www.wikidata.uk-ua.nina.az

Смерть Сократа Шевченко Ця стаття про малюнок Шевченка Про картину Давіда див Смерть Сократа Смерть Сократа малюнок Тара

Смерть Сократа (Шевченко)

Ця стаття про малюнок Шевченка. Про картину Давіда див. Смерть Сократа.

Смерть Сократа — малюнок Тараса Шевченка виконаний ним в 1837 році в Санкт-Петербурзі. Один з малюнків на історичну тематику створених під час навчання у художника Василя Ширяєва. Вважається найбільш досконалим з усіх малюнків Шевченка створених у цей період. На малюнку зображено засудженого на смерть Сократа у в'язниці, який, тримаючи в руці келих з отрутою, звертається з промовою до своїх учнів. Дослідники відмічали в малюнку Шевченка майстерну роботу зі світлом та впевненість у рисунку та групуванні постатей.

Смерть Сократа
Творець: Тарас Григорович Шевченко
Час створення: 1837
Висота: 245 міліметр
Ширина: 323 міліметр
Матеріал: папір
Техніка: акварель, туш, перо, пензель
Жанр: історичний живопис
Зберігається: Київ
Музей: Національний музей Тараса Шевченка

Малюнок був подарований художником Василю Жуковському і довгий час зберігався у приватних колекціях в Європі, а потім у Пушкінському Домі в Ленінграді. У 1930 році переданий до Інституту Тараса Шевченка, потім зберігався в різних українських установах доки в 1948 році не увійшов до складу фондів Державного музею Тараса Шевченка. Починаючи з 1930 року, малюнок неодноразово експонувався на різних виставках.

Історія малюнку Редагувати

Малюнок був створений Тарасом Шевченком у 1837 році в Санкт-Петербурзі, під час навчання у художника Василя Ширяєва. Останній навчав своїх учнів не тільки техніці інтер'єрного розпису, але й малювати роботи на античну та міфологічну тематику в академічному стилі. Під час навчання у Ширяєва, Шевченко створив низку «складних багатофігурних композицій» на античну тематику, «значно досконалішим» з яких вважається малюнок Сократа. За іншою версією, Шевченко створив малюнок під час навчання на класах Товариства заохочення художників.

Разом з кількома іншими роботами 1835—1837 років, малюнок був подарований художником своєму товаришу, поету Василю Жуковському. Останній у 1841 році покинув Російську імперію і вивіз малюнки до Європи. По смерті Жуковського, його син Павло передав частину батьківської колекції, разом з малюнком Сократа, колекціонеру Олександру Онєгіну, який заповів своє зібрання Російській академії наук. З 1928 року малюнок увійшов до фондів Пушкінського Дому, через два роки його передали до Інституту Тараса Шевченка у Харкові. Потім послідовно зберігався у Галереї картин Тараса Шевченка (1932) та Центральному музеї Тараса Шевченка (1940). Після реорганізації музею, у 1948 році, малюнок зберігається у Державному музеї Тараса Шевченка (з 1991 року Національний музей Тараса Шевченка) під інвентарним номером г-316. Стан задовільний.

Малюнок виконаний тушшю і розфарбований акварельними фарбами на листі паперу розмірами 24,5 × 32,3 сантиметра. У його лівому нижньому куті є авторський напис зроблений тушшю: 1837. Шевченко. Він вперше згадується у виданні «Пушкинский дом. Выставка собраний А. Ф. Онегина» (1930). Хоча ще у виданому в 1886 році «Указателе Радищевского музея в Саратове» під помилковою назвою «Смерть Сократа» згадувався інший малюнок Шевченка — «Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу». Мистецтвознавець Олексій Новицький включив малюнок «Смерть Сократа» до восьмого тому Повного зібрання творів Шевченка (1932), де він був вперше репродукований та прокоментований.

Сюжет малюнка Редагувати

На малюнку зображено сцену страти давньогрецького філософа Сократа. Він був засуджений до смерті судом за «небезпечну для афінської демократії діяльність». Хоча друзі пропонували йому втекти, філософ вирішив прийняти покарання і випити отруту виготовлену з цикути. Останні години життя філософ провів у в'язниці оточений своїми учнями. Дослідник Дмитро Степовик відносить «Смерть Сократа» до серії з п'яти малюнків Шевченка зображуючих смерть відомих історичних персонажів.

