www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності ПРКОЗ англ Organised Crime and Corruption Reporting Project O

Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності

Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності (ПРКОЗ, англ. Organised Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) — заснований 2006 року консорціум слідчих центрів, засобів масової інформації та журналістів, що працюють у Східній Європі, на Кавказі, у Центральній Азії та Центральній Америці. ПРКОЗ є єдиною організацією з розслідувальних репортажів, що спеціалізується на організованій злочинності та корупції. Він публікує свої історії у місцевих ЗМІ, та на своєму вебсайті англійською і російською мовами. 2017 року він посів 69-те місце у світі в щорічному списку 500 найкращих неурядових організацій (НУО) організації «NGO Advisor».

Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності
Абревіатура OCCRP(англ.)
Тип Міжнародна неурядова організація[en]
Засновано 2006
Мета Боротьба з корупцією, попередження злочинності
Галузь журналістика
Вебсайт: www.occrp.org
Нагороди

Sergei Magnitsky Human Rights Awardd (2015)

 (2015)
 Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності у Вікісховищі

Історія Редагувати

ПРКОЗ заснували досвідчені журналісти Дрю Салліван та Пол Раду[en]. Салліван працював редактором Центру з питань журналістських розслідувань[en] (CIN)), а Раду раніше працював з Румунським центром. Команда, об'єднавшись з колегами в регіоні, працювала над історією про енерготрейдерів. Проєкт показав, що трейдери купували енергію за нижчою за дебітову вартістю, тоді як ціна для громадськості постійно зростала. 2007 року проєкт отримав першу в світі нагороду «Global Shining Light Award», яку вручила Глобальна мережа журналістських розслідувань. Раду і Салліван зрозуміли, що є потреба у більшій кількості транскордонних репортажів-розслідувань, і створили ПРКОЗ на кошти ґранту від Фонду демократії ООН[en].

ПРКОЗ від початку практикував співпрацю між неприбутковими журналістськими організаціями у транскордонних журналістських розслідуваннях. Цей підхід набуває популярності в США, а тепер і в Європі. Він є партнером об'єднання Арабської мережі журналістів-розслідувачів (ARIJ) в Йорданії, Connectas у Колумбії, Африканської мережі центрів розслідувальної журналістики (ANCIR) у Південній Африці, InSight Crime[en] у Колумбії та Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ) у Вашингтоні. Він співпрацював з сотнями новинних організацій, включаючи Ґардіан, Файненшнл таймз, Ле Суар, Бі-Бі-СІ, журнал Тайм, Аль-Джазіра та інші великі ЗМІ.

У березні 2022 року ПРКОЗ було визнано «небажаною організацією» в Росії.

Робота Редагувати

Розслідування Редагувати

Проєкт долучився до низки гучних розслідувань, включаючи огляд сфери офшорних послуг, організовану злочинність власників футбольних клубів, казино та індустрії безпеки. 2013 року він розпочав справу Магнітського, найбільшу справу щодо податкового шахрайства в російській історії, і показав, що кошти, вкрадені з російської скарбниці, опинилися в компанії, якою зараз володіє син колишнього міністра транспорту Москви. Частину грошей витратили на придбання елітної нерухомості поблизу Волл-стріт.Відтоді американські прокурори намагаються конфіскувати у компанії 18 мільйонів доларів майном.

У співпраці з каналом шведського телебачення SVT та інформаційним агентством ТТ[en], він розкрив, що шведський/фінський телекомунікаційний гігант, компанія TeliaSonera (тепер Telia), Vimpelcom, та інші телефонні компанії, заплатили близько 1 млрд доларів хабарів компаніям, які контролює Гульнара Карімова, донька президента Узбекистану Іслама Карімова. Після скандалу правоохоронні органи конфіскували або заморозили понад 800 млн доларів активів. Компанія Vimpelcom сплатила штраф у розмірі 775 мільйонів доларів за свою частину хабаря. Ця історія здобула численні міжнародні нагороди.

ПРКОЗ співпрацював з Міжнародним консорціумом журналістських розслідувань та Зюддойче-цайтунг над проєктом Панамські документи, створивши понад 40 історій про корупцію шляхом використання офшорних об'єктів, включаючи й те, як друзі, близькі до президента Росії Володимира Путіна, отримували великі суми грошей через офшорні компанії, як президент Азербайджану Ільхам Алієв володів більшістю гірничодобувної промисловості своєї країни через офшорні компанії, та як президент України Володимир Зеленський порушив українське законодавство і уникнув оподаткування за допомогою офшорних компаній.

Він розслідував замах на російського банкіра, який змусив уряд Молдови заборонити проросійській політичній партії «Патрія» взяти участь у виборах 2014 року, а також змусив лідера цієї партії втекти з країни. Він також розглядав масштабну схему відмивання грошей, відому під назвою «Російська пральня[en]», з допомогою якої вивели десятки мільярдів доларів в Європу, використовуючи офшорні компанії, фальшиві позики і підкуп молдовських суддів. Деякі залучені у цю схему російські банки частково належали Ігорю Путіну, двоюрідному брату президента Росії Володимира Путіна.

Його розповіді про багаторічного президента і прем'єр-міністра Чорногорії Мило Джукановича призвели до вуличних демонстрацій, закликів до його усунення та уважного перегляду заявки щодо членства в Європейському Союзі та НАТО. У двох серіях розповідається про тісні зв'язки Джукановича з організованою злочинністю. В одній серії простежено за сімейним банком президента, Prva Banka[en] (Перший банк), і як президент дешево приватизував його для свого брата, вклав величезні державні кошти в цей банк, а потім видав позики своїй сім'ї, друзям та організованій злочинності на дуже вигідних умовах. Коли банк збанкрутував через ці невигідні кредити, президент надав йому державну допомогу грошима платників податків. Центральний банк заявив, що уряд збрехав про погашення кредиту, а натомість просто перекидав кошти з рахунку на рахунок, і заявляв, що позику погашено. У другій серії розглянули, як президент підтримував тісні зв'язки з такими міжнародними наркоторговцями, як Дарко Шарич через своїх співробітників, до того моменту, коли муніципальний апарат під контролем президентської партії майже безкоштовно надав елітну нерухомість на узбережжі цьому розшукуваному кримінальному авторитету. Також у ній показали, як італійська мафія займалася контрабандою сигарет[en] до Італії з острова біля узбережжя Чорногорії, що належить його хорошому другові Станко Суботичу[en] і контролюється керівником його служби безпеки.

