www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паризька Поліглотта фр Polyglotte de Paris Прим 1 9 томне видання Біблії у вигляді поліглотти 7 мовами розпочате в 1628

Паризька Поліглотта

Паризька Поліглотта (фр. Polyglotte de Paris) — 9-томне видання Біблії у вигляді поліглотти 7 мовами, розпочате в 1628—1645 роках у Франції з ініціативи адвоката Паризького парламенту Гі Мішеля Леже. Третя з «великих поліглотт», виданих в XVI—XVII століттях (після Комплютенської і Антверпенської). Незважаючи на високу поліграфічну якість і ретельну редакторську роботу, Паризька Поліглотта не отримала широкого розповсюдження. Через поділ різномовних версій Святого Письма по томах великого формату і вагу, Поліглоттою було незручно користуватись; був відсутній науковий і довідковий апарат, а також словники та граматика біблійних мов. Тривалість роботи спустошила її творців; значна частина друку так і не була реалізована. Невдача друкування Паризької Поліглотти привела до створення Лондонського видання.

Паризька Поліглотта
Перша частина п'ятого тому з текстом Євангелія від Луки (розділ 1). На лівій сторінці зверху Пешітта з паралельним латинським перекладом, внизу — арабський текст; на правій сторінці вгорі — Вульгата і грецький текст, внизу — переклад латиною арабської Євангелії
Мова іврит, грецька, сирійська мова, латина, арабська і арамейська мова
 Цей твір у Вікісховищі

Передісторія Редагувати

Проект нової Поліглотти, що містила тексти східними мовами, був запропонований в Римі епохи Контрреформації, коли католицька церква шукала в стародавніх текстах доказ легітимності свого положення в християнському світі і монополії на владу. Для боротьби проти протестантизму розглядалися проекти об'єднання під владою Риму східних церков; видання Біблії східними мовами розглядалося як важливе богословське і політична справа. Для підготовки церковнослужителів, які володіють східними мовами, у 1584 році Папа Римський Григорій XIII заснував в Римі маронітську колегію. У тому ж році Папа звелів приступити до видання текстів, службовців для «спростування і розвінчання схизматиків і єретиків на Сході», це було покладено на родину Медічі.

Ідея видання базувалася на біблійних багатомовних склепіннях XVI століття: Комплютенській і Антверпенській Поліглоттах. Першим ініціатором Паризького видання був італійський теолог-сходознавець Джамбаттиста Раймонд, який запропонував опублікувати Біблію 6 мовами східного християнства — сирійському, арабською, перською, коптською, ефіопського і церковнослов'янською. Ці мовні версії слід під'єднати до формату Антверпенского видання. Проект був підтриманий наступним Папою Римським Сікстом V. Однак надалі увагу Папи було зайнято зразковим виданням Вульгати, а після його смерті від багатомовної Біблії зовсім відмовилися.

Дж. Раймонді намагався зацікавити своїм проектом герцога Тосканського Фердинанда в 1593 році, сподіваючись хоча б здійснити арабське і сирійське видання для «окатоличення Сходу», але безуспішно. У 1610 році він знову оприлюднив план видання Поліглотти, використовуючи мотиви наукової праці: Біблія повинна бути оснащена словниками і граматиками. Його підтримав, повернувшись у 1608 році зі Стамбула, французький посол де Брев, який об'їхав увесь Левант і Північну Африку і був добре знайомий з східними християнськими церквами. Де Брев заснував в Римі друкарню, що розташовувала арабським, сирійським і перськими шрифтами. Він же залучив до роботи двох випускників маронітської колегії в Римі, в їх числі був Габріель Сіоніта. З січня 1615 року ці фірми переїхали в Париж, де де колод зацікавив проектом королеву Марію Медічі і оголосив про початок друкування П'ятикнижжя. Однак до 1618 року де Брев виявився в опалі, видання східній Біблії перейшло в руки маронітів, які не мали в Парижі покровителів.

Видання Паризької Поліглотти Редагувати

Спроби видання, розпочаті в 1619 році, провалилися через суперечки між маронітськими вченими, смерті кількох покровителів проекту і вичерпання коштів. Основну текстологічну працю робив Габріель Сіоніта, який власним коштом у 1625 році опублікував латино-сирійську Псалтир. Лише у 1627 році Гі Мішель Леже, який цікавився східними мовами і мав кошти, звернувся до проекту поліглотти, яка була схвалена Папою Урбаном VIII. Технічну сторону справи взяв на себе друкар Антуан Витре, який в 1630 році отримав звання королівського друкаря. Перші пробні сторінки були віддруковані ще в березні 1628 року, офіційно видання було затверджено Асамблеєю галльських кліриків 24 січня 1636 року. Габріель Сіоніта відповідав за видання сирійського і арабського тексту, вперше в видавничій практиці цілком забезпечивши їх огласовками. Через різноманітні конфлікти і затримки друкування Паризької поліглотти тривало 17 років і офіційно завершилося 1 жовтня 1645 року.

Видання обійшлося Леже в 300 000 франків; вже в 1646 році Мазаріні подарував йому 19 000 ліврів, що було абсолютно недостатньо для компенсації витрат. Паризька Поліглотта виявилася провальною у фінансовому відношенні і викликала критику через помилки. У значній частині вона була простим відтворенням текстів Антверпенської Поліглотти Плантена; практично не проводилося текстологічної роботи, тексти друкувалися по випадковим рукописам. Побудова видання була дуже незручною: томи були великого формату і ваги, а для порівняння різних версій тексту доводилося звертатися до різних томів. Крім того, був відсутній науковий апарат і словники. Провал Паризького видання, незважаючи на його високу поліграфічну якість, підштовхнув до життя проект Лондонської Поліглотти.

Склад видання Редагувати

Паризька Поліглотта складалася з 9 томів, формату так званого «імперського фоліо» (тобто збільшеного — 500 × 338 мм); том 5 було розділено на два напівтоми. Головною незручністю видання стало те, що біблійні книги публікувалися не у відповідності з їх порядком. Головною метою нового видання стало доповнення Комплютенської і Антверпенської Поліглотт текстами сирійського і арабського перекладів, а також самаритянських Пятикнижжям і додатковими таргумами. Одночасно вирішувалися апологетичні цілі: Паризька Поліглотта повинна була наочно доводити перевагу Вульгати. Разом з тим ніякі наукові і навчальні завдання не враховувалися редакторами Поліглотти, вона не мала наукового і порівняльного апарату. Однак її значення для біблійної текстології важко переоцінити: в її складі вперше побачили світ Сирійський Старий Завіт, самаритянське П'ятикнижжя і арабський переклад Біблії цілком.

Томи 1-4 містили текст перших п'яти томів Антверпенської Поліглотти в тому ж самому порядку, тобто Старий Завіт на івриті (ліворуч) і паралельний текст Вульгати (праворуч), на правій сторінці у два стовбчика — текст Септуагінти (праворуч) і паралельний латинський переклад (ліворуч). У «підвалі» лівої сторінки друкувався текст арамейською мовою (Таргум Йонатана) та його латинський переклад — у «підвалі» правої сторінки.

Новий Завіт, що вийшов в 1630—1633 роках, складений з двох напівтомів. Перший напівтом містив: Четвероєвангеліє надруковано окремо грецькою і за Вульгатою (її текст набраний курсивом), а також Пешіттою з латинським перекладом, в «підвалі» містилася арабська версія. Другий напівтом складають книги Нового Заповіту від Дій Апостолів до Апокаліпсису. Сирійський Новий Завіт примітний: спочатку в нього не входили малі Соборні листи і Апокаліпсис, але Габріель Сіоніта включив їх в текст за власним перекладом; ці вставки потім були відтворені і в Лондонській Поліглотті.

Тома 6-9 містили самаритянський, сирійський і арабський переклади Старого завіту. Вони будувалися в такий спосіб:

  • том 6 — П'ятикнижжя: ліворуч Пешітта з латинським перекладом, праворуч — арабський переклад з паралельним латинським текстом, в «підвалі» сторінки — ліворуч самаритянський Таргум, праворуч — самаритянськие П'ятикнижжя;
  • том 7 — історичні книги Старого Завіту сирійською і арабською мовами з паралельним латинським перекладом;
  • том 8 — переважно другоканонічні книги в тому ж порядку;
  • том 9 — пророчі книги від Ісаї до Малахії (Книга Данила тільки арабською). Тут Макавейські книги (тільки в арабському перекладі), але Друга книга Макавеїв — не в канонічному варіанті.

Масоретський текст, таргуми, Септуагінта і Вульгата друкувалися по Королівській Біблії Плантена, латинські паралельні переклади запозичувалися звідти ж. Самаритянське П'ятикнижжя було першодруком за рукописом XIV століття, придбаним в Дамаску П'єтро делла Валле в 1616 році. Самаритянський Таргум друкувався за іншим рукописом, який також привіз делла Валле. Старий Завіт Пешітти і арабський Старий Завіт були опубліковані вперше за рукописами, які до цього часц збереглися в Національній бібліотеці Франції.

У першому томі було розміщено коротку передмову, написану Жаном Моріном, з якої випливає, що укладачі Поліглотти вважали самаритянський текст старше за масоретський, а таргуми мають перевагу перед Танахом через їх месіанську спрямованость, яка відрізнялася від єврейського тексту. Складання Старого Завіту Пешітти зводилося за часів царя Соломона, а Нового Завіту — до часів апостолів. Також редактори вважали, що Книга Іова і Євангеліє від Марка спочатку були написані сирійською мовою, арабський переклад датований IV століттям. Таким чином, вони повинні були підтверджувати непогрішність і найвищу точність тексту Вульгати.

Коментарі Редагувати

  1. Повна назва: лат. Biblia hebraïca, samaritana, chaldaïca, græca, syriaca, latina, arabica, quibus textus originales totius Scripturæ Sacræ, quorum pars in editione Complutensi, deinde in Antverpiensi regiis sumptibus exstat, nunc integri ex manuscriptis toto fere orbe quæsitis exemplaribus exhibentur, — «Біблія єврейська, самаритянська, халдейська, грецька, сирійська, латинська, арабська, якісь тексти утворюють початкове Святе Письмо, частина яких дана в виданні Комплютенської, а потім і в королівському Антверпена представлена, нині для всесвітнього вживання додана з рукописів»).

Примітки Редагувати

  1. Міллер, 2001, с. 62.
  2. Міллер, 2001, с. 63.
  3. ↑ Міллер, 2001, с. 64.
  4. Міллер, 2001, с. 65.
  5. Міллер, 2001, с. 66—68.
  6. Міллер, 2001, с. 68.
  7. ↑ Єврейська Біблія, 2008, с. 779.
  8. Мецгер, 2004, с. 58, 283.
  9. The Cambridge History of the Bible: / Ed. by S. L. Greensdale. — Cambridge Univ. Press, 1975. — Т. 3: The West from the Reformation to the Present Day. — С. 452—453. — ISBN 9780521290166.
  10. Гендрікс, 1967, с. 108.
  11. Гендрікс, 1967, с. 109.
  12. Гендрікс, 1967, с. 110.
  13. ↑ Єврейська Біблія, 2008, с. 780.
  14. Мецгер, 2004, с. 58.
  15. ↑ Єврейська Біблія, 2008, с. 781.

