www.wikidata.uk-ua.nina.az

Руднєв Лев Володимирович Лев Володимирович Ру днєв рос Лев Владимирович Руднев нар 13 березня 1885 Новгород пом 19 листо

Руднєв Лев Володимирович

Лев Володимирович Ру́днєв (рос. Лев Владимирович Руднев; нар. 13 березня 1885, Новгород — пом. 19 листопада 1956, Москва) — російський радянський архітектор, живописець, скульптор і педагог; дійсний член Академії будівництва і архітектури СРСР, професор, доктор архітектури.

Руднєв Лев Володимирович
Народження 1 (13) березня 1885
Смерть 19 листопада 1956(1956-11-19) (71 рік)
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна
(підданство)		  Російська імперія
 СРСР
Навчання Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв
Діяльність архітектор, викладач університету
Архітектурний стиль неокласицизм, російський неокласицизмd і сталінський ампір
Найважливіші споруди Палац Культури і Науки і МДУ
Заклад Московський архітектурний інститут
Нагороди

 Руднєв Лев Володимирович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руднєв.

Біографія ред.

Народився 1 [13] березня 1885(18850313) року в місті Новгороді (тепер Великий Новгород, Росія) в сім'ї вчителя. 1895 року родина Руднєвих переїхала до Риги, де Лев закінчив реальне училище і художню школу. 1906 року поступив на архітектурний факультет Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (навчався у Леонтія Бенуа). Одночасно із навчанням в Академії, з 1912 року працював у майстерні академіка Івана Фоміна в якості його помічника. В ці ж роки почав самостійно виступати на архітектурних конкурсах і здійснив свою першу споруду — церкву-школу в селі Селезнівці Катеринославської губернії. 1913 року здійснив поїздку до Італії. У 1915 році закінчив Академію (дипломна робота — внутрішній двір університету) і продовжив працювати у майстерні Івана Фоміна (до 1916 року) та брати участь в архітектурних конкурсах.

Надгробок.

З 1918 року — професор Петроградської академії мистецтв. З 1925 року керував архітектурною майстернею Будкому в Ленінграді, працював над проєктами та здійсненнями низки житлових і громадських будинків. 1942 року переїхав до Москви, де продовжив працювати над крупними адміністративними спорудами, проєктування яких розпочав ще у Ленінграді. В перші роки після німецько-радянської війни працював над планами відбудови і реконструкції Воронежа, Сталінграда, Риги та інших міст, зруйнованих під час війни; працював над проєктами колгоспного будівництва, проєктував пам'ятники німецько-радянської війни. У 1948—1952 роках викладав у Московському архітектурному інституті (серед учнів Борис Бархін, Євсей Вітенберг, Володимир Мунц, Віктор Асс, Ігор Рожин).

Помер в Москві 19 листопада 1956 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві (ділянка № 1, ряд 44). Надгробок — стела з рожевого з чорними вкрапленнями каменю, на якій викарбувані портрет архітектора і великий напис російською мовою:

ЛЕВ РУДНЕВ
АРХИТЕКТОР

Стела встановлена на відполіровану могильну плиту з темного граніту.

Творчість ред.

Архітектура ред.

Серед робіт архітектора:

  • Пам'ятник Жертвам Революції на Марсовому полі в Петрограді (1917);
  • Профілакторій Московсько-Нарвинського району в Ленінграді (1927, у співавторстві з Олегом Ляліним);
  • Будівля Військової академії імені М. В. Фрунзе в Москві (1937, у співаторстві з Володимиром Мунцем);
  • Будівля Наркомату оборони[ru] на вулиці Маршала Шапошникова № 14/1 в Москві (1934—1938, у співаторстві з Володимиром Мунцем);
  • Третій будинок Міністерства оборони[ru] на Фрунзенській набережній № 22 в Москві (1938—1955, у співаторстві з Володимиром Мунцем);
  • Житловий будинок на вулиці Садовій-Кудринській № 28—30 у Москві (1947, у співавторстві з Володимиром Мунцем та Вікторомм Ассом);
  • Головний корпус МДУ на Ленінських горах у Москві (1949, спільно з архітекторами Сергієм Чернишовим, Павлом Абросимовим, Олександром Хряковим та іншими; 1949—1953);
  • Будинок уряду Азербайджанської РСР в Баку (1952, у співаторстві з Володимиром Мунцем);
  • Палац культури і науки у Варшаві (1952—1955, у співавторстві).

Живопис, скульптура ред.

