www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артрок англ art rock піджанр рок музики який зазвичай відображає складний або авангардний підхід до року або використову

Артрок

Артрок (англ. art rock) — піджанр рок-музики, який зазвичай відображає складний або авангардний підхід до року, або використовує модерністські, експериментальні чи нетрадиційні елементи. Артрок прагне підняти рок від розваги до художнього висловлювання, обираючи більш експериментальний та концептуальний погляд на музику. Вплив почерпнутий з таких жанрів, як експериментальна музика, авангардна музика, класична музика та джаз.

Цей стиль був створений з наміром слухати і споглядати, а не танцювати, і часто відрізняється використанням електронних ефектів і легких для прослуховування текстур, далеких від пропульсивних ритмів раннього року. Цей термін іноді може використовуватися як взаємозамінний з «прогресивним роком», хоча останній характеризується, зокрема, використанням класичної інструментальної техніки і симфонічних текстур.

Найбільшого рівня популярності жанр досяг на початку 1970-х років завдяки британським виконавцям. Музика, а також театральний характер перформансів, пов'язаних з жанром, змогли привабити художньо схильних підлітків та молодих людей, особливо завдяки своїй віртуозності та музичній/ліричній складності. Артрок найбільше асоціюється з певним періодом рок-музики, починаючи з 1966-67 років і закінчуючи появою панк-року в середині 1970-х. Згодом жанр увійшов до складу більш пізніх популярних музичних жанрів 1970-90-х років.

Визначення

Див. також: Прогресивний рок
Докладніше: Академічна музика
The Velvet Underground, 1968

Критик Джон Роквелл каже, що артрок є одним з найбільш широких і еклектичних жанрів року з його відкритим почуттям творчої відстороненості, претензіями на класичну музику та експериментальними, авангардними нахилами. У рок-музиці 1970-х років додаток «арт» зазвичай розумівся як «агресивно авангардний» або «претензійно прогресивний». «Артрок» часто використовується як синонім прогресивного року. Історично цей термін використовувався для опису щонайменше двох споріднених, але різних типів рок-музики. Перший — прогресивний рок, тоді як друге використання стосується груп, які відкинули психоделію та контркультуру хіпі на користь модерністського, авангардного підходу, визначеного гуртом The Velvet Underground. Есеїстка Еллен Вілліс порівняла ці два типи:

З початку шістдесятих... у рок-н-ролі існувала контртрадиція, яка мала набагато більше спільного з високим мистецтвом, зокрема авангардним, ніж розрекламований артрок-синтез [прогресивний рок]; вона передбачала більш-менш свідоме використання основних формальних канонів рок-н-ролу як матеріалу (подібно до того, як поп-артисти використовували масове мистецтво загалом) і вдосконалення, розробку, обігрування цього матеріалу для створення... рок-н-рол-мистецтва. У той час як артрок імпліцитно базувався на твердженні, що рок-н-рол був або може бути настільки ж гідним, як і більш усталені форми мистецтва, рок-н-рол-арт виник з нав'язливої прихильності до мови рок-н-ролу і настільки ж нав'язливого презирства до тих, хто відкидав цю мову або хотів її розмити, спростити ... нова хвиля успадкувала контртрадицію".
Pink Floyd під час виступу з концептуальним альбомом The Dark Side of the Moon (1973)

Артрок підкреслює романтичні та автономні традиції, на відміну від естетики повсякденності та одноразовості, яку втілює артпоп. Укнизі «Американська популярна музика» Ларрі Старра та Крістофера Вотермана артрок визначається як «форма рок-музики, що поєднує елементи року та європейської класичної музики», наводячи як приклади англійські рок-гурти King Crimson, Emerson, Lake & Palmer та Pink Floyd. Загальні характеристики включають альбомно-орієнтовану музику, розділену на композиції, а не пісні, зазвичай зі складними та довгими інструментальними розділами та симфонічною оркестровкою. Його музика традиційно використовувалася в контексті концептуальних записів, а його ліричні теми, як правило, були «образними» та політично орієнтованими.

Були визначені відмінності між артроком та прогресивним роком, де артрок підкреслює авангардні або експериментальні впливи та «нову звукову структуру», в той час як прогресивний рок характеризується як такий, що робить більший акцент на класичній інструментальній техніці, літературному змісті та симфонічних особливостях. Порівняно з прогресивним роком, артрок є «більш складним, галасливим і нетрадиційним» і «менш схильним до класичного впливу», з більшим акцентом на авангардній музиці. Схожість полягає в тому, що вони обидва описують переважно британську спробу підняти рок-музику на нові рівні художньої достовірності, і стали інструментальним аналогом концептуальних альбомів і рок-опер, які, як правило, були більш вокально орієнтованими.

Артрок також може стосуватися як класичного року, так і поєднання прогресивного року з фолком. В есе Брюса Едера «Рання історія артроку/прог-року» зазначено, що «прогресивний рок», також іноді відомий як «артрок» або «класичний рок», — це музика, в якій «гурти грають сюїти, а не пісні; запозичують рифи у Баха, Бетховена та Вагнера, а не у Чака Беррі та Бо Діддлі; і використовують мову, ближчу до Вільяма Блейка або Томаса Еліота, ніж до Карла Перкінса або Віллі Діксона».

Історія

1960-ті

Передумови

Див. також: Експериментальний рок

Межі між мистецтвом і попмузикою ставали все більш розмитими протягом другої половини 20-го століття. Перше використання терміну «артрок», згідно з Вебстерським онлайн-словником, відбулося в 1968 році. Оскільки домінуючий формат попмузики перейшов від синглів до альбомів, багато рок-гуртів створювали роботи, які прагнули зробити грандіозні мистецькі висловлювання, де й процвітав артрок. У міру свого розвитку наприкінці 1960-х років, у тандемі з розвитком прогресивного року, артрок став популярним поряд з експериментальним роком.

Прибічники

Філ Спектор (по центру) в студії з фолк-рок гуртом Modern Folk Quartet, 1966

Найпершим представником артроку вважається продюсер і автор пісень Філ Спектор, який став відомим як автор стіни звуку, що прагнула до «класичної грандіозності». За словами біографа Річарда Вільямса: «[Спектор] створив нову концепцію: продюсер як загальний режисер творчого процесу, від початку до кінця. Він контролював усе, він підбирав артистів, писав або вибирав матеріал, керував аранжуваннями, говорив співакам, як формулювати, керував усіма фазами процесу запису з найболючішою увагою до деталей і випускав результат на власному лейблі». Вільямс також каже, що Спектор перетворив рок-музику з виконавського мистецтва на мистецтво, яке могло існувати тільки в студії звукозапису, що «проклало шлях артроку».

