www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новогрудське воєводство 1921 1939 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Новогрудське воєводство Новогрудс

Новогрудське воєводство (1921—1939)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новогрудське воєводство.

Новогрудське воєводство (пол. województwo nowogródzkie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, що існувала до вторгнення нацистів у Польщу 1939 року. Великі міста: Барановичі, Ліда, Несвіж, Слонім. Утворена за законом (положення) від 4 лютого 1921 року. Новогрудське воєводство займало територію площею 22 966 км², що становило 6 % території Другої Речі Посполитої. На сході межувало з СРСР, на півдні з Поліським воєводством, із заходу й півночі — з Білостокським та Віленським.

Новогрудське воєводство

пол. Województwo nowogródzkie

Місто Новогрудок
Найбільше місто Новогрудок
Країна  Польська Республіка
Повіти 8
Населення
 - повне 1 057 000 жителів
(1931)
 - густота 46 жителів/км²
Площа
 - повна 22 966 км²
Дата заснування 19 лютого 1921 / 1 березня 1921
Дата ліквідації 4 грудня 1939
Воєвода останній — Адам Корвін-Соколовський
Новогрудське воєводство на карті Другої Речі Посполитої

Новогрудське воєводство на карті Другої Речі Посполитої
Мапа підрозділів воєводства

Мапа підрозділів воєводства
Польща, густота населення, 1931

Повіти Редагувати

Повіт Площа км² Мешканців Центр повіту Мешканців
Новогрудське воєводство
Барановицький 3298 161.100 Барановичі 22.893
Дунилевичський (до 1922) ¹ 3687 112.717 Дунилевичі 1.386
Дісненский (до 1922) 5156 170.342 Дісна 4.514
Лідський ³ 4258 183.500 Ліда 19.490
Несвіжський 1968 114.500 Несвіж 7.357
Новогрудський 2930 149.500 Новогрудок 9.567
Слонімський 3069 126.500 Слонім 16.284
Столбецький 2371 99.400 Столбці 6.569
Щучинський (після 1929) ¹ 2273 107.200 Щучин (1921) 1.539
Вілейський (до 1922) ¹ 3421 103.914 Вілейка 3.417
Воложинський 2799 115.500 Воложин 6.269
¹ У 1922 р. у Віленське воєводство передані Вілейський, Дісненський та Дунілавицький повіти.
² 21 травня 1929 р. утворений восьмий, Щучинський повіт

Крім того, воєводство нараховувало 89 сільських гмін.

Населення Редагувати

Населення воєводства 1921 року становило 822 106 душ.

Поділ населення за національністю:

Поділ населення за віросповіданням:

У 1931 р. в Новогрудському воєводстві жили 1057,2 тис. осіб. З яких в містах мешкало близько 102,3 тис.. У порівнянні з іншими територіями II-ї Речі Посполитої, це був регіон не лише слабо заселений, а й дуже слабо урбанізований.

Передвоєнний Новогрудське воєводства не мало національної єдності. Одвічно тут жили поляки, білоруси, євреї, литовці, татари і росіяни. Домінували проте, перші три групи. На підставі статистичних даних важко з'ясувати, хто був поляком, а хто білорусом. Під час проведення II-го Загального перепису населення в 1931 р., опитуваним особам ставилося питання не про національну приналежність, а тільки про мову й віросповідання.

Населення воєводства за мовою та віросповіданню в 1931 році:

Населення воєводства за мовою та віросповіданню в 1931 році
Рідна мова Віросповідування
Польська — 553'859 осіб Римо-католики — 424'549 осіб
Білоруська — 413'466 осіб Православні — 542'333 особи
їдиш та іврит — 76'025 осіб «Моїсеєва віра» — 82'872 особи

Згідно статистичних даних католики не завжди користувалися польською мовою, подібно як і не всі православні використовували білоруську мову: напевно, переважна більшість поляків були католиками, а більшість білорусів сповідували православ'я.

