www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нікколо де Конті Нікколò де Конті італ Niccolò dei Conti бл 1395 1469 6 венеційський купець і мандрівник який здійснив п

Нікколо де Конті

Нікколò де Конті (італ. Niccolò dei Conti, бл. 1395—1469) — венеційський купець і мандрівник, який здійснив подорож до Індії та Південно-Східної Азії (і, можливо — до південного Китаю), на початку XV століття. Звіти про його подорожі було використано при створенні знаменитої карти Фра Мавро 1450 р., на якій вперше було вказано на можливе існування морського шляху з Європи в Індію навколо африканського континенту.

Де Конті вирушив з Венеції приблизно у 1419 році і протягом наступних 25 років подорожував купцем різноманітними країнами Азії. Прийняття ним ісламу, а також його знайомство з мовами та культурами ісламського світу уможливило його подорожі по багатьох місцях Сходу в складі торговельних караванів або на борту мусульманських торговельних кораблів.

Передумови Редагувати

За період з моменту мандрівки, здійсненої до Китаю Марко Поло (повернувся в Європу у 1295 р.) і до подорожі де Конті (повернувся у 1439 р.) не зберіглось даних про візити будь-яких інших італійських торговців до країн Південно-Східної Азії. Проте в цей період відбулась подорож монаха-францисканця Одорікуса Маттюцці (1286—1331) з Фріулі, який у 1310 році відвідав Вірменію, Месопотамію, Персію, Цейлон (Шрі-Ланка), Суматру, Яву, Камбоджу, Чампу та Китай.

Подорожі Де Конті відбувались в період встановлення зв'язків Тимуридів з Європою. Вони також відбувалися приблизно в той самий час і в тих самих місцях, що й китайські морські експедиції адмірала Чжен Хе. Звіти де Конті багато в чому узгоджуються з доповідями китайських авторів, які подорожували на кораблях Чжен Хе, таких як Ма Хуань (писав у 1433 р.) та Фей Сінь (писав приблизно в 1436 р.).

Подорожі Редагувати

Де Конті виїхав з Венеції приблизно в 1419 році і направився в Сирію, де в Дамаску вивчив арабську мову. З Дамаску Де Конті вирушив через пустелю в Багдад, а звідти поплив вниз по р. Тигр до Басри. Відтак він перетнув Перську затоку і переїхав до Персії (сучасний Іран), де вів з місцевими купцями торгівельні справи і вивчив перську мову .

Згодом він перетнув Арабське море в подорожі до Камбея, в Гуджараті. До 1420 року він подорожував Індією до «Пакамурії», «Еллі» та Віджаянагара, столиці Декану. В Індії він вперше застосував вираз «італійська мова сходу» на позначення мови телугу, яка мала слова, що закінчуються голосними, подібними до італійської. В Індії Конті одружився, обравши собі за дружину місцеву індіанку. Він вирушив до «Маліапуру» на східному узбережжі Індії (ймовірно, сучасний Мілапоре, в Ченнаї), де відвідав могилу святого Фоми, який за переказами заснував там християнську громаду.

Близько 1421 року де Конті вирушив до «Педіра» на півночі Суматри, де провів рік, вивчаючи місцеву торгівлю, зокрема торгівлю золотом та спеціями (це був період досить інтенсивного контакту між Суматрою та Китаєм, зокрема завдяки подорожам Чжен Хе). Потім він здійснив 16-денну подорож до Тенасеріма на Малайському півострові. Звідти він відплив до гирла Гангу, відвідав Сонаргаон і Читтагонг (в сучасному Бангладеш), а потім вирушив сушею до Аракана (нині штат Ракхайн, Бірма). Після подорожі Бірмою, він переплив на Яву, де провів дев'ять місяців, перед тим як відправитися до Чампи (у сучасному В'єтнамі).

Де Конті описав Південно-Східну Азію як «землю, що перевищує всі інші регіони за багатством, культурою та пишністю, і порівнянна з Італією в цивілізованості».

У 1430-х він знову повернувся до Індії (Кілон, Кочі, Калікут, Камбей), а звідти на Близький Схід (Сокотра, Аден, Бербера в Сомалі, Джидда в Єгипті). Під час його подорожі суходолом через синайський півострів у 1436 році, він зустрівся з іспанським мандрівником Педро Тафуром, який залишив повідомлення про деякі пригоди Ніколо, включаючи докладні розповіді про Пресвітера Йоана.

