www.wikidata.uk-ua.nina.az

Байт англ byte одиниця вимірювання обсягу цифрової інформації яка зазвичай містить вісім бітів і представлена двійковим

Байт

Байт (англ. byte) — одиниця вимірювання обсягу цифрової інформації, яка зазвичай містить вісім бітів і представлена двійковим числом. Історично байт був кількістю бітів, яка використовувалася для кодування одного текстового символу в комп'ютері і тому він є найменшою адресною одиницею пам'яті в багатьох архітектурах комп'ютера.

одиниця інформації і UCUM derived unitd
байт
Загальна інформація
Система одиниць одиниці, отримані з біта
Одиниця цифрова інформація, розмір даних
Позначення B або o (коли відповідає саме 8 бітам)
 Байт у Вікісховищі

Історично розмір байта залежав від апаратного забезпечення і не існувало жодних чітких стандартів, які б визначали його розмір. У минулому використовувалися байти розміром від 1 до 48 бітів. Ранні системи кодування символів часто використовували шість бітів[en], а в 1960-х роках були поширеними пристрої, що оперували 6-бітовими та 9-бітовими байтами. Ці пристрої найчастіше мали слова пам'яті розміром 12, 24, 36, 48 чи 60 бітів, які відповідали двом, чотирьом, шістьом, вісьмом чи 10 6-бітовим байтам. У ту епоху, до того як термін «байт» став загальним, байти в потоці інструкцій часто згадувалися як силаби[en] (англ. syllables, «склади»).

Сучасний де-факто стандарт байта розміром вісім бітів затверджений у стандарті ISO/IEC 2382-1:1993, він є зручним степенем двійки, який дає змогу одному байту містити значення від 0 до 255 (28 = 256 чисел, включно з нулем). Міжнародний стандарт IEC 80000-13[en] кодифікував це загальне визначення. Багато видів додатків використовує інформацію, представлену восьма чи менше бітами. Популярність основних комерційних обчислювальних архітектур сприяла повсюдному прийняттю 8-бітного розміру. Сучасні архітектури зазвичай використовують 32- чи 64-бітні слова, які складаються з чотирьох чи восьми байтів відповідно.

Символьним позначенням байта є велика літера B латинського алфавіту, запропонована Міжнародною електротехнічною комісією (IEC) та Інститутом інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE) на противагу біту, IEEE-символом якого є мала літера b латинського алфавіту. Одиниця октет (символьне позначення o) прямо вказує на послідовність з восьми бітів, усуваючи таким чином неоднозначність стосовно розміру байта.

Історія Редагувати

Термін байт придумав Вернер Бухгольз[en] у червні 1956 року, на ранній стадії розробки комп'ютера IBM Stretch. Назва терміна байт (англ. byte) походить від англійського слова bite і була вибрана з метою уникнення випадкової плутанини з терміном біт (англ. bit).

За іншою версією автором терміну байта як позначення груп бітів, менших розміром за машинні слова (зокрема для груп з чотирьох бітів) є Луї Дж. Дулі (англ. Louis G. Dooley), який стверджував, що придумав цей термін під час роботи з Жюлем Шварцем[en] (англ. Jules Schwartz) і Діком Білером (англ. Dick Beeler) над системою протиповітряної оборони під назвою SAGE[en] в Лабораторії Лінкольна близько 1956/1957 років, яка розроблювалася спільно компаніями RAND, MIT та IBM. Пізніше в мові програмування JOVIAL, створеній командою на чолі зі Шварцем, використовувався цей термін, проте Шварц невпевнено згадував, що цей термін був запозичений із системи обробки даних AN/FSQ-31[en].

