www.wikidata.uk-ua.nina.az

The Moody Blues британський рок гурт утворений в Бірмінгемі в 1964 році стала одним із засновників прогресивного року од

The Moody Blues

The Moody Blues — британський рок-гурт, утворений в Бірмінгемі в 1964 році, стала одним із засновників прогресивного року, одна з найстаріших діючих рок-груп у світі.

The Moody Blues
Основна інформація
Жанр ритм-енд-блюз
прогресивний рок
артрок
психоделічний рок
Роки з 1964
Країна  Велика Британія
Місто Бірмінґем
Лейбл Decca Records, Deram, Polydor Records, London Records, Universal Music Group, The Rocket Record Company
Склад Ray Thomasd, Graeme Edged, Justin Haywardd, Rod Clarkd, John Lodged, Clint Warwickd і Denny Lained
www.moodybluestoday.com
The Moody Blues у Вікісховищі
The Moody Blues (1969)

В «класичний» склад Moody Blues (1967—1977 роки) входили Майк Піндер (англ. Mike Pinder, клавішні, вокал), Рей Томас (англ. Ray Thomas, вокал, флейта), Грем Едж (англ. Graeme Edge, перкусія), Джон Лодж (англ. John Lodge, бас, вокал) і Джастін Гейворд (англ. Justin Hayward, гітара, вокал).

Зараз The Moody Blues функціонує як тріо: Хейворд-Лодж-Едж. Останній студійний альбом групи December вийшов в 2003 році. Музиканти як і раніше багато концертують і збирають повні зали. У числі найбільш відомих пісень Moody Blues — «Nights in White Satin», «Legend of a Mind», «Dear Diary», «Lovely to See You», «Question», «For My Lady», «Steppin' in the Slide Zone», «Your Wildest Dreams», «I Know You Out There Somewhere» та ін.

Історія Редагувати

Історію групи можна умовно розбити на декілька етапів.

1964—1966 Редагувати

Перший етап — з 1964 по 1966/1967 рр., коли група грала жорсткий ритм-енд-блюз. До складу групи тоді входили: Денні Лейн (справжнє ім'я — Браян Хайнс, вокал, гітара, гармоніка; пізніше прославився участю в створенні знаменитого альбому" Band on the Run Пола Маккартні і групи Wings), Майкл Піндер (клавішні), Рей Томас (вокал, флейта, гармоніка), Клінт Ворік (бас-гітара) і Грем Едж (ударні). У цей період група багато виступала в лондонських клубах, домоглася свого першого успіху після участі в британському телешоу «Ready Steady Go!», завдяки чому змогла укласти вигідний контракт з фірмою «Decca».

Через деякий час вийшов сингл з кавер-версією пісні «Go Now[en]» американської соул-співачки Бессі Бенкс[en], який посів перше місце в британському хіт-параді і потрапив в американський ТОР-10. Потім виходить дебютний альбом The Magnificent Moodies, який об'єднав ритм-енд-блюз і «білий блюз», захоплено зустрінутий критикою і слухачами. Крім уже згадуваної кавер-версії «Go Now», на альбомі, крім пісень власного твору, були представлені кавери пісень «i'll Go Crazy[en]» Джеймса Брауна і «Bye Bye Bird[en]» Вільямсона і Діксона. Так у корифеїв The Animals і The Rolling Stones з'явився гідний наступник і конкурент.

1967—1974 Редагувати

Другий, найбільш значний етап в історії групи почався з відходу в 1966 році Лейна і Воріка і приходу на їх місце Джастіна Гейворда (гітара, вокал) і Джона Лоджа (бас-гітара, вокал). Так був сформований «класичний» склад The Moody Blues: Джастін Гейворд, Джон Лодж, Майк Піндер, Рей Томас, Грем Едж. Продюсером групи на довгі роки став Тоні Кларк. Після цього почався перехід групи на «Deram», дочірню фірму лейблу «Decca».