В кінці своєї подорожі, приблизно в 1440 році, де Конті оселився в Каїрі, але в 1444 році місто вразила епідемія чуми, внаслідок якої загинула дружина Конті та двоє з його дітей. Після цього Конті вирішив повернутись до Венеції разом із двома своїми дітьми, що залишилися в живих. Він повернувся в Венецію у 1444 р., де залишався до кінця життя відомим та поважним купцем.

Візит до папи і зустріч із Поджо Браччоліні Редагувати

Під час своєї поїздки де Конті був змушений прийняти іслам, що уможливило його подальшу багаторічну подорож мусульманськими країнами Сходу. Після повернення він попросив аудієнції у Папи Євгенія IV (1431—1447), на якій просив у Папи прощення за його вимушене відступництво. Папа, що був як і де Конті венеціанцем, виправдав його, встановивши як покуту обов'язок розповісти про свої подорожі особистому секретарю Папи Поджо Браччоліні на прізвисько Іль Погге. Історія, записана зі слів де Конті була опублікована в IV книзі Браччоліні «De Varietate Fortunae» («Про мінливості долі»).

Вплив на європейські уявлення про Схід Редагувати

Звіт, зроблений Поджо Браччоліні про подорожі де Конті є одним з найкращих описів відвідання європейцями країн Сходу в часи середньовіччя.

Вважається, що описи подорожей Нікколо де Конті, які спочатку потрапили в обіг у рукописній формі, істотно вплинули на європейське уявлення про географію територій навколо Індійського океану в середині XV століття. Вони були першими звітами з часів Марко Поло, що детально описували Зондські острови та Острови прянощів і є підстави вважати, що частина нової для європейців географічної та краєзнавчої інформації, що була відтворена на знаменитій карті Фра Мавро, була отримана венеційським монахом Фра Мавро у його особистих спілкуваннях з Нікколо. Звіти да Конті про східні країни, а особливо інформація щодо можливості обійти морем африканський континет сприяли активізації португальських і іспанських дослідницьких подорожей кінця XV століття.

Звіти Нікколо де Конті вплинули на автора Генуезької карти 1457 року як у формі географічної концепції так і у вигляді кількох цитат та імен, взятих безпосередньо у Конті.
Карта Фра Мавро 1460 р. також багато в чому спиралася на інформацію, отриману від Конті.

Де Конті також вплинув на картографію XV століття, як це видно з Генуезької карти (1447—1457), а також з роботи картографа Фра Мавро, чия знаменита карта світу (1450) містить одне з найбільш детальних зображень Старого Світу. На цих двох картах багато нових назв різних місць та кілька дослівних описів були взяті безпосередньо зі звіту де Конті. Вважається, що «надійним джерелом», на яке посилався Фра Мавро у своїй роботі, був саме де Конті. На карті Мавро описується подорож «індійської зончо» («індійської джонки», мабуть, все ж таки йдеться про джонку з Китаю або якоїсь з країн Малайського архіпелагу, оскільки обидва ці регіони в той час часто називали Індією), за мис Доброї Надії в Атлантичний океан, здійснена близько 1420 року, що підтверджує можливість обійти Африку з півдня. У своїх описах Східної Азії де Конті описує величезні джонки близько 1.000 тон, значно більші за типові західні кораблі XV століття. Людиною «з Катая», що здійснила візит до папи Євгенія IV, про яку Паоло Тосканеллі згадує в своєму листі 1474 року до Христофора Колумба, міг бути саме де Конті, який, повернувшись зі сходу, зустрічався з папою Євгенієм в 1444 році.

Книгою Де Конті користувались кілька дослідників і авторів подорожей, такі як Людовико ді Вартема (1510) та Антоніо Пігафетта, який здійснив подорож навколо світу з експедицією Магеллана. Альфред Рассел Уоллес цитує зроблені де Конті описи народів Яви та Суматри у своїй книзі «Малайський архіпелаг» 1869 року.

Видання Редагувати

Перше друковане видання звіту де Конті було зроблено латиною Крістофором да Боллате в 1492 році і присвячене П'єтро Кара, який збирався у подорож до Індії. За ним послідували переклади на португальську (1502) та іспанську (1503). Здається, перше італомовне видання було перекладом з португальського, і вийшло у вигляді частини збірки звітів мандрівників, опублікованої в 1550 році Джованні Баттістою Рамузіо. Перше англійське видання було перекладено з іспанської і видане в 1579 році Джоном Фрамптоном в складі компіляції звітів про східні країни Марко Поло та де Конті.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118871692 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  4. Конти Никколо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Surdich (1983)
  7. Olschki, Leonardo (1944). Asiatic Exoticism in Italian Art of the Early Renaissance. The Art Bulletin 26 (2): 95–106. doi:10.1080/00043079.1944.11409394. 
  8. Hakluyt's Collection of the early voyages, travels, and discoveries of the English nation. A new edition, with additions. Dl II, (London: R.H. Evans e.a., 1810) 142—174.
  9. . Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  10. . Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  11. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2020. 
  12. Pedro Tafur, Andanças e viajes [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.].
  13. It was first translated into English in Jones, J. W. (1857). The Travels of Nicolò Conte[sic] in the East in the Early Part of the Fifteenth Century. Hakluyt Society XXII. London. 
  14. Crone, G. (1978). (вид. Fifth). Folkestone: W. Dawson. с. 28–31. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 3 грудня 2020. 
  15. Whitfield, Peter (1998). New Found Lands: Maps in the History of Exploration. London: Routledge. с. 36. ISBN 0-415-92026-4. 
  16. Manguin, P.Y. (1993). The vanishing jong: Insular Southeast Asian fleets in war and trade (15th-17th centuries). Ithaca: Cornell University Press. 
  17. Davidson, p. 58
  18. Wallace, Alfred Russel (1869). The Malay Archipelago: The land of the orang-utan, and the bird of paradise. A narrative of travel, with sketches of man and nature (вид. 1). Macmillan. с. 444. 

