www.wikidata.uk-ua.nina.az

Компаративізм Компаративі зм компорати зм порівняльний порівняльно історичний методи які застосовуються при вивченні спо

Компаративізм

Компаративі́зм, компорати́зм — порівняльний, порівняльно-історичний методи, які застосовуються при вивченні споріднених предметів і явищ (наприклад, мов — у літературознавчій теорії і практиці).

Зіставне літературознавство Редагувати

Компаративістика, або Компаратистика, Зіставне, або порівняльне, літературознавство — наукова дисципліна, метою якої є виявлення міжлітературних зв'язків на основі зіставлення творів та явищ національних письменств одного чи різних історичних періодів. У європейській філології вона відповідає літературознавству, у східнослов'янській, для якої характерний вплив школи О. Веселовського, стосується також порівняльної фольклористики.

Більшість учених дотримується думки про функціональну відмінність компаративізму та зіставного літературознавства, вважаючи, що у першому випадку йдеться про загальні аспекти науки про літературу в її взаємозв'язках, а в другому — про жанри історико-літературних та літературно-критичних праць. Компаративістика заснована за доби романтизму, ґрунтувалася на концепції світової літератури Й.-В. Ґете, зумовлена захопленням екзотичними феноменами художньої дійсності, спробами віднайти спільне у відмінному. Розвивалася на теренах міфологічної школи, однак не приділяла уваги джерелам фольклору та поезії, зведенню уснопоетичної і писемної творчості до спільних праіндоєвропейських підвалин.

При аналізі взаємозв'язку літературних явищ, їх систематизації компаративістика керувалася філософськими засадами позитивізму. Формуванню компаративістики сприяли німецький дослідник Т. Бенфей (передмова та коментарі до «Панчатантри», 1859), російський учений Ф. Буслаєв, українські — Михайло Драгоманов, М. Дашкевич, Іван Франко. Принципи компаративізму були чітко структуровані у працях О. Веселовського («Слов'янські сказання про Соломона і Китовраса та західні легенди про Морольфа і Мерліна», 1872) та X. М. Поснета («Порівняльне літературознавство», 1886). Мета літературознавчих студій полягала у порівнянні якомога більшої кількості творів, що належать до різних національних літератур, у встановленні якнайширшого інтертекстуального простору. Так, О. Веселовський аналізував сукупність авестійських легенд, індійських версій про Вікрамадітью, монгольських — про Арджі-Борджа, повістей про Соломона, наявних в усній та писемній творчості багатьох народів тощо. Значний за обсягом зібраний матеріал потребував об'єктивного осмислення, а не суб'єктивізму тлумачення несуттєвих аспектів міжнаціональної естетичної рецепції, залежності творчості від попереднього джерела, спонукав до встановлення загальних закономірностей літературного процесу, висвітлюваних із різних методологічних позицій, засвідчених генетичним, типологічним, контактологічним підходами до розгляду порушуваної проблеми.

Набутки американської, антропологічної, міграційної, французької шкіл збагатили літературознавство, розкрили наукові можливості компаративістики. З 1955 у Парижі діє Міжнародна асоціація літературної компаративістики. Між науковцями не було одностайності у визначенні специфіки цієї науки. Якщо Р. Велек (1940) обґрунтовував компаративістику, виходячи з естетики І. Канта, то пізніше М. Вебер заперечував такий погляд, вважаючи, що у німецького філософа вона набула специфічного значення, що не підходить для порівняльно-історичних студій. Пропозицію розширити межі цієї дисципліни, залучивши до неї неєвропейські літератури, різні маргіналізовані тексти, подав В. Годзіх. Згодом К. охоплювала мультикультуру, теорію збочень, досліджуване Е. Саїдом, Гаятрі Чакраварті Співак постколоніальне письменство, експериментальні відео-, електронні тексти, які аналізували Ф. Джеймсон, Г. Алмер, Дж. Лендоу.

У СРСР ця наукова дисципліна зазнала переслідувань як «класово ворожа», але тривали компаративні студії М. Конрада (синтетична праця «Захід і Схід», 1972), В. Жирмунського, М. Алексєєва, Ірини Неупокоєвої, М. Гудзія, О. Білецького, Г. Вервеса, Д. Наливайка та ін. З'явилась колективна п'ятитомна монографія «Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті» (1987—1990). Нині функціонують відділи світової літератури і компаративістики в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України, кафедра теорії літератури і компаративістики в інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Постмодерністська критика заперечує тяжіння компаративізму до універсальної системи, тому між цими напрямами літературознавчих досліджень виникла «продуктивна тривога», посилившись у 70—80-ті XX ст. Дискусія щодо цього питання відбувалася на сторінках журналів «Діакритика», «Енклітика», «Субстанція», особливо гостро виражена у Кембриджському університеті.