У листопаді 1967 року група в новому складі випустила сингл «Nights in White Satin». В кінці 1967 року пісня посіла 19-е місце в британських чартах, а в 1972 році, будучи перевиданою в оригінальній, оркестрованій версії, піднялася до 2-го місця в Billboard Hot 100 і 9-го — у Британії. Слідом за цим у грудні 1967 року гурт випустив альбом Days of Future Passed, який відразу ж приніс групі популярність і піднявся до #27 в UK Albums Chart у 1967 і до #3 в Billboard 200 в 1972 році. Музика цього альбому кардинально відрізнялася від тієї, що була у дебютній роботі. Тепер група виконувала психоделічний рок з елементами прогресивного року. Деякі критики називають Days of Future Passed одним з перших альбомів прогресивного року. У той же час музиканти почали захоплюватися культурою хіпі, трансцендентальною медитацією і галюциногенами, що знайшло відображення у наступних альбомах групи.

Наступний альбом" In Search of the Lost Chord був випущений в липні 1968 року і зайняв досить високі позиції в чартах: у Великій Британії увійшов у п'ятірку найкращих альбомів, а в Німеччині і США — в тридцятку. За підсумками продажів платівка отримала золотий статус у США, і платиновий в Канаді. На цьому записі сформувалося фірмове звучання групи, побудоване навколо меллотрона. Альбом написаний під впливом східної музики, зокрема, музики Хіндустані. Тематика пісень альбому зачіпає такі теми, як духовний розвиток людини, його прагнення до пошуків і відкриттів. З цього часу за групою і почала закріплюватися слава першовідкривачів прогресів-року, хоча в цей же час музиканти активно і вдало експериментують з психоделікою і артроком, намагаючись донести їх складну музичну структуру простого слухача.

Наступного, 1969 року група випустила відразу два альбоми: On the Threshold of a Dream і To Our Children's children's Children, які в музичному відношенні продовжили «психоделічну» лінію попереднього і отримали позитивні відгуки критики. On the Threshold of a Dream — один з найуспішніших альбомів за весь час існування групи, він досяг позиції #1 у Великій Британії і увійшов в Top-20 в США, отримав безліч позитивних відгуків і був включений у списки найкращих альбомів прогресивного року. У тому ж році група створила свій власний лейбл, названий Threshold Records в честь нового альбому, на ньому були видані декілька наступних альбомів.

У 1970 році The Moody Blues виступили на фестивалі «Isle of Wight», що зібрав понад 700 000 глядачів. Випущений в тому ж році альбом A Question of Balance, на якому група спробувала дещо змінити своє звучання, відійшовши від «психоделіки» в бік більш жорсткого року, також виявився комерційно успішним. Два наступних роки виявилися дуже вдалими — вийшли два нових альбоми: Every Good Boy Deserves Favour (1971 рік, позиції #1 і #2 в чартах Великої Британії та США відповідно) і Seventh Sojourn (1972 рік, позиції #5 і #1 в чартах Великої Британії та США відповідно). Запис останнього альбом далася досить важко, і учасники групи відчували себе змученими. Тому навесні 1974 року, після завершення великого світового турне, яке завершилося в Азії, група вирішила зробити перерву, що тривала до 1977 року. У цей період було видано кілька альбомів-збірників і зроблених раніше концертних записів, деякі учасники займалися сольною діяльністю (так, наприклад, в 1975 році Гейворд і Лодж випустили досить успішний альбом Blue Jays).

Після 1977 Редагувати

Група знову зібралася в 1977 році, і влітку наступного року випустила свій дев'ятий студійний альбом Octave, який музичний критик Брюс Едер охарактеризував як «досить проблематичний». Цей альбом став останнім, в записі якого брав участь клавішник Майк Піндер. З сімейних причин він покинув групу, йому на зміну прийшов Патрік Мораз із Yes, з яким були записані декілька наступних альбомів.

