Павелецька станція метро Замоскворіцька лінія Координати 55 43 50 пн ш 37 38 11 сх д 55 73056 пн ш 37 63639 сх д 55 7305

Координати: 55°43′50″ пн. ш. 37°38′11″ сх. д. / 55.73056° пн. ш. 37.63639° сх. д. / 55.73056; 37.63639

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Павелецька (станція метро).

«Павеле́цька» (рос. Павелецкая) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Новокузнецька» і «Автозаводська», на території району «Замоскворіччя» Центрального адміністративного округу міста Москви. Є пам'ятником архітектури, в 2010 році встановлена відповідна дошка.

Павелецька
Московський метрополітен Замоскворіцька лінія
Загальні дані
Тип	колонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення	33,5 м
Проєктна назва	«Павелецький вокзал», «Донбаська»
Кількість	1
Тип	Острівна
Форма	Пряма
Дата відкриття	20 листопада 1943 року
Архітектор(и)	О. М. Душкін, Н. С. Князев(рос.)
Архітектор(и) вестибюлів	О. М. Душкин, Н. С. Князев (рос.) (південний); М. Дж. Коллі, И. Н. Кастель (рос.) (північний)
Інженер(и)-конструктор(и)	А. М. Пирожкова, М. Семиз(рос.), Б. Уманский(рос.), В. И. Дмитриев(рос.)
Будівельник(и)	Шахта № 406 (БМУ-7) Мосметробуду
Пересадка на	Павелецька Москва-Пасажирська-Павелецька А: 13, 106, 158, 632, Б, К, н8; Тм: А, 3, 38, 39
Виходи до	будівля Павелецького вокзалу, Павелецька площа, вулиця Зацепа і Дубининська, Садове кільце (Валова вулиця і вулиця Зацепський Вал), Новокузнецька вулиця
Час відкриття	5:35
Час закриття	1:00
Код станції	030

Легенда

Оборотні тупики

ССГ до АПЛ

ССГ до КЛ, КРЛ, СТЛ

Павелецька

Автозаводська

Технопарк

Нагатінський метроміст

через р. Москву

Історія ред.

Станція відкрита у складі третьої черги будівництва Московського метрополітену під час Німецько-радянської війни 20 листопада 1943 на діючому перегоні «Площа Свердлова» (наразі — «Театральна») — «Завод імені Сталіна» (наразі — «Автозаводська»). З 1 січня 1943 потяги на вже діючій дільниці «Театральна» — «Автозаводська» прямували через «Павелецьку» без зупинки.

Назва станції дано по розташованому поблизу Павелецькому вокзалу. Тунель переходу з Кільцевої на Замоскворіцьку лінію є однією з найдовших пересадок метро в Москві.

По війні станція проходила тривалу реконструкцію за проєктом, близьким до первинного. Перебудова станції з пілонної в колонну почалася з короткої ділянки в три колонних секції біля північного виходу в 1950 році. Ця ділянка станції була відкрита 21 лютого 1953. Після цього перебудова здійснювалася між північним виходом і центром станції, ця ділянка відкрилася 30 липня 1955 разом з одним спуском в новий перехід на станцію Кільцевої лінії. Остання ділянка, від центру станції (включаючи другий спуск в перехід) до збереженої понині пілонної ділянки станції, було перебудовано з пілонної в колонну до 20 квітня 1959. Реконструкцію пілонної ділянки біля південного виходу було вирішено не проводити унаслідок необхідності закриття на період реконструкції напруженого виходу зі станції до Павелецького вокзалу.

Вестибюлі та пересадки ред.

21 лютого 1953 в ході першого етапу реконструкції станції було відкрито північний ескалаторний тунель до спільного вестибюлю з однойменною станцією Кільцевої лінії . Таким чином, з'явилася можливість здійснення пересадки між станціями. У ході другого етапу реконструкції станції 30 липня 1955 було відкрито прямий перехід з центру станції (лише північний сходовий спуск) через довгий пішохідний тунель. 20 квітня 1959 з закінченням реконструкції було відкритий південний сходовий спуск у пішохідний тунель.

У результаті реконструкції Павелецького вокзалу, проведеної в 1980-х роках, південний вестибюль станції був наполовину знесений, і його фасад вбудований в нині існуючу будівлю Павелецького вокзалу, площа якого збільшилася в 6 разів. Одночасно був споруджений вихід безпосередньо в будівлю вокзалу. На початок 2020-х фасад південного вестибюля, що зберігся, можна побачити всередині будівлі Павелецького вокзалу.

Технічна характеристика ред.

Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 33,5 метра), з однією прямою острівною платформою. Споруджена за індивідуальним проєктом. За первісним проєктом станція була пілонною, лондонського типу: центральний зал був відсутній. До 1959 була проведена реконструкція станції, в результаті якої «Павелецька» стала колонною, добудували центральний зал. Початкові пілони збережені лише на невеликій ділянці у південному торці станції.

Колійний розвиток ред.

Станція без колійного розвитку.

Оздоблення ред.

Колони і колійні стіни оздоблені білим мармуром, пілони оздоблені світло-рожевим мармуром «уфалєй», підлога викладена сіро-рожевим гранітом. Світильники розміщені у кесонах склепіння центрального залу. Художнє оздоблення «Павелецької» присвячено історії збройних сил СРСР. Центральний зал станції прикрашено бронзовими медальйонами і ліпним орнаментом. На одній зі стін наземного вестибюля розташоване мармурове панно.

Посилання ред.

«Павелецька» на офіційному сайті Московського метрополітену(рос.)
«Павелецька», початковий проєкт [ 3 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
«Павелецька» на сайті Артемія Лебедєва metro.ru [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
«Павелецька» на news.metro.ru [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
«Павелецька» на KartaMetro.info — Міський транспорт, виходи в місто і схема станції на супутниковій карті Москви.
«Павелецька» на Яндекс. Картах

Попередня станція	Лінія	Наступна станція
Новокузнецька		Замоскворіцька лінія		Автозаводська