Браян Вілсон у студії, 1976

Лідер гурту Beach Boys Браян Вілсон також наводиться як один з перших прикладів авторського музичного продюсера. Як і Спектор, Вілсон був відомий як «студійний одержимий», який копітко створював фантастичні звукові пейзажі завдяки своїй майстерності в галузі звукозапису. Біограф Пітер Еймс Карлін писав, що Вілсон був предтечею «нового виду артроку, який поєднав в собі трансцендентні можливості мистецтва та доступність попмузики». Під впливом творчості Вілсона та продюсера Бітлз Джорджа Мартіна музичні продюсери після середини 1960-х років почали розглядати студію звукозапису як музичний інструмент, що використовується для полегшення процесу композиції. Критик Стівен Холден каже, що записи Бітлз, Спектора та Вілсона середини 1960-х років часто ідентифікують як початок артпопу, який передував «пихатому, класично викривленому» артроку, що розпочався наприкінці 1960-х.

Багато з найкращих британських гуртів 1960-х років, включаючи учасників Beatles, The Rolling Stones, Kinks, The Who, 10cc, The Move, Yardbirds та Pink Floyd, прийшли в музику через школу мистецтв. Ці заклади відрізнялися від подібних американських тим, що мали менш орієнтовану на індустрію навчальну програму та зосереджувалися на розвитку ексцентричного таланту. До середини 1960-х років деякі з цих закладів сповідували підхід, заснований на мистецтві та оригінальності, тоді як раніше вони були занурені виключно в автентичну інтерпретацію американських музичних стилів, таких як рок-н-рол та R&B.

За словами журналіста Річарда Ґолдштейна, багато популярних музикантів з Каліфорнії (як Вілсон) хотіли, щоб їх визнали як митців, і боролися з цим прагненням. Ґолдштейн каже, що межа між порушенням музичних конвенцій і створенням «справді популярної музики» призводила до того, що ті, хто не мав «достатньо сильного его» (на відміну від Боба Ділана та Бітлз), були «приречені на шанобливе відторгнення, а кілька альбомів з невдалими продажами зазвичай означали мовчання». … Вони прагнули слави, як можуть прагнути лише нужденні люди, але вони також хотіли творити мистецтво, і коли обидва ці імпульси не могли бути досягнуті, вони відступали в клубок несамовитого сум'яття".

Автор Метью Банністер простежує «більш самосвідому, табірну естетику артроку» до художника Енді Воргола та гурту The Velvet Underground, які наслідували синтез мистецтва та попмузики Воргола: «Воргол просунув поєднання Спектором безтілесності, „дистанції“ та вишуканості високої культури з „безпосередністю“ масових культурних форм, таких як рок-н-рол, на кілька щаблів далі… Але естетика Воргола була більш ретельно опрацьована, ніж у Спектора, і являла собою перехідну фазу між старомодним авторським мистецтвом і повністю постмодерністськими, відстороненими принципами попарту. … Підхід Воргола відлунює у всьому артроці, найочевидніше у його позиції дистанції та відсторонення». 1969 року гурт The Doors також досліджував жанр артроку у своєму четвертому альбомі The Soft Parade.

Впливові альбоми

1965–66

Реліз альбому Rubber Soul гурту Бітлз у грудні 1965 року став переломним для поп-альбому, перетворивши його зі збірки синглів з менш якісними треками на окрему мистецьку форму, наповнену високоякісними оригінальними композиціями. Альбом приніс визнання гурту Бітлз як артистів з боку американської мейнстрімної преси, передчуваючи культурну легітимізацію рок-музики як форми мистецтва. Пишучи у 1968 році, Джин Скулатті з журналу Jazz & Pop визнав Rubber Soul «остаточним альбомом „рок як мистецтво“ і „необхідним прототипом“, який такі великі виконавці, як The Rolling Stones (з альбомом Aftermath) і Beach Boys, відчували себе зобов'язаними наслідувати.

Період, коли рок-музика стала найбільш тісно пов'язана з мистецтвом, розпочався у 1966 році і тривав до середини 1970-х. Академік Майкл Джонсон пов'язує „перші задокументовані моменти піднесення рок-музики“ з альбомом Pet Sounds гурту Beach Boys та Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band гурту Бітлз (1967). Випущений у травні 1966 року, Pet Sounds з'явився з бажання Вілсона зробити „повну заяву“, як це, на його думку, раніше зробили Бітлз з Rubber Soul. У 1978 році біограф Девід Ліф писав, що альбом став провісником артроку, а за словами The New York Observer, Pet Sounds довів, що поп-група може зробити альбомний твір, який можна порівняти з найбільшими довготривалими творами Бернстайна, Копленда, Айвза, Роджерса і Хаммерстайна.» «Pet Sounds» також називають першим рок-концептуальним альбомом. У 1971 році журнал Cue описав Beach Boys як таких, що були «серед авангарду» артроку, серед багатьох інших аспектів, пов'язаних з контркультурою, протягом періоду до кінця 1967 року.

Френк Заппа та The Mothers of Invention, 1971

В енциклопедії Жаклін Едмондсон «Музика в американському житті» 2013 року зазначається, що, хоча йому передували попередні приклади, дебютний альбом Френка Заппи та гурту Mothers of Invention Freak Out! (червень 1966 року) був сприйнятий як «інтеграція арт-музики в поп-контекст». Живучи в Лос-Анджелесі з початку 1960-х, Заппа мав змогу працювати в середовищі, де студентський радикалізм був тісно пов'язаний з активною авангардною сценою, що ставило місто попереду інших контркультурних центрів того часу і продовжувало впливати на його музику. Письменник і піаніст Майкл Кемпбелл коментує, що альбом «містить довгий некатегоричний список впливів на Заппу, від класичних авангардних композиторів до маловідомих фолк-музикантів».

Альбом The Beatles Revolver (серпень 1966) розвинув концепцію альбому як мистецтва і продовжив еволюцію попмузики. На чолі з артрок-синглом Eleanor Rigby, він розширив рамки жанру з точки зору діапазону музичних стилів, який включав індійський, авангардний і класичний, і ліричного наповнення альбому, а також відходу від попередніх уявлень про мелодію і структуру в поп-піснярстві. За словами Rolling Stone, «Revolver сигналізував, що в популярній музиці тепер може бути реалізовано що завгодно — будь-яка тема, будь-яка музична ідея». Як і у випадку з Rubber Soul, альбом надихнув багатьох прогресивних рок-виконавців 1970-х років, а кожна з його пісень була визнана такою, що передбачила появу нового піджанру або стилю.

1967

Журнал Clash Music називає дебютний альбом The Velvet Underground The Velvet Underground & Nico, що вийшов у березні 1967 року, «оригінальним артроковим записом» Банністер пише про Velvet Underground: «жоден інший гурт не мав такого впливу на уми художників, письменників і слухачів арт-/альтернативного року 1970-1980-х років». Їхній вплив буде повторюватися з 1970-х років на різних світових інді-сценах, а в 2006 році The Velvet Underground & Nico було внесено до Національного реєстру звукозаписів Бібліотеки Конгресу США, яка прокоментувала це так: «Протягом десятиліть [він] кидав величезну тінь майже на всі різновиди авангардного року, від артроку 70-х до ноу-вейву, нью-вейву та панку.» Однак, коли The Velvet Underground вперше з'явилися в середині 1960-х, вони зіткнулися з несприйняттям і зазвичай були відкинуті як «гомосексуальна» група. У 1982 році музикант Браян Іно заявив, що хоча The Velvet Underground & Nico спочатку було продано лише 30 000 копій, «кожен, хто купив одну з цих 30 000 копій, заснував гурт».

Пол Маккартні з Бітлз назвав Pet Sounds «платівкою того часу», і в червні 1967 року гурт відповів на це власним альбомом: Sgt. Pepper's, на який також вплинув Freak Out! AllMusic стверджує, що перша хвиля музикантів артроку була натхненна Sgt. Pepper's і вважала, що для художнього зростання рок-музики вони повинні включити в жанр елементи європейської та класичної музики. Багато британських гуртів розквітли на хвилі альбому; серед тих, хто згадується в книзі «Музика в американському житті», — The Moody Blues, Strawbs, Genesis і, «особливо», Pink Floyd. Пізніше Роджер Вотерс, учасник гурту, заявив, що і Sgt. Pepper, і Pet Sounds «повністю змінили для нього все, що пов'язано з музикою».

1970-ті–1990-ті

Див. також: Нова хвиля

Найбільшої популярності артрок досяг на початку 1970-х років завдяки британським виконавцям, зокрема King Crimson та Queen.

Девід Бові, 1974

На початку десятиліття Pink Floyd випустили альбом Atom Heart Mother, 23-хвилинний заголовний трек якого займав усю першу сторону платівки. Цей експеримент із співавтором Роном Гізіном дав змогу створити найдовшу безперервну пісню Pink Floyd, сюїту, розділену на шість частин, що вимагало від гурту часом залучати хор і духову секцію під час гастролей. Альбом мав комерційний успіх і приніс гурту першу платівку номер один у Великій Британії. Він ознаменував перехід від психоделічних набігів, притаманних альбомам кінця 60-х, до періоду оновленої творчості у формі більш тривалої та прогресивної рок-музики.

Ентузіазм до досліджень артроку пішов на спад у середині 1970-х. З того часу і до 1990-х артрок вливався в різні популярні музичні жанри. Британська енциклопедія стверджує, що тенденції цього жанру були продовжені деякими британськими та американськими виконавцями хард-року та поп-року, а співпраця Браяна Іно з Девідом Бові та Talking Heads наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років є прикладом «успішного вливання тенденцій артроку в інші популярні музичні жанри». Бові та Іно співпрацювали над серією послідовних альбомів під назвою «Берлінська трилогія», охарактеризованих як «артрок-трифекта» журналом Consequence, який зазначив, що на момент їх випуску «експериментальні записи не знаходили відгуку в аудиторії в тому масштабі, до якого звик Бові. … Нова хвиля вибухнула, і на сцену вийшло покоління нащадків Бові».

У 1980-х роках нове покоління англійських арт-рокерів прийшло на зміну групам 1970-х, таким як Roxy Music, Yes, Genesis, Jethro Tull та Emerson, Lake & Palmer. Журналіст Рой Тракін розповідав: «Звичайно, ці незламні гурти все ще можуть заповнювати Madison Square Garden і продавати безліч платівок, як вони це робили завжди, але їхні дні авантюрного ризику та музичних інновацій давно минули — на зміну їм прийшло самовдоволене задоволення від комерційного успіху».


Примітки

  1. ↑ Campbell, 2012, с. 393.
  2. ↑ art rock (англ.). Encyclopædia Britannica. Процитовано 24 липня 2023. 
  3. ↑ Pop/Rock » Art-Rock/Experimental » Prog-Rock (англ.). AllMusic. Процитовано 24 липня 2023. 
  4. Jones, 2008, с. 49.
  5. ↑ Edmondson, 2013, с. 146.
  6. Noel Murray. 60 minutes of music that sum up art-punk pioneers Wire (англ.). The A.V. Club. Процитовано 24 липня 2023. 
  7. ↑ Campbell, 2012, с. 251.
  8. ↑ Bannister, 2007, с. 37.
  9. Bannister, 2007, с. 37–38.
  10. Frith та Horne, 2016, с. 98.
  11. (англ.). Процитовано 24 липня 2023. 
  12. Campbell, 2012, с. 845.
  13. Bruce Eder. (англ.). Процитовано 24 липня 2023. 
  14. ↑ Edmondson, 2013, с. 1233.
  15. art-rock (англ.). Вебстерський словник. Процитовано 24 липня 2023. 
  16. ↑ Stephen Holden. MUSIC; They're Recording, but Are They Artists? (англ.). The New York Times. Процитовано 24 липня 2023. 
  17. Rosenberg, 2009, с. 179.
  18. Bannister, 2007, с. 48.
  19. Williams, 2003, с. 15–16.
  20. Williams, 2003, с. 38.
  21. ↑ Edmondson, 2013, с. 890.
  22. Bannister, 2007, с. 39.
  23. Peter Ames Carlin. MUSIC; A Rock Utopian Still Chasing An American Dream (англ.). The New York Times. Процитовано 24 липня 2023. 
  24. MacDonald, 1998, с. xiv.
  25. Frith, 1989, с. 208.
  26. MacDonald, 1998, с. xiii–xiv.
  27. Lindberg et al., 2005, с. 104–06.
  28. Richard Goldstein. I got high with the Beach Boys: "If I survive this I promise never to do drugs again" (англ.). Salon. Процитовано 24 липня 2023. 
  29. Bannister, 2007, с. 26, 45.
  30. Bannister, 2007, с. 40, 44.
  31. Sundling, 1990, с. 101.
  32. Howard, 2004, с. 64.
  33. Perone, 2004, с. 23.
  34. Spitz, 2005, с. 595.
  35. Frontani, 2007, с. 122.
  36. Gene Sculatti. (англ.). Teachrock. Процитовано 24 липня 2023. 
  37. Campbell, 2012, с. 250.
  38. Jones, 2008, с. 56.
  39. Leaf, 1985, с. 74.
  40. Tim Sommer. Beyond the Life of Brian: The Myth of the ‘Lesser’ Beach Boys (англ.). The New York Observer. Процитовано 24 липня 2023. 
  41. Kent, 2009, с. 23–24.
  42. Stephen Davis. Pet Sounds (англ.). Rolling Stone. Процитовано 24 липня 2023. 
  43. Pet Sounds. Cue 40 (27). 1971. 
  44. Perone, 2004, с. 118–19.
  45. Howard, 2004, с. 2.
  46. Rodriguez, 2012, с. 138.
  47. Greene, 2016, с. 9, 21–22.
  48. Everett, 1999, с. 67.
  49. 500 Greatest Albums of All Time: 3. The Beatles, 'Revolver' (англ.). Rolling Stone. Процитовано 24 липня 2023. 
  50. Everett, 1999, с. 95.
  51. Rodriguez, 2012, с. xiii.
  52. Classic Album: The Velvet Underground – The Velvet Underground & Nico (англ.). Clash Music. Процитовано 24 липня 2023. 
  53. ↑ Bannister, 2007, с. 44.
  54. Unterberger, 2009, с. 6, 358.
  55. Bannister, 2007, с. 45.
  56. Andy Gensler. Lou Reed RIP: What If Everyone Who Bought The First Velvet Underground Album Did Start A Band? (англ.). Billboard. Процитовано 24 липня 2023. 
  57. Jones, 2008, с. 50.
  58. Julien, 2008, с. 158–160.
  59. Edmondson, 2013, с. 184.
  60. Roger Waters Interview. Rolling Stone. 12 березня 2003. 
  61. Blake Goble, Cat Blackard, Pat Levy, Lior Phillips, David Sackllah. Ranking: Every David Bowie Album from Worst to Best (англ.). Consequence. Процитовано 24 липня 2023. 
  62. Thomas Erlewine. Roxy Music Biography by Stephen Thomas Erlewine (англ.). AllMusic. Процитовано 24 липня 2023. 
  63. Roy Trakin. The New English Art Rock (англ.). Musician. Процитовано 24 липня 2023. 

