| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
| Узбекистан | ||
|---|---|---|
| | ||
| Асоціація | Асоціація футболу Узбекистану | |
| Тренер | Сречко Катанець | |
| Найбільше виступів | Сервер Джепаров (126) | |
| Найкращий бомбардир | Ельдор Шомуродов (37) | |
| Код ФІФА | UZB | |
| Місце в рейтингу ФІФА | 75 ▼ 1 (21 вересня 2023) | |
| ||
| Перший матч Таджикистан 2:2 Узбекистан (Душанбе, Таджикистан; 17 червня 1992) | ||
| Найбільша перемога Монголія 0:15 Узбекистан (Чіангмай, Таїланд; 5 грудня 1998) | ||
| Найбільша поразка Японія 8:1 Узбекистан (Сайда, Ліван; 17 жовтня 2000) | ||
| Кубок Азії | ||
| Виступів | 7 (вперше у 1996) | |
| Найвище досягнення | 4 місце (2011) |
Станом на 21 вересня 2023 посідає 75-e місце у рейтингу футбольних збірних світу.
Історія Редагувати
Роком народження футболу в Узбекистані вважається 1912 рік, так як саме тоді були створені футбольні команди в Коканді та Фергані, трохи пізніше в Андижані, Ташкенті, Самарканді та Бухарі, між якими почали проводитися міжміські матчі. Перший чемпіонат Ферганської долини був проведений в 1914 році, чемпіонат Узбецької РСР почав розігруватися з 1926 року, а розіграш Кубка Узбецької РСР став проводитися з 1939 року.
У 1928 році вперше була створено збірна Узбекистану, яка взяла участь в Спартакіаді, в число учасників якої входили представники деяких європейських країн. На цьому турнірі збірна Узбекистану провела свій перший міжнародний матч зі збірною робітничих клубів Швейцарії і перемогла з рахунком 8:4. Аж до середини 1991 року Узбекистан входив до складу СРСР і мав свою збірну, як і інші союзні республіки, які в основному проводили матчі всередині команд і збірних СРСР, зокрема в футбольних турнірах Літньої Спартакіади народів СРСР. Збірна Узбецької РСР брала участь у всіх розіграшах футбольного турніру Літньої Спартакіади народів СРСР, і в турнірі 1986 року дійшовши до фіналу, програла збірній Української РСР з рахунком 0:1, тим самим вигравши срібні медалі турніру. Футбольні клуби Узбекистану в ті часи також брали участь в чемпіонаті СРСР з футболу.
Після розпаду СРСР і здобуття незалежності Узбекистану, була організована збірна Узбекистану нового скликання. Свої перші матчі збірна провела в 1992 році. Першою грою збірної Узбекистану став матч проти збірної Таджикистану, в рамках Кубку Центральної Азії з футболу 1992 року, який ініціювала ФІФА. Ці матчі офіційно зареєстровані ФІФА на основі того, що збірній Узбекистану було дозволено з 1992 року брати участь в турнірах, що проводяться під егідою ФІФА. На розіграші цього турніру в форматі ліги, збірна Узбекистану стала другою після збірної Казахстану. У перший рік існування, збірна Узбекистану проводила матчі тільки зі збірними Таджикистану, Туркменістану, Казахстану і Киргизстану. У 1993 році збірна не провела жодного матчу.
У 1994 році Федерація футболу Узбекистану була офіційно прийнята в АФК і ФІФА. У тому ж році Узбекистан здобув перемогу в міжнародному турнірі Кубок Незалежності Узбекистану, а в кінці року збірна перемогла у фіналі збірну Китаю з рахунком 4:2 та стала переможцем футбольного турніру Азійських Ігор 1994 року, які пройшли в японському місті Хіросіма.
Восени 1995 року збірна Узбекистану як переможець Азійських Ігор 1994 року і збірна Нігерії як переможець Кубку Африканських Націй 1994 року одержали право брати участь в Афро-Азійському Кубку Націй. Турнір складався з двох матчів проходив у Ташкенті та Лагосі відповідно. В обох матчах збірна Нігерії переграла збірну Узбекистану з рахунком 3:2 та 1:0 відповідно і стала переможцем, а збірна Узбекистану володарем срібних медалей турніру.
