www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радіоактивне зараження це забруднення території продуктами ядерної реакції місцевості та розташованих на ній об єктів ві

Радіоактивне зараження

Радіоактивне зараження — це забруднення території продуктами ядерної реакції. Радіоактивне зараження місцевості та розташованих на ній об'єктів відбувається:

Четвертий енергоблок ЧАЕС після аварії
Хіросіма після ядерного бомбардування

Територія, яка була забруднена, називається зоною радіоактивного зараження.

Фактори радіоактивного зараження Редагувати

Основні фактори:

  • Потужність ядерного вибуху або техногенної аварії
  • Місце вибуху або аварії, тобто підводне, надводне, підземне, наземне, повітряне і у ближньому космосі

Коли місце вибуху або аварії надводне або наземне велика кількість землі та води буде в газоподібному стані радіоактивної хмари. Ці матеріали стануть радіоактивними, коли конденсується з нейтронно-активованих продуктів поділу. Багато з ізотопів 91Sr, 92Sr, 95Zr, 99Mo, 106Ru, 131Sb, 132Te, 134Te, 137Cs, 140Ba, 141La, 144Ce розпадаються в ізотопи йоду-131, цезію-137, стронцію-90 і плутонію.

  • Метеорологічна ситуація: температура, присутність дощу, напрямок вітру

Найдужче страждають території, в яких під час вибуху або аварії іде дощ і куди дме вітер. Йод і цезій поширюється за вітром на ширшу територію, ніж велика частина стронцію і плутонію, оскільки вони містяться здебільшого в менших частках. Дощ прибиває частки до землі.

Приклади радіоактивного зараження Редагувати

Чорнобильська катастрофа Редагувати

Радіоактивне зараження в місті Прип'ять

Чорнобильська екологічна катастрофа була спричинена руйнуванням 26 квітня 1986 року четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на теренах України (на той час — Української РСР). Руйнування мало вибухові ознаки, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й і Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Велику Британію та острів Мен.

Інформація про радіацію прийшла не з СРСР, як мало би бути, а з Форксмаркської АЕС (англ. Forsmark Nuclear Power Plant) (1100 км від місця аварії) в Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Після пошуків витоку радіації на самій АЕС, стало зрозуміло, що в західній частині колишнього СРСР існує серйозна ядерна проблема. Підвищення рівня радіації також було засвідчено у Фінляндії, але страйк державної цивільної служби затримав відповідь і оприлюднення.

Забруднення території після аварії на ЧАЕС залежало від погодних умов. Повідомлення радянських і західних науковців вказують на те, що Білорусь отримала близько 60 % радіоактивного забруднення від загальної кількості на СРСР. Проте згідно з даними (англ. The Other Report on Chernobyl (TORCH report), які були оприлюдненні в 2006 році половина летких часток приземлилася за межами України, Білорусі і Росії.

Унаслідок аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.

Перед аварією в реакторі четвертого блоку знаходилося 180—190 тонн ядерного палива (діоксиду урану). За оцінками, які в наш час[коли?] вважаються найбільш вірогідними, у довкілля було викинуто від 5 до 30 % від цієї кількості. Деякі дослідники ставлять під сумнів ці дані, посилаючись на наявні фотографії і спостереження очевидців, які показують, що реактор майже порожній. Слід, проте, враховувати, що об'єм 180 тонн діоксиду урану складає лише незначну частину від об'єму реактора. Реактор переважно був заповнений графітом; вважається, що він згорів в перші дні після аварії. Крім того, частина вмісту реактора розплавилася і перемістилася через розломи внизу корпусу реактора за його межі.

Окрім палива, в активній зоні на мить аварії містилися продукти ділення і трансуранові елементи — різні радіоактивні ізотопи, що накопичилися під час роботи реактора. Саме вони становлять найбільшу радіаційну небезпеку. Велика їх частина залишилася усередині реактора, але найбільш леткі речовини були викинуті назовні, у тому числі:

  • всі інертні гази, що містилися в реакторі;
  • приблизно 55 % йоду у вигляді суміші пари і твердих часток, а також у складі органічних сполук;
  • цезій і телур у вигляді аерозолів.

Загальна активність речовин, викинутих у довкілля, склала, за різними оцінками, до 14*1018Бк (14 ЕБк), у тому числі:

  • 1,8 ЕБк йоду-131
  • 0,085 ЕБк цезію-137
  • 0,01 ЕБк стронцію-90
  • 0,003 ЕБк ізотопів плутонію;
  • частка інертних газів близько половини від сумарної активності.