Бібліографія

  • Bannister, Matthew (2007). White Boys, White Noise: Masculinities and 1980s Indie Guitar Rock. Ashgate Publishing, Ltd. ISBN 978-0-7546-8803-7. 
  • Campbell, Michael (2012). Popular Music in America:The Beat Goes On. Cengage Learning. ISBN 978-1-133-71260-2. 
  • Edmondson, Jacqueline, ред. (2013). Music in American Life: An Encyclopedia of the Songs, Styles, Stars, and Stories that Shaped our Culture. ABC-CLIO. ISBN 978-0-313-39348-8. 
  • Everett, Walter (1999). The Beatles as Musicians: Revolver Through the Anthology. New York, NY: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-512941-0. 
  • Frith, Simon (1989). Facing the Music: A Pantheon Guide to Popular Culture. London: Pantheon Books. ISBN 0-394-55849-9. 
  • Frith, Simon; Horne, Howard (2016). Art Into Pop. Routledge. ISBN 978-1-317-22803-5. 
  • Frontani, Michael R. (2007). The Beatles: Image and the Media. Jackson, MS: University Press of Mississippi. ISBN 978-1-57806-966-8. 
  • Greene, Doyle (2016). Rock, Counterculture and the Avant-Garde, 1966–1970: How the Beatles, Frank Zappa and the Velvet Underground Defined an Era. Jefferson, NC: McFarland. ISBN 978-1-4766-6214-5. 
  • Hegarty, Paul; Halliwell, Martin (2011). Beyond and Before: Progressive Rock Since the 1960s. New York: The Continuum International Publishing Group. ISBN 978-0-8264-2332-0. 
  • Howard, David N. (2004). Sonic Alchemy: Visionary Music Producers and Their Maverick Recordings. Milwaukee, WI: Hal Leonard. ISBN 0-634-05560-7. 
  • Jones, Carys Wyn (2008). The Rock Canon: Canonical Values in the Reception of Rock Albums. Ashgate Publishing, Ltd. ISBN 978-0-7546-6244-0. 
  • Johnson, Michael (2009). Pop Music Theory: Harmony, Form, and Composition (вид. 2nd). Boston, Mass.: Cinemasonique Music. ISBN 978-0-578-03539-0. 
  • Julien, Oliver (2008). У Julien, Olivier. Sgt. Pepper and the Beatles: It Was Forty Years Ago Today. Ashgate. ISBN 978-0-7546-6708-7. 
  • Kent, Nick (2009). The Last Beach Movie Revisited: The Life of Brian Wilson. The Dark Stuff: Selected Writings on Rock Music. Da Capo Press. ISBN 9780786730742. 
  • Leaf, David (1985). The Beach Boys. Courage Books. ISBN 978-0-89471-412-2. 
  • Lindberg, Ulf; Guomundsson, Gestur; Michelsen, Morten; Weisethaunet, Hans (2005). Rock Criticism from the Beginning: Amusers, Bruisers, and Cool-Headed Cruisers. New York, NY: Peter Lang. ISBN 978-0-8204-7490-8. 
  • MacDonald, Ian (1998). Revolution in the Head: The Beatles' Records and the Sixties. London: Pimlico. ISBN 978-0-7126-6697-8. 
  • Perone, James E. (2004). Music of the Counterculture Era. Westport, CT: Greenwood Press. ISBN 0-313-32689-4. 
  • Reynolds, Simon (2005). Rip it Up and Start Again: Postpunk 1978-1984. Penguin Books. ISBN 978-0-14-303672-2. 
  • Rodriguez, Robert (2012). Revolver: How the Beatles Reimagined Rock 'n' Roll. Milwaukee, WI: Backbeat Books. ISBN 978-1-61713-009-0. 
  • Rosenberg, Stuart (2009). Rock and Roll and the American Landscape: The Birth of an Industry and the Expansion of the Popular Culture, 1955-1969. iUniverse. ISBN 978-1-4401-6458-3. 
  • Schinder, Scott (2007). The Beach Boys. У Schinder, Scott; Schwartz, Andy. Icons of Rock: An Encyclopedia of the Legends Who Changed Music Forever. Westport, Connecticut: Greenwood Press. ISBN 978-0313338458. 
  • Spitz, Bob (2005). The Beatles: The Biography. New York, NY: Little, Brown and Company. ISBN 1-84513-160-6. 
  • Sundling, Doug (1990). The Doors: Artistic Vision. Castle Communications. ISBN 1-86074-139-8. 
  • Unterberger, Richie (2009). White Light/White Heat: The Velvet Underground Day by Day. Jawbone. ISBN 978-1-906002-22-0. 
  • Williams, Richard (2003). Phil Spector: Out of His Head. Music Sales Group. ISBN 978-0-7119-9864-3. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Artrok angl art rock pidzhanr rok muziki yakij zazvichaj vidobrazhaye skladnij abo avangardnij pidhid do roku abo vikoristovuye modernistski eksperimentalni chi netradicijni elementi Artrok pragne pidnyati rok vid rozvagi do hudozhnogo vislovlyuvannya 1 obirayuchi bilsh eksperimentalnij ta konceptualnij poglyad na muziku 2 Vpliv pocherpnutij z takih zhanriv yak eksperimentalna muzika avangardna muzika klasichna muzika ta dzhaz 3 ArtrokStilistichni pohodzhennya Eksperimentalnij rok Avangardna muzika Psihodelichnij rok Folk muzika Dzhaz Klasichna muzikaPohodzhennya 1960 ti SShA Velika BritaniyaTipovi instrumenti Elektrogitara bas gitara udarni vokal klavishniSporidneni zhanriKraut rok Postpank Progresivnij rokInshi temiAkademichna muzika konceptualnij albom post rok rok opera artpankCej stil buv stvorenij z namirom sluhati i spoglyadati a ne tancyuvati 2 i chasto vidriznyayetsya vikoristannyam elektronnih efektiv i legkih dlya prosluhovuvannya tekstur dalekih vid propulsivnih ritmiv rannogo roku 1 Cej termin inodi mozhe vikoristovuvatisya yak vzayemozaminnij z progresivnim rokom hocha ostannij harakterizuyetsya zokrema vikoristannyam klasichnoyi instrumentalnoyi tehniki i simfonichnih tekstur Najbilshogo rivnya populyarnosti zhanr dosyag na pochatku 1970 h rokiv zavdyaki britanskim vikonavcyam Muzika a takozh teatralnij harakter performansiv pov yazanih z zhanrom zmogli privabiti hudozhno shilnih pidlitkiv ta molodih lyudej osoblivo zavdyaki svoyij virtuoznosti ta muzichnij lirichnij skladnosti 2 Artrok najbilshe asociyuyetsya z pevnim periodom rok muziki pochinayuchi z 1966 67 rokiv i zakinchuyuchi poyavoyu pank roku v seredini 1970 h 4 Zgodom zhanr uvijshov do skladu bilsh piznih