Лілль (фр. Lille Olympique Sporting Club) — професіональний французький футбольний клуб з міста Лілль.
Повна назва | Lille Olympique Sporting Club Lille Métropole | ||
Прізвисько | Les Dogues («мастифи») | ||
Коротка назва | ЛОСК | ||
Засновано | 1944 | ||
Населений пункт | Лілль, Франція | ||
Стадіон | «П'єр-Моруа» | ||
Вміщує | 49 082 | ||
Президент | Олів'є Летан | ||
Головний тренер | Паулу Фонсека | ||
Ліга | Ліга 1 | ||
2022-23 | 5 | ||
Вебсайт | Офіційний сайт | ||
|
Історія Редагувати
Початок історії Редагувати
Футбольний клуб «Лілль» був утворений після злиття лілльського «Олімпіка» та клубу «Фів», двох команд з міста Лілль, що одночасно виступали у вищому французькому дивізіоні. «Лілль» одразу ж вийшов на провідні позиції у Франції. У 1945-55 роках «Лілль» двічі стає чемпіоном та чотири рази здобуває срібло чемпіонату Франції, а також сім разів виходить у фінал Кубка Франції, здобувши при цьому п'ять Кубків. Однак з 1955 року почався занепад команди і виліт у Другий дивізіон. Лише у 1970-их роках «Лілль» оговтався і повернувся до еліти. Однак клуб був приречений на, як кажуть у Франції, йо-йо між 1 та 2 дивізіонами.
Кінець ХХ Редагувати
У 1980-90-их роках «Лілль» став середняком Першого дивізіону, час від часу вилітаючи на практику забивання голів, у Другий дивізіон. Неабиякий прогрес «Лілля» фани побачили у 1999-2002 роках, одразу після того, як нова влада міста знайшла фінансування для футбольної команди. «Лілль» пробивається до Ліги чемпіонів, звідки вилітає у Кубок УЄФА і там продовжує достойний виступ. «Лілль» двічі проходить до однієї восьмої Кубка УЄФА і кладе у свою скарбницю трофеїв Кубок Інтертото.
Початок ХХІ століття Редагувати
Друга спроба у Лізі чемпіонів у 2005 році знову завершується на груповій стадії. У 2006 році «Лілль» знову виступає у Лізі чемпіонів і стає першою французькою командою, яка переграла «Мілан» на його полі. «Лілль» пройшов до однієї восьмої, де поступився «Манчестер Юнайтед». Успішний сезон 2005-06 поповнився бронзою чемпіонату Франції.
У 2007-08 команду покинули численні лідери. Навіть після підсилення нідерландським нападником Патріком Клюйвертом, «Лілль» втрачає позиції у Чемпіонаті Франції. Через рік клуб покидає чергова група гравців основного складу. Ціла низка футболістів впродовж кількох років переходила з «Лілля» у «Ліон», що, ймовірно, зумовлено добрими відносинами президентів двох клубів.
У сезоні 2008-09 «Лілль» посів 5-е місце в чемпіонаті, що дало команді право взяти участь у Лізі Європи наступного сезону. У тому розіграші турніру французька команда дійшла до 1/8 фіналу, де за сумою результатів двох матчів (1:0 і 0:3) поступилася дорогою англійському «Ліверпулю».
А вже у сезоні 2009-2010 «Лілль» повертається у групу лідерів завершивши чемпіонат на 4-му місці і знову вийшов в єврокубки. В Лізі Європи 2010-11 «доги» знову змогли вийти з групи, але програли в 1/16 фіналу голландському ПСВ (2:2, 1:3). На внутрішній же арені сезон вийшов ще найвдалішим. Перемігши 19 квітня 2011 року в півфіналі Кубка Франції «Ніццу», «Лілль» вперше з 1955 року пробився до фіналу цього турніру. 14 травня команда Руді Гарсії на стадіоні «Стад де Франс» переграла столичний «Парі Сен-Жермен» та стала володарем національного кубка. У чемпіонаті 2010—2011 «Лілль» перебував серед лідерів, з 13-го туру не опускався нижче 2-го місця. Зігравши в 37-му турі внічию все з тим же ПСЖ, команда Гарсії за тур до закінчення чемпіонату забезпечила собі чемпіонський титул (третій в історії та перший з 1954 року).
