www.wikidata.uk-ua.nina.az

IBM 7030 також відомий як Stretch перший суперкомп ютер компанії IBM побудований на транзисторах Був найшвидшою ЕОМ у св

IBM 7030

IBM 7030, також відомий як Stretch — перший суперкомп'ютер компанії IBM, побудований на транзисторах. Був найшвидшою ЕОМ у світі з 1961 до 1964 року, коли запрацювала перша машина CDC 6600.

Консоль оператора IBM 7030 У Музеї Мистецтв і Торгівлі, Париж

Машину було спроектовано під потреби, сформульовані Едвардом Теллером з Ліверморської національної лабораторії; перший екземпляр було поставлено Лос-Аламоській національній лабораторії у 1961-му, а другий — у вигляді зміненої версії, що отримала назву IBM 7950 Harvest — Агентству національної безпеки у 1962-му. У атомному центрі Алдермастон (Велика Британія) комп'ютер інтенсивно використовувався для досліджень, після того, як було розроблено компілятор з Фортрана «S2» з підтримкою динамічних масивів.

Збудовані IBM 7030 вийшли значно повільнішими, ніж очікувалося, і так і не змогли досягнути запланованих показників швидкодії (досить агресивних для часу). Компанія IBM була змушена знизити ціну з 13,5 мільйонів доларів США до 7,78 мільйонів, і припинити продаж машини (крім замовників, що вже підписали контракти). Журнал PC World назвав IBM Stretch однією з найбільших невдач проект-менеджменту в історії інформаційних технологій.

Всередині самої IBM той факт, що їх випередила невелика Control Data Corporation, сприймався досить важко. Керівника проєкту Стівена Данвелла (Stephen W. Dunwell), було спочатку звинувачено у «провалі», але коли стало зрозуміло, що успіх наступника Stretch — лінійки System/360 — є безумовним — реабілітовано (керівництво IBM офіційно вибачилось перед Данвеллом, і навіть надало йому титул IBM Fellow у 1966-му році).

Незважаючи на недостатню швидкодію, багато ідей і технологій Stretch знайшли подальший розвиток у лінійці машин IBM System/360, що дебютувала 1964-го року.

Історія розробки Редагувати

На початку 1955 року доктор Едвард Теллер з Радіаційної Лабораторії Каліфорнійського Університету розпочав пошук системи для наукових обчислень в галузі гідродинаміки. Теллер звернувся до IBM та UNIVAC; система мала називатись Livermore Automatic Reaction Calculator, або LARC. Катберт Герд (Cuthbert Hurd), виконавчий директор у IBM, оцінив вартість такої системи приблизно у 2,5 мільйонів доларів, а продуктивність — 1..2 MIPS.:12 Систему мало бути здано до експлуатації через «два-три роки» після підписання контракту.

На заводі IBM у Поукіпзі невелика команда, до якої входили Джон Ґріффіт і Джин Амдаль, почала роботу над дизайном. У момент коли вони закінчили і були готові представити проект, інженер Ральф Палмер зупинив їх зі словами «це помилка».:12 Запропонований дизайн мав бути реалізований або на точкових, або на поверхнево-бар'єрних транзисторах — обидва ці типи, як на той час вже стало відомо, поступалися у швидкодії щойно винайденим дифузійним транзисторам.:12

IBM проінформувала Ліверморську лабораторію, що розриває контракт, але натомість запропонувала кардинально кращу систему: «Ми не будуватимемо ту машину для вас, ми хочемо збудувати щось набагато краще! Ми не знаємо точно, скільки зусиль і коштів це потребуватиме, але оцінюємо, що ще приблизно один мільйон доларів і один рік. Ми не знаємо точно, наскільки швидко вона працюватиме — десь 10 мільйонів інструкцій за секунду».":13 Втім, ці цифри не вразили Лівермор, і у травні 1955-го лабораторія оголосила, що UNIVAC виграв контракт на LARC, і що нове ім'я проекту — Livermore Automatic Research Computer. LARC було поставлено і здано до експлуатації у червні 1960-го року.

У вересні 1955-го, на хвилі побоювань, що Лос-Аламоська національна лабораторія також замовить LARC, IBM презентувала чорновий варіант швидкодіючого двійкового комп'ютера на основі дизайну, який відхилили у Ліверморі. У Лос-Аламосі зацікавились, і у січні 1956-го проект Stretch було формально розпочато. У листопаді 1956-го IBM підписав контракт, з досить амбітними цілями щодо продуктивності системи на рівні «принаймні у 100 разів вищому, ніж у IBM 704» (тобто 4 MIPS). Здача проекта замовникові планувалася у 1960 році.

