Шельда, або Еско (нід. Schelde МФА: [ˈsxɛldə] Схе́лдю, фр. Escaut) — річка у Франції, Бельгії і Нідерландах. Довжина 430 км, площа басейну 21860 км².
| Шельда | |
|---|---|
| | |
| | |
| 49°59′11″ пн. ш. 3°15′59″ сх. д. / 49.98640000002777839° пн. ш. 3.266400000028° сх. д. | |
| Витік | Арденни |
| • координати | 49°59′11″ пн. ш. 3°15′59″ сх. д. / 49.98640000002777839° пн. ш. 3.266400000028° сх. д. |
| • висота, м | 95 м |
| Гирло | Північне море |
| • координати | 51°25′22″ пн. ш. 3°32′42″ сх. д. / 51.42280000002777740° пн. ш. 3.545000000028° сх. д. |
| Басейн | Scheldt basind |
| Країни: | Франція, Бельгія, Нідерланди. |
| Довжина | 430 км |
| Площа басейну: | 21860 км² |
| Середньорічний стік | 120 м³/с |
| Притоки: | Ліс, Рюпел |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Шельда бере початок в Пікардії, в горах Арденни, гирло має поділ на Східну і Західну Шельду, впадає в Північне море, утворюючи естуарій (Західна Шельда). Основні притоки — Лис, Рюпел. Довжина судноплавної ділянки 340 км. Шельда сполучена каналами з Маасом, Сеною і Соммою. На Шельді розташовані міста Гент, Антверпен (Бельгія), Вліссинген (Нідерланди).
Історія Редагувати
Уже для стародавніх римлян гирло Шельди мало важливе стратегічне значення. У середині III століття н.е. гирло потрапило під контроль франків, які спочатку діяли тут як пірати. При розділах франкського королівства на західну і східну частини межа між ними проходила по Шельді.
У XVI столітті, коли район гирла Шельди знаходився під контролем імперії Габсбургів, річка відокремлювала Фландрію від Зеландії і Брабанта. Уже тоді Антверпен був найбільшим портом Західної Європи.
Опис Редагувати
Шельда має витоки в Гуї на півночі Франції за 16 км на північ від Сен-Кантена, на 104 км течії перетинає кордон з Бельгією. Ще за 26,5 км досягає Фландрії, де утворює південно-східний кордон Західної Фландрії, потім протікає через Східну Фландрію та провінцію Антверпен. У місті Антверпен у лимані побудовано великий глибоководний порт. У 2009 — 2014 роках порт був приблизно на одному рівні з Портом Гамбурга, другим за величиною контейнерним портом в Європі (вимірюється обробкою контейнерів TEU) .
Бельгійсько-голландський кордон завдовжки 56 км прямує Західною Шельдою. Через низький градієнт річки вплив припливу поширюється на 100 км вгору за течією.
Історія Редагувати
До 6000 року до Р.Х. тому Шельда скидала свої води до Північного моря приблизно за трасою сьогоденного каналу Гент — Тернезен. Тоді замулення викликало зміщення гирла далеко на схід. Близько 3000 року до Р.Х. тому море затопило східне гирло і було створено Східна Шельда. В Х столітті по Р.Х. затопило західне гирло і було створено Східна Шельда. До 17 століття подвійний лиман складався з Східної та Західної Шельди. Оскільки останній також мав притоку Маас до XX століття, лимани Шельда, Мааса та Рейну є складовими дельти Рейну-Маасу-Шельди. В ХХ столітті Східна Шельда також був відрізана від притоки Маас в рамках плану Дельта, на початок ХХІ століття це морська бухта, захищена від штормів бар'єром Остерсхельдекерінг з 1986 року.
Судноплавство Редагувати
Практично Шельда судноплавна на всій течії, у верхній течії вона розширена як канал Сен-Кантен[en], який вона постачає водою, від Камбре як незалежна каналізована річка. Із відкриттям судноплавного шляху Дюнкерк — Шельда Шельда стала важливим судноплавним маршрутом на півночі Франції та Бельгії.
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Шельда // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- The Scheldt (Escaut) at the Sandre database
- Water basin of the Scheldt
- www.scheldenet.nl
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шельда |