www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вілінський Микола Миколайович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вілінський Микола Миколайович Вілінський

Вілінський Микола Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вілінський.

Микола Миколайович Вілінський (20 квітня (2 травня) 1888(18880502), Голта, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 7 вересня 1956, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський український композитор і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951). Двоюрідний брат співачки Ксенії Держинської (1889–1951) та музикознавця Олександра Оссовського (1871–1957). Віддалений родич письменниці Марії Вілінської.

Микола Вілінський
Микола Вілінський
Народився 20 квітня (2 травня) 1888(1888-05-02)
Голта, Врадіївська волость, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 7 вересня 1956(1956-09-07) (68 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність композитор, педагог
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Роки активності з 1919
Діти Ірина Вілінська, педагог-вокаліст, композитор
Нагороди

Життєпис Редагувати

Походить з роду спадкових дворян, батько Микола Олександрович, мати урожд. Черкунова Валентина Никифорівна, походить з роду Залізняків. Почав серйозно займатися музикою самостійно в роки навчання в Ананїевській гімназії. У 1906–1912 роках навчався на юридичному факультеті Новоросійського університету в Одесі, у 1912–1919 роках — в Одеській консерваторії по класу композиції Вітольда Малішевського, учня М. А. Римского-Корсакова й першого ректора, заснованої ним Одеської консерваторії (1913). Збереглися спогади про те, що Малішевський, назавжди залишаючи Одесу побоюючись репресій, намагався забрати свого улюбленого учня Миколу Вілінського разом з родиною в еміграцію.

З 1920 року Вілінський викладав в Одеській консерваторії, затверджений у званні професора (1926). Очолював Одеську обласну організацію Спілки композиторів України [3]. В 1930-і роки в нього вчилися по класі спеціальної гармонії Еміль і Ліза Гілельси, Давид Ойстрах, Яків Зак й ряд інших видатних музикантів. У роки війни був евакуйований у Ташкент, де працював професором у Ташкентській консерваторії, з 1944 року завідувач кафедри Теорії Музики Київської консерваторії.

Творчість Редагувати

Микола Вілінський — автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Микола Вілінський вважається засновником баладного жанру в українській фортепіанній музиці.

В 20-і роки композитор створив «Баладу у формі варіація на українську народну тему» op. 5, п'єси «Мрії» й «Роздуми» op. 7 (1925 рік), «Елегійну сюїту» op.8 (1914–1925 роки), «Дитячий альбом» — вісім п'єс у чотири руки op. 11 (1925).

До юнацьких творів композитора належать мініатюри без опусу: «Смутна пісенька», «Жалібний марш», «Дві мазурки», «Елегія», «Вальс», «Марш» (1905–1909), «Прелюдії No.1 й No. 2» (1909, заново відредаговані в 1949 й 1925 роках). «Прелюдія для лівої руки», «Фуга» сі-бемоль мінор, «Російські варіації в епічному стилі на оригінальну тему» op. 3 (1913—1914).

Пізніше М. Вілінський пише «Зразкові варіації» op.29 (як допомога з курсу гармонії для студентів-композиторів — 1947), «Варіації No 1 й No 2.» op. 33 (1949 рік), «Чотири мініатюри пам'яті А. Лядова» op. 40 (1956 рік).

У 1920–1930-х роках М. Вілінський зіграв велику роль у розвитку національної музичної культури Молдавії. Він багато їздив по самих глухих її районах і збирав народні пісні й танцювальні мелодії. У результаті багаторічної кропіткої роботи була видана велика їхній кількість, ці твори ввійшли в репертуар капели Дойна, крім того, з'явилися 3 сюїти для симфонічного оркестру на молдавські народні теми й кантата «Молдавія» для хору, солістів і симфонічного оркестру op. 21 (1937–1939). У Молдавії стали працювати його учні: Давид Гершфельд, що пізніше став директором Кишинівської консерваторії, Леонід Гуров та інші.