Під час проектування і початкових випробувань стало зрозуміло, що тактову частоту процесора доведеться знизити, і що найімовірніше Stretch не досягне поставлених цілей зі швидкодії. Втім, продуктивність мала вийти як мінімум на рівні 60-кратної IBM 704. У 1960-му було встановлено ціну, 13,5 мільйона доларів. У 1961-му запуск програми тесту продуктивності показав, що реальна швидкодія буде лише на рівні 30-кратної IBM 704 (тобто 1,2 MIPS). Це викликало розгублення і збентеження у IBM, і, як наслідок, у травні 1961-го Уотсон анонсував зниження ціни на всі замовлені IBM 7030 (до 7,8 мільйона доларів), і припинення продажу машини новим замовникам.

Додавання операндів з рухомою комою у IBM 7030 здійснювалося за 1,38..1,5 мікросекунд, множення — 2,48..2,70 мікросекунд, ділення — за 9..9,9 мікросекунд.

Вплив на технологію Редагувати

Незважаючи на загальне сприйняття IBM 7030 як невдалої системи, багато технологічних рішень і ідей з цієї машини знайшли своє застосування в успішних комп'ютерах майбутнього. Транзисторні логічні схеми, побудовані зі стандартних блоків (Стандартна Модульна Система, SMS) стали основою лінійки машин IBM 7090 (наукові комп'ютери), IBM 7070 і 7080 (бізнес-комп'ютери), сімейств IBM 7040 і IBM 1400, а також невеликого наукового комп'ютера IBM 1620. Феритова пам'ять моделі 7302 Model I застосовувалася також у IBM 7090, IBM 7070 and IBM 7080. Багатозадачність, захист пам'яті, узагальнена схема переривань, восьмибітний байт для вводу-виводу — всі ці інновації знайшли подальший розвиток у лінійці IBM System/360.

Стівен Данвелл, менеджер проекту, якого зробили «цапом-відбувайлом» за невдачі IBM 7030 на ринку, невдовзі після феноменально успішного початку продаж серії System/360 у 1964-му році відзначив, що більшість ключових компонентів серії було випробувано у машині Stretch. 1966-го перед ним вибачились і надали титул IBM Fellow — висока відзнака, що дозволяє вести дослідження на власний вибір використовуючи ресурси компанії.

Конвеєр команд, попередня вибірка і декодування інструкції, паралельні банки пам'яті — ці інновації знайшли своє застосування в пізніших проектах суперкомп'ютерів, таких як IBM System/360 моделі 91 і 95, IBM System/370 моделі 195, і серії IBM 3090, а також у комп'ютерах інших виробників. У більшості сучасних мікропроцесорів ці технології також активно використовуються.

Конструкція апаратури Редагувати

Друкована плата з IBM 7030, в музеї Bradbury Science Museum, Лос-Аламос.

Процесор IBM 7030 побудований на основі схем емітерно-зв'язаної логіки. Всього було 18 типів «стандартних модульних плат» (SMS, Standard Modular System): 4025 двосторонніх (на ілюстрації) і 18747 односторонніх, на яких розміщувалося 169100 транзисторів. Машина споживала 21 кВт від мережі.:54 Транзистори — германієві, дрейфові, підвищеної швидкодії (з робочою частотою до 100 МГц), як n-p-n, так і p-n-p структури, кожен споживав потужність приблизно 50 мВт.:57 У деяких схемах використовувався «третій рівень напруги». Мінімальна затримка проходження логічного сигналу була на рівні 20 нс. У частинах схеми, що вимагали особливо високої швидкодії, застосовувалась логіка на емітерних повторювачах (це дозволяло знизити затримку ще на 10 нс).:55

Тип феритової пам'яті — аналогічний машині IBM 7090.:58

Інсталяції Редагувати

  1. Лос-Аламоська національна лабораторія, поставка: квітень 1961, початок роботи: травень 1961, зупинка системи: 21 червня 1971.
  2. Агентство національної безпеки Сполучених Штатів: з лютого 1962 року (процесор системи IBM 7950 Harvest) по 1976 рік (система автоматичної подачі картриджів магнітної стрічки IBM 7955 почала давати збої через зношеність компонентів, тому всю систему HARVEST було вирішено списати).
  3. Ліверморська національна лабораторія.
  4. Центр Атомної Зброї Алдермастон, Англія.
  5. Бюро погоди Сполучених Штатів.
  6. Корпорація MITRE: машина експлуатувалася до серпня 1971-го; навесні 1972-го продана університету Брігама Янга, де використовувалася у департаменті фізики аж до зупинки і розбирання у 1982-му.
  7. Військово-морські сили США, центр у Далґрені, Вірджинія.
  8. IBM.
  9. Комісаріат атомної енергетики Франції.

IBM 7030 з лабораторії Лоуренса Лівермора (окрім феритової пам'яті) і частини машини, що працювала у MITRE Corporation / Університеті Брігама Янга, зараз знаходяться у колекції Музею комп'ютерної історії у Маунтін-В'ю, Каліфорнія.

Архітектура Редагувати

Формати даних Редагувати

  • Числа з рухомою комою — змінної ширини, зберігаються або у двійковій (від 1 до 64 біт), або у десятковій (від 1 до 16 цифр) формі, без знаку або зі знаком. При використанні десяткової форми цифри — змінної розрядності (від 4 до 8 біт).
  • Числа з рухомою комою мають 1 біт «прапорця експоненти», 10 біт власне експоненти, 1 біт знаку експоненти, 48 біт величини, і 4-бітний знак (у форматі знак/величина).
  • Алфавітно-цифрові символи — змінної розрядності (8 біт або менше).
  • Змінна ширина байта (від 1 до 8 біт).

Формат інструкцій Редагувати

Ширина інструкції — 32 або 64 біти.

Регістри Редагувати

Регістри відображаються на перші 32 адреси пам'яті.

Адреса Мнемоніка Регістр Розташування
0 $Z 64-розрядний нуль: тільки для читання (завжди читається нуль) Головна пам'ять
1 $IT інтервальний таймер (розряди 0..18): значення зменшується з частотою 1024 Гц, переповнення кожні 8,5 хвилини, при нульовому значенні виставляє «time signal indicator» у індикаторному регістрі Індексна пам'ять
$TC 36-розрядний таймер (розряди 28..63): підраховує кількість циклів по 1024 Гц, біти 38..63 збільшуються раз на секунду, переповнення приблизно за 777 діб.
2 $IA 18-розрядна адреса переривання Головна пам'ять
3 $UB 18-розрядна адреса верхньої границі (upper boundary address, біти 0-17) Транзисторний регістр
$LB 18-розрядна адреса нижньої границі (lower boundary address, біти 32-49)
1-розрядний контроль границі (біт 57): визначає захищеність/незахищеність адреси в межах границі
4 64-розрядний службовий регістр Головна пам'ять
5 $CA адреса каналу (розряди 12..18): тільки для читання, встановлюється процесором вводу-виводу Транзисторний регістр
6 $CPUS біти інших процесорів (0..18): механізм повідомлень для кластера до 20 ЦП Транзисторний регістр
7 $LZC лічильник лівих нульових розрядів (біти 17..23): кількість початкових нульових біт результату операції Транзисторний регістр
$AOC лічильник одиничних розрядів (біти 44..50): кількість одиничних біт результату операції
8 $L Ліва половина 128-розрядного акумулятора Транзисторний регістр
9 $R Права половина 128-розрядного акумулятора
10 $SB байт знаку акумулятора (біти 0..7)
11 $IND регістр індикатора (біти 0..19) Транзисторний регістр
12 $MASK 64-розрядний регістр маскиr: біти 0..19 завжди 1, біти 20..47 з можливістю запису, біти 48..63 завжди 0 Транзисторний регістр
13 $RM 64-розрядний регістр залишку: встановлюється інструкціями ділення (цілого і з рухомою комою) Головна пам'ять
14 $FT 64-розрядний регістр дільника (може бути змінений лише інструкцією «load factor») Головна пам'ять
15 $TR 64-розрядний транзитний регістр Головна пам'ять
16
…
31 		$X0
…
$X15		 64-розрядні індексні регістри (всього 16) Індексна пам'ять

Пам'ять Редагувати

Об'єм феритової пам'яті — від 16K to 256K 64-розрядних слів, банками по 16K.

Модулі пам'яті було занурено в мастило, для стабілізації операційних характеристик і уникнення перепаду температур.

