www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скелівка село Ске лівка до 1945 року Фельштин пол Felsztyn Fulsztyn 1 село Самбірського району Львівської області Населе

Скелівка (село)

Ске́лівка (до 1945 року: Фельштин, пол. Felsztyn, Fulsztyn) — село Самбірського району Львівської області. Населення — 1062 особи (переважна більшість українці).

село Скелівка
Костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею
Костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Хирівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080210180075922
Основні дані
Засноване 1374
Населення 1062
Площа 3.5 км²
Густота населення 303.4 осіб/км²
Поштовий індекс 82052
Телефонний код +380 3238-61
Географічні дані
Географічні координати 49°32′07″ пн. ш. 22°57′45″ сх. д. / 49.53528° пн. ш. 22.96250° сх. д. / 49.53528; 22.96250Координати: 49°32′07″ пн. ш. 22°57′45″ сх. д. / 49.53528° пн. ш. 22.96250° сх. д. / 49.53528; 22.96250
Місцева влада
Адреса ради 82060, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Хирів
Карта
Скелівка
Скелівка
Мапа

 Скелівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Скелівка.

Через село проходить автошлях і залізниця Самбір — Хирів. Відстань до Самбора — 18 км, до Хирова — 10 км. Неподалік від села (на південь) тече річка Стривігор.

Історія Редагувати

Колись Скелівка була містечком, яке мало добре укріплену фортецю. Від тих фортифікацій до наших часів не дійшло нічого. Про існування фортеці свідчить позначка на карті Гійома Левассера де Боплана, а історія зберегла мало свідоцтв: відомо, що цю твердиню Гербуртів було зруйновано під час козацького нападу під проводом Івана Наперстка (1649). Тоді зазнали спустошень містечко Муроване та місто Хирів. У центрі села розташована прямокутна площа, на якій збереглося кілька старих кам'яниць типово міської забудови. Відомо, що колись тут стояла ратуша.

Назва Фельштин походить від німецького Füllstein - давньої назви селища Богушів, звідки походить рід Гербуртів.[1]

В серпні 1604 року в Фельштині перебувало приватне українсько-польське військо, яке 20 червня 1605 року захопило Москву.

Найдавніший герб Фельштина відомий з печатки містечкової ратуші, датованої 1553—1565 рр. (і опублікованої польським дослідником початку XX століття В. Віттигом): у щиті — два мечі, вбиті вістрями в яблуко (частина родового герба власників поселення Гербуртів). У XIX столітті (за даними тогочасної дослідниці З.Стшетельської-Ґринберґової) на громадській печатці Фельштина виступав уже повний герб роду Гербуртів: на червоному тлі — зелене яблуко, пробите трьома срібними мечами, покладеними зіркою (довкола герба було вміщено напис «MIASTO FELSZTYN»).

1 квітня 1928 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Посада Фельштинська Самбірського повіту було скасовано, а її територію приєднано до гміни Фельштин.

Швейк у Фельштині Редагувати

Пам'ятник Швейкові у Скелівці

Найбільше Скелівка (Фельштин) відома тим, що тут перебував персонаж відомого сатиричного роману Ярослава Гашека — бравий вояк Швейк. У Скелівці є пам'ятник Швейку.

«Швейк почав з того, що він усе ж таки мав рацію, коли йшов на Фельштин понад струмком, і він не винний, що якийсь там невідомий російський солдат утік з полону і купається в ставку, повз який він, Швейк, мусив іти, бо це ж був його обов'язок як квартир'єра йти найкоротшою дорогою на Фельштин. Російський солдат, тільки-но його побачив, утік, залишивши в кущах своє обмундирування. А він, Швейк, не раз чув, що на фронті з метою розвідки використовується форма вбитих ворогів, і тому на цей випадок приміряв залишену форму, аби перевірити, як у такому випадку він почуватиме себе в чужій формі». (З книжки «Пригоди бравого вояка Швейка», Ярослав Гашек)

Село входить до маршруту «Шляхами бравого вояка Швейка».

