Дельта (нід. Deltawerken — «дельта» «проєкт») — серія масштабних конструкторських проєктів в Зеландії (Нідерланди), покликаних захистити суходіл навколо дельти Рейну-Маасу від Північного моря. Проєкт було започатковано через катастрофічну повінь 1953 року. Роботи тривали з 1958 до 1997 року. «Дельта» складається з гребель, шлюзів, дамб та водоспускних споруд.
«Дельтаверкен» разом із осушувальним проєктом «Зейдерзеверкен» Американською спілкою цивільних інженерів (англ. ASCE[en]) було названо одним із семи чудес модерного світу.
Історія Редагувати
За свою історію естуарії річок Рейн, Маас і Шельда затоплялися безліч разів. Після спорудження у 1933 дамби Афслютдейк, що перетворила затоку Зейдерзе в озеро Ейсселмер, голландський уряд розпочав дослідження можливості зведення захисних споруд у дельті Рейну. Розроблений план полягав у зменшенні довжини узбережжя і перетворення естуаріїв в прісноводні озера.
По початку Другої світової війни було призупинено виконання проєкту, але вже у 1950 році було перекрито дві невеликих затоки: Брілсегат біля Брілле і Ботлек біля Влардінгену. Після повені у 1953 році була створена комісія з вивчення причин та пошуків засобів за для запобігання подібних катастроф. Вона переглянула старі плани і створила новий, названий «Deltaplan», відповідно до якого, гирла Східної Шельди, Харінгвліт і Гревелінген закривалися дамбами, що зменшувало довжину берегової лінії на 640 км. Естуарії Ніве-Ватервег і Західна Шельда інтенсивно використовуються для судноплавного сполучення з портами Роттердаму і Антверпену, тому їх було вирішено залишити відкритими. Дамби по берегах цих проток були посилені.
Зміни в плані, зроблені в ході виконання робіт Редагувати
По ходу виконання робіт під тиском громадськості в план було внесено кілька змін. У гирлі Ніве-Ватервег укріплення берегів і супутнє розширення дамб ускладнювалося необхідністю знесення багатьох історичних будівель. Дана проблема була вирішена лише частковим зміцненням дамб у поєднанні з будівництвом штормового бар'єру Масланткерінг.
Також спочатку планувалося, що Східна Шельда буде перекрита від моря дамбою і перетворена на прісноводне озеро, що призвело б до втрати флори і фауни, що мешкає в солоній воді. Об'єднані зусилля захисників довкілля і рибалок (в гирлі проводився вилов устриць) призвели до того, що в план були внесені нові поправки. Замість повної ізоляції естуарію від моря була побудована найбільша гребля проєкту Остершельдекерінг шлюзи якої закриваються лише при підвищенні рівня моря на 3 метри щодо середнього значення. При нормальних умовах естуарій відкритий і циркуляція солоної води здійснюється припливними процесами. Зв'язок Східної Шельди з сусіднім гирлом Харінгвліт буде перекрито для зменшення впливу на нього солоної води. Також потрібне будівництво додаткових дамб і шлюзів для забезпечення судноплавства між Роттердамом і Антверпеном.
Сучасний стан Редагувати
Роботи були закінчені у 1997 році завершенням Масланткерінгу і Хартелкерінгу. Голландський уряд називає проєкт «Дельта» найбільшим проєктом з захисту від повеней. Масштаб проєкту (2,4 тис. км основних і 14 080 км допоміжних дамб, а також більше 300 будівель) робить його одним з найбільших інженерних проєктів у світі.
Через глобальні кліматичні зміни і супутні їм підвищення рівня моря дамби потрібно добудовувати у висоту і ширину. Необхідний рівень захисту і вартість його забезпечення залишаються постійною темою для обговорення. На 2010-і проводяться роботи по зміцненню дамб по берегах Східної та Західної Шельди — була показана недостатня міцність існуючих передніх стінок і необхідність їх заміни. Ці роботи почалися у 1996 і за планом продовжаться до 2015 року. За цей період Міністерство громадських робіт та управління водними ресурсами виконає зміцнення 325 км дамб
Список споруд Редагувати
| Проєкт | Початок | Введення до експлуатації | Функція | Акваторія | Місце |
| Штормовий бар'єр на Холландсе-Ейссел (Stormvloedkering Hollandse IJssel) (Algerakering) | 1958 | 1958 | штормовий бар'єр | Холландсе-Ейссел (річка) | Південна Голландія біля Крімпен-ан-ден-Ейссел |
| Зандкрекдам | 1959 | 1960 | дамба | Зандкрек, Версе Гат (Східна Шельда) | між Норд-Бевеланд і Зейд-Бевеланд |
| Версегатдам | 1960 | 1961 | дамба | Версе Гат (Східна Шельда) | між Норд-Бевеланд і Зейд-Бевеланд |
| Гревелінгендам | 1958 | 1965 | дамба | Гревелінгендам | Між Толен і Схаувен-Дейвеланд |
| Волкеракдам | 1957 | 1969 | дамба | Волкерак, Холландс-Діп (Маас і Східна Шельда | між Південною Голландією і Зеландією |
| Харінгвліт | 1958 | 1971 | дамба і штормовий бар'єр | Харінгвліт (Рейн і Маас) | Між Ворне-Пюттен й Гуре-Оверфлакке |
| Броверсдам | 1964 | 1971 | дамба | Гревелінгендам | між Гуре-Оверфлакке й Схаувен-Дейвеланд |
| Маркізатскаде | 1980 | 1983 | дамба | Східна Шельда, Шельда-Рейн-канал | Між Зейд-Бевеланд й Моленплат |
| Штормовий бар'єр Східної Шельди (Oosterscheldekering) | 1960 | 1986 | штормовий бар'єр | Східна Шельда | між Схаувен-Дейвеланд й Норд-Бевеланд |
| Остердам (Oesterdam) | 1979 | 1997 | дамба | Східна Шельда, Маркізатсмер, Шельда-Рейн-канал | Між Толен й Зейд-Бевеланд |
| Філіпсдам | 1976 | 1997 | дамба | Східна Шельда | між Гревелінгендам й Сінт-Филипсланд |
| Спейшлюз | 1980 | 1987 | шлюз | Волкерак, Маркізатсмер, Східна Шельда | Бат |
| Масланткерінг | 1988 | 1997 | штормовий бар'єр | Ніве-Ватервег (Рейн) | Вниз за течією Роттердам Південна Голландія |
| Хартелкерінг | 1991 | 1997 | штормовий бар'єр | Хартелканал | Біля Спейкеніссе, Південна Голландія |
Див. також Редагувати
- Лауерсмер
- Бар'єр Темзи
- Проєкт MOSE
- Зейдерзе
Примітки Редагувати
- Тім Фолґер[en]. «Моря виходять з берегів» // National Geographic. — Т. #6, вип. Вересень 2013. — С. 50. Процитовано 2013-09-01.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2008. Процитовано 26 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
Посилання Редагувати
- Делтаверкер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дельта (проєкт) |
- Delta Works.Org / Deltawerken.Com official website for the Delta Works [ 16 серпня 2020 у Wayback Machine.]