo naselennya kozakiv Getmanshini i Zaporizhzhya yaki najmalisya za utrimannya i platnyu vid getmanskogo uryadu Serednij serdyuckij polk narahovuvav 400 500 voyakiv Voni nesli vijskovu sluzhbu na kordonah vseredini krayini ohoronyali getmansku rezidenciyu Ukazom rosijskogo carya vid 14 lipnya 1726 roku serdyucki polki likvidovano Getmanske vijsko na marshi Jmovirno pihotinci serdyuki Fragment kartini nevidomogo polskogo hudozhnika kincya 17 stolittya Zmist 1 Nazva 2 Nacionalnij sklad 3 Divitis takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 PosilannyaNazva RedaguvatiPershi zgadki pro serdyukiv vidnosyatsya do 1665 roku 1 Serdyuki buli profesijnimi vijskovimi zarobitchanami ohotnikami z pivdennoyi Kiyivshini ta Shidnogo Podillya Ne mayuchi postijnogo miscya prozhivannya voni mandruvali Pravoberezhzhyam najmayuchis do kozackogo abo polskogo vijska 2 Postupovo voni peretvorilisya na ukrayinsku vijskovu formaciyu Na 1671 rik pri Doroshenkovi narahovuvalosya 5 serdyuckih polkiv v toj chas yak na boci Rechi Pospolitoyi voyuvalo vsogo 500 serdyukiv 2 Pohodzhennya termina serdyuk neyasne V romantichnij Istoriyi Rusiv jogo etimologiyu vivodili vid suvoroyi i serditoyi vdachi serdyukiv 3 Na dumku Mikoli Kostomarova cej termin pohodiv vid nazvi tipu yanicharskih shturmovih pidrozdiliv v osmanskij armiyi serdengechti tur Serdengecti bezzhalni 4 Na dumku istorika Mikoli Krikuna cih voyakiv pochatkovo nazivali serdenyatami vid imeni Serdnevogo polku sho sluzhiv getmanovi Pravoberezhnoyi Ukrayini Petru Doroshenku 5 Za versiyeyu Oleksiya Sokirko semantika slova serdyuk mogla pohoditi vid sultanskih najmanciv opolchenciv gonulu volonteriv sho voyuyut iz sercem ohotoyu 6 Na ukrayinske Livoberezhzhya slovo serdyuk potrapilo mayuchi negativnij zmist i poznachalo nemiscevu lyudinu z pravogo berega Dnipra doroshenkivcya sho zaroblyaye vijskovim najmanstvom 6 V toj zhe chas etimologiya slova serdyuk mozhe pohoditi vid slova serditij abo zlij sho vkazuye na povedinku serdyukiv Ce ne govorit pro yih vidnoshennya do otochuyuchih a pro yih povedinku pid chas sluzhbovih obov yazkiv chi vijni tobto voni buli maksimalno vidvazhni ta bezzhalni do vorogiv Nacionalnij sklad RedaguvatiOsnovnij masiv serdyukiv sho sluzhili na Livoberezhnij Ukrayini pohodiv z ukrayinskogo etnichnogo seredovisha 7 Comu spriyav politichnij status Getmanshini vidokremlenoyi vid zahidnoyevropejskih rinkiv najmanstva U 1660 1679 rokah bilshu chastinu serdyuckih formuvan stanovili pravoslavni ukrayinci j bilorusi Pravoberezhzhya yaki v moskovskih dokumentah nazivalisya spilno litva 8 Takozh sluzhili volohi i menshoyu miroyu polyaki 7 Voloska tradiciya vijskovogo najmanstva v kozackomu vijsku tyagnulasya vid chasiv Hmelnichchini Volohi sluzhili perevazhno v kompanijskij kinnoti Mizh 1705 1711 rokami serdyucki chastini popovnyuvalisya vihidcyami z Bilorusi Polshi ta Pridunav ya 7 Inozemci shvidko asimilyuvalisya pro sho svidchat ukrayinski imena i prizvisha yihnih nashadkiv 9 V istoriografiyi ta narodnij pam yati isnuvalo ototozhnennya serdyukiv najmanciv z chuzhincyami Ce yavishe malo socialno psihologichni a ne etnichni prichini Dlya kozakiv Livoberezhzhya serdyuki buli negidnikami sho zvodili vijskovu spravu do statusu remesla yake prodayetsya za groshi Dlya prostogo naselennya serdyuki buli chuzhimi zahisnikami interesiv panivnih verstv 7 Take negativne sprijnyattya najmanciv pihotinciv vidbilosya v Istoriyi rusiv ta pracyah rosijskoyi istoriografiyi Divitis takozh RedaguvatiKompanijski polki Nadvirna kompanijska korogva Serdyucki diviziyi 1917 1918 Primitki Redaguvati Sokirko O Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr K Tempora 2006 S 79 a b Sokirko O Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr K Tempora 2006 S 80 Istoriya Rusov ili Maloj Rossii Moskva 1846 Kostomarov N I Ruina Getmanstva Bruhoveckogo Mnogogreshnogo i Samojlovicha Kostomarov N I Sobranie sochinenij Istoricheskie monografii i issledovaniya Sankt Peterburg 1905 Kn 6 T 16 S 261 Krikun M Insturkciya Vijska Zaporozkogo na varshavskij sejm 1666 roku i vidpovid Yana Kazimira na neyi Ukrayina moderna 1999 2 3 S 339 340 a b Sokirko O Licari drugogo sortu S 81 82 a b v g Sokirko O Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr Kiyiv Tempora 2006 S 139 Sokirko O Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr Kiyiv Tempora 2006 S 135 Sokirko O Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr Kiyiv Tempora 2006 S 137 Dzherela ta literatura RedaguvatiButich I L Serdyuki Arhivovano 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 541 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Redaguvati Sokirko O Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr Kiyiv Tempora 2006 Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya Kiyiv Geneza 2002 S 442 Posilannya RedaguvatiSerdyuki Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Serdyucki polki Arhivovano 14 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Serdyuki serdenyata Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1721 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Serdyuk amp oldid 36060040