Ранні комп'ютери використовували різні 4-бітні двійково-десяткові (BCD) представлення і 6-бітні коди для друку графічних шаблонів, які були розповсюдженими в Армії США (FIELDATA[en]) і ВМС США. Ці представлення включали буквено-цифрові символи та спеціальні графічні символи. 1963 року ці набори розширено до системи із семи бітів кодування, яка дістала назву American Standard Code for Information Interchange (ASCII, Американський стандартний код для інформаційного обміну) і яку ухвалили як Федеральний стандарт обробки інформації, який замінив собою несумісні коди телепринтерів, що використовувалися різними філіями уряду США та університетів протягом 1960-х років. ASCII містив у собі літери алфавіту в нижньому та верхньому регістрі і набір керівних символів для полегшення передання письмової мови та таких функцій пристроїв друку як перехід на новий рядок, а також фізичний або логічний контроль над потоком даних через засоби передання даних. На початку 1960-х років, водночас активно беручи участь у стандартизації ASCII, компанія IBM представила у своїй власній продуктовій лінії System/360 восьмибітовий «розширений двійково-десятковий код обміну інформацією» (англ. Extended Binary Coded Decimal Interchange Code, EBCDIC), розширення їхнього 6-бітового двійково-десяткового коду (BCDIC), який використовувався в попередніх перфокартах. Популярність серії System/360 призвела до повсюдного прийняття 8-бітного розміру пам'яті.

Для явного позначення восьми бітів використовується термін октет. Історично для позначення восьми бітів у Західній Європі також використовувався термін октад (англ. octad, octade).

Префікси Редагувати

Кількість байтів
Десяткова система Префікси SI Двійкові префікси МЕК
Назва Скорочення Степінь Назва Степінь Назва Скорочення Степінь
байт Б (B) 100 - 100 байт Б (B) 20
кілобайт кБ (kB) 103 кіло- 103 кібібайт КіБ (KiB) 210
мегабайт МБ (MB) 106 мега- 106 мебібайт МіБ (MiB) 220
гігабайт ГБ (GB) 109 гіга- 109 гібібайт ГіБ (GiB) 230
терабайт ТБ (TB) 1012 тера- 1012 тебібайт ТіБ (TiB) 240
петабайт ПБ (PB) 1015 пета- 1015 пебібайт ПіБ (PiB) 250
ексабайт ЕБ (EB) 1018 екса- 1018 ексбібайт ЕіБ (EiB) 260
зетабайт ЗБ (ZB) 1021 зета- 1021 зебібайт ЗіБ (ZiB) 270
йотабайт ЙБ (YB) 1024 йота- 1024 йобібайт ЙіБ (YiB) 280

Для вимірювання обсягу даних використовують похідні терміни, що утворюються додаванням префіксу (див. таблицю «Кількість байтів»).

Різниця між десятковим і двійковим представленням префіксів Редагувати

Іноді на практиці (переважно у сфері інтернет-послуг та виробництві накопичувачів інформації) через плутанину двійкових префіксів з десятковими відношення похідних одиниць до основної відрізняється від прийнятих в програмуванні, що призводить до похибок під час обчислення:

Префікс Десяткове значення Двійкове значення Похибка
к кіло 103   = 1000 210 = 1024 2,40 %
M мега 106   = 10002 220 = 10242 4,86 %
Г гіга 109   = 10003 230 = 10243 7,37 %
T тера 1012 = 10004 240 = 10244 9,95 %

Символьне позначення байта Редагувати

У стандартах IEC 80000-13, IEEE 1541 та Метричному форматі обміну (англ. Metric Interchange Format) у якості символьного позначення байта затверджена велика літера B латинського алфавіту. З іншого боку, стандарт IEEE 1541 визначає малу літеру b латинського алфавіту як символьне позначення біта, проте стандарт IEC 80000-13 та Метричний формат обміну застосовують слово bit для позначення біта.

Використання Редагувати

Багато мов програмування мають тип даних byte.

Мови програмування C та C++ дають визначення типу даних byte як «одиниці адресації сховища даних, достатньо великій, щоб зберігати будь-який із символів базового набору символів середовища виконання» (пункт 3.6 стандарту C). Стандарт C вимагає, щоб цілочисельний тип даних unsigned char містив принаймні 256 різних значень, і був представленим принаймні вісьмома бітами (пункт 5.2.4.2.1). Різні реалізації C та C++ резервують 8, 9, 16, 32 чи 36 бітів для зберігання байта. Крім того, стандарти C та C++ вимагають, щоб між двома байтами не було жодних «проміжків». Це означає, що кожен біт в пам'яті є частиною байта.