У полеміці було охоплено три головні проблеми:

  • універсальну теорію літературного розуміння,
  • чітке розмежування літературної мови та наукового опису,
  • домовленість про відповідний канон.

На противагу традиційним універсальним нормам читання («пильне прочитання»), притаманним компаративізму, висували техніку різних тлумачень, неканонізованої читацької практики. Особливо наголошував на перегляді позицій компаративістики американський деконструктивіст П. де Ман, міркування якого спонукали Барбару Джонсон переглянути концепцію порівняльного літературознавства. Постмодерністи висловлювали сумнів щодо меж літературної естетики та наукової відстороненості, які видавалися нереалістичними, спростовувались альтернативними рецепціями в дусі Дж. Гартмана, давали простір для застосування іронії, пастишу, спонукали до гри поверхневих структур. І. Гасан заперечував постать незацікавленого критика, пропонував компаративістам застосовувати такі прийоми, як колаж, монтаж, мовчання, дія, моделі сюрреалізму. Такі вимоги розмивали грані між елітарними концепціями та масовою культурою. На думку Мері Русо, дискусії стосувалися теоретичних дефініцій зіставного літературознавства та непорозумінь, що виникли внаслідок визначення його теоретичних кордонів.

Структура і завдання компаративістики Редагувати

Можна виокремити такі основні розділи сучасної літературної компаративістики:

- порівняльне історичне літературознавство (вивчення генетичних і контактних зв'язків);

- рецептивна естетика, зокрема критична рецепція і перекладознавство;

- типологічне дослідження літератури;

- інтертекстуальні студії;

- інтермедіальні студії (міжмистецьке порівняння — висвітлення зв´язків літератури з іншими видами мистецтва);

- інтеркультуральні студії, зокрема постколоніальні студії, а також імагологія (розділ компаративістики, що вивчає образи народів у літературній рецепції інших етносів та регіонів).

Компаративістика ставить собі за мету вивчення літературних явищ (твору чи літературної спадщини письменника, жанру і стилю) через вихід за межі окремого національного письменства. Зіставляючи таким чином національні літератури, компаративістика прагне глибше пізнати як їхні спільні і самобутні риси, так і закономірності світового літературного процесу, проектуючи їх відтак на широкі мистецькі, культурні, історичні, ідеологічні, етнічні контексти минувшини і сучасності.

Статус літературної компаративістики, тобто її місце серед інших гуманітарних дисциплін, — питання дискусійне. Традиційний погляд трактує компаративістику як галузь, яка зі своєю методикою і методологією є розділом літературознавства. Жан-Марі Kappe, Франк Вольман, Діониз Дюришин розглядали компаративістику ще вужче — як частину історії літератури. Рене Веллек та Остін Воррен вважали її методологією, тоді як Віктор Жирмунський відносив її до методики, а не методології — це, мовляв, методичний засіб історичного дослідження, який може бути застосований з різною метою в рамках різних методів.

Автори праці «Що таке порівняльне літературознавство?» П´єр Брюнель, Клод Пішуа та Андре-Мішель Руссо ладні трактувати компаративістику як самостійну галузь науки про літературу, бо переконані, що розчинення серед інших літературознавчих підходів прирече її на вимирання.

Проте таку думку поділяють не всі. Польський учений Богуслав Бакула (а ще раніше, у першій половині XX ст., таке ж міркування висловлював італієць Бенедетто Кроче) вважає компаративістику не самостійною дисципліною, а галуззю історії літератури, її частиною. Він стверджує, що важко назвати специфічні методи дослідження, які були б властиві тільки їй. І коли на ґрунті теорії такі методи можна було б висунути, то для аналізу тексту дослідник змушений користуватися інструментарієм, загальноприйнятим у різних галузях літературознавства. Тому польський учений трактує літературну компаративістику як метатеорію. Він виходить з того, що підставою для порівняльної характеристики є не рецепція (звідси неможливість спиратися на феноменологію чи рецептивну поетику, включно з Яуссовим горизонтом сподівань), а опертя на предмет дослідження, знаходження того, що справді можна порівнювати для з´ясування спільного й відмінного.

Через те що в останні десятиліття посилилися тенденції розширення методологічних обріїв і дослідних царин, літературну компаративістику часто розглядають не в контексті літературознавчих дисциплін, а ширше — як частину порівняльних культурних студій (Ст. Тотосі де Зепетнек та ін.). Скажімо, Петер Зіма, також трактуючи компаративістику як метатеорію, виходить із міжкультурного та міждисциплінарного характеру цієї галузі, котра активно взаємодіє з різними царинами наукового досліду.

