www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу акварельний малюнок Тараса Шевченка виконаний ним в 1836 р

Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу

Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу — акварельний малюнок Тараса Шевченка виконаний ним в 1836 році в Санкт-Петербурзі. Один з малюнків на історичну тематику створених під час навчання у художника Василя Ширяєва. Він зображує сюжет з історії життя македонського басилевса Александра Великого.

Александр Македонський виявляє довір'я своєму лікареві Філіппу
Творець: Тарас Григорович Шевченко
Час створення: 1836
Висота: 260 міліметр
Ширина: 180 міліметр
Матеріал: папір
Техніка: акварель, туш, перо
Жанр: історичний живопис
Зберігається: Київ
Музей: Національний музей Тараса Шевченка

Малюнок був подарований художником Василю Жуковському і довгий час зберігався у приватних колекціях в Європі, а потім у Радищевському музеї в Саратові. У 1940 році став зберігатися в Центральному музеї Тараса Шевченка, а потім в його установах-наступниках. Починаючи з 1939 року, малюнок неодноразово експонувався на різних виставках.

«Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу» — типовий малюнок в академічному стилі, де основний сюжет зображено на другому плані. Погляд хворого басилевса та його оточення спрямований на лікаря Філіппа Акарнанського, який читає листа в якому його обвинувачують у спробі отруїти правителя. Александр ігнорує зміст листа та випиває ліки приготовані Філіппом.

Історія малюнку Редагувати

Малюнок був створений Тарасом Шевченком у 1836 році в Санкт-Петербурзі, під час навчання у художника Василя Ширяєва. Останній навчав своїх учнів не тільки техніці інтер'єрного розпису, але й малювати роботи на античну та міфологічну тематику в академічному стилі. Під час навчання у Ширяєва, Шевченко створив низку «складних багатофігурних композицій» на античну тематику. За іншою версією, Шевченко створив малюнок під час навчання на класах Товариства заохочення художників.

Разом з кількома іншими роботами 1835—1837 років, малюнок був подарований художником своєму товаришу, поету Василю Жуковському. Останній у 1841 році покинув Російську імперію і вивіз малюнки до Європи. На думку дослідниці Ірини Веріківської, син Жуковського — Павло — передав малюнок художнику Олексію Боголюбову, який у той час мешкав в Парижі. У 1885 році малюнок був переданий до заснованого Боголюбовим Радищевського музею в Саратові, де йому був присвоєний інвентарний номер 748. У 1940 році малюнок увійшов до складу фондів Центрального музею Тараса Шевченка у Києві. Після реорганізації музею, у 1948 році, малюнок зберігається у Державному музеї Тараса Шевченка (з 1991 року Національний музей Тараса Шевченка) під інвентарним номером г-890. Стан задовільний.

Малюнок виконаний тушшю і розфарбований акварельними фарбами на листі паперу розмірами 26 × 35,7 сантиметра. У його лівому нижньому куті є авторський напис зроблений тушшю: 1836. Шевченко. Малюнок був наклеєний на монтувальний картон, на звороті якого знаходилася етикетка з написом французькою: Площа Бреда 10 та 12. П. Гомберт-син. Золотар по дереву. Рами золочені та чорні із золотом. Окантувальник. Париж (фр. 10 et 12 Place Breda. Р. Hombert Fil. Doreur sur Bois. Cadres Dares et Noire et Or. Specialie Denc adrements. Paris). Під час реставрації у 1955 році картон був відокремлений і на звороті малюнка були виявлені етюди ніг. За припущенням Ірини Вериківської, зображення стоп з цих етюдів були використанні при написанні художником творів на античну тематику, зокрема і малюнка, який зображував Александра Македонського.

Малюнок вперше згадується під помилковою назвою «Смерть Сократа» у виданому в 1886 році «Указателе Радищевского музея в Саратове». З 1911 року вважається, що на малюнку зображено Александра Македонського. Мистецтвознавець Олексій Новицький включив малюнок до восьмого тому Повного зібрання творів Шевченка і написав перший його науковий коментар (1932). Малюнок вперше репродукований у третьому номері журналу «Малярство і скульптура» за 1937 рік.