Забруднення зазнало понад 200 000 км², приблизно 70 % — на території Білорусі, Росії і України. Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхню землі.

Інертні гази розсіялися в атмосфері і не вносили вкладу до забруднення прилеглих до станції регіонів. Забруднення було дуже нерівномірним, воно залежало від напрямку вітру в перші дні після аварії. Найбільше постраждали області, в яких в цей час пройшов дощ. Велика частина стронцію і плутонію випала в межах 100 кілометрів від станції, оскільки вони містилися загалом в більших частках. Йод і цезій поширилися на ширшу територію.

З точки зору дії на населення в перші тижні після аварії, найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий період напіврозпаду (вісім днів) і телур. В наш час[коли?] (і в найближчі десятиліття) найбільшу небезпеку становитимуть ізотопи стронцію і цезію з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші скупчення цезію-137 виявлені в поверхневому шарі ґрунту, звідки він потрапляє в рослини і гриби. Зараження також зазнають комахи і тварини, які ними харчуються. Радіоактивні ізотопи плутонію і америцію збережуться в ґрунті протягом сотень, а можливо і тисяч років, проте їх кількість не становить загрози.

У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалася на рівних ділянках поверхні: на лугах, дорогах, дахах. Під впливом вітру і дощів, а також унаслідок діяльності людей, ступінь забруднення дуже знизився і зараз рівні радіації в більшості місць повернулися до фонових значень. У сільськогосподарських районах в перші місяці радіоактивні речовини осідали на листі рослин і на траві, тому зараження зазнавали травоїдні тварини. Потім радіонукліди разом з дощем або опалим листям потрапили до ґрунту, і зараз вони потрапляють в сільськогосподарські рослини, в основному, через коріння. Рівні забруднення в сільськогосподарських районах значно знизилися, проте в деяких регіонах кількість цезію в молоці, ще може перевищувати допустимі значення. Це відноситься, наприклад, до Гомельської і Могильовської областей в Білорусі, Брянській області в Росії, Житомирській і Рівненській області в Україні.

Значного забруднення зазнали ліси. Через те, що в лісовій екосистемі цезій постійно циркулює, а не виводиться з неї, рівні забруднення лісових продуктів, таких як гриби, ягоди і дичина, залишаються небезпечними. Рівень забруднення річок і більшості озер в наш час (2000-і) низький. Проте в деяких озерах, в яких немає стоку, зосередження цезію у воді і рибі ще протягом десятиліть може становити небезпеку.

Забруднення не обмежилося 30-кілометровою зоною. Було відзначено підвищений вміст цезію-137 в лишайнику і м'ясі оленів в арктичних областях Росії, Норвегії, Фінляндії і Швеції.

1988 року на теренах, що зазнали забруднення, було створено радіаційно-екологічний заповідник. Спостереження показали, що кількість мутацій в рослин і тварин хоча і зросла, але не набагато, і природа успішно справляється з їх наслідками. З іншого боку, зняття антропогенної дії позитивно позначилося на екосистемі заповідника і вплив цього чинника значно перевищив негативні наслідки радіації.

Унаслідок майже повної відсутності там людей, природа почала швидко відновлюватися, зросли популяції тварин, збільшилося різноманіття видів рослинності.

Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі Редагувати

Грибоподібна хмара від ядерного вибуху в Наґасакі.

Наприкінці Другої світової війни, 6 серпня 1945 року авіація США скинула на японське місто Хіросіму ядерну бомбу. Вона розірвалася в повітрі над центром міста, на висоті 600 м. Вибух умить забрав життя 420 000 мешканців Хіросіми і перетворив місто на згарище. Завдяки ядерному вибуху в довкілля у великій кількості були випущені альфа- та бета-частки, а також гамма-випромінювання та потоки нейтронів. Земна поверхня була радіоактивно заражена продуктами ядерного вибуху. В його епіцентрі на 1 см² земної поверхні припадало 12×1010 швидких і 9×1012 теплових нейтронів. Унаслідок вибуху над Хіросімою здійнялась величезна грибоподібна хмара, яка мала високу температуру та містила значну кількість радіаційно зараженого ґрунту, піднятого з землі. Вона швидко здійнялась у повітря і, ставши охолодженою в атмосфері, пролилася дощем. Його краплі були чорними і липкими через високий вміст пилу і бруду у хмарі. Цей дощ отримав назву «чорного дощу». 9 серпня 1945 року об 11:02 авіація США скинула на місто Нагасакі ядерну бомбу. Вибух стався в районі християнського кварталу Уракамі.

