www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соломон Рисинський Соломо н Риси нський біл Салямон Рысінскі лат Solomonis Risinius Pantherus нар 1560 с Рисин Полоцьког

Соломон Рисинський

Соломо́н Риси́нський (біл. Салямон Рысінскі, лат. Solomonis Risinius (Pantherus); нар.~1560, с. Рисин Полоцького воєводства Великого князівства Литовського, нині Себезький район Псковської області Росії — 13 листопада 1625, Делятичі, Любчанська волость, тепер Новогрудський район) — поет-латиніст, філолог, фольклорист-пареміолог. Перша відома людина, яка назвала себе «білорусом» (лат. Leucorussus), а свою країну «Білоруссю» (лат. Leucorossia).

Біографія ред.

За Є. Порецьким і Ю. Крижановським, С. Рисинський народився в с. Рисин на Полоччині, але, посилаючись на університетські реєстри, де він пишеться «de Cobelinszky» (у Ляйпцигу) і «De Kobilinki» (у Базелі), Г. Люлевич вважає місцем народження письменника село з назвою Кобильники (або Кобильник) на Вітебщині.

Син дрібного шляхтича Федора Рисинського. Одержав добру початкову освіту (вдома і, можливо, в одній із протестантських шкіл ВКЛ). Знав церковнослов'янську мову. Достеменно відомо, що продовжив освіту в Ляйпцизькому університеті, куди приїхав 25 серпня 1582 разом з лікарем Яном Гаслером, колишнім учителем полоцького воєводи К. М. Дорогостайського. В 1584 році був домашнім учителем у Жмудській землі (як вихователь і вчитель працював і пізніше). 1585 року був у Малій Польщі, де викладав у кальвіністській школі. Не покидав бажання продовжити освіту, у листах прохав перевести його в Краків. Наприкінці того ж року працював приватним викладачем у Войнарові. Листувався з братами Кшиштофом та Станіславом Бучинськими з Ольштина з питань поетичного мистецтва. Радив їм їхати на навчання до Німеччини. Вирушаючи туди, брати Бучинські взяли С. Рисинського з собою.

2 грудня 1585 С. Рисинський зарахований до Альтдорфського університету як «Salamon Pantherus Leucorussus». Навесні 1587 разом з братами Бучинськими влаштував подорож придунайськими місцевостями Німеччини, відвідавши ряд міст: Нюрнберг, Аугсбург, Інгольштадт тощо. За неповні три роки навчання в Альтдорфі значно поглибив свої знання в галузі класичної філософії. Потоваришував із Конрадом Рітерсгаузеном[de], пізніше відомим поетом і юристом. У 1588–1589 роках підготував разом з ним критичний аналіз і коментарі до творів римського поета Авсонія.

У другій половині 1589 залишив Альтдорф, щоб супроводжувати у Прагу К. Рітерсгаузена. Ймовірно, опісля знову працював учителем у Малій Польщі. Припускають, що в 1594–1596 перебував у Лейдені. Близько 1596 року опинився на службі у князя К. Радзивілла «Перуна» як педагог його сина Кшиштофа. Вихователем дітей працював і при дворі Радзивіллів у Вільні, Койданові і Воложині в наступні роки.

1601 року супроводжував свого вихованця Кшиштофа, коли той виїхав навчатися за кордон. Влітку того самого року записався в студенти Ляйпцизького університету. У червні 1602 вони були вже в Гайдельберзі, звідки на початку 1603 подалися у Базель. Схоже, що письменник взяв участь у подальшому подорожуванні Європою.

Повернувся на батьківщину на початку 1604. На початку XVII ст. активно долучився до релігійного життя білоруських протестантів. Брав участь в організації протестантської школи в Слуцьку, для якої написав статут. Брав участь у роботі синодів 1609—1612 і 1617—1620 років, на яких захищав інтереси свого патрона, займав високі посади в кальвіністській громаді. Вважався знавцем історії кальвінізму у ВКЛ. 1609 року йому було доручено виправити і доповнити краківський канціонал, для якого він зробив новий переклад деяких псалмів і видав його в Любчі 1614 року. Працював також над кальвіністським катехизисом. З 1620 року займався вихованням сина К. Радзивілла «Перуна» Януша, який навчався у кальвіністській школі у Вільні.