Малюнок написаний у академічному стилі, однак у ньому художник відходить від стандартної площинної побудови планів і будує композицію діагонально краю аркуша. Шевченко зобразив Сократа читаючого останню промову учням тримаючи у лівій руці келих з отрутою. Права ж рука філософа піднята вгору, нібито цим жестом підтвержуючи сказане. Дослідники відмічають роботу зі світлом, Шевченку майстерно використав одразу три його джерела: відчинені двері, заґратовані вікна та світильник. Завдяки цьому центральна частина малюнка гарно освітлена, виділяючи фігуру Сократа. Дмитро Степовик звертав увагу на добру роботу Шевченка над переходами від світла до тіні, що він використовував, як плавні та і різкі сполучення. Хоча на малюнку зображено багато рухів та драматизму, фігури залишаються сухими. У порівнянні з іншими історичними працями Шевченка, роботі художника характерна більша впевненість у рисунку та групуванні постатей. Цей малюнок вважається найбільш досконалим з усіх історичних композицій художника, своєрідним підсумком у роботі над традиційними академічними композиціями на історичну тему.

На думку дослідника Миколи Бурачека, малюнок міг бути перерисований з гравюр, які перебували у власності Василя Ширяєва. Шевченкознавець Ірина Веріківська вказувала, що у 1836 році на Академічній виставці експонувалася однойменна картина художника Петра Шамшина[ru].

Окрім малюнка, Шевченко неодноразово звертався до образа Сократа у своїх поетичних та прозових творах. Його ім'я міститься у чорнових варіантах поеми «Княжна», у вірші «N. N. (О думи мої! О славо злая!)» поет називає філософа «греком добрим». У повісті «Капітанша», автор згадує Сократа як природного мудреця, а у повісті «Художник» згадує нещасливе сімейне життя філософа.

Участь у виставках Редагувати

Виставки на яких експонувався малюнок:

  • Виставка зібрань О. Ф. Онегіна. Ленінград. 1930
  • Шевченківська виставка. Харків. 1930
  • Ювілейна Шевченківська виставка. Київ — Москва. 1964

Примітки Редагувати

  1. ↑ Бородін, 1984, с. 35—36.
  2. Лисенко, 2021, с. 580—581.
  3. ↑ Козулько, 2015, с. 862.
  4. Кирилюк, 2021, с. 183—185.
  5. Повне зібрання творів, 2005, с. 359, 363.
  6. Смерть Сократа. Науково-освітній вебпортал «Тарас Шевченко». Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Процитовано 21 січня 2023. 
  7. Повне зібрання творів, 1961, с. 9.
  8. Повне зібрання творів, 2005, с. 361.
  9. ↑ Повне зібрання творів, 2005, с. 363.
  10. ↑ Шевченківський словник, 1978, с. 225—226.
  11. Платон, 1999, с. 291—292, Федон. 117—118.
  12. Мовчанюк, 2015, с. 882.
  13. Степовик, 1985, с. 407.
  14. Степовик, 1985, с. 409.
  15. Майстренко, 1992, с. 209.
  16. Степовик, 1985, с. 409—410.
  17. Скворцов, 1941, с. 18.
  18. Бурачек, 1939, с. 12.
  19. Мовчанюк, 2015, с. 882—883.