Після сезону 2012-2013 головним тренером став Рене Жирар. На цьому посту спеціаліст замінив Руді Гарсію, який очолив італійську Рому.
Протягом чемпіонату 2013-2014 команда постійно перебувала у зоні єврокубків і в підсумку посіла 3-тє місце, що дозволило зіграти у кваліфікації Ліги Чемпіонів. Головною запорукою успіху можна назвати гру голкіпера Вінсента Еньєама, який видав неймовірну суху серію довжиною в 11 матчів (1063 хвилини), ледь не побивши рекорд воротаря Бордо початку 90-х Гаетана Юара.
Сезон 2014/2015 розпочався із кваліфікаційних матчів Ліги Чемпіонів. Лілль успішно пройшов 3-й раунд, у двоматчевому протистоянні подолавши швейцарський Грассхоппер (2:0 перемога в гостях та нічия 1:1 вдома). Наступним суперником перед груповим турніром ЛЧ став португальський Порту, який переконливо розібрався з французьким суперником, відправивши Лілль до Ліги Європи. Команда Рене Жірара поступилась і вдома (0:1) і в гостях (0:2). В груповому раунді ЛЄ Лілль в шести матчах набрав 4 очки і посів останнє місце. А чемпіонат команда закінчила на 8-му місці.
2015 - наш час Редагувати
У травні 2015 року після відставки Рене Жирара новим головним тренером клубу став Ерве Ренар. Угода з 46-річним французьким фахівцем розрахована до кінця сезону-2017/18.
11 листопада на офіційному сайті клубу було оголошено про розірвання конракту з Ренаром. В повідомленні містились причини такого рішення: "Шістнадцяте місце Лілля в турнірній таблиці після тринадцяти зіграних поєдинків не відповідає цілям клубу". 22 листопада на офіційному сайті клубу оголосили, що головним тренером "догів" буде Фредерік Антонетті.
У січні 2017 Мішель Сейду продав клуб люксембурзькому бізнесменові, колишньому власнику команди "Формули-1" Жерару Лопесу. В останньому матчі Сейду як президента "Лілль" обіграв в 1/32 Кубка Франції "Ексельсіор" 4-1.
Поточний склад Редагувати
|
|
Досягнення Редагувати
- Чемпіон Франції (4): 1946, 1954, 2011, 2021
- 2-е місце: 1936, 1948, 1949, 1950, 1951, 2005, 2019
- 3-є місце: 1952, 2001, 2006, 2012, 2014
- Володар Кубка Франції (6): 1946, 1947, 1948, 1953, 1955, 2011
- Фіналіст Кубка Франції: 1939, 1945, 1949
- Фіналіст Кубка ліги: 2016
- Володар Суперкубка Франції (1): 2021
- Переможець Кубка Інтертото: 2004
Відомі футболісти Редагувати
|
|
|
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- SC Fivois (1901—1944). Історія, Досягнення [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.](фр.)
- (українською). ua-gol.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2015.
- Лига 1. Лилль пробивается в ЛЧ, Лион сыграет в ЛЕ, Сошо вылетает (рос). football.ua. Процитовано 04.04.2015.[недоступне посилання]
- Лига 1. Итоги полугодия (рос). football.ua. Процитовано 04.04.2015.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
- (російською). football.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 18 литопада 2015.
- (російською). football.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
- (російською). радио "Соль". Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лілль (футбольний клуб) |
- Офіційний сайт [ 25 лютого 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- Неофіційний сайт [ 1 липня 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль клубу на сайті pari-et-gagne.com [ 28 грудня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)