Королівство Нідерландів (нід. Koninkrijk der Nederlanden) — суверенна держава та конституційна монархія з 98% території та населенням у Західній Європі та кількома невеликими острівними територіями Вест-Індії в Карибському морі (у групах Підвітряних Антильських островів). Королівство Нідерланди складається з чотирьох установчих країн — Аруба, Кюрасао, Нідерланди, і Сінт-Мартен, які беруть участь на основі рівності та партнерства в Королівстві Нідерландів.
На практиці, більшістю справ Королівства Нідерландів керують Нідерланди, які складають приблизно 98% території та населення Королівства, від імені всього Королівства. Отже, Аруба, Кюрасао та Сінт-Мартен залежать від Нідерландів у таких питаннях, як зовнішня політика та оборона, але певною мірою вони є автономними, маючи власні парламенти.
Суринам був країною-складником (наділений широкою автономією) у складі Королівства впродовж 1954—1975, Нідерландські Антильські острови були у складі Королівства 1954—2010. Суринам відтоді став незалежною республікою, Нідерландські Антильські острови реформовано в установчі країни Аруба (від 1986), Кюрасао й Сінт-Мартен (від 2010), і спеціальні муніципалітети Нідерландів — Бонайре, Саба і Сінт-Естатіус. Нідерландська Нова Ґвінея була залежною територією Королівства до 1962, але не автономною країною, і не згадується в Хартії.
Історія
До підписання Хартії 1954, Нідерландська Гвіана, Нідерландська Нова Гвінея й Кюрасао і залежні території були колоніями Нідерландів.
Королівство Нідерландів має свій початок від поразки Наполеона 1813. Цього року Нідерланди знову здобули свободу й суверенні князівства Нідерланди Вільямом принц Оранський і Нассау проголосив незалежними. Возз'єднання з Південними Нідерландами (приблизно відповідає тому, що наразі є Бельгія та Люксембурґ) було здійснено 1814. У березні 1815, владу короля Нідерландів було впроваджено в повній мірі. Король Нідерландів був також Великим Герцогом Люксембургу, провінції Королівства, яке було водночас Великим Герцогством у складі Німецької конфедерації.
1830 Бельгія вийшла зі складу Королівства, крок, який Нідерланди визнали 1839.Тоді Люксембурґ став повністю незалежною державою в особистій унії з Нідерландами. Люксембурґ утратив більше половини своєї території на користь Бельгії. Щоб компенсувати ці втрати Німецька конфедерація, надала Нідерландській провінції Лімбурґ такий самий статус, що й Люксембурґу. Цей статус було скасовано, коли Німецьку конфедерацю зліквідували 1867 і Лімбурґ повернули до свого колишнього статусу звичайної Нідерландської провінції, хоча король Нідерландів продовжує використовувати додатковий титул герцог Лімбурґу й тепер.
Адміністративна реформа 1954 стартувала 7 грудня 1942 через радіовиступ королеви Вільгельміни, що до ставлення нідерландського уряду у вигнанні до Атлантичної хартії від 14 серпня 1941, яку Нідерланди підписали 1 січня 1942 й провели перегляд стосунків метрополії та її колоній після закінчення війни. Після звільнення, уряд скликав конференцію й оголосив реформи в яких заморські території могли б брати участь у керуванні Королівством на основі рівності. Спочатку, ця теза мала пропагандистську мету; і мала сенс заспокоїти громадську думку в Сполучених Штатах, які стали скептично ставитися до колоніалізму.
Після надання Нідерландській Ост-Індії (тепер Індонезія) незалежності, яка мала вельми громіздку економіку для успішного федерального будівництва, економіки Нідерландської Ґвіани та Нідерландських Антильських островів були незначними в порівнянні з економікою Нідерландів. За хартією 1954 року, Нідерландська Ґвіана та Нідерландські Антильські острови мали повноважного міністра, що був у Нідерландах, який мав право брати участь у засіданнях нідерландського уряду при обговоренні справ, які стосуються Королівства в цілому, або коли ці справи стосувалися безпосередньо Нідерландської Ґвіани та/або Нідерландських Антильських островів . Делегати Нідерландської Ґвіани та Нідерландських Антильських островів могли брати участь у засіданнях першої та другої палати Генеральних штатів. Відповідно до Хартії Нідерландській Ґвіані та Нідерландським Антильським островам також дозволено змінювати своє базове законодавство (нід. Staatsregeling).