Джерела Редагувати

  • Бородін В. С. Т. Г. Шевченко. Біографія / Бородін В. С., Кирилюк Є. П., Смілянська В. Л. [та ін.]. — Київ : Наукова думка, 1984. — 560 с.
  • Бурачек М. Г. Великий народний художник : з 75 репродукціями художніх творів Т. Г. Шевченка / ред.: О. І. Білецький, С. О. Гіляров. — Харків : Мистецтво, 1939. — [9], LXXV с.
  • Кирилюк З. В. Жуковський Василь Андрійович // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Редкол.: Жулинський М. Г. (​голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 183—185. — 608 с. — ISBN 978-617-520-093-3.
  • Козулько А. «Смерть Сократа» // Шевченківська енциклопедія / Редкол.: Жулинський М. Г. (​голова) та ін. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 Пе–С. — С. 862—863. — 1040 с. — ISBN 978-966-02-6975-0.
  • Лисенко Н. Ширяєв Василь Григорович // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Редкол.: Жулинський М. Г. (​голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 580—581. — 608 с. — ISBN 978-617-520-093-3.
  • Майстренко М. І. Шевченко і античність: Літературознавчий нарис. — Одеса : Маяк, 1992. — 292 с. — ISBN 9785776004827.
  • Мовчанюк В. П. Сократ // Шевченківська енциклопедія / Редкол.: Жулинський М. Г. (​голова) та ін. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 Пе–С. — С. 882—883. — 1040 с. — ISBN 978-966-02-6975-0.
  • Платон. Діалоги / Пер. з давньогр. — Київ : Основи, 1999. — 395 с. — ISBN 966-500-007-1.
  • Скворцов А. М. Жизнь художника Тараса Шевченко : [ ][рос.]. — Москва—Ленинград : Исскуство, 1941. — 115 с.
  • Степовик Д. В. Віч-на-віч з Шевченком // Наука і культура. — 1985. — Вип. 19. — С. 406—413. — ISSN 0206-8001.
  • Смерть Сократа // Повне зібрання творів в десяти томах / Відповідальний редактор Касіян В. І., Редактор тома Бутник-Сіверський Б. С. — Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 1.
  • Повне зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.: Жулинський М. Г. (​голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2005. — Т. 7: Живопис і графіка 1830-1843. — 504 с. — ISBN 978-966-00-0625-6.
  • Шевченківський словник / Відповідальний редактор: Кирилюк Є. П. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. II. — 410 с.

