www.wikidata.uk-ua.nina.az

Охотницькі полки полки що формувалися в Україні з 60 х рр XVII ст із найманих охочих людей на перших порах здебільшого з

Охотницькі полки

Охотницькі полки — полки, що формувалися в Україні з 60-х рр. XVII ст. із найманих, «охочих» людей, на перших порах здебільшого з іноземців — поляків, німців, сербів, волохів та ін., а згодом — із козаків, які не потрапили до реєстру, міщан. Охотницькі полки не включалися до реєстру козацького війська. Поділялися на охочекомонні (компанійські) та охочепіхотні (сердюцькі) полки. Одержували від гетьманського управління платню, продовольство, амуніцію, бойове спорядження тощо. Використовувались для придушення антигетьманських рухів, прикордонної служби, охорони гетьманської резиденції, посольств тощо.

Історія ред.

У роки гетьманства Івана Виговського була спроба створити регулярне «затяжне», тобто наймане, військо. Тоді на службу до українського війська вступили сотні й тисячі сербів. За часів гетьмана Дем'яна Многогрішного в Лівобережній Україні охотницькі полки були кінними, називалися компанійськими полками. У Правобережній Україні Петро Дорошенко також сформував наймане військо — піхотне, яке називалося сердюцьким (сердюки, серденята). Прийом козаків і селян з Лівобережної України в сердюцькі полки тоді заборонявся. Як правило, гетьманськими статтями обумовлювалася наявність одного охотницького полку на 1 тисячу осіб, однак насправді їх було більше.

Найбільше охотницьких полків стало за гетьмана івана Мазепи, при якому було 5 сердюцьких (охочепіхотних) полків і 5 компанійських (охочекомонних), три з яких після 1709 року залишилось на російському боці.

На 1725 існувало 4 охотницькі полки, а у 1730—1775 роках — 2-3 охочекомонні полки — Павлова і Чеснокова.

Компанійці брали участь у військових походах, охороняли порубіжжя, вели розвідку. Сердюки забезпечували поліційну службу, вартували на перевозах та біля артилерії, були особистими охоронцями гетьмана тощо. З часом гетьманську сторожу виділили в окремий підрозділ — жолдацьку роту. Для поселення жолдацьких родин виділили чималу ділянку землі, на якій згодом виникло село Жолдаки (нині Конотопський район). Охотницькі полки часто виконували поліцейсько-каральні функції — їх використовували для придушення соціальних виступів.

Сердюцькі полки існували до липня 1726, а компанійські — до 1775 року коли були реформовані у регулярні легкокінні полки РІА.

Устрій охотницького полку ред.

Адміністративний устрій охотницького полка був традиційно козацьким — полк, сотня, курінь, керівництво якими здійснювали полковник, сотник, курінний отаман. Охотницький полк найчастіше складався із 2—3-х сотень, в яких загалом було не більше 500—600 осіб. Називалися полк за прізвищами полковників, які підпорядковувалися гетьману та генеральній старшині, а через них — російському командуванню. Полковника призначали гетьманським універсалом із врученням відповідного знака — пернача, згодом — царським указом. В охотницьких полках практикувалося також наказне полковництво і сотництво, відповідним був і штат старшини, за винятком посади ротмістра, який командував невеликим загоном. Розквартирування охотницьких полків (як правило, в Лубенському полку, Миргородському полку та в околицях Глухова) відбувалося на подвір'ях посполитих, а їх постачання, яке називали стацією, покладалося на селян.