У містах воєводства домінували поляки і євреї, на селі ж в більшості районів переважали білоруси. У повітах Лідському, Щучинському і Воложинському більшістю було польське населення, значний відсоток поляків жив в Столбецькому, в інших повітах переважали білоруси.

Національна самосвідомість місцевих білорусів була слабо розвинена; політична самосвідомість поступово зростала підо впливом агітації білоруських діячів і комуністичної пропаганди.

Національна політика польської влади ставила перешкоди на шляху кар'єрного віку білорусів, про що свідчать дані з перепису населення 1931 р.: серед 19'115 працівників публічної служби, костелу, організацій і громадських інститутів католиків було 13'389, православних — 3050, «Моїсеєвої віри» — 1481. Поляки мали набагато більші шанси для кар'єрного зростання.

Незважаючи на те, що білоруси мали менші можливості для розвитку своєї освіти та культури, не заслуговує на довіру твердження, що всі білоруси були противниками Польщі. Значна їх частина мала почуття зв'язку з Польщею. Свідчить про це і участь білорусів у підрозділах захисту кордону, польському підпіллі й партизанських загонах СЗБ і АК Новогрудської області.

Більшість євреїв жили в містах і селищах, працювали в торгівлі, промисловості та комунікації. Вони представляли собою закриту і практично неасимільовану групу. Цьому сприяв традиційний уклад життя, культурна і релігійна відособленість. Переважна більшість євреїв жили жебрацьки, тому були дуже схильні до більшовицької пропаганди, яка проводилася через осередки КПЗБ.

Хоча неприязнь білорусів і євреїв до поляків і польської держави була явищем досить поширеним, у міжвоєнний час випадків конфліктів на етнічному ґрунті не було. Ця взаємна неприязнь трималася в основному, на економічному ґрунті, а не на національному.

Воєводи Редагувати

  • червень — 17 жовтня 1921 Чеслав Крупський;
  • 17 жовтня 1921 — 29 серпня 1924 Владислав Рачкевич (1885—1947);
  • 29 серпня 1924 — 24 серпня 1926 Маріан Юзеф Жагота-Янушайтіс (1889—1973);
  • 24 вересня 1926 — 20 червня 1931 Зигмунд Бачкович (1887—1955);
  • 1 липня 1931 — 8 вересня 1932 Вацлав Костек-Бернацький (1887—1957);
  • 8 вересня 1932 — 2 грудня 1935 Стефан Свидерський (1895—1978);
  • 17 грудня 1935 — 17 вересня 1939 Адам Людвіг Корвін-Соколовський (1896—1979).

Освіта Редагувати

У 1939 р. на території Новогрудського воєводства було 23 школи, 1323 початкові школи, 12 гімназії, 9 ліцеїв і учительських семінарій, 13 шкіл професійних, 10 сільськогосподарських, 5 технікумів. Із 202 100 дітей в шкільному віці відвідували школи 164 500 (81,4 %). Однак, в 1938 році, на території зазначеного воєводства не було жодної школи з білоруською мовою навчання.

Географія Редагувати

Топографія Редагувати

Новогрудське воєводство на мапі II Речі Посполитої (1918—1939), білоруською

Новогрудське воєводство лежало на рівнині, найвища точка якої сягала висоти 324 метри над рівнем моря і перебувала в м. Новогрудку. На захід і на південь рельєф знижувався, де переважали відкриті простори, що лежать на висоті 150—200 м.

Ліси Редагувати

Територія Новогрудського воєводства була досить густо насаджена лісом. Загальна площа лісів в 1931 р. сягала 517000 га (24,3 % поверхні). Найбільші лісові простори перебували в Воложинському, Слонімському й Барановицькому повітах. Воложинський повіт і східна частина Столбецького повіту, займала великий лісовий комплекс, що складався з лісів Бакшанцького, Вишневського, Любчанського та Налібоцької пущі з поверхнею близько 100 000 га. Другий за розміром лісовий масив був розташований на лівому березі р. Німану біля гирла Щари в Слонімському повіті і частково в Новогрудському — Ліпічанська пуща, звана також Занеманською. У Барановицькому повіті були значні лісові скупчення в приріччі Щари.