Посилання Редагувати

  • . Ізборник. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 21 січня 2023. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro malyunok Shevchenka Pro kartinu Davida div Smert Sokrata Smert Sokrata malyunok Tarasa Shevchenka vikonanij nim v 1837 roci v Sankt Peterburzi Odin z malyunkiv na istorichnu tematiku stvorenih pid chas navchannya u hudozhnika Vasilya Shiryayeva Vvazhayetsya najbilsh doskonalim z usih malyunkiv Shevchenka stvorenih u cej period Na malyunku zobrazheno zasudzhenogo na smert Sokrata u v yaznici yakij trimayuchi v ruci kelih z otrutoyu zvertayetsya z promovoyu do svoyih uchniv Doslidniki vidmichali v malyunku Shevchenka majsternu robotu zi svitlom ta vpevnenist u risunku ta grupuvanni postatej Smert SokrataTvorec Taras Grigorovich ShevchenkoChas stvorennya 1837Visota 245 milimetrShirina 323 milimetrMaterial papirTehnika akvarel tush pero penzelZhanr istorichnij zhivopisZberigayetsya KiyivMuzej Nacionalnij muzej Tarasa ShevchenkaMalyunok buv podarovanij hudozhnikom Vasilyu Zhukovskomu i dovgij chas zberigavsya u privatnih kolekciyah v Yevropi a potim u Pushkinskomu Domi v Leningradi U 1930 roci peredanij do Institutu Tarasa Shevchenka potim zberigavsya v riznih ukrayinskih ustanovah doki v 1948 roci ne uvijshov do skladu fondiv Derzhavnogo muzeyu Tarasa Shevchenka Pochinayuchi z 1930 roku malyunok neodnorazovo eksponuvavsya na riznih vistavkah Zmist 1 Istoriya malyunku 2 Syuzhet malyunka 3 Uchast u vistavkah 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya malyunku RedaguvatiMalyunok buv stvorenij Tarasom Shevchenkom u 1837 roci v Sankt Peterburzi pid chas navchannya u hudozhnika Vasilya Shiryayeva Ostannij navchav svoyih uchniv ne tilki tehnici inter yernogo rozpisu ale j malyuvati roboti na antichnu ta mifologichnu tematiku v akademichnomu stili Pid chas navchannya u Shiryayeva Shevchenko stvoriv nizku skladnih bagatofigurnih kompozicij na antichnu tematiku znachno doskonalishim z yakih vvazhayetsya malyunok Sokrata 1 2 Za inshoyu versiyeyu Shevchenko stvoriv malyunok pid chas navchannya na klasah Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv 3 Razom z kilkoma inshimi robotami 1835 1837 rokiv malyunok buv podarovanij hudozhnikom svoyemu tovarishu poetu Vasilyu Zhukovskomu Ostannij u 1841 roci pokinuv Rosijsku imperiyu i viviz malyunki do Yevropi 4 Po smerti Zhukovskogo jogo sin Pavlo peredav chastinu batkivskoyi kolekciyi razom z malyunkom Sokrata kolekcioneru Oleksandru Onyeginu yakij zapoviv svoye zibrannya Rosijskij akademiyi nauk Z 1928 roku malyunok uvijshov do fondiv Pushkinskogo Domu cherez dva roki jogo peredali do Institutu Tarasa Shevchenka u Harkovi Potim poslidovno zberigavsya u Galereyi kartin Tarasa Shevchenka 1932 ta Centralnomu muzeyi Tarasa Shevchenka 1940 Pislya reorganizaciyi muzeyu u 1948 roci malyunok zberigayetsya u Derzhavnomu muzeyi Tarasa Shevchenka z 1991 roku Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka pid inventarnim nomerom g 316 3 5 Stan zadovilnij 6 Malyunok vikonanij tushshyu i rozfarbovanij akvarelnimi farbami na listi paperu rozmirami 24 5 32 3 santimetra U jogo livomu nizhnomu kuti ye avtorskij napis zroblenij tushshyu 1837 Shevchenko 7 3 Vin vpershe zgaduyetsya u vidanni Pushkinskij dom Vystavka sobranij A F Onegina 1930 Hocha she u vidanomu v 1886 roci Ukazatele Radishevskogo muzeya v Saratove pid pomilkovoyu nazvoyu Smert Sokrata zgaduvavsya inshij malyunok Shevchenka Aleksandr Makedonskij viyavlyaye doviru svoyemu likarevi Filippu 8 Mistectvoznavec Oleksij Novickij vklyuchiv malyunok Smert Sokrata do vosmogo tomu Povnogo zibrannya tvoriv Shevchenka 1932 de vin buv vpershe reprodukovanij ta prokomentovanij 9 Syuzhet malyunka RedaguvatiNa malyunku zobrazheno scenu strati davnogreckogo filosofa Sokrata Vin buv zasudzhenij do smerti sudom za nebezpechnu dlya afinskoyi demokratiyi diyalnist 10 Hocha druzi proponuvali jomu vtekti filosof virishiv prijnyati pokarannya i vipiti otrutu vigotovlenu z cikuti Ostanni godini zhittya filosof proviv u v yaznici otochenij svoyimi uchnyami 11 12 Doslidnik Dmitro Stepovik vidnosit Smert Sokrata do seriyi z p yati malyunkiv Shevchenka zobrazhuyuchih smert vidomih istorichnih personazhiv 13 Malyunok napisanij u akademichnomu stili 10 odnak u nomu hudozhnik vidhodit vid standartnoyi ploshinnoyi pobudovi planiv i buduye kompoziciyu diagonalno krayu arkusha Shevchenko zobraziv Sokrata chitayuchogo ostannyu promovu uchnyam