Примітки Редагувати

  1. Стаття Tchernobyl, 20 ans après 2006-04-24 з сайту rfi.fr(фр.)
  2. ↑ TORCH report executive summary. [ 21 червня 2006 у Wayback Machine.] Квітень 2006 (сторінка№ 3)(англ.)
  3. Стаття Les leçons de Tchernobyl [ 2009-01-26 у Wayback Machine.] 2006-12-16(фр.)
  4. Mould, Richard Francis (2000). Chernobyl Record: The Definitive History of the Chernobyl Catastrophe. CRC Press. с. p. 48. ISBN 0-750-306-70X. (англ.)
  5. Ympäristön Radioaktiivisuus Suomessa — 20 Vuotta Tshernobylista [ 8 серпня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  6. Сайт Гомельського облвиконком [ 10 травня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Василій Семашко Много ли в чернобыльской зоне двуглавых телят?, chernobyl.info [ 2007-10-04 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Надія Декола статтяАдреналин-шоу. Портал Беларусь Сегодня (рос.)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радіоактивне зараження
  • Зона посиленого радіоекологічного контролю // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
  • Забруднення радіоактивне //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 89.
  • Опади радіоактивні //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 132.
  • Радіоактивне забруднення //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 150.
  • Радіоактивне зараження //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 151.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Radioaktivne zarazhennya ce zabrudnennya teritoriyi produktami yadernoyi reakciyi Radioaktivne zarazhennya miscevosti ta roztashovanih na nij ob yektiv vidbuvayetsya Pid chas yadernogo vibuhu vnaslidok vipadannya radioaktivnih rechovin iz hmari yadernogo vibuhu i navedenoyi radiaciyi zumovlenoyi utvorennyam radioaktivnih izotopiv u dovkilli pid vplivom mittyevogo nejtronnogo i gamma viprominyuvan yadernogo vibuhu vrazhaye lyudej i tvarin golovnim chinom unaslidok zovnishnogo gamma i v menshomu stupeni beta oprominennya a takozh unaslidok vnutrishnogo oprominennya v osnovnomu alfa aktivnimi nuklidami pri popadanni radioizotopiv v organizm z povitryam vodoyu ta yizheyu Pid chas tehnogennih avarij vitik z yadernih reaktoriv vitik pid chas perevezennya ta zberigannya radioaktivnih vidhodiv vipadkovogo vitoku promislovih i medichnih radioaktivnih materialiv unaslidok rozsiyuvannya radioaktivnih rechovin harakter zarazhennya miscevosti zalezhit vid tipu avariyi Chetvertij energoblok ChAES pislya avariyiHirosima pislya yadernogo bombarduvannya Teritoriya yaka bula zabrudnena nazivayetsya zonoyu radioaktivnogo zarazhennya Zmist 1 Faktori radioaktivnogo zarazhennya 2 Prikladi radioaktivnogo zarazhennya 2 1 Chornobilska katastrofa 2 2 Yaderne bombarduvannya Hirosimi i Nagasaki 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaFaktori radioaktivnogo zarazhennya RedaguvatiOsnovni faktori Potuzhnist yadernogo vibuhu abo tehnogennoyi avariyi Misce vibuhu abo avariyi tobto pidvodne nadvodne pidzemne nazemne povitryane i u blizhnomu kosmosiKoli misce vibuhu abo avariyi nadvodne abo nazemne velika kilkist zemli ta vodi bude v gazopodibnomu stani radioaktivnoyi hmari Ci materiali stanut radioaktivnimi koli kondensuyetsya z nejtronno aktivovanih produktiv podilu Bagato z izotopiv 91Sr 92Sr 95Zr 99Mo 106Ru 131Sb 132Te 134Te 137Cs 140Ba 141La 144Ce rozpadayutsya v izotopi jodu 131 ceziyu 137 stronciyu 90 i plutoniyu Meteorologichna situaciya temperatura prisutnist doshu napryamok vitruNajduzhche strazhdayut teritoriyi v yakih pid chas vibuhu abo avariyi ide dosh i kudi