Протягом двох десятиліть (1980-ті та 1990-ті роки) The Moody Blues записали шість студійних альбомів, склад групи при цьому залишався майже незмінним, його кістяк складали чотири учасника «класичного» періоду: Джастін Гейворд, Джон Лодж, Рей Томас, Грем Едж. Найбільш успішною з робіт цього періоду виявився альбом The Other Side of Life, що містить один з нових хітів групи — композицію «Your Wildest Dreams», яка (як і «Nights in White Satin» в 1972 році) потрапила в список Top-10 в США. Останнім альбомом ХХ століття (і передостаннім альбомом групи в даний час) є Strange Times, випущений в серпні 1999 року.

У новому тисячолітті The Moody Blues скоротили свій графік гастролей. В кінці 2002 року групу покинув Рей Томас, і група перетворилася в тріо. Восени 2003 року група випустила свій останній студійний альбом December. December став першим альбомом групи (не рахуючи The Magnificent Moodies), що містить кавер-версії пісень інших авторів. Всього таких кавер-версій чотири, включаючи «White Christmas» Ірвінга Берліна і «Happy Xmas (War Is Over)» Джона Леннона і Йоко Оно.

У 2018 році група включена до Зали слави рок-н-ролу.

Склад Редагувати

  • Грем Едж — ударні (1964 — теперішній час)
  • Джастін Гейворд — вокал, гітара (1966—даний)
  • Джон Лодж — бас-гітара, вокал (1966—даний)
  • Рей Томас — флейта, перкусія, губна гармоніка, вокал (1964—2002; помер у 2018 році)
  • Майк Піндер — клавішні, вокал (1964—1978)
  • Денні Лейн — гітара, вокал (1964—1966)
  • Клінт Уорік — бас-гітара, вокал (1964—1966; помер в 2002 році)
  • Родні Кларк — бас-гітара, вокал (1966)
  • Патрік Мораз — клавішні (1978—1990)

Дискографія Редагувати

  • The Magnificent Moodies (1965)
  • Days of Future Passed (1967)
  • In Search of the Lost Chord (1968)
  • On the Threshold of a Dream (1969)
  • To Our Children s children's Children (1969)
  • A Question of Balance (1970)
  • Every Good Boy Deserves Favour (1971)
  • Seventh Sojourn (1972)
  • Octave (1978)
  • Long Distance Voyager (1981)
  • The Present (1983)
  • The Other Side of Life (1986)
  • Sur la Mer (1988)
  • Keys of the Kingdom (1991)
  • Strange Times (1999)
  • December (2003)
  • This Is The Moody Blues (2 LP, збірник) (1974)
  • Caught Live + 5 (1977)
  • Prelude (збірник) (1987)
  • Live at Montreux (1991)
  • A Night at Red Rocks (1992) Live at Colorado
  • Hall of Fame. Live at the Royal Albert Hall (2000)
  • Lovely to See You Again (концерт 2CD) (2005)