М. Вілінський брав участь у виданні зібрання творів Миколи Лисенка. Він редагував ХІІІ й XIV томи, причому частину невиданих творів він відновив по чернетках, а незакінчені роботи композитора з доручення редакційної колегії закінчив.

Серед учнів Вілінського композитори Костянтин Данькевич, Олександр Білаш, Леонід Гуров, Серафим Орфеєв, Оскар Фельцман, Давид Гершфельд, Георгій Мірецький, В. Феміліді, Антон Муха.

Нагороджений орденами Леніна й Знак Пошани. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Про Миколу Вілінського Редагувати

Микола Миколайович Вілінський був прекрасним музикантом і прекрасною людиною. На всіх його творах лежить печать справжнього таланту і всі вони показують тонкий смак і велику професійну майстерність автора. Що стосується Миколи Миколайовича як людини, то всі, хто хоч зрідка зустрічався з ним, не могли не пересвідчитися в його високих душевних якостях, що виявлялися протягом усього його життя

Борис Лятошинський

Разом з Косенком, Лятошинським, Ревуцьким та іншими українськими майстрами Вілінський сприяв процесу кристалізації національних рис в українській фортепіанній культурі.

Українська фортепіанна музика. Хрестоматія.

Список творів Редагувати

Фортепіанні твори

  • Опус без номера. П'єси для фортепіано: Сумна пісенька, Траурний марш, Дві мазурки, Елегія, Вальс, Марш «Ту-ту». Прелюд No 1, Прелюд No 2, Прелюд No 3, Прелюд для лівої руки.(«Советский композитор», K., 1961)
  • Опус 2. Фуга для фортепіано. 1913 р.
  • Опус 3. «Російські варіації в епічному стилі» для фортепіано на оригінальну тему. 1914 р.
  • Опус 4. «Балада у формі варіацій для фортепіано на українську народну тему». 1917–1925 рр. («Мистецтво», К., 1939 і 1950)
  • Опус 5. «Етюд-скерцо» для фортепіано. 1918 р.
  • Опус 6. «Елегійна сюїта» — вісім прелюдій для фортепіано. 1914–1918 рр. («Музгиз», М., 1926).
  • Опус 7. Дві п'єси для фортепіано: «Мрія», «Роздуми» («Музгиз», М., 1926)
  • Опус 10. Соната для скрипки та фортепіано. 1929 р.
  • Опус 11. «Дитячий альбом» — вісім п'єс для фортепіано в 4 руки. 1925 р. («Мистецтво», К., 1940).
  • Опус 29. Взірцеві варіації для фортепіано. Посібник з курсу гармонії для студентів-композиторів. 1947 р.
  • Опус 33. No 1. Варіації на оригінальну тему (Д-дур) для фортепіано. 1949 р. No 2. Варіації для фортепіано. 1949 р.
  • Опус 40. «Чотири мініатюри пам'яті А. Лядова» для фортепіано. 1951 р.

Симфонічні, вокально-симфонічні, хорові твори

  • Опус 1. «Характеристичні танці», сюїта для симфонічого оркестру. 1910 р.
  • Опус 16. Сюїта No 1 на молдавські народні пісні для симфонічного оркестру.1932 р.
  • Опус 17. Сюїта No 2 на молдавські теми для симфонічного оркестру. 1933 р.
  • Опус 18. «Похідний марш» для духового оркестру. 1935 р.
  • Опус 21. «Молдавія» — кантата для хору, солістів, симфонічного оркестру на слова Л. Корняну. 1937–1939 рр.
  • Опус 22. Музика до кінофільму « Щастя бути молодим» (Одеська кіностудія).1937 р.
  • Опус 24. Обробка «Заповіту» Т. Г. Шевченка для хору та симфонічного оркестру. 1939 р.
  • Опус 28. Сюїта No 3 на теми молдавських народних пісень для симфонічного оркестру 1944–1945 рр.
  • Опус 39. Обробка пісні «Стоїть гора високая» для хору, солістів, симфонічного оркестру. 1951 р.
  • Опус 41. «Балетна сюїта» в 4 частинах для симфонічного оркестру. 1956 р.
  • Опус без номера. Хори на тексти П. Тичини (Рукописи не знайдено).