Джерела та література Редагувати

  • Брюс Мецгер. Ранние переводы Нового Завета. Их источники, передача, ограничения / Пер. с англ. С. Бабкиной. — М. : Библейско-богословский ин-т св. апостола Андрея, 2004. — Vol. Изд. 2-е. — 552 p. — ISBN 5-89647-024-X.
  • Hebrew Bible, Old Testament: From the Renaissance to the Enlightenment [1300-1800] / Magne Sæbø (Hg.). — Göttingen : Vandenhoeck & Ruprech, 2008. — Ch. 13: The Polyglot Bibles of Antwerp, Paris and London, 1568—1658. — ISBN 9783525539828.
  • Гендрікс, D. Profitless Printing: Publication of the Polyglots // The Journal of Library History. — Univ. of Texas Press, 1967. — Т. 2, вип. 2. — С. 98—116.
  • Міллер, Петер Н. Making the Paris Polyglot Bible: Humanism and Orientalism in the Early Seventeenth Century / Ed. by H. Jaumann // Die europäische Gelehrtenrepublik im Zeitalter des Konfessionalismus. — Wiesbaden, 2001. — P. 59—85. з джерела 4 березня 2016.

Посилання Редагувати

  • Reilly, Wendell (1911). Polyglot Bibles. The Catholic Encyclopedia. Vol. 12 (англ.). New York: Robert Appleton Company. Процитовано 1 січня 2016. 
  • Bible. Polyglot. Sotheby’s. Процитовано 1 січня 2016. 