На північ від р. Німану, ліси виступали рідше. Менше їх було в повітах Лідському, Новогрудському і Несвіжському. Ці повіти являли собою слабо насаджену лінію, яка огортала Новогрудське воєводство з південного сходу на північний захід. У Щучинському повіті лісові простори лежали на південно-східному його кінці, і відносилися до Гродненської пущі.

Водойми Редагувати

Новогрудське воєводство лежало в водозборі річки Німан, що розділяла воєводство природним чином на дві частини. Німан проходив через повіти Столбецький, Новогрудський, Лідський та Щучинський на території воєводства 286 км.

До найважливіших річок крім Німану відносилися: Сула (довжина 72 км), Березина (192 км), Гавья (65 км), Дітва (95 км), Лєбяда (57 км), Молчадь (86 км), Вуша (83 км), Сервач (68 км) і найбільша після Німану річка, Щара (330 км). Повністю, довжина річкової мережі воєводства доходила до 4066 км.

Великих озер не було. Найважливішими були Світязь, Калдичевські озера, Кромаль, Дамачевські озера, Пеласи та Матора. Їх поверхня коливалася в межах 93-170 га.

21 % площі Новогрудського воєводства займали болота. Повністю поверхню боліт і багна, що лежали в басейні річок становила 588600 га. Найбільше їх було в Столбецькому повіті, потім в Воложинському, Слонімському та Барановичському. Мінімум в Новогрудському і Щучинському. Що знаходилися в південній частині воєводства, значні болотні комплекси були продовженням Поліських боліт. Тяглися вони до шосе «Берестя — Слуцьк» і далі на південь.

Транспорт Редагувати

Транспортна мережа в Новогрудському воєводстві була слабо розвинена. Його територію перетинали 4 залізничні лінії. Довжина всієї залізничної мережі досягала 584 км, з них 56 % припадало на Лідський і Барановичський повіти.

Вузькоколійні лінії воєводства мали довжину 148 км і виконували роль локальних комунікацій.

Довжина звичайних доріг в Новогрудському воєводстві досягала 14338 км, з них асфальтованими і брукованими були тільки 2214 км. І без того важкі комунікаційні умови погіршувалися опадами особливо, навесні, восени і взимку (коли випадало багато снігу).

Сільське господарство Редагувати

Новогрудське воєводство було аграрним регіоном. Складне становище в економіці мало безпосередній вплив і на національні відносини. На настрої білорусів впливала перенаселеність села і викликана цим нестача землі. У 1931 р. на території воєводства було 164256 господарств, з них до 143 767 мали землі менше 15 га. В 81853 господарств землі було менше 5 га і працювали на них близько 378 959 осіб (у віці від 16 до 60 років), від 5 до 10 га нараховували 46677 господарств (265 916 осіб), господарств від 10 до 15 га було 12 237 (69 777 осіб), від 15 до 50 га 7946 господарств (45 706 осіб). Маєтків вище 50 га було 938 (3572 особи).

Перенаселеність села і «земельний голод» стосувався одночасно поляків і білорусів. Хоча переважно правителями міцних (понад 50 га) та середніх маєтків були поляки, з яких багато належали до військових колоністів (осадників) (на 1 січня 1925 р. їх чисельність була близько 1921 осіб).

Перенаселеність, примітивна система управління сільським господарством (домінувало трипілля), маловрожайний ґрунт, недостатня механізація села — все це сприяло тому, що більшість господарств Новогрудського воєводства була натуральною і самодостатньою, слабо пов'язаною з ринком.

Примітки Редагувати

  1. Энцыкляпэ́дыя гісто́рыі Белару́сі. Т. 5: М — Пуд / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1999. — 592 с.: іл. ISBN 985-11-0141-9.(біл.)
  2. ↑ Mały rocznik statystyczny 1939. — Warszawa: nakł. Gł. Urzędu Statyst., 1939. S. 13.(пол.)
  3. ↑ Baradyn Zygmud. Niemen — rzeka niezgody / Red. — Warszawa: Rytm., 1999. S. 11.(пол.)
  4. ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej - Tom VII, Część I - Województwo Nowogródzkie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1923
  5. Główny Urzęd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Statystyka Polski. Seria C. z. 71. Drugi powszechny spis ludności z dn. 9 XII 1931. Mieszkania i gospodarstwa domowe, lidność, stosunki zawodowe. Województwo Nowogródzkie. Warszawa, 1938, s. 19.(пол.)
  6. ↑ Baradyn Zygmud. Niemen — rzeka niezgody / Red. — Warszawa: Rytm., 1999. S. 14.(пол.)
  7. Główny Urzęd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Statystyka Polski. Seria C. z. 71. Drugi powszechny spis ludności z dn. 9 XII 1931. Mieszkania i gospodarstwa domowe, lidność, stosunki zawodowe. Województwo Nowogródzkie. Warszawa, 1938, s. 231.(пол.)
  8. ↑ Baradyn Zygmud. Niemen — rzeka niezgody / Red. — Warszawa: Rytm., 1999. S. 16.(пол.)
  9. Piotr Niwiński, Wileński i Nowogródzki Okręg AK w walce z władzą sowiecką 1944—1945. (пол.)
  10. Mały rocznik statystyczny 1939. — Warszawa: nakł. Gł. Urzędu Statyst., 1939. S. 318.(пол.)
  11. Baradyn Zygmud. Niemen — rzeka niezgody / Red. — Warszawa: Rytm., 1999. S. 15.(пол.)
  12. Mały rocznik statystyczny 1939. — Warszawa: nakł. Gł. Urzędu Statyst., 1939. S. 11.(пол.)
  13. Mały rocznik statystyczny 1939. — Warszawa: nakł. Gł. Urzędu Statyst., 1939. S. 72.(пол.)
  14. S. Odlanicki-Poczobutt, Województwo Nowogródzkie, Wilno 1936, s. 4.(пол.)
  15. Baradyn Zygmud. Niemen — rzeka niezgody / Red. — Warszawa: Rytm., 1999. S. 13.(пол.)
  16. Główny Urzęd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Statystyka Polski. Seria C. z. 71. Drugi powszechny spis ludności z dn. 9 XII 1931. Mieszkania i gospodarstwa domowe, lidność, stosunki zawodowe. Województwo Nowogródzkie. Warszawa, 1938, s. 60.(пол.)
  17. Baradyn Zygmud. Niemen — rzeka niezgody / Red. — Warszawa: Rytm., 1999. S. 14—15.(пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novogrudske voyevodstvo Novogrudske voyevodstvo pol wojewodztwo nowogrodzkie istorichna administrativno teritorialna odinicya Polskoyi Respubliki sho isnuvala do vtorgnennya nacistiv u Polshu 1939 roku Veliki mista Baranovichi Lida Nesvizh Slonim Utvorena za zakonom polozhennya vid 4 lyutogo 1921 roku 1 Novogrudske voyevodstvo zajmalo teritoriyu plosheyu 22 966 km sho stanovilo 6 teritoriyi Drugoyi Rechi Pospolitoyi 2 3 Na shodi mezhuvalo z SRSR na pivdni z Poliskim voyevodstvom iz zahodu j pivnochi z Bilostokskim ta Vilenskim Novogrudske voyevodstvopol Wojewodztwo nowogrodzkieGerb voyevodstva oficijno ne buv zatverdzhenij Misto NovogrudokNajbilshe misto NovogrudokKrayina Polska RespublikaPoviti 8Naselennya povne 1 057 000 zhiteliv 1931 gustota 46 zhiteliv km Plosha povna 22 966 km Data zasnuvannya 19 lyutogo 1921 1 bereznya 1921Data likvidaciyi 4 grudnya 1939Voyevoda ostannij Adam Korvin SokolovskijNovogrudske voyevodstvo na karti Drugoyi Rechi PospolitoyiNovogrudske voyevodstvo na karti Drugoyi Rechi PospolitoyiMapa pidrozdiliv voyevodstvaMapa pidrozdiliv voyevodstvaPolsha gustota naselennya 1931 Zmist 1 Poviti 2 Naselennya 3 Voyevodi 4 Osvita 5 Geografiya 5 1 Topografiya 5 2 Lisi 5 3 Vodojmi 6 Transport 7 Silske gospodarstvo 8 PrimitkiPoviti RedaguvatiPovit Plosha km Meshkanciv Centr povitu MeshkancivNovogrudske voyevodstvoBaranovickij 3298 161 100 nbsp Baranovichi 22 893Dunilevichskij do 1922 3687 112 717 nbsp Dunilevichi 1 386Disnenskij do 1922 5156 170 342 nbsp Disna 4 514Lidskij 4258 183 500 nbsp Lida 19 490Nesvizhskij 1968 114 500 nbsp Nesvizh 7 357Novogrudskij 2930 149 500 nbsp Novogrudok 9 567Slonimskij 3069 126 500 nbsp Slonim 16 284Stolbeckij 2371 99 400 nbsp Stolbci 6 569Shuchinskij pislya 1929 2273 107 200 nbsp Shuchin 1921 1 539Vilejskij do 1922 3421 103 914 nbsp Vilejka 3 417Volozhinskij 2799 115 500 nbsp Volozhin 6 269 U 1922 r u Vilenske voyevodstvo peredani Vilejskij Disnenskij ta Dunilavickij poviti 21 travnya 1929 r utvorenij vosmij Shuchinskij povitKrim togo voyevodstvo narahovuvalo 89 silskih gmin Naselennya RedaguvatiNaselennya voyevodstva 1921 roku stanovilo 822 106 dush 4 Podil naselennya za nacionalnistyu 4 polyaki 443 701 54 bilorusi 310 152 37 7 yevreyi 56 174 6 8 Podil naselennya za virospovidannyam 4 pravoslavne 421 247 51 2 rimo katolicke 323 728 39 4 yudejske 74 334 9 0 U 1931 r v Novogrudskomu voyevodstvi zhili 1057 2 tis osib Z yakih v mistah meshkalo blizko 102 3 tis 2 U porivnyanni z inshimi teritoriyami II yi Rechi Pospolitoyi ce buv region ne lishe slabo zaselenij a j duzhe slabo urbanizovanij Peredvoyennij Novogrudske voyevodstva ne malo nacionalnoyi yednosti Odvichno tut zhili polyaki bilorusi yevreyi litovci tatari i rosiyani Dominuvali prote pershi tri grupi Na pidstavi statistichnih danih vazhko z yasuvati hto buv polyakom a hto bilorusom Pid chas provedennya II go Zagalnogo perepisu naselennya v 1931 r opituvanim osobam stavilosya pitannya ne pro nacionalnu prinalezhnist a tilki pro movu j virospovidannya Naselennya voyevodstva za movoyu ta virospovidannyu v 1931 roci Naselennya voyevodstva za movoyu ta virospovidannyu v 1931 roci 5 Ridna mova VirospoviduvannyaPolska 553 859 osib Rimo katoliki 424 549 osibBiloruska 413 466 osib Pravoslavni 542 333 osobiyidish ta ivrit 76 025 osib Moyiseyeva vira 82 872 osobiZgidno statistichnih danih katoliki ne zavzhdi koristuvalisya polskoyu movoyu podibno yak i ne vsi pravoslavni vikoristovuvali bilorusku movu napevno perevazhna bilshist polyakiv buli katolikami a bilshist bilorusiv spoviduvali pravoslav ya 6 U mistah voyevodstva dominuvali polyaki i yevreyi na seli zh v bilshosti rajoniv perevazhali bilorusi U povitah Lidskomu Shuchinskomu i Volozhinskomu bilshistyu bulo polske naselennya znachnij vidsotok polyakiv zhiv v Stolbeckomu v inshih povitah perevazhali bilorusi 6 Nacionalna samosvidomist miscevih bilorusiv bula slabo rozvinena politichna samosvidomist postupovo zrostala pido vplivom agitaciyi biloruskih diyachiv i komunistichnoyi propagandi Nacionalna politika polskoyi vladi stavila pereshkodi na shlyahu kar yernogo viku bilorusiv pro sho svidchat dani z perepisu naselennya 1931 r sered 19 115 pracivnikiv publichnoyi sluzhbi kostelu organizacij i gromadskih institutiv katolikiv bulo 13 389 pravoslavnih 3050 Moyiseyevoyi viri 1481 7 Polyaki mali nabagato bilshi shansi dlya kar yernogo zrostannya 8 Nezvazhayuchi na te sho bilorusi mali menshi mozhlivosti dlya rozvitku svoyeyi osviti ta kulturi ne zaslugovuye na doviru tverdzhennya sho vsi bilorusi buli protivnikami Polshi Znachna yih chastina mala pochuttya zv yazku z Polsheyu Svidchit pro ce i uchast bilorusiv u pidrozdilah zahistu kordonu polskomu pidpilli j partizanskih zagonah SZB i AK Novogrudskoyi oblasti 8 9 Bilshist yevreyiv zhili v mistah i selishah pracyuvali v torgivli promislovosti ta komunikaciyi Voni predstavlyali soboyu zakritu i praktichno neasimilovanu grupu Comu spriyav tradicijnij uklad zhittya kulturna i religijna vidosoblenist Perevazhna bilshist yevreyiv zhili zhebracki tomu buli duzhe shilni do bilshovickoyi propagandi yaka provodilasya cherez oseredki KPZB Hocha nepriyazn bilorusiv i yevreyiv do polyakiv i polskoyi derzhavi bula yavishem dosit poshirenim u mizhvoyennij chas vipadkiv konfliktiv na etnichnomu grunti ne bulo Cya vzayemna nepriyazn trimalasya v osnovnomu na ekonomichnomu grunti a ne na nacionalnomu Voyevodi Redaguvaticherven 17 zhovtnya 1921 Cheslav Krupskij 17 zhovtnya 1921 29 serpnya 1924 Vladislav Rachkevich 1885 1947 29 serpnya 1924 24 serpnya 1926 Marian Yuzef Zhagota Yanushajtis 1889 1973 24 veresnya 1926 20 chervnya 1931 Zigmund Bachkovich 1887 1955 1 lipnya 1931 8 veresnya 1932 Vaclav Kostek Bernackij 1887 1957 8 veresnya 1932 2 grudnya 1935 Stefan Sviderskij 1895 1978 17 grudnya 1935 17 veresnya 1939 Adam Lyudvig Korvin Sokolovskij 1896 1979 Osvita RedaguvatiU 1939 r na teritoriyi Novogrudskogo voyevodstva bulo 23 shkoli 1323 pochatkovi shkoli 12 gimnaziyi 9 liceyiv i uchitelskih seminarij 13 shkil profesijnih 10 silskogospodarskih 5 tehnikumiv 10 11 Iz 202 100 ditej v shkilnomu vici vidviduvali shkoli 164 500 81 4 Odnak v 1938 roci na teritoriyi zaznachenogo voyevodstva ne bulo zhodnoyi shkoli z biloruskoyu movoyu navchannya Geografiya RedaguvatiTopografiya Redaguvati nbsp Novogrudske voyevodstvo na mapi II Rechi Pospolitoyi 1918 1939 biloruskoyuNovogrudske voyevodstvo lezhalo na rivnini najvisha tochka yakoyi syagala visoti 324 metri nad rivnem morya i perebuvala v m Novogrudku Na zahid i na pivden relyef znizhuvavsya de perevazhali vidkriti prostori sho lezhat na visoti 150 200 m 12 Lisi Redaguvati Teritoriya Novogrudskogo voyevodstva bula dosit gusto nasadzhena lisom Zagalna plosha lisiv v 1931 r syagala 517000 ga 24 3 poverhni 13 Najbilshi lisovi prostori perebuvali v Volozhinskomu Slonimskomu j Baranovickomu povitah Volozhinskij povit i shidna chastina Stolbeckogo povitu zajmala velikij lisovij kompleks sho skladavsya z lisiv Bakshanckogo Vishnevskogo Lyubchanskogo ta Nalibockoyi pushi z poverhneyu blizko 100 000 ga Drugij za rozmirom lisovij masiv buv roztashovanij na livomu berezi r Nimanu bilya girla Shari v Slonimskomu poviti i chastkovo v Novogrudskomu Lipichanska pusha zvana takozh Zanemanskoyu U Baranovickomu poviti buli znachni lisovi skupchennya v pririchchi Shari Na pivnich vid r Nimanu lisi vistupali ridshe Menshe yih bulo v povitah Lidskomu Novogrudskomu i Nesvizhskomu Ci poviti yavlyali soboyu slabo nasadzhenu liniyu yaka ogortala Novogrudske voyevodstvo z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid U Shuchinskomu poviti lisovi prostori lezhali na pivdenno shidnomu jogo kinci i vidnosilisya do Grodnenskoyi pushi Vodojmi Redaguvati Novogrudske voyevodstvo lezhalo v vodozbori richki Niman sho rozdilyala voyevodstvo prirodnim chinom na dvi chastini Niman prohodiv cherez poviti Stolbeckij Novogrudskij Lidskij ta Shuchinskij na teritoriyi voyevodstva 286 km 14 Do najvazhlivishih richok krim Nimanu vidnosilisya Sula dovzhina 72 km Berezina 192 km Gavya 65 km Ditva 95 km Lyebyada 57 km Molchad 86 km Vusha 83 km Servach 68 km i najbilsha pislya Nimanu richka Shara 330 km Povnistyu dovzhina richkovoyi merezhi voyevodstva dohodila do 4066 km 3 Velikih ozer ne bulo Najvazhlivishimi buli Svityaz Kaldichevski ozera Kromal Damachevski ozera Pelasi ta Matora Yih poverhnya kolivalasya v mezhah 93 170 ga 21 ploshi Novogrudskogo voyevodstva zajmali bolota Povnistyu poverhnyu bolit i bagna sho lezhali v basejni richok stanovila 588600 ga Najbilshe yih bulo v Stolbeckomu poviti potim v Volozhinskomu Slonimskomu ta Baranovichskomu Minimum v Novogrudskomu i Shuchinskomu Sho znahodilisya v pivdennij chastini voyevodstva znachni bolotni kompleksi buli prodovzhennyam Poliskih bolit Tyaglisya voni do shose Berestya Sluck i dali na pivden Transport RedaguvatiTransportna merezha v Novogrudskomu voyevodstvi bula slabo rozvinena Jogo teritoriyu peretinali 4 zaliznichni liniyi Dovzhina vsiyeyi zaliznichnoyi merezhi dosyagala 584 km z nih 56 pripadalo na Lidskij i Baranovichskij poviti Vuzkokolijni liniyi voyevodstva mali dovzhinu 148 km i vikonuvali rol lokalnih komunikacij Dovzhina zvichajnih dorig v Novogrudskomu voyevodstvi dosyagala 14338 km z nih asfaltovanimi i brukovanimi buli tilki 2214 km I bez togo vazhki komunikacijni umovi pogirshuvalisya opadami osoblivo navesni voseni i vzimku koli vipadalo bagato snigu 15 Silske gospodarstvo RedaguvatiNovogrudske voyevodstvo bulo agrarnim regionom Skladne stanovishe v ekonomici malo bezposerednij vpliv i na nacionalni vidnosini Na nastroyi bilorusiv vplivala perenaselenist sela i viklikana cim nestacha zemli U 1931 r na teritoriyi voyevodstva bulo 164256 gospodarstv z nih do 143 767 mali zemli menshe 15 ga V 81853 gospodarstv zemli bulo menshe 5 ga i pracyuvali na nih blizko 378 959 osib u vici vid 16 do 60 rokiv vid 5 do 10 ga narahovuvali 46677 gospodarstv 265 916 osib gospodarstv vid 10 do 15 ga bulo 12 237 69 777 osib vid 15 do 50 ga 7946 gospodarstv 45 706 osib Mayetkiv vishe 50 ga bulo 938 3572 osobi 6 16 Perenaselenist sela i zemelnij golod stosuvavsya odnochasno polyakiv i bilorusiv Hocha perevazhno pravitelyami micnih ponad 50 ga ta serednih mayetkiv buli polyaki z yakih bagato nalezhali do vijskovih kolonistiv osadnikiv na 1 sichnya 1925 r yih chiselnist bula blizko 1921 osib 6 Perenaselenist primitivna sistema upravlinnya silskim gospodarstvom dominuvalo tripillya malovrozhajnij grunt nedostatnya mehanizaciya sela vse ce spriyalo tomu sho bilshist gospodarstv Novogrudskogo voyevodstva bula naturalnoyu i samodostatnoyu slabo pov yazanoyu z rinkom 17 Primitki Redaguvati Encyklyape dyya gisto ryi Belaru si T 5 M Pud Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1999 592 s il ISBN 985 11 0141 9 bil a b Maly rocznik statystyczny 1939 Warszawa nakl Gl Urzedu Statyst 1939 S 13 pol a b Baradyn Zygmud Niemen rzeka niezgody Red Warszawa Rytm 1999 S 11 pol a b v Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Tom VII Czesc I Wojewodztwo Nowogrodzkie Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1923 Glowny Urzed Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Statystyka Polski Seria C z 71 Drugi powszechny spis ludnosci z dn 9 XII 1931 Mieszkania i gospodarstwa domowe lidnosc stosunki zawodowe Wojewodztwo Nowogrodzkie Warszawa 1938 s 19 pol a b v g Baradyn Zygmud Niemen rzeka niezgody Red Warszawa Rytm 1999 S 14 pol Glowny Urzed Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Statystyka Polski Seria C z 71 Drugi powszechny spis ludnosci z dn 9 XII 1931 Mieszkania i gospodarstwa domowe lidnosc stosunki zawodowe Wojewodztwo Nowogrodzkie Warszawa 1938 s 231 pol a b Baradyn Zygmud Niemen rzeka niezgody Red Warszawa Rytm 1999 S 16 pol Piotr Niwinski Wilenski i Nowogrodzki Okreg AK w walce z wladza sowiecka 1944 1945 Armia Krajowa na Nowogrodczyznie po lipcu 1944 pol Maly rocznik statystyczny 1939 Warszawa nakl Gl Urzedu Statyst 1939 S 318 pol Baradyn Zygmud Niemen rzeka niezgody Red Warszawa Rytm 1999 S 15 pol Maly rocznik statystyczny 1939 Warszawa nakl Gl Urzedu Statyst 1939 S 11 pol Maly rocznik statystyczny 1939 Warszawa nakl Gl Urzedu Statyst 1939 S 72 pol S Odlanicki Poczobutt Wojewodztwo Nowogrodzkie Wilno 1936 s 4 pol Baradyn Zygmud Niemen rzeka niezgody Red Warszawa Rytm 1999 S 13 pol Glowny Urzed Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Statystyka Polski Seria C z 71 Drugi powszechny spis ludnosci z dn 9 XII 1931 Mieszkania i gospodarstwa domowe lidnosc stosunki zawodowe Wojewodztwo Nowogrodzkie Warszawa 1938 s 60 pol Baradyn Zygmud Niemen rzeka niezgody Red Warszawa Rytm 1999 S 14 15 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novogrudske voyevodstvo 1921 1939 amp oldid 39130367