У жовтні 1625, будучи при дворі дружини К. Радзивілла — Анни, несподівано захворів і через кілька днів помер «від апоплексії, поєднаної з епілепсією». Похований при кальвіністській кірхі у Любчі.

Бібліографія ред.

  • Epistolarum Salomonis Pantheri libros duos. Aldorphii, 1587.
  • Exercitationum epistolicarum ad Ausonium virum consularem libri duo. Aldorphii, 1589.
  • Psalmy Dawida podlug dawnych not wierszem polskim. Lubecz ad Chronum, 1614.
  • Proverbiorum Polonicorum a Solomone Rysinio Collectorum Centuriae Decem et Octo. Lubecz ad Chronum, 1618.
  • Solomonis Rysinii Sarmatae, ad epistolas L. Annaei Senecae, philosophi Stoici, notarum sive conjecturarum liber. Noribergae, 1620.
  • Trumpas pasakojimas apie garsiuosius sviesiausiojo didiko, Birzu ir Dubingiu kunigaikscio Kristupo Radvilos zygius. Vilnius: Lietuviu literaturos ir tautosakos institutas, 2000. 253 p.

Література ред.

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 13 // Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн., БелЭн, 2001. — 576 с.: іл. — ISBN 985-11-0216-4 — Артыкул «Рысінскі Саламон». — С. 519.
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т. 6. Кн. 1/ Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. 592 с.: іл. — ISBN 985-11-0214-8 — Артыкул «Рысінскі Саламон» / Аўтар — Аляксандар Коршунаў. — С. 159—160;
  • Korotynski, W. Salomon Rysinski. Studium // Kurier Wilenski. 1863, № 132. — S. 6. (пол.);
  • Lulewicz, H. Rysinski Salomon / H. Lulewicz // Polski Slownik Biograficzny, T. XXXIII/4, Z. 139. — Wroclaw etc., 1992. — S. 553—557. (пол.);
  • Narbutas, S. Risinskis, Saliamonas. Trumpas pasakojimas apie garsiuosius šviesiausiojo didiko Biržų ir Dubingių kunigaikščio Kristupo Radvilos žygius / parengė, iš lot. k. vertė ir pratarmę parašė S. Narbutas. — Vilnius: LLTI, 2000. — 253 p. (лит.);
  • Жлутка А. А. Саламон Рысінскі / А. А. Жлутка // Гісторыя беларускай літаратуры XI—XIX стагоддзяў : У 2 т. Т. 1. — Мінск: Беларуская навука, 2007. — С. 642—657;
  • Латышонак, А. Навуковыя крыніцы самаакрэслення Саламона Рысінскага як беларуса / А. Латышонак // Рэфармацыя і грамадства: XVI стагоддзе: Матэрыялы Міжнароднай навуковай канферэнцыі. — Мінск: Беларускі кнігазбор, 2005. — С. 126—131;
  • Порецкий, Я. И. Соломон Рысинский: Solomo Pantherus Leucorussus (конец XVI — начало XVII в.) / Я. И. Порецкий. — Минск: Издательство БГУ, 1983. — 158 с.

Примітки ред.