populyarnih muzichnih zhanriv 1970 90 h rokiv 2 Zmist 1 Viznachennya 2 Istoriya 2 1 1960 ti 2 1 1 Peredumovi 2 1 2 Pribichniki 2 1 3 Vplivovi albomi 2 1 3 1 1965 66 2 1 3 2 1967 2 2 1970 ti 1990 ti 3 Primitki 4 BibliografiyaViznachennya RedaguvatiDiv takozh Progresivnij rok Dokladnishe Akademichna muzika The Velvet Underground 1968Kritik Dzhon Rokvell kazhe sho artrok ye odnim z najbilsh shirokih i eklektichnih zhanriv roku z jogo vidkritim pochuttyam tvorchoyi vidstoronenosti pretenziyami na klasichnu muziku ta eksperimentalnimi avangardnimi nahilami 5 U rok muzici 1970 h rokiv dodatok art zazvichaj rozumivsya yak agresivno avangardnij abo pretenzijno progresivnij 6 Artrok chasto vikoristovuyetsya yak sinonim progresivnogo roku 7 5 3 2 Istorichno cej termin vikoristovuvavsya dlya opisu shonajmenshe dvoh sporidnenih ale riznih tipiv rok muziki 8 Pershij progresivnij rok todi yak druge vikoristannya stosuyetsya grup yaki vidkinuli psihodeliyu ta kontrkulturu hipi na korist modernistskogo avangardnogo pidhodu viznachenogo gurtom The Velvet Underground 8 Eseyistka Ellen Villis porivnyala ci dva tipi Z pochatku shistdesyatih u rok n roli isnuvala kontrtradiciya yaka mala nabagato bilshe spilnogo z visokim mistectvom zokrema avangardnim nizh rozreklamovanij artrok sintez progresivnij rok vona peredbachala bilsh mensh svidome vikoristannya osnovnih formalnih kanoniv rok n rolu yak materialu podibno do togo yak pop artisti vikoristovuvali masove mistectvo zagalom i vdoskonalennya rozrobku obigruvannya cogo materialu dlya stvorennya rok n rol mistectva U toj chas yak artrok implicitno bazuvavsya na tverdzhenni sho rok n rol buv abo mozhe buti nastilki zh gidnim yak i bilsh ustaleni formi mistectva rok n rol art vinik z nav yazlivoyi prihilnosti do movi rok n rolu i nastilki zh nav yazlivogo prezirstva do tih hto vidkidav cyu movu abo hotiv yiyi rozmiti sprostiti nova hvilya uspadkuvala kontrtradiciyu 9 Pink Floyd pid chas vistupu z konceptualnim albomom The Dark Side of the Moon 1973 Artrok pidkreslyuye romantichni ta avtonomni tradiciyi na vidminu vid estetiki povsyakdennosti ta odnorazovosti yaku vtilyuye artpop 10 Uknizi Amerikanska populyarna muzika Larri Starra ta Kristofera Votermana artrok viznachayetsya yak forma rok muziki sho poyednuye elementi roku ta yevropejskoyi klasichnoyi muziki navodyachi yak prikladi anglijski rok gurti King Crimson Emerson Lake amp Palmer ta Pink Floyd 11 Zagalni harakteristiki vklyuchayut albomno oriyentovanu muziku rozdilenu na kompoziciyi a ne pisni zazvichaj zi skladnimi ta dovgimi instrumentalnimi rozdilami ta simfonichnoyu orkestrovkoyu 2 Jogo muzika tradicijno vikoristovuvalasya v konteksti konceptualnih zapisiv a jogo lirichni temi yak pravilo buli obraznimi ta politichno oriyentovanimi 2 Buli viznacheni vidminnosti mizh artrokom ta progresivnim rokom de artrok pidkreslyuye avangardni abo eksperimentalni vplivi ta novu zvukovu strukturu v toj chas yak progresivnij rok harakterizuyetsya yak takij sho robit bilshij akcent na klasichnij instrumentalnij tehnici literaturnomu zmisti ta simfonichnih osoblivostyah 3 Porivnyano z progresivnim rokom artrok ye bilsh skladnim galaslivim i netradicijnim i mensh shilnim do klasichnogo vplivu z bilshim akcentom na avangardnij muzici 3 Shozhist polyagaye v tomu sho voni obidva opisuyut perevazhno britansku sprobu pidnyati rok muziku na novi rivni hudozhnoyi dostovirnosti 3 i stali instrumentalnim analogom konceptualnih albomiv i rok oper yaki yak pravilo buli bilsh vokalno oriyentovanimi 12 Artrok takozh mozhe stosuvatisya yak klasichnogo roku tak i poyednannya progresivnogo roku z folkom 2 V ese Bryusa Edera Rannya istoriya artroku prog roku zaznacheno sho progresivnij rok takozh inodi vidomij yak artrok abo klasichnij rok ce muzika v yakij gurti grayut syuyiti a ne pisni zapozichuyut rifi u Baha Bethovena ta Vagnera a ne u Chaka Berri ta Bo Diddli i vikoristovuyut movu blizhchu do Vilyama Blejka abo Tomasa Eliota nizh do Karla Perkinsa abo Villi Diksona 13 Istoriya Redaguvati1960 ti Redaguvati Peredumovi Redaguvati Div takozh Eksperimentalnij rok Mezhi mizh mistectvom i popmuzikoyu stavali vse bilsh rozmitimi protyagom drugoyi polovini 20 go stolittya 14 Pershe vikoristannya terminu artrok zgidno z Vebsterskim onlajn slovnikom vidbulosya v 1968 roci 15 Oskilki dominuyuchij format popmuziki perejshov vid singliv do albomiv bagato rok gurtiv stvoryuvali roboti yaki pragnuli zrobiti grandiozni mistecki vislovlyuvannya de j procvitav artrok 16 U miru svogo rozvitku naprikinci 1960 h rokiv u tandemi z rozvitkom progresivnogo roku artrok stav populyarnim poryad z eksperimentalnim rokom 17 Pribichniki Redaguvati Fil Spektor po centru v studiyi z folk rok gurtom Modern Folk Quartet 1966Najpershim predstavnikom artroku vvazhayetsya prodyuser i avtor pisen Fil Spektor yakij stav vidomim yak avtor stini zvuku sho pragnula do klasichnoyi grandioznosti 18 Za slovami biografa Richarda Vilyamsa Spektor stvoriv novu koncepciyu prodyuser yak zagalnij rezhiser tvorchogo procesu vid pochatku do kincya Vin kontrolyuvav use vin pidbirav artistiv pisav abo vibirav material keruvav aranzhuvannyami govoriv spivakam yak formulyuvati keruvav usima fazami procesu zapisu z najbolyuchishoyu uvagoyu do detalej i vipuskav rezultat na vlasnomu lejbli 19 Vilyams takozh kazhe sho Spektor peretvoriv rok muziku z vikonavskogo mistectva na mistectvo yake moglo isnuvati tilki v studiyi zvukozapisu sho proklalo shlyah artroku 20 Brayan Vilson u studiyi 1976Lider gurtu