Камерно-вокальні твори (романси й пісні, обробки українських, російських, молдавських пісень)

  • Опус без номера. Романси та пісні на слова О. К. Толстого: «Ушкуйник», «Грядой клубится белою…», «Деревцо мое миндальное», «О, если б ты могла хоть на единый миг…», «Спесь», «Я тебя целовала» на слова А. Майкова,, «Какой тяжелый сон» на слова В.Соловйова. «Яскраві зіроньки горять» на слова М. Мінського. 1908—1913 рр.
  • Опус без номера. «Пісню втомлено співати» і «За світлом тінь», слова О. Вілінської.1915 р.
  • Опус 8. «Гуморески», чотири пісні на слова Кузьми Пруткова. 1920 р.
  • Опус без номера. Два романси на слова О. Вілінської: «Бузок», «Куди не поглянь — урочистий простір». 1925 р.
  • Опуси 14, 15, 18, 20. 28 обробок молдавських народних пісень для голосу соло, для хору та фортепіано. 1930 — 1937 рр. Деякі з них надруковано в збірнику, виданому Комітетом в справах мистетцв Молдавської РСР у 1940 р.
  • Опус без номера. Дві пісні на слова О. С. Пушкіна: «До Чаадаєва», «Стрекотуха білобока». 1937 р. (Для журналу «Радянська музика», No 6, 7 за 1937 р.)
  • Опус 25. Обробка восьми молдавських народних пісень для голосу та фортепіано.1941 р.
  • Опус 26. П"ять обробок узбецьких народних пісень для голосу та фортепіано. 1942 р.
  • Опус 30. Чотири обробки молдавських народних пісень для голосу та фортепіано, записаних від А.Борща.
  • Опус 31. Обробки українських народних пісень: 1. «Стоїть явір над водою»(Советский композитор, К., 1961), «Ой вербо, вербо», «Про Кармалюка», «Ой джигуне…» («Советский композитор», К., 1960). 1949 р.
  • Опус 32. Дві обробки російських народних пісень: «Утес», «Ах, летят утки…»(Советский композитор, К., 1960). 1949 р.
  • Опус 35. Три обробки українських народних пісень: «У вишневому садочку», «Ой світи, місяченьку», «Іде дощ» («Советский композитор», К., 1961).1950 р.
  • Опус 36. Обробка російської народної пісні «Вниз по Волге-реке» для баса і фортепіано. 1950 р.
  • Опус 37. Дві обробки молдавських народних пісень для голосу і фортепіано: «Гей, моя зозуля», "Тракторул ". 1951 р.

Редагування

  • Редагування і завершення фп. тв. М.Лисенка, п'єс для скр. з фп. В. Косенка.
  • Дослідження, розвідки, статті, зокрема — Особливості структури молдавських народних пісень// Рад. музика, 1938, № 4.

