www.wikidata.uk-ua.nina.az

Посмітюха звичайна Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

Посмітюха звичайна

?
Посмітюха звичайна

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Посмітюха (Galerida)
Вид: Посмітюха звичайна
Біноміальна назва
Galerida cristata
(Linnaeus, 1758)

Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Alauda cristata Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Galerida cristata
Віківиди: Galerida cristata
EOL: 913308
ITIS: 560129
МСОП: 148907
NCBI: 215306
Fossilworks: 368978
Запит «Посмітюха» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Посмі́тюха звичайна, або чуба́тий жа́йворонок (Galerida cristata) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). В Україні осілий, кочовий на всій території крім гір.

Зовнішній вигляд ред.

Маса тіла 35-45 г, довжина тіла близько 15 см. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темною строкатістю; на тім'ї загострений «чуб»; низ тулуба білуватий, з темно-бурою строкатістю на волі і боках; спід крил світло-рудий; махові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; центральні стернові пера бурі, крайні — рудуваті, інші — темно-бурі; дзьоб і ноги бурі. У молодого птаха пера верху з білуватою верхівкою; «чуб» коротший.

Поширення та місця існування ред.

Птах поширений у південній бореальній зоні від заходу і південного заходу Європи до Кореї і Жовтого моря. Південна межа ареалу проходить від Сенегалу і Гамбії, Нігерії, Судану, півночі Кенії і узбережжя Аравії через північний схід Індії до низовини Непалу.

На північному сході гніздового ареалу чубатий жайворонок — перелітний птах, в інших частинах — осілий. Тим не менш, для окремих особин доведені дальні переміщення.

Населяє сухі відкриті біотопи з розрідженою трав'янистою рослинністю. Віддає перевагу культурному ландшафту. Особливо часто у гніздовий період зустрічається на пустошах, вигонах, закинутих звалищах, на околицях населених пунктів тощо.

Підвиди ред.

Виділяють 33 підвиди:.

  • G. c. pallida Brehm, CL, 1858 — Іберійський півострів;
  • G. c. cristata (Linnaeus, 1758) — від південної Скандинавії і Франції до Словенії, Білорусі, північної Угорщини і північної України;
  • G. c. neumanni Hilgert, 1907 — захід центральної Італії (від Тоскани до Риму);
  • G. c. apuliae von Jordans, 1935 — південь Апеннінського півострова і Сицилія;
  • G. c. meridionalis Brehm, CL, 1841 — південний захід і південь Балкан (від східної Хорватії до центральної Греції), Іонічні острови, Крит, захід Малої Азії;
  • G. c. cypriaca Bianchi, 1907 — острови Кіпр, Карпатос, Родос;
  • G. c. tenuirostris Brehm, CL, 1858 — від східної Угорщини і Румунії через Україну до південної Росії і Казахстану;
  • G. c. caucasica Taczanowski, 1888 — східні Егейські острови, північна Туреччина, західне Закавказзя і південний Кавказ;
  • G. c. kleinschmidti Erlanger, 1899 — північний захід Марокко (на схід до Рифських гір, на південь до Середнього Атласа);
  • G. c. riggenbachi Hartert, EJO, 1902 — захід Марокко (від Касабланки до долини Суса);
  • G. c. carthaginis Kleinschmidt & Hilgert, 1905 — узбережжя Магрибу (від північного сходу Марокко до міста Сус на півночі Тунісу);
  • G. c. arenicola Tristram, 1859 — від північного сходу Алжирської пустелі до південного Туніса і північно-західної Лівії);
  • G. c. festae Hartert, EJO, 1922 — узбережжя Киренаїки на північному сході Лівії (від Бенгазі до Тобрука);
  • G. c. brachyura Tristram, 1865 — від внутрішніх районів Кіренаїки до північного узбережжя Єгипту, північного Синаю, північного заходу Аравії і південного Іраку;
  • G. c. helenae Lavauden, 1926 — південний схід Алжиру і південний захід Лівії;
  • G. c. jordansi Niethammer, 1955 — плоскогір'я Аїр в Нігері;
  • G. c. nigricans Brehm, CL, 1855 — Дельта Нілу;
  • G. c. maculata Brehm, CL, 1858 — долина Нілу в Єгипті (від Каїра до Асуана), Фаюмська оаза;
  • G. c. halfae Nicoll, 1921 — долина Нілу в південному Єгпиті і північному Судані (від Асуана до Ваді-Хальфи);
  • G. c. altirostris Brehm, CL, 1855 — схід Судану (на схід від долини Нілу) і Еритрея;
  • G. c. somaliensis Reichenow, 1907 — північ Сомалі, південь Ефіопії і північ Кенії;
  • G. c. balsaci Dekeyser & Villiers, 1950 — узбережжя Мавританії;
  • G. c. senegallensis (Müller, PLS, 1776) — від південної Мавританії і Сенегалу до Нігера;
  • G. c. alexanderi Neumann, 1908 — від північної Нігерії до західного Судану і північного сходу ЦАР;
  • G. c. isabellina Bonaparte, 1850 — центральний Судан (від Кордофана до долини Нілу);
  • G. c. cinnamomina Hartert, EJO, 1904 — західний Ліван (на південь від Бейрута) і північно-західний Іразаїль (гори Кармель);
  • G. c. zion Meinertzhagen, R, 1920 — південна Туреччина, Сирія, східний Ліван і східний Ізраїль (на південь до Єрусалима);
  • G. c. subtaurica (Kollibay, 1912) — від центральної Туреччини до південного Закавказзя, північно-західного Ірана, західного Туркменістана і східного Ірака;
  • G. c. magna Hume, 1871 — від центрального Ірана і центрального Туркменістана до північно-західного Пакистана, Казахстана, південної Монголії і північно-західного Китая (Сіньцзян);
  • G. c. leautungensis (Swinhoe, 1861) — північний схід і схід Китаю;
  • G. c. coreensis Taczanowski, 1888 — Корейський півострів;
  • G. c. lynesi Whistler, 1928 — від південного Кашміру до східного Пакистану, західної і північної Індії та південного Непалу;
  • G. c. chendoola (Franklin, 1831) — північний Кашмір (Гілгіт-Балтистан).

