www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мішка Япончик Мі шка Япо нчик справжнє ім я та прізвище Вінницький Мойша Яків Вольфович 30 жовтня 1891 18911030 Одеса 4

Мішка Япончик

Мі́шка Япо́нчик (справжнє ім'я та прізвище Вінницький Мойша-Яків Вольфович; 30 жовтня 1891(18911030),Одеса — 4 серпня 1919, Вознесенськ) — знаменитий одеський нальотчик. Прізвисько Япончик отримав за характерний розріз очей.

Мішка Япончик
Ім'я при народженні рос. Мойше-Яков Вольфович Винницкий
Народився 30 жовтня 1891(1891-10-30)
Первомайськ, Україна
Помер 4 серпня 1919(1919-08-04) (27 років)
Вознесенськ, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Українська СРР
Країна  Російська імперія
 УНР
Національність єврей
Діяльність грабіжник, військовослужбовець
Знання мов російська, українська, їдиш, Russian dialect of Odesad і суржик
Учасник Громадянська війна в Росії

Став прототипом літературних та кінематографічних персонажів — Бені Крика з розповідей Ісака Бабеля та Попандопуло з оперети Б. Александрова «Весілля у Малинівці» та однойменного фільму (1967).

Біографія Редагувати

Ранні роки Редагувати

Народився в єврейській сім'ї візника-биндюжника. Після ранньої смерті батька працював. У 1905 році приєднався до загону анархістів-терористів. Після вбивства поліцмейстера Михайлівської ділянки був засуджений.

У 1917 році сколотив велику банду нальотчиків і став грозою Одеси. З січня 1918 року співпрацював з більшовиками, очолюючи єврейську самооборону проти Білої армії.

Командир 54-го полку Редагувати

У травні 1919 року отримав дозвіл сформувати загін у складі 3-ї української армії, пізніше перетворений у 54-й ім. Леніна радянський революційний полк. Ад'ютантом у нього був Мейєр Зайдер на прізвисько Майорчик, який згодом застрелив Григорія Котовського. Полк Япончика був зібраний з одеських кримінальників, бойовиків-анархістів і мобілізованих студентів Одеського університету. Червоноармійці Япончика не мали єдиної форми, багато ходили в капелюхах канотьє і циліндрах, але кожен вважав справою честі носити тільник.

Спроби налагодити у сформованій частині «політроботу» провалилися, тому що багато комуністів відмовилися вступати в полк для ведення в ньому пропагандистської роботи, заявивши, що це небезпечно для життя. Офіційним комісаром полку був призначений анархіст Олександр Фельдман, пізніше для «посилення» був призначений також угорець-«інтернаціоналіст» Тібор Самуелі[джерело?]. За даними дослідника Віктора Ковальчука, комісара Фельдмана по прибутті в полк «бійці» Япончика зустріли гучним реготом.

Полк був підпорядкований бригаді Котовського у складі 45-ї дивізії Йони Якіра й у липні спрямований проти військ УНР. Перед відправленням в Одесі був влаштований пишний бенкет, на якому командиру полку Мишкові Япончику були урочисто вручені срібна шабля і червоний прапор. Почати відправлення вдалося тільки на четвертий день після бенкету, причому в обоз полку були завантажені барила з пивом, вином, кришталем та ікрою.

Дезертирство «бійців» полку почалося ще в Одесі. За даними дослідника Віктора Савченка, у результаті на фронті виявилося лише 704 бійці з 2202. Вже тоді комдив Якір запропонував роззброїти полк як ненадійний. Тим не менш, командування 45-ї дивізії визнало полк «боєздатним», хоча бандити всіляко чинили опір спробам налагодити військове навчання.

Перша атака полку в районі Бірзули проти підрозділів Армії УНР була успішною, в результаті чого вдалося захопити Вапнярку[яку?] і взяти полонених і трофеї, але на наступний день контратака частин армії УНР призвела до розгрому і втечі полку — бійці полку, що залишилася після розгрому, дезертували. За легендою, полк нібито збунтувався й захопив два поїзди, щоб повернутися до Одеси. За іншими відомостями, комдив Якір, щоб ізолювати Япончика від полку, наказав йому відбути до Києва в розпорядження командувача 12-ї армії червоних.

Япончик з ротою охорони чисельністю 116 чоловік до Києва не поїхав, а дезертував і спробував повернутися до Одеси, проте у Вознесенську потрапив в організовану чекістами засідку і був убитий при арешті, а його бійці з 54-го полку були частково перебиті кавалерією Котовського, частково виловлені частинами особливого призначення; уцілів тільки колишній «начальник штабу» полку, бандит Мейєр Зайдер («Майорчик»). Крім того, до 50 чоловік були направлені на примусові роботи. Вцілілі люди Япончика звинуватили комісара полку Фельдмана в смерті свого командира та в жовтні 1919 року вбили Фельдмана. За даними дослідника Віктора Савченка, Фельдман прибув на могилу Япончика лише через чотири години після похорону і зажадав розкопати її, щоб упевнитися, що там дійсно похований Япончик. Через два дні на місце прибув народний комісар з військових питань України («наркомвоєн») Микола Подвойський, який зажадав знову розкрити могилу.

У той же час, згідно з архівними даними, в дійсності Япончика розстріляв повітовий військовий комісар Никифор Іванович Урсулов, нагороджений за це орденом Червоного Прапора. У своєму рапорті на ім'я одеського окружного комісара з військових справ Урсулою помилково назвав його «Мітькою Японцем».

Література Редагувати

Кінообраз Редагувати

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mi shka Yapo nchik spravzhnye im ya ta prizvishe Vinnickij Mojsha Yakiv Volfovich 30 zhovtnya 1891 18911030 Odesa 4 serpnya 1919 Voznesensk znamenitij odeskij nalotchik Prizvisko Yaponchik otrimav za harakternij rozriz ochej Mishka YaponchikIm ya pri narodzhenni ros Mojshe Yakov Volfovich VinnickijNarodivsya 30 zhovtnya 1891 1891 10 30 Pervomajsk UkrayinaPomer 4 serpnya 1919 1919 08 04 27 rokiv Voznesensk Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Ukrayinska SRRKrayina Rosijska imperiya UNRNacionalnist yevrejDiyalnist grabizhnik vijskovosluzhbovecZnannya mov rosijska ukrayinska yidish Russian dialect of Odesad i surzhikUchasnik Gromadyanska vijna v Rosiyi Mediafajli u VikishovishiStav prototipom literaturnih ta kinematografichnih personazhiv Beni Krika z rozpovidej Isaka Babelya ta Popandopulo z opereti B Aleksandrova Vesillya u Malinivci ta odnojmennogo filmu 1967 Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki 1 2 Komandir 54 go polku 2 Literatura 3 Kinoobraz 4 Div takozh 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRanni roki Redaguvati Narodivsya v yevrejskij sim yi viznika bindyuzhnika Pislya rannoyi smerti batka pracyuvav U 1905 roci priyednavsya do zagonu anarhistiv teroristiv Pislya vbivstva policmejstera Mihajlivskoyi dilyanki buv zasudzhenij U 1917 roci skolotiv veliku bandu nalotchikiv i stav grozoyu Odesi Z sichnya 1918 roku spivpracyuvav z bilshovikami ocholyuyuchi yevrejsku samooboronu proti Biloyi armiyi Komandir 54 go polku Redaguvati U travni 1919 roku otrimav dozvil sformuvati zagin u skladi 3 yi ukrayinskoyi armiyi piznishe peretvorenij u 54 j im Lenina radyanskij revolyucijnij polk Ad yutantom u nogo buv Mejyer Zajder na prizvisko Majorchik yakij zgodom zastreliv Grigoriya Kotovskogo Polk Yaponchika buv zibranij z odeskih kriminalnikiv bojovikiv anarhistiv i mobilizovanih studentiv Odeskogo universitetu Chervonoarmijci Yaponchika ne mali yedinoyi formi bagato hodili v kapelyuhah kanotye i cilindrah ale kozhen vvazhav spravoyu chesti nositi tilnik Sprobi nalagoditi u sformovanij chastini politrobotu provalilisya tomu sho bagato komunistiv vidmovilisya vstupati v polk dlya vedennya v nomu propagandistskoyi roboti zayavivshi sho ce nebezpechno dlya zhittya Oficijnim komisarom polku buv priznachenij anarhist Oleksandr Feldman piznishe dlya posilennya buv priznachenij takozh ugorec internacionalist Tibor Samueli dzherelo Za danimi doslidnika Viktora Kovalchuka komisara Feldmana po pributti v polk bijci Yaponchika zustrili guchnim regotom Polk buv pidporyadkovanij brigadi Kotovskogo u skladi 45 yi diviziyi Joni Yakira j u lipni spryamovanij proti vijsk UNR Pered vidpravlennyam v Odesi buv vlashtovanij pishnij benket na yakomu komandiru polku Mishkovi Yaponchiku buli urochisto vrucheni sribna shablya i chervonij prapor Pochati vidpravlennya vdalosya tilki na chetvertij den pislya benketu prichomu v oboz polku buli zavantazheni barila z pivom vinom krishtalem ta ikroyu Dezertirstvo bijciv polku pochalosya she v Odesi Za danimi doslidnika Viktora Savchenka u rezultati na fronti viyavilosya lishe 704 bijci z 2202 Vzhe todi komdiv Yakir zaproponuvav rozzbroyiti polk yak nenadijnij Tim ne mensh komanduvannya 45 yi diviziyi viznalo polk boyezdatnim hocha banditi vsilyako chinili opir sprobam nalagoditi vijskove navchannya Persha ataka polku v rajoni Birzuli proti pidrozdiliv Armiyi UNR bula uspishnoyu v rezultati chogo vdalosya zahopiti Vapnyarku yaku i vzyati polonenih i trofeyi ale na nastupnij den kontrataka chastin armiyi UNR prizvela do rozgromu i vtechi polku bijci polku sho zalishilasya pislya rozgromu dezertuvali Za legendoyu polk nibito zbuntuvavsya j zahopiv dva poyizdi shob povernutisya do Odesi Za inshimi vidomostyami komdiv Yakir shob izolyuvati Yaponchika vid polku nakazav jomu vidbuti do Kiyeva v rozporyadzhennya komanduvacha 12 yi armiyi chervonih Yaponchik z rotoyu ohoroni chiselnistyu 116 cholovik do Kiyeva ne poyihav a dezertuvav i sprobuvav povernutisya do Odesi prote u Voznesensku potrapiv v organizovanu chekistami zasidku i buv ubitij pri areshti a jogo bijci z 54 go polku buli chastkovo perebiti kavaleriyeyu Kotovskogo chastkovo vilovleni chastinami osoblivogo priznachennya uciliv tilki kolishnij nachalnik shtabu polku bandit Mejyer Zajder Majorchik Krim togo do 50 cholovik buli napravleni na primusovi roboti Vcilili lyudi Yaponchika zvinuvatili komisara polku Feldmana v smerti svogo komandira ta v zhovtni 1919 roku vbili Feldmana Za danimi doslidnika Viktora Savchenka Feldman pribuv na mogilu Yaponchika lishe cherez chotiri godini pislya pohoronu i zazhadav rozkopati yiyi shob upevnitisya sho tam dijsno pohovanij Yaponchik Cherez dva dni na misce pribuv narodnij komisar z vijskovih pitan Ukrayini narkomvoyen Mikola Podvojskij yakij zazhadav znovu rozkriti mogilu U toj zhe chas zgidno z arhivnimi danimi v dijsnosti Yaponchika rozstrilyav povitovij vijskovij komisar Nikifor Ivanovich Ursulov nagorodzhenij za ce ordenom Chervonogo Prapora U svoyemu raporti na im ya odeskogo okruzhnogo komisara z vijskovih sprav Ursuloyu pomilkovo nazvav jogo Mitkoyu Yaponcem Literatura RedaguvatiSavchenko V A Avantyuristy grazhdanskoj vojny M 2000 Arhivovano 31 sichnya 2022 u Wayback Machine Harkov Folio M OOO Izdatelstvo ACT 2000 ISBN 966 03 0845 0 Folio ISBN 5 17 002710 9 ACT Kovalchuk V Mihail Yakovlevich Vinnickij Benya Krik Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Koralli V Kupletist iz Odessy Biblioteka Ogonyok 1991 24 O Lukin Arhivovano 27 lipnya 2010 u Wayback Machine D Polyanovskij Tihaya Odessa Arhivovano 26 sichnya 2009 u Wayback Machine Kinoobraz RedaguvatiZhittya i prigodi Mishki Yaponchika rezhiser Sergij Ginzburg 2011 rol aktora Yevgena Tkachuka Div takozh RedaguvatiKulivar Viktor PavlovichPosilannya RedaguvatiShklyayev I M Mishko Yaponchik Ukrayinskij istorichnij zhurnal K Naukova dumka 1991 Vip 2 360 Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Mishka Yaponchik she odne kino Arhivovano 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Mishka Yaponchik fotografiyi Arhivovano 20 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Mishka Yaponchik zamist legendi Arhivovano 8 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Mihajlo Yakovlevich Vinnickij Mishka Yaponchik Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Vor v Legende Odeskij Robin Gud Mishka Yaponchik Arhivovano 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Mishka Yaponchik Korol odesskih banditov ili sled v istorii goroda Arhivovano 19 lyutogo 2012 u WebCite Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mishka Yaponchik amp oldid 39359597