Ге́нріх Га́млетович Мхітаря́н (вірм. Հենրիխ Մխիթարյան; нар. 21 січня 1989, Єреван, СРСР) — вірменський футболіст, півзахисник збірної Вірменії та італійської «Інтернаціонале». Син футболіста Гамлета Мхітаряна.
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Генріх Гамлетович Мхітарян | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 21 січня 1989 (34 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Єреван, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 177 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Вірменія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Інтернаціонале» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 22 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Генріх Мхітарян у Вікісховищі |
Почесний громадянин Єревана (2012). Багаторазовий чемпіон Вірменії та України, сім разів визнавався футболістом року у Вірменії, найкращий бомбардир українського чемпіонату 2012/13. Найкращий бомбардир в історії збірної Вірменії.
Біографія Редагувати
Народився в Єревані 21 січня 1989 року в родині футболіста. У 1990 році переїхав до Франції, де грав його батько Гамлет Мхітарян, там Генріх вивчив французьку мову. Після смерті батька з родиною повернувся в Єреван, де почав займатися футболом в академії «Пюніка».
У 2003 році у віці 14 років відправився на чотиримісячну стажування в бразильський клуб «Сан-Паулу». Там познайомився з такими футболістами як Ернанес, Лукас, Оскар, Денілсон.
У 2017 році нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» 1-го ступеня.
Клубна кар'єра Редагувати
«Пюнік» Редагувати
Почав кар'єру в єреванському клубі «Пюнік». Був одним з лідерів клубу. Перший гол у Прем'єр-лізі забив у вересні 2006 року в єреванському матчі проти «Ширака». У тій грі 17-річний футболіст вперше був включений в основний склад «Пюніка» і вже на 18 хвилині вразив ворота досвідченого Раймонда Задуряна.
У чемпіонаті Вірменії 2009 року Мхітарян очолював список бомбардирів з 11 м'ячами. У його послугах були зацікавлені московський «Локомотив», київське «Динамо», аргентинський «Бока Хуніорс», французькі клуби «Олімпік Ліон» і «Лілль».
«Металург» (Донецьк) Редагувати
18 червня 2009 року перейшов в донецький «Металург». Вперше за клуб зіграв 18 червня 2009 року, в матчі «Металург» - «Донецьксталь» (7:0), спершу він точно пробив головою з подачі кутового, а потім забив метрів з 15, відправивши м'яч у кут воріт. 13 липня 2009 року був офіційно представлений як гравець «Металурга», Мхітарян узяв 22 номер. 16 липня 2009 офіційно дебютував за «Металург» у матчі Ліги Європи УЄФА, «Металург» — МТЗ-РІПО (3:0), в тому матчі він відзначився забитим голом. У Прем'єр-лізі України дебютував 19 липня 2009 року в матчі «Металург» - «Дніпро» (0:0). На проведеній 22 грудня 2009 року в штаб-квартирі Федерації футболу Вірменії церемонії нагородження лауреатів минулого сезону з великим відривом від переслідувачів завоював приз «Найкращого футболіста Вірменії-2009». Став володарем спільного призу від фанатської організації «First Armenian Front» (FAF) і інтернет-порталу ArmFootball.com - «Симпатія FAF».
«Шахтар» (Донецьк) Редагувати
27 серпня 2010 з'явилася інформація, що півзахисником крім донецького «Шахтаря» цікавляться бременський «Вердер» і англійський «Тоттенгем Готспур». Інформація про інтерес «шпор» до хавбека з'явилася на одному з сайтів уболівальників англійського клубу. Через 3 дні Мхітарян підписав з «Шахтарем» контракт на 5 років. Сума контракт склала 7,5 млн доларів США. Як і в попередніх клубах Мхітарян взяв собі футболку з 22-м номером.
У травні 2012 року став найкращим гравцем «Шахтаря» сезону 2011/12 по голосуванню на офіційному сайті команди. У тому ж місяці став найкращим гравцем СНД за версією «Спорт-Експрес».
15 липня 2012 року в матчі 1 туру чемпіонату України проти київського «Арсеналу» зробив дубль і дві гольові передачі тим самим допоміг «Шахтарю» виграти з рахунком 6:0, а також стати найкращим гравцем матчу. 19 серпня в матчі 6-го туру проти одеського «Чорноморця» (5:1) вперше за «Шахтар» зробив хет-трик. У матчі 10 туру проти «Дніпра» забив гол у відповідь, що став 100-м в 261 офіційному матчі його професійної кар'єри. Мхітарян увійшов до Клубу-100, ставши її 19-м членом.
19 вересня 2012 року в матчі Ліги чемпіонів проти данського «Норшелланн» (2: 0) зробив дубль і став першим вірменським футболістом, який забив гол в турнірі.
У сезоні 2012/2013 Генріх встановив новий рекорд в чемпіонаті України за забитими м'ячами в першому колі - 18 м'ячів.
11 травня 2013 року Мхітарян побив рекорд за забитими м'ячами протягом сезону в чемпіонаті України зробивши дубль в матчі проти сімферопольської «Таврії».
«Боруссія» (Дортмунд) Редагувати
Після вдалого сезону в складі «Шахтаря» Генріх Мхітарян виявив бажання покинути стан «гірників» і перебратися в сильніший клуб. Футболіста бажали бачити французький «Парі Сен-Жермен», англійські «Ліверпуль», «Манчестер Сіті», «Челсі» і «Тоттенгем» [16], італійський «Ювентус» і дортмундська «Боруссія». Спочатку найближче до підписання гравця був «Ліверпуль», вболівальники якого навіть стали розучувати правильну вимову прізвища вірменського футболіста. Однак його випередила дортмундська «Боруссія», яка 8 липня 2013 року оголосила про підписання футболіста. Контракт був укладений на чотири роки, сума трансферу склала € 27,5 млн. Перехід Мхітаряна став найдорожчим трансфером в історії клубу. У новій команді вірменський футболіст взяв собі 10-й номер. 4 вересня 2013 року Мхітарян забив свої перші офіційні голи за дортмундську «Боруссію», зробивши дубль проти «Айнтрахта» (1: 2).
22 жовтня 2013 забив свій перший м'яч у матчі Лізі чемпіонів УЄФА за «Боруссію» в грі проти «Арсеналу» (1:2). У першому сезоні за новий клуб Мхітарян забив у Бундеслізі 9 м'ячів і віддав 10 гольових передач, будучи одним з лідерів команди.
У Суперкубку Німеччини Мхітарян відкрив рахунок у зустрічі, забивши у ворота Мануеля Ноєра. В результаті дортмундська команда виграла матч з рахунком 2:0 і завоювала перший (і єдиний) трофей у сезоні. Однак попри непоганий початок результати як півзахисника, так і команди в цілому знизилися. В результаті ефективність Мхітаряна в порівнянні з минулим сезоном значно впала, а «Боруссія» вперше за останні роки не змогла потрапити в Лігу чемпіонів.
Сезон 2015/2016 почався з того, що колишній наставник Юрген Клопп подав у відставку, а його місце зайняв Томас Тухель. Зі зміною тренера Мхітарян діяв упевнено й почав забивати. У другому матчі кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти австрійського «Вольфсберга» відзначився хет-триком. У першому матчі Бундесліги проти «Боруссії» (Менхенгладбах) зробив дубль. У двох матчах кваліфікації Ліги Європи проти норвезького «Одд Гренланд» забив два голи і зробив дві гольові передачі. За результатами сезону Генріх став найкращим асистентом Бундесліги (15 результативних передач).
Генріх Мхітарян був визнаний найкращим гравцем сезону 2015/2016 за версією футболістів Бундесліги. Вболівальники, які голосували на сайті Deutsche Welle, також визнали його найкращим гравцем сезону.
У червні 2016 року Мхітарян повідомив керівництву «Боруссії», що не збирається продовжувати контракт з клубом, який закінчується в 2017 році. Його агент Міно Райола заявив, що Мхітарян хоче перейти в «Манчестер Юнайтед».
«Манчестер Юнайтед» Редагувати
2 липня 2016 року директор «Боруссії» Ханс-Йоахім Ватцке повідомив, що німецький клуб прийняв пропозицію про трансфер Мхітаряна в англійський клуб «Манчестер Юнайтед». 6 липня «МЮ» оголосив про перехід Мхітаряна. Вірменський півзахисник підписав з англійським клубом чотирирічний контракт. Сума трансферу склала, за деякими даними, 26,3 млн фунтів. 7 серпня 2016 року Мхітарян дебютував у складі «Юнайтед», вийшовши на останніх хвилинах переможного матчу за Суперкубок Англії проти «Лестер Сіті».
24 травня 2017 Мхітарян відзначився голом на 48-й хвилині у ворота «Аякса» у фіналі Ліги Європи 2017. Його гол став другим у переможному для «Юнайтед» фіналі.
Загалом за півтора сезону в лавах манкуніанців узяв участь у 63 матчах усіх турнірів, відзначившись 13 голами.
«Арсенал» Редагувати
22 січня 2018 року оголошено, що гравець переходить до лондонського «Арсенала» в обмін на чилійського нападника Алексіса Санчеса.
Провівши в Лондоні півтора сезону, на початку вересня 2019 року погодився приєднатися на умовах оренди до римської «Роми», ставши таким чином першим футболістом з Вірменії в італійській Серії A.
Виступи в Італії Редагувати
У римському клубі став важливою фігурою у півзахисті і, коли влітку 2020 року гравець і лондонський «Арсенал» домовились про передчасне припинення контракту, «Рома» підписала гравця на постійних умовах. Загалом відіграв за «вовків» три сезони, взявши участь у 116 іграх і забивши 29 голів.
У липні 2022 року 33-річний півзахисник підписав дворічну угоди з міланським «Інтернаціонале».
Національна збірна Редагувати
Гравець національної збірної Вірменії, за яку дебютував 14 січня 2007 року в матчі з Панамою. Поступово став не лише її основним гравцем, але й ключовою фігурою в атакувальних побудовах команди. Найкращий бомбардир в історії національної збірної (32 голи).
Статистика виступів Редагувати
Статистика клубних виступів Редагувати
Станом на 13 серпня 2022 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2006 | «Пюнік» (Єреван) | ЧВ | 12 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 12 | 1 |
| 2007 | ЧВ | 24 | 12 | КВ | 4 | 0 | ЛЧ | 2 | 0 | - | - | - | 30 | 12 | |
| 2008 | ЧВ | 24 | 6 | КВ | 6 | 3 | ЛЧ | 2 | 0 | - | - | - | 32 | 9 | |
| 2009 | ЧВ | 10 | 11 | КВ | 3 | 2 | - | - | - | - | - | - | 13 | 13 | |
| Усього за «Пюнік» | 70 | 30 | 13 | 5 | 4 | 0 | - | - | 87 | 35 | |||||
| 2009–10 | «Металург» (Донецьк) | УПЛ | 29 | 9 | КУ | 2 | 1 | ЛЄ | 6 | 4 | - | - | - | 37 | 14 |
| лип.-серп.2010 | УПЛ | 8 | 3 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 8 | 3 | |
| Усього за «Металург» | 37 | 12 | 2 | 1 | 6 | 4 | - | - | 45 | 17 | |||||
| 2010–11 | «Шахтар» (Донецьк) | УПЛ | 17 | 3 | КУ | 3 | 1 | ЛЧ | 7 | 0 | - | - | - | 27 | 4 |
| 2011–12 | УПЛ | 26 | 10 | КУ | 4 | 1 | ЛЧ | 6 | 0 | СКУ | 1 | 0 | 37 | 11 | |
| 2012–13 | УПЛ | 29 | 25 | КУ | 4 | 2 | ЛЧ | 8 | 2 | СКУ | 1 | 0 | 42 | 29 | |
| Усього за «Шахтар» | 72 | 38 | 11 | 4 | 21 | 2 | 2 | 0 | 106 | 44 | |||||
| 2013–14 | «Боруссія» (Дортмунд) | БЛ | 31 | 9 | КН | 5 | 2 | ЛЧ | 10 | 2 | СКН | 0 | 0 | 46 | 13 |
| 2014–15 | БЛ | 28 | 3 | КН | 6 | 1 | ЛЧ | 7 | 0 | СКН | 1 | 1 | 42 | 5 | |
| 2015–16 | БЛ | 31 | 11 | КН | 6 | 5 | ЛЄ | 15 | 7 | - | - | - | 52 | 23 | |
| Усього за «Боруссію» | 89 | 23 | 17 | 8 | 32 | 9 | 1 | 1 | 140 | 41 | |||||
| 2016–17 | «Манчестер Юнайтед» | ПЛ | 24 | 4 | КА+КЛ | 3+2 | 1+0 | ЛЄ | 11 | 6 | СА | 1 | 0 | 41 | 11 |
| 2017-січ. 2018 | ПЛ | 15 | 1 | КА+КЛ | 1+1 | 0 | ЛЧ | 4 | 1 | СУ | 1 | 0 | 22 | 2 | |
| Усього за «Манчестер Юнайтед» | 39 | 5 | 7 | 1 | 15 | 7 | 2 | 0 | 63 | 13 | |||||
| січ.-черв. 2018 | «Арсенал» | ПЛ | 11 | 2 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | ЛЄ | 6 | 1 | СА | - | - | 17 | 3 |
| 2018–19 | ПЛ | 25 | 6 | КА+КЛ | 0+3 | 0 | ЛЄ | 11 | 0 | - | - | - | 39 | 6 | |
| лип.-вер. 2019 | ПЛ | 3 | 0 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 3 | 0 | |
| Усього за «Арсенал» | 39 | 8 | 3 | 0 | 17 | 1 | - | - | 59 | 9 | |||||
| 2019–20 | «Рома» | A | 22 | 9 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 5 | 0 | - | - | - | 27 | 9 |
| 2020–21 | A | 34 | 13 | КІ | 1 | 1 | ЛЄ | 11 | 1 | - | - | - | 46 | 15 | |
| 2021–22 | A | 31 | 5 | КІ | 2 | 0 | ЛК | 10 | 0 | - | - | - | 43 | 5 | |
| Усього за «Рому» | 87 | 27 | 3 | 1 | 26 | 1 | - | - | 116 | 29 | |||||
| 2022–23 | «Інтернаціонале» | A | 1 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | СІ | 0 | 0 | 1 | 0 |
| Усього за кар'єру | 435 | 143 | 56 | 20 | 123 | 24 | 5 | 1 | 621 | 188 |
Статистика виступів за збірну Редагувати
Станом на 13 серпня 2022 року
Досягнення Редагувати
Клубні Редагувати
- Чемпіон Вірменії: 2006, 2007, 2008, 2009
- Володар Кубка Вірменії: 2009
- Володар Суперкубка Вірменії: 2007, 2008
- Чемпіон України: 2011, 2012, 2013
- Володар кубка України: 2011, 2012, 2013
- Володар Суперкубка України: 2012
- Переможець Ліги Європи УЄФА: 2016–17
- Переможець Ліги конференцій УЄФА: 2021–22
- Володар кубка Італії: 2023
- Володар Суперкубка Італії: 2022
Індивідуальні Редагувати
- Найкращий футболіст Вірменії: 2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017
- Футболіст року в чемпіонаті України: 2012
- Найкращий бомбардир Чемпіонату України: 2012—2013
- Легіонер року в чемпіонаті України: 2012
- Володар нагороди «Симпатія FAF» («First Armenian Front» и ArmFootball.com): 2009
- Найкращий футболіст СНД і країн Балтії: 2012, 2013
- IFFHS найпопулярніший футболіст Європи: 2012
- Рекордсмен чемпіонату України за кількістю забитих м'ячів за сезон: 25 голів
- Символічна збірна Чемпіонату Німеччини: 2013—2014
Примітки Редагувати
- «Почетные граждане Еревана» // yerevan.ru, 15.10.2012 (рос.). Архів оригіналу за 21.04.2013. Процитовано 13.03.2013.
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мхітарян Генріх Гамлетович |
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- на сайті ФІФА (англ.)
- Мхітарян Генріх Гамлетович на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Мхітарян Генріх Гамлетович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Мхітарян Генріх Гамлетович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Мхітарян Генріх Гамлетович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Мхітарян Генріх Гамлетович на сайті Soccerbase (англ.)
- Мхітарян Генріх Гамлетович на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Мхітарян Генріх Гамлетович на сайті Eu-football.info (англ.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |