www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білаш Олександр Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білаш Олекса ндр Іва нович Біла ш 6 березня 1

Білаш Олександр Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білаш.

Олекса́ндр Іва́нович Біла́ш (6 березня 1931, Градизьк, Глобинський район (нині — Полтавщина), Українська СРР — 6 травня 2003, Київ, Україна) — український композитор жанрів класичної та популярної музики, Народний артист СРСР, Герой України, Лауреат Шевченківської премії.

Білаш Олександр Іванович
Народився 6 березня 1931(1931-03-06)
Градизьк, Глобинський район, Українська СРР, СРСР
Помер 6 травня 2003(2003-05-06) (72 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність композитор, музичний педагог, поет, письменник, кінокомпозитор
Alma mater Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Заклад Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Роки активності 1956 — 2003
Жанр пісня
Нагороди
IMDb ID 0082113
Сайт composersukraine.org/index.php?id=2397

Життєпис Редагувати

Пам'ятник Білашу в Градизьку. Встановлено навесні 2012 року
Меморіальна дошка на честь Олександра Івановича Білаша на вул. Євгена Чикаленка, 8 у Києві: «де він жив і творив»

Народився 6 березня 1931 року в Градизьку (нині Глобинського району Полтавської області України) в музичній сім'ї: мати — Євдокія Андріївна — вважалася першою співачкою на сільських сходинах, а батько — Іван Опанасович — грав на балалайці, на гітарі і взагалі на всьому, що потрапляло до його рук.

У 1946 році намагався вступити до Полтавського музичного училища, проте не був прийнятий «через відсутність музичного слуху». Рік навчався в Київській музичній вечірній школі, де музику викладали брати Георгій і Платон Майбороди. Розвантажував вагони на вокзалі, підробляв у школах, грав в ресторанах.

У 1948—1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка. У 1957 році закінчив Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) по класу композиції у М. М. Вілінського.

У 1956—1961 роках — викладач теорії музики Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Найбільш відомий як автор пісень (близько 500). Автор романсів, балад, опери «Гайдамаки» за поемою Тараса Шевченка, оперет, ораторій і музики до кінофільмів. Плідно співпрацював з Симфонічним оркестром Держтелерадіо України під керівництвом Вадима Гнєдаша. Майже всі його твори записані в фонд Українського радіо з цим оркестром.Творчість Білаша О.І. носить яскраво виражену спадщину української пісенності. І як доказ того його творчий здобуток.

Автор 9-ти поетичних збірок, в тому числі «Мелодія» (1977), «Мамине крило» (1999), «Шурась» (2001). Написав музику до кінофільмів «Катя-Катюша», «Сон», «Роман і Франческа», «Небезпечні гастролі». Найбільш популярними піснями автора вважаються «Два кольори» та «Ясени».

У 1976—1994 роках — голова правління Київської організації Спілки композиторів України. З 1968 року — заступник голови правління Спілки композиторів Української РСР. Член Спілки письменників України (2000). З 1992 року — член Комітету з Державних премій України ім. Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України. Один із засновників Українського фонду культури.

Помер 6 травня 2003 року в Києві після інсульту. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

В журналі «Перець» № 10 за 1975 рік розміщено дружній жарж А. Арутюнянца, присвячений О. Білашу.

Нагороди та відзнаки Редагувати

Твори Редагувати

Опери Редагувати

  • «Гайдамаки» (за однойменною поемою Тараса Шевченка, 1965)
  • моноопера «Балада війни» (1971)
  • моноопера «Сповідь білого тюльпана» (за однойменною поемою Лариси Слюсак)
  • «Прапороносці» (1985)

Ораторія Редагувати

  • «Вишневий вітер» (1989)

Оперети Редагувати

  • «Легенда про Київ» (1982)
  • «Дзвони Росії» (1982)
  • «Чиста криниця»
  • мюзикл «Пригоди Буратіно»

Для симфонічного оркестру Редагувати

«Скерцо», «Весняна сюїта»(1959), балетна сюїта «Буратіно» (1961), поема «Павло Корчагін» (1965)

Для голосу у супроводі симфонічного оркестру Редагувати

«Вокаліз» для мецо-сопрано в 5 частинах(1965)

Романси Редагувати

  • «Кленова алея», слова С. Щипачова.
  • «Ви знаєте, як липа шелестить», слова П. Тичини.
  • «Было так — я любил и страдал…», слова В. Висоцького (з музики до кінофільму «Небезпечні гастролі»).

Пісні Редагувати

Музика для спектаклів і радіопередач Редагувати

Написав музику до художнього біографічного фільму про Тараса Шевченка «Сон» (1964, режисер Володимир Денисенко, Київська кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка). Побудована на українському народному мелосі, вона посилює емоційне звучання твору, сприяє глибшому розкриттю образу поета.

З цієї музики нині часто виконується як окремий твір пісня «Лелеченьки» (сл. Д.Павличка).

Музика для художніх кінофільмів Редагувати

Інше Редагувати

«Величальна Полтаві» та «Полтавська полька», присвячені батьківщині композитора.

Громадська діяльність Редагувати

Був одним з фундаторів Українського фонду культури

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Улас Золотоноша (29.01.2009). . Народна правда. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020. 
  3. ↑ Діячі науки і культури України, 2007, с. 43-46.
  4. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2021. 
  5. ↑ . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021. 
  6. Доповідь Бориса Олійника на урочистостях з нагоди 20-ліття Українського фонду культури [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.] borys-oliynik.info