За словами Дрю Саллівана, президент Філіппін Родріго Дутерте «знущався над верховенством права у своїй країні. Хоча він і не є типовим корумпованим лідером, все ж сприяв процвітанню корупції якимось інноваційним чином. Його ескадрони смерті, які начебто працювали з криміналітетом, та насправді були менш перебірливі. Він дав повноваження на створення м'ясорубки, у якій виживають найжорстокіші. Зрештою, Філіппіни є корумпованішою, жорстокішою та менш демократичною країною»

Нагорода «Людина року» Редагувати

З 2012 року ПРКОЗ присвоює премію «Людина року», яка «відзначає людину, що зробила найбільше в світі для розвитку організованої злочинної діяльності та корупції».

  • 2012 — Ільхам Алієв, президент Азербайджану — Інші згадки: Насер Кельменді, Мило Джуканович, Володимир Путін, Мірослав Мішкович[en], Іслам Карімов, Дарко Шарич
  • 2018 — Danske Bank, за скандал з відмиванням грошей

Щоденні оновлення Редагувати

На вебсайті організації публікують щоденні повідомлення про випадки корупції та організованої злочинності в усьому світі, які охоплюють 6 мільйонів читачів щомісяця.

Місія Редагувати

Метою ПРКОЗ є допомогти світовій громадськості зрозуміти, як влаштована організована злочинність і корупція в їхніх власних країнах та урядах. Організація не належить до жодної країни, політичної філософії або сукупності переконань, за винятком того погляду, що всі люди повинні мати можливість обирати власні уряди та жити своїм власним життям безпечно, вільно та використовуючи нагоду. Її репортери та редактори походять з десятків країн.

У заяві про місію ПРКОЗ йдеться: «Наш світ все сильніше поляризується. Світові медіа-канали переповнені пропагандою, дезінформацією та просто неправильною інформацію. Ми всі повинні прагнути зрозуміти, як працює наше все складніше суспільство. Ми повинні віднаходити істину для прийняття саме тих рішень, яких потребуємо. Ми прагнемо невеликими кроками, у міру наших сил, розповідати правду».

ПРКОЗ став однією з найбільших у світі розслідувальних організацій, що проводить понад 60 транскордонних розслідувань на рік. Вебсайти мережі ПРКОЗ інформують понад 6 мільйонів читачів і глядачів щомісячно, а ще 200 мільйонів читачів та глядачів отримують доступ до цієї інформації через традиційні медіа, що публікують результати її роботи. Вплив історій ПРКОЗ постійно зростає, демонструючи, що коли достатня кількість людей володіє потрібною інформацією, це може сприяти правильним змінам.

Організація також навчає репортерів і партнерів з допомогою сучасних методик журналістики, створює практичні, високопродуктивні інструменти, що використовуються для підвищення ефективності репортажів та публікацій, та активно переосмислює журналістські розслідування, щоб вони були інтерактивнішими, ефективнішими, впливовішими та актуальними для читачів.

Вплив Редагувати

З 2009 року репортажі ПРКОЗ призвели до:

  • 4,2 млрд дол. США в активах заморожені або вилучені урядами.
  • 55 кримінальних розслідувань розпочато в результаті його історій.
  • 25 закликів до дій цивільними або міжнародними органами.
  • видачі 115 ордерів на арешт, включаючи 7 суб'єктів, що перебувають у бігах.
  • 12 звільнень з керівних посад, включаючи президента, прем'єр-міністра та генеральних директорів великих міжнародних корпорацій.
  • понад 1300 закриттів компаній згідно з судовими рішеннями.

Члени Редагувати

Центри-члени включають: Центр журналістських розслідувань (Боснія і Герцеговина)[en] (ЦЖР) у Сараєво, Проєкт RISE[en] у Бухаресті, Centar za istraživačko novinarstvo — Сербія (CINS) у Белграді, Журналісти-розслідувачі Вірменії (HETQ[en]) у Єревані, Болгарський центр розслідувальної журналістики у Софії, Átlátszó.hu в Будапешті, MANS у Чорногорії, Re:Baltica[en] в Ризі, SCOOP-Македонія в Скоп'є, Bivol.bg[en] в Болгарії, Слідство.Інфо в Україні, Чеський центр з журналістських розслідувань у Празі та RISE Молдова[en] в Кишиневі та інші. Він також співпрацює з «Новою газетою» в Москві та газетою Kyiv Post у Києві. У 2015-16 роках до Мережі ПРКОЗ приєдналась низка нових центрів-членів, включаючи Проєкт з розслідування звітності в Італії (IRPI), Direkt36 в Угорщині, Слідство. Інфо в Україні та DOSSIER в Австрії.

З 2017 року ПРКОЗ розгорнув діяльність в Африці, на Близькому Сході та в Центральній Азії. Першим середньоазійським членом ПРКОЗ є Kloop у Киргизстані.

Його батьківською організацією є Мережа розвитку журналістики, неприбуткова організація, що працює в Меріленді та керує організацією від імені центрів-членів, виконавчим директором — румунський журналіст Пол Крістіан Раду[en], а редактором проєкту — американець Дрю Салліван.

Фінансування та партнерство Редагувати

ПРКОЗ підтримується грантами, наданими Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Міжнародним центром журналістів[en] (ICFJ), Державним департаментом США, Швейцарською конфедерацією, фондами відкритого суспільства (OSF), організаціями Google Ideas[en] та Knight Foundation[en].

Мережа ПРКОЗ також має проєкти та програми, які фінансуються частково або провадяться у партнерстві з іншими організаціями, включаючи Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ), Стокгольмську школу економіки, InSight, об'єднання «Арабські репортери для журналістських розслідувань» (ARIJ), Connectas та Африканську мережу центрів розслідувальної журналістики (ANCIR).

ПРКОЗ є зареєстрованою назвою мережі розвитку журналістики, благодійної організації, яка базується в Меріленді (501(c)3).