Чисельність ред.

Чисельність в Європі оцінена в 3,6-7,6 млн пар, в Україні — 50—70 тис. пар. Протягом 1970–1990 рр. було відмічене скорочення чисельності, після чого в цілому вона залишається стабільною.

Гніздування ред.

Galerida cristata

Гніздиться окремими парами. Гніздо влаштовує зазвичай на землі, серед розрідженої рослинності, в невеликому заглибленні ґрунту, на рівному місці або на схилі канави, ями. У виключних випадках влаштовує гнізда над землею — під солом'яними дахами господарських будівель, на скиртах соломи. Гніздо зазвичай доволі добре приховане завдяки тому, що птахи влаштовують його біля каміння, грудок землі тощо. Гніздо подібне до жайворонка польового. Будівельним матеріалом слугують сухі стебла трав, корінці, вузьке листя, інший різноманітний рослинний матеріал. Висилкою слугують тонкі сухі травинки, кінське волосся, зрідка — пір'я. Зовнішня частина інколи складається з коротких, товстих стебел, листя і колосків трав, що стирчать в різні боки. Діаметр гнізда становить 10,8-12,0, діаметр лотка — 4,5-5,5, висота гнізда — 6,0-7,0 см.

У повній кладці 3-5, частіше 4-5, зрідка 6 яєць. Вони дуже подібні до яєць польового жайворонка, але зазвичай мають жовтувато-бурий відтінок, більш заокруглені та з більш вираженим блиском. Основний їхній фон сіро-білуватий, щільно вкритий доволі крупними і дрібними плямами: глибокими світло-сірими або сіро-фіолетовими та поверхневими оливково- або сіро-бурими. Середній розмір яєць 22,85×16,86 мм.

До відкладання яєць приступає наприкінці квітня — на початку травня. Гніздовий період тримає до середини липня. Протягом року два виводки. Насиджує тільки самка протягом 12-13 діб.

Живлення ред.