Програмове забезпечення Редагувати

  • STRETCH Assembly Program (STRAP)
  • MCP (не плутати з системою з такою самою назвою для машин Burroughs — Burroughs MCP)
  • Мови програмування COLASL і IVY
  • Фортран

Див. також Редагувати

  • IBM 608, перший обчислювальний пристрій на транзисторах (калькулятор з можливістю перекомутації схем), доступний на ринку

Примітки Редагувати

  1. Хоча у Stretch інструкції могли працювати з байтами довільної ширини, жоден наступний процесор від IBM таку схему не реалізовував. Однак, деякі машини від Burroughs, Control Data Corporation, DEC, General Electric, RCA, UNIVAC та інші мали підтримку байта змінної ширини — аж до ширини машинного слова

Джерела Редагувати

  1. «CDC 6600, спроектована Сеймуром Креєм, була майже втричі швидша за IBM 7030.» Making a World of Difference: Engineering Ideas into Reality. National Academy of Engineering. 2014. ISBN 0309312655. 
  2. «У 1964 році CDC 6600 Крея витіснила Stretch з вершини найшвидших ЕОМ світу.» Andreas Sofroniou (2013). EXPERT SYSTEMS, KNOWLEDGE ENGINEERING FOR HUMAN REPLICATION. ISBN 1291595090. 
  3. . Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 26 грудня 2017. 
  4. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 26 грудня 2017. 
  5. Widman, Jake (9 жовтня 2008). . PCWorld. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 23 жовтня 2012. 
  6. Відома цитата президента Т. Дж. Уотсона молодшого, де він запитує «Чому нас обійшла фірма, де працює 34 людини з прибиральником включно?». 28 серпня 1963. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 26 грудня 2017. 
  7. . IBM. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 26 грудня 2017. 
  8. «Stretch was considered a commercial failure, and Dunwell was sent into …» Smotherman, Mark; Spicer, Dag. IBM's Single-Processor Supercomputer Efforts. 
  9. « to pursue any research he wished.» Wolfgang Saxon (24 березня 1994). . The New York Times. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 26 грудня 2017. 
  10. ↑ Bob Evans (Summer 1984). IBM System/360. The Computer Museum Report: 8–18. 
  11. Charles Cole. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 26 грудня 2017. 
  12. ↑ Simmons, William W.; Elsberry, Richard B. (1988). . Pennsylvania, USA: Dorrance. с. 160. ISBN 978-0805931167. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 26 грудня 2017. The memoir of a senior IBM executive, giving his recollections of his and IBM's experience from World War II into the 1970s. .
  13. Rymaszewski, E. J. (1981). . IBM Journal of Research and Development 25 (5): 607–608. ISSN 0018-8646. doi:10.1147/rd.255.0603. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 9 листопада 2017. 
  14. ↑ Erich Bloch (1959). Eastern Joint Computer Conference. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 17 травня 2019. 
  15. Mark Smotherman (July 2010). . clemson.edu. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 7 грудня 2013. 
  16. (PDF). bitsavers.org. IBM. 1961. с. 34..38. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 5 травня 2015. 
  17. Roger B. Lazarus (1978). . Департамент енергетики США. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 26 грудня 2017. 
  18. (PDF). Computer History Museum. IBM Stretch Collection: International Business Machines Corporation. 1961. с. 36. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: IBM 7030
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
