Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (грудень 2020) |
Нейтральність цієї статті під сумнівом. (грудень 2020) |
Стас Намін (насправді Анастас Олексійович Мікоян; нар. 8 листопада 1951, Москва, РРФСР, СРСР) — один із засновників російської радянської рок-музики; творець і лідер групи «Цветы»; автор багатьох популярних пісень («Летний вечер», «Ностальгия по настоящему», «Мы желаем счастья вам» та ін.). Організатор продюсерського центру SNC; організатор поп- і рок-фестивалів, в тому числі Фестивалю миру в Лужниках у 1989 році; фестивалі «Единый мир», «Рок из Кремля» та ін.; засновник приватних антреприз (фірми грамзапису, радіостанції, телекомпанії, концертного агентства, студії дизайну та ін.), які розбили державну монополію й поклали початок російському шоу-бізнесу; творець недержавного симфонічного оркестру, театру мюзиклів та ін. Онук радянського державного та політичного діяча Анастаса Івановича Мікояна
Стас Намін | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 8 листопада 1951 (71 рік) |
Місце народження | Москва, СРСР |
Роки активності | 1964 — тепер. час |
Громадянство | Росія і СРСР |
Професії | композитор, музикант, автор пісень, музичний продюсер, художник, гітарист, фотограф, режисер, кінопродюсер, антрепренер, рок-музикант, продюсер театру |
Освіта | Moscow Military Academyd, Московський державний лінгвістичний університет, МДУ (1978) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1983) |
Інструменти | гітара, ситар і клавішні музичні інструменти |
Жанри | арт-рок, блюз-рок, фольк-рок, джаз, симфонічна музика і Симфонічний рок |
Псевдоніми | Стас Намин |
Нагороди | |
stasnamin.com | |
Файли у Вікісховищі |
Фігурант бази «Миротворець» у зв'язку з порушенням державного кордону України та відвідуванням окупованого Криму у 2017—2018 роках.
У 2000-х Намін займається переважно особистою творчістю.
Як театральний режисер і продюсер Намін працює над постановкою спектаклів у створеному ним в 1999 році театрі, першими з яких стали легендарний американський мюзикл «Волосся» та рок-опера «Ісус Христос — суперзірка», які не сходять зі сцени вже 18 років. Одна з останніх вистав Театру Стаса Наміна — реконструкція авангардної опери 1913 року «Перемога над Сонцем» — у 2015 році була представлена на трьох знакових міжнародних майданчиках, отримавши високу оцінку критиків і мистецтвознавців: найбільшої виставки сучасного мистецтва Арт-Базель, Московської міжнародної бієнале сучасного мистецтва та щорічної Паризької виставки-ярмарку FIAC.
З групою «Цветы» він записав на Abbey Road та випустив два нових аудіоальбоми: «Назад в СССР» і «Распахни окно в свободу», та три концертних DVD: «Цветы. 40 лет», «Homo Sapiens» («Человек разумный») і «Flower Power» («Власть цветов»). Про війну в Україні написав пісню «Пир во время чумы».
Було випущено концертну версію відомої сюїти «Осень в Петербурге», а в 2016 році в Німеччині створено та записано її фортепіанну версію. Також написана Наміним нова симфонія «Centuria S — Quark» була записана Лондонським симфонічним оркестром у 2016 році. У 2017 році її було виконано у Великій залі Московської консерваторії Російським національним оркестром в авторській редакції диригента — народного артиста Росії Михайла Плєтньова.
Намін записав подвійний авторський альбом етнічної музики «One World Music Freedom» за участю музикантів з Індії, Вірменії, Ізраїлю, Палестини, Великої Британії, Африки та ін.
Як сітарист він дав концерт у Вріндавані (Індія) та записав потрійний альбом «Медитация».
Як режисер та продюсер кіно Намін створив серію документальних кінострічок: фільм-інтерв'ю з Ернстом Неізвєстним, «Волшебная Индия», «Древние храмы Армении» за участю Католікоса Гарегіна II, спільні російсько-американські фільми «Реальная Куба» та «Free to Rock» — в ньому Намін виступив як співавтор та співпродюсер. Фільм був представлений до перегляду у Капітолії (Вашингтон), Музеї Залу слави рок-н-ролу (Сіетл) та Музеї Греммі (Лос-Анжелес). Світова телепрем'єра відбулася на каналі PBS (США).