Чубатий жайворонок з їжею

До раціону чубатого жайворонка входять насіння дикорослих трав, взимку частково — дрібні тварини. Живиться також безхребетними — дощовими червами, дрібними жуками середнього розміру, мухами, дрібними метеликами, гусінню, павуками, дрібними молюсками. Молодих птахів вигодовують тваринною їжею.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Galerida cristata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
  4. Hans-Günther Bauer, Einhard Bezzel und Wolfgang Fiedler (Hrsg): Das Kompendium der Vögel Mitteleuropas: Alles über Biologie, Gefährdung und Schutz. Band 2: Passeriformes — Sperlingsvögel, Aula-Verlag Wiebelsheim, Wiesbaden 2005, ISBN 3-89104-648-0
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 листопада 2022. 
  6. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  7. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Posmityuha zvichajnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Posmityuha Galerida Vid Posmityuha zvichajnaBinomialna nazvaGalerida cristata Linnaeus 1758 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiAlauda cristata Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Galerida cristataVikividi Galerida cristataEOL 913308ITIS 560129MSOP 148907NCBI 215306Fossilworks 368978Zapit Posmityuha perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Posmi tyuha zvichajna 2 abo chuba tij zha jvoronok Galerida cristata nevelikij gorobcepodibnij ptah rodini zhajvoronkovih Alaudidae V Ukrayini osilij kochovij na vsij teritoriyi krim gir 3 Zmist 1 Zovnishnij viglyad 2 Poshirennya ta miscya isnuvannya 3 Pidvidi 4 Chiselnist 5 Gnizduvannya 6 Zhivlennya 7 Primitki 8 PosilannyaZovnishnij viglyad red Masa tila 35 45 g dovzhina tila blizko 15 sm Doroslij ptah zverhu siruvato burij z temnoyu strokatistyu na tim yi zagostrenij chub niz tuluba biluvatij z temno buroyu strokatistyu na voli i bokah spid kril svitlo rudij mahovi pera temno buri zi svitloyu oblyamivkoyu centralni sternovi pera buri krajni ruduvati inshi temno buri dzob i nogi buri U molodogo ptaha pera verhu z biluvatoyu verhivkoyu chub korotshij 3 Poshirennya ta miscya isnuvannya red Ptah poshirenij u pivdennij borealnij zoni vid zahodu i pivdennogo zahodu Yevropi do Koreyi i Zhovtogo morya Pivdenna mezha arealu prohodit vid Senegalu i Gambiyi Nigeriyi Sudanu pivnochi Keniyi i uzberezhzhya Araviyi cherez pivnichnij shid Indiyi do nizovini Nepalu Na pivnichnomu shodi gnizdovogo arealu chubatij zhajvoronok perelitnij ptah v inshih chastinah osilij Tim ne mensh dlya okremih osobin dovedeni dalni peremishennya 4 Naselyaye suhi vidkriti biotopi z rozridzhenoyu trav yanistoyu roslinnistyu Viddaye perevagu kulturnomu landshaftu Osoblivo chasto u gnizdovij period zustrichayetsya na pustoshah vigonah zakinutih zvalishah na okolicyah naselenih punktiv tosho Pidvidi red Vidilyayut 33 pidvidi 5 G c pallida Brehm CL 1858 Iberijskij pivostriv G c cristata Linnaeus 1758 vid pivdennoyi Skandinaviyi i Franciyi do Sloveniyi Bilorusi pivnichnoyi Ugorshini i pivnichnoyi Ukrayini G c neumanni Hilgert 1907 zahid centralnoyi Italiyi vid Toskani do Rimu G c apuliae von Jordans 1935 pivden Apenninskogo pivostrova i Siciliya G c meridionalis Brehm CL 1841 pivdennij zahid i pivden Balkan vid shidnoyi Horvatiyi do centralnoyi Greciyi Ionichni ostrovi Krit zahid Maloyi Aziyi G c cypriaca Bianchi 1907 ostrovi Kipr Karpatos Rodos G c tenuirostris Brehm CL 1858 vid shidnoyi Ugorshini i Rumuniyi cherez Ukrayinu do pivdennoyi Rosiyi i Kazahstanu G c caucasica Taczanowski 1888 shidni Egejski ostrovi pivnichna Turechchina zahidne Zakavkazzya i pivdennij Kavkaz G c kleinschmidti Erlanger 1899 pivnichnij zahid Marokko na shid do Rifskih gir na pivden do Serednogo Atlasa G c riggenbachi Hartert EJO 1902 zahid Marokko vid Kasablanki do dolini Susa G c carthaginis Kleinschmidt amp Hilgert 1905 uzberezhzhya Magribu vid pivnichnogo shodu Marokko do mista Sus na pivnochi Tunisu G c arenicola Tristram 1859 vid pivnichnogo shodu Alzhirskoyi pusteli do pivdennogo Tunisa i pivnichno zahidnoyi Liviyi G c festae Hartert EJO 1922 uzberezhzhya Kirenayiki na pivnichnomu shodi Liviyi vid Bengazi do Tobruka G c brachyura Tristram 1865 vid vnutrishnih rajoniv Kirenayiki do pivnichnogo uzberezhzhya Yegiptu pivnichnogo Sinayu pivnichnogo zahodu Araviyi i pivdennogo Iraku G c helenae Lavauden 1926 pivdennij shid Alzhiru i pivdennij zahid Liviyi G c jordansi