Нагороди та визнання Редагувати

ПРКОЗ є однією з неприбуткових медіа організацій, що удостоєні найбільшої кількості нагород у світі неприбуткових медіа. Він здобув спеціальну нагороду премії Європейської преси 2015 року за свою роботу, при цьому за словами журі: «ПРКОЗ — це чітко мотивована, рішуча сила, що несе добро всюди, де діє. Його члени не розбагатіють, але суспільства, яким вони служать, є багатшими і чистішими завдяки такій ретельній перевірці, яку може забезпечити лише правдива, незалежна журналістика.»

Він виграв нагороду журналістів-розслідувачів та редакторів[en] Тома Реннера 2015 року за проєкт «Хадіджа», ініціативу продовжити роботу ув'язненої журналістки ПРКОЗ/RFE Хадіджі Ісмаїлової. Три роки поспіль проєкт був фіналістом «Нагороди Деніела Перла за видатний міжнародний розслідувальний репортаж[en]» Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань. 2010 року він став фіналістом за свій проєкт з незаконної торгівлі документами. Він виграв премію Деніела Перла[en] 2011 року за свій проєкт «Offshore Crime, Inc.», серію історій, що описують офшорні податкові гавані, злочинців, які їх використовують, і мільйони доларів втрачених податкових грошей. 2013 року він знову став фіналістом цієї премії за свою історію про міжнародне коло відмивання грошей під назвою «Проксі платформа». 2008 року, за свою серію про енерготрейдерів, він здобув нагороду Global Shining Light за розслідувальний репортаж, написаний під тиском. 2013 року ПРКОЗ був подвійним фіналістом однієї й тієї ж нагороди за свої розповіді про першу сім'ю банку Чорногорії «Перша сім'я, перший банк». Він отримав нагороду за розповіді про те, як перша сім'я Азербайджану володіє найбільшими компаніями країни. Співпрацював з Міжнародним консорціумом журналістських розслідувань над проєктом про контрабанду тютюну[en], який отримав нагороду «Закордонного прес-клубу[en]» та премію журналістів-розслідувачів і редакторів[en] Тома Реннера за кримінальний репортаж. Став фіналістом Online Journalism Award 2013 року за журналістське розслідування малого сайту і виграв нагороду SEEMO Медіа-організації Південно-Східної Європи спільно з Центром журналістських розслідувань (Боснія і Герцеговина)[en] за історію про шахрайство в котельнях.

Суперечки Редагувати

Журналістка Хаджія Ісмаїлова Редагувати

Журналістка ПРКОЗ і Радіо «Свобода» Хадіджа Ісмаїлова з Баку (Азербайджан) стала cause célèbre, коли її шантажували невідомі за допомогою відео, знятого камерою, встановленою в стіні її спальні. Камеру встановили через два дні після того, як ПРКОЗ/RFERL опублікувала історію Ісмаїлової про президентську родину в Азербайджані та про те, як вона таємно володіє компанією Azerfon[en], оператором мобільного зв'язку з монопольною ліцензією на 3G. У повідомленні була погроза показати відео, якщо Ісмаїлова не зупинить свою роботу. Вона відмовилася, і відеозаписи показали принаймні на двох вебсайтах. Ісмаїлова скаржилася, що прокурори роблять дуже мало, щоб визначити винуватців, які, як вважається, були з уряду Азербайджану.

Після цього інциденту Ісмаїлова опублікувала статті, які свідчать про те, що перша родина також володіла акціями шести найбільших золотих копалень, а також володіла однією з будівельних компаній, які побудували новий концертний майданчик Crystal Hall в Баку, місцепроведення Євробачення 2012 року. У грудні 2014 року її затримали державні прокурори за звинуваченням у тому, що вона підштовхнула колегу-журналіста до самогубства, позбавивши його можливості повернутися на роботу на Радіо Вільна Європа, незважаючи на те, що не мала повноважень з найму людей. Пізніше той журналіст відмовився від своїх заяв на власній сторінці в Facebook і намагався втекти до Москви. Арешт критикували десятки урядів, медіа та організацій громадянського суспільства в усьому світі.

ПРКОЗ розпочав проєкт «Хадіджа» у спробі розслідувальними репортажами продовжити роботу Ісмаїлової. Редактор Дрю Салліван під час запуску проєкту заявив, що якщо уряди заарештують одного слідчого журналіста, то його місце займе двадцять. Проєкт пообіцяв написати про політичну еліту в Азербайджані і про те, як вона отримала матеріальну вигоду від своїх високих постів. ПРКОЗ зробив більше десятка великих розслідувань, деякі з використанням Панамських документів. ПРКОЗ виявив, що перша родина Азербайджану вклала понад 140 млн дол. в елітну нерухомість Лондона, володіє значною частиною лакшері готелю та банківського бізнесу в Баку, отримала понад 1 млрд дол. хабарів від телекомунікаційних компаній, та інші історії.

