Музей важкої бомбардувальної авіації філія Національного військово історичного музею України унікальний авіаційний музей

Музей важкої бомбардувальної авіації — філія Національного військово-історичного музею України — унікальний авіаційний музей просто неба Полтави. Створена 1 вересня 2016 року відповідно до наказу Міністра оборони України № 192 від 11.04.2016 року за юридичною адресою м. Полтава, вул. Олександра Засядька 1.

Музей важкої бомбардувальної авіації
Панорамне фото експозиція літаків
49°37′04″ пн. ш. 34°30′08″ сх. д. / 49.6178528° пн. ш. 34.5024778° сх. д. / 49.6178528; 34.5024778Координати: 49°37′04″ пн. ш. 34°30′08″ сх. д. / 49.6178528° пн. ш. 34.5024778° сх. д. / 49.6178528; 34.5024778
Тип	технічний
Країна	Україна
Розташування	Україна Полтава
Адреса	вул. Засядька, 1 Авіамістечко
Засновано	2007
Відкрито	20 червня 2007
Режим роботи	Години роботи — з 10.00 до 17.00 Вихідний день — понеділок
Вартість	Дорослий — 50 грн Дитячий — 30 грн Екскурсійний супровід — 100 грн Тематична екскурсія — 200 грн Відвідування кабіни літака Ту-160, Ту-95МС, Ту22м3, Мі-8 — 50/30 грн.
Куратор	Дейнега Віктор Григорович
Сайт	mvba.com.ua
Музей важкої бомбардувальної авіації (Україна)

Музей важкої бомбардувальної авіації у Вікісховищі

Історія Редагувати

Музей створений на основі летовища, започаткованого у 20-ті роки XX століття, і яке пройшло шлях від цивільного аеродрому для забезпечення перших в Україні пасажирських авіаліній до однієї з наймогутніших стратегічних авіабаз світу.

Початком формування музейної експозиції можна вважати 1987 рік, коли поряд із навчальним корпусом 185-го гвардійського важкого бомбардувального авіаційного полку на довічну стоянку встановлений легендарний літак Ту-16, який перебував на озброєнні дальньої авіації СРСР майже 40 років.

Після закінчення холодної війни у Полтаві залишилася єдина на території України важка бомбардувальна авіаційна дивізія, на озброєнні у якої перебували далекосяжні бомбардувальники-ракетоносці Ту-22М3 та навчальні літаки далекосяжної авіації Ту-134УБЛ. Дивізія остаточно розформована в 2006-му році, усі літаки мали бути знищені, але у травні 2007 року, завдяки ентузіазму колишніх військових льотчиків, створено обласне комунальне підприємство «Музей дальньої авіації», експонатами якого стали літаки, що підлягали знищенню.

Експозиція Редагувати

Літаки Редагувати

Стратегічні літаки-ракетоносці Редагувати

Ту-160 (за кодами НАТО: Blackjack — «Дубина») носій ядерної зброї. Наймогутніший літак світу. Єдиний у світі музейний експонат.
Ту-95МС (за кодами НАТО: Bear — «Ведмідь»), носій ядерної зброї. Перебував на озброєнні 1006-го ВБАП.

Далекосяжні літаки-ракетоносці Редагувати

Ту-22КД (за кодами НАТО: Blinder — «П'яничка»), носій ядерної зброї. Перший радянський надзвуковий бомбардувальник.
Ту-22М3 «Олександр Молодчий» (за кодами НАТО: Backfire-C —"Зворотній спалах-С"), носій ядерної зброї.
Ту-16К (за кодами НАТО: Badger — «Борсук»), носій ядерної зброї. Перший радянський реактивний бомбардувальник.

Тактичні фронтові бомбардувальники Редагувати

Су-24 (за кодами НАТО: Fencer — «Дуелянт»), надзвуковий фронтовий бомбардувальник з крилом змінної стрілоподібності.

Винищувачі Редагувати

МіГ-21
Су-15УМ (за кодами НАТО: Flagon — «Велика пляшка»), радянський винищувач-перехоплювач

Транспортні літаки Редагувати

Ан-26 (за кодами НАТО: Curl — «В'юнкий»)
Ан-2 (за кодами НАТО: Colt — «Лоша»)

Навчально-тренувальні (навчально-бойові) літаки Редагувати

Ту-134УБЛ (за кодами НАТО: Crusty-B — «Жорсткий-Б»)
Аеро Л-29 «Дельфін» (Aero L-29 Delfin), (за кодами НАТО: Maya — «Майя»)
Аеро Л-39 «Альбатрос» (Aero L-39 Albatros)

Вертольоти Редагувати

Авіаційні засоби ураження та рятування Редагувати

авіаційні бомби вагою від 100 кг до 9 000 кг (макети)
авіаційні крилаті ракети Х-11 (КСР-2); Х-26 (КСР-5); Х-22 «Буря»
експонати аварійно-рятувального спорядження

Пам'ятні знаки і місця Редагувати

На території музею розташовані:

Підземний (запасний) командний пункт важкої бомбардувальної авіаескадрильї часів «холодної війни»
Пам'ятник військовослужбовцям Червоної армії та ВПС США, які загинули у червні 1944 року під час нальоту фашистської авіації
Пам'ятний знак на честь 100-річчя від дня народження Ю. В. Кондратюка (О. Г. Шаргея) — видатного вченого ракетно-космічної галузі

Експонати Редагувати

Фото	Експонат	Бортовий номер		Фото	Експонат
	Ан-2	UR-54922 cn 1G187-15		Л-29	LA-0561 cn 194538
Фото [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]	Л-39	53 cn 232209	Мі-2	81 cn 546131049
	Су-15УМ Раніше належав 62 ВАП (Бельбек)	56 cn 0415319		Ту-16К-26 Раніше належав 260 ВБАП (Стрий)	25 cn 8204014
	Ту-22КП Раніше належав 341 ВБАП («Озерне»)	63 cn 46-01		Ту-22М3 «Олександр Молодчий» Раніше належав 260 ВБАП (Стрий)	80 cn 3686153
	Ту-95МС Раніше належав 1006 ВБАП (Узин)	01 cn 32191		Ту-134УБЛ Раніше належав 185 ВБАП (Полтава)	42 cn 64300
	Ту-160 Раніше належав 184 ВБАП (Прилуки)	26 cn 81804921		КСР-2
КСР-5	Х-22
	ФАБ-9000 М-54

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей важкої бомбардувальної авіації

Примітки Редагувати

Історія музею // Музей дальньої авіації, Інтернет-ресурс. [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.] — Переглянуто 15.01.2014
Експозиція полтавської філії Національного військово-історичного музею поповнилась бомбардувальником Су-24. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2021.

Посилання Редагувати

Відеоекскурсія по музею дальної авіації. 2015 р. FullHD [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.]
Полтавський музей дальньої авіації — 01 серпня 2011, 23:34 // Інтернет-ресурс «mistaUA» [ 17 серпня 2020 у Wayback Machine.] — Переглянуто 15.01.2014
— Переглянуто 15.01.2014
. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 11 грудня 2018. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 11 грудня 2018.

[1] Історія музею // Музей дальньої авіації, Інтернет-ресурс. [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.] — Переглянуто 15.01.2014

[2] Експозиція полтавської філії Національного військово-історичного музею поповнилась бомбардувальником Су-24. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2021.