Докладним вивченням маршруту Швейка займалися дослідники зі Львова Іван Лозинський (1983 р.) та Андрій Дорош (1996 р.). Як встановив останній, Швейк пересувався по Львівщині за маршрутом Терло Шляхетське (нині Терло) — Старява — Хирів — Березів — Шумина — Фельштин — Хирів — П'ятниця — Добромиль — Ляцьке (нині Солянуватка) — Губичі — Трушевичі — Нижанковичі — по території Польщі до Перемишля, звідки вояк був відправлений потягом назад через Нижанковичі — Добромиль — Хирів до Воютичів, а звідти через Самбір — Рудки — Великий Любінь — Львів до станції Жовтанці і до Колодного (нині Велике Колодно), де його мандри закінчилися. Це становить майже 400 км по Галичині.

Палац у Скелівці Редагувати

Палац у Скелівці

В парку на західній околиці села розташована стара споруда — рожевий палац, у якому нині міститься туберкульозний диспансер. Палац 17—18 ст. Пам'ятка архітектури місцевого значення, реєстр. номер: 516-М. Палац цікавий тим, що його, можливо, відвідав бравий вояк Швейк.

Інші відомості Редагувати

Пам'ятки Редагувати

Костел святого Мартина, 1914 рік
  • Костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею кінця XV — початку XVI ст. Костел реконстуйовано, в ньому міститься греко-католицька церква. Пам'ятка архітектури національного значення. Реєстр. номер: 511/1.
  • Церква св. Кузьми і Дем'яна, побудована 1790 року. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Реєстр. номер: 1520-М.
  • Єврейський цвинтар (Фельштинська синагога не вціліла).

Колись у містечку перед ратушею стояло погруддя Тадеуша Костюшка. Воно зникло в часи Першої світової війни. Постамент в радянські часи за наказом секретаря райкому компартії кудись вивезли.

Відомі люди Редагувати

Уродженці Фельштина Редагувати

Дідичі Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. — S. 41. (пол.)
  2. Блавацький П. Похід на Москву. — Київ : Видавець Корбуш, 2020. — 208 с. — ISBN 978-966-2955-49-1.
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 listopada 1927 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Posada Felsztyńska w powiecie staro-samborskim, województwie lwowskiem i o włączeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Felsztyn w tymże powiecie i województwie.(пол.)
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с. 173
  5. F. Kiryk. Sienieński Wiktoryn z Sienna i Gołogór, h. Dębno (ok. 1463—1530) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.— t. XXV/2, zeszyt 105.— S. 192. (пол.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ske livka do 1945 roku Felshtin pol Felsztyn Fulsztyn 1 selo Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya 1062 osobi perevazhna bilshist ukrayinci selo SkelivkaGerb Skelivki Prapor SkelivkiKostel svyatogo Martina z oboronnoyu bashtoyu dzviniceyuKostel svyatogo Martina z oboronnoyu bashtoyu dzviniceyuKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Hirivska miska gromadaKod KATOTTG UA46080210180075922Osnovni daniZasnovane 1374Naselennya 1062Plosha 3 5 km Gustota naselennya 303 4 osib km Poshtovij indeks 82052Telefonnij kod 380 3238 61Geografichni daniGeografichni koordinati 49 32 07 pn sh 22 57 45 sh d 49 53528 pn sh 22 96250 sh d 49 53528 22 96250 Koordinati 49 32 07 pn sh 22 57 45 sh d 49 53528 pn sh 22 96250 sh d 49 53528 22 96250Misceva vladaAdresa radi 82060 Lvivska obl Sambirskij r n m HirivKartaSkelivkaSkelivkaMapa Skelivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Skelivka Cherez selo prohodit avtoshlyah i zaliznicya Sambir Hiriv Vidstan do Sambora 18 km do Hirova 10 km Nepodalik vid sela na pivden teche richka Strivigor Zmist 1 Istoriya 2 Shvejk u Felshtini 3 Palac u Skelivci 4 Inshi vidomosti 4 1 Pam yatki 5 Vidomi lyudi 5 1 Urodzhenci Felshtina 5 2 Didichi 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya RedaguvatiKolis Skelivka bula mistechkom yake malo dobre ukriplenu fortecyu Vid tih fortifikacij do nashih chasiv ne dijshlo nichogo Pro isnuvannya forteci svidchit poznachka na karti Gijoma Levassera de Boplana a istoriya zberegla malo svidoctv vidomo sho cyu tverdinyu Gerburtiv bulo zrujnovano pid chas kozackogo napadu pid provodom Ivana Naperstka 1649 Todi zaznali spustoshen mistechko Murovane ta misto Hiriv U centri sela roztashovana pryamokutna plosha na yakij zbereglosya kilka starih kam yanic tipovo miskoyi zabudovi Vidomo sho kolis tut stoyala ratusha Nazva Felshtin pohodit vid nimeckogo Fullstein davnoyi nazvi selisha Bogushiv zvidki pohodit rid Gerburtiv 1 V serpni 1604 roku v Felshtini perebuvalo privatne ukrayinsko polske vijsko yake 20 chervnya 1605 roku zahopilo Moskvu 2 Najdavnishij gerb Felshtina vidomij z pechatki mistechkovoyi ratushi datovanoyi 1553 1565 rr i opublikovanoyi polskim doslidnikom pochatku XX stolittya V Vittigom u shiti dva mechi vbiti vistryami v yabluko chastina rodovogo gerba vlasnikiv poselennya Gerburtiv U XIX stolitti za danimi togochasnoyi doslidnici Z Stshetelskoyi Grinbergovoyi na gromadskij pechatci Felshtina vistupav uzhe povnij gerb rodu Gerburtiv na chervonomu tli zelene yabluko probite troma sribnimi mechami pokladenimi zirkoyu dovkola gerba bulo vmisheno napis MIASTO FELSZTYN 1 kvitnya 1928 r silsku gminu samovryadnu gromadu Posada Felshtinska Sambirskogo povitu bulo skasovano a yiyi teritoriyu priyednano do gmini Felshtin 3 Shvejk u Felshtini Redaguvati nbsp Pam yatnik Shvejkovi u SkelivciNajbilshe Skelivka Felshtin vidoma tim sho tut perebuvav personazh vidomogo satirichnogo romanu Yaroslava Gasheka bravij voyak Shvejk U Skelivci ye pam yatnik Shvejku Shvejk pochav z togo sho vin use zh taki mav raciyu koli jshov na Felshtin ponad strumkom i vin ne vinnij sho yakijs tam nevidomij rosijskij soldat utik z polonu i kupayetsya v stavku povz yakij vin Shvejk musiv iti bo ce zh buv jogo obov yazok yak kvartir yera jti najkorotshoyu dorogoyu na Felshtin Rosijskij soldat tilki no jogo pobachiv utik zalishivshi v kushah svoye obmundiruvannya A vin Shvejk ne raz chuv sho na fronti z metoyu rozvidki vikoristovuyetsya forma vbitih vorogiv i tomu na cej vipadok primiryav zalishenu formu abi pereviriti yak u takomu vipadku vin pochuvatime sebe v chuzhij formi Z knizhki Prigodi bravogo voyaka Shvejka Yaroslav Gashek Selo vhodit do marshrutu Shlyahami bravogo voyaka Shvejka Dokladnim vivchennyam marshrutu Shvejka zajmalisya doslidniki zi Lvova Ivan Lozinskij 1983 r ta Andrij Dorosh 1996 r Yak vstanoviv ostannij Shvejk peresuvavsya po Lvivshini za marshrutom Terlo Shlyahetske nini Terlo Staryava Hiriv Bereziv Shumina Felshtin Hiriv P yatnicya Dobromil Lyacke nini Solyanuvatka Gubichi Trushevichi Nizhankovichi po teritoriyi Polshi do Peremishlya zvidki voyak buv vidpravlenij potyagom nazad cherez Nizhankovichi Dobromil Hiriv do Voyutichiv a zvidti cherez Sambir Rudki Velikij Lyubin Lviv do stanciyi Zhovtanci i do Kolodnogo nini Velike Kolodno de jogo mandri zakinchilisya Ce stanovit majzhe 400 km po Galichini Palac u Skelivci Redaguvati nbsp Palac u SkelivciV parku na zahidnij okolici sela roztashovana stara sporuda rozhevij palac u yakomu nini mistitsya tuberkuloznij dispanser Palac 17 18 st Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya reyestr nomer 516 M Palac cikavij tim sho jogo mozhlivo vidvidav bravij voyak Shvejk Inshi vidomosti RedaguvatiPam yatki Redaguvati nbsp Kostel svyatogo Martina 1914 rikKostel svyatogo Martina z oboronnoyu bashtoyu dzviniceyu kincya XV pochatku XVI st Kostel rekonstujovano v nomu mistitsya greko katolicka cerkva Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Reyestr nomer 511 1 Cerkva sv Kuzmi i Dem yana pobudovana 1790 roku Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Reyestr nomer 1520 M Yevrejskij cvintar Felshtinska sinagoga ne vcilila Kolis u mistechku pered ratusheyu stoyalo pogruddya Tadeusha Kostyushka Vono zniklo v chasi Pershoyi svitovoyi vijni Postament v radyanski chasi za nakazom sekretarya rajkomu kompartiyi kudis vivezli Vidomi lyudi RedaguvatiBilous Sergij Stepanovich 1974 2014 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Urodzhenci Felshtina Redaguvati Sebastian z Felshtina blizko 1480 1543 kompozitor pedagog i teoretik pershij vikladach muziki v Krakivskij akademiyi ta zasnovnik Syanockoyi muzichnoyi shkoli otec Polyanskij Toma svyashenik UGKC posol Galickogo sejmu 2 go sklikannya 4 Mihajlo Polyanskij profesor akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi avtor pershih pidruchnikiv iz zoologiyi j fiziki ruskoyu movoyu Bobinskij Osip desyatnik 11 yi brigadi UGA Didichi Redaguvati Pjotr z Felshtina 1504 roku za 400 ugorskih floriniv vzyav u zastavu vid Viktorina Senenskogo za zgodoyu jogo druzhini Elzhbeti mayetki kolo Rimanova 5 Primitki Redaguvati Kronika domowa Dzieduszyckich Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1865 480 s dod S 41 pol Blavackij P Pohid na Moskvu Kiyiv Vidavec Korbush 2020 208 s ISBN 978 966 2955 49 1 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 18 listopada 1927 r o zniesieniu gminy wiejskiej Posada Felsztynska w powiecie staro samborskim wojewodztwie lwowskiem i o wlaczeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Felsztyn w tymze powiecie i wojewodztwie pol Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il s 173 F Kiryk Sienienski Wiktoryn z Sienna i Gologor h Debno ok 1463 1530 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1984 t XXV 2 zeszyt 105 S 192 pol Dzherela RedaguvatiStarosambirskij rajon Starosambirshina Sambirskij rajon RDA Decentralizaciya nova gromada Hirivska gromada Zamki ta hrami Ukrayini Skelivka U Skelivci vidkrito pam yatnik bravomu voyakovi Shvejku SV KUZMI i DEM YaNA 1790 Mista i sela Lvivshini SELO SKELIVKA Felshtin Mandri Ukrayinoyu Kostel svyatogo Martina Skelivka na filmi z drona 2018 Felsztyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 382 pol S 382 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skelivka selo amp oldid 39605155