Джерела та література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ohotnicki polki polki sho formuvalisya v Ukrayini z 60 h rr XVII st iz najmanih ohochih lyudej na pershih porah zdebilshogo z inozemciv polyakiv nimciv serbiv volohiv ta in a zgodom iz kozakiv yaki ne potrapili do reyestru mishan Ohotnicki polki ne vklyuchalisya do reyestru kozackogo vijska Podilyalisya na ohochekomonni kompanijski ta ohochepihotni serdyucki polki Oderzhuvali vid getmanskogo upravlinnya platnyu prodovolstvo amuniciyu bojove sporyadzhennya tosho Vikoristovuvalis dlya pridushennya antigetmanskih ruhiv prikordonnoyi sluzhbi ohoroni getmanskoyi rezidenciyi posolstv tosho Istoriya red U roki getmanstva Ivana Vigovskogo bula sproba stvoriti regulyarne zatyazhne tobto najmane vijsko Todi na sluzhbu do ukrayinskogo vijska vstupili sotni j tisyachi serbiv Za chasiv getmana Dem yana Mnogogrishnogo v Livoberezhnij Ukrayini ohotnicki polki buli kinnimi nazivalisya kompanijskimi polkami U Pravoberezhnij Ukrayini Petro Doroshenko takozh sformuvav najmane vijsko pihotne yake nazivalosya serdyuckim serdyuki serdenyata Prijom kozakiv i selyan z Livoberezhnoyi Ukrayini v serdyucki polki todi zaboronyavsya Yak pravilo getmanskimi stattyami obumovlyuvalasya nayavnist odnogo ohotnickogo polku na 1 tisyachu osib odnak naspravdi yih bulo bilshe Najbilshe ohotnickih polkiv stalo za getmana ivana Mazepi pri yakomu bulo 5 serdyuckih ohochepihotnih polkiv i 5 kompanijskih ohochekomonnih tri z yakih pislya 1709 roku zalishilos na rosijskomu boci Na 1725 isnuvalo 4 ohotnicki polki a u 1730 1775 rokah 2 3 ohochekomonni polki Pavlova i Chesnokova Kompanijci brali uchast u vijskovih pohodah ohoronyali porubizhzhya veli rozvidku Serdyuki zabezpechuvali policijnu sluzhbu vartuvali na perevozah ta bilya artileriyi buli osobistimi ohoroncyami getmana tosho Z chasom getmansku storozhu vidilili v okremij pidrozdil zholdacku rotu Dlya poselennya zholdackih rodin vidilili chimalu dilyanku zemli na yakij zgodom viniklo selo Zholdaki nini Konotopskij rajon Ohotnicki polki chasto vikonuvali policejsko karalni funkciyi yih vikoristovuvali dlya pridushennya socialnih vistupiv Serdyucki polki isnuvali do lipnya 1726 a kompanijski do 1775 roku koli buli reformovani u regulyarni legkokinni polki RIA Ustrij ohotnickogo polku red Administrativnij ustrij ohotnickogo polka buv tradicijno kozackim polk sotnya kurin kerivnictvo yakimi zdijsnyuvali polkovnik sotnik kurinnij otaman Ohotnickij polk najchastishe skladavsya iz 2 3 h soten v yakih zagalom bulo ne bilshe 500 600 osib Nazivalisya polk za prizvishami polkovnikiv yaki pidporyadkovuvalisya getmanu ta generalnij starshini a cherez nih rosijskomu komanduvannyu Polkovnika priznachali getmanskim universalom iz vruchennyam vidpovidnogo znaka pernacha zgodom carskim ukazom V ohotnickih polkah praktikuvalosya takozh nakazne polkovnictvo i sotnictvo vidpovidnim buv i shtat starshini za vinyatkom posadi rotmistra yakij komanduvav nevelikim zagonom Rozkvartiruvannya ohotnickih polkiv yak pravilo v Lubenskomu polku Mirgorodskomu polku ta v okolicyah Gluhova vidbuvalosya na podvir yah pospolitih a yih postachannya yake nazivali staciyeyu pokladalosya na selyan Dzherela ta literatura red Zaruba V M Ohotnicke najmane vijsko na Livoberezhnij Ukrayini Getmanshini v ostannij chverti XVII st Zapiski NTSh T 225 Lviv 1993 S 232 257 Sokirko O G Licari drugogo sortu Najmane vijsko Livoberezhnoyi Getmanshini 1669 1726 rr Tempora K 2006 Panashenko V V Ohotnicki polki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 707 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Dyadichenko V A Narisi susp polit ustroyu Livoberezh Ukrayini kin XVII poch XVIII st K 1959 Sokirko O Ohotnicke vijsko Livoberezh Getmanshini istoriya viniknennya Kiyiv starovina 1998 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ohotnicki polki amp oldid 40587204