Серед художніх робіт:

  • «Крим. Судак» (1937, акварель);
  • «Композиція, Ленінград» (1941, олія);
  • «Архітектор В. О. Мунц» (1943, акварель);
  • «Художниця І. І. Фоміна» (1944, акварель);
  • «Архітектор М. М. Соболєв» (1947, акварель);
  • «Архітектор Я. О. Свірський» (1948, олівець);
  • «М. М. Руднєва» (1950, олія);
  • «Зима. Суханово» (1950, олія);
  • «Літо. Суханово» (1951, олія);
  • «Вид з вікна» (1952, олія);
  • «Натюрморт» (1953, олія);
  • «Жіночий портрет» (1956, олія);

Автор розпису на порцеляновій тарілці (1924); гіпсового портрету Олександра Маковського (1953).

Відзнаки ред.

Вшанування пам'яті ред.

Архітектору встановлені меморіальні дошки:

  • в Санкт-Перербурзі на вулиці Кірочній, 17, де з 1925 по 1942 рік він жив (1989, граніт; архітектор Віктор Хазанов);
  • в Москві на вулиці Садовій-Кудринській № 28—30, будівля 1, де він жив.

Іменем архітектора у 1972 році названа вулиця у Санкт-Петербурзі.

Скульптор Микола Нікогосян створив скульптуру Льва Руднєва в повний зріст.

Примітки ред.

  1. ↑ Руднев Лев Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  3. Ikonnikov A. V. Rudnev, Lev // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T074394
    d:Track:Q217595d:Track:Q103964557d:Track:Q810196d:Track:Q56691875d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
  4. Пам'ятник на могилі Льва Руднєва.(рос.)
  5. Пам'ять народу.(рос.)
  6. 2ГИС.
  7. Меморіальні дошки Москви. [ 2020-12-06 у Wayback Machine.](рос.)

