www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піщане Камінь Каширський район Піща не до 1964 року Яйно село в Україні у Камінь Каширській громаді Камінь Каширського р

Піщане (Камінь-Каширський район)

Піща́не (до 1964 року Яйно) — село в Україні, у Камінь-Каширській громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Розташоване за 22 км на південний схід від районного центру м. Камінь-Каширський. Сусідні села — Полиці, Житнівка, Верхи, Великий Обзир. Проживає на території села близько 1350 жителів, які займають 434 двори, посівна площа 341 га.

село Піщане
Країна  Україна
Область Волинська область
Район Камінь-Каширський район
Громада Камінь-Каширська міська громада
Основні дані
Населення 1450
Площа 456,467 км²
Густота населення 2,93 осіб/км²
Поштовий індекс 44565
Телефонний код +380 3357
Географічні дані
Географічні координати 51°30′23″ пн. ш. 25°09′57″ сх. д. / 51.50639° пн. ш. 25.16583° сх. д. / 51.50639; 25.16583Координати: 51°30′23″ пн. ш. 25°09′57″ сх. д. / 51.50639° пн. ш. 25.16583° сх. д. / 51.50639; 25.16583
Середня висота
над рівнем моря 		166 м
Водойми річка: Локниця, озеро: Деркачіське
Місцева влада
Адреса ради 44565, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Піщане, вул.Центральна,83
Карта
Піщане
Піщане
Мапа

 Піщане у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Піщане.

Історія Редагувати

Річ Посполита Редагувати

За часів існування Речі Посполитої територія села знаходилась у межах Волинського воєводства. З інформації від радянської енциклопедії Історія міст і сіл Української РСР перша згадка про село з'явилася у писемних джерелах у кінці XVIII століття. За цей період історія села є не дослідженою. Лише відомо, що у 1775 році на кошти прихожан в селі була побудована дерев'яна церква, в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці.

Російська Імперія Редагувати

В результаті Поділів Речі Посполитої у 1795 році Яйно опинилось під владою російської імперії в межах Ковельського повіту Волинської губернії. У 1843 відбулася пожежа. В 1886 році споруджено дзвіницю. 7 травня 1884 року в селі в сім'ї священика місцевої церкви Василя Яневича народився син Михайло, що у 1924—1925 рр. очолював Житомирський педагогічний інститут. 3 1893 року в селі почала діяти церковнопарафіяльна школа.

І світова війна Редагувати

У вересні 1915 року Яйно окупували війська Австро-Угорщини. Лінія фронту проходила по річці Стохід, за 8 км від села. Того ж, 1915 року окупанти випадково спричинили в селі пожежу, під час якої згоріла місцева церква. Місцеві розповідали:

Військові тимчасово проживали у Федіка Андрія, в якого була бджолина пасіка. Солдати вирішили викурити бджоли з вуликів, щоб добути меду. Через це сталася страшна трагедія — загорівся будинок, вогонь перекинувся на інші будинки і церкву. В такий спосіб кайзерівці знищили храм в 1915 році.

Через деякий час всіх жителів села виселили. Частину людей переселили на територію сучасного Старовижівського району, частину в Австрію. А деякі сім'ї втекли на східні землі України, за лінію фронту. Змогли лише повернутися в рідні домівки через три роки.

ІІ Річ Посполита Редагувати

За Ризьким мирним договором 1921 року село опинилося під владою Польщі у складі Поліського воєводства. В 1926 було відкрито школу, де навчання велося польською мовою. В Яйно діяв осередок Компартії Західної Білорусі (КПЗБ). Наприкінці 1932 року польські правоохоронні органи заарештувала всіх хто входив до осередку. Вони були засуджені до різних строків ув'язнення, а одного — стратили у в'язниці Ковеля.

