www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пинтя Хоробрий У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пинтя рум Pintea Viteazul справжнє ім я Григор Пинтя ру

Пинтя Хоробрий

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пинтя.

Пинтя Хоробрий (рум. Pintea Viteazul, справжнє ім'я Григор Пинтя — рум. Grigore Pintea; 25 лютого 1670, с. Мегоажа (рум. Măgoaja), повіт Клуж, Семигород — 14 серпня 1703, Бая-Маре, Мармарощина, Румунія) — ватажок загону опришків (гайдуків), румунського походження. Учасник повстання куруців. Оспіваний у румунському й українському (закарпатському) фольклорі.

Пинтя Хоробрий
Ім'я при народженні Григор Пинтя
Народився 25 лютого 1670(1670-02-25)
Мегоажа, Кіуєшть, Клуж, Румунія
Помер 14 серпня 1703(1703-08-14) (33 роки)
Бая-Маре, Марамуреш, Румунія
·Засідка
Місце проживання Мармарощина
Діяльність ватажок загону опришків
Титул шляхтич
Військове звання капітан

Життєпис ред.

Народився в селі Мигоажа (угор. Hollómezõ) біля міста Деж, в родині дрібного румунського шляхтича. Був високого зросту, смаглявий лицем, із чорними очима.

Як повідомляють різні джерела, здобув добру освіту, знав кілька мов, поїздив Європою. За свідченнями сучасників, розповідав про свою участь у сутичках із татарами. Після завоювання Трансильванії Габсбурґами (1687) служив у австрійському гарнізоні.

За іншою версією, 6 травня 1689 трансільванський князь Мігай Апафі I (угор. Mihály Apafi I) надав йому шляхетський титул Пинтя де Голломезьо (Grigore Pintea de Hollómezõ).

Невідомо, що спонукало його втекти з війська (румунські історики пишуть про конфлікт Григора Пинті з місцевим панством), але 1694 року зафіксовано перший збройний напад загону опришків (гайдуків) під проводом Пинті. У листі бая-марського намісника Мікльоша Бетлена від 16 вересня 1695 згадано про напад Пинті з 35 спільниками на купців у Мармароських горах.

У звітах до Відня представники влади повідомляли про підтримку, яку Пинті надавали селяни. 21 червня 1698 Пинтя напав на замок Рона поблизу польського кордону. Кількість загиблих тоді становила 250 осіб (загін Пинті складався приблизно зі 120 добре озброєних осіб). Про боротьбу з опришками Пинті було видано кілька рескриптів цісаря Леопольда І. Пинтю оголосили поза законом.

2 січня 1700 року — Пинтю спіймали біля міста Сату-Маре (Сатмар), але через місяць генерал фон Ловенбурґ випустив його зі сатмарської в'язниці під обіцянку повернути товар пограбованим грецьким купцям (якої Пинтя не додержав).

1701 рік — вийшов рескрипт цісаря Леопольда з обіцянкою винагороди в 500 талерів тому, хто полонить Григора Пинтю (один із примірників відповідного оголошення зафіксовано в Закарпатському обласному державному архіві).

1703 рік — Григор Пинтя долучився до антигабсбурзького повстання куруців під проводом Ференца Ракоці II. Ракоці надав Пинті, якого називав «Хоробрим», звання капітана і призначив керівником повстання на теренах Марамороської та Сатмарської жуп. Навесні в руках куруців уже були Сатмар, Деж, Бистриця й Сигіт. У серпні повстанці взяли в облогу головне місто Мармарощини — Бая-Маре, де містилася цісарська скарбниця.

Капітан Пинтя Хоробрий загинув під час атаки на Бая-Маре. Він був застрелений біля вежі М'ясників. Існують різні версії смерті колишнього опришка. За однією, 14 серпня він загинув від рук своїх колишніх товаришів. За іншою, 14 серпня Пинтя був лише поранений і взятий у полон, а 22 серпня його розстріляли. Відомо, що капітана поховали під мурами без належних почестей, як державного злочинця.

Григор Пинтя у фольклорі ред.

Постать Пинті Хороброго була популярна серед селян-кріпаків — як румунів, так і русинів. Він став «мармароським Робін Гудом», його подвиги оспівані в піснях і казках, які розповідають, як Пинтя відбирав гроші в багатих і роздавав бідним.