  1. тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
    d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581
  2. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 13 // Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн., БелЭн, 2001. — С. 519.
  3. ↑ Жлутка, А. А. Саламон Рысінскі // Гісторыя беларускай літаратуры XI—XIX стагоддзяў : У 2 т. Т. 1. — Мінск: Беларуская навука, 2007. — С. 646
  4. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, Т. 6. Кн. 1. — Мн.: БелЭн, 2001. — Артыкул «Рысінскі Саламон» / Аўтар А.Коршунаў. — С. 159—160
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Solomo n Risi nskij bil Salyamon Rysinski lat Solomonis Risinius Pantherus nar 1560 s Risin Polockogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo nini Sebezkij rajon Pskovskoyi oblasti Rosiyi 13 listopada 1625 2 3 Delyatichi Lyubchanska volost teper Novogrudskij rajon poet latinist filolog folklorist paremiolog Persha vidoma lyudina yaka nazvala sebe bilorusom lat Leucorussus a svoyu krayinu Bilorussyu lat Leucorossia Solomon Risinskijbil Salamon RysinskiPsevdonim PantherusNarodivsya 1560 1 Polocke voyevodstvo Velike knyazivstvo LitovskePomer 13 listopada 1625 1625 11 13 Dzyalyatichi Novogrudskij povit d Novogrudske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaKrayina Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaDiyalnist pismennik poetAlma mater Altdorfskij universitetMova tvoriv latinaKonfesiya Kalvinistska cerkva Zmist 1 Biografiya 2 Bibliografiya 3 Literatura 4 PrimitkiBiografiya red Za Ye Poreckim i Yu Krizhanovskim S Risinskij narodivsya v s Risin na Polochchini ale posilayuchis na universitetski reyestri de vin pishetsya de Cobelinszky u Lyajpcigu i De Kobilinki u Bazeli G Lyulevich vvazhaye miscem narodzhennya pismennika selo z nazvoyu Kobilniki abo Kobilnik na Vitebshini Sin dribnogo shlyahticha Fedora Risinskogo Oderzhav dobru pochatkovu osvitu vdoma i mozhlivo v odnij iz protestantskih shkil VKL Znav cerkovnoslov yansku movu Dostemenno vidomo sho prodovzhiv osvitu v Lyajpcizkomu universiteti kudi priyihav 25 serpnya 1582 razom z likarem Yanom Gaslerom kolishnim uchitelem polockogo voyevodi K M Dorogostajskogo V 1584 roci buv domashnim uchitelem u Zhmudskij zemli yak vihovatel i vchitel pracyuvav i piznishe 1585 roku buv u Malij Polshi de vikladav u kalvinistskij shkoli Ne pokidav bazhannya prodovzhiti osvitu u listah prohav perevesti jogo v Krakiv Naprikinci togo zh roku pracyuvav privatnim vikladachem u Vojnarovi Listuvavsya z bratami Kshishtofom ta Stanislavom Buchinskimi z Olshtina z pitan poetichnogo mistectva Radiv yim yihati na navchannya do Nimechchini Virushayuchi tudi brati Buchinski vzyali S Risinskogo z soboyu 2 grudnya 1585 S Risinskij zarahovanij do Altdorfskogo universitetu yak Salamon Pantherus Leucorussus Navesni 1587 razom z bratami Buchinskimi vlashtuvav podorozh pridunajskimi miscevostyami Nimechchini vidvidavshi ryad mist Nyurnberg Augsburg Ingolshtadt tosho Za nepovni tri roki navchannya v Altdorfi znachno poglibiv svoyi znannya v galuzi klasichnoyi filosofiyi Potovarishuvav iz Konradom Ritersgauzenom de piznishe vidomim poetom i yuristom U 1588 1589 rokah pidgotuvav razom z nim kritichnij analiz i komentari do tvoriv rimskogo poeta Avsoniya U drugij polovini 1589 zalishiv Altdorf shob suprovodzhuvati u Pragu K Ritersgauzena Jmovirno opislya znovu pracyuvav uchitelem u Malij Polshi Pripuskayut sho v 1594 1596 perebuvav u Lejdeni Blizko 1596 roku opinivsya na sluzhbi u knyazya K Radzivilla Peruna yak pedagog jogo sina Kshishtofa Vihovatelem ditej pracyuvav i pri dvori Radzivilliv u Vilni Kojdanovi i Volozhini v nastupni roki 1601 roku suprovodzhuvav