Примітки Редагувати

  1. . rockfaces.ru. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 17 вересня 2018. 
  2. . Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  3. Irina Mirzuitova. . www.agharta.net. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 17 вересня 2018. 
  4. Ritchie Unterberger. Nights in White Satin. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 24 листопада 2009. 
  5. The Moody Blues (англ.). Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 24 листопада 2009.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  6. Chart Stats - The Moody Blues - Days Of Future Passed. www.chartstats.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 11 жовтня 2009. 
  7. The Moody Blues — Days of Future Passed Review (англ.). Sputnikmusic. Процитовано 30 вересня 2013. 
  8. Роб Хьюз.  // Classic Rock (ru). — 2013. — № 116. — С. 60—65.
  9. (англ.). The Official Charts Company. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 2 жовтня 2013. 
  10. (нім.). Media Control Charts. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013. 
  11. In Search of the Lost Chord Awards (англ.). Allmusic. Процитовано 15 вересня 2013. 
  12. Gold and Platinum Searchable Database (англ.). RIAA. Процитовано 15 вересня 2013. 
  13. (англ.). Music Canada. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 15 вересня 2013. 
  14. The Moody Blues: Raga Rock Becomes a Cliché // {{{Заголовок}}} / Jonathan Bellman. — UPNE, 1998. — С. 301. — ISBN 1-55553-320-5.
  15. Edward Macan. Resistance and Protest in Progressive Rock Lyrics // {{{Заголовок}}}. — Oxford University Press, 1997. — С. 77. — ISBN 0-19-509887-0.
  16. David Hatch, Stephen Millward. After the Flood // {{{Заголовок}}}. — Manchester University Press, 1987. — С. 148. — ISBN 0-7190-1489-1.
  17. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  18. Tobler, John (1992). NME Rock 'N' Roll Years (вид. 1st). London: Reed International Books Ltd. с. 203. CN 5585. 
  19. Eder, Bruce. Octave — The Moody Blues | AllMusic. Allmusic. Процитовано 19 листопада 2011. 
  20. Dowloaded: A Lifetime of Collecting Music. Marvin Miller. с. 165–. GGKEY:7GQT7H1SXW9. 
  21. Marti Smiley Childs; Jeff March (24 жовтня 2011). Echoes of the Sixties. EditPros LLC. с. 217–. ISBN 978-1-937317-02-7. 
  22. Tim Morse (15 липня 1998). Classic Rock Stories: The Stories Behind the Greatest Songs of All Time. St. Martin's Press. с. 215–. ISBN 978-1-4299-3750-4. 
  23. . Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 
  24. . Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
The Moody Blues britanskij rok gurt utvorenij v Birmingemi v 1964 roci stala odnim iz zasnovnikiv progresivnogo roku odna z najstarishih diyuchih rok grup u sviti The Moody BluesOsnovna informaciyaZhanr ritm end blyuzprogresivnij rokartrokpsihodelichnij rokRoki z 1964Krayina Velika BritaniyaMisto BirmingemLejbl Decca Records Deram Polydor Records London Records Universal Music Group The Rocket Record CompanySklad Ray Thomasd Graeme Edged Justin Haywardd Rod Clarkd John Lodged Clint Warwickd i Denny Lainedwww moodybluestoday comThe Moody Blues u VikishovishiThe Moody Blues 1969 V klasichnij sklad Moody Blues 1967 1977 roki vhodili Majk Pinder angl Mike Pinder klavishni vokal Rej Tomas angl Ray Thomas vokal flejta Grem Edzh angl Graeme Edge perkusiya Dzhon Lodzh angl John Lodge bas vokal i Dzhastin Gejvord angl Justin Hayward gitara vokal Zaraz The Moody Blues funkcionuye yak trio Hejvord Lodzh Edzh Ostannij studijnij albom grupi December vijshov v 2003 roci Muzikanti yak i ranishe bagato koncertuyut i zbirayut povni zali U chisli najbilsh vidomih pisen Moody Blues Nights in White Satin Legend of a Mind