Примітки Редагувати

  1. Валентина Назаренко, Уроки музики Ірини Вілінської http://www.day.kiev.ua/308499 [ 29 січня 2011 у Wayback Machine.]
  2. У ряді видань і наступних передруків у Інтернеті дати зазначені неправильно. Джерелом невірної інформації послужила стаття із грубими помилками (авт. Сидоренко) у Музичній енциклопедії, т.1, 1973, ред. Ю. В. Келдиш. [1] [ 21 лютого 2009 у Wayback Machine.](GFDL)
  3. Елегія про Миколу Вілінського [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] — День, 23 квітня 2008
  4. Лисенко С., Чернецький Є. Правобережна шляхта, кінець XVIII-перша половина XIX ст. Довідник. Біла Церква, Видавець Олександр Пшонківський, 2007.
  5. Бабка Миколи Вілінського, Ксенії Держинської (двоюрідна сестра) та Олександра Оссовського (двоюрідний брат) була Олександра Максимівна Залізняк, див. Валентина Назаренко, Елегія про Миколу Вілінського в списку літератури.
  6. Див. статтю Одеса [2] [ 13 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  7. Див., наприклад, Клин В. Л. Українська радянська музика (1917—1977), Київ, «Наукова Думка», стр. 66.
  8. Елегія про Миколу Вілінського http://www.day.kiev.ua/200537/ [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.]
  9. Українська радянська фортепіанна музика. Хрестоматія. Том 1, частина 2-га. «Музична Україна», Київ −1975.
  10. Дружина композитора — Олена Петрівна Вілінська (1892—1969)