Beach Boys Brayan Vilson takozh navoditsya yak odin z pershih prikladiv avtorskogo muzichnogo prodyusera 21 Yak i Spektor Vilson buv vidomij yak studijnij oderzhimij yakij kopitko stvoryuvav fantastichni zvukovi pejzazhi zavdyaki svoyij majsternosti v galuzi zvukozapisu 22 Biograf Piter Ejms Karlin pisav sho Vilson buv predtecheyu novogo vidu artroku yakij poyednav v sobi transcendentni mozhlivosti mistectva ta dostupnist popmuziki 23 Pid vplivom tvorchosti Vilsona ta prodyusera Bitlz Dzhordzha Martina muzichni prodyuseri pislya seredini 1960 h rokiv pochali rozglyadati studiyu zvukozapisu yak muzichnij instrument sho vikoristovuyetsya dlya polegshennya procesu kompoziciyi 21 Kritik Stiven Holden kazhe sho zapisi Bitlz Spektora ta Vilsona seredini 1960 h rokiv chasto identifikuyut yak pochatok artpopu yakij pereduvav pihatomu klasichno vikrivlenomu artroku sho rozpochavsya naprikinci 1960 h 16 Bagato z najkrashih britanskih gurtiv 1960 h rokiv vklyuchayuchi uchasnikiv Beatles The Rolling Stones Kinks The Who 10cc The Move Yardbirds ta Pink Floyd prijshli v muziku cherez shkolu mistectv 24 25 Ci zakladi vidriznyalisya vid podibnih amerikanskih tim sho mali mensh oriyentovanu na industriyu navchalnu programu ta zoseredzhuvalisya na rozvitku ekscentrichnogo talantu 26 Do seredini 1960 h rokiv deyaki z cih zakladiv spoviduvali pidhid zasnovanij na mistectvi ta originalnosti todi yak ranishe voni buli zanureni viklyuchno v avtentichnu interpretaciyu amerikanskih muzichnih stiliv takih yak rok n rol ta R amp B 27 Za slovami zhurnalista Richarda Goldshtejna bagato populyarnih muzikantiv z Kaliforniyi yak Vilson hotili shob yih viznali yak mitciv i borolisya z cim pragnennyam Goldshtejn kazhe sho mezha mizh porushennyam muzichnih konvencij i stvorennyam spravdi populyarnoyi muziki prizvodila do togo sho ti hto ne mav dostatno silnogo ego na vidminu vid Boba Dilana ta Bitlz buli prirecheni na shanoblive vidtorgnennya a kilka albomiv z nevdalimi prodazhami zazvichaj oznachali movchannya Voni pragnuli slavi yak mozhut pragnuti lishe nuzhdenni lyudi ale voni takozh hotili tvoriti mistectvo i koli obidva ci impulsi ne mogli buti dosyagnuti voni vidstupali v klubok nesamovitogo sum yattya 28 Avtor Metyu Bannister prostezhuye bilsh samosvidomu tabirnu estetiku artroku do hudozhnika Endi Vorgola ta gurtu The Velvet Underground yaki nasliduvali sintez mistectva ta popmuziki Vorgola 29 Vorgol prosunuv poyednannya Spektorom beztilesnosti distanciyi ta vishukanosti visokoyi kulturi z bezposerednistyu masovih kulturnih form takih yak rok n rol na kilka shabliv dali Ale estetika Vorgola bula bilsh retelno opracovana nizh u Spektora i yavlyala soboyu perehidnu fazu mizh staromodnim avtorskim mistectvom i povnistyu postmodernistskimi vidstoronenimi principami popartu Pidhid Vorgola vidlunyuye u vsomu artroci najochevidnishe u jogo poziciyi distanciyi ta vidstoronennya 30 1969 roku gurt The Doors takozh doslidzhuvav zhanr artroku u svoyemu chetvertomu albomi The Soft Parade 31 Vplivovi albomi Redaguvati 1965 66 Redaguvati Reliz albomu Rubber Soul gurtu Bitlz u grudni 1965 roku stav perelomnim dlya pop albomu 32 peretvorivshi jogo zi zbirki singliv z mensh yakisnimi trekami na okremu mistecku formu napovnenu visokoyakisnimi originalnimi kompoziciyami 33 Albom prinis viznannya gurtu Bitlz yak artistiv z boku amerikanskoyi mejnstrimnoyi presi 34 peredchuvayuchi kulturnu legitimizaciyu rok muziki yak formi mistectva 35 Pishuchi u 1968 roci Dzhin Skulatti z zhurnalu Jazz amp Pop viznav Rubber Soul ostatochnim albomom rok yak mistectvo i neobhidnim prototipom yakij taki veliki vikonavci yak The Rolling Stones z albomom Aftermath i Beach Boys vidchuvali sebe zobov yazanimi nasliduvati 36 Period koli rok muzika stala najbilsh tisno pov yazana z mistectvom rozpochavsya u 1966 roci i trivav do seredini 1970 h 37 Akademik Majkl Dzhonson pov yazuye pershi zadokumentovani momenti pidnesennya rok muziki z albomom Pet Sounds gurtu Beach Boys ta Sgt Pepper s Lonely Hearts Club Band gurtu Bitlz 1967 Vipushenij u travni 1966 roku Pet Sounds z yavivsya z bazhannya Vilsona zrobiti povnu zayavu yak ce na jogo dumku ranishe zrobili Bitlz z Rubber Soul 38 U 1978 roci biograf Devid Lif pisav sho albom stav provisnikom artroku 39 a za slovami The New York Observer Pet Sounds doviv sho pop grupa mozhe zrobiti albomnij tvir yakij mozhna porivnyati z najbilshimi dovgotrivalimi tvorami Bernstajna Koplenda Ajvza Rodzhersa i Hammerstajna 40 Pet Sounds takozh nazivayut pershim rok konceptualnim albomom 41 42 U 1971 roci zhurnal Cue opisav Beach Boys yak takih sho buli sered avangardu artroku sered bagatoh inshih aspektiv pov yazanih z kontrkulturoyu protyagom periodu do kincya 1967 roku 43 Frenk Zappa ta The Mothers of Invention 1971V enciklopediyi Zhaklin Edmondson Muzika v amerikanskomu zhitti 2013 roku zaznachayetsya sho hocha jomu pereduvali poperedni prikladi debyutnij albom Frenka Zappi ta gurtu Mothers of Invention Freak Out cherven 1966 roku buv sprijnyatij yak integraciya art muziki v pop kontekst Zhivuchi v Los Andzhelesi z pochatku 1960 h Zappa mav zmogu pracyuvati v seredovishi de studentskij radikalizm buv tisno pov yazanij z aktivnoyu avangardnoyu scenoyu sho stavilo misto poperedu inshih kontrkulturnih centriv togo chasu i prodovzhuvalo vplivati na jogo muziku 14 Pismennik i pianist Majkl Kempbell komentuye sho albom mistit dovgij nekategorichnij spisok vpliviv na Zappu vid klasichnih avangardnih kompozitoriv do malovidomih folk muzikantiv 7 Albom