IBM 7030 takozh vidomij yak Stretch pershij superkomp yuter kompaniyi IBM pobudovanij na tranzistorah Buv najshvidshoyu EOM u sviti z 1961 do 1964 roku koli zapracyuvala persha mashina CDC 6600 1 2 Konsol operatora IBM 7030 U Muzeyi Mistectv i Torgivli ParizhMashinu bulo sproektovano pid potrebi sformulovani Edvardom Tellerom z Livermorskoyi nacionalnoyi laboratoriyi pershij ekzemplyar bulo postavleno Los Alamoskij nacionalnij laboratoriyi u 1961 mu a drugij u viglyadi zminenoyi versiyi sho otrimala nazvu IBM 7950 Harvest Agentstvu nacionalnoyi bezpeki u 1962 mu U atomnomu centri Aldermaston Velika Britaniya komp yuter intensivno vikoristovuvavsya dlya doslidzhen pislya togo yak bulo rozrobleno kompilyator z Fortrana S2 z pidtrimkoyu dinamichnih masiviv 3 4 Zbudovani IBM 7030 vijshli znachno povilnishimi nizh ochikuvalosya i tak i ne zmogli dosyagnuti zaplanovanih pokaznikiv shvidkodiyi dosit agresivnih dlya chasu Kompaniya IBM bula zmushena zniziti cinu z 13 5 miljoniv dolariv SShA do 7 78 miljoniv i pripiniti prodazh mashini krim zamovnikiv sho vzhe pidpisali kontrakti Zhurnal PC World nazvav IBM Stretch odniyeyu z najbilshih nevdach proekt menedzhmentu v istoriyi informacijnih tehnologij 5 Vseredini samoyi IBM toj fakt sho yih viperedila nevelika Control Data Corporation sprijmavsya dosit vazhko 6 Kerivnika proyektu Stivena Danvella Stephen W Dunwell 7 bulo spochatku zvinuvacheno u provali 8 ale koli stalo zrozumilo sho uspih nastupnika Stretch linijki System 360 ye bezumovnim reabilitovano kerivnictvo IBM oficijno vibachilos pered Danvellom i navit nadalo jomu titul IBM Fellow u 1966 mu roci 9 Nezvazhayuchi na nedostatnyu shvidkodiyu bagato idej i tehnologij Stretch znajshli podalshij rozvitok u linijci mashin IBM System 360 sho debyutuvala 1964 go roku Zmist 1 Istoriya rozrobki 2 Vpliv na tehnologiyu 3 Konstrukciya aparaturi 4 Instalyaciyi 5 Arhitektura 5 1 Formati danih 5 2 Format instrukcij 5 3 Registri 5 4 Pam yat 6 Programove zabezpechennya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaIstoriya rozrobki RedaguvatiNa pochatku 1955 roku doktor Edvard Teller z Radiacijnoyi Laboratoriyi Kalifornijskogo Universitetu rozpochav poshuk sistemi dlya naukovih obchislen v galuzi gidrodinamiki Teller zvernuvsya do IBM ta UNIVAC sistema mala nazivatis Livermore Automatic Reaction Calculator abo LARC Katbert Gerd Cuthbert Hurd vikonavchij direktor u IBM ociniv vartist takoyi sistemi priblizno u 2 5 miljoniv dolariv a produktivnist 1 2 MIPS 10 12 Sistemu malo buti zdano do ekspluataciyi cherez dva tri roki pislya pidpisannya kontraktu Na zavodi IBM u Poukipzi nevelika komanda do yakoyi vhodili Dzhon Griffit i Dzhin Amdal pochala robotu nad dizajnom U moment koli voni zakinchili i buli gotovi predstaviti proekt inzhener Ralf Palmer zupiniv yih zi slovami ce pomilka 10 12 Zaproponovanij dizajn mav buti realizovanij abo na tochkovih abo na poverhnevo bar yernih tranzistorah obidva ci tipi yak na toj chas vzhe stalo vidomo postupalisya u shvidkodiyi shojno vinajdenim difuzijnim tranzistoram 10 12IBM proinformuvala Livermorsku laboratoriyu sho rozrivaye kontrakt ale natomist zaproponuvala kardinalno krashu sistemu Mi ne buduvatimemo tu mashinu dlya vas mi hochemo zbuduvati shos nabagato krashe Mi ne znayemo tochno skilki zusil i koshtiv ce potrebuvatime ale ocinyuyemo sho she priblizno odin miljon dolariv i odin rik Mi ne znayemo tochno naskilki shvidko vona pracyuvatime des 10 miljoniv instrukcij za sekundu 10 13 Vtim ci cifri ne vrazili Livermor i u travni 1955 go laboratoriya ogolosila sho UNIVAC vigrav kontrakt na LARC i sho nove im ya proektu Livermore Automatic Research Computer LARC bulo postavleno i zdano do ekspluataciyi u chervni 1960 go roku 11 U veresni 1955 go na hvili poboyuvan sho Los Alamoska nacionalna laboratoriya takozh zamovit LARC IBM prezentuvala chornovij variant shvidkodiyuchogo dvijkovogo komp yutera na osnovi dizajnu yakij vidhilili u Livermori U Los Alamosi zacikavilis i u sichni 1956 go proekt Stretch bulo formalno rozpochato U listopadi 1956 go IBM pidpisav kontrakt z dosit ambitnimi cilyami shodo produktivnosti sistemi na rivni prinajmni u 100 raziv vishomu nizh u IBM 704 tobto 4 MIPS Zdacha proekta zamovnikovi planuvalasya u 1960 roci Pid chas proektuvannya i pochatkovih viprobuvan stalo zrozumilo sho taktovu chastotu procesora dovedetsya zniziti i sho najimovirnishe Stretch ne dosyagne postavlenih cilej zi shvidkodiyi Vtim produktivnist mala vijti yak minimum