Нетреба звичайна (Xanthium strumarium) — однорічна трав'яниста рослина, вид роду нетреба (Xanthium) родини айстрові (Asteraceae).
| Нетреба звичайна | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Нетреба (рід) (Xanthium) |
| Вид: | Нетреба звичайна (X. strumarium) |
| Біноміальна назва | |
| Xanthium strumarium L., 1753 |
Застосовується як лікарська рослина.
Народні назви: нетреба колюча, страхополох.
Поширення ред.
У дикому вигляді росте в Європі, Північній Америці, помірних районах Азії. Поширилася в Африці, Австралії, Океанії та Південної Америці.
Росте на вологому піщаному ґрунті по берегах річок і канав, біля парканів, доріг, на пустищах, сміттєвих звалищах, у посівах бавовнику та інших культур.
Ботанічний опис ред.
Стебло пряме, жорстке, гіллясте, сірувато-зелене або червонувате, коротко шорстко-волосисте. Висота 30—120 см.
Листки серцеподібні, трьох-п'ятилопатеві, по краях нерівномірно зубчасті, з черешками, зверху зелені, знизу світло-зелені, до 10 см завдовжки.
Квітки утворюють однодомні і одностатеві головки, зібрані в колосоподібні пазушні суцвіття. У верхній частині загального суцвіття розташовуються кошики з чоловічими квітами, в нижній — з жіночими. Чоловічі головки — п'ятиквіткові, жіночі — двохквіткові.
Плоди довгасті, округлі, колючі, чіпкі сім'янки — реп'яхи до 1—2 см в діаметрі. супліддя зелені або сірувато-зелені.
Цвіте в липні-вересні, сім'янки дозрівають у вересні-жовтні.
Застосування ред.
Хімічний склад вивчений недостатньо. Листя містять порівняно багато йоду, алкалоїдів та аскорбінової кислоти (близько 31,8 мг%). Насіння містить олії, смоли, глікозид ксантострумарин і йод.
Рослина сприяє зменшенню щитоподібної залози при зобі й володіє антисептичною, фунгіцидною, протизапальною дією, є слабким знеболюючим, потогінним та жарознижуючим засобом.
Відвар плодів («насіння»), коренів і всієї рослини приймають при проносі та кривавому проносі при шигельозі. Рослину з успіхом застосовують при зобі, особливо в тих місцях, де це захворювання поширене (в Закарпатській області, Забайкаллі, деяких районах Кавказу).
У Середній Азії сік листя п'ють при астмі, спазмах в горлі та при геморої.
Сік трави і її відвар вживають як зовнішній засіб при набряках горла, дитячій кропив'янці, діатезі та різних захворюваннях шкіри: лишаї, вугрях, висипках.
У китайській народній медицині рослину застосовують як жарознижувальний, потогінний, заспокійливий засіб при ревматизмі та переохолодженні. Плоди вживають у вигляді мазей при екземі, сверблячих висипках, корості та укусах комах.
Нетреба звичайна — отруйна рослина, тому її внутрішнє застосування вимагає обережності.
Таксономія ред.
У цього виду виділяють три варіації:
Див. також ред.
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Флора СССР. В 30-ти томах / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Редактор тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1959. — Т. XXV. — С. 524—525. — 630 с. — 2500 экз.
- Губанов И. А., Киселёва К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. — М.: Т-во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований, 2003. — Т. 3. Покрытосеменные (двудольные: раздельнолепестные). — С. 508. — 520 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-87317-163-7
Посилання ред.
- Нетреба звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 297. — ISBN 5-88500-055-7.
- Нетреба звичайна (Xanthium strumarium L.) // Аграрна енциклопедія
- Травник (рос.)