Ісмаїлова вийшла з в'язниці 25 травня 2016 року.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. (англ.). 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  2. «Важные истории» и OCCRP внесли в реестр «нежелательных» организаций. Meduza (рос.). 5 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  3. . Deutsche Welle. 19 червня 2010. Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 26 червня 2019. 
  4. . Jurnalul Naţional. 16 листопада 2010. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 26 червня 2019. 
  5. . The Vienna Review. 9 квітня 2009. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 26 червня 2019. 
  6. . Organized Crime and Corruption Reporting Project. 9 червня 2013. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 26 червня 2019. 
  7. . Радіо «Свобода». 10 вересня 2013. Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 27 листопада 2013. 
  8. . OCCRP. 3 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021. 
  9. . RISE Moldova. 28 листопада 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  10. . OCCRP. 28 листопада 2014. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 26 червня 2019. 
  11. . OCCRP. 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 26 червня 2019. 
  12. . OCCRP. 20 травня 2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 26 червня 2019. 
  13. . OCCRP. 1 липня 2014. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 26 червня 2019. 
  14. ↑ . Organized Crime and Corruption Reporting Project. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 26 червня 2019. 
  15. ↑ . OCCRP. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  16. . OCCRP. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  17. . OCCRP. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  18. . OCCRP. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. 
  19. . OCCRP. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 3 січня 2017. 
  20. Staff, OCCRP. . OCCRP (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 26 січня 2019. 
  21. . Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 1 грудня 2017. 
  22. ↑ OCCRP. . www.occrp.org. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 25 листопада 2016. 
  23. . Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  24. . 15 квітня 2016. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 25 березня 2022. 
  25. . Архів оригіналу за 4 квітня 2011. Процитовано 26 червня 2019. 
  26. . Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  27. . Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  28. . Re:Baltica. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2019. 
  29. . Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  30. . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  31. Головна. Слідство.Інфо - Агенція журналістських розслідувань. 
  32. . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  33. OCCRP. . www.occrp.org. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 25 листопада 2016. 
  34. . PR Newswire. 15 квітня 2016. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  35. . IRE. 16 квітня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  36. . OCCRP. 18 березня 2010. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 26 червня 2019. 
  37. . HETQ. 18 жовтня 2011. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 26 червня 2019. 
  38. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  39. . ICIJ. 12 вересня 2013. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 12 вересня 2013. 
  40. . Culture, Media and Sport Select Committee of the Палата громад Великої Британії. January 2009. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  41. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 26 червня 2019. 
  42. GIJN Staff (15 жовтня 2013). . Global Investigative Journalism Conference 2013. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  43. . Нью-Йорк таймс. 18 серпня 2010. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  44. . American Journalism Review. June 2010. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 26 червня 2019. 
  45. . OCCRP. 2 квітня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 26 червня 2019. 
  46. . RadioFreeEurope/RadioLiberty. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 26 червня 2019. 
  47. Azerbaijani President's Daughters Tied To Fast-Rising Telecoms Firm. RadioFreeEurope/RadioLiberty. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 26 червня 2019. 
  48. . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 26 червня 2019. 
  49. OCCRP. . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 26 червня 2019. 
  50. OCCRP. . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 26 червня 2019. 
  51. . Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Proyekt rozsliduvannya korupciyi ta organizovanoyi zlochinnosti PRKOZ angl Organised Crime and Corruption Reporting Project OCCRP zasnovanij 2006 roku konsorcium slidchih centriv zasobiv masovoyi informaciyi ta zhurnalistiv sho pracyuyut u Shidnij Yevropi na Kavkazi u Centralnij Aziyi ta Centralnij Americi PRKOZ ye yedinoyu organizaciyeyu z rozsliduvalnih reportazhiv sho specializuyetsya na organizovanij zlochinnosti ta korupciyi Vin publikuye svoyi istoriyi u miscevih ZMI ta na svoyemu vebsajti anglijskoyu i rosijskoyu movami 2017 roku vin posiv 69 te misce u sviti v shorichnomu spisku 500 najkrashih neuryadovih organizacij NUO organizaciyi NGO Advisor Proyekt rozsliduvannya korupciyi ta organizovanoyi zlochinnostiAbreviatura OCCRP angl Tip Mizhnarodna neuryadova organizaciya en Zasnovano 2006Meta Borotba z korupciyeyu poperedzhennya zlochinnostiGaluz zhurnalistikaVebsajt www occrp orgNagorodiSergei Magnitsky Human Rights Awardd 2015 2015 Proyekt rozsliduvannya korupciyi