Нижні Землі (нід. de Lage Landen), Нижні Країни (англ. Low Countries, фр. les Pays-Bas) або Нідерланди (нід. de Nederlanden) — історичні землі в дельтах Рейну, Шельди та Маасу, які охоплювали територію сучасних Нідерландів, Бельгії, Люксембургу і, частково, Франції та Німеччини. Термін здебільшого застосовується щодо історії пізнього Середньовіччя і початкового періоду нової історії, коли формувалися централізовані держави, а влада належала спадковій знаті. Українською — Низ, Пониззя[джерело?].
Історія Редагувати
Історія Нижніх Земель | |||
|---|---|---|---|
| Австразія | Фризія бл. 600–734 | ||
| Імперія Каролінгів (800–843) | |||
графство Фландрія IX століття – 1384 | Лотарингія, потім Нижня Лотарингія 855–954–977 рр. | ||
Князівство-єпископство Льєж + Князівство Stavelot- Malmedy + Герцогство Бульйонське X століття – 1795 | Інші феодальні держави | Графство Люксембург 963–1384 | X–XIV століття |
Бургундські Нідерланди | Герцогство Люксембург 1384–1443 | 1384–1482 | |
Габсбурзькі Нідерланди 1482–1795 (Сімнадцять провінцій, Бургундський округ) | |||
Іспанські (Південні) Нідерланди 1549–1713 | |||
Голландська республіка 1581–1795 | |||
Австрійські Нідерланди 1713–95 | |||
| єпископство Льєж (революція) 1789–92 | Бельгійські сполучені штати 1790 | ||
Перша французька республіка 1795–1804 | Батавська республіка 1795–1806 | ||
| Перша Французька імперія 1804–15 | |||
Королівство Нідерланди 1806–10 | |||
| Об’єднане королівство Нідерланди (з 1815 року) | |||
Королівство Бельгія з 1830 року | Люксембург з 1839 року | Нідерланди |
Після розпаду Серединного королівства у його північній частині утворилася Нижня Лотарингія. Коли ця держава припинила існування, регіон потрапив пів владу могутніх сусідів. Його перейменували у Бургундські Нідерланди, а потім у Габсбурзькі Нідерланди. Область називали також до 1581 Сімнадцятьма провінціями. Пізніше її південна частина отримала назви Іспанських Нідерландів та Австрійських Нідерландів. У північній частині регіону утворилася Нідерландська республіка. Двічі землі регіону об'єднувалися в єдину державу: Сімнадцять провінцій у 16 ст. та Сполучене Королівство Нідерланди у 19 ст.
Щодо сучасних держав Бенілюксу термін Нижні країни не вживається, оскільки історичний регіон дещо ширший.
У 11 ст. на території регіону почали швидко зростати міста, й він став нарівні з північною Італією областю з найвищою густотою населення в Європі.
Попри різноманітність регіону, йому були притаманні спільні риси. Держави регіону мали вихід до моря, і таким чином до торгівлі та риболовства. Більшість населення розмовляло середньовіковими діалектами нідерландської мови, хоча в деяких його частинах переважала французька або валлонська мова.
Характерною особливістю була слабка, ледь не номінальна залежність від феодалів. Містами управляли цехи та міські ради, а їхні відносини з королями і герцогами регулювалися строгими кодексами прав, які детально описували, що може й чого не може вимагати правитель.
Весь регіон був одним із найрозвинутіших в економічному сенсі в Європі поряд із італійськими містами державами Венецією та Генуєю. Його сила опиралася на торгівлю й виробництво, а тому в регіоні створювалися найсприятливіші умови для вільного потоку товарів.
Країни Редагувати
Примітки Редагувати
- Фернан Бродель. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV—XVIII ст. / Пер. з фр. Г.Філіпчук. — К.: Основи, 1997. ISBN 966-500-215-5
Бібліографія Редагувати
- Arblaster, P. A History of the Low Countries. New York: Palgrave Macmillan, 2006.
- History of the Low Countries. eds. by J. Blom and E. Lamberts. 1999.
- Kossmann-Putto J. A.; E. H. Kossmann. The Low Countries: History of the Northern and Southern Netherlands. 1987.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нижні країни