Розповіді про опришка Пинтю, зокрема, побутують в українському фольклорі Мармарощини. Легенди, присвячені йому, записані в селах Новоселиця (Тячівський район) і Горінчово (Хустський район) і опубліковані відомими фольклористами Олександром Маркушем і Петром Лінтуром.

Відомою на Закарпатті є народна обрядова пісня «Сидить Пинтя у темниці». Цей факт справді був у біографії опришка, коли його 1700 року заточили в Сатмарську (Сату-Марську) фортецю.

Також відомі легенди «Про Пинтю-капітана», «Як Пинтя дістав силу і як її втратив», «Про життя і смерть Пинті», «Велятин — на честь Пинті», «Як Пинтя передав свою силу Довбушеві» та співанка-хроніка про Пинтю, записані Іваном Сеньком у різних селах Хустського, Міжгірського, Виноградівського й Іршавського районів Закарпаття у 1968–1969.

При штурмі Хустського замку Пинтя Хоробрий, за легендою, зробив гармату з колоди і націлив її в бік замку з гори Чабрин (варіант — гора Пинтєва Студна), розташованої навпроти Замкової гори в Хусті. Першим пострілом пробив дах замку, а другим — зруйнував сам замок. Насправді повстанці в серпні 1703 року дійсно оволоділи Хустським замком, але це сталося через кілька днів після загибелі самого Пинті.

Легенди кажуть, що Григор Пинтя був зачарований і невразливий для всіх видів зброї, і його можна було убити лише срібною кулею.

У горі Гутей, неподалік села Кричешть (рум. Crăceşti), Пинтя Хоробрий та його люди нібито викопали печеру, де зберігали золото та зброю. Кажуть, що вхід у печеру, закритий залізними дверима, можна побачити раз на 7 років.

У старовинній дерев'яній церкві св. Миколи Чудотворця румунського села Будешті досі зберігають сорочку, кольчугу та шолом Пинті Хороброго, а в історичному музеї Бая-Маре — його зброю й упряж.

Ходила легенда, що Пинтю кинули в підземелля Хустського замку. Перебуваючи в підземеллі Пинтя почув якийсь шурхіт, придивившись у темряві, він побачив вовка. Пинтя вчепився за хвіст звіра і він його вивів з підземелля аж до Тиси. Вийшовши він став вільним.[джерело?]

Українська радянська енциклопедія про Пинтю ред.

УРЕ 1982 року пише таке: «Пинтя — роки народження і смерті невідомі. Ватажок загону опришків. У 1701 році Пинтя організував на Закарпатті опришківський загін, яким керував до 1704 року. Пинтя брав участь у повстанні куруців, яке вибухнуло в 1703 році в Угорщині і Трансільванії. У 1704 році до загону Пинті приєдналися покутські опришки на чолі з І. Пискливим. Об'єднаний загін опришків під керівництвом Пинті діяв у Коломийському повіті і здобув м. Косів. Образ Пинті оспіваний у народних піснях».

Історія про те, як 1704 року загони Г. Пинті та І. Пискливого спільно взяли Косів, наведена в УРЕ, не відповідає дійсності, бо Пинтя загинув за рік до того. Ймовірно, радянські історики (на відміну від румунських) більше базувалися на фольклорі, ніж на документах. Саме тому УРЕ навіть не відомі дати життя Пинті.

Пам'ять ред.

1997 року в місті Бая-Маре, під мурами якого загинув Пинтя, йому відкрили пам'ятник.

Фільми, вистави про Пинтю ред.

«Pintea» [ 12 січня 2009 у Wayback Machine.], 1976, Румунія.

Режисер: Мірча Молдован; у головній ролі — Флоріан Персік. У радянському прокаті йшов під назвою «Честь гайдука»

2020 року в Закарпатському обласному театрі драми і комедії (Хуст) поставили виставу-мюзикл для сімейного перегляду «Легенда про Пинтю» за п'єсою Олександра Гавроша «Славний отаман Пинтя-капітан». Режисер — В'ячеслав Давидюк. https://theatre.com.ua/legenda-pro-pintyu

Українські книги про Пинтю ред.

Примітки ред.