trimayuchi u livij ruci kelih z otrutoyu Prava zh ruka filosofa pidnyata vgoru nibito cim zhestom pidtverzhuyuchi skazane 14 15 Doslidniki vidmichayut robotu zi svitlom Shevchenku majsterno vikoristav odrazu tri jogo dzherela vidchineni dveri zagratovani vikna ta svitilnik Zavdyaki comu centralna chastina malyunka garno osvitlena vidilyayuchi figuru Sokrata Dmitro Stepovik zvertav uvagu na dobru robotu Shevchenka nad perehodami vid svitla do tini sho vin vikoristovuvav yak plavni ta i rizki spoluchennya 16 Hocha na malyunku zobrazheno bagato ruhiv ta dramatizmu figuri zalishayutsya suhimi 17 U porivnyanni z inshimi istorichnimi pracyami Shevchenka roboti hudozhnika harakterna bilsha vpevnenist u risunku ta grupuvanni postatej Cej malyunok vvazhayetsya najbilsh doskonalim z usih istorichnih kompozicij hudozhnika svoyeridnim pidsumkom u roboti nad tradicijnimi akademichnimi kompoziciyami na istorichnu temu 1 3 Na dumku doslidnika Mikoli Buracheka malyunok mig buti pererisovanij z gravyur yaki perebuvali u vlasnosti Vasilya Shiryayeva 18 Shevchenkoznavec Irina Verikivska vkazuvala sho u 1836 roci na Akademichnij vistavci eksponuvalasya odnojmenna kartina hudozhnika Petra Shamshina ru 9 Okrim malyunka Shevchenko neodnorazovo zvertavsya do obraza Sokrata u svoyih poetichnih ta prozovih tvorah Jogo im ya mistitsya u chornovih variantah poemi Knyazhna u virshi N N O dumi moyi O slavo zlaya poet nazivaye filosofa grekom dobrim U povisti Kapitansha avtor zgaduye Sokrata yak prirodnogo mudrecya a u povisti Hudozhnik zgaduye neshaslive simejne zhittya filosofa 19 Uchast u vistavkah RedaguvatiVistavki na yakih eksponuvavsya malyunok 9 Vistavka zibran O F Onegina Leningrad 1930 Shevchenkivska vistavka Harkiv 1930 Yuvilejna Shevchenkivska vistavka Kiyiv Moskva 1964Primitki Redaguvati a b Borodin 1984 s 35 36 Lisenko 2021 s 580 581 a b v g Kozulko 2015 s 862 Kirilyuk 2021 s 183 185 Povne zibrannya tvoriv 2005 s 359 363 Smert Sokrata Naukovo osvitnij vebportal Taras Shevchenko Institut telekomunikacij i globalnogo informacijnogo prostoru NAN Ukrayini Procitovano 21 sichnya 2023 Povne zibrannya tvoriv 1961 s 9 Povne zibrannya tvoriv 2005 s 361 a b v Povne zibrannya tvoriv 2005 s 363 a b Shevchenkivskij slovnik 1978 s 225 226 Platon 1999 s 291 292 Fedon 117 118 Movchanyuk 2015 s 882 Stepovik 1985 s 407 Stepovik 1985 s 409 Majstrenko 1992 s 209 Stepovik 1985 s 409 410 Skvorcov 1941 s 18 Burachek 1939 s 12 Movchanyuk 2015 s 882 883 Dzherela Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Borodin V S T G Shevchenko Biografiya Borodin V S Kirilyuk Ye P Smilyanska V L ta in Kiyiv Naukova dumka 1984 560 s Burachek M G Velikij narodnij hudozhnik z 75 reprodukciyami hudozhnih tvoriv T G Shevchenka red O I Bileckij S O Gilyarov Harkiv Mistectvo 1939 9 LXXV s Kirilyuk Z V Zhukovskij Vasil Andrijovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 183 185 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Kozulko A Smert Sokrata Shevchenkivska enciklopediya Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 862 863 1040 s ISBN 978 966 02 6975 0 Lisenko N Shiryayev Vasil Grigorovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 580 581 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Majstrenko M I Shevchenko i antichnist Literaturoznavchij naris Odesa Mayak 1992 292 s ISBN 9785776004827 Movchanyuk V P Sokrat Shevchenkivska enciklopediya Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 882 883 1040 s ISBN 978 966 02 6975 0 Platon Dialogi Per z davnogr Kiyiv Osnovi 1999 395 s ISBN 966 500 007 1 Skvorcov A M Zhizn hudozhnika Tarasa Shevchenko ros Moskva Leningrad Isskustvo 1941 115 s Stepovik D V Vich na vich z Shevchenkom Nauka i kultura 1985 Vip 19 S 406 413 ISSN 0206 8001 Smert Sokrata Povne zibrannya tvoriv v desyati tomah Vidpovidalnij redaktor Kasiyan V I Redaktor toma Butnik Siverskij B S Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk URSR 1961 T 7 Zhivopis grafika 1830 1847 Kn 1 Povne zibrannya tvoriv u dvanadcyati tomah Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2005 T 7 Zhivopis i grafika 1830 1843 504 s ISBN 978 966 00 0625 6 Shevchenkivskij slovnik Vidpovidalnij redaktor Kirilyuk Ye P Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 T II 410 s Posilannya RedaguvatiSmert Sokrata Izbornik Arhiv originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 21 sichnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Smert Sokrata Shevchenko amp oldid 38517809