У сьомий том Повного зібрання творів Тараса Шевченка в десяти томах, малюнок був включений під назвою «Александр Македонський виявляє довір'я своєму лікареві Філіппу». У новому, дванадцятитомному, повному зібранні творів Шевченка, малюнок отримав назву «Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу», таку ж назву має малюнок і в «Шевченківській енциклопедії».

Сюжет малюнка Редагувати

Григорій Угрюмов. «Мінін закликає князя Пожарського до врятування батьківщини» (1800-ті)

Ірина Вериківська припускала, що історичним джерелом для малюнка був твір давньоримського історика Квінта Курція Руфа «Історія Александра Великого Македонського». У творі є розповідь, як одного разу басилевс Александр захворів, але лікарі боялися його лікувати, бо в разі невдачі, вони були б обвинувачені у вбивстві хворого. Лише Філіпп Акарнанський, який був товаришем, вихователем та лікарем Александра з самого його дитинства, наважився зробити ліки для басилевса. Однак, коли вони були готові, до Александра надійшов лист від полководця Парменіона, він стверджував, що Філіпп був підкуплений перським царем Дарієм III. Александр передав цей лист Філіппу, а поки той читав, випив на його очах приготоване зілля.

Малюнок написаний у академічному стилі, його композиція типова для цього жанру. Основна сцена малюнку розміщена на другому плані, хворий Александра Македонський, попри одержаний лист з повідомленням про намір лікаря Філіппа отруїти його, з повним довір'ям п'є його ліки. Драматизм сцени посилено тим, що погляд басилевса та всього його оточення спрямований на Філіппа, який в той час читає листа. Шевченко підкреслив виразність основної думки твору за допомогою його «ілюмінування» (розфарбування) акварельними фарбами. Художник зміг поєднати у малюнку «патетичну піднесеність із психологічною характеристикою персонажів». У зображенні вбрання воїнів Шевченко наслідує античне мистецтво, а в зображенні архітектури інтер'єру — мистецтво італійського Відродження. Мистецтвознавець Леонід Владич, вважав основний сюжет малюнку «виразно промовистим», на його думку, це «віра в благородство людини й осуд наклепництва».

Малюнок виконаний на тему, яку задали в Санкт-Петербузькій академії мистецтв для учнів-конкурентів на золоту медаль у 1836 році, коли саме Шевченко його створив. На думку мистецтвознавця Миколи Бурачека, малюнок міг бути скопійований з робіт академістів. Шевченкознавець Валентина Судак вказувала на подібність роботи Шевченка до акварелі Григорія Угрюмова «Мінін закликає князя Пожарського до врятування батьківщини». Дослідник Василь Яременко припустив, що малюнок з Александром Македонським можна «певною мірою» включити до серії доакадемічних малюнків Тараса Шевченка про смерть відомих історичних особистостей.

Участь у виставках Редагувати

Виставки на яких експонувався малюнок:

  • Ювілейна Шевченківська виставка. Київ. 1939 (Каталог, № 85)
  • Ювілейна Шевченківська виставка. Київ — Москва. 1964
  • Шевченківська виставка. Прага. 1968 (Каталог, № 1/1)

Примітки Редагувати

  1. ↑ Бородін, 1984, с. 35—36.
  2. Лисенко, 2021, с. 580—581.
  3. ↑ Вериківська, 2013, с. 164.
  4. ↑ Повне зібрання творів, 1961, с. 6.
  5. Кирилюк, 2021, с. 183—185.
  6. Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу. Науково-освітній вебпортал «Тарас Шевченко». Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Процитовано 21 січня 2023. 
  7. ↑ Повне зібрання творів, 2005, с. 361.
  8. Повне зібрання творів, 2005, с. 422.
  9. Квінт Курцій Руф, III, 5—6.
  10. Шевченківський словник, 1975, с. 31.
  11. Бородін, 1984, с. 36.
  12. Бурачек, 1939, с. 12.
  13. Яременко, 2007, с. 184.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