ta organizovanoyi zlochinnosti u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Robota 2 1 Rozsliduvannya 2 2 Nagoroda Lyudina roku 2 3 Shodenni onovlennya 3 Misiya 4 Vpliv 5 Chleni 6 Finansuvannya ta partnerstvo 7 Nagorodi ta viznannya 8 Superechki 8 1 Zhurnalistka Hadzhiya Ismayilova 9 Posilannya 10 PrimitkiIstoriya RedaguvatiPRKOZ zasnuvali dosvidcheni zhurnalisti Dryu Sallivan ta Pol Radu en Sallivan pracyuvav redaktorom Centru z pitan zhurnalistskih rozsliduvan en CIN a Radu ranishe pracyuvav z Rumunskim centrom Komanda ob yednavshis z kolegami v regioni pracyuvala nad istoriyeyu pro energotrejderiv Proyekt pokazav sho trejderi kupuvali energiyu za nizhchoyu za debitovu vartistyu todi yak cina dlya gromadskosti postijno zrostala 2007 roku proyekt otrimav pershu v sviti nagorodu Global Shining Light Award 1 yaku vruchila Globalna merezha zhurnalistskih rozsliduvan Radu i Sallivan zrozumili sho ye potreba u bilshij kilkosti transkordonnih reportazhiv rozsliduvan i stvorili PRKOZ na koshti grantu vid Fondu demokratiyi OON en PRKOZ vid pochatku praktikuvav spivpracyu mizh nepributkovimi zhurnalistskimi organizaciyami u transkordonnih zhurnalistskih rozsliduvannyah Cej pidhid nabuvaye populyarnosti v SShA a teper i v Yevropi Vin ye partnerom ob yednannya Arabskoyi merezhi zhurnalistiv rozsliduvachiv ARIJ v Jordaniyi Connectas u Kolumbiyi Afrikanskoyi merezhi centriv rozsliduvalnoyi zhurnalistiki ANCIR u Pivdennij Africi InSight Crime en u Kolumbiyi ta Mizhnarodnogo konsorciumu zhurnalistskih rozsliduvan ICIJ u Vashingtoni Vin spivpracyuvav z sotnyami novinnih organizacij vklyuchayuchi Gardian Fajnenshnl tajmz Le Suar Bi Bi SI zhurnal Tajm Al Dzhazira ta inshi veliki ZMI U berezni 2022 roku PRKOZ bulo viznano nebazhanoyu organizaciyeyu v Rosiyi 2 Robota RedaguvatiRozsliduvannya Redaguvati Proyekt doluchivsya do nizki guchnih rozsliduvan vklyuchayuchi oglyad sferi ofshornih poslug organizovanu zlochinnist vlasnikiv futbolnih klubiv kazino ta industriyi bezpeki 3 4 5 2013 roku vin rozpochav spravu Magnitskogo najbilshu spravu shodo podatkovogo shahrajstva v rosijskij istoriyi i pokazav sho koshti vkradeni z rosijskoyi skarbnici opinilisya v kompaniyi yakoyu zaraz volodiye sin kolishnogo ministra transportu Moskvi Chastinu groshej vitratili na pridbannya elitnoyi neruhomosti poblizu Voll strit 6 Vidtodi amerikanski prokurori namagayutsya konfiskuvati u kompaniyi 18 miljoniv dolariv majnom 7 U spivpraci z kanalom shvedskogo telebachennya SVT ta informacijnim agentstvom TT en vin rozkriv sho shvedskij finskij telekomunikacijnij gigant kompaniya TeliaSonera teper Telia Vimpelcom ta inshi telefonni kompaniyi zaplatili blizko 1 mlrd dolariv habariv kompaniyam yaki kontrolyuye Gulnara Karimova donka prezidenta Uzbekistanu Islama Karimova Pislya skandalu pravoohoronni organi konfiskuvali abo zamorozili ponad 800 mln dolariv aktiviv Kompaniya Vimpelcom splatila shtraf u rozmiri 775 miljoniv dolariv za svoyu chastinu habarya Cya istoriya zdobula chislenni mizhnarodni nagorodi PRKOZ spivpracyuvav z Mizhnarodnim konsorciumom zhurnalistskih rozsliduvan ta Zyuddojche cajtung nad proyektom Panamski dokumenti stvorivshi ponad 40 istorij pro korupciyu shlyahom vikoristannya ofshornih ob yektiv vklyuchayuchi j te yak druzi blizki do prezidenta Rosiyi Volodimira Putina otrimuvali veliki sumi groshej cherez ofshorni kompaniyi yak prezident Azerbajdzhanu Ilham Aliyev volodiv bilshistyu girnichodobuvnoyi promislovosti svoyeyi krayini cherez ofshorni kompaniyi ta yak prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij porushiv ukrayinske zakonodavstvo i uniknuv opodatkuvannya za dopomogoyu ofshornih kompanij 8 Vin rozsliduvav zamah na rosijskogo bankira yakij zmusiv uryad Moldovi zaboroniti prorosijskij politichnij partiyi Patriya vzyati uchast u viborah 2014 roku a takozh zmusiv lidera ciyeyi partiyi vtekti z krayini 9 10 Vin takozh rozglyadav masshtabnu shemu vidmivannya groshej vidomu pid nazvoyu Rosijska pralnya en z dopomogoyu yakoyi viveli desyatki milyardiv dolariv v Yevropu vikoristovuyuchi ofshorni kompaniyi falshivi poziki i pidkup moldovskih suddiv Deyaki zalucheni u cyu shemu rosijski banki chastkovo nalezhali Igoryu Putinu dvoyuridnomu bratu prezidenta Rosiyi Volodimira Putina 11 Jogo rozpovidi pro bagatorichnogo prezidenta i prem yer ministra Chornogoriyi Milo Dzhukanovicha prizveli do vulichnih demonstracij zaklikiv do jogo usunennya ta uvazhnogo pereglyadu zayavki shodo chlenstva v Yevropejskomu Soyuzi ta NATO U dvoh seriyah rozpovidayetsya pro tisni zv yazki Dzhukanovicha z organizovanoyu zlochinnistyu V odnij seriyi prostezheno za simejnim bankom prezidenta Prva Banka en Pershij bank i yak prezident deshevo privatizuvav jogo dlya svogo brata vklav velichezni derzhavni koshti v cej bank a potim vidav poziki svoyij sim yi druzyam ta organizovanij zlochinnosti na duzhe vigidnih umovah Koli bank zbankrutuvav cherez ci nevigidni krediti prezident nadav jomu derzhavnu dopomogu groshima platnikiv podatkiv Centralnij bank zayaviv sho uryad zbrehav pro pogashennya kreditu a natomist prosto perekidav koshti z rahunku na rahunok i zayavlyav sho poziku pogasheno 12 U drugij seriyi rozglyanuli yak prezident pidtrimuvav tisni zv yazki z takimi mizhnarodnimi narkotorgovcyami yak Darko Sharich cherez svoyih spivrobitnikiv do togo momentu koli municipalnij aparat pid kontrolem prezidentskoyi partiyi majzhe bezkoshtovno nadav elitnu neruhomist na uzberezhzhi comu rozshukuvanomu kriminalnomu avtoritetu Takozh u nij pokazali yak italijska mafiya zajmalasya kontrabandoyu sigaret en do Italiyi z ostrova bilya uzberezhzhya Chornogoriyi sho nalezhit jogo horoshomu drugovi Stanko Subotichu en i kontrolyuyetsya kerivnikom jogo sluzhbi bezpeki 13 Za slovami Dryu Sallivana prezident Filippin Rodrigo Duterte znushavsya nad verhovenstvom prava u svoyij krayini Hocha vin i ne ye tipovim korumpovanim liderom vse zh spriyav procvitannyu korupciyi yakimos innovacijnim chinom Jogo eskadroni smerti yaki nachebto pracyuvali z kriminalitetom ta naspravdi buli mensh perebirlivi Vin dav povnovazhennya na stvorennya m yasorubki u yakij vizhivayut najzhorstokishi Zreshtoyu Filippini ye korumpovanishoyu zhorstokishoyu ta mensh demokratichnoyu krayinoyu 14 Nagoroda Lyudina roku Redaguvati Z 2012 roku PRKOZ prisvoyuye premiyu Lyudina roku yaka vidznachaye lyudinu sho zrobila najbilshe v sviti dlya rozvitku organizovanoyi zlochinnoyi diyalnosti ta korupciyi 15 2012 Ilham Aliyev prezident Azerbajdzhanu Inshi zgadki Naser Kelmendi Milo Dzhukanovich Volodimir Putin Miroslav Mishkovich en Islam Karimov Darko Sharich 16 2013 Parlament Rumuniyi Inshi zgadki Darko Sharich Gulnara Karimova 17 2014 Volodimir Putin prezident Rosijskoyi Federaciyi Inshi zgadki Viktor Orban Milo Dzhukanovich 18 2015 Milo Dzhukanovich prem yer ministr Chornogoriyi Inshi zgadki persha rodina Azerbajdzhanu Nikola Gruyevskij 19 2016 Nikolas Maduro prezident Venesueli Inshi zgadki Rodrigo Duterte Bashar al Asad IDIL IDIS Raul Kastro Luyis Alberto Rodriges Volodimir Putin 15 2017 Rodrigo Duterte prezident Filippin Inshi zgadki Dzhejkob Zuma Robert Mugabe 14 2018 Danske Bank za skandal z vidmivannyam groshej 20 Shodenni onovlennya Redaguvati Na vebsajti organizaciyi publikuyut shodenni povidomlennya pro vipadki korupciyi ta organizovanoyi zlochinnosti v usomu sviti yaki ohoplyuyut 6 miljoniv chitachiv shomisyacya 21 Misiya RedaguvatiMetoyu PRKOZ ye dopomogti svitovij gromadskosti zrozumiti yak vlashtovana organizovana zlochinnist i korupciya v yihnih vlasnih krayinah ta uryadah 22 Organizaciya ne nalezhit do zhodnoyi krayini politichnoyi filosofiyi abo sukupnosti perekonan za vinyatkom togo poglyadu sho vsi lyudi povinni mati mozhlivist obirati vlasni uryadi ta zhiti svoyim vlasnim zhittyam bezpechno vilno ta vikoristovuyuchi nagodu 22 Yiyi reporteri ta redaktori pohodyat z desyatkiv krayin 22 U zayavi pro misiyu PRKOZ jdetsya Nash svit vse silnishe polyarizuyetsya Svitovi media kanali perepovneni propagandoyu dezinformaciyeyu ta prosto nepravilnoyu informaciyu Mi vsi povinni pragnuti zrozumiti yak pracyuye nashe vse skladnishe suspilstvo Mi povinni vidnahoditi istinu dlya prijnyattya same tih rishen yakih potrebuyemo Mi pragnemo nevelikimi krokami u miru nashih sil rozpovidati pravdu 22 PRKOZ stav odniyeyu z najbilshih u sviti rozsliduvalnih organizacij sho provodit ponad 60 transkordonnih rozsliduvan na rik 22 Vebsajti merezhi PRKOZ informuyut ponad 6 miljoniv chitachiv i glyadachiv shomisyachno a she 200 miljoniv chitachiv ta glyadachiv otrimuyut dostup do ciyeyi informaciyi cherez tradicijni media sho publikuyut rezultati yiyi roboti 22 Vpliv istorij PRKOZ postijno zrostaye demonstruyuchi sho koli dostatnya kilkist lyudej volodiye potribnoyu informaciyeyu ce mozhe spriyati pravilnim zminam 22 Organizaciya takozh navchaye reporteriv i partneriv z dopomogoyu suchasnih metodik zhurnalistiki stvoryuye praktichni visokoproduktivni instrumenti sho vikoristovuyutsya dlya pidvishennya efektivnosti reportazhiv ta publikacij ta aktivno pereosmislyuye zhurnalistski rozsliduvannya shob voni buli interaktivnishimi efektivnishimi vplivovishimi ta aktualnimi dlya chitachiv 22 Vpliv RedaguvatiZ 2009 roku reportazhi PRKOZ prizveli do 4 2 mlrd dol SShA v aktivah zamorozheni abo vilucheni uryadami 22 55 kriminalnih rozsliduvan rozpochato v rezultati jogo istorij 22 25 zaklikiv do dij civilnimi abo mizhnarodnimi organami 22 vidachi 115 orderiv na aresht vklyuchayuchi 7 sub yektiv sho perebuvayut u bigah 22 12 zvilnen z kerivnih posad vklyuchayuchi prezidenta prem yer ministra ta generalnih direktoriv velikih mizhnarodnih korporacij 22 ponad 1300 zakrittiv kompanij zgidno z sudovimi rishennyami 22 Chleni RedaguvatiCentri chleni vklyuchayut Centr zhurnalistskih rozsliduvan Bosniya i Gercegovina en CZhR u Sarayevo Proyekt RISE en u Buharesti Centar za istrazivacko novinarstvo Serbiya CINS 23 u Belgradi Zhurnalisti rozsliduvachi Virmeniyi HETQ en 24 u Yerevani Bolgarskij centr rozsliduvalnoyi zhurnalistiki 25 u Sofiyi Atlatszo hu 26 v Budapeshti MANS 27 u Chornogoriyi Re Baltica en 28 v Rizi SCOOP Makedoniya 29 v Skop ye Bivol bg en 30 v Bolgariyi Slidstvo Info 31 v Ukrayini Cheskij centr z zhurnalistskih rozsliduvan 32 u Prazi ta RISE Moldova en v Kishinevi ta inshi Vin takozh spivpracyuye z Novoyu gazetoyu v Moskvi ta gazetoyu Kyiv Post u Kiyevi U 2015 16 rokah do Merezhi PRKOZ priyednalas nizka novih centriv chleniv vklyuchayuchi Proyekt z rozsliduvannya zvitnosti v Italiyi IRPI Direkt36 v Ugorshini Slidstvo Info v Ukrayini ta DOSSIER v Avstriyi 33 Z 2017 roku PRKOZ rozgornuv diyalnist v Africi na Blizkomu Shodi ta v Centralnij Aziyi Pershim serednoazijskim chlenom PRKOZ ye Kloop u Kirgizstani Jogo batkivskoyu organizaciyeyu ye Merezha rozvitku zhurnalistiki nepributkova organizaciya sho pracyuye v Merilendi ta keruye organizaciyeyu vid imeni centriv chleniv vikonavchim direktorom rumunskij zhurnalist Pol Kristian Radu en a redaktorom proyektu amerikanec Dryu Sallivan Finansuvannya ta partnerstvo RedaguvatiPRKOZ pidtrimuyetsya grantami nadanimi Agentstvom SShA z mizhnarodnogo rozvitku USAID Mizhnarodnim centrom zhurnalistiv en ICFJ Derzhavnim departamentom SShA Shvejcarskoyu konfederaciyeyu fondami vidkritogo suspilstva OSF organizaciyami Google Ideas en ta Knight Foundation en 22 Merezha PRKOZ takozh maye proyekti ta programi yaki finansuyutsya chastkovo abo provadyatsya u partnerstvi z inshimi organizaciyami vklyuchayuchi Mizhnarodnij konsorcium zhurnalistskih rozsliduvan ICIJ Stokgolmsku shkolu ekonomiki InSight ob yednannya Arabski reporteri dlya zhurnalistskih rozsliduvan ARIJ Connectas ta Afrikansku merezhu centriv rozsliduvalnoyi zhurnalistiki ANCIR PRKOZ ye zareyestrovanoyu nazvoyu merezhi rozvitku zhurnalistiki blagodijnoyi organizaciyi yaka bazuyetsya v Merilendi 501 c 3 Nagorodi ta viznannya RedaguvatiPRKOZ ye odniyeyu z nepributkovih media organizacij sho udostoyeni najbilshoyi kilkosti nagorod u sviti nepributkovih media Vin zdobuv specialnu nagorodu premiyi Yevropejskoyi presi 2015 roku za svoyu robotu pri comu za slovami zhuri PRKOZ ce chitko motivovana rishucha sila sho nese dobro vsyudi de diye Jogo chleni ne rozbagatiyut ale suspilstva yakim voni sluzhat ye bagatshimi i chistishimi zavdyaki takij retelnij perevirci yaku mozhe zabezpechiti lishe pravdiva nezalezhna zhurnalistika 34 Vin vigrav nagorodu zhurnalistiv rozsliduvachiv ta redaktoriv en Toma Rennera 2015 roku za proyekt Hadidzha iniciativu prodovzhiti robotu uv yaznenoyi zhurnalistki PRKOZ RFE Hadidzhi Ismayilovoyi 35 Tri roki pospil proyekt buv finalistom Nagorodi Deniela Perla za vidatnij mizhnarodnij rozsliduvalnij reportazh en Mizhnarodnogo konsorciumu zhurnalistskih rozsliduvan 2010 roku vin stav finalistom za svij proyekt z nezakonnoyi torgivli dokumentami 36 Vin vigrav premiyu Deniela Perla en 2011 roku za svij proyekt 37 Offshore Crime Inc 38 seriyu istorij sho opisuyut ofshorni podatkovi gavani zlochinciv yaki yih vikoristovuyut i miljoni dolariv vtrachenih podatkovih groshej 2013 roku vin znovu stav finalistom ciyeyi premiyi za svoyu istoriyu pro mizhnarodne kolo vidmivannya groshej pid nazvoyu Proksi platforma 39 2008 roku za svoyu seriyu pro energotrejderiv vin zdobuv nagorodu Global Shining Light za rozsliduvalnij reportazh napisanij pid tiskom 40 2013 roku PRKOZ buv podvijnim finalistom odniyeyi j tiyeyi zh nagorodi za svoyi rozpovidi pro pershu sim yu banku Chornogoriyi Persha sim ya pershij bank 41 Vin otrimav nagorodu 42 za rozpovidi pro te yak persha sim ya Azerbajdzhanu volodiye najbilshimi kompaniyami krayini Spivpracyuvav z Mizhnarodnim konsorciumom zhurnalistskih rozsliduvan nad proyektom pro kontrabandu tyutyunu en 43 yakij otrimav nagorodu Zakordonnogo pres klubu en ta premiyu zhurnalistiv rozsliduvachiv i redaktoriv en Toma Rennera za kriminalnij reportazh 44 45 Stav finalistom Online Journalism Award 2013 roku za zhurnalistske rozsliduvannya malogo sajtu i vigrav nagorodu SEEMO Media organizaciyi Pivdenno Shidnoyi Yevropi spilno z Centrom zhurnalistskih rozsliduvan Bosniya i Gercegovina en za istoriyu pro shahrajstvo v kotelnyah Superechki RedaguvatiZhurnalistka Hadzhiya Ismayilova Redaguvati Zhurnalistka PRKOZ i Radio Svoboda 46 Hadidzha Ismayilova z Baku Azerbajdzhan stala cause celebre koli yiyi shantazhuvali nevidomi za dopomogoyu video znyatogo kameroyu vstanovlenoyu v stini yiyi spalni Kameru vstanovili cherez dva dni pislya togo yak PRKOZ RFERL opublikuvala istoriyu 47 Ismayilovoyi pro prezidentsku rodinu v Azerbajdzhani ta pro te yak vona tayemno volodiye kompaniyeyu Azerfon en operatorom mobilnogo zv yazku z monopolnoyu licenziyeyu na 3G U povidomlenni bula pogroza pokazati video yaksho Ismayilova ne zupinit svoyu robotu Vona vidmovilasya i videozapisi pokazali prinajmni na dvoh vebsajtah Ismayilova skarzhilasya sho prokurori roblyat duzhe malo 48 shob viznachiti vinuvatciv yaki yak vvazhayetsya buli z uryadu Azerbajdzhanu Pislya cogo incidentu Ismayilova opublikuvala statti yaki svidchat pro te sho persha rodina takozh volodila akciyami shesti najbilshih zolotih kopalen 49 a takozh volodila odniyeyu z budivelnih kompanij yaki pobuduvali novij koncertnij majdanchik Crystal Hall 50 v Baku misceprovedennya Yevrobachennya 2012 roku U grudni 2014 roku yiyi zatrimali derzhavni prokurori za zvinuvachennyam u tomu sho vona pidshtovhnula kolegu zhurnalista do samogubstva pozbavivshi jogo mozhlivosti povernutisya na robotu na Radio Vilna Yevropa nezvazhayuchi na te sho ne mala povnovazhen z najmu lyudej Piznishe toj zhurnalist vidmovivsya vid svoyih zayav na vlasnij storinci v Facebook i namagavsya vtekti do Moskvi Aresht kritikuvali desyatki uryadiv media ta organizacij gromadyanskogo suspilstva v usomu sviti PRKOZ rozpochav proyekt Hadidzha 51 u sprobi rozsliduvalnimi reportazhami prodovzhiti robotu Ismayilovoyi Redaktor Dryu Sallivan pid chas zapusku proyektu zayaviv sho yaksho uryadi zaareshtuyut odnogo slidchogo zhurnalista to jogo misce zajme dvadcyat Proyekt poobicyav napisati pro politichnu elitu v Azerbajdzhani i pro te yak vona otrimala materialnu vigodu vid svoyih visokih postiv PRKOZ zrobiv bilshe desyatka velikih rozsliduvan deyaki z vikoristannyam Panamskih dokumentiv PRKOZ viyaviv sho persha rodina Azerbajdzhanu vklala ponad 140 mln dol v elitnu neruhomist Londona volodiye znachnoyu chastinoyu laksheri gotelyu ta bankivskogo biznesu v Baku otrimala ponad 1 mlrd dol habariv vid telekomunikacijnih kompanij ta inshi istoriyi Ismayilova vijshla z v yaznici 25 travnya 2016 roku Posilannya RedaguvatiZvit pro organizovanu zlochinnist ta korupciyu Arhivovano 1 listopada 2017 u Wayback Machine Centr zvitiv z rozsliduvan Bosniya i Gercegovina Arhivovano 24 bereznya 2022 u Wayback Machine Primitki Redaguvati The Global Shining Light Award angl 2016 Arhiv originalu za 11 serpnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Vazhnye istorii i OCCRP vnesli v reestr nezhelatelnyh organizacij Meduza ros 5 bereznya 2022 Procitovano 8 bereznya 2022 Private security firms in the Balkans harbor corruption observers say Deutsche Welle 19 chervnya 2010 Arhiv originalu za 29 sichnya 2012 Procitovano 26 chervnya 2019 Vintu cercetat alături de Kiss Laszlo pentru o fraudă de 8 milioane de euro Jurnalul Naţional 16 listopada 2010 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2019 