Державний Російський музей випустив його перший фотоальбом у 2001 році та нещодавно завершений 15-річний фотопроєкт про феномен народження людини «Магия Венеры».
Живописом і графікою Намін займається вже понад п'ятнадцять років. Його роботи виставлялися в різних галереях і музеях Росії. Останніми роками ним був створений цикл портретів «Откровенно», а також італійська серія та серія робіт, присвячених Вірменії та Єрусалиму. У 2014 році Намін став почесним членом Російської Академії мистецтв. А в 2016 році Академія представляє його персональну виставку «Откровенно» («Inside Out»), приурочену до 65-річчя митця.
Ранні роки Редагувати
Стас Намін народився 8 листопада 1951 року в Москві. Раннє дитинство провів з батьками в гарнізонах, оскільки батько був військовим льотчиком, учасником німецько-радянської війни. Мати — музикознавець та письменник, і тому в їхньому домі бували Дмитро Шостакович, Арам Хачатурян, Мстислав Ростропович, Альфред Шнітке та інші відомі музиканти. Першим учителем музики Стаса був композитор Арно Бабаджанян. В шість років Намін пішов у школу, а через чотири роки вступив до Московського суворовського військового училища та отримав 7-річну військову освіту.
1960-ті Редагувати
Навчаючись у Суворовському училищі, Намін вперше почув The Beatles і The Rolling Stones, та захопився рок-музикою.
- 1964 — у військовому училищі створює свою першу групу «Чародеи».
- 1967 — створює групу «Политбюро».
- 1969 — вступає до Московського Інституту Іноземних Мов і стає лідер-гітаристом групи «Блики». Його захоплює рух хіпі «Дети цветов», що бунтують проти існуючих в суспільстві порядків, і наприкінці 1969-го, під враженням від легендарного хіпі-рок-фестивалю «Вудсток», він створює свою нову групу «Цветы».
1970-ті Редагувати
- 1973 — перший сингл «Цветов» як студентського ансамблю, випущений на фірмі «Мелодия», розходиться тиражем в сім мільйонів примірників.
- 1974 — виходить другий сингл «Цветов», таким же тиражем. Московська преса називає «Цветы» «радянськими Beatles», і Намін з групою починають професійну концертну діяльність.
- 1975 — Міністерство культури СРСР забороняє діяльність групи «Цветы» і навіть саму її назву як «пропаганду західної ідеології та ідей хіпі».
- 1976 — Намін знову збирає групу й «Цветы» відновлюють свою діяльність, але вже не під забороненою назвою, а як «Група Стаса Наміна».
1980-ті Редагувати
- 1980 — у зв'язку з проведенням Олімпіади в Москві відбувається «потепління» в ідеології режиму, і Групі Стаса Наміна вдається вперше за десять років випустити сольний альбом «Гимн Солнцу» й з'явитися на телебаченні.
- 1981 — Намін знайомиться та виступає в Москві з Гаррі Белафонте, й на його запрошення вступає до Всесвітньої асоціації «Люди мистецтва за мир». Пісню Наміна «Юрмала» співає вся країна.
- 1982 — зіткнувшись із тиском режиму та забороною творчості, Намін пише пісні жорсткої соціальної та політичної спрямованості, які, звісно, забороняє цензура, й вони не публікуються в Радянському Союзі. Навіть пісня «Мы желаем счастья вам!» три роки була під забороною.
- 1983 — Стас Намін ставить курсову роботу, яку екзаменаційна комісія не приймає, звинувачуючи його у розповсюджені впливу західної ідеології.
- 1984 — Намін закінчив Вищі курси сценаристів та режисерів при Держкіно СРСР, де як курсові роботи ставив свої перші сценічні спроби, які були не прийняті комісією з ідеологічних міркувань.
- 1985 — під час фестивалю молоді та студентів у Москві, в дім Наміна без дозволу КДБ приїжджають Мішель Легран, Мікіс Теодоракіс, Удо Лінденберг, Девід Вулкомб, Дін Рід та інші закордонні музиканти, з якими він без санкцій Міністерства культури створює спільні творчі проєкти та записує подвійний альбом «Мы желаем счастья вам», що стає забороненим в СРСР. Міністерство культури на окремо зібраній колегії офіційно звинувачує Наміна та його групу у підтримці політики Пентагону.
- 1986 — тільки з приходом до влади Михайла Горбачова та початком перебудови Групі Стаса Наміна вперше після піврічного скандалу вдається виїхати на Захід. За півтора місяця група здійснює тур 18 містами США та Канади. Там Намін знайомиться й разом зі світовими рок-зірками виступає в ООН (Нью-Йорк), Кеннеді-Центрі (Вашингтон).
- 1987 — альтернативний культурний центр SNC, не маючи офіційного дозволу та документів, починає працювати в Парку Горького (Москва). Тут Намін збирає заборонених талановитих музикантів, прогресивних поетів, художників і дизайнерів. SNC стає єдиною в країні «фабрикою» нового вільного мистецтва, подібною до студії Енді Уорхола в Нью-Йорку, а Френк Заппа називає його «російським Баугаузом», що представляє нову вільну культуру. Гостями центру були Pink Floyd, U-2, Квінсі Джонс, Пітер Гебріел, Енні Леннокс, Брайан Мей, Рінго Старр, Роберт Де Ніро, Арнольд Шварценеггер і багато інших. На початку 1990-х, гурт Scorpions, натхненний вільним новаторським життям Центру в Парку Горького, пише свій хіт «Wind of Changes», а Намін на їхнє прохання пише для нього російський текст.
- 1988 — Френк Заппа приїжджає в Росію, щоб познайомитися з Наміним. Заппа знімає фільм про Центр Стаса Наміна.
- 1989 — за ініціативою Наміна організовується радянська культурно-політична делегація на Аляску. З цього моменту відкривається регулярний авіарейс з Росії в Анкорідж. Стас Намін разом з Едді Мані (США) здійснює спільний тур Аляскою.
1990-ті Редагувати
- 1990 — Намін зупиняє діяльність групи «Цветы» і займається соціальними проєктами.
- 1991 — проводить серію концертів симфонічної, камерної та оперної музики за участю Московського симфонічного оркестру у Великому залі Московської консерваторії та в концертному залі ім. П. І. Чайковського (Москва). Організовує спільний тур Московського симфонічного оркестру з Electric Light Orchestra Part II Великою Британією.
- 1992 — навесні Намін організовує фестиваль «Рок из Кремля». Заборонені раніше рок-музиканти виступають на сцені Кремлівського Палацу, де раніше проводилися лише офіційні концерти та з'їзди комуністичної партії.
- 1993 — влітку Намін організовує російсько-японське шоу «Hello Russia!» на Красній площі.
- 1994 — Намін створює повітряну кулю у вигляді жовтої субмарини. Ця куля бере участь у Всесвітньому фестивалі повітряних куль в Альбукерку (США) і потрапляє в енциклопедію найкращих куль світу.
- 1995 — у січні Стас Намін зустрічається з Джоном Кеннеді-молодшим, з яким вони були знайомі ще з кінця 1980-х, і вирішують випустити власні журнали, які виходять в тому ж році, — Стас — в Росії, а Джон — в США.
- 1996 — Центром Стаса Наміна організований тур більш ніж 20 найбільш популярних російських зірок театру і кіно, поп- і рок-музики палацами спорту 16 міст «За майбутнє вільної Росії».
- 1997 — у червні Намін з Сергієм Соловйовим та Олександром Абдуловим організовує XX Московський міжнародний кінофестиваль. Запрошує для участі у фестивалі світових зірок: Джину Лоллобріджиду, Софі Лорен, Альберто Сорді, Орнеллу Муті, Бріджит Нільсен, Джеффрі Раша, Роберта Де Ніро.
- 1998 — Намін створює дизайн і концепцію нового закладу — «Ритм-Блюз кафе». На відкритті в Москві виступали російські зірки рок і джазу, а також Ноель Реддінг (Jimi Hendrix Experience) і Ерік Белл (Thin Lizzy), які приїхали для участі в сольному альбомі Стаса Наміна. Ритм-Блюз кафе стало першим в Росії оригінальним музичним ресторанним брендом. Фасад будівлі було розписано портретами світових рок-зірок, деякі з них стали гостями ресторану та залишили на ньому свої автографи. Це — The Rolling Stones, Рінго Старр, Стінг, Procol Harum, Брайан Мей та інші. У 2017 році в Нью-Йорку Ритм-Блюз-Кафе було представлено до нагороди International Quality Summit (IQS) в категорії «Золото» за досягнення в області лідерства, якості та інновацій.
- 1999 — на запрошення продюсера культового бродвейського хіпі-рок мюзиклу «Волосся» Майкла Батлера, Намін прилітає в Лос-Анжелес на нову каліфорнійську постановку вистави, і вони вирішують створити російську версію мюзиклу в Москві. У вересні Намін збирає трупу за участю американських акторів і в листопаді випускає прем'єру «Волосся» російською мовою. Це відбувається на початку другої чеченської війни і офіційна влада звинувачує Наміна в пацифізмі та відсутності патріотизму. Зібрана для мюзиклу «Волосся» трупа стає основою нового Театру Стаса Наміна. Для роботи в мюзиклі «Волосся», рок-опері «Ісус Христос — суперзірка» та інших виставах Намін знову збирає групу «Цветы».
2000-ні Редагувати
- 2001 — група Стаса Наміна «Цветы» відзначає 30-річчя великим концертом в Москві за участю російських суперзірок: Леоніда Агутіна, Тетяни Анциферової, Олександра Градського, Михайла Чернова (група «ДДТ»), Сергія Мазаєва (група «Моральный кодекс»), Валерія Меладзе, Миколи Носкова, Людмили Сенчиної, Юрія Шевчука, Андрія Макаревича (група «Машина времени») та ін.
- 2002 — група «Цветы» записує альбом рок-версій старовинних російських сільських пісень.
- 2003 — Намін проводить фестиваль російського кіно «Russian International Film Festival» (RIFF) в Голлівуді (Каліфорнія, США), і Леонардо ді Капріо стає першим лауреатом нагороди фестивалю Tower Award «За визначний внесок у світовий кінематограф». На фестивалі представлено понад сорок художніх, мультиплікаційних та документальних фільмів радянської епохи.
- 2004 — створений Наміним фестиваль міжнародного російського кіно (RIFF) розширюється й стає фестивалем російської культури «Russian Nights». У квітні він пройшов в Pacific Design Center в Лос-Анджелесі, а в жовтні на Манхеттені. Протягом трьох років Намін проводить серію фестивалів «Russian Nights» в США, Німеччині, Китаї, Південній Кореї та ін. Нагороду Tower Award отримують письменники Рей Бредбері та Гор Відал, художник Пітер Макс, режисери Олівер Стоун, Френсіс Форд Коппола та Вільям Фрідкін, продюсери Пітер Хоффман і Роджер Корман, актори Ширлі Маклейн, Шерон Стоун, Настасья Кінскі, Дастін Хоффман, Леонардо Ді Капріо, Харрісон Форд, Бен Кінгслі та інші.
- 2005 — проходить вже третій організований Наміним фестиваль російської культури «Русские вечера» в Лос-Анджелесі. В рамках фестивалю організовано курс лекцій з російської культури, які читають відомі російські кінематографісти, художники, письменники.
- 2006 — Театр Стаса Наміна представляє російську версію вистави «Волосся» в Голлівуді (Лос-Анджелес, США).
- 2007 — Центр Стаса Наміна проводить міждержавний фестиваль «Рік китайської культури в Росії». А також бере активну участь в організації другого Фестивалю американського кіно в Москві та Фестивалю корейської культури в Росії.
- 2008 — на відкритому майданчику Центру Стаса Наміна проходить фестиваль «Битлз и Индия», який відвідало приблизно 30 тисяч осіб.
- 2009 — у рік сороковин групи «Цветы» Намін записує подвійний альбом «Назад в СССР» на студії «Abbey Road» (Лондон, Велика Британія), в який увійшли хіти групи, створені з 1969-го по 1982 рік.
2010-ті Редагувати
- 2010 — на тій же студії «Abbey Road» Намін з групою «Цветы» записує альбом «Распахни окно в свободу». В рамках цієї музичної збірки можна почути заборонені пісні «Цветов», створені в 1980-х роках, а також російську народну пісню «Солнце всходит и заходит», присвячену Платону Лебедєву та Михайлу Ходорковському. Альбом «Распахни окно в свободу» визнаний організацією Пітера Гебріела «Society of Sound» найкращим у 2010 році.
- 2011 — композиція Наміна «Свет и радость» виконується на спеціальному пленарному засіданні Генеральної конференції ЮНЕСКО, присвяченої 10-річчю Декларації про культурне розмаїття (Париж, Франція). Разом із зірками рок- і поп-музики та етнічними музикантами, в пісні співають і читають молитви представники високих духовних санів п'яти основних світових релігійних конфесій: індуїзму, буддизму, юдаїзму, християнства та ісламу.
