Гори або плато Аї́р (Азбін; Air, Azbine) — плоскогір'я на півдні Сахари, в Нігері. Складається з окремих столоподібних масивів, що тягнуться з півночі на південь на 400 км, розчленовані численними ваді. Пересічна висота становить 800—900 м, максимальна — 2022 м (гора Ідукал-н-Тагес). Плоскогір'я складене гранітами та четвертинними лавами.
| Аїр | |
| | |
| 18°16′36″ пн. ш. 7°59′57″ сх. д. / 18.27691666669477755° пн. ш. 7.99941666669447748° сх. д.Координати: 18°16′36″ пн. ш. 7°59′57″ сх. д. / 18.27691666669477755° пн. ш. 7.99941666669447748° сх. д. | |
| Країна | Нігер |
|---|---|
| Регіон | Arlit Departmentd |
| Тип | гірський масив і гірський хребет |
| Висота | 2022 м |
| Площа | 84 000 км² |
| Аїр Аїр (Нігер) | |
| Аїр у Вікісховищі |
| Природні резервати Аїр та Тенере | |
|---|---|
| Air and Ténéré Natural Reserves | |
| Світова спадщина | |
| 18°16′36″ пн. ш. 7°59′57″ сх. д. / 18.27691666669477755° пн. ш. 7.99941666669447748° сх. д. | |
| Країна | Нігер |
| Тип | Природний |
| Критерії | vii, ix, x |
| Об'єкт № | 573 |
| Регіон | Африка |
| Зареєстровано: | 1991 (15 сесія) |
| Під загрозою | 1992 |
| | |
| Аїр у Вікісховищі |
По долинам ваді — зарості акації. На схилах — запустелені савани, що переходять з висотою в гірські пустелі.
Частина території Аїру включена у заповідник «Природні резервати Аїр та Тенере», який проголошений об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Геологія Редагувати
Гори Аїр виникли у Докембрії та Кайнозої і складені перкаліновими гранітними інтрузіями, які видаються темними на колір. У пустелі Сахара такі гори добре виділяються як топографічні висоти серед низин, покритих пісками. Ландшафт складений високими плато, гірськими хребтами та широкими піщаними долинами і сезонними ваді, які колись були річками. Ділянки цих глибоких долин, що часто перетинаються, також містять осади глини та мулу (наслідками минулих водних потоків). Підземні потоки у деяких з цих долин продовжують забезпечувати вегетацію — сезонну, а також цілорічну в оазисах.
Самі гори Аїр складаються з 9 майже круглих масивів, які височать на скелястому плато, оточеному піщаними дюнами пустелі Тенере на схід. Массив — це плато, яке складається підкембрійської ерозійної поверхні на докембрійських метаморфічних гірських породах, на якій виступає серія гранітних піків з пласкими вершинами, що включає гору Індукал-н-Тагес (найвищу точку Нігера — 2022 м.н.м),, Тамгак (1988 м.н.м.), Гребун (1944 м.н.м.), Адгар Буа, Фадей, Чірріет, Таґмерт, Акверагер, Такалукузет і Гундай.
Масив складений вулканічними рисами, включно зі згаслою кальдерою Аракао, кайнозойськими лавовими потоками, складеними гаваїтами та трахітами, вулканічними конусами, кільцями вулканічного туфу та однією з найбільших у світі систем кільцевих дамб[en]. У Ізузаонее розташовані мармурові Блакитні гори, а нижня частина долини Загадо оточена пагорбами з білого мармуру. Карбонові ділянки пісковика та вугілля у низовині Юллеммеден трохи на захід від масиву містять уранові руди, джерелом яких є граніти масиву.
Клімат Редагувати
Через висоту (в середньому між 500 і 900 м.н.м.) та незважаючи на малі опади (лише 50-160 мм/рік на нижньому плато), Аїр утворює зелену ділянку у порівнянні з оточуючою пустелею, особливо після сезонних дощів у серпні-вересні. Клімат класифікується як Сахель, схожий на набагато південніші від гір регіони.
Хоча гори в цілому не мають вегетації, сухі долини річок ваді спрямовують та утримують дощову воду у гельтах (кам'яних басейнах), створюючи оазиси, що забезпечують зелену масу для тварин, а у деяких місцинах — для сільського господарства. Високе плато Багзан (де розташована найвища вершина) в центральному Аїрі має достатньо дощів для інтенсивного сільського господарства. Але значна частина регіону повністю позбавлена рослинності, та разом з вулканічними виступами і кам'яними полями має позаземний вигляд.
Населення та економіка Редагувати
Місто Агадес, колишній центр туарезької держави, є столицею Аїру. Більшість туарезького населення Аїру донедавна вело кочівний спосіб життя, покладаючись на розведення верблюдів та кіз, з яких вони отримували молоко, мясо та шкіру, що використовувалась у місцевих ремеслах. Більшість осілого населення складалась або залежні вищої касти туарезьких скотарів або ікелан (бузу мовою хауса / белла сонгайською), тобто нащадки колишніх рабів і полонених туарегів з народів хауса та інших південніших народів, які були асимільовані. Це люди оселились у північних оазисах Аїру та доглядають за плантаціями фініків, що належать «шляхетним» кланам.
Сільськогосподарська продукція оазисів-поселень Тіміа, Удерас і Табелот традиційно обмінюється на одяг чи сіль, яку привозять каравани верблюдів (азалай) з віддалених оазисів Тенере (Білма і Фачі) на схід.
В деяких оазисах розвинене землеробство — пшениця, бавовник, кукурудза, просо, пальма дум. Розводять зебу та верблюдів.
Наскельне мистецтво Редагувати
Аїр відомий своїм наскельним мистецтвом, що датується від 6000 р. до н. е. до бл. 1000 р.н. е. Під час неолітичного субплювіалу регіон був мирною і родючою зеленою місциною, що видно з малюнків великої рогатої худоби та великих ссавців. Однак у третьому тисячолітті до н. е. почався процес опустелювання і туареги з півночі мігрували до Аїру. Пізніше мистецтво вказує на війни зображеннями коней та колісниць. Міжнародну відомість отримало 5-метрове зображення жирафів у Дабу, відкрите 1991 року.
Наскельне мистецтво у регіоні переважно є різьбленням по каменю, спочатку — гострим камінням, а орієнтовно з 1200 р. до н. е. можливо з використанням металу.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Незвично, адже більшість гранітних мас у полі виглядають світлими на колір
- [rst.gsfc.nasa.gov/Sect17/Sect17_3.html Use of Remote Sensing in Basic Science Studies], Section 17, NASA/Primary Author: Nicholas M. Short, Sr. (Site last updated: June 18, 2007).
- Mont Bagzane, Niger. Peakbagger.com[d], (англ.).: incorrectly calls peak Mont Bagzane. Name of the peak is «Idoukal-n-Taghès», part of the plateau named «Bagzane». Also note, official and international sources believed Mont Greboun to be the highest peak as late as 2001.
- Mont Greboun, Niger. Peakbagger.com[d], (англ.)..
- Paul D. Lowman Jr. VolcanoWorld: Air, Niger [ 14 серпня 2009 у Wayback Machine.]. North Dakota and Oregon Space Grant Consortia, administered by the Department of Geosciences at Oregon State University.
- URANIUM GEOLOGY: NIGER, WEST AFRICA [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.], NWT Uranium Corp.
- Trust for African Rock Art. ROCK ART OF SAHARA AND NORTH AFRICA: THEMATIC STUDY. David COULSON. Sub-Zone 3: Niger [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.] (June 2007).
Література Редагувати
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також Редагувати
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |