www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мікоян Анастас Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Мікоян Анаста с Іва нович Мікоя н рос Ан

Мікоян Анастас Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мікоян.

Анаста́с Іва́нович Мікоя́н (рос. Анаста́с Ива́нович Микоя́н, вірм. Անաստաս Միկոյան; 13 (25) листопада 1895(18951125), село Санаїн, Тифліської губернії (нині марз Лорі, Вірменія) — 21 жовтня 1978, Москва) — радянський державний та політичний діяч. Кандидат у члени ЦК РКП(б) у 1922—1923 роках. Член ЦК КПРС у 1923—1976 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК ВКП(б) з 23 липня 1926 по 1 лютого 1935 року. Член Політбюро ЦК КПРС з 1 лютого 1935 по 29 березня 1966 року. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради СРСР 1—8-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.

Мікоян Анастас Іванович
вірм. Անաստաս Հովհաննեսի Միկոյան
Анастас Мікоян
Народився 13 (25) листопада 1895(1895-11-25)
Санаїн, Тифліська губернія
Помер 21 жовтня 1978(1978-10-21) (82 роки)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність політик, дипломат, революціонер, письменник
Alma mater Нерсісянська школа
Знання мов російська, вірменська, азербайджанська і грузинська
Членство Політичне бюро ЦК КПРС і Всеросійський центральний виконавчий комітет
Посада перший заступник голови Ради Міністрів СРСРd, депутат Верховної ради СРСР[d], голова Президії Верховної Ради СРСР і member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 1st convocationd
Партія КПРС
Конфесія атеїзм
Брати, сестри Мікоян Артем Іванович
У шлюбі з Ашхен Лазарівна Туманян
Діти Степан, Володимир, Олексій, Вано, Серго
Автограф
Нагороди

IMDb ID 0586675

Мікоян був активним діячем майже при всіх радянських режимах — при Леніні, Сталіні, Хрущові та Брежнєві. Займав високі посади — від голови Наркомпостачу в тридцяті роки, до Голови Президії Верховної ради СРСР у 1964—1965 роках. При Брежнєві його перевели на менш помітні посади. Старший брат визначного радянського авіаконструктора Артема Мікояна.

Життєпис Редагувати

Народився в родині теслі. Після закінчення початкової школи поступив в вірменську духовну семінарію в Тифлісі, де здобув освіту. Ще семінаристом Мікоян став членом соціал-демократичного гуртка.

У листопаді 1915 року вступив до РСДРП(б).

Закінчивши Тифліську вірменську духовну семінарію в 1916 році, був прийнятий в Ечміадзінську духовну академію, яку покинув у 1917 році, закінчивши перший курс.

Перші успіхи в лавах більшовиків Редагувати

Під час Лютневої революції 1917 року став організатором Ради солдатських депутатів в Ечміадзині, пропагував більшовицькі гасла в Тифлісі, Баку, був членом Тифліського комітету партії. З листопада 1917 року працював редактором газет «Социал-демократ» та «Известий Бакинского Совета».

Після Жовтневого перевороту вів партійну роботу в Баку, командував Бойовою дружиною, був комісаром бригади та військовим комісаром ділянки Кавказького фронту в районі Баку. Коли в 1918 році до Баку ввійшли англійські війська, Мікоян знаходився там на підпільній роботі. Заарештований 31 липня 1918 року в числі 35 бакинських працівників, він не був розстріляний разом з 26 бакинськими комісарами, оскільки його імені не опинилося в списку на тюремне постачання у Ашгабадській в'язниці, яким керувалися інтервенти.

Восени 1919 року Мікоян їздив до Москви з доповіддю про стан справ на Кавказі і познайомився з Володимиром Леніном, Сергієм Кіровим, Михайлом Фрунзе, Йосипом Сталіним та іншими, був обраний у ВЦВК. Коли навесні 1920 року в Баку була проголошена Радянська влада, Мікоян з травня по жовтень 1920 року працював головою Ради профспілок Азербайджану.

У листопаді 1920 року Мікояна викликали до Москви і направили до Нижнього Новгорода, де він до лютого 1921 року завідував агітаційно-пропагандистським відділом, а з 23 лютого 1921 до 29 квітня 1922 року працював відповідальним секретарем Нижньогородського губернського комітету РКП(б).

За рекомендацією Сталіна Мікоян у травні 1922 року був призначений відповідальним секретарем Південно-Східного бюро ЦК РКП(б), з березня 1923 по серпень 1924 року — 1-й секретар Південно-Східного крайового комітету РКП(б), з серпня 1924 по вересень 1926 року — 1-й секретар Північно-Кавказького крайового комітету РКП(б) у місті Ростові-на-Дону, член Військової ради Північно-Кавказького військового округу. Уміло працюючи з людьми різних національностей, Мікоян прагнув не викликати протидії людей непотрібними руйнуваннями церков і мечетей, прагнув дотримувати декларовані новою владою права. Зближується із Сталіном, Мікоян завжди його підтримував і в 1926 був вибраний кандидатом в члени Політбюро.

На високих державних посадах Редагувати

А.Мікоян, Сталін та Г.Орджонікідзе

З 14 серпня 1926 до 22 листопада 1930 року Мікоян працював народним комісаром зовнішньої і внутрішньої торгівлі СРСР. Будучи супротивником ліквідації НЕПу, Мікоян проте не виступив разом з М. І. Бухаріним, О. І. Риковим й іншими учасниками «правого ухилу».

22 листопада 1930 по 29 липня 1934 року працював народним комісаром постачання СРСР, і, зокрема, займався продажем за кордон частини колекцій Ермітажу (картини Рубенса, Рафаеля, Рембрандта та інших, меблі, ювелірні вироби та ін.) для оплати імпортованого устаткування. Саме на цій посаді Мікоян став ініціатором Рибного дня, викликаного спадом виробництва м'яса.

З 29 липня 1934 року по 19 січня 1938 року працював народним комісаром харчової промисловості СРСР. Перебуваючи на цій посаді, він в 1936 році відвідав США, де познайомився з багатьма новітніми харчовими технологіями та закупив харчове устаткування для харчової промисловості СРСР. На посаді комісара харчової промисловості йому вдалося порівняно швидко налагодити виробництво консервів, ковбас, хліба, морозива та інших продуктів харчування, хоча через пріоритет, відданий важкій промисловості, купівельна спроможність населення була низька. 1 лютого 1935 року Мікоян став членом Політбюро ЦК ВКП(б).

З 22 липня 1937 по 15 березня 1953 року працював заступником голови Ради народних комісарів (Ради міністрів) СРСР. Одночасно, з 29 листопада 1938 року по 4 березня 1949 року був народним комісаром (міністром) зовнішньої торгівлі СРСР. Хоча Мікоян не прагнув робити кар'єру активною участю в терорі, він винен в мовчазній підтримці репресій, у «викорчовуванні ворогів вірменського народу», вихвалянні наркома Миколи Єжова, санкціонуванні численних арештів керівних працівників своєї галузі. З 10 вересня 1939 по 21 березня 1941 року — голова Економічної ради при РНК СРСР.

Під час Німецько-радянської війни Мікоян очолив Комітет продовольчо-речового постачання армії — діяльність, за яку в 1943 році він був нагороджений званням Героя Соціалістичної Праці, увійшов до Ради з евакуації і багато зробив для переїзду в східні і південні райони країни робочих і службовців разом з їх підприємствами. 3 лютого 1942 року Мікоян був введений до складу Державного Комітету Оборони (ДКО), входив в Комітет при РНК СРСР з відновлення господарства звільнених районів. Як член ДКО і Політбюро Мікоян відповідальний за депортацію народів Північного Кавказу, Криму та ін.

З 1951 року Йосип Сталін віддалив від себе Мікояна і В'ячеслава Молотова, ймовірно, зважившись на чергове чищення, але смерть Сталіна в 1953 році зберегла Мікояна у вищих ланках радянського і партійного керівництва. З 15 березня по 24 серпня 1953 року працював міністром зовнішньої і внутрішньої торгівлі СРСР, а з 24 серпня 1953 по 22 січня 1955 року — міністром торгівлі СРСР. З 27 квітня 1954 до 28 лютого 1955 року — заступник голови Ради міністрів СРСР, з 28 лютого 1955 до 15 липня 1964 року — 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР.

Утримавшись від боротьби за владу, Мікоян приєднався до Микити Хрущова тільки після арешту Лаврентія Берії. Активно підтримуючи курс на реабілітацію «ворогів народу» і засудження «культу особи Сталіна», Мікоян проте закликав дотримуватися обережності і помірність в критиці. У 1956 році Мікоян разом з Михайлом Сусловим і Георгієм Жуковим ухвалив рішення про придушення повстання в Угорщині, направленого проти сталінської моделі соціалізму. Один із організаторів розстрілу робітників у Новочеркаську (1962).

Мікоян зробив численні поїздки в багато країн світу. У 1962 році виїхав на Кубу під час Карибської кризи, коли світ стояв на межі світової війни через розміщені на Кубі радянські ракети. Мікоян зумів добитися згоди Фіделя Кастро на демонтаж і вивіз ракет в обмін на обіцянку Кеннеді не нападати на Кубу. Мікоян, що діяв як посередник між Хрущевим, Кеннеді і Кастро, багато в чому сприяв ліквідації кризи.

15 липня 1964 року Мікоян став Головою Президії Верховної Ради СРСР і, хоч і не брав участь в змові проти Микити Хрущева, проте схвалив рішення жовтневого Пленуму про його зміщення, вважаючи, що «зроблена хороша справа». У листопаді 1965 подав заяву про відставку за віком і був відправлений на пенсію 9 грудня 1965 року з нагородженням в урочистій обстановці.

Написав мемуари: «Думки і спогади про Леніна», «Дорогою боротьби», «На початку двадцятих…». Багато матеріалів, що зберігалися у Мікояна, і його спогади, що надиктовані на плівку, були вилучені «для вивчення» після його смерті.

Помер 21 жовтня 1978 року. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви.

У його рідному селі Санаін побудований великий музей на його честь.

Сім'я Редагувати

Сім'я Анастаса Мікояна в 1960-х роках

Батько А. І. Мікояна помер в 1918 році, після чого мати довгі роки жила разом з сином.

  • Брат Артем Іванович Мікоян (1905—1970) — авіаконструктор
  • Дружина Ашхен Лазарівна Туманян (1896—1962)
  • Сини:
    • Степан Анастасович Мікоян (1922—2017) — льотчик-випробувач
      • Онук Олександр Степанович Мікоян (нар. 1952 Москва) — радянський і російський рок-музикант і автогонщик
    • Володимир Анастасович Мікоян (1924—1942) — військовий льотчик, загинув в бою під Сталінградом
    • Олексій Анастасович Мікоян (1925—1986) — генерал-лейтенант авіації, заслужений військовий льотчик СРСР
      • Онук: Стас Намін (справжнє ім'я Анастас Олексійович Мікоян) — музикант, композитор і продюсер
    • Вано (Іван) Анастасович Мікоян (1927—2016) — радянський та російський авіаконструктор
      • Внучка: Ольга Іванівна Мікоян — працівник ЦВК «Експоцентр»
    • Серго Анастасович Мікоян (1929—2010) — історик і публіцист, доктор історичних наук

Мікоян у фольклорі Редагувати

Від Ілліча до Ілліча — без інфаркту і параліча.

 — про унікальний феномен А. І. Мікояна як політичного довгожителя в КПРС і СРСР, від «Ілліча» Леніна до «Ілліча» Брежнєва.

Нагороди Редагувати

Пам'ять Редагувати

Ім'я Анастаса Мікояна було присвоєно:

  • Московському м'ясокомбінату (потім — фірма «Мікомс», фірма «Мікоян», Мікояновський м'ясокомбінат)
  • Всесоюзному інституту тютюну і махорки (Вітімо)
  • ВНДІ холодильної промисловості
  • Київському технологічному інституту харчової промисловості
  • Куйбишевському інженерно-будівельному інституту
  • Державному театру юного глядача (Єреван)
  • місто Мікоян-Шахар — нині Карачаєвськ (1926—1944)
  • селище Мікоян — нині Єхегнадзор (Вірменія)
  • селище Мікоянабад — нині Кабадійон (Таджикистан)
  • селище Імені Мікояна — нині місто Кара-Балта (Киргизія)
  • село імені Мікояна — нині село імені Мічуріна (Татарстан)
  • селище Мікояновськ — нині Октябрський (Камчатський край)
  • селище Мікояновськ — нині Хінганськ (Єврейська АО)
  • село (селище) Мікояновка — тепер селище Октябрський (Білгородська область)
  • хутір Мікоян — нині Таловий (Ростовська область)
  • Мікояновський район — нині Октябрський (Ханти-Мансійський автономний округ-Югра)
  • група Талицьких заводів — з 1 квітня 1939 по 1 червня 1941 року
  • судно-лісовоз (1928) і криголам «Анастас Мікоян» (1938)
  • зупинний пункт на вулиці Нансена в Пролетарському районі міста Ростова-на-Дону

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Микоян А. И. Так было. — М.: Вагриус, 1999, — 612 с.: 48 полос ч/б ил. ISBN 5-264-00032-8
  3. Козлов В. А. Неизвестный СССР. Противостояние народа и власти 1953—1985 гг.— М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006.— С. 370—372.
  4. «Девичья фамилия её была Туманян. Впрочем, она и оставалась по закону Туманян, ибо они с отцом никогда так и не зарегистрировали свой брак», — свидетельствовал их сын Серго Микоян. [1] [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  5. Інтерв'ю онука Мікояна — Стаса Наміна. «Известия», 1.12.2005(рос.)
  6. Ю. Б. Борев. «Власти-мордасти» [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Література Редагувати

  • Медведев Р. А. Они окружали Сталина. Москва, 1990.
  • Шикман А. П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. Москва, 1997.
  • Советская военная энциклопедия в 8-и томах, т. 5.
  • Залесский К. А. Империя Сталина. Биографический энциклопедический словарь. Москва, Вече, 2000.
  • Торчинов В. А., Леонтюк А. М. Вокруг Сталина. Историко-биографический справочник. Санкт-Петербург, 2000.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Mikoyan Anasta s Iva novich Mikoya n ros Anasta s Iva novich Mikoya n virm Անաստաս Միկոյան 13 25 listopada 1895 18951125 selo Sanayin Tifliskoyi guberniyi nini marz Lori Virmeniya 21 zhovtnya 1978 Moskva radyanskij derzhavnij ta politichnij diyach Kandidat u chleni CK RKP b u 1922 1923 rokah Chlen CK KPRS u 1923 1976 rokah Kandidat u chleni Politbyuro CK VKP b z 23 lipnya 1926 po 1 lyutogo 1935 roku Chlen Politbyuro CK KPRS z 1 lyutogo 1935 po 29 bereznya 1966 roku Geroj Socialistichnoyi Praci Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 8 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 4 go sklikan Mikoyan Anastas Ivanovichvirm Անաստաս Հովհաննեսի ՄիկոյանAnastas MikoyanNarodivsya 13 25 listopada 1895 1895 11 25 Sanayin Tifliska guberniyaPomer 21 zhovtnya 1978 1978 10 21 82 roki MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist politik diplomat revolyucioner pismennikAlma mater Nersisyanska shkolaZnannya mov rosijska 1 virmenska 1 azerbajdzhanska i gruzinskaChlenstvo Politichne byuro CK KPRS i Vserosijskij centralnij vikonavchij komitetPosada pershij zastupnik golovi Radi Ministriv SRSRd deputat Verhovnoyi radi SRSR d golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR i member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 1st convocationdPartiya KPRSKonfesiya ateyizmBrati sestri Mikoyan Artem IvanovichU shlyubi z Ashhen Lazarivna TumanyanDiti Stepan Volodimir Oleksij Vano SergoAvtografNagorodiIMDb ID 0586675Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiMikoyan buv aktivnim diyachem majzhe pri vsih radyanskih rezhimah pri Lenini Stalini Hrushovi ta Brezhnyevi Zajmav visoki posadi vid golovi Narkompostachu v tridcyati roki do Golovi Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR u 1964 1965 rokah Pri Brezhnyevi jogo pereveli na mensh pomitni posadi Starshij brat viznachnogo radyanskogo aviakonstruktora Artema Mikoyana Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pershi uspihi v lavah bilshovikiv 1 2 Na visokih derzhavnih posadah 2 Sim ya 3 Mikoyan u folklori 4 Nagorodi 5 Pam yat 6 Div takozh 7 Vinoski 8 Literatura 9 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v rodini tesli Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli postupiv v virmensku duhovnu seminariyu v Tiflisi de zdobuv osvitu She seminaristom Mikoyan stav chlenom social demokratichnogo gurtka U listopadi 1915 roku vstupiv do RSDRP b Zakinchivshi Tiflisku virmensku duhovnu seminariyu v 1916 roci buv prijnyatij v Echmiadzinsku duhovnu akademiyu yaku pokinuv u 1917 roci zakinchivshi pershij kurs Pershi uspihi v lavah bilshovikiv Redaguvati Pid chas Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku stav organizatorom Radi soldatskih deputativ v Echmiadzini propaguvav bilshovicki gasla v Tiflisi Baku buv chlenom Tifliskogo komitetu partiyi Z listopada 1917 roku pracyuvav redaktorom gazet Social demokrat ta Izvestij Bakinskogo Soveta Pislya Zhovtnevogo perevorotu viv partijnu robotu v Baku komanduvav Bojovoyu druzhinoyu buv komisarom brigadi ta vijskovim komisarom dilyanki Kavkazkogo frontu v rajoni Baku Koli v 1918 roci do Baku vvijshli anglijski vijska Mikoyan znahodivsya tam na pidpilnij roboti Zaareshtovanij 31 lipnya 1918 roku v chisli 35 bakinskih pracivnikiv vin ne buv rozstrilyanij razom z 26 bakinskimi komisarami oskilki jogo imeni ne opinilosya v spisku na tyuremne postachannya u Ashgabadskij v yaznici yakim keruvalisya interventi Voseni 1919 roku Mikoyan yizdiv do Moskvi z dopoviddyu pro stan sprav na Kavkazi i poznajomivsya z Volodimirom Leninom Sergiyem Kirovim Mihajlom Frunze Josipom Stalinim ta inshimi buv obranij u VCVK Koli navesni 1920 roku v Baku bula progoloshena Radyanska vlada Mikoyan z travnya po zhovten 1920 roku pracyuvav golovoyu Radi profspilok Azerbajdzhanu U listopadi 1920 roku Mikoyana viklikali do Moskvi i napravili do Nizhnogo Novgoroda de vin do lyutogo 1921 roku zaviduvav agitacijno propagandistskim viddilom a z 23 lyutogo 1921 do 29 kvitnya 1922 roku pracyuvav vidpovidalnim sekretarem Nizhnogorodskogo gubernskogo komitetu RKP b Za rekomendaciyeyu Stalina Mikoyan u travni 1922 roku buv priznachenij vidpovidalnim sekretarem Pivdenno Shidnogo byuro CK RKP b z bereznya 1923 po serpen 1924 roku 1 j sekretar Pivdenno Shidnogo krajovogo komitetu RKP b z serpnya 1924 po veresen 1926 roku 1 j sekretar Pivnichno Kavkazkogo krajovogo komitetu RKP b u misti Rostovi na Donu chlen Vijskovoyi radi Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu Umilo pracyuyuchi z lyudmi riznih nacionalnostej Mikoyan pragnuv ne viklikati protidiyi lyudej nepotribnimi rujnuvannyami cerkov i mechetej pragnuv dotrimuvati deklarovani novoyu vladoyu prava Zblizhuyetsya iz Stalinom Mikoyan zavzhdi jogo pidtrimuvav i v 1926 buv vibranij kandidatom v chleni Politbyuro Na visokih derzhavnih posadah Redaguvati nbsp A Mikoyan Stalin ta G OrdzhonikidzeZ 14 serpnya 1926 do 22 listopada 1930 roku Mikoyan pracyuvav narodnim komisarom zovnishnoyi i vnutrishnoyi torgivli SRSR Buduchi suprotivnikom likvidaciyi NEPu Mikoyan prote ne vistupiv razom z M I Buharinim O I Rikovim j inshimi uchasnikami pravogo uhilu 22 listopada 1930 po 29 lipnya 1934 roku pracyuvav narodnim komisarom postachannya SRSR i zokrema zajmavsya prodazhem za kordon chastini kolekcij Ermitazhu kartini Rubensa Rafaelya Rembrandta ta inshih mebli yuvelirni virobi ta in dlya oplati importovanogo ustatkuvannya Same na cij posadi Mikoyan stav iniciatorom Ribnogo dnya viklikanogo spadom virobnictva m yasa Z 29 lipnya 1934 roku po 19 sichnya 1938 roku pracyuvav narodnim komisarom harchovoyi promislovosti SRSR Perebuvayuchi na cij posadi vin v 1936 roci vidvidav SShA de poznajomivsya z bagatma novitnimi harchovimi tehnologiyami ta zakupiv harchove ustatkuvannya dlya harchovoyi promislovosti SRSR 2 Na posadi komisara harchovoyi promislovosti jomu vdalosya porivnyano shvidko nalagoditi virobnictvo konserviv kovbas hliba moroziva ta inshih produktiv harchuvannya hocha cherez prioritet viddanij vazhkij promislovosti kupivelna spromozhnist naselennya bula nizka 1 lyutogo 1935 roku Mikoyan stav chlenom Politbyuro CK VKP b Z 22 lipnya 1937 po 15 bereznya 1953 roku pracyuvav zastupnikom golovi Radi narodnih komisariv Radi ministriv SRSR Odnochasno z 29 listopada 1938 roku po 4 bereznya 1949 roku buv narodnim komisarom ministrom zovnishnoyi torgivli SRSR Hocha Mikoyan ne pragnuv robiti kar yeru aktivnoyu uchastyu v terori vin vinen v movchaznij pidtrimci represij u vikorchovuvanni vorogiv virmenskogo narodu vihvalyanni narkoma Mikoli Yezhova sankcionuvanni chislennih areshtiv kerivnih pracivnikiv svoyeyi galuzi Z 10 veresnya 1939 po 21 bereznya 1941 roku golova Ekonomichnoyi radi pri RNK SRSR Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Mikoyan ocholiv Komitet prodovolcho rechovogo postachannya armiyi diyalnist za yaku v 1943 roci vin buv nagorodzhenij zvannyam Geroya Socialistichnoyi Praci uvijshov do Radi z evakuaciyi i bagato zrobiv dlya pereyizdu v shidni i pivdenni rajoni krayini robochih i sluzhbovciv razom z yih pidpriyemstvami 3 lyutogo 1942 roku Mikoyan buv vvedenij do skladu Derzhavnogo Komitetu Oboroni DKO vhodiv v Komitet pri RNK SRSR z vidnovlennya gospodarstva zvilnenih rajoniv Yak chlen DKO i Politbyuro Mikoyan vidpovidalnij za deportaciyu narodiv Pivnichnogo Kavkazu Krimu ta in Z 1951 roku Josip Stalin viddaliv vid sebe Mikoyana i V yacheslava Molotova jmovirno zvazhivshis na chergove chishennya ale smert Stalina v 1953 roci zberegla Mikoyana u vishih lankah radyanskogo i partijnogo kerivnictva Z 15 bereznya po 24 serpnya 1953 roku pracyuvav ministrom zovnishnoyi i vnutrishnoyi torgivli SRSR a z 24 serpnya 1953 po 22 sichnya 1955 roku ministrom torgivli SRSR Z 27 kvitnya 1954 do 28 lyutogo 1955 roku zastupnik golovi Radi ministriv SRSR z 28 lyutogo 1955 do 15 lipnya 1964 roku 1 j zastupnik golovi Radi ministriv SRSR Utrimavshis vid borotbi za vladu Mikoyan priyednavsya do Mikiti Hrushova tilki pislya areshtu Lavrentiya Beriyi Aktivno pidtrimuyuchi kurs na reabilitaciyu vorogiv narodu i zasudzhennya kultu osobi Stalina Mikoyan prote zaklikav dotrimuvatisya oberezhnosti i pomirnist v kritici U 1956 roci Mikoyan razom z Mihajlom Suslovim i Georgiyem Zhukovim uhvaliv rishennya pro pridushennya povstannya v Ugorshini napravlenogo proti stalinskoyi modeli socializmu Odin iz organizatoriv rozstrilu robitnikiv u Novocherkasku 1962 3 Mikoyan zrobiv chislenni poyizdki v bagato krayin svitu U 1962 roci viyihav na Kubu pid chas Karibskoyi krizi koli svit stoyav na mezhi svitovoyi vijni cherez rozmisheni na Kubi radyanski raketi Mikoyan zumiv dobitisya zgodi Fidelya Kastro na demontazh i viviz raket v obmin na obicyanku Kennedi ne napadati na Kubu Mikoyan sho diyav yak poserednik mizh Hrushevim Kennedi i Kastro bagato v chomu spriyav likvidaciyi krizi 15 lipnya 1964 roku Mikoyan stav Golovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR i hoch i ne brav uchast v zmovi proti Mikiti Hrusheva prote shvaliv rishennya zhovtnevogo Plenumu pro jogo zmishennya vvazhayuchi sho zroblena horosha sprava U listopadi 1965 podav zayavu pro vidstavku za vikom i buv vidpravlenij na pensiyu 9 grudnya 1965 roku z nagorodzhennyam v urochistij obstanovci Napisav memuari Dumki i spogadi pro Lenina Dorogoyu borotbi Na pochatku dvadcyatih Bagato materialiv sho zberigalisya u Mikoyana i jogo spogadi sho nadiktovani na plivku buli vilucheni dlya vivchennya pislya jogo smerti Pomer 21 zhovtnya 1978 roku Pohovanij na Novodivichomu cvintari Moskvi U jogo ridnomu seli Sanain pobudovanij velikij muzej na jogo chest Sim ya Redaguvati nbsp Sim ya Anastasa Mikoyana v 1960 h rokahBatko A I Mikoyana pomer v 1918 roci pislya chogo mati dovgi roki zhila razom z sinom Brat Artem Ivanovich Mikoyan 1905 1970 aviakonstruktor Druzhina Ashhen Lazarivna Tumanyan 4 1896 1962 Sini Stepan Anastasovich Mikoyan 1922 2017 lotchik viprobuvach Onuk Oleksandr Stepanovich Mikoyan nar 1952 Moskva radyanskij i rosijskij rok muzikant i avtogonshik Volodimir Anastasovich Mikoyan 1924 1942 vijskovij lotchik zaginuv v boyu pid Stalingradom Oleksij Anastasovich Mikoyan 1925 1986 general lejtenant aviaciyi zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR Onuk Stas Namin spravzhnye im ya Anastas Oleksijovich Mikoyan muzikant kompozitor i prodyuser Vano Ivan Anastasovich Mikoyan 1927 2016 radyanskij ta rosijskij aviakonstruktor Vnuchka Olga Ivanivna Mikoyan pracivnik CVK Ekspocentr Sergo Anastasovich Mikoyan 1929 2010 istorik i publicist doktor istorichnih naukMikoyan u folklori Redaguvati nbsp Vid Illicha do Illicha bez infarktu i paralicha 5 6 nbsp pro unikalnij fenomen A I Mikoyana yak politichnogo dovgozhitelya v KPRS i SRSR vid Illicha Lenina do Illicha Brezhnyeva Nagorodi RedaguvatiGeroj Socialistichnoyi Praci 30 09 1943 shist ordeniv Lenina 17 01 1936 30 09 1943 24 11 1945 24 11 1955 24 11 1965 25 11 1975 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 2 12 1970 orden Chervonogo Prapora 20 02 1928 medaliPam yat RedaguvatiIm ya Anastasa Mikoyana bulo prisvoyeno Moskovskomu m yasokombinatu potim firma Mikoms firma Mikoyan Mikoyanovskij m yasokombinat Vsesoyuznomu institutu tyutyunu i mahorki Vitimo VNDI holodilnoyi promislovosti Kiyivskomu tehnologichnomu institutu harchovoyi promislovosti Kujbishevskomu inzhenerno budivelnomu institutu Derzhavnomu teatru yunogo glyadacha Yerevan misto Mikoyan Shahar nini Karachayevsk 1926 1944 selishe Mikoyan nini Yehegnadzor Virmeniya selishe Mikoyanabad nini Kabadijon Tadzhikistan selishe Imeni Mikoyana nini misto Kara Balta Kirgiziya selo imeni Mikoyana nini selo imeni Michurina Tatarstan selishe Mikoyanovsk nini Oktyabrskij Kamchatskij kraj selishe Mikoyanovsk nini Hingansk Yevrejska AO selo selishe Mikoyanovka teper selishe Oktyabrskij Bilgorodska oblast hutir Mikoyan nini Talovij Rostovska oblast Mikoyanovskij rajon nini Oktyabrskij Hanti Mansijskij avtonomnij okrug Yugra grupa Talickih zavodiv z 1 kvitnya 1939 po 1 chervnya 1941 roku sudno lisovoz 1928 i krigolam Anastas Mikoyan 1938 zupinnij punkt na vulici Nansena v Proletarskomu rajoni mista Rostova na DonuDiv takozh RedaguvatiStalinski spiskiVinoski Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mikoyan A I Tak bylo M Vagrius 1999 612 s 48 polos ch b il ISBN 5 264 00032 8 Kozlov V A Neizvestnyj SSSR Protivostoyanie naroda i vlasti 1953 1985 gg M OLMA PRESS 2006 S 370 372 Devichya familiya eyo byla Tumanyan Vprochem ona i ostavalas po zakonu Tumanyan ibo oni s otcom nikogda tak i ne zaregistrirovali svoj brak svidetelstvoval ih syn Sergo Mikoyan 1 Arhivovano 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Interv yu onuka Mikoyana Stasa Namina Izvestiya 1 12 2005 ros Yu B Borev Vlasti mordasti Arhivovano 9 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Literatura RedaguvatiMedvedev R A Oni okruzhali Stalina Moskva 1990 Shikman A P Deyateli otechestvennoj istorii Biograficheskij spravochnik Moskva 1997 Sovetskaya voennaya enciklopediya v 8 i tomah t 5 Zalesskij K A Imperiya Stalina Biograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Veche 2000 Torchinov V A Leontyuk A M Vokrug Stalina Istoriko biograficheskij spravochnik Sankt Peterburg 2000 Posilannya RedaguvatiMikoyan Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Hronos ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikoyan Anastas Ivanovich amp oldid 39591237