Посилання Редагувати

Література та джерела Редагувати

  • Віктор Анісімов, Композитор М. М. Вілінський (нарис про життя і діяльність), Радянська Музика 1, 1938, «Мистецтво».
  • М. М. Михайлов. М. М. Вілінський. Київ, 1962.
  • Энциклопедический Музыкальный Словарь. Сост. Б. С. Штейнпресс и И. М. Ямпольский. Издание второе исправленное и дополненное. Издательство «Советская Энциклопедия», Москва 1966.
  • М.Вілінський, Від редакції, в М.Лисенко, Твори для Фортепіано, Зібрання творів в двадцяти томах, Том XIII, Музична редакція М. М. Вілінського, «Мистецтво», 1952
  • Про М. М. Вілінського. Українська Радянська Фортепіанна Музика. Хрестоматія. Том 1, частина 2 . Музична Україна, Київ 1975.
  • А.Билаш, «Незабываемое. Дань уважения художнику». Вечерний Киев, 4 мая 1988г.
  • В.Сергеев, «Жив в учениках». Журн."Сов.культура", 21 мая 1988г.
  • Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
  • Валентина Назаренко, Елегія про Миколу Вілінського, «День», № 75, середа, 23 квітня 2008 [4] [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Валентина Назаренко, Українська сторінка маестро Малишевського, «День» № 143, субота, 15 серпня 2009 [5]
  • Валентина Назаренко, Юрій Вілінський (США). Композитор і педагог Микола Вілінський (до 125-річчя від дня народження) // Музика. – 2013. – № 6. – С. 8–11.[6] [ 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  • Композитор і педагог Микола Вілінський (1888-1956). Життя. Спогади. Роздуми / В.І. Назаренко, Ю. С. Вілінський // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2016. - Вип. 114. - С. 67-109 [7] [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • Vilinsky, Mykola [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vilinskij Mikola Mikolajovich Vilinskij 20 kvitnya 2 travnya 1888 18880502 Golta Ananyivskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya 7 veresnya 1956 2 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR radyanskij ukrayinskij kompozitor i pedagog Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1951 Dvoyuridnij brat spivachki Kseniyi Derzhinskoyi 1889 1951 ta muzikoznavcya Oleksandra Ossovskogo 1871 1957 Viddalenij rodich pismennici Mariyi Vilinskoyi 3 Mikola VilinskijMikola VilinskijNarodivsya 20 kvitnya 2 travnya 1888 1888 05 02 Golta Vradiyivska volost Ananyivskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 7 veresnya 1956 1956 09 07 68 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist kompozitor pedagogAlma mater ONU im I I MechnikovaZaklad Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoRoki aktivnosti z 1919Diti Irina Vilinska 1 pedagog vokalist kompozitorNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Pro Mikolu Vilinskogo 4 Spisok tvoriv 5 Primitki 6 Posilannya 7 Literatura ta dzherelaZhittyepis RedaguvatiPohodit z rodu spadkovih dvoryan 4 batko Mikola Oleksandrovich mati urozhd Cherkunova Valentina Nikiforivna pohodit z rodu Zaliznyakiv 5 Pochav serjozno zajmatisya muzikoyu samostijno v roki navchannya v Ananyievskij gimnaziyi U 1906 1912 rokah navchavsya na yuridichnomu fakulteti Novorosijskogo universitetu v Odesi u 1912 1919 rokah v Odeskij konservatoriyi po klasu kompoziciyi Vitolda Malishevskogo uchnya M A Rimskogo Korsakova j pershogo rektora zasnovanoyi nim Odeskoyi konservatoriyi 1913 Zbereglisya spogadi pro te sho Malishevskij nazavzhdi zalishayuchi Odesu poboyuyuchis represij namagavsya zabrati svogo ulyublenogo uchnya Mikolu Vilinskogo razom z rodinoyu v emigraciyu Z 1920 roku Vilinskij vikladav v Odeskij konservatoriyi 6 zatverdzhenij u zvanni profesora 1926 Ocholyuvav Odesku oblasnu organizaciyu Spilki