The Beatles Revolver serpen 1966 rozvinuv koncepciyu albomu yak mistectva 44 i prodovzhiv evolyuciyu popmuziki 45 Na choli z artrok singlom Eleanor Rigby 46 vin rozshiriv ramki zhanru z tochki zoru diapazonu muzichnih stiliv yakij vklyuchav indijskij avangardnij i klasichnij i lirichnogo napovnennya albomu 47 a takozh vidhodu vid poperednih uyavlen pro melodiyu i strukturu v pop pisnyarstvi 48 Za slovami Rolling Stone Revolver signalizuvav sho v populyarnij muzici teper mozhe buti realizovano sho zavgodno bud yaka tema bud yaka muzichna ideya 49 Yak i u vipadku z Rubber Soul albom nadihnuv bagatoh progresivnih rok vikonavciv 1970 h rokiv 50 a kozhna z jogo pisen bula viznana takoyu sho peredbachila poyavu novogo pidzhanru abo stilyu 51 1967 Redaguvati Dokladnishe The Velvet Underground amp Nico ta Sgt Pepper s Lonely Hearts Club BandZhurnal Clash Music nazivaye debyutnij albom The Velvet Underground The Velvet Underground amp Nico sho vijshov u berezni 1967 roku originalnim artrokovim zapisom 52 Bannister pishe pro Velvet Underground zhoden inshij gurt ne mav takogo vplivu na umi hudozhnikiv pismennikiv i sluhachiv art alternativnogo roku 1970 1980 h rokiv 53 Yihnij vpliv bude povtoryuvatisya z 1970 h rokiv na riznih svitovih indi scenah 53 a v 2006 roci The Velvet Underground amp Nico bulo vneseno do Nacionalnogo reyestru zvukozapisiv Biblioteki Kongresu SShA yaka prokomentuvala ce tak Protyagom desyatilit vin kidav velicheznu tin majzhe na vsi riznovidi avangardnogo roku vid artroku 70 h do nou vejvu nyu vejvu ta panku 54 Odnak koli The Velvet Underground vpershe z yavilisya v seredini 1960 h voni zitknulisya z nesprijnyattyam i zazvichaj buli vidkinuti yak gomoseksualna grupa 55 U 1982 roci muzikant Brayan Ino zayaviv sho hocha The Velvet Underground amp Nico spochatku bulo prodano lishe 30 000 kopij kozhen hto kupiv odnu z cih 30 000 kopij zasnuvav gurt 56 Pol Makkartni z Bitlz nazvav Pet Sounds plativkoyu togo chasu i v chervni 1967 roku gurt vidpoviv na ce vlasnim albomom Sgt Pepper s 57 na yakij takozh vplinuv Freak Out 58 AllMusic stverdzhuye sho persha hvilya muzikantiv artroku bula nathnenna Sgt Pepper s i vvazhala sho dlya hudozhnogo zrostannya rok muziki voni povinni vklyuchiti v zhanr elementi yevropejskoyi ta klasichnoyi muziki 3 Bagato britanskih gurtiv rozkvitli na hvili albomu sered tih hto zgaduyetsya v knizi Muzika v amerikanskomu zhitti The Moody Blues Strawbs Genesis i osoblivo Pink Floyd 59 Piznishe Rodzher Voters uchasnik gurtu zayaviv sho i Sgt Pepper i Pet Sounds povnistyu zminili dlya nogo vse sho pov yazano z muzikoyu 60 1970 ti 1990 ti Redaguvati Div takozh Nova hvilya Najbilshoyi populyarnosti artrok dosyag na pochatku 1970 h rokiv zavdyaki britanskim vikonavcyam zokrema King Crimson ta Queen 2 Devid Bovi 1974Na pochatku desyatilittya Pink Floyd vipustili albom Atom Heart Mother 23 hvilinnij zagolovnij trek yakogo zajmav usyu pershu storonu plativki Cej eksperiment iz spivavtorom Ronom Gizinom dav zmogu stvoriti najdovshu bezperervnu pisnyu Pink Floyd syuyitu rozdilenu na shist chastin sho vimagalo vid gurtu chasom zaluchati hor i duhovu sekciyu pid chas gastrolej Albom mav komercijnij uspih i prinis gurtu pershu plativku nomer odin u Velikij Britaniyi Vin oznamenuvav perehid vid psihodelichnih nabigiv pritamannih albomam kincya 60 h do periodu onovlenoyi tvorchosti u formi bilsh trivaloyi ta progresivnoyi rok muziki Entuziazm do doslidzhen artroku pishov na spad u seredini 1970 h 7 Z togo chasu i do 1990 h artrok vlivavsya v rizni populyarni muzichni zhanri 2 Britanska enciklopediya stverdzhuye sho tendenciyi cogo zhanru buli prodovzheni deyakimi britanskimi ta amerikanskimi vikonavcyami hard roku ta pop roku a spivpracya Brayana Ino z Devidom Bovi ta Talking Heads naprikinci 1970 h na pochatku 1980 h rokiv ye prikladom uspishnogo vlivannya tendencij artroku v inshi populyarni muzichni zhanri 2 Bovi ta Ino spivpracyuvali nad seriyeyu poslidovnih albomiv pid nazvoyu Berlinska trilogiya oharakterizovanih yak artrok trifekta zhurnalom Consequence yakij zaznachiv sho na moment yih vipusku eksperimentalni zapisi ne znahodili vidguku v auditoriyi v tomu masshtabi do yakogo zvik Bovi Nova hvilya vibuhnula i na scenu vijshlo pokolinnya nashadkiv Bovi 61 U 1980 h rokah nove pokolinnya anglijskih art rokeriv prijshlo na zminu grupam 1970 h takim yak Roxy Music 62 Yes Genesis Jethro Tull ta Emerson Lake amp Palmer Zhurnalist Roj Trakin rozpovidav Zvichajno ci nezlamni gurti vse she mozhut zapovnyuvati Madison Square Garden i prodavati bezlich plativok yak voni ce robili zavzhdi ale yihni dni avantyurnogo riziku ta muzichnih innovacij davno minuli na zminu yim prijshlo samovdovolene zadovolennya vid komercijnogo uspihu 63 Primitki Redaguvati a b Campbell 2012 s 393 a b v g d e zh i k l m art rock angl Encyclopaedia Britannica Procitovano 24 lipnya 2023 a b v g d e Pop Rock Art Rock Experimental Prog Rock angl AllMusic Procitovano 24 lipnya 2023 Jones 2008 s 49 a b Edmondson 2013 s 146 Noel Murray 60 minutes of music that sum up art punk pioneers Wire angl The A V Club Procitovano 24 lipnya 2023 a b v Campbell 2012 s 251 a b Bannister 2007 s 37 Bannister 2007 s 37 38 Frith ta Horne 2016 s 98 American Popular Music angl Procitovano 24 lipnya 2023 Campbell 2012 s 845 Bruce Eder The Early History of Art Rock Prog Rock angl Procitovano 24 lipnya 2023 a b Edmondson 2013 s 1233 art rock angl Vebsterskij slovnik Procitovano 24 lipnya 2023 a b Stephen Holden MUSIC They re Recording but Are They