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Parizka Poliglotta fr Polyglotte de Paris Prim 1 9 tomne vidannya Bibliyi u viglyadi poliglotti 7 movami rozpochate v 1628 1645 rokah u Franciyi z iniciativi advokata Parizkogo parlamentu Gi Mishelya Lezhe Tretya z velikih poliglott vidanih v XVI XVII stolittyah pislya Komplyutenskoyi i Antverpenskoyi Nezvazhayuchi na visoku poligrafichnu yakist i retelnu redaktorsku robotu Parizka Poliglotta ne otrimala shirokogo rozpovsyudzhennya Cherez podil riznomovnih versij Svyatogo Pisma po tomah velikogo formatu i vagu Poliglottoyu bulo nezruchno koristuvatis buv vidsutnij naukovij i dovidkovij aparat a takozh slovniki ta gramatika biblijnih mov Trivalist roboti spustoshila yiyi tvorciv znachna chastina druku tak i ne bula realizovana Nevdacha drukuvannya Parizkoyi Poliglotti privela do stvorennya Londonskogo vidannya Parizka PoliglottaPersha chastina p yatogo tomu z tekstom Yevangeliya vid Luki rozdil 1 Na livij storinci zverhu Peshitta z paralelnim latinskim perekladom vnizu arabskij tekst na pravij storinci vgori Vulgata i greckij tekst vnizu pereklad latinoyu arabskoyi YevangeliyiMova ivrit grecka sirijska mova latina arabska i aramejska mova Cej tvir u Vikishovishi Zmist 1 Peredistoriya 2 Vidannya Parizkoyi Poliglotti 3 Sklad vidannya 4 Komentari 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaPeredistoriya RedaguvatiProekt novoyi Poliglotti sho mistila teksti shidnimi movami buv zaproponovanij v Rimi epohi Kontrreformaciyi koli katolicka cerkva shukala v starodavnih tekstah dokaz legitimnosti svogo polozhennya v hristiyanskomu sviti i monopoliyi na vladu 1 Dlya borotbi proti protestantizmu rozglyadalisya proekti ob yednannya pid vladoyu Rimu shidnih cerkov vidannya Bibliyi shidnimi movami rozglyadalosya yak vazhlive bogoslovske i politichna sprava Dlya pidgotovki cerkovnosluzhiteliv yaki volodiyut shidnimi movami u 1584 roci Papa Rimskij Grigorij XIII zasnuvav v Rimi maronitsku kolegiyu 2 U tomu zh roci Papa zveliv pristupiti do vidannya tekstiv sluzhbovciv dlya sprostuvannya i rozvinchannya shizmatikiv i yeretikiv na Shodi ce bulo pokladeno na rodinu Medichi 3 Ideya vidannya bazuvalasya na biblijnih bagatomovnih sklepinnyah XVI stolittya Komplyutenskij i Antverpenskij Poliglottah Pershim iniciatorom Parizkogo vidannya buv italijskij teolog shodoznavec Dzhambattista Rajmond yakij zaproponuvav opublikuvati Bibliyu 6 movami shidnogo hristiyanstva sirijskomu arabskoyu perskoyu koptskoyu efiopskogo i cerkovnoslov yanskoyu Ci movni versiyi slid pid yednati do formatu Antverpenskogo vidannya Proekt buv pidtrimanij nastupnim Papoyu Rimskim Sikstom V Odnak nadali uvagu Papi bulo zajnyato zrazkovim vidannyam Vulgati a pislya jogo smerti vid bagatomovnoyi Bibliyi zovsim vidmovilisya 3 Dzh Rajmondi namagavsya zacikaviti svoyim proektom gercoga Toskanskogo Ferdinanda v 1593 roci spodivayuchis hocha b zdijsniti arabske i sirijske vidannya dlya okatolichennya Shodu ale bezuspishno 3 U 1610 roci vin znovu oprilyudniv plan vidannya Poliglotti vikoristovuyuchi motivi naukovoyi praci Bibliya povinna buti osnashena slovnikami i gramatikami Jogo pidtrimav povernuvshis u 1608 roci zi Stambula francuzkij posol de Brev yakij ob yihav uves Levant i Pivnichnu Afriku i buv dobre znajomij z shidnimi hristiyanskimi cerkvami 4 De Brev zasnuvav v Rimi drukarnyu sho roztashovuvala arabskim sirijskim i perskimi shriftami Vin zhe zaluchiv do roboti dvoh vipusknikiv maronitskoyi kolegiyi v Rimi v yih chisli buv Gabriel Sionita Z sichnya 1615 roku ci firmi pereyihali v Parizh de de kolod zacikaviv proektom korolevu Mariyu Medichi i ogolosiv pro pochatok drukuvannya P yatiknizhzhya 5 Odnak do 1618 roku de Brev viyavivsya v opali vidannya shidnij Bibliyi perejshlo v ruki maronitiv yaki ne mali v Parizhi pokroviteliv 6 Vidannya Parizkoyi Poliglotti RedaguvatiSprobi