Григорій Іванович Угрюмов (30 квітня [11 травня] 1764, Москва — 16 [28] березня 1823, Санкт-Петербург) — російський історичний живописець і портретист; представник класицизму.
| Угрюмов Григорій Іванович | |
|---|---|
| рос. Григорий Иванович Угрюмов | |
|
| |
| Народження | 11 (22) травня 1764 Москва, Російська імперія |
| Смерть | 28 березня (9 квітня) 1823 (58 років) |
| Санкт-Петербург, Російська імперія | |
| Поховання | Смоленське православне кладовище |
| Країна | Російська імперія |
| Жанр | історичний живопис |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1785) |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | живопис |
| Вчитель | Левицький Дмитро Григорович |
| Відомі учні | Іванов Дмитро Іванович |
| | |
| Угрюмов Григорій Іванович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився в Москві в родині купця-бляхаря родом з села Норського[ru] Ярославської губернії Івана Михайловича Угрюмова, депутата Комісія по складанню проєкту Нового Уложення. Хрещений в Успенській (П'ятницькій) церкві, в якій була збережена плащаниця його роботи.
У 1770 році був прийнятий у виховне училище при Імператорській Академії мистецтв. Головним його наставником був художник-живописець Д. Г. Левицький. Після закінчення академічного курсу в 1785 році з малою золотою медаллю, отриману за картину «Вигнана Агар з малолітнім сином Ізмаїлом у пустелі», Угрюмов в 1787 році казенним коштом відправився за кордон для вдосконалення майстерності живописця. Пробувши чотири роки в Римі, де зображував античні статуї, Веронезе і Гвідо Рені, він повернувся до Санкт-Петербургу в 1790 році. Наступного року йому було доручено викладати історичний живопис в Академії.
Отримав звання «призначеного в академіки» (1797). Звання академіка отримав у 1797 році за картину «Випробування сили Яна Усмаря».
Незабаром після того зведений в ад'юнкт-професори, перебував на посаді до 1800 року, пізніше був підвищений в професори. З 1800 року став засідати в Раді Академії. Нарешті, в 1820 році був зроблений ректором історичного живопису. Почесний член Вільного товариства любителів словесності, наук і мистецтв.
В продовження своєї діяльності користувався в Росії гучною популярністю і благоволінням імператриці Катерини II та імператорів Павла I і Олександра I; за їх замовленнями виконував часто великі та багатоскладові картини для найважливіших побудованих тоді будівель: Троїцький собор Олександро-Невської лаври[ru], Михайлівський замок і Казанський собор у Санкт-Петербурзі, собор в Одесі та інші. На особливу увагу заслуговують дві великі його картини «Взяття Казані 2 жовтня 1552 військами Івана Грозного» (1797—1799 РР.) і «Покликання Михайла Федоровича Романова на царство 14 березня 1613 року» (не пізніше 1800 р.), написані для Михайлівського замку, а також «Урочистий в'їзд Олександра Невського в місто Псков» (1793 р). Крім того, можна вказати на образи його роботи в Казанському соборі («Святий Зосима і Саватій», два архангели на південній і північній дверях іконостаса) і церквах лейбгвардій Фінляндського полку[ru] і Московського полку[ru]. Угрюмов майстерно писав портрети, наприклад, портрети купця І. В. Водовозова (батька письменника В. І. Водовозова[ru]) і доктора Й. К. Каменецького.
Помер у Санкт-Петербурзі та був похований на Смоленському кладовищі.
Примітки Редагувати
- RKDartists
- ↑ Угрюмов Григорий Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Егорова Т. Загадки норской плащаницы.[недоступне посилання з Апрель 2020] Северный край
- Кондаков, 1915, с. 202.
- Кондаков, 1915, с. 203.
Джерела Редагувати
- Угрюмов, Григорий Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Кондаков C. Н. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914 / составил С. Н. Кондаков. — СПб. : Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — С. 202–203. — 454 с.
- Зонова З., Скворцов А. Григорий Иванович Угрюмов. 1764—1823 / Ред. А. Леонов; Обложка - гравюра на дереве М. Маторина. — М.-Л. : Искусство, 1947. — 24, [6] с. — (Массовая библиотека) — 15000 прим. (обл.)
- Зонова 3. Т. Григорий Иванович Угрюмов. 1764—1823. — М., 1966.
- Яковлева Н. А. Григорий Угрюмов. 1764—1823 / Оформление серии Д. М. Плаксина. — Л. : Художник РСФСР, 1982. — 80 с. — (Массовая библиотека по искусству) — 30000 прим. (обл.)
- Ильина Т. В., Станюкович-Денисова Е. Ю. Русское искусство XVIII века. + CD. Учебник для бакалавриата и магистратуры. Москва: Юрайт, 2015. с. 480—481 ISBN 978-5-9916-3527-1