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lev Volodimirovich Ru dnyev ros Lev Vladimirovich Rudnev nar 13 bereznya 1885 Novgorod pom 19 listopada 1956 Moskva rosijskij radyanskij arhitektor zhivopisec skulptor i pedagog dijsnij chlen Akademiyi budivnictva i arhitekturi SRSR profesor doktor arhitekturi Rudnyev Lev VolodimirovichNarodzhennya 1 13 bereznya 1885 Velikij Novgorod Rosijska imperiyaSmert 19 listopada 1956 1956 11 19 1 2 3 71 rik Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina piddanstvo Rosijska imperiya SRSRNavchannya Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectvDiyalnist arhitektor vikladach universitetuArhitekturnij stil neoklasicizm rosijskij neoklasicizmd i stalinskij ampirNajvazhlivishi sporudi Palac Kulturi i Nauki i MDUZaklad Moskovskij arhitekturnij institutNagorodi Rudnyev Lev Volodimirovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudnyev Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Arhitektura 2 2 Zhivopis skulptura 3 Vidznaki 4 Vshanuvannya pam yati 5 Primitki 6 LiteraturaBiografiya red Narodivsya 1 13 bereznya 1885 18850313 roku v misti Novgorodi teper Velikij Novgorod Rosiya v sim yi vchitelya 1895 roku rodina Rudnyevih pereyihala do Rigi de Lev zakinchiv realne uchilishe i hudozhnyu shkolu 1906 roku postupiv na arhitekturnij fakultet Akademiyi mistectv u Sankt Peterburzi navchavsya u Leontiya Benua Odnochasno iz navchannyam v Akademiyi z 1912 roku pracyuvav u majsterni akademika Ivana Fomina v yakosti jogo pomichnika V ci zh roki pochav samostijno vistupati na arhitekturnih konkursah i zdijsniv svoyu pershu sporudu cerkvu shkolu v seli Seleznivci Katerinoslavskoyi guberniyi 1913 roku zdijsniv poyizdku do Italiyi U 1915 roci zakinchiv Akademiyu diplomna robota vnutrishnij dvir universitetu i prodovzhiv pracyuvati u majsterni Ivana Fomina do 1916 roku ta brati uchast v arhitekturnih konkursah nbsp Nadgrobok Z 1918 roku profesor Petrogradskoyi akademiyi mistectv Z 1925 roku keruvav arhitekturnoyu majsterneyu Budkomu v Leningradi pracyuvav nad proyektami ta zdijsnennyami nizki zhitlovih i gromadskih budinkiv 1942 roku pereyihav do Moskvi de prodovzhiv pracyuvati nad krupnimi administrativnimi sporudami proyektuvannya yakih rozpochav she u Leningradi V pershi roki pislya nimecko radyanskoyi vijni pracyuvav nad planami vidbudovi i rekonstrukciyi Voronezha Stalingrada Rigi ta inshih mist zrujnovanih pid chas vijni pracyuvav nad proyektami kolgospnogo budivnictva proyektuvav pam yatniki nimecko radyanskoyi vijni U 1948 1952 rokah vikladav u Moskovskomu arhitekturnomu instituti sered uchniv Boris Barhin Yevsej Vitenberg Volodimir Munc Viktor Ass Igor Rozhin Pomer v Moskvi 19 listopada 1956 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari v Moskvi dilyanka 1 ryad 44 Nadgrobok stela z rozhevogo z chornimi vkraplennyami kamenyu na yakij vikarbuvani portret arhitektora i velikij napis rosijskoyu movoyu LEV RUDNEVARHITEKTOR Stela vstanovlena na vidpolirovanu mogilnu plitu z temnogo granitu 4 Tvorchist red Arhitektura red Sered robit arhitektora Pam yatnik Zhertvam Revolyuciyi na Marsovomu poli v Petrogradi 1917 Profilaktorij Moskovsko Narvinskogo rajonu v Leningradi 1927 u spivavtorstvi z Olegom Lyalinim Budivlya Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze v Moskvi 1937 u spivatorstvi z Volodimirom Muncem Budivlya Narkomatu oboroni ru na vulici Marshala Shaposhnikova 14 1 v Moskvi 1934 1938 u spivatorstvi z Volodimirom Muncem Tretij budinok Ministerstva oboroni ru na Frunzenskij naberezhnij 22 v Moskvi 1938 1955 u spivatorstvi z Volodimirom Muncem Zhitlovij budinok na vulici Sadovij Kudrinskij 28 30 u Moskvi 1947 u spivavtorstvi z Volodimirom Muncem ta Viktoromm Assom Golovnij korpus MDU na Leninskih gorah u Moskvi 1949 spilno z arhitektorami Sergiyem Chernishovim Pavlom Abrosimovim Oleksandrom Hryakovim ta inshimi 1949 1953 Budinok uryadu Azerbajdzhanskoyi RSR v Baku 1952 u spivatorstvi z Volodimirom Muncem Palac kulturi i nauki u Varshavi 1952 1955 u spivavtorstvi Galereya nbsp nbsp nbsp nbsp Pam yatnik Zhertvam Revolyuciyi Golovnij korpus MDU Palac kulturi i nauki Budinok uryadu Azerbajdzhanskoyi RSRZhivopis skulptura red Sered hudozhnih robit Krim Sudak 1937 akvarel Kompoziciya Leningrad 1941 oliya Arhitektor V O Munc 1943 akvarel Hudozhnicya I I Fomina 1944 akvarel Arhitektor M M Sobolyev 1947 akvarel Arhitektor Ya O Svirskij 1948 olivec M M Rudnyeva 1950 oliya Zima Suhanovo 1950 oliya Lito Suhanovo 1951 oliya Vid z vikna 1952 oliya Natyurmort 1953 oliya Zhinochij portret 1956 oliya Avtor rozpisu na porcelyanovij tarilci 1924 gipsovogo portretu Oleksandra Makovskogo 1953 Vidznaki red Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu 8 zhovtnya 1945 5 Dva ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 13 bereznya 1945 do 60 richchya 12 kvitnya 1955 do 70 richchya orden Znak Poshani 1947 v oznamenuvannya 800 richchya Moskvi Stalinska premiya I stupenya 1949 za Golovnij korpus MDU Komandorskij orden Vidrodzhennya Polshi za budivnictvo Palacu kulturi i nauki Vshanuvannya pam yati red Arhitektoru vstanovleni memorialni doshki v Sankt Pererburzi na vulici Kirochnij 17 de z 1925 po 1942 rik vin zhiv 1989 granit arhitektor Viktor Hazanov 6 v Moskvi na vulici Sadovij Kudrinskij 28 30 budivlya 1 de vin zhiv 7 Imenem arhitektora u 1972 roci nazvana vulicya u Sankt Peterburzi Skulptor Mikola Nikogosyan stvoriv skulpturu Lva Rudnyeva v povnij zrist Primitki red a b Rudnev Lev Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Ikonnikov A V Rudnev Lev Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 ISBN 978 1 884446 05 4 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T074394 d Track Q217595d Track Q103964557d Track Q810196d Track Q56691875d Track Q21431157d Track Q1547776 Pam yatnik na mogili Lva Rudnyeva ros Pam yat narodu ros 2GIS Memorialni doshki Moskvi Arhivovano 2020 12 06 u Wayback Machine ros Literatura red V Ye Ass P P Zinov yev V V Lebedyev V O Munc Ya J Svirskij V V Hazanov Zagalna redakciya Ya O Svirskogo Arhitektor Rudnev Moskva 1963 ros Rudnev Lev Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Isskustvo stran i narodov mira Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Sovetskaya enciklopediya Moskva 1971 Tom 3 storinka 723 ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Arhitektura Zhivopis Skulptura Grafika Dekoraivnoe iskusstvo Sovetskaya enciklopediya Moskva 1986 Kniga II storinka 202 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rudnyev Lev Volodimirovich amp oldid 39311147