Artists angl The New York Times Procitovano 24 lipnya 2023 Rosenberg 2009 s 179 Bannister 2007 s 48 Williams 2003 s 15 16 Williams 2003 s 38 a b Edmondson 2013 s 890 Bannister 2007 s 39 Peter Ames Carlin MUSIC A Rock Utopian Still Chasing An American Dream angl The New York Times Procitovano 24 lipnya 2023 MacDonald 1998 s xiv Frith 1989 s 208 MacDonald 1998 s xiii xiv Lindberg et al 2005 s 104 06 Richard Goldstein I got high with the Beach Boys If I survive this I promise never to do drugs again angl Salon Procitovano 24 lipnya 2023 Bannister 2007 s 26 45 Bannister 2007 s 40 44 Sundling 1990 s 101 Howard 2004 s 64 Perone 2004 s 23 Spitz 2005 s 595 Frontani 2007 s 122 Gene Sculatti Villains And Heroes In Defense Of The Beach Boys angl Teachrock Procitovano 24 lipnya 2023 Campbell 2012 s 250 Jones 2008 s 56 Leaf 1985 s 74 Tim Sommer Beyond the Life of Brian The Myth of the Lesser Beach Boys angl The New York Observer Procitovano 24 lipnya 2023 Kent 2009 s 23 24 Stephen Davis Pet Sounds angl Rolling Stone Procitovano 24 lipnya 2023 Pet Sounds Cue 40 27 1971 Perone 2004 s 118 19 Howard 2004 s 2 Rodriguez 2012 s 138 Greene 2016 s 9 21 22 Everett 1999 s 67 500 Greatest Albums of All Time 3 The Beatles Revolver angl Rolling Stone Procitovano 24 lipnya 2023 Everett 1999 s 95 Rodriguez 2012 s xiii Classic Album The Velvet Underground The Velvet Underground amp Nico angl Clash Music Procitovano 24 lipnya 2023 a b Bannister 2007 s 44 Unterberger 2009 s 6 358 Bannister 2007 s 45 Andy Gensler Lou Reed RIP What If Everyone Who Bought The First Velvet Underground Album Did Start A Band angl Billboard Procitovano 24 lipnya 2023 Jones 2008 s 50 Julien 2008 s 158 160 Edmondson 2013 s 184 Roger Waters Interview Rolling Stone 12 bereznya 2003 Blake Goble Cat Blackard Pat Levy Lior Phillips David Sackllah Ranking Every David Bowie Album from Worst to Best angl Consequence Procitovano 24 lipnya 2023 Thomas Erlewine Roxy Music Biography by Stephen Thomas Erlewine angl AllMusic Procitovano 24 lipnya 2023 Roy Trakin The New English Art Rock angl Musician Procitovano 24 lipnya 2023 Bibliografiya RedaguvatiBannister Matthew 2007 White Boys White Noise Masculinities and 1980s Indie Guitar Rock Ashgate Publishing Ltd ISBN 978 0 7546 8803 7 Campbell Michael 2012 Popular Music in America The Beat Goes On Cengage Learning ISBN 978 1 133 71260 2 Edmondson Jacqueline red 2013 Music in American Life An Encyclopedia of the Songs Styles Stars and Stories that Shaped our Culture ABC CLIO ISBN 978 0 313 39348 8 Everett Walter 1999 The Beatles as Musicians Revolver Through the Anthology New York NY Oxford University Press ISBN 978 0 19 512941 0 Frith Simon 1989 Facing the Music A Pantheon Guide to Popular Culture London Pantheon Books ISBN 0 394 55849 9 Frith Simon Horne Howard 2016 Art Into Pop Routledge ISBN 978 1 317 22803 5 Frontani Michael R 2007 The Beatles Image and the Media Jackson MS University Press of Mississippi ISBN 978 1 57806 966 8 Greene Doyle 2016 Rock Counterculture and the Avant Garde 1966 1970 How the Beatles Frank Zappa and the Velvet Underground Defined an Era Jefferson NC McFarland ISBN 978 1 4766 6214 5 Hegarty Paul Halliwell Martin 2011 Beyond and Before Progressive Rock Since the 1960s New York The Continuum International Publishing Group ISBN 978 0 8264 2332 0 Howard David N 2004 Sonic Alchemy Visionary Music Producers and Their Maverick Recordings Milwaukee WI Hal Leonard ISBN 0 634 05560 7 Jones Carys Wyn 2008 The Rock Canon Canonical Values in the Reception of Rock Albums Ashgate Publishing Ltd ISBN 978 0 7546 6244 0 Johnson Michael 2009 Pop Music Theory Harmony Form and Composition vid 2nd Boston Mass Cinemasonique Music ISBN 978 0 578 03539 0 Julien Oliver 2008 U Julien Olivier Sgt Pepper and the Beatles It Was Forty Years Ago Today Ashgate ISBN 978 0 7546 6708 7 Kent Nick 2009 The Last Beach Movie Revisited The Life of Brian Wilson The Dark Stuff Selected Writings on Rock Music Da Capo Press ISBN 9780786730742 Leaf David 1985 The Beach Boys Courage Books ISBN 978 0 89471 412 2 Lindberg Ulf Guomundsson Gestur Michelsen Morten Weisethaunet Hans 2005 Rock Criticism from the Beginning Amusers Bruisers and Cool Headed Cruisers New York NY Peter Lang ISBN 978 0 8204 7490 8 MacDonald Ian 1998 Revolution in the Head The Beatles Records and the Sixties London Pimlico ISBN 978 0 7126 6697 8 Perone James E 2004 Music of the Counterculture Era Westport CT Greenwood Press ISBN 0 313 32689 4 Reynolds Simon 2005 Rip it Up and Start Again Postpunk 1978 1984 Penguin Books ISBN 978 0 14 303672 2 Rodriguez Robert 2012 Revolver How the Beatles Reimagined Rock n Roll Milwaukee WI Backbeat Books ISBN 978 1 61713 009 0 Rosenberg Stuart 2009 Rock and Roll and the American Landscape The Birth of an Industry and the Expansion of the Popular Culture 1955 1969 iUniverse ISBN 978 1 4401 6458 3 Schinder Scott 2007 The Beach Boys U Schinder Scott Schwartz Andy Icons of Rock An Encyclopedia of the Legends Who Changed Music Forever Westport Connecticut Greenwood Press ISBN 978 0313338458 Spitz Bob 2005 The Beatles The Biography New York NY Little Brown and Company ISBN 1 84513 160 6 Sundling Doug 1990 The Doors Artistic Vision Castle Communications ISBN 1 86074 139 8 Unterberger Richie 2009 White Light White Heat The Velvet Underground Day by Day Jawbone ISBN 978 1 906002 22 0 Williams Richard 2003 Phil Spector Out of His Head Music Sales Group ISBN 978 0 7119 9864 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Artrok amp oldid 39988747