ІІ світова війна Редагувати

Після приходу Червоної армії в кінці 1939 року територія села стала частиною Української СРР. Влітку 1941 року Яйно було окуповане військами Третього Рейху. Юнаків і дівчат окупанти вивозили на каторжні роботи до Німеччини. Через село у 1943 році проходили партизанські з'єднання О. Федорова. Селяни й самі долучались до боротьби проти загарбника. В 1944 році в село вступила Червона Армія, до лав якої було тоді ж мобілізовано місцевих жителів. З них 78 — загинуло.

Діяльність ОУН-УПА Редагувати

Навколишні ліси цього села довгий час служили прихистком для постанців, проти яких діяла радянська влада. 26 січня 1945 року відбулось зіткнення пошукової групи 169-го полку ВВ НКВС (командир — старший лейтенант Савінов) з групою УПА (загинули 6 воїнів УПА, захоплений у полон командир Західної військової округи «Завихост» Юрій Стельмащук-«Рудий»). 8 серпня 1951 року боївка СБ курінного «Голуба» в колгоспі «Пролетарій» Камінь-Каширського району, який був розташований на землях одноосібних господарств села Яйно, руйнує сільськогосподарчі приміщення та псує обладнання. Зокрема, було виведено з ладу молотарку. Подібні акції в значній мірі були протестом проти вже існуючого ладу.

УРСР Редагувати

У 1945 році почала діяти сільська рада до якої входило лише одне село Яйно. Головою сільської Ради був Кистенюк 1945-46 pp. У 1948 році запрацювала початкова школа. В селі розгорнулась примусова колективізація. На осінь того ж року в колгосп було об'єднано 60 % господарств, а в 1949 році повністю сформований колгосп, що мав назву "Пролетар ". Головою було обрано Чубару Прокопа Стратоновича. 3 1962 року село входило в радгосп «Камінь-Каширський», з 1978 року — радгосп "Піщанський ". У 1964 село отримало нову назву — Піщане. 24 травня 1967 року в селі в котрий раз сталась пожежа — згоріло 17 хат. Це відбулось в день християнського свята Рахманський Великдень, який селяни називають «Суха середа». Вони і по нині шанують цей день. Згодом на тому місці згарищ було побудовано: відділення зв'язку, ФАП, будинок культури. Станом на 1970 рік в селі мешкало більше півтори тисячі жителів. У 1971 році в селі було зведено нове приміщення для школи з чотирма класними кімнатами. У 1982 році було добудовано шкільне приміщення, що мало 8 класних кімнат. У 1988 році школа отримала статус середньої.

Незалежна Україна Редагувати

В лютому 1993 року було зареєстровано православну релігійну громаду (Московський патріархат) . Розпочалося будівництво нової церкви, яке завершилося у 1999 році і 2 жовтня відбулося відкриття храму Покрови Пресвятої Богородиці. На території села зареєстровано протестантську общину Християн віри Євангельської — п'ятидесятники, яка об'єднує до 100 чоловік. В 2001 році побудовано дім молитви. На території села знаходяться два лісництва: Велико-Обзирське і Боровенське, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, відділення зв'язку. 29 червня 2014 року було урочисто відкрито аптеку.

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1292 особи, з яких 644 чоловіки та 648 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1332 особи.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,85 %
російська 0,15 %

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014. 
  2. . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014. 
  3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 