Джерела Редагувати

  • Bracciolini, Poggio: De varietate fortunae, book iv [прибл. 1445] (ed. by Abbé Oliva, Paris 1723).
  • Niccolò de' Conti, Chandeigne (ed.), Le voyage aux Indes (in French), 2004, ISBN 2-906462-86-1
  • Major, R. H. (ed.). India in the fifteenth century: Being a collection of narratives of voyages to India in the century preceding the Portuguese discovery of the Cape of Good Hope, (Works issued by the Hakluyt Society) (English trans. by J. Winter Jones, Hakluyt Society, London 1857). Republished by Asian Educational Services (30 June 1992). ISBN 81-206-0768-6.
  • Parry, J. H. The European Reconnaissance: Selected Documents. London, Macmillan, 1968
  • Francesco Surdich, «Conti, Niccolò de' [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]» in Dizionario Biografico degli Italiani vol. 28 (1983)
  • Le Goff, Jacques. 'The Medieval West and the Indian Ocean: An Oneiric Horizon' in Time, Work, and Culture in the Middle Ages, University of Chicago Press, 1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nikkolo de Konti ital Niccolo dei Conti bl 1395 1469 6 venecijskij kupec i mandrivnik yakij zdijsniv podorozh do Indiyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi i mozhlivo do pivdennogo Kitayu na pochatku XV stolittya Zviti pro jogo podorozhi bulo vikoristano pri stvorenni znamenitoyi karti Fra Mavro 1450 r na yakij vpershe bulo vkazano na mozhlive isnuvannya morskogo shlyahu z Yevropi v Indiyu navkolo afrikanskogo kontinentu Nikkolo de Kontiital Niccolo dei ContiNarodivsya 1395 1 2 Kiodzha Provinciya Veneciya Veneto ItaliyaPomer ne piznishe 10 serpnya 1469 Veneciya Venecijska respublika 4 Krayina Venecijska respublikaDiyalnist mandrivnik doslidnikZnannya mov italijska 5 De Konti virushiv z Veneciyi priblizno u 1419 roci i protyagom nastupnih 25 rokiv podorozhuvav kupcem riznomanitnimi krayinami Aziyi Prijnyattya nim islamu a takozh jogo znajomstvo z movami ta kulturami islamskogo svitu umozhlivilo jogo podorozhi po bagatoh miscyah Shodu v skladi torgovelnih karavaniv abo na bortu musulmanskih torgovelnih korabliv Zmist 1 Peredumovi 2 Podorozhi 3 Vizit do papi i zustrich iz Podzho Brachcholini 4 Vpliv na yevropejski uyavlennya pro Shid 5 Vidannya 6 Div takozh 7 Primitki 8 DzherelaPeredumovi RedaguvatiZa period z momentu mandrivki zdijsnenoyi do Kitayu Marko Polo povernuvsya v Yevropu u 1295 r i do podorozhi de Konti povernuvsya u 1439 r ne zberiglos danih pro viziti bud yakih inshih italijskih torgovciv do krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi 7 Prote v cej period vidbulas podorozh monaha franciskancya Odorikusa Mattyucci 1286 1331 z Friuli yakij u 1310 roci vidvidav Virmeniyu Mesopotamiyu Persiyu Cejlon Shri Lanka Sumatru Yavu Kambodzhu Champu ta Kitaj 8 Podorozhi De Konti vidbuvalis v period vstanovlennya zv yazkiv Timuridiv z Yevropoyu 9 Voni takozh vidbuvalisya priblizno v toj samij chas i v tih samih miscyah sho j kitajski morski ekspediciyi admirala Chzhen He Zviti de Konti bagato v chomu uzgodzhuyutsya z dopovidyami kitajskih avtoriv yaki podorozhuvali na korablyah Chzhen He takih yak Ma Huan pisav u 1433 r ta Fej Sin pisav priblizno v 1436 r Podorozhi RedaguvatiDe Konti viyihav z Veneciyi priblizno v 1419 roci i napravivsya v Siriyu de v Damasku vivchiv arabsku movu Z Damasku De Konti virushiv cherez pustelyu v Bagdad a zvidti popliv vniz po r Tigr do Basri Vidtak vin peretnuv Persku zatoku i pereyihav do Persiyi suchasnij Iran de viv z miscevimi kupcyami torgivelni spravi i vivchiv persku movu Zgodom vin peretnuv Arabske more v podorozhi do Kambeya v Gudzharati Do 1420 roku vin podorozhuvav Indiyeyu do Pakamuriyi Elli ta Vidzhayanagara stolici Dekanu V Indiyi vin vpershe zastosuvav viraz italijska mova shodu na poznachennya movi telugu yaka mala slova sho zakinchuyutsya golosnimi podibnimi do italijskoyi 10 V Indiyi Konti odruzhivsya obravshi sobi za druzhinu miscevu indianku Vin virushiv do Maliapuru na shidnomu uzberezhzhi Indiyi jmovirno suchasnij Milapore v Chennayi de vidvidav mogilu svyatogo Fomi yakij za perekazami zasnuvav tam hristiyansku gromadu Blizko 1421 roku de Konti virushiv do Pedira na pivnochi Sumatri de proviv rik vivchayuchi miscevu torgivlyu zokrema torgivlyu zolotom ta speciyami ce buv period dosit intensivnogo kontaktu mizh Sumatroyu ta Kitayem zokrema zavdyaki podorozham Chzhen He Potim vin zdijsniv 16 dennu podorozh do Tenaserima na Malajskomu pivostrovi Zvidti vin vidpliv do girla Gangu vidvidav Sonargaon i Chittagong v suchasnomu Bangladesh a potim virushiv susheyu do Arakana nini shtat Rakhajn Birma 11 Pislya podorozhi Birmoyu vin perepliv na Yavu de proviv dev yat misyaciv pered tim yak vidpravitisya do Champi u suchasnomu V yetnami De Konti opisav Pivdenno Shidnu Aziyu yak zemlyu sho perevishuye vsi inshi regioni za bagatstvom kulturoyu ta pishnistyu i porivnyanna z Italiyeyu v civilizovanosti U 1430 h vin znovu povernuvsya do Indiyi Kilon Kochi Kalikut Kambej a zvidti na Blizkij Shid Sokotra Aden Berbera v Somali Dzhidda v Yegipti Pid chas jogo podorozhi suhodolom cherez sinajskij pivostriv u 1436 roci vin zustrivsya z ispanskim mandrivnikom Pedro Tafurom yakij zalishiv povidomlennya pro deyaki prigodi Nikolo vklyuchayuchi dokladni rozpovidi pro Presvitera Joana 12 V kinci svoyeyi podorozhi priblizno v 1440 roci de Konti oselivsya v Kayiri ale v 1444 roci misto vrazila epidemiya chumi vnaslidok yakoyi zaginula druzhina Konti ta dvoye z jogo ditej Pislya cogo Konti virishiv povernutis do Veneciyi razom iz dvoma svoyimi ditmi sho zalishilisya v zhivih Vin povernuvsya v Veneciyu u 1444 r de zalishavsya do kincya zhittya vidomim ta povazhnim kupcem Vizit do papi i zustrich iz Podzho Brachcholini RedaguvatiPid chas svoyeyi poyizdki de Konti buv zmushenij prijnyati islam sho umozhlivilo jogo podalshu bagatorichnu podorozh musulmanskimi krayinami Shodu Pislya povernennya vin poprosiv audiyenciyi u Papi Yevgeniya IV 1431 1447 na yakij prosiv u Papi proshennya za jogo vimushene vidstupnictvo Papa sho buv yak i de Konti veneciancem vipravdav jogo vstanovivshi yak pokutu obov yazok rozpovisti pro svoyi podorozhi osobistomu sekretaryu Papi Podzho Brachcholini na prizvisko Il Pogge Istoriya zapisana zi sliv de Konti bula opublikovana v IV knizi Brachcholini De Varietate Fortunae Pro minlivosti doli 13 Vpliv na yevropejski uyavlennya pro Shid RedaguvatiZvit zroblenij Podzho Brachcholini pro podorozhi de Konti ye odnim z najkrashih opisiv vidvidannya yevropejcyami krayin Shodu v chasi serednovichchya Vvazhayetsya sho opisi podorozhej Nikkolo de Konti yaki spochatku potrapili v obig u rukopisnij formi istotno vplinuli na yevropejske uyavlennya pro geografiyu teritorij navkolo Indijskogo okeanu v seredini XV stolittya Voni buli pershimi zvitami z chasiv Marko Polo sho detalno opisuvali Zondski ostrovi ta Ostrovi pryanoshiv i ye pidstavi vvazhati sho chastina novoyi dlya yevropejciv geografichnoyi ta krayeznavchoyi informaciyi sho bula vidtvorena na znamenitij karti Fra Mavro bula otrimana venecijskim monahom Fra Mavro u jogo osobistih spilkuvannyah z Nikkolo 14 Zviti da Konti pro shidni krayini a osoblivo informaciya shodo mozhlivosti obijti morem afrikanskij kontinet spriyali aktivizaciyi portugalskih i ispanskih doslidnickih podorozhej kincya XV stolittya nbsp Zviti Nikkolo de Konti vplinuli na avtora Genuezkoyi karti 1457 roku yak u formi geografichnoyi koncepciyi tak i u viglyadi kilkoh citat ta imen vzyatih bezposeredno u Konti 15 nbsp Karta Fra Mavro 1460 r takozh bagato v chomu spiralasya na informaciyu otrimanu vid Konti De Konti takozh vplinuv na kartografiyu XV stolittya yak ce vidno z Genuezkoyi karti 1447 1457 a takozh z roboti kartografa Fra Mavro chiya znamenita karta svitu 1450 mistit odne z najbilsh detalnih zobrazhen Starogo Svitu Na cih dvoh kartah bagato novih nazv riznih misc ta kilka doslivnih opisiv buli vzyati bezposeredno zi zvitu de Konti Vvazhayetsya sho nadijnim dzherelom na yake posilavsya Fra Mavro u svoyij roboti buv same de Konti Na karti Mavro opisuyetsya podorozh indijskoyi zoncho indijskoyi dzhonki mabut vse zh taki jdetsya pro dzhonku z Kitayu abo yakoyis z krayin Malajskogo arhipelagu oskilki obidva ci regioni v toj chas chasto nazivali Indiyeyu 16 za mis Dobroyi Nadiyi v Atlantichnij okean zdijsnena blizko 1420 roku sho pidtverdzhuye mozhlivist obijti Afriku z pivdnya U svoyih opisah Shidnoyi Aziyi de Konti opisuye velichezni dzhonki blizko 1 000 ton znachno bilshi za tipovi zahidni korabli XV stolittya Lyudinoyu z Kataya sho zdijsnila vizit do papi Yevgeniya IV pro yaku Paolo Toskanelli zgaduye v svoyemu listi 1474 roku do Hristofora Kolumba mig buti same de Konti yakij povernuvshis zi shodu zustrichavsya z papoyu Yevgeniyem v 1444 roci 17 Knigoyu De Konti koristuvalis kilka doslidnikiv i avtoriv podorozhej taki yak Lyudoviko di Vartema 1510 ta Antonio Pigafetta yakij zdijsniv podorozh navkolo svitu z ekspediciyeyu Magellana Alfred Rassel Uolles cituye zrobleni de Konti opisi narodiv Yavi ta Sumatri u svoyij knizi Malajskij arhipelag 1869 roku 18 Vidannya RedaguvatiPershe drukovane vidannya zvitu de Konti bulo zrobleno latinoyu Kristoforom da Bollate v 1492 roci i prisvyachene P yetro Kara yakij zbiravsya u podorozh do Indiyi Za nim posliduvali perekladi na portugalsku 1502 ta ispansku 1503 Zdayetsya pershe italomovne vidannya bulo perekladom z portugalskogo i vijshlo u viglyadi chastini zbirki zvitiv mandrivnikiv opublikovanoyi v 1550 roci Dzhovanni Battistoyu Ramuzio Pershe anglijske vidannya bulo perekladeno z ispanskoyi i vidane v 1579 roci Dzhonom Framptonom v skladi kompilyaciyi zvitiv pro shidni krayini Marko Polo ta de Konti Div takozh RedaguvatiHronologiya yevropejskih doslidzhen Aziyi Karta Fra Mavro Marko PoloPrimitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 118871692 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Konti Nikkolo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Surdich 1983 Olschki Leonardo 1944 Asiatic Exoticism in Italian Art of the Early Renaissance The Art Bulletin 26 2 95 106 doi 10 1080 00043079 1944 11409394 Hakluyt s Collection of the early voyages travels and discoveries of the English nation A new edition with additions Dl II London R H Evans e a 1810 142 174 The Cambridge history of Iran William Bayne Fisher Peter Jackson Laurence Lockhart p 375ff Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Niccolo De Conti refers Telugu as the Italian of the East Arhiv originalu za 21 listopada 2020 Procitovano 3 grudnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 grudnya 2020 Pedro Tafur Andancas e viajes Arhivovano 29 chervnya 2011 u Wayback Machine It was first translated into English in Jones J W 1857 The Travels of Nicolo Conte sic in the East in the Early Part of the Fifteenth Century Hakluyt Society XXII London Crone G 1978 Maps and Their Makers An Introduction to the History of Cartography vid Fifth Folkestone W Dawson s 28 31 Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2020 Whitfield Peter 1998 New Found Lands Maps in the History of Exploration London Routledge s 36 ISBN 0 415 92026 4 Manguin P Y 1993 The vanishing jong Insular Southeast Asian fleets in war and trade 15th 17th centuries Ithaca Cornell University Press Davidson p 58 Wallace Alfred Russel 1869 The Malay Archipelago The land of the orang utan and the bird of paradise A narrative of travel with sketches of man and nature vid 1 Macmillan s 444 Dzherela RedaguvatiBracciolini Poggio De varietate fortunae book iv pribl 1445 ed by Abbe Oliva Paris 1723 Niccolo de Conti Chandeigne ed Le voyage aux Indes in French 2004 ISBN 2 906462 86 1 Major R H ed India in the fifteenth century Being a collection of narratives of voyages to India in the century preceding the Portuguese discovery of the Cape of Good Hope Works issued by the Hakluyt Society English trans by J Winter Jones Hakluyt Society London 1857 Republished by Asian Educational Services 30 June 1992 ISBN 81 206 0768 6 Parry J H The European Reconnaissance Selected Documents London Macmillan 1968 Francesco Surdich Conti Niccolo de Arhivovano 6 travnya 2021 u Wayback Machine in Dizionario Biografico degli Italiani vol 28 1983 Le Goff Jacques The Medieval West and the Indian Ocean An Oneiric Horizon in Time Work and Culture in the Middle Ages University of Chicago Press 1980 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikkolo de Konti amp oldid 40557273