vidannya rozpochati v 1619 roci provalilisya cherez superechki mizh maronitskimi vchenimi smerti kilkoh pokroviteliv proektu i vicherpannya koshtiv Osnovnu tekstologichnu pracyu robiv Gabriel Sionita yakij vlasnim koshtom u 1625 roci opublikuvav latino sirijsku Psaltir Lishe u 1627 roci Gi Mishel Lezhe yakij cikavivsya shidnimi movami i mav koshti zvernuvsya do proektu poliglotti yaka bula shvalena Papoyu Urbanom VIII Tehnichnu storonu spravi vzyav na sebe drukar Antuan Vitre yakij v 1630 roci otrimav zvannya korolivskogo drukarya Pershi probni storinki buli viddrukovani she v berezni 1628 roku oficijno vidannya bulo zatverdzheno Asambleyeyu gallskih klirikiv 24 sichnya 1636 roku 7 Gabriel Sionita vidpovidav za vidannya sirijskogo i arabskogo tekstu vpershe v vidavnichij praktici cilkom zabezpechivshi yih oglasovkami 8 Cherez riznomanitni konflikti i zatrimki drukuvannya Parizkoyi poliglotti trivalo 17 rokiv i oficijno zavershilosya 1 zhovtnya 1645 roku 9 Vidannya obijshlosya Lezhe v 300 000 frankiv 10 vzhe v 1646 roci Mazarini podaruvav jomu 19 000 livriv sho bulo absolyutno nedostatno dlya kompensaciyi vitrat 11 Parizka Poliglotta viyavilasya provalnoyu u finansovomu vidnoshenni i viklikala kritiku cherez pomilki U znachnij chastini vona bula prostim vidtvorennyam tekstiv Antverpenskoyi Poliglotti Plantena praktichno ne provodilosya tekstologichnoyi roboti teksti drukuvalisya po vipadkovim rukopisam Pobudova vidannya bula duzhe nezruchnoyu tomi buli velikogo formatu i vagi a dlya porivnyannya riznih versij tekstu dovodilosya zvertatisya do riznih tomiv Krim togo buv vidsutnij naukovij aparat i slovniki Proval Parizkogo vidannya nezvazhayuchi na jogo visoku poligrafichnu yakist pidshtovhnuv do zhittya proekt Londonskoyi Poliglotti 12 Sklad vidannya RedaguvatiParizka Poliglotta skladalasya z 9 tomiv formatu tak zvanogo imperskogo folio tobto zbilshenogo 500 338 mm tom 5 bulo rozdileno na dva napivtomi Golovnoyu nezruchnistyu vidannya stalo te sho biblijni knigi publikuvalisya ne u vidpovidnosti z yih poryadkom 7 Golovnoyu metoyu novogo vidannya stalo dopovnennya Komplyutenskoyi i Antverpenskoyi Poliglott tekstami sirijskogo i arabskogo perekladiv a takozh samarityanskih Pyatiknizhzhyam i dodatkovimi targumami Odnochasno virishuvalisya apologetichni cili Parizka Poliglotta povinna bula naochno dovoditi perevagu Vulgati Razom z tim niyaki naukovi i navchalni zavdannya ne vrahovuvalisya redaktorami Poliglotti vona ne mala naukovogo i porivnyalnogo aparatu Odnak yiyi znachennya dlya biblijnoyi tekstologiyi vazhko pereociniti v yiyi skladi vpershe pobachili svit Sirijskij Starij Zavit samarityanske P yatiknizhzhya i arabskij pereklad Bibliyi cilkom 13 Tomi 1 4 mistili tekst pershih p yati tomiv Antverpenskoyi Poliglotti v tomu zh samomu poryadku tobto Starij Zavit na ivriti livoruch i paralelnij tekst Vulgati pravoruch na pravij storinci u dva stovbchika tekst Septuaginti pravoruch i paralelnij latinskij pereklad livoruch U pidvali livoyi storinki drukuvavsya tekst aramejskoyu movoyu Targum Jonatana ta jogo latinskij pereklad u pidvali pravoyi storinki 13 Novij Zavit sho vijshov v 1630 1633 rokah skladenij z dvoh napivtomiv Pershij napivtom mistiv Chetveroyevangeliye nadrukovano okremo greckoyu i za Vulgatoyu yiyi tekst nabranij kursivom a takozh Peshittoyu z latinskim perekladom v pidvali mistilasya arabska versiya Drugij napivtom skladayut knigi Novogo Zapovitu vid Dij Apostoliv do Apokalipsisu Sirijskij Novij Zavit primitnij spochatku v nogo ne vhodili mali Soborni listi i Apokalipsis ale Gabriel Sionita vklyuchiv yih v tekst za vlasnim perekladom ci vstavki potim buli vidtvoreni i v Londonskij Poliglotti 14 Toma 6 9 mistili samarityanskij sirijskij i arabskij perekladi Starogo zavitu Voni buduvalisya v takij sposib tom 6 P yatiknizhzhya livoruch Peshitta z latinskim perekladom pravoruch