kompozitoriv Ukrayini 3 V 1930 i roki v nogo vchilisya po klasi specialnoyi garmoniyi Emil i Liza Gilelsi David Ojstrah Yakiv Zak j ryad inshih vidatnih muzikantiv U roki vijni buv evakujovanij u Tashkent de pracyuvav profesorom u Tashkentskij konservatoriyi z 1944 roku zaviduvach kafedri Teoriyi Muziki Kiyivskoyi konservatoriyi Tvorchist RedaguvatiMikola Vilinskij avtor simfonichnih syuyit kantat vokalno horovih obrobok ukrayinskih rosijskih i moldavskih narodnih pisen romansiv kamerno instrumentalnih tvoriv a takozh ryadu teoretichnih robit i statej Mikola Vilinskij vvazhayetsya zasnovnikom baladnogo zhanru v ukrayinskij fortepiannij muzici 7 V 20 i roki kompozitor stvoriv Baladu u formi variaciya na ukrayinsku narodnu temu op 5 p yesi Mriyi j Rozdumi op 7 1925 rik Elegijnu syuyitu op 8 1914 1925 roki Dityachij albom visim p yes u chotiri ruki op 11 1925 Do yunackih tvoriv kompozitora nalezhat miniatyuri bez opusu Smutna pisenka Zhalibnij marsh Dvi mazurki Elegiya Vals Marsh 1905 1909 Prelyudiyi No 1 j No 2 1909 zanovo vidredagovani v 1949 j 1925 rokah Prelyudiya dlya livoyi ruki Fuga si bemol minor Rosijski variaciyi v epichnomu stili na originalnu temu op 3 1913 1914 Piznishe M Vilinskij pishe Zrazkovi variaciyi op 29 yak dopomoga z kursu garmoniyi dlya studentiv kompozitoriv 1947 Variaciyi No 1 j No 2 op 33 1949 rik Chotiri miniatyuri pam yati A Lyadova op 40 1956 rik U 1920 1930 h rokah M Vilinskij zigrav veliku rol u rozvitku nacionalnoyi muzichnoyi kulturi Moldaviyi Vin bagato yizdiv po samih gluhih yiyi rajonah i zbirav narodni pisni j tancyuvalni melodiyi U rezultati bagatorichnoyi kropitkoyi roboti bula vidana velika yihnij kilkist ci tvori vvijshli v repertuar kapeli Dojna krim togo z yavilisya 3 syuyiti dlya simfonichnogo orkestru na moldavski narodni temi j kantata Moldaviya dlya horu solistiv i simfonichnogo orkestru op 21 1937 1939 U Moldaviyi stali pracyuvati jogo uchni David Gershfeld sho piznishe stav direktorom Kishinivskoyi konservatoriyi Leonid Gurov ta inshi M Vilinskij brav uchast u vidanni zibrannya tvoriv Mikoli Lisenka Vin redaguvav HIII j XIV tomi prichomu chastinu nevidanih tvoriv vin vidnoviv po chernetkah a nezakincheni roboti kompozitora z doruchennya redakcijnoyi kolegiyi zakinchiv Sered uchniv Vilinskogo kompozitori Kostyantin Dankevich Oleksandr Bilash Leonid Gurov Serafim Orfeyev Oskar Felcman David Gershfeld Georgij Mireckij V Femilidi Anton Muha Nagorodzhenij ordenami Lenina j Znak Poshani Pohovanij na Bajkovomu kladovishi u Kiyevi Pro Mikolu Vilinskogo Redaguvati nbsp Mikola Mikolajovich Vilinskij buv prekrasnim muzikantom i prekrasnoyu lyudinoyu Na vsih jogo tvorah lezhit pechat spravzhnogo talantu i vsi voni pokazuyut tonkij smak i veliku profesijnu majsternist avtora Sho stosuyetsya Mikoli Mikolajovicha yak lyudini to vsi hto hoch zridka zustrichavsya z nim ne mogli ne peresvidchitisya v jogo visokih dushevnih yakostyah sho viyavlyalisya protyagom usogo jogo zhittya nbsp Boris Lyatoshinskij 8 nbsp Razom z Kosenkom Lyatoshinskim Revuckim ta inshimi ukrayinskimi majstrami Vilinskij spriyav procesu kristalizaciyi nacionalnih ris v ukrayinskij fortepiannij kulturi nbsp Ukrayinska fortepianna muzika Hrestomatiya 9 Spisok tvoriv RedaguvatiFortepianni tvori Opus bez nomera P yesi dlya fortepiano Sumna pisenka Traurnij marsh Dvi mazurki Elegiya Vals Marsh Tu tu Prelyud No 1 Prelyud No 2 Prelyud No 3 Prelyud dlya livoyi ruki Sovetskij kompozitor K 1961 Opus 2 Fuga dlya fortepiano 1913 r Opus 3 Rosijski variaciyi v epichnomu stili dlya fortepiano na originalnu temu 1914 r Opus 4 Balada u formi variacij dlya fortepiano na ukrayinsku narodnu temu 1917 1925 rr Mistectvo K 1939 i 1950 Opus 5 Etyud skerco dlya fortepiano 1918 r Opus 6 Elegijna syuyita visim prelyudij dlya fortepiano 1914 1918 rr Muzgiz M 1926 Opus 7 Dvi p yesi dlya fortepiano Mriya Rozdumi Muzgiz M 1926 Opus 10 Sonata dlya skripki ta fortepiano 1929 r Opus 11 Dityachij albom visim p yes dlya fortepiano v 4 ruki 1925 r Mistectvo K 1940 Opus 29 Vzircevi variaciyi dlya fortepiano Posibnik z kursu garmoniyi dlya studentiv kompozitoriv 1947 r Opus 33 No 1 Variaciyi na originalnu temu D dur dlya fortepiano 1949 r No 2 Variaciyi dlya fortepiano 1949 r Opus 40 Chotiri miniatyuri pam yati A Lyadova dlya fortepiano 1951 r Simfonichni vokalno simfonichni horovi tvori Opus 1 Harakteristichni tanci syuyita dlya simfonichogo orkestru 1910 r Opus 16 Syuyita No 1 na moldavski narodni pisni dlya simfonichnogo orkestru 1932 r Opus 17 Syuyita No 2 na moldavski temi dlya simfonichnogo orkestru 1933 r Opus 18 Pohidnij marsh dlya duhovogo orkestru 1935 r Opus 21 Moldaviya kantata dlya horu solistiv simfonichnogo orkestru na slova L Kornyanu 1937 1939 rr Opus 22 Muzika do kinofilmu Shastya buti molodim Odeska kinostudiya 1937 r Opus 24 Obrobka Zapovitu T G Shevchenka dlya horu ta simfonichnogo orkestru 1939 r Opus 28 Syuyita No 3 na temi moldavskih narodnih pisen dlya simfonichnogo orkestru 1944 1945 rr Opus 39 Obrobka pisni Stoyit gora visokaya dlya horu solistiv simfonichnogo orkestru 1951 r Opus 41 Baletna syuyita v 4 chastinah dlya simfonichnogo orkestru 1956 r Opus bez nomera Hori na teksti P Tichini Rukopisi ne znajdeno Kamerno vokalni tvori romansi j pisni obrobki ukrayinskih rosijskih moldavskih pisen Opus bez nomera Romansi ta pisni na slova O K Tolstogo Ushkujnik Gryadoj klubitsya beloyu Derevco moe mindalnoe O esli b ty mogla hot na edinyj mig Spes Ya tebya celovala na slova A Majkova Kakoj tyazhelyj son na slova V Solovjova Yaskravi zironki goryat na slova M Minskogo 1908 1913 rr Opus bez nomera Pisnyu vtomleno spivati i Za svitlom tin slova O Vilinskoyi 1915 r Opus 8 Gumoreski chotiri pisni na slova Kuzmi Prutkova 1920 r Opus bez nomera Dva romansi na slova O Vilinskoyi 10 Buzok Kudi ne poglyan urochistij prostir 1925 r Opusi 14 15 18 20 28 obrobok moldavskih narodnih pisen dlya golosu solo dlya horu ta fortepiano 1930 1937 rr Deyaki z nih nadrukovano v zbirniku vidanomu Komitetom v spravah mistetcv Moldavskoyi RSR u 1940 r Opus bez nomera Dvi pisni na slova O S Pushkina Do Chaadayeva Strekotuha biloboka 1937 r Dlya zhurnalu Radyanska muzika No 6 7 za 1937 r Opus 25 Obrobka vosmi moldavskih narodnih pisen dlya golosu ta fortepiano 1941 r Opus 26 P yat obrobok uzbeckih narodnih pisen dlya golosu ta fortepiano 1942 r Opus 30 Chotiri obrobki moldavskih narodnih pisen dlya golosu ta fortepiano zapisanih vid A Borsha Opus 31 Obrobki ukrayinskih narodnih pisen 1 Stoyit yavir nad vodoyu Sovetskij kompozitor K 1961 Oj verbo verbo Pro Karmalyuka Oj dzhigune Sovetskij kompozitor K 1960 1949 r Opus 32 Dvi obrobki rosijskih narodnih pisen Utes Ah letyat utki Sovetskij kompozitor K 1960 1949 r Opus 35 Tri obrobki ukrayinskih narodnih pisen U vishnevomu sadochku Oj sviti misyachenku Ide dosh Sovetskij kompozitor K 1961 1950 r Opus 36 Obrobka rosijskoyi narodnoyi pisni Vniz po Volge reke dlya basa i fortepiano 1950 r Opus 37 Dvi obrobki moldavskih narodnih pisen dlya golosu i fortepiano Gej moya zozulya Traktorul 1951 r Redaguvannya Redaguvannya i zavershennya fp tv M Lisenka p yes dlya skr z fp V Kosenka Doslidzhennya rozvidki statti zokrema Osoblivosti strukturi moldavskih narodnih pisen Rad muzika 1938 4 Primitki Redaguvati Valentina Nazarenko Uroki muziki Irini Vilinskoyi http www day kiev ua 308499 Arhivovano 29 sichnya 2011 u Wayback Machine U ryadi vidan i nastupnih peredrukiv u Interneti dati zaznacheni nepravilno Dzherelom nevirnoyi informaciyi posluzhila stattya iz grubimi pomilkami avt Sidorenko u Muzichnij enciklopediyi t 1 1973 red Yu V Keldish 1 Arhivovano 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine GFDL Elegiya pro Mikolu Vilinskogo Arhivovano 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Den 23 kvitnya 2008 Lisenko S Cherneckij Ye Pravoberezhna shlyahta kinec XVIII persha polovina XIX st Dovidnik Bila Cerkva Vidavec Oleksandr Pshonkivskij 2007 Babka Mikoli Vilinskogo Kseniyi Derzhinskoyi dvoyuridna sestra ta Oleksandra Ossovskogo dvoyuridnij brat bula Oleksandra Maksimivna Zaliznyak div Valentina Nazarenko Elegiya pro Mikolu Vilinskogo v spisku literaturi Div stattyu Odesa 2 Arhivovano 13 grudnya 2010 u Wayback Machine Div napriklad Klin V L Ukrayinska radyanska muzika 1917 1977 Kiyiv Naukova Dumka str 66 Elegiya pro Mikolu Vilinskogo http www day kiev ua 200537 Arhivovano 20 bereznya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska fortepianna muzika Hrestomatiya Tom 1 chastina 2 ga Muzichna Ukrayina Kiyiv 1975 Druzhina kompozitora Olena Petrivna Vilinska 1892 1969 Posilannya RedaguvatiVilinskij Mikola Mikolajovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 376 377 Vilinskij Mikola Mikolajovich Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine ESU 125 richchya z dnya narodzhennya Mikoli Vilinskogo Arhivovano 1 chervnya 2013 u Wayback Machine Istoriya kafedri teoriyi muziki ta kompoziciyi FOTO Mikoli Vilinskogo Arhivovano 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine Fortepianni tvori N N Vilinskogo u vikonanni V Rizhkova http www alenmusic narod ru Vilinsky ballades html Arhivovano 11 lyutogo 2007 u Wayback Machine Leokadiya Maslennikova Stoyit yavir nad vodoyu obr Mikoli Vilinskogo Arhivovano 7 grudnya 2013 u Wayback Machine Literatura ta dzherela RedaguvatiViktor Anisimov Kompozitor M M Vilinskij naris pro zhittya i diyalnist Radyanska Muzika 1 1938 Mistectvo M M Mihajlov M M Vilinskij Kiyiv 1962 Enciklopedicheskij Muzykalnyj Slovar Sost B S Shtejnpress i I M Yampolskij Izdanie vtoroe ispravlennoe i dopolnennoe Izdatelstvo Sovetskaya Enciklopediya Moskva 1966 M Vilinskij Vid redakciyi v M Lisenko Tvori dlya Fortepiano Zibrannya tvoriv v dvadcyati tomah Tom XIII Muzichna redakciya M M Vilinskogo Mistectvo 1952 Pro M M Vilinskogo Ukrayinska Radyanska Fortepianna Muzika Hrestomatiya Tom 1 chastina 2 Muzichna Ukrayina Kiyiv 1975 A Bilash Nezabyvaemoe Dan uvazheniya hudozhniku Vechernij Kiev 4 maya 1988g V Sergeev Zhiv v uchenikah Zhurn Sov kultura 21 maya 1988g Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 Valentina Nazarenko Elegiya pro Mikolu Vilinskogo Den 75 sereda 23 kvitnya 2008 4 Arhivovano 20 bereznya 2012 u Wayback Machine Valentina Nazarenko Ukrayinska storinka maestro Malishevskogo Den 143 subota 15 serpnya 2009 5 Valentina Nazarenko Yurij Vilinskij SShA Kompozitor i pedagog Mikola Vilinskij do 125 richchya vid dnya narodzhennya Muzika 2013 6 S 8 11 6 Arhivovano 5 serpnya 2019 u Wayback Machine Kompozitor i pedagog Mikola Vilinskij 1888 1956 Zhittya Spogadi Rozdumi V I Nazarenko Yu S Vilinskij Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo 2016 Vip 114 S 67 109 7 Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Vilinsky Mykola Arhivovano 8 serpnya 2016 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilinskij Mikola Mikolajovich amp oldid 39497841