- 2012 — у березні Намін здійснює поїздку Північною Індією — місцями паломництва The Beatles. Він відвідує стародавні буддійські та індуїстські храми та монастирі, медитує в Гімалаях і дає концерт на сітарі в храмі Крішни-Баларами у Вріндавані.
- 2013 — до 100-річчя «Чорного квадрата» Малевича спільно з Державним Російським музеєм Намін створює в своєму театрі реконструкцію першої в історії футуристичної авангардної опери «Перемога над Сонцем» Казимира Малевича, Михайла Матюшина, Олексія Кручених та Велимира Хлєбнікова.
- 2014 — проходить концерт Наміна і групи «Цветы» в Arena Moscow (аудиторія — 5 000 осіб) з протестними політичними піснями з приводу війни в Україні. Виконані нова композиція Наміна «Пир во время чумы» і пісня Леннона «Give Peace a Chance» англійською, російською та українською мовами.
- 2015 — у Вашингтоні, в Капітолії та Університеті Джорджтауна, проходить прем'єра фільму «Free to Rock» (режисер — Джим Браун, співпродюсер і співавтор — Стас Намін).
- 2016 — розпочато запис подвійного альбому найкращих пісень Наміна та групи «Цветы» за участю Kenny Aronoff (ударні), Marco Mendoza (бас-гітара, вокал) та ін. Альбом планується випустити до 50-річчя групи «Цветы».
- 2017 — Намін разом із режисером Джимом Брауном, подорожуючи Кубою, знімає російсько-американський документальний фільм «Реальна Куба».
Примітки Редагувати
- SNAC — 2010.
- NATO. . Myrotvorets.center (ru-RU). Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2020.
Посилання Редагувати
- Персональний сайт Стаса Наміна [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Центру Стаса Наміна [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Театру Стаса Наміна [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт групи Стаса Наміна «Цветы» [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Novaya gazeta. «Massy lyubyzt tolko teh, kto ih primitivno razvlekaet». № 45, 26.06.2003 [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Novaya gazeta. «Deti Tsvetov». № 29, 20.04.2006 [ 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Vechernyaya Moskva. S.Namin S NAMI, i zhizn prodolzhaetsya [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Sergey Shapran — Stil zhizni ot Stasa Namina [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
- BBC. «Stas Namin: Uchit angliyskiy mne meshali devushki», 28.12.2009 [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Rossiyskaya gazeta. Tsvety ne vyanut. 24.02.2010 [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Nezavisimaya gazeta. «Igry samovizhivaniya», 26.02.2010 [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Ogonek. «Ya nikogda ne byl nashim», 01.03.2010 [ 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Noyev Kovcheg. «Stariy kaif, noviy draiv». March, 2010 [ 26 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Novaya gazeta. «Rock — prerogativa elity». № 22, 03.03.2010 [ 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Novaya gazeta. «My zhivem v pokolenii Sharikovykh», № 128 от 12.11.2012 [ 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Cultobzor. Zhivopis — eto prelomlenie realnosti cherez sobstvennoe videnie", 07.11.2016 [ 26 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Gazeta.ru. «Starayus derzhatsya podalshe ot politiki», 08.11.2016 [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Novaya gazeta. «Tsenzura deneg moshchneye, chem lyubaya ideologiya», № 126 от 11.11.2016 [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Kommersant. «Pochemu by ne poprobovat' delat' to, chto khochetsya?», 11.11.2016 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.]
- russia-armenia.info. «Stas Namin: Dlya menya bol'shaya chest' pokazat' geneticheskoy rodine, chem ya zanimalsya vse eto vremya», 15.11.2016 [ 14 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Trud [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Banki.ru [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Argumenty nedeli [ 1 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Ekspress-gazeta online [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Argumenty nedeli [ 25 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Watch russia [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.]
- gazeta " Kul'tura " [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Moskva Tsentr [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Dozhd. Lektsii na dozhde, 21.08.2011
- ОРТ. «Vecherniy Urgant» (November 2012 [ 15 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1TV. V nashe vremya, 27.06.2014 [ 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Den rozhdeniya radio «SNC» na radio «RaKurs» 95.01.04 [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Kultura. Nablyudatel, 05.12.2016 [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Mayak. Odin Vadim, 04.11.2016 [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Echo Moskvy. Difiramb, 06.11.2016 [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Orfey. Randevu s diletantom, 22.04.2017 [ 19 травня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |