www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свидницький Анатолій Патрикійович Lib Анатолій СвидницькийНародився 13 вересня 1834 1834 09 13 Маньківці Російська імпер

Свидницький Анатолій Патрикійович

Анатолій Свидницький
Народився 13 вересня 1834(1834-09-13)
Маньківці, Російська імперія
Помер 18 липня 1871(1871-07-18) (36 років)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник
Мова творів українська
Magnum opus Люборацькі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах

Анатолій Патрикійович Свидницький також Анатоль Свидицький (13 вересня 1834, с. Маньківці, Подільська губернія — 18 липня 1871, м. Київ, Київська губернія, Російська імперія) — український письменник, громадський діяч і фольклорист.

Життєпис ред.

Батько родини Патрикій Якович (1800—1870), розпочавши службу дячком, у 1836 році одержав сан священика. Отець Патрикій любив читати книжки та зібрав чималу бібліотеку.

Мати письменника, Мотрона Лаврентіївна Ганчевська, дочка колишнього греко-католицького пароха села Попова Гребля, походила з шляхти.

У подружжя Свидницьких було чотири сини та дві дочки.

У 1843 році Анатолій Свидницький вступає до Крутянської духовної школи (бурси) у сусідньому Балтському повіті. Закінчив її у 1851 році, після чого вступає до Подільської духовної семінарії у Кам'янці-Подільському і, не закінчивши її, вступив (1856) на медичний факультет Київського університету. Згодом перевівся на філологічний факультет, котрий через матеріальну скруту не закінчив.

Анатолій Свидницький розпочав громадську працю як член таємного Харківсько-Київського студентського товариства, яке ставило своїм завданням боротьбу з царським режимом, ширило заборонену літературу, домагалося заснування недільних шкіл тощо. Анатолій Свидницький був ініціатором заснування недільної школи на Подолі. У студентські роки починає писати, створює низку високопатріотичних поетичних творів, до яких сам писав музику. Одним із таких творів був вірш «В полі доля стояла», спрямований проти кріпосництва.

Палітурка книги зібрання творів Анатолія Свидницького, 1958 р.

Згодом Анатолій Свидницький працює учителем у Миргороді (1860—1862), акцизним чиновником у Козельці (1862—1869). Працював у Козелецькому повітовому земстві, котре розміщувалося в Будинку полкової канцелярії.

1863 одружується з дочкою козелецького лікаря — Оленою Величківською.

У червні 1868 через алкоголізм Свидницького переводять на позаштатну роботу. На той час у нього вже було троє дітей.

28 березня 1869 виходить у відставку і переїжджає до Києва. Влаштовується на посаду помічника завідувача архіву Київського університету, де фактично виконує обов'язки вченого архіваріуса і за час 1869—1871 науково описав багато архівних матеріалів. Ця робота видана посмертно у 1879 році правлінням університету.

У вересні 1870 виїжджає до Кам'янця-Подільського у пошуках кращої роботи, але безрезультатно.

Помер у Києві 18 липня 1871 року.

Творчість ред.

Титульна сторінка книги зібрання творів Анатолія Свидницького, 1958 рік

За життя надрукував лише вірш «Горлиця» (1860), інші твори опублікував у 1901 Іван Франко в ЛНВ: «Коли хочеш нам добра», «Україно, мати наша», «В полі доля стояла», «Вже більш літ двісті», остання, написана під впливом Т. Шевченка, дійшла до нашого часу як популярна народна пісня; у ній Анатолій Свидницький засуджує діяльність Б. Хмельницького і Переяславську угоду 1654.

З низки етнографічних статей, написаних Анатолієм Свидницьким у 1860-62 роках, надрукована лише «Великдень у подолян» і статті, спрямовані проти сваволі царської адміністрації «Из Миргорода» (обидві в «Основі», 1861). По закритті «Основи», коли не стало жодного українського журналу, Свидницький опублікував російською мовою низку нарисів й оповідань у газеті «Киевлянин» (згодом перекладені українською Сергієм Будою).

Головний твір Свидницького — роман «Люборацькі» (написаний у 1861—1862 роках, вперше надрукований у львівському журналі «Зоря» у 1886 році). Це хроніка (значною мірою автобіографічна) занепаду священичого роду Люборацьких у трьох поколіннях, на реалістично відтвореному тлі панування польських панів на Поділлі, утисків царського режиму і ворожого українству офіційного православ'я. Широке тематичне полотно твору дало підставу Івану Франкові назвати його «першим реалістичним романом на побутовому тлі».

Як змістом, так і мистецькою формою роман «Люборацькі» — своєрідна ланка між прозою Григорія Квітки-Основ'яненка, Марка Вовчка та інших з одного боку — і пізнішою реалістично-побутовою епічною прозою Івана Нечуя-Левицького і Панаса Мирного — з другого. Але на сучасну Свидницькому літературу роман впливу не мав, оскільки був опублікований по смерті автора.

Микола Зеров так охарактеризував внесок Анатолія Свидницького:

Сучасний літературознавець Оксана Забужко по своєму висловлюється на бік Анатолія Свидницького:

Вшанування пам'яті ред.

На пошану Анатолю Свидницького названо вулиці у Вінниці, Львові, Миргороді, Тульчині.

Примітки ред.

  1. Після закриття єдиного україномовного часопису «Основи», Свидницький опублікував російською мовою ряд нарисів й оповідань у газеті «Киевлянин».
  2. Зеров М. Анатоль Свидницький, його постать і твори
  3. Оксана Забужко 12 січня 2010 інтерв'ю газеті LB.UA.

Джерела та література ред.

Література ред.

Посилання ред.

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Anatolij SvidnickijNarodivsya 13 veresnya 1834 1834 09 13 Mankivci Rosijska imperiyaPomer 18 lipnya 1871 1871 07 18 36 rokiv Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist pismennikMova tvoriv ukrayinska 1 Magnum opus Lyuboracki Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahAnatolij Patrikijovich Svidnickij takozh Anatol Svidickij 2 13 veresnya 1834 s Mankivci Podilska guberniya 18 lipnya 1871 m Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya ukrayinskij pismennik gromadskij diyach i folklorist Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Vshanuvannya pam yati 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis red Batko rodini Patrikij Yakovich 1800 1870 rozpochavshi sluzhbu dyachkom u 1836 roci oderzhav san svyashenika Otec Patrikij lyubiv chitati knizhki ta zibrav chimalu biblioteku Mati pismennika Motrona Lavrentiyivna Ganchevska dochka kolishnogo greko katolickogo paroha sela Popova Greblya pohodila z shlyahti U podruzhzhya Svidnickih bulo chotiri sini ta dvi dochki U 1843 roci Anatolij Svidnickij vstupaye do Krutyanskoyi duhovnoyi shkoli bursi u susidnomu Baltskomu poviti Zakinchiv yiyi u 1851 roci pislya chogo vstupaye do Podilskoyi duhovnoyi seminariyi u Kam yanci Podilskomu i ne zakinchivshi yiyi vstupiv 1856 na medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Zgodom perevivsya na filologichnij fakultet kotrij cherez materialnu skrutu ne zakinchiv Anatolij Svidnickij rozpochav gromadsku pracyu yak chlen tayemnogo Harkivsko Kiyivskogo studentskogo tovaristva yake stavilo svoyim zavdannyam borotbu z carskim rezhimom shirilo zaboronenu literaturu domagalosya zasnuvannya nedilnih shkil tosho Anatolij Svidnickij buv iniciatorom zasnuvannya nedilnoyi shkoli na Podoli U studentski roki pochinaye pisati stvoryuye nizku visokopatriotichnih poetichnih tvoriv do yakih sam pisav muziku Odnim iz takih tvoriv buv virsh V poli dolya stoyala spryamovanij proti kriposnictva nbsp Paliturka knigi zibrannya tvoriv Anatoliya Svidnickogo 1958 r Zgodom Anatolij Svidnickij pracyuye uchitelem u Mirgorodi 1860 1862 akciznim chinovnikom u Kozelci 1862 1869 Pracyuvav u Kozeleckomu povitovomu zemstvi kotre rozmishuvalosya v Budinku polkovoyi kancelyariyi 1863 odruzhuyetsya z dochkoyu kozeleckogo likarya Olenoyu Velichkivskoyu U chervni 1868 cherez alkogolizm Svidnickogo perevodyat na pozashtatnu robotu Na toj chas u nogo vzhe bulo troye ditej 28 bereznya 1869 vihodit u vidstavku i pereyizhdzhaye do Kiyeva Vlashtovuyetsya na posadu pomichnika zaviduvacha arhivu Kiyivskogo universitetu de faktichno vikonuye obov yazki vchenogo arhivariusa i za chas 1869 1871 naukovo opisav bagato arhivnih materialiv Cya robota vidana posmertno u 1879 roci pravlinnyam universitetu U veresni 1870 viyizhdzhaye do Kam yancya Podilskogo u poshukah krashoyi roboti ale bezrezultatno Pomer u Kiyevi 18 lipnya 1871 roku Tvorchist red nbsp Titulna storinka knigi zibrannya tvoriv Anatoliya Svidnickogo 1958 rikZa zhittya nadrukuvav lishe virsh Gorlicya 1860 inshi tvori opublikuvav u 1901 Ivan Franko v LNV Koli hochesh nam dobra Ukrayino mati nasha V poli dolya stoyala Vzhe bilsh lit dvisti ostannya napisana pid vplivom T Shevchenka dijshla do nashogo chasu yak populyarna narodna pisnya u nij Anatolij Svidnickij zasudzhuye diyalnist B Hmelnickogo i Pereyaslavsku ugodu 1654 Z nizki etnografichnih statej napisanih Anatoliyem Svidnickim u 1860 62 rokah nadrukovana lishe Velikden u podolyan i statti spryamovani proti svavoli carskoyi administraciyi Iz Mirgoroda obidvi v Osnovi 1861 Po zakritti Osnovi koli ne stalo zhodnogo ukrayinskogo zhurnalu Svidnickij opublikuvav rosijskoyu movoyu nizku narisiv j opovidan u gazeti Kievlyanin zgodom perekladeni ukrayinskoyu Sergiyem Budoyu Golovnij tvir Svidnickogo roman Lyuboracki napisanij u 1861 1862 rokah vpershe nadrukovanij u lvivskomu zhurnali Zorya u 1886 roci Ce hronika znachnoyu miroyu avtobiografichna zanepadu svyashenichogo rodu Lyuborackih u troh pokolinnyah na realistichno vidtvorenomu tli panuvannya polskih paniv na Podilli utiskiv carskogo rezhimu i vorozhogo ukrayinstvu oficijnogo pravoslav ya Shiroke tematichne polotno tvoru dalo pidstavu Ivanu Frankovi nazvati jogo pershim realistichnim romanom na pobutovomu tli Yak zmistom tak i misteckoyu formoyu roman Lyuboracki svoyeridna lanka mizh prozoyu Grigoriya Kvitki Osnov yanenka Marka Vovchka ta inshih z odnogo boku i piznishoyu realistichno pobutovoyu epichnoyu prozoyu Ivana Nechuya Levickogo i Panasa Mirnogo z drugogo Ale na suchasnu Svidnickomu literaturu roman vplivu ne mav oskilki buv opublikovanij po smerti avtora Mikola Zerov tak oharakterizuvav vnesok Anatoliya Svidnickogo V lavah ukrayinskoyi literaturi vzagali ne bidnih na vsyakogo rodu nevdah Anatol Svidnickij nevdaha najbilshij i najtipovishij Nihto bo navit sam burlaka poet Manzhura ne vrazhaye nas takoyu gostroyu nevidpovidnistyu velikoyi prirodnoyi obdarovanosti ta zloshasnoyi literaturnoyi doli Manzhura vse taki za zhittya dizhdavsya drukovanogo zbirnika poezij vidanogo dbajlivoyu rukoyu Potebni Manzhuru vse taki po smerti spogadano nizkoyu nekrolozhnih zamitok ta statej tut zhe cholovik sho mav vid prirodi veliki duhovi sili i neabiyakij do pismenstva hist viddav Bogu duh yak toj klasichnij chumak sered vidlyudnogo stepu Ne znayemo de navit mogila togo talanovitogo ale beztalannogo pismennika Suchasnij literaturoznavec Oksana Zabuzhko po svoyemu vislovlyuyetsya na bik Anatoliya Svidnickogo a vzhe pro te sho nastupnogo roku gryade yuvilej yakij usi kulturni naciyi svyatkuyut u sebe na derzhavnomu rivni 150 rokiv ukrayinskogo romanu Anatolya Svidnickogo vzagali nihto ne zgaduye 3 Vshanuvannya pam yati red Na poshanu Anatolyu Svidnickogo nazvano vulici u Vinnici Lvovi Mirgorodi Tulchini Primitki red Pislya zakrittya yedinogo ukrayinomovnogo chasopisu Osnovi Svidnickij opublikuvav rosijskoyu movoyu ryad narisiv j opovidan u gazeti Kievlyanin Zerov M Anatol Svidnickij jogo postat i tvori Oksana Zabuzhko 12 sichnya 2010 interv yu gazeti LB UA Dzherela ta literatura red G Gerasimova Svidnickij Anatolij Patrikijovich Arhivovano 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 472 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Svidnickij A Tvori Vstupna stattya V Ya Gerasimenka Kiyiv Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1958 Franko I Ya A P Svidnickij Tvori T 17 K 1955 Gerasimenko V Ya Anatolij Svidnickij Literaturnij portret K Naukova dumka 1959 142 s Gerasimenko V Ya Svidnickij Kratkaya literaturnaya enciklopediya Gl red A A Surkov M Sovetskaya enciklopediya T 6 Priskazka Sovetskaya Rossiya 1971 S 702 ros Sivachenko M Ye Anatolij Svidnickij i zarodzhennya socialnogo romanu v ukrayinskij literaturi monografiya K 1962 416 s Hropko P Nerozkvitlij talant Do 150 richchya z dnya narodzhennya A Svidnickogo Dnipro 1984 8 S 122 124 Hropko P Anatolij Svidnickij Svidnickij A Roman opovidannya narisi K 1985 S 5 26 Zerov M Anatol Svidnickij jogo postat i tvori Zerov M Tvori U 2 t K 1990 T 2 S 323 359 Zhuk N Anatolij Svidnickij Naris zhittya i tvorchosti K 1987 Ekspert Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Posilannya red Svidnickij Anatolij Patrikijovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 666 667 Svidnickij Anatolij Patrikijovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Svidnickij Anatol Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1689 1690 1000 ekz nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svidnickij Anatolij Patrikijovich amp oldid 40077245