  • . Ізборник. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 27 січня 2023. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aleksandr Makedonskij viyavlyaye doviru svoyemu likarevi Filippu akvarelnij malyunok Tarasa Shevchenka vikonanij nim v 1836 roci v Sankt Peterburzi Odin z malyunkiv na istorichnu tematiku stvorenih pid chas navchannya u hudozhnika Vasilya Shiryayeva Vin zobrazhuye syuzhet z istoriyi zhittya makedonskogo basilevsa Aleksandra Velikogo Aleksandr Makedonskij viyavlyaye dovir ya svoyemu likarevi FilippuTvorec Taras Grigorovich ShevchenkoChas stvorennya 1836Visota 260 milimetrShirina 180 milimetrMaterial papirTehnika akvarel tush peroZhanr istorichnij zhivopisZberigayetsya KiyivMuzej Nacionalnij muzej Tarasa ShevchenkaMalyunok buv podarovanij hudozhnikom Vasilyu Zhukovskomu i dovgij chas zberigavsya u privatnih kolekciyah v Yevropi a potim u Radishevskomu muzeyi v Saratovi U 1940 roci stav zberigatisya v Centralnomu muzeyi Tarasa Shevchenka a potim v jogo ustanovah nastupnikah Pochinayuchi z 1939 roku malyunok neodnorazovo eksponuvavsya na riznih vistavkah Aleksandr Makedonskij viyavlyaye doviru svoyemu likarevi Filippu tipovij malyunok v akademichnomu stili de osnovnij syuzhet zobrazheno na drugomu plani Poglyad hvorogo basilevsa ta jogo otochennya spryamovanij na likarya Filippa Akarnanskogo yakij chitaye lista v yakomu jogo obvinuvachuyut u sprobi otruyiti pravitelya Aleksandr ignoruye zmist lista ta vipivaye liki prigotovani Filippom Zmist 1 Istoriya malyunku 2 Syuzhet malyunka 3 Uchast u vistavkah 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya malyunku RedaguvatiMalyunok buv stvorenij Tarasom Shevchenkom u 1836 roci v Sankt Peterburzi pid chas navchannya u hudozhnika Vasilya Shiryayeva Ostannij navchav svoyih uchniv ne tilki tehnici inter yernogo rozpisu ale j malyuvati roboti na antichnu ta mifologichnu tematiku v akademichnomu stili Pid chas navchannya u Shiryayeva Shevchenko stvoriv nizku skladnih bagatofigurnih kompozicij na antichnu tematiku 1 2 Za inshoyu versiyeyu Shevchenko stvoriv malyunok pid chas navchannya na klasah Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv 3 Razom z kilkoma inshimi robotami 1835 1837 rokiv malyunok buv podarovanij hudozhnikom svoyemu tovarishu poetu Vasilyu Zhukovskomu Ostannij u 1841 roci pokinuv Rosijsku imperiyu i viviz malyunki do Yevropi Na dumku doslidnici Irini Verikivskoyi sin Zhukovskogo Pavlo peredav malyunok hudozhniku Oleksiyu Bogolyubovu yakij u toj chas meshkav v Parizhi U 1885 roci malyunok buv peredanij do zasnovanogo Bogolyubovim Radishevskogo muzeyu v Saratovi de jomu buv prisvoyenij inventarnij nomer 748 4 5 U 1940 roci malyunok uvijshov do skladu fondiv Centralnogo muzeyu Tarasa Shevchenka u Kiyevi Pislya reorganizaciyi muzeyu u 1948 roci malyunok zberigayetsya u Derzhavnomu muzeyi Tarasa Shevchenka z 1991 roku Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka pid inventarnim nomerom g 890 3 Stan zadovilnij 6 Malyunok vikonanij tushshyu i rozfarbovanij akvarelnimi farbami na listi paperu rozmirami 26 35 7 santimetra U jogo livomu nizhnomu kuti ye avtorskij napis zroblenij tushshyu 1836 Shevchenko Malyunok buv nakleyenij na montuvalnij karton na zvoroti yakogo znahodilasya etiketka z napisom francuzkoyu Plosha Breda 10 ta 12 P Gombert sin Zolotar po derevu Rami zolocheni ta chorni iz zolotom Okantuvalnik Parizh fr 10 et 12 Place Breda R Hombert Fil Doreur sur Bois Cadres Dares et Noire et Or Specialie Denc adrements Paris Pid chas restavraciyi u 1955 roci karton buv vidokremlenij i na zvoroti malyunka buli viyavleni etyudi nig 7 Za pripushennyam Irini Verikivskoyi zobrazhennya stop z cih etyudiv buli vikoristanni pri napisanni hudozhnikom tvoriv na antichnu tematiku zokrema i malyunka yakij zobrazhuvav Aleksandra Makedonskogo 8 Malyunok vpershe zgaduyetsya pid pomilkovoyu nazvoyu Smert Sokrata u vidanomu v 1886 roci Ukazatele Radishevskogo muzeya v Saratove Z 1911 roku vvazhayetsya sho na malyunku zobrazheno Aleksandra Makedonskogo Mistectvoznavec Oleksij Novickij vklyuchiv malyunok do vosmogo tomu Povnogo zibrannya tvoriv Shevchenka i napisav pershij jogo naukovij komentar 1932 Malyunok vpershe reprodukovanij u tretomu nomeri zhurnalu Malyarstvo i skulptura za 1937 rik 7 U somij tom Povnogo zibrannya tvoriv Tarasa Shevchenka v desyati tomah malyunok buv vklyuchenij pid nazvoyu Aleksandr Makedonskij viyavlyaye dovir ya svoyemu likarevi Filippu 4 U novomu dvanadcyatitomnomu povnomu zibranni tvoriv Shevchenka malyunok otrimav nazvu Aleksandr Makedonskij viyavlyaye doviru svoyemu likarevi Filippu taku zh nazvu maye malyunok i v Shevchenkivskij enciklopediyi 3 Syuzhet malyunka Redaguvati nbsp Grigorij Ugryumov Minin zaklikaye knyazya Pozharskogo do vryatuvannya batkivshini 1800 ti Irina Verikivska pripuskala sho istorichnim dzherelom dlya malyunka buv tvir davnorimskogo istorika Kvinta Kurciya Rufa Istoriya Aleksandra Velikogo Makedonskogo 3 U tvori ye rozpovid yak odnogo razu basilevs Aleksandr zahvoriv ale likari boyalisya jogo likuvati bo v razi nevdachi voni buli b obvinuvacheni u vbivstvi hvorogo Lishe Filipp Akarnanskij yakij buv tovarishem vihovatelem ta likarem Aleksandra z samogo jogo ditinstva navazhivsya zrobiti liki dlya basilevsa Odnak koli voni buli gotovi do Aleksandra nadijshov list vid polkovodcya Parmeniona vin stverdzhuvav sho Filipp buv pidkuplenij perskim carem Dariyem III Aleksandr peredav cej list Filippu a poki toj chitav vipiv na jogo ochah prigotovane zillya 9 Malyunok napisanij u akademichnomu stili jogo kompoziciya tipova dlya cogo zhanru Osnovna scena malyunku rozmishena na drugomu plani hvorij Aleksandra Makedonskij popri oderzhanij list z povidomlennyam pro namir likarya Filippa otruyiti jogo z povnim dovir yam p ye jogo liki Dramatizm sceni posileno tim sho poglyad basilevsa ta vsogo jogo otochennya spryamovanij na Filippa yakij v toj chas chitaye lista Shevchenko pidkresliv viraznist osnovnoyi dumki tvoru za dopomogoyu jogo ilyuminuvannya rozfarbuvannya akvarelnimi farbami Hudozhnik zmig poyednati u malyunku patetichnu pidnesenist iz psihologichnoyu harakteristikoyu personazhiv U zobrazhenni vbrannya voyiniv Shevchenko nasliduye antichne mistectvo a v zobrazhenni arhitekturi inter yeru mistectvo italijskogo Vidrodzhennya 10 3 Mistectvoznavec Leonid Vladich vvazhav osnovnij syuzhet malyunku virazno promovistim na jogo dumku ce vira v blagorodstvo lyudini j osud naklepnictva 11 Malyunok vikonanij na temu yaku zadali v Sankt Peterbuzkij akademiyi mistectv dlya uchniv konkurentiv na zolotu medal u 1836 roci koli same Shevchenko jogo stvoriv Na dumku mistectvoznavcya Mikoli Buracheka malyunok mig buti skopijovanij z robit akademistiv 12 Shevchenkoznavec Valentina Sudak vkazuvala na podibnist roboti Shevchenka do akvareli Grigoriya Ugryumova Minin zaklikaye knyazya Pozharskogo do vryatuvannya batkivshini 1 Doslidnik Vasil Yaremenko pripustiv sho malyunok z Aleksandrom Makedonskim mozhna pevnoyu miroyu vklyuchiti do seriyi doakademichnih malyunkiv Tarasa Shevchenka pro smert vidomih istorichnih osobistostej 13 Uchast u vistavkah RedaguvatiVistavki na yakih eksponuvavsya malyunok 7 Yuvilejna Shevchenkivska vistavka Kiyiv 1939 Katalog 85 Yuvilejna Shevchenkivska vistavka Kiyiv Moskva 1964 Shevchenkivska vistavka Praga 1968 Katalog 1 1 Primitki Redaguvati a b Borodin 1984 s 35 36 Lisenko 2021 s 580 581 a b v g d Verikivska 2013 s 164 a b Povne zibrannya tvoriv 1961 s 6 Kirilyuk 2021 s 183 185 Aleksandr Makedonskij viyavlyaye doviru svoyemu likarevi Filippu Naukovo osvitnij vebportal Taras Shevchenko Institut telekomunikacij i globalnogo informacijnogo prostoru NAN Ukrayini Procitovano 21 sichnya 2023 a b v Povne zibrannya tvoriv 2005 s 361 Povne zibrannya tvoriv 2005 s 422 Kvint Kurcij Ruf III 5 6 Shevchenkivskij slovnik 1975 s 31 Borodin 1984 s 36 Burachek 1939 s 12 Yaremenko 2007 s 184 Literatura Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Borodin V S T G Shevchenko Biografiya Borodin V S Kirilyuk Ye P Smilyanska V L ta in Kiyiv Naukova dumka 1984 560 s Burachek M G Velikij narodnij hudozhnik z 75 reprodukciyami hudozhnih tvoriv T G Shevchenka red O I Bileckij S O Gilyarov Harkiv Mistectvo 1939 9 LXXV s Verikivska I M Aleksandr Makedonskij viyavlyaye doviru svoyemu likarevi Filippu Shevchenkivska enciklopediya Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 T 1 A V S 164 744 s ISBN 978 966 02 6421 2 Kvint Kurcij Ruf Istoriya Aleksandra Velikogo Makedonskogo Kirilyuk Z V Zhukovskij Vasil Andrijovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 183 185 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Lisenko N Shiryayev Vasil Grigorovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 580 581 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Yaremenko V I Svitova istoriya u tvorchij spadshini Tarasa Shevchenka sproba istoriosofskogo prochitannya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2007 5 S 174 188 ISSN 0130 5247 Aleksandr Makedonskij viyavlyaye dovir ya svoyemu likarevi Filippu Povne zibrannya tvoriv v desyati tomah Vidpovidalnij redaktor Kasiyan V I Redaktor toma Butnik Siverskij B S Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk URSR 1961 T 7 Zhivopis grafika 1830 1847 Kn 1 S 6 Povne zibrannya tvoriv u dvanadcyati tomah Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2005 T 7 Zhivopis i grafika 1830 1843 504 s ISBN 978 966 00 0625 6 Shevchenkivskij slovnik Vidpovidalnij redaktor Kirilyuk Ye P Kiyiv Golovna redakciya URE 1975 T I 416 s Posilannya RedaguvatiAleksandr Makedonskij viyavlyaye dovir ya svoyemu likarevi Filippu Izbornik Arhiv originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 27 sichnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aleksandr Makedonskij viyavlyaye doviru svoyemu likarevi Filippu amp oldid 39680577