Література Редагувати

  • Піща́не // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.268

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pisha ne do 1964 roku Yajno selo v Ukrayini u Kamin Kashirskij gromadi Kamin Kashirskogo rajonu Volinskoyi oblasti Roztashovane za 22 km na pivdennij shid vid rajonnogo centru m Kamin Kashirskij Susidni sela Polici Zhitnivka Verhi Velikij Obzir Prozhivaye na teritoriyi sela blizko 1350 zhiteliv yaki zajmayut 434 dvori posivna plosha 341 ga selo PishaneKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Kamin Kashirskij rajonGromada Kamin Kashirska miska gromadaOsnovni daniNaselennya 1450Plosha 456 467 km Gustota naselennya 2 93 osib km Poshtovij indeks 44565Telefonnij kod 380 3357Geografichni daniGeografichni koordinati 51 30 23 pn sh 25 09 57 sh d 51 50639 pn sh 25 16583 sh d 51 50639 25 16583 Koordinati 51 30 23 pn sh 25 09 57 sh d 51 50639 pn sh 25 16583 sh d 51 50639 25 16583Serednya visotanad rivnem morya 166 mVodojmi richka Loknicya ozero DerkachiskeMisceva vladaAdresa radi 44565 Volinska obl Kamin Kashirskij r n s Pishane vul Centralna 83KartaPishanePishaneMapa Pishane u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pishane Zmist 1 Istoriya 1 1 Rich Pospolita 1 2 Rosijska Imperiya 1 3 I svitova vijna 1 4 II Rich Pospolita 1 5 II svitova vijna 1 6 Diyalnist OUN UPA 1 7 URSR 1 8 Nezalezhna Ukrayina 2 Naselennya 2 1 Mova 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiRich Pospolita Redaguvati Za chasiv isnuvannya Rechi Pospolitoyi teritoriya sela znahodilas u mezhah Volinskogo voyevodstva Z informaciyi vid radyanskoyi enciklopediyi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR persha zgadka pro selo z yavilasya u pisemnih dzherelah u kinci XVIII stolittya Za cej period istoriya sela ye ne doslidzhenoyu Lishe vidomo sho u 1775 roci na koshti prihozhan v seli bula pobudovana derev yana cerkva v im ya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Rosijska Imperiya Redaguvati V rezultati Podiliv Rechi Pospolitoyi u 1795 roci Yajno opinilos pid vladoyu rosijskoyi imperiyi v mezhah Kovelskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1843 vidbulasya pozhezha 1 V 1886 roci sporudzheno dzvinicyu 7 travnya 1884 roku v seli v sim yi svyashenika miscevoyi cerkvi Vasilya Yanevicha narodivsya sin Mihajlo sho u 1924 1925 rr ocholyuvav Zhitomirskij pedagogichnij institut 3 1893 roku v seli pochala diyati cerkovnoparafiyalna shkola I svitova vijna Redaguvati U veresni 1915 roku Yajno okupuvali vijska Avstro Ugorshini Liniya frontu prohodila po richci Stohid za 8 km vid sela Togo zh 1915 roku okupanti vipadkovo sprichinili v seli pozhezhu pid chas yakoyi zgorila misceva cerkva Miscevi rozpovidali nbsp Vijskovi timchasovo prozhivali u Fedika Andriya v yakogo bula bdzholina pasika Soldati virishili vikuriti bdzholi z vulikiv shob dobuti medu Cherez ce stalasya strashna tragediya zagorivsya budinok vogon perekinuvsya na inshi budinki i cerkvu V takij sposib kajzerivci znishili hram v 1915 roci nbsp Cherez deyakij chas vsih zhiteliv sela viselili Chastinu lyudej pereselili na teritoriyu suchasnogo Starovizhivskogo rajonu chastinu v Avstriyu A deyaki sim yi vtekli na shidni zemli Ukrayini za liniyu frontu Zmogli lishe povernutisya v ridni domivki cherez tri roki II Rich Pospolita Redaguvati Za Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku selo opinilosya pid vladoyu Polshi u skladi Poliskogo voyevodstva V 1926 bulo vidkrito shkolu de navchannya velosya polskoyu movoyu V Yajno diyav oseredok Kompartiyi Zahidnoyi Bilorusi KPZB Naprikinci 1932 roku polski pravoohoronni organi zaareshtuvala vsih hto vhodiv do oseredku Voni buli zasudzheni do riznih strokiv uv yaznennya a odnogo stratili u v yaznici Kovelya II svitova vijna Redaguvati Pislya prihodu