У мові програмування Java примітивний тип даних byte завжди визначається як такий, що містить 8 бітів і є знаковим типом даних, який може містити значення від −128 до 127.

Мови програмування .NET, як-от C#, визначають як беззнаковий тип даних byte, так і знаковий sbyte, які містять значення від 0 до 255 та від −128 до 127 відповідно.

У системах передавання даних дане визначення байта як нерозривної послідовності бітів в послідовному потоці даних, який являє собою найменшу відмітну одиницю даних. Одиниця передання може включати старт-біти, стоп-біти чи біти парності, і таким чином може варіюватися від 7 до 12 бітів, щоб містити один 7-бітний код ASCII.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Blaauw, Gerrit Anne; Brooks, Jr., Frederick Phillips; Buchholz, Werner (1962). (PDF). У Buchholz, Werner. Planning a Computer System – Project Stretch. McGraw-Hill Book Company, Inc. / The Maple Press Company, York, PA. с. 39–40. LCCN 61-10466. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  2. Bemer, Robert William (1959). A proposal for a generalized card code of 256 characters. Communications of the ACM 2 (9): 19–23. doi:10.1145/368424.368435. 
  3. ↑ Buchholz, Werner (11 червня 1956). . The Link System. IBM. с. 5–6. Stretch Memo No. 39G. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  4. . K. St. Paul, Minnesota, USA: Control Data Corporation (CDC). 11 жовтня 1966 [1965]. 60021300. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019.  (NB. Discusses 12-bit, 24-bit and 48-bit bytes.)
  5. Rao, Thammavaram R. N.; Fujiwara, Eiji (1989). У McCluskey, Edward J. Error-Control Coding for Computer Systems. Prentice Hall Series in Computer Enginering (вид. 1). Englewood Cliffs, NJ, USA: Prentice Hall. ISBN 0-13-283953-9. LCCN 88-17892.  (NB. Example of the usage of a code for «4-bit bytes».)
  6. Tafel, Hans Jörg (1971). Написано у RWTH, Aachen, Germany. Einführung in die digitale Datenverarbeitung [Introduction to digital information processing] (German). Munich, Germany: Carl Hanser Verlag. с. 300. ISBN 3-446-10569-7. 
  7. ISO/IEC 2382-1: 1993, Information technology – Vocabulary – Part 1: Fundamental terms. 1993. 
  8. Computer History Museum – Exhibits – Internet History – 1964: Internet History 1962 to 1992. Computer History Museum. 2017 [2015]. оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  9. ↑ Jaffer, Aubrey (2011) [2008]. Metric-Interchange-Format. оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  10. Kozierok, Charles M. (20 вересня 2005) [2001]. The TCP/IP Guide – Binary Information and Representation: Bits, Bytes, Nibbles, Octets and Characters – Byte versus Octet. 3.0. оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  11. ↑ ISO 2382-4, Organization of data (вид. 2). 
  12. ↑ Buchholz, Werner (February 1977). The Word 'Byte' Comes of Age.... Byte Magazine 2 (2): 144. оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 27.04.2019. 
  13. ↑ . Computer History Museum. June 1956. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 27.04.2019. 
  14. Buchholz, Werner (31 липня 1956). . Memory Word Length. IBM. с. 2. Stretch Memo No. 40. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  15. ↑ Buchholz, Werner (19 вересня 1956). . Memory Word Length and Indexing. IBM. с. 1. Stretch Memo No. 45. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  16. Raymond, Eric Steven (2017) [2003]. byte definition. оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  17. ↑ Bemer, Robert William (8 серпня 2000). . Computer History Vignettes. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  18. Blaauw, Gerrit Anne; Brooks, Jr., Frederick Phillips; Buchholz, Werner (June 1959). Processing Data in Bits and Pieces. IRE Transactions on Electronic Computers: 121. 
  19. Dooley, Louis G. (February 1995). . BYTE (Ocala, FL, USA). Архів оригіналу за 20 грудня 1996. 
  20. ↑ Ram, Stefan. (German). Berlin, Germany: Freie Universität Berlin. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 27.04.2019. 
  21. Origin of the term "byte", 1956. оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 27.04.2019. 
  22. IBM confirms the use of EBCDIC in their mainframes as a default practice. IBM. 2008. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 27.04.2019. 
  23. Williams, R. H. (1 січня 1969). British Commercial Computer Digest: Pergamon Computer Data Series. Pergamon Press. ISBN 1483122107. 978-1483122106. оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 27.04.2019. 
  24. . Philips. April 1971. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27.04.2019. 
  25. Cline, Marshall. I could imagine a machine with 9-bit bytes. But surely not 16-bit bytes or 32-bit bytes, right?. оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 27.04.2019. 
  26. Klein, Jack (2008). . Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 27.04.2019. 
  27. Cline, Marshall. C++ FAQ: the rules about bytes, chars, and characters. оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 27.04.2019. 
  28. External Interfaces/API. Northwestern University. оригіналу за 9 August 2018. Процитовано 27.04.2019. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bajt angl byte odinicya vimiryuvannya obsyagu cifrovoyi informaciyi yaka zazvichaj mistit visim bitiv i predstavlena dvijkovim chislom Istorichno bajt buv kilkistyu bitiv yaka vikoristovuvalasya dlya koduvannya odnogo tekstovogo simvolu v komp yuteri 1 2 i tomu vin ye najmenshoyu adresnoyu odiniceyu pam yati v bagatoh arhitekturah komp yutera odinicya informaciyi i UCUM derived unitdbajtZagalna informaciyaSistema odinic odinici otrimani z bitaOdinicya cifrova informaciya rozmir danihPoznachennya B abo o koli vidpovidaye same 8 bitam Bajt u VikishovishiIstorichno rozmir bajta zalezhav vid aparatnogo zabezpechennya i ne isnuvalo zhodnih chitkih standartiv yaki b viznachali jogo rozmir U minulomu vikoristovuvalisya bajti rozmirom vid 1 3 do 48 4 bitiv 5 6 Ranni sistemi koduvannya simvoliv chasto vikoristovuvali shist bitiv en a v 1960 h rokah buli poshirenimi pristroyi sho operuvali 6 bitovimi ta 9 bitovimi bajtami Ci pristroyi najchastishe mali slova pam yati rozmirom 12 24 36 48 chi 60 bitiv yaki vidpovidali dvom chotirom shistom vismom chi 10 6 bitovim bajtam U tu epohu do togo yak termin bajt stav zagalnim bajti v potoci instrukcij chasto zgaduvalisya yak silabi en angl syllables skladi Suchasnij de fakto standart bajta rozmirom visim bitiv zatverdzhenij u standarti ISO IEC 2382 1 1993 vin ye zruchnim stepenem dvijki yakij daye zmogu odnomu bajtu mistiti znachennya vid 0 do 255 28 256 chisel vklyuchno z nulem 7 Mizhnarodnij standart IEC 80000 13 en kodifikuvav ce zagalne viznachennya Bagato vidiv dodatkiv vikoristovuye informaciyu predstavlenu vosma chi menshe bitami Populyarnist osnovnih komercijnih obchislyuvalnih arhitektur spriyala povsyudnomu prijnyattyu 8 bitnogo rozmiru 8 Suchasni arhitekturi zazvichaj vikoristovuyut 32 chi 64 bitni slova yaki skladayutsya z chotiroh chi vosmi bajtiv vidpovidno Simvolnim poznachennyam bajta ye velika litera B latinskogo alfavitu zaproponovana Mizhnarodnoyu elektrotehnichnoyu komisiyeyu IEC ta Institutom inzheneriv z elektrotehniki ta elektroniki IEEE 9 na protivagu bitu IEEE