dme viter Jod i cezij poshiryuyetsya za vitrom na shirshu teritoriyu nizh velika chastina stronciyu i plutoniyu oskilki voni mistyatsya zdebilshogo v menshih chastkah Dosh pribivaye chastki do zemli Prikladi radioaktivnogo zarazhennya RedaguvatiChornobilska katastrofa Redaguvati nbsp Radioaktivne zarazhennya v misti Prip yatDokladnishe Chornobilska katastrofaChornobilska ekologichna katastrofa bula sprichinena rujnuvannyam 26 kvitnya 1986 roku chetvertogo energobloku Chornobilskoyi atomnoyi elektrostanciyi roztashovanoyi na terenah Ukrayini na toj chas Ukrayinskoyi RSR Rujnuvannya malo vibuhovi oznaki reaktor buv povnistyu zrujnovanij i v dovkillya bulo vikinuto veliku kilkist radioaktivnih rechovin Katastrofa vvazhayetsya najbilshoyu za vsyu istoriyu yadernoyi energetiki yak za kilkistyu zagiblih i poterpilih vid yiyi naslidkiv lyudej tak i za ekonomichnim zbitkom Pislya avariyi utvorilasya radioaktivna hmara yaka nakrila ne lishe suchasnu Ukrayinu Bilorus ta Rosiyu yaki znahodilisya poblizu ChAES ale j i Shidnu Frakiyu Makedoniyu Serbiyu Horvatiyu Bolgariyu Greciyu Rumuniyu Litvu Estoniyu Latviyu Finlyandiyu Daniyu Norvegiyu Shveciyu Avstriyu Ugorshinu Chehiyu Slovachchinu Niderlandi Belgiyu Sloveniyu Polshu Shvejcariyu Nimechchinu Italiyu Irlandiyu Franciyu razom z Korsikoyu 1 Veliku Britaniyu ta ostriv Men 2 3 Informaciya pro radiaciyu prijshla ne z SRSR yak malo bi buti a z Forksmarkskoyi AES angl Forsmark Nuclear Power Plant 1100 km vid miscya avariyi v Shveciyi koli na odyazi spivrobitnikiv 27 kvitnya bulo znajdeno radioaktivni chastinki 4 Pislya poshukiv vitoku radiaciyi na samij AES stalo zrozumilo sho v zahidnij chastini kolishnogo SRSR isnuye serjozna yaderna problema Pidvishennya rivnya radiaciyi takozh bulo zasvidcheno u Finlyandiyi ale strajk derzhavnoyi civilnoyi sluzhbi zatrimav vidpovid i oprilyudnennya 5 Zabrudnennya teritoriyi pislya avariyi na ChAES zalezhalo vid pogodnih umov Povidomlennya radyanskih i zahidnih naukovciv vkazuyut na te sho Bilorus otrimala blizko 60 radioaktivnogo zabrudnennya vid zagalnoyi kilkosti na SRSR Prote zgidno z danimi angl The Other Report on Chernobyl TORCH report yaki buli oprilyudnenni v 2006 roci polovina letkih chastok prizemlilasya za mezhami Ukrayini Bilorusi i Rosiyi 2 Unaslidok avariyi z silskogospodarskogo koristuvannya bulo vivedeno blizko 5 mln ga zemel dovkola AES stvorena 30 kilometrova zona vidchuzhennya znisheni i pohovani zakopani vazhkoyu tehnikoyu sotni dribnih naselenih punktiv Pered avariyeyu v reaktori chetvertogo bloku znahodilosya 180 190 tonn yadernogo paliva dioksidu uranu Za ocinkami yaki v nash chas koli vvazhayutsya najbilsh virogidnimi u dovkillya bulo vikinuto vid 5 do 30 vid ciyeyi kilkosti Deyaki doslidniki stavlyat pid sumniv ci dani posilayuchis na nayavni fotografiyi i sposterezhennya ochevidciv yaki pokazuyut sho reaktor majzhe porozhnij Slid prote vrahovuvati sho ob yem 180 tonn dioksidu uranu skladaye lishe neznachnu chastinu vid ob yemu reaktora Reaktor perevazhno buv zapovnenij grafitom vvazhayetsya sho vin zgoriv v pershi dni pislya avariyi Krim togo chastina vmistu reaktora rozplavilasya i peremistilasya cherez rozlomi vnizu korpusu reaktora za jogo mezhi Okrim paliva v aktivnij zoni na mit avariyi mistilisya produkti dilennya i transuranovi elementi rizni radioaktivni izotopi sho nakopichilisya pid chas roboti reaktora Same voni stanovlyat najbilshu radiacijnu nebezpeku Velika yih chastina zalishilasya useredini reaktora ale najbilsh letki rechovini buli vikinuti nazovni u tomu chisli vsi inertni