Dear Diary Lovely to See You Question For My Lady Steppin in the Slide Zone Your Wildest Dreams I Know You Out There Somewhere ta in Zmist 1 Istoriya 1 1 1964 1966 1 2 1967 1974 1 3 Pislya 1977 2 Sklad 3 Diskografiya 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiIstoriyu grupi mozhna umovno rozbiti na dekilka etapiv 1964 1966 Redaguvati Pershij etap z 1964 po 1966 1967 rr koli grupa grala zhorstkij ritm end blyuz Do skladu grupi todi vhodili Denni Lejn spravzhnye im ya Brayan Hajns vokal gitara garmonika piznishe proslavivsya uchastyu v stvorenni znamenitogo albomu Band on the Run Pola Makkartni i grupi Wings Majkl Pinder klavishni Rej Tomas vokal flejta garmonika Klint Vorik bas gitara i Grem Edzh udarni U cej period grupa bagato vistupala v londonskih klubah domoglasya svogo pershogo uspihu pislya uchasti v britanskomu teleshou Ready Steady Go zavdyaki chomu zmogla uklasti vigidnij kontrakt z firmoyu Decca 1 Cherez deyakij chas vijshov singl z kaver versiyeyu pisni Go Now en amerikanskoyi soul spivachki Bessi Benks en yakij posiv pershe misce v britanskomu hit paradi i potrapiv v amerikanskij TOR 10 Potim vihodit debyutnij albom The Magnificent Moodies yakij ob yednav ritm end blyuz i bilij blyuz zahopleno zustrinutij kritikoyu i sluhachami Krim uzhe zgaduvanoyi kaver versiyi Go Now na albomi krim pisen vlasnogo tvoru buli predstavleni kaveri pisen i ll Go Crazy en Dzhejmsa Brauna i Bye Bye Bird en Vilyamsona i Diksona Tak u korifeyiv The Animals i The Rolling Stones z yavivsya gidnij nastupnik i konkurent 2 1967 1974 Redaguvati Drugij najbilsh znachnij etap v istoriyi grupi pochavsya z vidhodu v 1966 roci Lejna i Vorika i prihodu na yih misce Dzhastina Gejvorda gitara vokal i Dzhona Lodzha bas gitara vokal Tak buv sformovanij klasichnij sklad The Moody Blues Dzhastin Gejvord Dzhon Lodzh Majk Pinder Rej Tomas Grem Edzh Prodyuserom grupi na dovgi roki stav Toni Klark Pislya cogo pochavsya perehid grupi na Deram dochirnyu firmu lejblu Decca 3 U listopadi 1967 roku grupa v novomu skladi vipustila singl Nights in White Satin V kinci 1967 roku pisnya posila 19 e misce v britanskih chartah a v 1972 roci buduchi perevidanoyu v originalnij orkestrovanij versiyi pidnyalasya do 2 go miscya v Billboard Hot 100 4 i 9 go u Britaniyi 5 Slidom za cim u grudni 1967 roku gurt vipustiv albom Days of Future Passed yakij vidrazu zh prinis grupi populyarnist i pidnyavsya do 27 v UK Albums Chart u 1967 6 i do 3 v Billboard 200 v 1972 roci Muzika cogo albomu kardinalno vidriznyalasya vid tiyeyi sho bula u debyutnij roboti Teper grupa vikonuvala psihodelichnij rok z elementami progresivnogo roku Deyaki kritiki nazivayut Days of Future Passed odnim z pershih albomiv progresivnogo roku 7 U toj zhe chas muzikanti pochali zahoplyuvatisya kulturoyu hipi transcendentalnoyu meditaciyeyu i galyucinogenami sho znajshlo vidobrazhennya u nastupnih albomah grupi 8 Nastupnij albom In Search of the Lost Chord buv vipushenij v lipni 1968 roku i zajnyav dosit visoki poziciyi v chartah u Velikij Britaniyi uvijshov u p yatirku najkrashih albomiv a v Nimechchini i SShA v tridcyatku 9 10 11 Za pidsumkami prodazhiv plativka otrimala zolotij status u SShA i platinovij v Kanadi 12 13 Na comu zapisi sformuvalosya firmove zvuchannya grupi pobudovane navkolo mellotrona Albom napisanij pid vplivom shidnoyi muziki zokrema muziki Hindustani 14 15 Tematika pisen albomu zachipaye taki temi yak duhovnij rozvitok lyudini jogo pragnennya do poshukiv i vidkrittiv 16 Z cogo chasu za grupoyu i pochala zakriplyuvatisya slava pershovidkrivachiv progresiv roku hocha v cej zhe chas muzikanti aktivno i vdalo eksperimentuyut z psihodelikoyu i artrokom namagayuchis donesti yih