na rivni 60 kratnoyi IBM 704 U 1960 mu bulo vstanovleno cinu 13 5 miljona dolariv U 1961 mu zapusk programi testu produktivnosti pokazav sho realna shvidkodiya bude lishe na rivni 30 kratnoyi IBM 704 tobto 1 2 MIPS Ce viklikalo rozgublennya i zbentezhennya u IBM i yak naslidok u travni 1961 go Uotson anonsuvav znizhennya cini na vsi zamovleni IBM 7030 do 7 8 miljona dolariv i pripinennya prodazhu mashini novim zamovnikam Dodavannya operandiv z ruhomoyu komoyu u IBM 7030 zdijsnyuvalosya za 1 38 1 5 mikrosekund mnozhennya 2 48 2 70 mikrosekund dilennya za 9 9 9 mikrosekund Vpliv na tehnologiyu RedaguvatiNezvazhayuchi na zagalne sprijnyattya IBM 7030 yak nevdaloyi sistemi bagato tehnologichnih rishen i idej z ciyeyi mashini znajshli svoye zastosuvannya v uspishnih komp yuterah majbutnogo Tranzistorni logichni shemi pobudovani zi standartnih blokiv Standartna Modulna Sistema SMS stali osnovoyu linijki mashin IBM 7090 naukovi komp yuteri IBM 7070 i 7080 biznes komp yuteri simejstv IBM 7040 i IBM 1400 a takozh nevelikogo naukovogo komp yutera IBM 1620 Feritova pam yat modeli 7302 Model I zastosovuvalasya takozh u IBM 7090 IBM 7070 and IBM 7080 Bagatozadachnist zahist pam yati uzagalnena shema pererivan vosmibitnij bajt dlya vvodu vivodu a vsi ci innovaciyi znajshli podalshij rozvitok u linijci IBM System 360 Stiven Danvell menedzher proektu yakogo zrobili capom vidbuvajlom za nevdachi IBM 7030 na rinku nevdovzi pislya fenomenalno uspishnogo pochatku prodazh seriyi System 360 u 1964 mu roci vidznachiv sho bilshist klyuchovih komponentiv seriyi bulo viprobuvano u mashini Stretch 12 1966 go pered nim vibachilis i nadali titul IBM Fellow visoka vidznaka sho dozvolyaye vesti doslidzhennya na vlasnij vibir vikoristovuyuchi resursi kompaniyi 12 Konveyer komand poperednya vibirka i dekoduvannya instrukciyi paralelni banki pam yati ci innovaciyi znajshli svoye zastosuvannya v piznishih proektah superkomp yuteriv takih yak IBM System 360 modeli 91 i 95 IBM System 370 modeli 195 i seriyi IBM 3090 a takozh u komp yuterah inshih virobnikiv U bilshosti suchasnih mikroprocesoriv ci tehnologiyi takozh aktivno vikoristovuyutsya Konstrukciya aparaturi Redaguvati nbsp Drukovana plata z IBM 7030 v muzeyi Bradbury Science Museum Los Alamos Procesor IBM 7030 pobudovanij na osnovi shem emiterno zv yazanoyi logiki 13 Vsogo bulo 18 tipiv standartnih modulnih plat SMS Standard Modular System 4025 dvostoronnih na ilyustraciyi i 18747 odnostoronnih na yakih rozmishuvalosya 169100 tranzistoriv Mashina spozhivala 21 kVt vid merezhi 14 54 Tranzistori germaniyevi drejfovi pidvishenoyi shvidkodiyi z robochoyu chastotoyu do 100 MGc yak n p n tak i p n p strukturi kozhen spozhivav potuzhnist priblizno 50 mVt 14 57 U deyakih shemah vikoristovuvavsya tretij riven naprugi Minimalna zatrimka prohodzhennya logichnogo signalu bula na rivni 20 ns U chastinah shemi sho vimagali osoblivo visokoyi shvidkodiyi zastosovuvalas logika na emiternih povtoryuvachah ce dozvolyalo zniziti zatrimku she na 10 ns 14 55Tip feritovoyi pam yati analogichnij mashini IBM 7090 14 58Instalyaciyi RedaguvatiLos Alamoska nacionalna laboratoriya postavka kviten 1961 pochatok roboti traven 1961 zupinka sistemi 21 chervnya 1971 Agentstvo nacionalnoyi bezpeki Spoluchenih Shtativ z lyutogo 1962 roku procesor sistemi IBM 7950 Harvest po 1976 rik sistema avtomatichnoyi podachi kartridzhiv magnitnoyi strichki IBM 7955 pochala davati zboyi cherez znoshenist komponentiv tomu vsyu sistemu HARVEST bulo virisheno spisati Livermorska nacionalna laboratoriya Centr Atomnoyi Zbroyi Aldermaston Angliya Byuro pogodi Spoluchenih Shtativ Korporaciya MITRE mashina ekspluatuvalasya do serpnya 1971 go navesni 1972 go prodana universitetu Brigama Yanga de vikoristovuvalasya u departamenti fiziki azh do zupinki i rozbirannya u 1982 mu Vijskovo morski sili SShA centr u Dalgreni Virdzhiniya IBM Komisariat atomnoyi energetiki Franciyi IBM 7030 z laboratoriyi Lourensa Livermora