In Hungary Corruption Continues The Vienna Review 9 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 26 chervnya 2019 Magnitsky Stories Organized Crime and Corruption Reporting Project 9 chervnya 2013 Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 26 chervnya 2019 U S Seeks Seizure Of Real Estate Connected To Magnitsky Fraud Scheme Radio Svoboda 10 veresnya 2013 Arhiv originalu za 27 listopada 2013 Procitovano 27 listopada 2013 Arhiv Pandory razoblachil ofshornye aktivy prezidenta Ukrainy i ego blizhajshego okruzheniya OCCRP 3 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 17 grudnya 2021 Procitovano 17 grudnya 2021 Asasin in lege RISE Moldova 28 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Moldova Pro Russia Party Banned From Elections After OCCRP Expose OCCRP 28 listopada 2014 Arhiv originalu za 1 sichnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2019 Laundromat OCCRP 21 serpnya 2014 Arhiv originalu za 20 bereznya 2015 Procitovano 26 chervnya 2019 First Family First Bank OCCRP 20 travnya 2012 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2019 Unholy Alliances OCCRP 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2019 a b OCCRP announces 2017 Organized Crime and Corruption Person of the Year Awar Organized Crime and Corruption Reporting Project Arhiv originalu za 10 listopada 2018 Procitovano 26 chervnya 2019 a b Venezuelan president wins OCCRP person of the year for 2016 OCCRP Arhiv originalu za 4 sichnya 2017 Procitovano 3 sichnya 2017 OCCRP names Aliyev Person of the Year OCCRP Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 3 sichnya 2017 OCCRP announces 2013 Organized Crime and Corruption Person of the Year OCCRP Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 3 sichnya 2017 OCCRP Person of the Year Vladimir Putin OCCRP Arhiv originalu za 26 sichnya 2017 Procitovano 3 sichnya 2017 OCCRP announces 2015 Organized Crime and Corruption Person of the Year Award OCCRP Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 3 sichnya 2017 Staff OCCRP DANSKE BANK OCCRP angl Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2019 OCCPR Website Arhiv originalu za 19 listopada 2017 Procitovano 1 grudnya 2017 a b v g d e zh i k l m n p r s OCCRP About Us www occrp org Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 25 listopada 2016 EUnet Hosting Domain Name Parking Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Hetq Novosti stati i rassledovaniya 15 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 kvitnya 2011 Procitovano 26 chervnya 2019 atlatszo hu Arhiv originalu za 13 bereznya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 MANS Mreza za afirmaciju nevladinog sektora Arhiv originalu za 4 chervnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Re Baltica Re Baltica Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2019 SKUP Arhiv originalu za 9 lipnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Bivol bg Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 Golovna Slidstvo Info Agenciya zhurnalistskih rozsliduvan Ceske centrum pro investigativni zurnalistiku Ceske centrum pro investigativni zurnalistiku Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 OCCRP OCCRP Network Members www occrp org Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 25 listopada 2016 European Press Prize 2015 Winners Announcement PR Newswire 15 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 2015 IRE Award winners IRE 16 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 OCCRP Finalist for Pearl Award OCCRP 18 bereznya 2010 Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 26 chervnya 2019 OCCRP Wins Daniel Pearl Global Investigative Journalism Award HETQ 18 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2019 Offshore Crime Inc Arhiv originalu za 8 listopada 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 stories on crime corruption and public health are Daniel Pearl Awards finalists ICIJ 12 veresnya 2013 Arhiv originalu za 15 veresnya 2013 Procitovano 12 veresnya 2013 Memorandum submitted by Drew Sullivan Culture Media and Sport Select Committee of the Palata gromad Velikoyi Britaniyi January 2009 Arhiv originalu za 26 sichnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 First Bank First Family Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2019 GIJN Staff 15 zhovtnya 2013 Global Shining Light Award Winners Announced Global Investigative Journalism Conference 2013 Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Montenegro Reaches for Respectability With Port Nyu Jork tajms 18 serpnya 2010 Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Playing Defense American Journalism Review June 2010 Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2019 ICIJ Wins Tom Renner Award OCCRP 2 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2019 Radio Free Europe Radio Liberty RadioFreeEurope RadioLiberty Arhiv originalu za 24 lyutogo 2011 Procitovano 26 chervnya 2019 Azerbaijani President s Daughters Tied To Fast Rising Telecoms Firm RadioFreeEurope RadioLiberty Arhiv originalu za 18 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2019 Azerbaijan Fails to Investigate Harassment of OCCRP Reporter Arhiv originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2019 OCCRP Azerbaijan s President Awarded Family Stake in Gold Fields Arhiv originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2019 OCCRP President s Family Benefits from Eurovision Hall Arhiv originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2019 The Khadija Project sektora Arhiv originalu za 8 bereznya 2019 Procitovano 26 chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Proyekt rozsliduvannya korupciyi ta organizovanoyi zlochinnosti amp oldid 40744186