skladnu muzichnu strukturu prostogo sluhacha Nastupnogo 1969 roku grupa vipustila vidrazu dva albomi On the Threshold of a Dream i To Our Children s children s Children yaki v muzichnomu vidnoshenni prodovzhili psihodelichnu liniyu poperednogo i otrimali pozitivni vidguki kritiki On the Threshold of a Dream odin z najuspishnishih albomiv za ves chas isnuvannya grupi vin dosyag poziciyi 1 u Velikij Britaniyi 17 i uvijshov v Top 20 v SShA otrimav bezlich pozitivnih vidgukiv i buv vklyuchenij u spiski najkrashih albomiv progresivnogo roku U tomu zh roci grupa stvorila svij vlasnij lejbl nazvanij Threshold Records v chest novogo albomu na nomu buli vidani dekilka nastupnih albomiv 18 U 1970 roci The Moody Blues vistupili na festivali Isle of Wight sho zibrav ponad 700 000 glyadachiv Vipushenij v tomu zh roci albom A Question of Balance na yakomu grupa sprobuvala desho zminiti svoye zvuchannya vidijshovshi vid psihodeliki v bik bilsh zhorstkogo roku takozh viyavivsya komercijno uspishnim Dva nastupnih roki viyavilisya duzhe vdalimi vijshli dva novih albomi Every Good Boy Deserves Favour 1971 rik poziciyi 1 i 2 v chartah Velikoyi Britaniyi ta SShA vidpovidno i Seventh Sojourn 1972 rik poziciyi 5 i 1 v chartah Velikoyi Britaniyi ta SShA vidpovidno Zapis ostannogo albom dalasya dosit vazhko i uchasniki grupi vidchuvali sebe zmuchenimi Tomu navesni 1974 roku pislya zavershennya velikogo svitovogo turne yake zavershilosya v Aziyi grupa virishila zrobiti perervu sho trivala do 1977 roku U cej period bulo vidano kilka albomiv zbirnikiv i zroblenih ranishe koncertnih zapisiv deyaki uchasniki zajmalisya solnoyu diyalnistyu tak napriklad v 1975 roci Gejvord i Lodzh vipustili dosit uspishnij albom Blue Jays Pislya 1977 Redaguvati Grupa znovu zibralasya v 1977 roci i vlitku nastupnogo roku vipustila svij dev yatij studijnij albom Octave yakij muzichnij kritik Bryus Eder oharakterizuvav yak dosit problematichnij 19 Cej albom stav ostannim v zapisi yakogo brav uchast klavishnik Majk Pinder Z simejnih prichin vin pokinuv grupu jomu na zminu prijshov Patrik Moraz iz Yes z yakim buli zapisani dekilka nastupnih albomiv 20 21 22 Protyagom dvoh desyatilit 1980 ti ta 1990 ti roki The Moody Blues zapisali shist studijnih albomiv sklad grupi pri comu zalishavsya majzhe nezminnim jogo kistyak skladali chotiri uchasnika klasichnogo periodu Dzhastin Gejvord Dzhon Lodzh Rej Tomas Grem Edzh Najbilsh uspishnoyu z robit cogo periodu viyavivsya albom The Other Side of Life sho mistit odin z novih hitiv grupi kompoziciyu Your Wildest Dreams yaka yak i Nights in White Satin v 1972 roci potrapila v spisok Top 10 v SShA 23 Ostannim albomom HH stolittya i peredostannim albomom grupi v danij chas ye Strange Times vipushenij v serpni 1999 roku U novomu tisyacholitti The Moody Blues skorotili svij grafik gastrolej V kinci 2002 roku grupu pokinuv Rej Tomas i grupa peretvorilasya v trio Voseni 2003 roku grupa vipustila svij ostannij studijnij albom December 24 December stav pershim albomom grupi ne rahuyuchi The Magnificent Moodies sho mistit kaver versiyi pisen inshih avtoriv Vsogo takih kaver versij chotiri vklyuchayuchi White Christmas Irvinga Berlina i Happy Xmas War Is Over Dzhona Lennona i Joko Ono U 2018 roci grupa vklyuchena do Zali slavi rok n rolu Sklad RedaguvatiPotochnij skladGrem Edzh udarni 1964 teperishnij chas Dzhastin Gejvord vokal gitara 1966 danij Dzhon Lodzh bas gitara vokal 1966 danij Kolishni uchasnikiRej Tomas flejta perkusiya gubna garmonika vokal 1964 2002 pomer u 2018 roci Majk Pinder klavishni vokal 1964 1978 Denni Lejn gitara vokal 1964 1966 Klint Uorik bas gitara vokal 1964 1966 pomer v 2002 roci Rodni Klark bas gitara vokal 1966 Patrik