simvolom yakogo ye mala litera b latinskogo alfavitu Odinicya oktet simvolne poznachennya o pryamo vkazuye na poslidovnist z vosmi bitiv usuvayuchi takim chinom neodnoznachnist stosovno rozmiru bajta 10 11 Zmist 1 Istoriya 2 Prefiksi 2 1 Riznicya mizh desyatkovim i dvijkovim predstavlennyam prefiksiv 3 Simvolne poznachennya bajta 4 Vikoristannya 5 Div takozh 6 Primitki 7 LiteraturaIstoriya RedaguvatiTermin bajt pridumav Verner Buhgolz en u chervni 1956 roku 3 12 13 na rannij stadiyi rozrobki komp yutera IBM Stretch 14 15 1 12 13 16 17 12 Nazva termina bajt angl byte pohodit vid anglijskogo slova bite i bula vibrana z metoyu uniknennya vipadkovoyi plutanini z terminom bit angl bit 1 12 18 Za inshoyu versiyeyu avtorom terminu bajta yak poznachennya grup bitiv menshih rozmirom za mashinni slova zokrema dlya grup z chotiroh bitiv ye Luyi Dzh Duli angl Louis G Dooley yakij stverdzhuvav sho pridumav cej termin pid chas roboti z Zhyulem Shvarcem en angl Jules Schwartz i Dikom Bilerom angl Dick Beeler nad sistemoyu protipovitryanoyi oboroni pid nazvoyu SAGE en v Laboratoriyi Linkolna blizko 1956 1957 rokiv yaka rozroblyuvalasya spilno kompaniyami RAND MIT ta IBM 19 20 Piznishe v movi programuvannya JOVIAL stvorenij komandoyu na choli zi Shvarcem vikoristovuvavsya cej termin prote Shvarc nevpevneno zgaduvav sho cej termin buv zapozichenij iz sistemi obrobki danih AN FSQ 31 en 21 20 Ranni komp yuteri vikoristovuvali rizni 4 bitni dvijkovo desyatkovi BCD predstavlennya i 6 bitni kodi dlya druku grafichnih shabloniv yaki buli rozpovsyudzhenimi v Armiyi SShA FIELDATA en i VMS SShA Ci predstavlennya vklyuchali bukveno cifrovi simvoli ta specialni grafichni simvoli 1963 roku ci nabori rozshireno do sistemi iz semi bitiv koduvannya yaka distala nazvu American Standard Code for Information Interchange ASCII Amerikanskij standartnij kod dlya informacijnogo obminu i yaku uhvalili yak Federalnij standart obrobki informaciyi yakij zaminiv soboyu nesumisni kodi teleprinteriv sho vikoristovuvalisya riznimi filiyami uryadu SShA ta universitetiv protyagom 1960 h rokiv ASCII mistiv u sobi literi alfavitu v nizhnomu ta verhnomu registri i nabir kerivnih simvoliv dlya polegshennya peredannya pismovoyi movi ta takih funkcij pristroyiv druku yak perehid na novij ryadok a takozh fizichnij abo logichnij kontrol nad potokom danih cherez zasobi peredannya danih 17 Na pochatku 1960 h rokiv vodnochas aktivno beruchi uchast u standartizaciyi ASCII kompaniya IBM predstavila u svoyij vlasnij produktovij liniyi System 360 vosmibitovij rozshirenij dvijkovo desyatkovij kod obminu informaciyeyu angl Extended Binary Coded Decimal Interchange Code EBCDIC rozshirennya yihnogo 6 bitovogo dvijkovo desyatkovogo kodu BCDIC yakij vikoristovuvavsya v poperednih perfokartah 22 Populyarnist seriyi System 360 prizvela do povsyudnogo prijnyattya 8 bitnogo rozmiru pam yati 17 15 12 Dlya yavnogo poznachennya vosmi bitiv vikoristovuyetsya termin oktet 17 11 Istorichno dlya poznachennya vosmi bitiv u Zahidnij Yevropi takozh vikoristovuvavsya termin oktad angl octad octade 23 24 Prefiksi RedaguvatiKilkist bajtivDesyatkova sistema Prefiksi SI Dvijkovi prefiksi MEKNazva Skorochennya Stepin Nazva Stepin Nazva Skorochennya Stepinbajt B B 100 100 bajt B B 20kilobajt kB kB 103 kilo 103 kibibajt KiB KiB 210megabajt MB MB 106 mega 106 mebibajt MiB MiB 220gigabajt GB GB 109 giga 109 gibibajt GiB GiB 230terabajt TB TB 1012 tera 1012 tebibajt TiB TiB 240petabajt PB PB 1015 peta 1015 pebibajt PiB PiB 250eksabajt EB EB 1018 eksa 1018 eksbibajt EiB EiB 260zetabajt ZB ZB 1021 zeta 1021 zebibajt ZiB ZiB 270jotabajt JB YB 1024 jota 1024 jobibajt JiB YiB 280Dlya vimiryuvannya obsyagu danih vikoristovuyut pohidni termini sho utvoryuyutsya dodavannyam prefiksu div tablicyu Kilkist bajtiv Riznicya mizh desyatkovim i dvijkovim predstavlennyam prefiksiv Redaguvati Inodi na praktici perevazhno u sferi internet poslug ta virobnictvi nakopichuvachiv informaciyi cherez plutaninu dvijkovih prefiksiv z desyatkovimi vidnoshennya pohidnih odinic do osnovnoyi vidriznyayetsya vid prijnyatih v programuvanni sho prizvodit do pohibok pid chas obchislennya Prefiks Desyatkove znachennya Dvijkove znachennya Pohibkak kilo 103 1000 210 1024 2 40 M mega 106 10002 220 10242 4 86 G giga 109 10003 230 10243 7 37 T tera 1012 10004 240 10244 9 95 Simvolne poznachennya bajta RedaguvatiU standartah IEC 80000 13 IEEE 1541 ta Metrichnomu formati obminu angl Metric Interchange Format 9 u yakosti simvolnogo poznachennya bajta zatverdzhena velika litera B latinskogo alfavitu Z inshogo boku standart IEEE 1541 viznachaye malu literu b latinskogo alfavitu yak simvolne poznachennya bita prote standart IEC 80000 13 ta Metrichnij format obminu zastosovuyut slovo bit dlya poznachennya bita Vikoristannya RedaguvatiBagato mov programuvannya mayut tip danih byte Movi programuvannya C ta C dayut viznachennya tipu danih byte yak odinici adresaciyi shovisha danih dostatno velikij shob zberigati bud yakij iz simvoliv bazovogo naboru simvoliv seredovisha vikonannya punkt 3 6 standartu C Standart C vimagaye shob cilochiselnij tip danih unsigned char mistiv prinajmni 256 riznih znachen i buv predstavlenim prinajmni vismoma bitami punkt 5 2 4 2 1 Rizni realizaciyi C ta C rezervuyut 8 9 16 32 chi 36 bitiv dlya zberigannya bajta 25 26 Krim togo standarti C ta C vimagayut shob mizh dvoma bajtami ne bulo zhodnih promizhkiv Ce oznachaye sho kozhen bit v pam yati ye chastinoyu bajta 27 U movi programuvannya Java primitivnij tip danih byte zavzhdi viznachayetsya yak takij sho mistit 8 bitiv i ye znakovim tipom danih yakij mozhe mistiti znachennya vid 128 do 127 Movi programuvannya NET yak ot C viznachayut yak bezznakovij tip danih byte tak i znakovij sbyte yaki mistyat znachennya vid 0 do 255 ta vid 128 do 127 vidpovidno U sistemah peredavannya danih dane viznachennya bajta yak nerozrivnoyi poslidovnosti bitiv v poslidovnomu potoci danih yakij yavlyaye soboyu najmenshu vidmitnu odinicyu danih Odinicya peredannya mozhe vklyuchati start biti stop biti chi biti parnosti i takim chinom mozhe variyuvatisya vid 7 do 12 bitiv shob mistiti odin 7 bitnij kod ASCII 28 Div takozh RedaguvatiDani Nibl Mashinne slovo Oktet informatika Primitki Redaguvati a b v Blaauw Gerrit Anne Brooks Jr Frederick Phillips Buchholz Werner 1962 4 Natural Data Units PDF U Buchholz Werner Planning a Computer System Project Stretch McGraw Hill Book Company Inc The Maple Press Company York PA s 39 40 LCCN 61 10466 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 Bemer Robert William 1959 A proposal for a generalized card code of 256 characters Communications of the ACM 2 9 19 23 doi 10 1145 368424 368435 a b Buchholz Werner 11 chervnya 1956 7 The Shift Matrix The Link System IBM s 5 6 Stretch Memo No 39G Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 3600 Computer System Reference Manual K St Paul Minnesota USA Control Data Corporation CDC 11 zhovtnya 1966 1965 60021300 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 NB Discusses 12 bit 24 bit and 48 bit bytes Rao Thammavaram R N Fujiwara Eiji 1989 U McCluskey Edward J Error Control Coding for Computer Systems Prentice Hall Series in Computer Enginering vid 1 Englewood Cliffs NJ USA Prentice Hall ISBN 0 13 283953 9 LCCN 88 17892 NB Example of the usage of a code for 4 bit bytes Tafel Hans Jorg 1971 Napisano u RWTH Aachen Germany Einfuhrung in die digitale Datenverarbeitung Introduction to digital information processing German Munich Germany Carl Hanser Verlag s 300 ISBN 3 446 10569 7 ISO IEC 2382 1 1993 Information technology Vocabulary Part 1 Fundamental terms 1993 Computer History Museum Exhibits Internet History 1964 Internet History 1962 to 1992 Computer History Museum 2017 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 a b Jaffer Aubrey 2011 2008 Metric Interchange Format Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 Kozierok Charles M 20 veresnya 2005 2001 The TCP IP Guide Binary Information and Representation Bits Bytes Nibbles Octets and Characters Byte versus Octet 3 0 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 a b ISO 2382 4 Organization of data vid 2 a b v g d Buchholz Werner February 1977 The Word Byte Comes of Age Byte Magazine 2 2 144 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 27 04 2019 a b Timeline of the IBM Stretch Harvest era 1956 1961 Computer History Museum June 1956 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2016 Procitovano 27 04 2019 Buchholz Werner 31 lipnya 1956 5 Input Output Memory Word Length IBM s 2 Stretch Memo No 40 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 a b Buchholz Werner 19 veresnya 1956 2 Input Output Byte Size Memory Word Length and Indexing IBM s 1 Stretch Memo No 45 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 Raymond Eric Steven 2017 2003 byte definition Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 a b v g Bemer Robert William 8 serpnya 2000 Why is a byte 8 bits Or is it Computer History Vignettes Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 Blaauw Gerrit Anne Brooks Jr Frederick Phillips Buchholz Werner June 1959 Processing Data in Bits and Pieces IRE Transactions on Electronic Computers 121 Dooley Louis G February 1995 Byte The Word BYTE Ocala FL USA Arhiv originalu za 20 grudnya 1996 a b Ram Stefan Erklarung des Wortes Byte im Rahmen der Lehre binarer Codes German Berlin Germany Freie Universitat Berlin Arhiv originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 27 04 2019 Origin of the term byte 1956 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 IBM confirms the use of EBCDIC in their mainframes as a default practice IBM 2008 Arhiv originalu za 3 sichnya 2013 Procitovano 27 04 2019 Williams R H 1 sichnya 1969 British Commercial Computer Digest Pergamon Computer Data Series Pergamon Press ISBN 1483122107 978 1483122106 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 27 04 2019 Philips Philips Data Systems product range April 1971 Philips April 1971 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 04 2019 Cline Marshall I could imagine a machine with 9 bit bytes But surely not 16 bit bytes or 32 bit bytes right Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 27 04 2019 Klein Jack 2008 Integer Types in C and C Arhiv originalu za 27 bereznya 2010 Procitovano 27 04 2019 Cline Marshall C FAQ the rules about bytes chars and characters Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 27 04 2019 External Interfaces API Northwestern University Arhiv originalu za 9 August 2018 Procitovano 27 04 2019 Literatura RedaguvatiProgramming with the PDP 10 Instruction Set PDP 10 System Reference Manual 1 Digital Equipment Corporation DEC August 1969 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 Procitovano 27 04 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bajt amp oldid 40427388 Prefiksi