arabskij pereklad z paralelnim latinskim tekstom v pidvali storinki livoruch samarityanskij Targum pravoruch samarityanskie P yatiknizhzhya tom 7 istorichni knigi Starogo Zavitu sirijskoyu i arabskoyu movami z paralelnim latinskim perekladom tom 8 perevazhno drugokanonichni knigi v tomu zh poryadku tom 9 prorochi knigi vid Isayi do Malahiyi Kniga Danila tilki arabskoyu Tut Makavejski knigi tilki v arabskomu perekladi ale Druga kniga Makaveyiv ne v kanonichnomu varianti 13 Masoretskij tekst targumi Septuaginta i Vulgata drukuvalisya po Korolivskij Bibliyi Plantena latinski paralelni perekladi zapozichuvalisya zvidti zh Samarityanske P yatiknizhzhya bulo pershodrukom za rukopisom XIV stolittya pridbanim v Damasku P yetro della Valle v 1616 roci Samarityanskij Targum drukuvavsya za inshim rukopisom yakij takozh priviz della Valle Starij Zavit Peshitti i arabskij Starij Zavit buli opublikovani vpershe za rukopisami yaki do cogo chasc zbereglisya v Nacionalnij biblioteci Franciyi 15 U pershomu tomi bulo rozmisheno korotku peredmovu napisanu Zhanom Morinom z yakoyi viplivaye sho ukladachi Poliglotti vvazhali samarityanskij tekst starshe za masoretskij a targumi mayut perevagu pered Tanahom cherez yih mesiansku spryamovanost yaka vidriznyalasya vid yevrejskogo tekstu Skladannya Starogo Zavitu Peshitti zvodilosya za chasiv carya Solomona a Novogo Zavitu do chasiv apostoliv Takozh redaktori vvazhali sho Kniga Iova i Yevangeliye vid Marka spochatku buli napisani sirijskoyu movoyu arabskij pereklad datovanij IV stolittyam Takim chinom voni povinni buli pidtverdzhuvati nepogrishnist i najvishu tochnist tekstu Vulgati 15 Komentari Redaguvati Povna nazva lat Biblia hebraica samaritana chaldaica graeca syriaca latina arabica quibus textus originales totius Scripturae Sacrae quorum pars in editione Complutensi deinde in Antverpiensi regiis sumptibus exstat nunc integri ex manuscriptis toto fere orbe quaesitis exemplaribus exhibentur Bibliya yevrejska samarityanska haldejska grecka sirijska latinska arabska yakis teksti utvoryuyut pochatkove Svyate Pismo chastina yakih dana v vidanni Komplyutenskoyi a potim i v korolivskomu Antverpena predstavlena nini dlya vsesvitnogo vzhivannya dodana z rukopisiv Primitki Redaguvati Miller 2001 s 62 Miller 2001 s 63 a b v Miller 2001 s 64 Miller 2001 s 65 Miller 2001 s 66 68 Miller 2001 s 68 a b Yevrejska Bibliya 2008 s 779 Mecger 2004 s 58 283 The Cambridge History of the Bible Ed by S L Greensdale Cambridge Univ Press 1975 T 3 The West from the Reformation to the Present Day S 452 453 ISBN 9780521290166 Gendriks 1967 s 108 Gendriks 1967 s 109 Gendriks 1967 s 110 a b v Yevrejska Bibliya 2008 s 780 Mecger 2004 s 58 a b Yevrejska Bibliya 2008 s 781 Dzherela ta literatura RedaguvatiBryus Mecger Rannie perevody Novogo Zaveta Ih istochniki peredacha ogranicheniya Per s angl S Babkinoj M Biblejsko bogoslovskij in t sv apostola Andreya 2004 Vol Izd 2 e 552 p ISBN 5 89647 024 X Hebrew Bible Old Testament From the Renaissance to the Enlightenment 1300 1800 Magne Saebo Hg Gottingen Vandenhoeck amp Ruprech 2008 Ch 13 The Polyglot Bibles of Antwerp Paris and London 1568 1658 ISBN 9783525539828 Gendriks D Profitless Printing Publication of the Polyglots The Journal of Library History Univ of Texas Press 1967 T 2 vip 2 S 98 116 Miller Peter N Making the Paris Polyglot Bible Humanism and Orientalism in the Early Seventeenth Century Ed by H Jaumann Die europaische Gelehrtenrepublik im Zeitalter des Konfessionalismus Wiesbaden 2001 P 59 85 Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2016 Posilannya RedaguvatiReilly Wendell 1911 Polyglot Bibles The Catholic Encyclopedia Vol 12 angl New York Robert Appleton Company Procitovano 1 sichnya 2016 Bible Polyglot Sotheby s Procitovano 1 sichnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Parizka Poliglotta amp oldid 40130651