Moraz klavishni 1978 1990 Chasova shkalaDiskografiya RedaguvatiStudijni albomiThe Magnificent Moodies 1965 Days of Future Passed 1967 In Search of the Lost Chord 1968 On the Threshold of a Dream 1969 To Our Children s children s Children 1969 A Question of Balance 1970 Every Good Boy Deserves Favour 1971 Seventh Sojourn 1972 Octave 1978 Long Distance Voyager 1981 The Present 1983 The Other Side of Life 1986 Sur la Mer 1988 Keys of the Kingdom 1991 Strange Times 1999 December 2003 Koncertni albomi ta zbirkiThis Is The Moody Blues 2 LP zbirnik 1974 Caught Live 5 1977 Prelude zbirnik 1987 Live at Montreux 1991 A Night at Red Rocks 1992 Live at Colorado Hall of Fame Live at the Royal Albert Hall 2000 Lovely to See You Again koncert 2CD 2005 Primitki Redaguvati Rok enciklopediya Moody Blues rockfaces ru Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 17 veresnya 2018 The Magnificent Moodies na AllMusic Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Irina Mirzuitova Enciklopediya progressivnogo roka Moody Blues www agharta net Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 17 veresnya 2018 Ritchie Unterberger Nights in White Satin www allmusic com Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 24 listopada 2009 The Moody Blues angl Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 24 listopada 2009 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Chart Stats The Moody Blues Days Of Future Passed www chartstats com Arhiv originalu za 22 kvitnya 2013 Procitovano 11 zhovtnya 2009 The Moody Blues Days of Future Passed Review angl Sputnikmusic Procitovano 30 veresnya 2013 Rob Hyuz Classic Rock ru 2013 116 S 60 65 The Moody Blues Chart History angl The Official Charts Company Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 2 zhovtnya 2013 The Moody Blues In Search of the Lost Chord nim Media Control Charts Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 29 veresnya 2013 In Search of the Lost Chord Awards angl Allmusic Procitovano 15 veresnya 2013 Gold and Platinum Searchable Database angl RIAA Procitovano 15 veresnya 2013 Gold Platinum Database angl Music Canada Arhiv originalu za 23 veresnya 2013 Procitovano 15 veresnya 2013 The Moody Blues Raga Rock Becomes a Cliche Zagolovok Jonathan Bellman UPNE 1998 S 301 ISBN 1 55553 320 5 Edward Macan Resistance and Protest in Progressive Rock Lyrics Zagolovok Oxford University Press 1997 S 77 ISBN 0 19 509887 0 David Hatch Stephen Millward After the Flood Zagolovok Manchester University Press 1987 S 148 ISBN 0 7190 1489 1 Official Charts Company Moody Blues Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Tobler John 1992 NME Rock N Roll Years vid 1st London Reed International Books Ltd s 203 CN 5585 Eder Bruce Octave The Moody Blues AllMusic Allmusic Procitovano 19 listopada 2011 Dowloaded A Lifetime of Collecting Music Marvin Miller s 165 GGKEY 7GQT7H1SXW9 Marti Smiley Childs Jeff March 24 zhovtnya 2011 Echoes of the Sixties EditPros LLC s 217 ISBN 978 1 937317 02 7 Tim Morse 15 lipnya 1998 Classic Rock Stories The Stories Behind the Greatest Songs of All Time St Martin s Press s 215 ISBN 978 1 4299 3750 4 The Other Side of Life Review by Bruce Eder Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Justin Hayward Says No More Moody Blues Albums Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt spilnoti The Moody Blues Arhivovano 10 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Oficijnij sajt Dzhastina Gejvorda Arhivovano 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Oficijnij sajt Dzhona Lodzha Kulturnij oglyadach The Moody Blues Arhivovano 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title The Moody Blues amp oldid 40375835