  1. Таміла Висіцька. Опришки: легенди і дійсність. — Ужгород: Ліра, 2007 [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.] — фото.
  2. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 24 серпня 2010. 
  3. Журнал «Наш рідний край», Тячів, № 5, 1938
  4. «Закарпатські казки Андрія Калина», Ужгород, 1955
  5. Ходили опришки. Збірник. — Ужгород: Карпати, 1983, с. 123—124
  6. Ходили опришки. Збірник. — Ужгород: Карпати, 1983, с. 116—123, 125—127
  7. Загибель Хустського замку. Легенди // Ходили опришки. Збірник. — Ужгород: Карпати, 1983, с. 124 (легенду про те, як «Пинта-опришок» зруйнував один із закарпатських замків, записав Володимир Гнатюк на поч. XX ст. на галицькій Гуцульщині — там само, с. 124—125)
  8. УРЕ. — 2-е видання. — Т. 8. — К., 1982
  9. . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 23 квітня 2014. 

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pintya Pintya Horobrij rum Pintea Viteazul spravzhnye im ya Grigor Pintya rum Grigore Pintea 25 lyutogo 1670 s Megoazha rum Măgoaja povit Kluzh Semigorod 14 serpnya 1703 Baya Mare Marmaroshina Rumuniya vatazhok zagonu oprishkiv gajdukiv rumunskogo pohodzhennya Uchasnik povstannya kuruciv Ospivanij u rumunskomu j ukrayinskomu zakarpatskomu folklori Pintya HorobrijIm ya pri narodzhenni Grigor PintyaNarodivsya 25 lyutogo 1670 1670 02 25 Megoazha Kiuyesht Kluzh RumuniyaPomer 14 serpnya 1703 1703 08 14 33 roki Baya Mare Maramuresh Rumuniya ZasidkaMisce prozhivannya MarmaroshinaDiyalnist vatazhok zagonu oprishkivTitul shlyahtichVijskove zvannya kapitan Zmist 1 Zhittyepis 2 Grigor Pintya u folklori 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya pro Pintyu 4 Pam yat 5 Filmi vistavi pro Pintyu 6 Ukrayinski knigi pro Pintyu 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya v seli Migoazha ugor Hollomezo bilya mista Dezh v rodini dribnogo rumunskogo shlyahticha Buv visokogo zrostu smaglyavij licem iz chornimi ochima Yak povidomlyayut rizni dzherela zdobuv dobru osvitu znav kilka mov poyizdiv Yevropoyu Za svidchennyami suchasnikiv rozpovidav pro svoyu uchast u sutichkah iz tatarami Pislya zavoyuvannya Transilvaniyi Gabsburgami 1687 sluzhiv u avstrijskomu garnizoni Za inshoyu versiyeyu 6 travnya 1689 transilvanskij knyaz Migaj Apafi I ugor Mihaly Apafi I nadav jomu shlyahetskij titul Pintya de Gollomezo Grigore Pintea de Hollomezo Nevidomo sho sponukalo jogo vtekti z vijska rumunski istoriki pishut pro konflikt Grigora Pinti z miscevim panstvom ale 1694 roku zafiksovano pershij zbrojnij napad zagonu oprishkiv gajdukiv pid provodom Pinti U listi baya marskogo namisnika Miklosha Betlena vid 16 veresnya 1695 zgadano pro napad Pinti z 35 spilnikami na kupciv u Marmaroskih gorah U zvitah do Vidnya predstavniki vladi povidomlyali pro pidtrimku yaku Pinti nadavali selyani 21 chervnya 1698 Pintya napav na zamok Rona poblizu polskogo kordonu Kilkist zagiblih todi stanovila 250 osib zagin Pinti skladavsya priblizno zi 120 dobre ozbroyenih osib Pro borotbu z oprishkami Pinti bulo vidano kilka reskriptiv cisarya Leopolda I Pintyu ogolosili poza zakonom 2 sichnya 1700 roku Pintyu spijmali bilya mista Satu Mare Satmar ale cherez misyac general fon Lovenburg vipustiv jogo zi satmarskoyi v yaznici pid obicyanku povernuti tovar pograbovanim greckim kupcyam yakoyi Pintya ne doderzhav 1701 rik vijshov reskript cisarya Leopolda z obicyankoyu vinagorodi v 500 taleriv tomu hto polonit Grigora Pintyu odin iz primirnikiv vidpovidnogo ogoloshennya zafiksovano v Zakarpatskomu oblasnomu derzhavnomu arhivi 1 1703 rik Grigor Pintya doluchivsya do antigabsburzkogo povstannya kuruciv pid provodom Ferenca Rakoci II Rakoci nadav Pinti yakogo nazivav Horobrim zvannya kapitana i priznachiv kerivnikom povstannya na terenah Maramoroskoyi ta Satmarskoyi zhup Navesni v rukah kuruciv uzhe buli Satmar Dezh Bistricya j Sigit U serpni povstanci vzyali v oblogu golovne misto Marmaroshini Baya Mare de mistilasya cisarska skarbnicya Kapitan Pintya Horobrij zaginuv pid chas ataki na Baya Mare Vin buv zastrelenij bilya vezhi M yasnikiv Isnuyut rizni versiyi smerti kolishnogo oprishka Za odniyeyu 14 serpnya vin zaginuv vid ruk svoyih kolishnih tovarishiv Za inshoyu 14 serpnya Pintya buv lishe poranenij i vzyatij u polon a 22 serpnya jogo rozstrilyali Vidomo sho kapitana pohovali pid murami bez nalezhnih pochestej yak derzhavnogo zlochincya Grigor Pintya u folklori red Postat Pinti Horobrogo bula populyarna sered selyan kripakiv yak rumuniv 2 tak i rusiniv Vin stav marmaroskim Robin Gudom jogo podvigi ospivani v pisnyah i kazkah yaki rozpovidayut yak Pintya vidbirav groshi v bagatih i rozdavav bidnim Rozpovidi pro oprishka Pintyu zokrema pobutuyut v ukrayinskomu folklori Marmaroshini Legendi prisvyacheni jomu zapisani v selah Novoselicya Tyachivskij rajon i Gorinchovo Hustskij rajon i opublikovani vidomimi folkloristami Oleksandrom Markushem 3 i Petrom Linturom 4 Vidomoyu na Zakarpatti ye narodna obryadova pisnya Sidit Pintya u temnici 5 Cej fakt spravdi buv u biografiyi oprishka koli jogo 1700 roku zatochili v Satmarsku Satu Marsku fortecyu Takozh vidomi legendi Pro Pintyu kapitana Yak Pintya distav silu i yak yiyi vtrativ Pro zhittya i smert Pinti Velyatin na chest Pinti Yak Pintya peredav svoyu silu Dovbushevi ta spivanka hronika pro Pintyu zapisani Ivanom Senkom u riznih selah Hustskogo Mizhgirskogo Vinogradivskogo j Irshavskogo rajoniv Zakarpattya u 1968 1969 6 Pri shturmi Hustskogo zamku Pintya Horobrij za legendoyu zrobiv garmatu z kolodi i naciliv yiyi v bik zamku z gori Chabrin variant gora Pintyeva Studna roztashovanoyi navproti Zamkovoyi gori v Husti Pershim postrilom probiv dah zamku a drugim zrujnuvav sam zamok 7 Naspravdi povstanci v serpni 1703 roku dijsno ovolodili Hustskim zamkom ale ce stalosya cherez kilka dniv pislya zagibeli samogo Pinti Legendi kazhut sho Grigor Pintya buv zacharovanij i nevrazlivij dlya vsih vidiv zbroyi i jogo mozhna bulo ubiti lishe sribnoyu kuleyu U gori Gutej nepodalik sela Krichesht rum Crăcesti Pintya Horobrij ta jogo lyudi nibito vikopali pecheru de zberigali zoloto ta zbroyu Kazhut sho vhid u pecheru zakritij zaliznimi dverima mozhna pobachiti raz na 7 rokiv U starovinnij derev yanij cerkvi sv Mikoli Chudotvorcya rumunskogo sela Budeshti dosi zberigayut sorochku kolchugu ta sholom Pinti Horobrogo a v istorichnomu muzeyi Baya Mare jogo zbroyu j upryazh Hodila legenda sho Pintyu kinuli v pidzemellya Hustskogo zamku Perebuvayuchi v pidzemelli Pintya pochuv yakijs shurhit pridivivshis u temryavi vin pobachiv vovka Pintya vchepivsya za hvist zvira i vin jogo viviv z pidzemellya azh do Tisi Vijshovshi vin stav vilnim dzherelo Ukrayinska radyanska enciklopediya pro Pintyu red URE 1982 roku pishe take Pintya roki narodzhennya i smerti nevidomi Vatazhok zagonu oprishkiv U 1701 roci Pintya organizuvav na Zakarpatti oprishkivskij zagin yakim keruvav do 1704 roku Pintya brav uchast u povstanni kuruciv yake vibuhnulo v 1703 roci v Ugorshini i Transilvaniyi U 1704 roci do zagonu Pinti priyednalisya pokutski oprishki na choli z I Pisklivim Ob yednanij zagin oprishkiv pid kerivnictvom Pinti diyav u Kolomijskomu poviti i zdobuv m Kosiv Obraz Pinti ospivanij u narodnih pisnyah 8 Istoriya pro te yak 1704 roku zagoni G Pinti ta I Pisklivogo spilno vzyali Kosiv navedena v URE ne vidpovidaye dijsnosti bo Pintya zaginuv za rik do togo Jmovirno radyanski istoriki na vidminu vid rumunskih bilshe bazuvalisya na folklori nizh na dokumentah Same tomu URE navit ne vidomi dati zhittya Pinti Pam yat red 1997 roku v misti Baya Mare pid murami yakogo zaginuv Pintya jomu vidkrili pam yatnik 9 Filmi vistavi pro Pintyu red Pintea Arhivovano 12 sichnya 2009 u Wayback Machine 1976 Rumuniya Rezhiser Mircha Moldovan u golovnij roli Florian Persik U radyanskomu prokati jshov pid nazvoyu Chest gajduka 2020 roku v Zakarpatskomu oblasnomu teatri drami i komediyi Hust postavili vistavu myuzikl dlya simejnogo pereglyadu Legenda pro Pintyu za p yesoyu Oleksandra Gavrosha Slavnij otaman Pintya kapitan Rezhiser V yacheslav Davidyuk https theatre com ua legenda pro pintyuUkrayinski knigi pro Pintyu red Gavrosh O Prigodi trichi slavnogo rozbijnika Pinti L Vidavnictvo Starogo Leva 2008 280 s Ukrayinska sila ISBN 978 966 2909 36 4 Cya kniga uzhgorodcya Oleksandra Gavrosha peremogla v nominaciyi Tvori dlya serednih i starshih shkolyariv u Vseukrayinskomu rejtingu Knizhka roku 2008 Dityachi roki Grigora opisani v knizi dlya ditej Oleksandr Gavrosh pro Grigora Pintyu Oleksandra Duhnovicha Ivana Silu Adalberta Erdeli Avgustina Voloshina Oleksandr Gavrosh hudozhnik Irina Shumova K Grani T 2011 120 8 s il Zhittya vidatnih ditej 2000 prim ISBN 978 966 2923 77 3 Gavrosh O Rozbijnik pintya u Zaklyatomu misti Oleksandr Gavrosh hudozhnik Maksim Palenko K A ba ba ga la ma ga 2013 304 s ISBN 978 617 585 057 2 Primitki red Tamila Visicka Oprishki legendi i dijsnist Uzhgorod Lira 2007 Arhivovano 7 lipnya 2014 u Wayback Machine foto Casandra Maria Hausi Balada lui Pintea Viteazu Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 24 serpnya 2010 Zhurnal Nash ridnij kraj Tyachiv 5 1938 Zakarpatski kazki Andriya Kalina Uzhgorod 1955 Hodili oprishki Zbirnik Uzhgorod Karpati 1983 s 123 124 Hodili oprishki Zbirnik Uzhgorod Karpati 1983 s 116 123 125 127 Zagibel Hustskogo zamku Legendi Hodili oprishki Zbirnik Uzhgorod Karpati 1983 s 124 legendu pro te yak Pinta oprishok zrujnuvav odin iz zakarpatskih zamkiv zapisav Volodimir Gnatyuk na poch XX st na galickij Guculshini tam samo s 124 125 URE 2 e vidannya T 8 K 1982 Oleksandr Gavrosh Komu nalezhit oprishok Pintya Ukrayinskij tizhden 8 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 23 kvitnya 2014 Dzherela red D Ya Vortman M K Chuchko Pintya Arhivovano 4 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 208 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 URE T 11 K 1963 URE 2 e vidannya T 8 K 1982 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Arhivovano 8 bereznya 2005 u Wayback Machine Posilannya red Oleksandr Gavrosh Komu nalezhit oprishok Pintya Ukrayinskij tizhden 8 kvitnya 2011 Arhivovano 6 bereznya 2017 u Wayback Machine Legenda pro oprishka Pintyu Pintea Viteazul Transylvania feel it rum Despre Maramures Arhivovano 18 kvitnya 2011 u Wayback Machine rum Pintea Viteazu haiduc sau talhar Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine rum Pe vremea lui Pintea Arhivovano 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine rum Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pintya Horobrij amp oldid 40605042