gazi sho mistilisya v reaktori priblizno 55 jodu u viglyadi sumishi pari i tverdih chastok a takozh u skladi organichnih spoluk cezij i telur u viglyadi aerozoliv Zagalna aktivnist rechovin vikinutih u dovkillya sklala za riznimi ocinkami do 14 1018Bk 14 EBk u tomu chisli 1 8 EBk jodu 131 0 085 EBk ceziyu 137 0 01 EBk stronciyu 90 0 003 EBk izotopiv plutoniyu chastka inertnih gaziv blizko polovini vid sumarnoyi aktivnosti Zabrudnennya zaznalo ponad 200 000 km priblizno 70 na teritoriyi Bilorusi Rosiyi i Ukrayini Radioaktivni rechovini poshiryuvalisya u viglyadi aerozoliv yaki postupovo osidali na poverhnyu zemli Inertni gazi rozsiyalisya v atmosferi i ne vnosili vkladu do zabrudnennya prileglih do stanciyi regioniv Zabrudnennya bulo duzhe nerivnomirnim vono zalezhalo vid napryamku vitru v pershi dni pislya avariyi Najbilshe postrazhdali oblasti v yakih v cej chas projshov dosh Velika chastina stronciyu i plutoniyu vipala v mezhah 100 kilometriv vid stanciyi oskilki voni mistilisya zagalom v bilshih chastkah Jod i cezij poshirilisya na shirshu teritoriyu Z tochki zoru diyi na naselennya v pershi tizhni pislya avariyi najbilshu nebezpeku stanoviv radioaktivnij jod sho maye porivnyano malij period napivrozpadu visim dniv i telur V nash chas koli i v najblizhchi desyatilittya najbilshu nebezpeku stanovitimut izotopi stronciyu i ceziyu z periodom napivrozpadu blizko 30 rokiv Najbilshi skupchennya ceziyu 137 viyavleni v poverhnevomu shari gruntu zvidki vin potraplyaye v roslini i gribi Zarazhennya takozh zaznayut komahi i tvarini yaki nimi harchuyutsya Radioaktivni izotopi plutoniyu i americiyu zberezhutsya v grunti protyagom soten a mozhlivo i tisyach rokiv prote yih kilkist ne stanovit zagrozi U mistah osnovna chastina nebezpechnih rechovin nakopichuvalasya na rivnih dilyankah poverhni na lugah dorogah dahah Pid vplivom vitru i doshiv a takozh unaslidok diyalnosti lyudej stupin zabrudnennya duzhe znizivsya i zaraz rivni radiaciyi v bilshosti misc povernulisya do fonovih znachen U silskogospodarskih rajonah v pershi misyaci radioaktivni rechovini osidali na listi roslin i na travi tomu zarazhennya zaznavali travoyidni tvarini Potim radionuklidi razom z doshem abo opalim listyam potrapili do gruntu i zaraz voni potraplyayut v silskogospodarski roslini v osnovnomu cherez korinnya Rivni zabrudnennya v silskogospodarskih rajonah znachno znizilisya prote v deyakih regionah kilkist ceziyu v moloci she mozhe perevishuvati dopustimi znachennya Ce vidnositsya napriklad do Gomelskoyi i Mogilovskoyi oblastej v Bilorusi Bryanskij oblasti v Rosiyi Zhitomirskij i Rivnenskij oblasti v Ukrayini Znachnogo zabrudnennya zaznali lisi Cherez te sho v lisovij ekosistemi cezij postijno cirkulyuye a ne vivoditsya z neyi rivni zabrudnennya lisovih produktiv takih yak gribi yagodi i dichina zalishayutsya nebezpechnimi Riven zabrudnennya richok i bilshosti ozer v nash chas 2000 i nizkij Prote v deyakih ozerah v yakih nemaye stoku zoseredzhennya ceziyu u vodi i ribi she protyagom desyatilit mozhe stanoviti nebezpeku Zabrudnennya ne obmezhilosya 30 kilometrovoyu zonoyu Bulo vidznacheno pidvishenij vmist ceziyu 137 v lishajniku i m yasi oleniv v arktichnih oblastyah Rosiyi Norvegiyi Finlyandiyi i Shveciyi 1988 roku na terenah sho zaznali zabrudnennya bulo stvoreno radiacijno ekologichnij zapovidnik 6 Sposterezhennya pokazali sho kilkist mutacij v roslin i tvarin hocha i zrosla ale ne nabagato i priroda uspishno spravlyayetsya z yih naslidkami Z inshogo boku znyattya antropogennoyi diyi pozitivno poznachilosya na ekosistemi