1955 королева Юліана і принц Бернхард відвідали Суринам та Нідерландські Антильські острови. Візит мав великий успіх. Королівське подружжя з ентузіазмом вітало місцеве населення і поїздку широко висвітлювали в нідерландській пресі.
1969, Кюрасао зазнало серйозних заворушень і грабежів, за яких частина історичного середмістя Віллемстад знищила пожежа. Порядок був відновлений нідерландською морською піхотою. Того ж року Суринам зазнав політичної нестабільности через страйк учителів.
Вибори 1973 в Суринамі привели до влади партію Nationale Partij Kombinatie, на чолі з Хенк Арроном який обійняв пост прем'єр-міністра. Новий уряд оголосив незалежність Суринаму 25 листопада 1975.
Країни
Королівство Нідерланди на сьогодні складають чотири країни, які є частиною Королівства Нідерландів на основі рівности.
Країна | Населення (1 січня 2010)* | Відсоток від населення королівства | Площа (km²) | Відсоток у площі королівства | Щільність населення (inh. per km²) |
---|---|---|---|---|---|
Аруба | 107,138 | 0.63 % | 193 | 0.45 % | 538 |
Кюрасао | 142,180 | 0.84 % | 444 | 1.04 % | 309 |
Нідерланди | 16,593,001 | 98.30 % | 41,848 | 98.42 % | 394 |
— Нідерланди (Європейська частина) | 16,574,989 | 98.19 % | 41,526 | 97.66 % | 394 |
— Бонайре | 13,389 | 0.08 % | 288 | 0.68 % | 40 |
— Саба | 1,737 | 0.01 % | 13 | 0.03 % | 115 |
— Сінт-Естатіус | 2,886 | 0.02 % | 21 | 0.05 % | 129 |
Сінт-Мартен | 37,429 | 0.22 % | 34 | 0.08 % | 1,146 |
Королівство Нідерландів | 16,879,748 | 100.00 % | 42,519 | 100.00 % | 392 |
Аруба
Адміністрацію складають губернатор, який представляє монарха, і Рада міністрів Аруби, на чолі з . Законодавчий орган — (нід. Staten van Aruba). Наразі губернатор Аруби — Fredis Refunjol, прем'єр-міністр — Mike Eman. Валюта — Арубський флорін.
Кюрасао
Кюрасао — централізована унітарна держава, з аналогічними характеристиками адміністрування в Арубою. Валюта — Нідерландський Антильський гульден
Сінт-Мартен
Сінт-Мартен — централізована унітарна держава, з аналогічними характеристиками в адмініструванні що й Аруба. Валюта — Нідерландський антильський гульден.
Нідерланди
Нідерланди — взірець парламентської демократії, унітарна держава. Адміністрація складається з монарха і Ради міністрів, яку очолює прем'єр-міністр. Законодавчий орган — Генеральні штати Нідерландів, які складаються з і . Валюта — євро (в європейській частині) й американський долар на островах BES.
- Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба
Спеціальні муніципалітети Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба є частиною Королівства Нідерландів, але не є її провінціями. Вони мають ті самі права що й звичайні Нідерландські муніципалітети (мають мера, муніципальну та міську раду, наприклад) і підпорядковуються більшості Нідерландських законів. Жителі цих трьох островів, також зможуть проголосувати на Нідерландських національних і європейських виборах. Але є деякі винятки для цих островів. Соціальне забезпечення, наприклад, не на тому ж рівні, як і в Нідерландах. 1 січня 2011 був введений долар США як валюта.
Порівняння
Незважаючи начебто на унікальність державного об'єднання, воно має аналоги. Зокрема, Королівство Данія складається з Данії, Гренландії і Фарерських островів (див. також Rigsfællesskabet), також Королівство Нова Зеландія складається з Нової Зеландії, Островів Кука, Ніуе, Токелау та території Росса. Ці порівняння не є точними, наприклад, в Королівстві Нова Зеландія конституційно не закріплено розмежування влади між Новою Зеландією, Островами Кука та Ніуе.
Інші держави також мають кілька рівнів заморських адміністративних одиниць. На кшталт Великої Британії та її заморських територій або Сполучених Штатів та їхніх острівних територій, але ці держави вважають свої зовнішні території невід'ємною частиною держави.
Примітки
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Peter Meel, Tussen autonomie en onafhankelijkheid. Nederlands-Surinaamse betrekkingen 1954—1961 (Between Autonomy and Independence. Dutch-Surinamese Relations 1954—1961; Leiden: KITLV 1999).