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilash Oleksa ndr Iva novich Bila sh 6 bereznya 1931 Gradizk Globinskij rajon nini Poltavshina Ukrayinska SRR 6 travnya 2003 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij kompozitor zhanriv klasichnoyi ta populyarnoyi muziki Narodnij artist SRSR Geroj Ukrayini Laureat Shevchenkivskoyi premiyi Bilash Oleksandr IvanovichNarodivsya 6 bereznya 1931 1931 03 06 1 Gradizk Globinskij rajon Ukrayinska SRR SRSRPomer 6 travnya 2003 2003 05 06 1 72 roki Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist kompozitor muzichnij pedagog poet pismennik kinokompozitorAlma mater Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoZaklad Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla DragomanovaRoki aktivnosti 1956 2003Zhanr pisnyaNagorodi Premiya imeni Petra ArtemenkaIMDb ID 0082113Sajt composersukraine org index php id 2397 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi ta vidznaki 3 Tvori 3 1 Operi 3 2 Oratoriya 3 3 Opereti 3 4 Dlya simfonichnogo orkestru 3 5 Dlya golosu u suprovodi simfonichnogo orkestru 3 6 Romansi 3 7 Pisni 3 8 Muzika dlya spektakliv i radioperedach 3 9 Muzika dlya hudozhnih kinofilmiv 3 10 Inshe 4 Gromadska diyalnist 5 Dzherela 6 Primitki 7 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Pam yatnik Bilashu v Gradizku Vstanovleno navesni 2012 roku nbsp Memorialna doshka na chest Oleksandra Ivanovicha Bilasha na vul Yevgena Chikalenka 8 u Kiyevi de vin zhiv i tvoriv Narodivsya 6 bereznya 1931 roku v Gradizku nini Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini v muzichnij sim yi mati Yevdokiya Andriyivna vvazhalasya pershoyu spivachkoyu na silskih shodinah a batko Ivan Opanasovich grav na balalajci na gitari i vzagali na vsomu sho potraplyalo do jogo ruk 2 U 1946 roci namagavsya vstupiti do Poltavskogo muzichnogo uchilisha prote ne buv prijnyatij cherez vidsutnist muzichnogo sluhu Rik navchavsya v Kiyivskij muzichnij vechirnij shkoli de muziku vikladali brati Georgij i Platon Majborodi Rozvantazhuvav vagoni na vokzali pidroblyav u shkolah grav v restoranah U 1948 1952 rokah navchavsya v Zhitomirskomu muzichnomu uchilishi im V S Kosenka U 1957 roci zakinchiv Kiyivsku konservatoriyu nini Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I Chajkovskogo po klasu kompoziciyi u M M Vilinskogo U 1956 1961 rokah vikladach teoriyi muziki Kiyivskogo pedagogichnogo institutu im M Gorkogo nini Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova Najbilsh vidomij yak avtor pisen blizko 500 Avtor romansiv balad operi Gajdamaki za poemoyu Tarasa Shevchenka operet oratorij i muziki do kinofilmiv Plidno spivpracyuvav z Simfonichnim orkestrom Derzhteleradio Ukrayini pid kerivnictvom Vadima Gnyedasha Majzhe vsi jogo tvori zapisani v fond Ukrayinskogo radio z cim orkestrom Tvorchist Bilasha O I nosit yaskravo virazhenu spadshinu ukrayinskoyi pisennosti I yak dokaz togo jogo tvorchij zdobutok Avtor 9 ti poetichnih zbirok v tomu chisli Melodiya 1977 Mamine krilo 1999 Shuras 2001 Napisav muziku do kinofilmiv Katya Katyusha Son Roman i Francheska Nebezpechni gastroli Najbilsh populyarnimi pisnyami avtora vvazhayutsya Dva kolori ta Yaseni 3 U 1976 1994 rokah golova pravlinnya Kiyivskoyi organizaciyi Spilki kompozitoriv Ukrayini Z 1968 roku zastupnik golovi pravlinnya Spilki kompozitoriv Ukrayinskoyi RSR Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini 2000 Z 1992 roku chlen Komitetu z Derzhavnih premij Ukrayini im T Shevchenka pri Kabineti Ministriv Ukrayini Odin iz zasnovnikiv Ukrayinskogo fondu kulturi 3 Pomer 6 travnya 2003 roku v Kiyevi pislya insultu Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 52a V zhurnali Perec 10 za 1975 rik rozmisheno druzhnij zharzh A Arutyunyanca prisvyachenij O Bilashu 4 5 Nagorodi ta vidznaki RedaguvatiLaureat premiyi imeni M Ostrovskogo 1967 Laureat Vsesoyuznoyi premiyi Leninskogo komsomolu 1968 Zasluzhenij diyach mistectv URSR z 1969 roku Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR imeni T G Shevchenka 1975 5 Narodnij artist URSR 1977 Narodnij artist SRSR 1990 Geroj Ukrayini 2001 