Chervonoyi armiyi v kinci 1939 roku teritoriya sela stala chastinoyu Ukrayinskoyi SRR Vlitku 1941 roku Yajno bulo okupovane vijskami Tretogo Rejhu Yunakiv i divchat okupanti vivozili na katorzhni roboti do Nimechchini Cherez selo u 1943 roci prohodili partizanski z yednannya O Fedorova Selyani j sami doluchalis do borotbi proti zagarbnika V 1944 roci v selo vstupila Chervona Armiya do lav yakoyi bulo todi zh mobilizovano miscevih zhiteliv Z nih 78 zaginulo Diyalnist OUN UPA Redaguvati Navkolishni lisi cogo sela dovgij chas sluzhili prihistkom dlya postanciv proti yakih diyala radyanska vlada 26 sichnya 1945 roku vidbulos zitknennya poshukovoyi grupi 169 go polku VV NKVS komandir starshij lejtenant Savinov z grupoyu UPA zaginuli 6 voyiniv UPA zahoplenij u polon komandir Zahidnoyi vijskovoyi okrugi Zavihost Yurij Stelmashuk Rudij 2 8 serpnya 1951 roku boyivka SB kurinnogo Goluba v kolgospi Proletarij Kamin Kashirskogo rajonu yakij buv roztashovanij na zemlyah odnoosibnih gospodarstv sela Yajno rujnuye silskogospodarchi primishennya ta psuye obladnannya Zokrema bulo vivedeno z ladu molotarku Podibni akciyi v znachnij miri buli protestom proti vzhe isnuyuchogo ladu URSR Redaguvati U 1945 roci pochala diyati silska rada do yakoyi vhodilo lishe odne selo Yajno Golovoyu silskoyi Radi buv Kistenyuk 1945 46 pp U 1948 roci zapracyuvala pochatkova shkola V seli rozgornulas primusova kolektivizaciya Na osin togo zh roku v kolgosp bulo ob yednano 60 gospodarstv a v 1949 roci povnistyu sformovanij kolgosp sho mav nazvu Proletar Golovoyu bulo obrano Chubaru Prokopa Stratonovicha 3 1962 roku selo vhodilo v radgosp Kamin Kashirskij z 1978 roku radgosp Pishanskij U 1964 selo otrimalo novu nazvu Pishane 24 travnya 1967 roku v seli v kotrij raz stalas pozhezha zgorilo 17 hat Ce vidbulos v den hristiyanskogo svyata Rahmanskij Velikden yakij selyani nazivayut Suha sereda Voni i po nini shanuyut cej den Zgodom na tomu misci zgarish bulo pobudovano viddilennya zv yazku FAP budinok kulturi Stanom na 1970 rik v seli meshkalo bilshe pivtori tisyachi zhiteliv U 1971 roci v seli bulo zvedeno nove primishennya dlya shkoli z chotirma klasnimi kimnatami U 1982 roci bulo dobudovano shkilne primishennya sho malo 8 klasnih kimnat U 1988 roci shkola otrimala status serednoyi Nezalezhna Ukrayina Redaguvati V lyutomu 1993 roku bulo zareyestrovano pravoslavnu religijnu gromadu Moskovskij patriarhat Rozpochalosya budivnictvo novoyi cerkvi yake zavershilosya u 1999 roci i 2 zhovtnya vidbulosya vidkrittya hramu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Na teritoriyi sela zareyestrovano protestantsku obshinu Hristiyan viri Yevangelskoyi p yatidesyatniki yaka ob yednuye do 100 cholovik V 2001 roci pobudovano dim molitvi Na teritoriyi sela znahodyatsya dva lisnictva Veliko Obzirske i Borovenske feldshersko akusherskij punkt budinok kulturi viddilennya zv yazku 29 chervnya 2014 roku bulo urochisto vidkrito apteku Naselennya RedaguvatiZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1292 osobi z yakih 644 choloviki ta 648 zhinok 3 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1332 osobi 4 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 5 Mova Vidsotokukrayinska 99 85 rosijska 0 15 Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 20 lipnya 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 20 lipnya 2014 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Volinska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Literatura RedaguvatiPisha ne Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 268Posilannya RedaguvatiPogoda v seli Pishane s Pishane na sajti VRU Sajt zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv s Pishane nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pishane Kamin Kashirskij rajon amp oldid 38115919