okrim feritovoyi pam yati i chastini mashini sho pracyuvala u MITRE Corporation Universiteti Brigama Yanga zaraz znahodyatsya u kolekciyi Muzeyu komp yuternoyi istoriyi u Mauntin V yu Kaliforniya Arhitektura RedaguvatiFormati danih Redaguvati Chisla z ruhomoyu komoyu zminnoyi shirini zberigayutsya abo u dvijkovij vid 1 do 64 bit abo u desyatkovij vid 1 do 16 cifr formi bez znaku abo zi znakom Pri vikoristanni desyatkovoyi formi cifri zminnoyi rozryadnosti vid 4 do 8 bit Chisla z ruhomoyu komoyu mayut 1 bit praporcya eksponenti 10 bit vlasne eksponenti 1 bit znaku eksponenti 48 bit velichini i 4 bitnij znak u formati znak velichina Alfavitno cifrovi simvoli zminnoyi rozryadnosti 8 bit abo menshe Zminna shirina bajta vid 1 do 8 bit 15 Format instrukcij Redaguvati Shirina instrukciyi 32 abo 64 biti Registri Redaguvati Registri vidobrazhayutsya na pershi 32 adresi pam yati 16 Adresa Mnemonika Registr Roztashuvannya0 Z 64 rozryadnij nul tilki dlya chitannya zavzhdi chitayetsya nul Golovna pam yat1 IT intervalnij tajmer rozryadi 0 18 znachennya zmenshuyetsya z chastotoyu 1024 Gc perepovnennya kozhni 8 5 hvilini pri nulovomu znachenni vistavlyaye time signal indicator u indikatornomu registri Indeksna pam yat TC 36 rozryadnij tajmer rozryadi 28 63 pidrahovuye kilkist cikliv po 1024 Gc biti 38 63 zbilshuyutsya raz na sekundu perepovnennya priblizno za 777 dib 2 IA 18 rozryadna adresa pererivannya Golovna pam yat3 UB 18 rozryadna adresa verhnoyi granici upper boundary address biti 0 17 Tranzistornij registr LB 18 rozryadna adresa nizhnoyi granici lower boundary address biti 32 49 1 rozryadnij kontrol granici bit 57 viznachaye zahishenist nezahishenist adresi v mezhah granici4 64 rozryadnij sluzhbovij registr Golovna pam yat5 CA adresa kanalu rozryadi 12 18 tilki dlya chitannya vstanovlyuyetsya procesorom vvodu vivodu Tranzistornij registr6 CPUS biti inshih procesoriv 0 18 mehanizm povidomlen dlya klastera do 20 CP Tranzistornij registr7 LZC lichilnik livih nulovih rozryadiv biti 17 23 kilkist pochatkovih nulovih bit rezultatu operaciyi Tranzistornij registr AOC lichilnik odinichnih rozryadiv biti 44 50 kilkist odinichnih bit rezultatu operaciyi8 L Liva polovina 128 rozryadnogo akumulyatora Tranzistornij registr9 R Prava polovina 128 rozryadnogo akumulyatora10 SB bajt znaku akumulyatora biti 0 7 11 IND registr indikatora biti 0 19 Tranzistornij registr12 MASK 64 rozryadnij registr maskir biti 0 19 zavzhdi 1 biti 20 47 z mozhlivistyu zapisu biti 48 63 zavzhdi 0 Tranzistornij registr13 RM 64 rozryadnij registr zalishku vstanovlyuyetsya instrukciyami dilennya cilogo i z ruhomoyu komoyu Golovna pam yat14 FT 64 rozryadnij registr dilnika mozhe buti zminenij lishe instrukciyeyu load factor Golovna pam yat15 TR 64 rozryadnij tranzitnij registr Golovna pam yat16 31 X0 X15 64 rozryadni indeksni registri vsogo 16 Indeksna pam yatPam yat Redaguvati Ob yem feritovoyi pam yati vid 16K to 256K 64 rozryadnih sliv bankami po 16K Moduli pam yati bulo zanureno v mastilo dlya stabilizaciyi operacijnih harakteristik i uniknennya perepadu temperatur Programove zabezpechennya RedaguvatiSTRETCH Assembly Program STRAP MCP ne plutati z sistemoyu z takoyu samoyu nazvoyu dlya mashin Burroughs Burroughs MCP Movi programuvannya COLASL i IVY 17 Fortran 18 Div takozh RedaguvatiIBM 608 pershij obchislyuvalnij pristrij na tranzistorah kalkulyator z mozhlivistyu perekomutaciyi shem dostupnij na rinkuPrimitki Redaguvati Hocha u Stretch instrukciyi mogli pracyuvati z bajtami dovilnoyi shirini zhoden nastupnij procesor vid IBM taku shemu ne realizovuvav Odnak deyaki mashini vid Burroughs Control Data Corporation DEC General Electric RCA UNIVAC ta inshi mali pidtrimku bajta zminnoyi shirini azh do shirini mashinnogo slovaDzherela Redaguvati CDC 6600 sproektovana Sejmurom Kreyem bula majzhe vtrichi shvidsha za IBM 7030 Making a World of Difference Engineering Ideas into Reality National Academy of Engineering 2014 ISBN 0309312655 