Порівняльне правознавство Редагувати

Порівняльна філософія Редагувати

Література Редагувати

  • Л. Нагорна. Компаративістика політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.345 ISBN 978-966-611-818-2
  • Літературознавча енциклопедія
  • Основи зіставного мовознавства: підручники для студ. вищ. навч. закл. / М. П. Кочерган. — К. : Академія, 2006. — 424 с. — (Альма-матер). — Бібліогр.: с.387-403 та наприкінці розд. — ISBN 966-580-213-5

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Komparativi zm komporati zm porivnyalnij porivnyalno istorichnij metodi yaki zastosovuyutsya pri vivchenni sporidnenih predmetiv i yavish napriklad mov u literaturoznavchij teoriyi i praktici Zmist 1 Zistavne literaturoznavstvo 2 Struktura i zavdannya komparativistiki 3 Porivnyalne pravoznavstvo 4 Porivnyalna filosofiya 5 Literatura 6 PosilannyaZistavne literaturoznavstvo RedaguvatiKomparativistika abo Komparatistika Zistavne abo porivnyalne literaturoznavstvo naukova disciplina metoyu yakoyi ye viyavlennya mizhliteraturnih zv yazkiv na osnovi zistavlennya tvoriv ta yavish nacionalnih pismenstv odnogo chi riznih istorichnih periodiv U yevropejskij filologiyi vona vidpovidaye literaturoznavstvu u shidnoslov yanskij dlya yakoyi harakternij vpliv shkoli O Veselovskogo stosuyetsya takozh porivnyalnoyi folkloristiki Bilshist uchenih dotrimuyetsya dumki pro funkcionalnu vidminnist komparativizmu ta zistavnogo literaturoznavstva vvazhayuchi sho u pershomu vipadku jdetsya pro zagalni aspekti nauki pro literaturu v yiyi vzayemozv yazkah a v drugomu pro zhanri istoriko literaturnih ta literaturno kritichnih prac Komparativistika zasnovana za dobi romantizmu gruntuvalasya na koncepciyi svitovoyi literaturi J V Gete zumovlena zahoplennyam ekzotichnimi fenomenami hudozhnoyi dijsnosti sprobami vidnajti spilne u vidminnomu Rozvivalasya na terenah mifologichnoyi shkoli odnak ne pridilyala uvagi dzherelam folkloru ta poeziyi zvedennyu usnopoetichnoyi i pisemnoyi tvorchosti do spilnih praindoyevropejskih pidvalin Pri analizi vzayemozv yazku literaturnih yavish yih sistematizaciyi komparativistika keruvalasya filosofskimi zasadami pozitivizmu Formuvannyu komparativistiki spriyali nimeckij doslidnik T Benfej peredmova ta komentari do Panchatantri 1859 rosijskij uchenij F Buslayev ukrayinski Mihajlo Dragomanov M Dashkevich Ivan Franko Principi komparativizmu buli chitko strukturovani u pracyah O Veselovskogo Slov yanski skazannya pro Solomona i Kitovrasa ta zahidni legendi pro Morolfa i Merlina 1872 ta X M Posneta Porivnyalne literaturoznavstvo 1886 Meta literaturoznavchih studij polyagala u porivnyanni yakomoga bilshoyi kilkosti tvoriv sho nalezhat do riznih nacionalnih literatur u vstanovlenni yaknajshirshogo intertekstualnogo prostoru Tak O Veselovskij analizuvav sukupnist avestijskih legend indijskih versij pro Vikramadityu mongolskih pro Ardzhi Bordzha povistej pro Solomona nayavnih v usnij ta pisemnij tvorchosti bagatoh narodiv tosho Znachnij za obsyagom zibranij material potrebuvav ob yektivnogo osmislennya a ne sub yektivizmu tlumachennya nesuttyevih aspektiv mizhnacionalnoyi estetichnoyi recepciyi zalezhnosti tvorchosti vid poperednogo dzherela sponukav do vstanovlennya zagalnih zakonomirnostej literaturnogo procesu visvitlyuvanih iz riznih metodologichnih pozicij zasvidchenih genetichnim tipologichnim kontaktologichnim pidhodami do rozglyadu porushuvanoyi problemi Nabutki amerikanskoyi antropologichnoyi migracijnoyi francuzkoyi shkil zbagatili literaturoznavstvo rozkrili naukovi mozhlivosti komparativistiki Z 1955 u Parizhi diye Mizhnarodna asociaciya literaturnoyi komparativistiki Mizh naukovcyami ne bulo odnostajnosti u viznachenni specifiki ciyeyi nauki Yaksho R Velek 1940 obgruntovuvav komparativistiku vihodyachi z