zapovidnika i vpliv cogo chinnika znachno perevishiv negativni naslidki radiaciyi Unaslidok majzhe povnoyi vidsutnosti tam lyudej priroda pochala shvidko vidnovlyuvatisya zrosli populyaciyi tvarin zbilshilosya riznomanittya vidiv roslinnosti 7 8 Yaderne bombarduvannya Hirosimi i Nagasaki Redaguvati nbsp Gribopodibna hmara vid yadernogo vibuhu v Nagasaki Dokladnishe Yaderne bombarduvannya Hirosimi ta NagasakiNaprikinci Drugoyi svitovoyi vijni 6 serpnya 1945 roku aviaciya SShA skinula na yaponske misto Hirosimu yadernu bombu Vona rozirvalasya v povitri nad centrom mista na visoti 600 m Vibuh umit zabrav zhittya 420 000 meshkanciv Hirosimi i peretvoriv misto na zgarishe Zavdyaki yadernomu vibuhu v dovkillya u velikij kilkosti buli vipusheni alfa ta beta chastki a takozh gamma viprominyuvannya ta potoki nejtroniv Zemna poverhnya bula radioaktivno zarazhena produktami yadernogo vibuhu V jogo epicentri na 1 sm zemnoyi poverhni pripadalo 12 1010 shvidkih i 9 1012 teplovih nejtroniv Unaslidok vibuhu nad Hirosimoyu zdijnyalas velichezna gribopodibna hmara yaka mala visoku temperaturu ta mistila znachnu kilkist radiacijno zarazhenogo gruntu pidnyatogo z zemli Vona shvidko zdijnyalas u povitrya i stavshi oholodzhenoyu v atmosferi prolilasya doshem Jogo krapli buli chornimi i lipkimi cherez visokij vmist pilu i brudu u hmari Cej dosh otrimav nazvu chornogo doshu 9 serpnya 1945 roku ob 11 02 aviaciya SShA skinula na misto Nagasaki yadernu bombu Vibuh stavsya v rajoni hristiyanskogo kvartalu Urakami Primitki Redaguvati Stattya Tchernobyl 20 ans apres 2006 04 24 z sajtu rfi fr fr a b TORCH report executive summary Arhivovano 21 chervnya 2006 u Wayback Machine Kviten 2006 storinka 3 angl Stattya Les lecons de Tchernobyl Arhivovano 2009 01 26 u Wayback Machine 2006 12 16 fr Mould Richard Francis 2000 Chernobyl Record The Definitive History of the Chernobyl Catastrophe CRC Press s p 48 ISBN 0 750 306 70X angl Ympariston Radioaktiivisuus Suomessa 20 Vuotta Tshernobylista Arhivovano 8 serpnya 2007 u Wayback Machine angl Sajt Gomelskogo oblvikonkom Arhivovano 10 travnya 2007 u Wayback Machine ros Vasilij Semashko Mnogo li v chernobylskoj zone dvuglavyh telyat chernobyl info Arhivovano 2007 10 04 u Wayback Machine ros Nadiya Dekola stattyaAdrenalin shou Portal Belarus Segodnya ros Literatura RedaguvatiBoltneva L I i dr Globalnoe zagryaznenie 137Cs i 90Sr i dozy vneshnego oblucheniya na territorii SSSR Atomnaya energiya 1977 T 42 vyp 5 Maj S 355 360 ros Atlas radioaktivnogo zagryazneniya Evropejskoj chasti Rossii Belorussii i Ukrainy Nauch ruk Yu A Izrael M IGKE Rosgidrometa Roskartografiya 1998 143 s ros Atlas radioaktivnogo zagryazneniya Evropy ceziem posle Chernobylskoj avarii Nauch ruk Yu A Izrael Lyuksemburg Ofis oficialnyh publikacij Evropejskoj komissii 1998 107 s Zahist naselennya ta teritorij v razi radioaktivnogo zabrudnennya zarazhennya INSTITUT DERZhAVNOGO UPRAVLINNYa TA NAUKOVIH DOSLIDZhEN Z CIVILNOGO ZAHISTUPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Radioaktivne zarazhennyaZona posilenogo radioekologichnogo kontrolyu Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Zabrudnennya radioaktivne Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 89 Opadi radioaktivni Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 132 Radioaktivne zabrudnennya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 150 Radioaktivne zarazhennya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 151 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Radioaktivne zarazhennya amp oldid 40370522