U 1964 roci CDC 6600 Kreya vitisnila Stretch z vershini najshvidshih EOM svitu Andreas Sofroniou 2013 EXPERT SYSTEMS KNOWLEDGE ENGINEERING FOR HUMAN REPLICATION ISBN 1291595090 Some Early UK FORTRAN Compilers Arhiv originalu za 27 chervnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2017 HARTRAN Overview Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2017 Widman Jake 9 zhovtnya 2008 Lessons Learned IT s Biggest Project Failures PCWorld Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 23 zhovtnya 2012 Vidoma citata prezidenta T Dzh Uotsona molodshogo de vin zapituye Chomu nas obijshla firma de pracyuye 34 lyudini z pribiralnikom vklyuchno Watson Jr memo about CDC 6600 28 serpnya 1963 Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 26 grudnya 2017 IBM Archives Stephen W Dunwell IBM Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2017 Stretch was considered a commercial failure and Dunwell was sent into Smotherman Mark Spicer Dag IBM s Single Processor Supercomputer Efforts to pursue any research he wished Wolfgang Saxon 24 bereznya 1994 S W Dunwell 80 Engineer at I B M Designed Computers The New York Times Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2017 a b v g Bob Evans Summer 1984 IBM System 360 The Computer Museum Report 8 18 Charles Cole The Remington Rand Univac LARC Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2018 Procitovano 26 grudnya 2017 a b Simmons William W Elsberry Richard B 1988 Inside IBM the Watson years a personal memoir Pennsylvania USA Dorrance s 160 ISBN 978 0805931167 Arhiv originalu za 18 chervnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2017 The memoir of a senior IBM executive giving his recollections of his and IBM s experience from World War II into the 1970s Rymaszewski E J 1981 Semiconductor Logic Technology in IBM IBM Journal of Research and Development 25 5 607 608 ISSN 0018 8646 doi 10 1147 rd 255 0603 Arhiv originalu za 11 lipnya 2017 Procitovano 9 listopada 2017 a b v g Erich Bloch 1959 The Engineering Design of the Stretch Computer Eastern Joint Computer Conference Arhiv originalu za 26 veresnya 2019 Procitovano 17 travnya 2019 Mark Smotherman July 2010 IBM Stretch 7030 Aggressive Uniprocessor Parallelism clemson edu Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 7 grudnya 2013 IBM 7030 Data Processing System Reference Manual PDF bitsavers org IBM 1961 s 34 38 Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 5 travnya 2015 Roger B Lazarus 1978 Computing at LASL in the 1940s and 1950s Departament energetiki SShA Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2017 The IBM 7030 FORTRAN System PDF Computer History Museum IBM Stretch Collection International Business Machines Corporation 1961 s 36 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 28 lyutogo 2015 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IBM 7030Usne interv yu z Dzhinom Amdalem Institut Charlza Bebbidzha Universitet Minnesoti Minneapolis Dzhin Amdal rozpovidaye pro svoyu rol u proektuvanni riznih mashin IBM zokrema 7030 STRETCH IBM 701 701A i IBM 704 IBM Stretch Collections Computer History Museum Arhivovano 6 sichnya 2018 u Wayback Machine Collection index page The IBM 7030 FORTRAN System Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine 7030 Data Processing System Arhivovano 4 serpnya 2004 u Wayback Machine IBM Archives IBM Stretch aka IBM 7030 Data Processing System Arhivovano 9 sichnya 2018 u Wayback Machine Organization Sketch of IBM Stretch Arhivovano 2 zhovtnya 2017 u Wayback Machine BRL report on the IBM Stretch Arhivovano 3 sichnya 2018 u Wayback Machine Planning a Computer System Project Stretch 1962 book Scan of copy autographed by several of the contributors Arhivovano 25 serpnya 2017 u Wayback Machine Searchable PDF file Dokumentaciya IBM 7030 u formati PDF na sajti Bitsavers org Arhivovano 18 lyutogo 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title IBM 7030 amp oldid 36748086