svogo vihovancya Kshishtofa koli toj viyihav navchatisya za kordon Vlitku togo samogo roku zapisavsya v studenti Lyajpcizkogo universitetu U chervni 1602 voni buli vzhe v Gajdelberzi zvidki na pochatku 1603 podalisya u Bazel Shozhe sho pismennik vzyav uchast u podalshomu podorozhuvanni Yevropoyu Povernuvsya na batkivshinu na pochatku 1604 Na pochatku XVII st aktivno doluchivsya do religijnogo zhittya biloruskih protestantiv Brav uchast v organizaciyi protestantskoyi shkoli v Slucku dlya yakoyi napisav statut 4 Brav uchast u roboti sinodiv 1609 1612 i 1617 1620 rokiv na yakih zahishav interesi svogo patrona zajmav visoki posadi v kalvinistskij gromadi Vvazhavsya znavcem istoriyi kalvinizmu u VKL 1609 roku jomu bulo dorucheno vipraviti i dopovniti krakivskij kancional dlya yakogo vin zrobiv novij pereklad deyakih psalmiv i vidav jogo v Lyubchi 1614 roku Pracyuvav takozh nad kalvinistskim katehizisom Z 1620 roku zajmavsya vihovannyam sina K Radzivilla Peruna Yanusha yakij navchavsya u kalvinistskij shkoli u Vilni U zhovtni 1625 buduchi pri dvori druzhini K Radzivilla Anni nespodivano zahvoriv i cherez kilka dniv pomer vid apopleksiyi poyednanoyi z epilepsiyeyu 3 Pohovanij pri kalvinistskij kirhi u Lyubchi Bibliografiya red Epistolarum Salomonis Pantheri libros duos Aldorphii 1587 Exercitationum epistolicarum ad Ausonium virum consularem libri duo Aldorphii 1589 Psalmy Dawida podlug dawnych not wierszem polskim Lubecz ad Chronum 1614 Proverbiorum Polonicorum a Solomone Rysinio Collectorum Centuriae Decem et Octo Lubecz ad Chronum 1618 Solomonis Rysinii Sarmatae ad epistolas L Annaei Senecae philosophi Stoici notarum sive conjecturarum liber Noribergae 1620 Trumpas pasakojimas apie garsiuosius sviesiausiojo didiko Birzu ir Dubingiu kunigaikscio Kristupo Radvilos zygius Vilnius Lietuviu literaturos ir tautosakos institutas 2000 253 p Literatura red Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 13 Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2001 576 s il ISBN 985 11 0216 4 Artykul Rysinski Salamon S 519 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 6 Kn 1 Belarus Encykl Redkal B I Sachanka gal red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 2001 592 s il ISBN 985 11 0214 8 Artykul Rysinski Salamon Aytar Alyaksandar Korshunay S 159 160 Korotynski W Salomon Rysinski Studium Kurier Wilenski 1863 132 S 6 pol Lulewicz H Rysinski Salomon H Lulewicz Polski Slownik Biograficzny T XXXIII 4 Z 139 Wroclaw etc 1992 S 553 557 pol Narbutas S Risinskis Saliamonas Trumpas pasakojimas apie garsiuosius sviesiausiojo didiko Birzu ir Dubingiu kunigaikscio Kristupo Radvilos zygius parenge is lot k verte ir pratarme parase S Narbutas Vilnius LLTI 2000 253 p lit Zhlutka A A Salamon Rysinski A A Zhlutka Gistoryya belaruskaj litaratury XI XIX stagoddzyay U 2 t T 1 Minsk Belaruskaya navuka 2007 S 642 657 Latyshonak A Navukovyya krynicy samaakreslennya Salamona Rysinskaga yak belarusa A Latyshonak Refarmacyya i gramadstva XVI stagoddze Materyyaly Mizhnarodnaj navukovaj kanferencyi Minsk Belaruski knigazbor 2005 S 126 131 Poreckij Ya I Solomon Rysinskij Solomo Pantherus Leucorussus konec XVI nachalo XVII v Ya I Poreckij Minsk Izdatelstvo BGU 1983 158 s Primitki red tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 13 Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2001 S 519 a b Zhlutka A A Salamon Rysinski Gistoryya belaruskaj litaratury XI XIX stagoddzyay U 2 t T 1 Minsk Belaruskaya navuka 2007 S 646 Encyklapedyya gistoryi Belarusi T 6 Kn 1 Mn BelEn 2001 Artykul Rysinski Salamon Aytar A Korshunay S 159 160 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Solomon Risinskij amp oldid 40259194