Niethammer 1955 ploskogir ya Ayir v Nigeri G c nigricans Brehm CL 1855 Delta Nilu G c maculata Brehm CL 1858 dolina Nilu v Yegipti vid Kayira do Asuana Fayumska oaza G c halfae Nicoll 1921 dolina Nilu v pivdennomu Yegpiti i pivnichnomu Sudani vid Asuana do Vadi Halfi G c altirostris Brehm CL 1855 shid Sudanu na shid vid dolini Nilu i Eritreya G c somaliensis Reichenow 1907 pivnich Somali pivden Efiopiyi i pivnich Keniyi G c balsaci Dekeyser amp Villiers 1950 uzberezhzhya Mavritaniyi G c senegallensis Muller PLS 1776 vid pivdennoyi Mavritaniyi i Senegalu do Nigera G c alexanderi Neumann 1908 vid pivnichnoyi Nigeriyi do zahidnogo Sudanu i pivnichnogo shodu CAR G c isabellina Bonaparte 1850 centralnij Sudan vid Kordofana do dolini Nilu G c cinnamomina Hartert EJO 1904 zahidnij Livan na pivden vid Bejruta i pivnichno zahidnij Irazayil gori Karmel G c zion Meinertzhagen R 1920 pivdenna Turechchina Siriya shidnij Livan i shidnij Izrayil na pivden do Yerusalima G c subtaurica Kollibay 1912 vid centralnoyi Turechchini do pivdennogo Zakavkazzya pivnichno zahidnogo Irana zahidnogo Turkmenistana i shidnogo Iraka G c magna Hume 1871 vid centralnogo Irana i centralnogo Turkmenistana do pivnichno zahidnogo Pakistana Kazahstana pivdennoyi Mongoliyi i pivnichno zahidnogo Kitaya Sinczyan G c leautungensis Swinhoe 1861 pivnichnij shid i shid Kitayu G c coreensis Taczanowski 1888 Korejskij pivostriv G c lynesi Whistler 1928 vid pivdennogo Kashmiru do shidnogo Pakistanu zahidnoyi i pivnichnoyi Indiyi ta pivdennogo Nepalu G c chendoola Franklin 1831 pivnichnij Kashmir Gilgit Baltistan Chiselnist red Chiselnist v Yevropi ocinena v 3 6 7 6 mln par v Ukrayini 50 70 tis par Protyagom 1970 1990 rr bulo vidmichene skorochennya chiselnosti pislya chogo v cilomu vona zalishayetsya stabilnoyu 6 Gnizduvannya red nbsp Galerida cristataGnizditsya okremimi parami Gnizdo vlashtovuye zazvichaj na zemli sered rozridzhenoyi roslinnosti v nevelikomu zagliblenni gruntu na rivnomu misci abo na shili kanavi yami U viklyuchnih vipadkah vlashtovuye gnizda nad zemleyu pid solom yanimi dahami gospodarskih budivel na skirtah solomi Gnizdo zazvichaj dovoli dobre prihovane zavdyaki tomu sho ptahi vlashtovuyut jogo bilya kaminnya grudok zemli tosho Gnizdo podibne do zhajvoronka polovogo Budivelnim materialom sluguyut suhi stebla trav korinci vuzke listya inshij riznomanitnij roslinnij material Visilkoyu sluguyut tonki suhi travinki kinske volossya zridka pir ya Zovnishnya chastina inkoli skladayetsya z korotkih tovstih stebel listya i koloskiv trav sho stirchat v rizni boki Diametr gnizda stanovit 10 8 12 0 diametr lotka 4 5 5 5 visota gnizda 6 0 7 0 sm U povnij kladci 3 5 chastishe 4 5 zridka 6 yayec Voni duzhe podibni do yayec polovogo zhajvoronka ale zazvichaj mayut zhovtuvato burij vidtinok bilsh zaokrugleni ta z bilsh virazhenim bliskom Osnovnij yihnij fon siro biluvatij shilno vkritij dovoli krupnimi i dribnimi plyamami glibokimi svitlo sirimi abo siro fioletovimi ta poverhnevimi olivkovo abo siro burimi Serednij rozmir yayec 22 85 16 86 mm Do vidkladannya yayec pristupaye naprikinci kvitnya na pochatku travnya Gnizdovij period trimaye do seredini lipnya Protyagom roku dva vivodki Nasidzhuye tilki samka protyagom 12 13 dib 7 Zhivlennya red nbsp Chubatij zhajvoronok z yizheyuDo racionu chubatogo zhajvoronka vhodyat nasinnya dikoroslih trav vzimku chastkovo dribni tvarini Zhivitsya takozh bezhrebetnimi doshovimi chervami dribnimi zhukami serednogo rozmiru muhami dribnimi metelikami gusinnyu pavukami dribnimi molyuskami Molodih ptahiv vigodovuyut tvarinnoyu yizheyu Primitki red BirdLife International 2016 Galerida cristata informaciya na sajti MSOP versiya 2021 3 angl 25 lipnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 a b Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Hans Gunther Bauer Einhard Bezzel und Wolfgang Fiedler Hrsg Das Kompendium der Vogel Mitteleuropas Alles uber Biologie Gefahrdung und Schutz Band 2 Passeriformes Sperlingsvogel Aula Verlag Wiebelsheim Wiesbaden 2005 ISBN 3 89104 648 0 Gill Frank Donsker David red 2022 Nicators reedling larks World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 05 listopada 2022 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Posilannya red Posmityuh a Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1446 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Posmityuha zvichajna amp oldid 39652203