- Gert Oostindie and Inge Klinkers, Knellende Koninkrijksbanden. Het Nederlandse dekolonisatiebeleid in de Caraïben, 1940—2000, II, 1954-1975 (Stringent Kingdom Ties. The Dutch De-colonisation Policy in the Caribbean; Amsterdam: University Press 2001).
- (Dutch) . Eerste kamer der Staten-Generaal. Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 15 жовтня 2010.
De openbare lichamen vallen rechtstreeks onder het Rijk omdat zij geen deel uitmaken van een provincie. (The public bodies (...), because they are not part of a Province)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Niderlandiv nid Koninkrijk der Nederlanden suverenna derzhava ta konstitucijna monarhiya z 98 teritoriyi ta naselennyam u Zahidnij Yevropi ta kilkoma nevelikimi ostrivnimi teritoriyami Vest Indiyi v Karibskomu mori u grupah Pidvitryanih Antilskih ostroviv Korolivstvo Niderlandi skladayetsya z chotiroh ustanovchih krayin Aruba Kyurasao Niderlandi i Sint Marten yaki berut uchast na osnovi rivnosti ta partnerstva v Korolivstvi Niderlandiv Korolivstvo Niderlandiv Koninkrijk der NederlandenPrapor GerbGimn Het WilhelmusRoztashuvannya nazva rod Stolicya AmsterdamNajbilshe misto stolicyaOficijni movi niderlandska anglijska pap yamento frizkaForma pravlinnya Parlamentarizm demokratiya j konstitucijna monarhiya monarh Villem Oleksandr Prem yer ministr Niderlandiv Mark Rutte Edwin Abath Sheldry Osepa Mathias VogesStvorennya Zaprovadzhennya korolivstva 1815 Hartiya Korolivstva Niderlandiv federacy 28 zhovtnya 1954 Plosha Zagalom 42 508 km 134th Vnutr vodi 18 41 Naselennya ocinka 2009 17 000 000 58th Gustota 393 km 23rd Valyuta Yevro Yevropejski Niderlandi Amerikanskij dolar Karibski Niderlandi Niderlandskij Antilskij gulden Kyurasao Sint Marten j Arubskij florin Aruba a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR USD ANG and AWG a Chasovij poyas Centralnoyevropejskij chas j Atlantichnij standartnij chas Litnij chas Centralnoyevropejskij litnij chas j Atlantichnij standartnij chas UTC 2 i 4 Kodi ISO 3166 NL NLD 528Domen nl3 aw anTelefonnij kod 31 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo NiderlandivCya stattya pro suverennu derzhavu Pro odnojmennu ustanovchu krayinu sho vhodit do yiyi skladu div Niderlandi Pro inshi znachennya div Niderlandi znachennya Na praktici bilshistyu sprav Korolivstva Niderlandiv keruyut Niderlandi yaki skladayut priblizno 98 teritoriyi ta naselennya Korolivstva vid imeni vsogo Korolivstva Otzhe Aruba Kyurasao ta Sint Marten zalezhat vid Niderlandiv u takih pitannyah yak zovnishnya politika ta oborona ale pevnoyu miroyu voni ye avtonomnimi mayuchi vlasni parlamenti Surinam buv krayinoyu skladnikom nadilenij shirokoyu avtonomiyeyu u skladi Korolivstva vprodovzh 1954 1975 Niderlandski Antilski ostrovi buli u skladi Korolivstva 1954 2010 Surinam vidtodi stav nezalezhnoyu respublikoyu Niderlandski Antilski ostrovi reformovano v ustanovchi krayini Aruba vid 1986 Kyurasao j Sint Marten vid 2010 i specialni municipaliteti Niderlandiv Bonajre Saba i Sint Estatius Niderlandska Nova Gvineya bula zalezhnoyu teritoriyeyu Korolivstva do 1962 ale ne avtonomnoyu krayinoyu i ne zgaduyetsya v Hartiyi IstoriyaDokladnishe Istoriya Arubi Istoriya Niderlandiv ta Istoriya Surinamu Do pidpisannya Hartiyi 1954 Niderlandska Gviana Niderlandska Nova Gvineya j Kyurasao i zalezhni teritoriyi buli koloniyami Niderlandiv Korolivstvo Niderlandiv maye svij pochatok vid porazki Napoleona 1813 Cogo roku Niderlandi znovu zdobuli svobodu j suverenni knyazivstva Niderlandi Vilyamom princ Oranskij i Nassau progolosiv nezalezhnimi Vozz yednannya z Pivdennimi Niderlandami priblizno vidpovidaye tomu sho narazi ye Belgiya ta Lyuksemburg bulo zdijsneno 1814 U berezni 1815 vladu korolya Niderlandiv bulo vprovadzheno v povnij miri Korol Niderlandiv buv takozh Velikim Gercogom Lyuksemburgu provinciyi Korolivstva yake bulo vodnochas Velikim Gercogstvom u skladi Nimeckoyi konfederaciyi 1830 Belgiya vijshla zi skladu Korolivstva krok yakij Niderlandi viznali 1839 Todi Lyuksemburg stav povnistyu nezalezhnoyu derzhavoyu v osobistij uniyi z Niderlandami Lyuksemburg utrativ bilshe polovini svoyeyi teritoriyi na korist Belgiyi Shob kompensuvati ci vtrati Nimecka konfederaciya nadala Niderlandskij provinciyi Limburg takij samij status sho j Lyuksemburgu Cej status bulo skasovano koli Nimecku konfederacyu zlikviduvali 1867 i Limburg povernuli do svogo kolishnogo statusu zvichajnoyi Niderlandskoyi provinciyi hocha korol Niderlandiv prodovzhuye vikoristovuvati dodatkovij titul gercog Limburgu j teper Koroleva Niderlandiv Vilgelmina Administrativna reforma 1954 startuvala 7 grudnya 1942 cherez radiovistup korolevi Vilgelmini sho do stavlennya niderlandskogo uryadu u vignanni do Atlantichnoyi hartiyi vid 14 serpnya 1941 yaku Niderlandi pidpisali 1 sichnya 1942 j proveli pereglyad stosunkiv metropoliyi ta yiyi kolonij pislya zakinchennya vijni Pislya zvilnennya uryad sklikav konferenciyu j ogolosiv reformi v yakih zamorski teritoriyi mogli b brati uchast u keruvanni Korolivstvom na osnovi rivnosti Spochatku cya teza mala propagandistsku metu i mala sens zaspokoyiti gromadsku dumku v Spoluchenih Shtatah yaki stali skeptichno stavitisya do kolonializmu Pislya nadannya Niderlandskij Ost Indiyi teper Indoneziya nezalezhnosti yaka mala velmi gromizdku ekonomiku dlya uspishnogo federalnogo budivnictva ekonomiki Niderlandskoyi Gviani ta Niderlandskih Antilskih ostroviv buli neznachnimi v porivnyanni z ekonomikoyu Niderlandiv Za hartiyeyu 1954 roku Niderlandska Gviana ta Niderlandski Antilski ostrovi mali povnovazhnogo ministra sho buv u Niderlandah yakij mav pravo brati uchast u zasidannyah niderlandskogo uryadu pri obgovorenni sprav yaki stosuyutsya Korolivstva v cilomu abo koli ci spravi stosuvalisya bezposeredno Niderlandskoyi Gviani ta abo Niderlandskih Antilskih ostroviv Delegati Niderlandskoyi Gviani ta Niderlandskih Antilskih ostroviv mogli brati uchast u zasidannyah pershoyi ta drugoyi palati Generalnih shtativ Vidpovidno do Hartiyi Niderlandskij Gviani ta Niderlandskim Antilskim ostrovam takozh dozvoleno zminyuvati svoye bazove zakonodavstvo nid Staatsregeling 1955 koroleva Yuliana i princ Bernhard vidvidali Surinam ta Niderlandski Antilski ostrovi Vizit mav velikij uspih Korolivske podruzhzhya z entuziazmom vitalo misceve naselennya i poyizdku shiroko visvitlyuvali v niderlandskij presi 1969 Kyurasao zaznalo serjoznih zavorushen i grabezhiv za yakih chastina istorichnogo seredmistya Villemstad znishila pozhezha Poryadok buv vidnovlenij niderlandskoyu morskoyu pihotoyu Togo zh roku Surinam zaznav politichnoyi nestabilnosti cherez strajk uchiteliv Vibori 1973 v Surinami priveli do vladi partiyu Nationale Partij Kombinatie na choli z Henk Arronom yakij obijnyav post prem yer ministra Novij uryad ogolosiv nezalezhnist Surinamu 25 listopada 1975 KrayiniKorolivstvo Niderlandi na sogodni skladayut chotiri krayini yaki ye chastinoyu Korolivstva Niderlandiv na osnovi rivnosti Krayini u skladi Korolivstva Niderlandiv Krayina Naselennya 1 sichnya 2010 Vidsotok vid naselennya korolivstva Plosha km Vidsotok u ploshi korolivstva Shilnist naselennya inh per km Aruba 107 138 0 63 193 0 45 538Kyurasao 142 180 0 84 444 1 04 309Niderlandi 16 593 001 98 30 41 848 98 42 394 Niderlandi Yevropejska chastina 16 574 989 98 19 41 526 97 66 394 Bonajre 13 389 0 08 288 0 68 40 Saba 1 737 0 01 13 0 03 115 Sint Estatius 2 886 0 02 21 0 05 129Sint Marten 37 429 0 22 34 0 08 1 146 Korolivstvo Niderlandiv 16 879 748 100 00 42 519 100 00 392Aruba Oranyestad Aruba Administraciyu skladayut gubernator yakij predstavlyaye monarha i Rada ministriv Arubi na choli z Zakonodavchij organ nid Staten van Aruba Narazi gubernator Arubi Fredis Refunjol prem yer ministr Mike Eman Valyuta Arubskij florin Kyurasao Kyurasao centralizovana unitarna derzhava z analogichnimi harakteristikami administruvannya v Aruboyu Valyuta Niderlandskij Antilskij gulden Sint Marten Sint Marten centralizovana unitarna derzhava z analogichnimi harakteristikami v administruvanni sho j Aruba Valyuta Niderlandskij antilskij gulden Niderlandi Amsterdam stolicya Niderlandiv Niderlandi vzirec parlamentskoyi demokratiyi unitarna derzhava Administraciya skladayetsya z monarha i Radi ministriv yaku ocholyuye prem yer ministr Zakonodavchij organ Generalni shtati Niderlandiv yaki skladayutsya z i Valyuta yevro v yevropejskij chastini j amerikanskij dolar na ostrovah BES Bonajre Sint Estatius i Saba Specialni municipaliteti Bonajre Sint Estatius i Saba ye chastinoyu Korolivstva Niderlandiv ale ne ye yiyi provinciyami Voni mayut ti sami prava sho j zvichajni Niderlandski municipaliteti mayut mera municipalnu ta misku radu napriklad i pidporyadkovuyutsya bilshosti Niderlandskih zakoniv Zhiteli cih troh ostroviv takozh zmozhut progolosuvati na Niderlandskih nacionalnih i yevropejskih viborah Ale ye deyaki vinyatki dlya cih ostroviv Socialne zabezpechennya napriklad ne na tomu zh rivni yak i v Niderlandah 1 sichnya 2011 buv vvedenij dolar SShA yak valyuta PorivnyannyaNezvazhayuchi nachebto na unikalnist derzhavnogo ob yednannya vono maye analogi Zokrema Korolivstvo Daniya skladayetsya z Daniyi Grenlandiyi i Farerskih ostroviv div takozh Rigsfaellesskabet takozh Korolivstvo Nova Zelandiya skladayetsya z Novoyi Zelandiyi Ostroviv Kuka Niue Tokelau ta teritoriyi Rossa Ci porivnyannya ne ye tochnimi napriklad v Korolivstvi Nova Zelandiya konstitucijno ne zakripleno rozmezhuvannya vladi mizh Novoyu Zelandiyeyu Ostrovami Kuka ta Niue Inshi derzhavi takozh mayut kilka rivniv zamorskih administrativnih odinic Na kshtalt Velikoyi Britaniyi ta yiyi zamorskih teritorij abo Spoluchenih Shtativ ta yihnih ostrivnih teritorij ale ci derzhavi vvazhayut svoyi zovnishni teritoriyi nevid yemnoyu chastinoyu derzhavi PrimitkiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Peter Meel Tussen autonomie en onafhankelijkheid Nederlands Surinaamse betrekkingen 1954 1961 Between Autonomy and Independence Dutch Surinamese Relations 1954 1961 Leiden KITLV 1999 Gert Oostindie and Inge Klinkers Knellende Koninkrijksbanden Het Nederlandse dekolonisatiebeleid in de Caraiben 1940 2000 II 1954 1975 Stringent Kingdom Ties The Dutch De colonisation Policy in the Caribbean Amsterdam University Press 2001 Dutch Eerste kamer der Staten Generaal Arhiv originalu za 25 listopada 2010 Procitovano 15 zhovtnya 2010 De openbare lichamen vallen rechtstreeks onder het Rijk omdat zij geen deel uitmaken van een provincie The public bodies because they are not part of a Province