Tvori RedaguvatiOperi Redaguvati Gajdamaki za odnojmennoyu poemoyu Tarasa Shevchenka 1965 monoopera Balada vijni 1971 monoopera Spovid bilogo tyulpana za odnojmennoyu poemoyu Larisi Slyusak Praporonosci 1985 Oratoriya Redaguvati Vishnevij viter 1989 Opereti Redaguvati Legenda pro Kiyiv 1982 Dzvoni Rosiyi 1982 Chista krinicya myuzikl Prigodi Buratino Dlya simfonichnogo orkestru Redaguvati Skerco Vesnyana syuyita 1959 baletna syuyita Buratino 1961 poema Pavlo Korchagin 1965 Dlya golosu u suprovodi simfonichnogo orkestru Redaguvati Vokaliz dlya meco soprano v 5 chastinah 1965 Romansi Redaguvati Klenova aleya slova S Shipachova Vi znayete yak lipa shelestit slova P Tichini Bylo tak ya lyubil i stradal slova V Visockogo z muziki do kinofilmu Nebezpechni gastroli Pisni Redaguvati Vihola sl B Olijnika Vpali rosi na pokosi sl D Pavlichka Dva kolori sl D Pavlichka Zhuravka sl V Yuhimovicha Zabilili snigi sl B Olijnika Kvitonki vi kviti sl O Sitnika Oj ne rizh kosu sl M Tkacha Sinu kachki letyat sl M Tkacha Cvitut osinni tihi nebesa sl A Malishka Yaseni sl M Tkacha Mamini ruki sl M Tkacha Snig na zelenomu listi sl M Tkacha Lastivka sl M TkachaMuzika dlya spektakliv i radioperedach Redaguvati Napisav muziku do hudozhnogo biografichnogo filmu pro Tarasa Shevchenka Son 1964 rezhiser Volodimir Denisenko Kiyivska kinostudiya hudozhnih filmiv imeni Oleksandra Dovzhenka Pobudovana na ukrayinskomu narodnomu melosi vona posilyuye emocijne zvuchannya tvoru spriyaye glibshomu rozkrittyu obrazu poeta Z ciyeyi muziki nini chasto vikonuyetsya yak okremij tvir pisnya Lelechenki sl D Pavlichka Muzika dlya hudozhnih kinofilmiv Redaguvati 1960 Katya Katyusha 1960 Roman i Francheska 1962 Movchat tilki statuyi 1962 Sejm vihodit iz beregiv 1964 Son 1966 Bur yan 1967 Kiyivski melodiyi 1968 Na Kiyivskomu napryamku 1969 Nebezpechni gastroli uvertyura kupleti Bengalskogo balada romans 1969 Vazhkij kolos 1970 Mizh visokimi hlibami 1970 Chortova dyuzhina 1971 Lada z krayini berendeyiv 1973 Novosillya 1973 Do ostannoyi hvilini 1973 Povist pro zhinku 1976 Dniprovskij viter kinoalmanah noveli Chari ochereti Na kosi 1983 Vir 1985 Zhenihi Legendarnij Sevastopol Duma pro misto Inshe Redaguvati Velichalna Poltavi ta Poltavska polka prisvyacheni batkivshini kompozitora Gromadska diyalnist RedaguvatiBuv odnim z fundatoriv Ukrayinskogo fondu kulturi 6 Dzherela RedaguvatiBilash Oleksandr Ivanovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 67 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Zolotij fond ukrayinskoyi estradi Arhivovano 26 listopada 2016 u Wayback Machine Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Lideri Ukrayini Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini Vidavnictvo K I S Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Za zag red A P Kocura N V Teres Kiyiv Knigi XXI 2007 464 s ISBN 978 966 8653 95 7 D Pavlichko pro pisnyu Dva kolori fragment dokumentalnogo filmu virobnictva PRIME prodyuserskij centr D Pavlichko pro ne pidpisannyam L Kravchukom novogo soyuznogo dogovoru fragment dokumentalnogo filmu virobnictva PRIME prodyuserskij centr Primitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ulas Zolotonosha 29 01 2009 Peredi mnoyu klavishi lezhat Narodna pravda Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 15 02 2020 a b Diyachi nauki i kulturi Ukrayini 2007 s 43 46 Zhurnal perec 1975 10 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2021 a b Zhurnal perec 1981 05 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 Dopovid Borisa Olijnika na urochistostyah z nagodi 20 littya Ukrayinskogo fondu kulturi Arhivovano 23 serpnya 2013 u Wayback Machine borys oliynik infoPosilannya RedaguvatiNoti pisen Oleksandra Bilasha Teksti pisen na muziku Oleksandra Bilasha Arhivovano 9 lipnya 2008 u Wayback Machine Krop T Hochu prodovzhiti zhittya batkovih tvoriv Tetyana Krop Ukrayina moloda 2011 35 36 4 ber Oleksandr Bilash Arhivovano 24 bereznya 2012 u Wayback Machine kinokolo ua storinka na sajti NSKU Arhivovano 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bilash Oleksandr Ivanovich amp oldid 40440857