estetiki I Kanta to piznishe M Veber zaperechuvav takij poglyad vvazhayuchi sho u nimeckogo filosofa vona nabula specifichnogo znachennya sho ne pidhodit dlya porivnyalno istorichnih studij Propoziciyu rozshiriti mezhi ciyeyi disciplini zaluchivshi do neyi neyevropejski literaturi rizni marginalizovani teksti podav V Godzih Zgodom K ohoplyuvala multikulturu teoriyu zbochen doslidzhuvane E Sayidom Gayatri Chakravarti Spivak postkolonialne pismenstvo eksperimentalni video elektronni teksti yaki analizuvali F Dzhejmson G Almer Dzh Lendou U SRSR cya naukova disciplina zaznala peresliduvan yak klasovo vorozha ale trivali komparativni studiyi M Konrada sintetichna pracya Zahid i Shid 1972 V Zhirmunskogo M Aleksyeyeva Irini Neupokoyevoyi M Gudziya O Bileckogo G Vervesa D Nalivajka ta in Z yavilas kolektivna p yatitomna monografiya Ukrayinska literatura v zagalnoslov yanskomu i svitovomu literaturnomu konteksti 1987 1990 Nini funkcionuyut viddili svitovoyi literaturi i komparativistiki v Instituti literaturi im T Shevchenka NAN Ukrayini kafedra teoriyi literaturi i komparativistiki v instituti filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Postmodernistska kritika zaperechuye tyazhinnya komparativizmu do universalnoyi sistemi tomu mizh cimi napryamami literaturoznavchih doslidzhen vinikla produktivna trivoga posilivshis u 70 80 ti XX st Diskusiya shodo cogo pitannya vidbuvalasya na storinkah zhurnaliv Diakritika Enklitika Substanciya osoblivo gostro virazhena u Kembridzhskomu universiteti U polemici bulo ohopleno tri golovni problemi universalnu teoriyu literaturnogo rozuminnya chitke rozmezhuvannya literaturnoyi movi ta naukovogo opisu domovlenist pro vidpovidnij kanon Na protivagu tradicijnim universalnim normam chitannya pilne prochitannya pritamannim komparativizmu visuvali tehniku riznih tlumachen nekanonizovanoyi chitackoyi praktiki Osoblivo nagoloshuvav na pereglyadi pozicij komparativistiki amerikanskij dekonstruktivist P de Man mirkuvannya yakogo sponukali Barbaru Dzhonson pereglyanuti koncepciyu porivnyalnogo literaturoznavstva Postmodernisti vislovlyuvali sumniv shodo mezh literaturnoyi estetiki ta naukovoyi vidstoronenosti yaki vidavalisya nerealistichnimi sprostovuvalis alternativnimi recepciyami v dusi Dzh Gartmana davali prostir dlya zastosuvannya ironiyi pastishu sponukali do gri poverhnevih struktur I Gasan zaperechuvav postat nezacikavlenogo kritika proponuvav komparativistam zastosovuvati taki prijomi yak kolazh montazh movchannya diya modeli syurrealizmu Taki vimogi rozmivali grani mizh elitarnimi koncepciyami ta masovoyu kulturoyu Na dumku Meri Ruso diskusiyi stosuvalisya teoretichnih definicij zistavnogo literaturoznavstva ta neporozumin sho vinikli vnaslidok viznachennya jogo teoretichnih kordoniv Struktura i zavdannya komparativistiki RedaguvatiMozhna viokremiti taki osnovni rozdili suchasnoyi literaturnoyi komparativistiki porivnyalne istorichne literaturoznavstvo vivchennya genetichnih i kontaktnih zv yazkiv receptivna estetika zokrema kritichna recepciya i perekladoznavstvo tipologichne doslidzhennya literaturi intertekstualni studiyi intermedialni studiyi mizhmistecke porivnyannya visvitlennya zv yazkiv literaturi z inshimi vidami mistectva interkulturalni studiyi zokrema postkolonialni studiyi a takozh imagologiya rozdil komparativistiki sho vivchaye obrazi narodiv u literaturnij recepciyi inshih etnosiv ta regioniv Komparativistika stavit sobi za metu vivchennya literaturnih yavish tvoru chi literaturnoyi spadshini pismennika zhanru i stilyu cherez vihid za mezhi okremogo nacionalnogo pismenstva Zistavlyayuchi takim chinom nacionalni literaturi komparativistika pragne glibshe piznati yak yihni spilni i samobutni risi tak i zakonomirnosti svitovogo literaturnogo procesu proektuyuchi yih vidtak na shiroki mistecki kulturni istorichni ideologichni etnichni konteksti minuvshini i suchasnosti Status literaturnoyi komparativistiki tobto yiyi misce sered inshih gumanitarnih disciplin pitannya diskusijne Tradicijnij poglyad traktuye komparativistiku yak galuz yaka zi svoyeyu metodikoyu i metodologiyeyu ye rozdilom literaturoznavstva Zhan Mari Kappe Frank Volman Dioniz Dyurishin rozglyadali komparativistiku she vuzhche yak chastinu istoriyi literaturi Rene Vellek ta Ostin Vorren vvazhali yiyi metodologiyeyu todi yak Viktor Zhirmunskij vidnosiv yiyi do metodiki a ne metodologiyi ce movlyav metodichnij zasib istorichnogo doslidzhennya yakij mozhe buti zastosovanij z riznoyu metoyu v ramkah riznih metodiv Avtori praci Sho take porivnyalne literaturoznavstvo P yer Bryunel Klod Pishua ta Andre Mishel Russo ladni traktuvati komparativistiku yak samostijnu galuz nauki pro literaturu bo perekonani sho rozchinennya sered inshih literaturoznavchih pidhodiv prireche yiyi na vimirannya Prote taku dumku podilyayut ne vsi Polskij uchenij Boguslav Bakula a she ranishe u pershij polovini XX st take zh mirkuvannya vislovlyuvav italiyec Benedetto Kroche vvazhaye komparativistiku ne samostijnoyu disciplinoyu a galuzzyu istoriyi literaturi yiyi chastinoyu Vin stverdzhuye sho vazhko nazvati specifichni metodi doslidzhennya yaki buli b vlastivi tilki yij I koli na grunti teoriyi taki metodi mozhna bulo b visunuti to dlya analizu tekstu doslidnik zmushenij koristuvatisya instrumentariyem zagalnoprijnyatim u riznih galuzyah literaturoznavstva Tomu polskij uchenij traktuye literaturnu komparativistiku yak metateoriyu Vin vihodit z togo sho pidstavoyu dlya porivnyalnoyi harakteristiki ye ne recepciya zvidsi nemozhlivist spiratisya na fenomenologiyu chi receptivnu poetiku vklyuchno z Yaussovim gorizontom spodivan a opertya na predmet doslidzhennya znahodzhennya togo sho spravdi mozhna porivnyuvati dlya z yasuvannya spilnogo j vidminnogo Cherez te sho v ostanni desyatilittya posililisya tendenciyi rozshirennya metodologichnih obriyiv i doslidnih carin literaturnu komparativistiku chasto rozglyadayut ne v konteksti literaturoznavchih disciplin a shirshe yak chastinu porivnyalnih kulturnih studij St Totosi de Zepetnek ta in Skazhimo Peter Zima takozh traktuyuchi komparativistiku yak metateoriyu vihodit iz mizhkulturnogo ta mizhdisciplinarnogo harakteru ciyeyi galuzi kotra aktivno vzayemodiye z riznimi carinami naukovogo doslidu Porivnyalne pravoznavstvo RedaguvatiDokladnishe Porivnyalne pravoznavstvoPorivnyalna filosofiya RedaguvatiDokladnishe Porivnyalna filosofiyaLiteratura RedaguvatiL Nagorna Komparativistika politichna Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 345 ISBN 978 966 611 818 2 Literaturoznavcha enciklopediya Osnovi zistavnogo movoznavstva pidruchniki dlya stud vish navch zakl M P Kochergan K Akademiya 2006 424 s Alma mater Bibliogr s 387 403 ta naprikinci rozd ISBN 966 580 213 5Posilannya RedaguvatiV Budnij M Ilnickij Porivnyalne literaturoznavstvo Arhivovano 26 Sichnya 2016 u Wayback Machine 393 509 510 mode 1up view theater Vplivologiya Zistavnij metod Komparativistika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 202 203 393 509 510 247 427 mode 1up view theater Mizhliteraturni vzayemozv yazki Porivnyalna folkloristika Sposobi porivnyalnogo doslidzhennya literatur Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 45 247 427 Vpliv Vplivologiya Istorizm u literaturoznavstvi Komparativizm Porivnyalna folkloristika Porivnyalnij metod Sposobi porivnyalnogo doslidzhennya literatur Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 110 111 237 266 429 431 545 634 s nbsp Portal Filosofiya nbsp Portal Nauka nbsp Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komparativizm amp oldid 38077481