У 1997 році збірна Узбекистану вперше в своїй історії грала відбіркові матчі до ЧС-1998. У першому етапі вони мали змагатися з командами Індонезії, Камбоджі та Ємену за єдину путівку в наступний раунд. У боротьбі за цю путівку узбеки особливих проблем не відчули та посіли перше місце в групі.
У фінальному етапі 10 команд були розбиті на 2 групи по 5 команд у кожній. Переможці груп отримували путівки на ЧС. Команди, що зайняли другі місця в групах, брали участь в стиковому матчі АФК. Переможець стикового матчу отримував путівку. Той, хто програв брав участь в стикових матчах АФК/ОФК за путівку. Узбекистан потрапив до групи Б разом з Південною Кореєю, Японією, ОАЕ та Казахстаном. В цій групі Узбекистан посів передостаннє 4-те місце, випередивши Казахстан за додатковими показниками
В фінальному етапі відбіркових матчів до ЧС-2002 10 команд були розбиті на 2 групи по 5 команд у кожній. Переможці груп отримували путівки на ЧС Команди, що зайняли другі місця в групах, брали участь в стиковому матчі АФК. Переможець стикового матчу отримував путівку. Той, хто програв брав участь в стикових матчах АФК / ОФК за путівку. Узбекистан потрапив до групи Б разом із Китаєм, ОАЕ, Катаром та Оманом. В цій групі узбеки посіли третє місце і не потрапили до фінальної частини ЧС.
У фінальному етапі до ЧС-2006 8 команд були розбиті на 2 групи по 4 команди в кожній. Переможці груп і команди які посіли другі місця в групах отримували путівки на ЧС. Команди, що зайняли треті місця в групах, брали участь в стикових матчах АФК. Переможець брав участь в стикових матчах КОНКАКАФ / АФК за путівку. Збірна Узбекистану потрапила до групи А разом зі збірними Південної Кореї, Саудівської Аравії та Кувейтом. У групі команда посіла 3-тє місце, таким чином збірна Узбекистану здобула путівку до стикових матчів, де за сумою двох матчів поступилася збірній Бахрейну.
У сезоні 2007 року у збірної змінився наставник, головним тренером був призначений Рауф Інилеєв. У сезоні 2007 року збірна провела солідну кількість ігор - 16 ігор, в яких здобула 7 перемог, звела внічию 3 матчі і програла 6 ігор. Різниця забитих і пропущених м'ячів склала 34 - 13. Тільки одного разу, в 2001 році збірна провела більше - 21 гру. Календар збірної був складений таким чином, щоб підійти до головного змагання сезону - чемпіонату Азії у всеозброєнні.
Сезон 2007 року розпочався товариською грою зі збірною Азербайджану в лютому, продовжився матчами на турнірі в Шимкенті (3 гри), потім безпосередньо перед матчами Кубку Азії були проведені ще 4 товариські поєдинки. На чемпіонаті континенту збірна провела матчі групового турніру і чвертьфінальний матч. На заключному етапі сезону були зіграні два товариські матчі з європейськими збірними - України та Естонії і два відбіркових матчі чемпіонату світу-2010 з Тайванем.
У 2007 році за збірну виступила рекордна кількість футболістів - 52, в тому числі дебютували в головній команді країни 21 футболіст - Ринат Агзамов, Камолиддін Таджиєв, Х. Хашимов, Р. Бакієв, А. Мухітдінов, Янніс Мандзукас, Батир Караєв, М. Саїдов , Хамза Карімов, І. Атаханов, Г. Джумаєв, І. Акрамов, Хайрулла Карімов, Азіз Ібрагімов, Азіз Хайдаров, Анзур Ісмаїлов, Жасур Хасанов, Оділь Ахмедов, Шавкат Саломов, В. Клишина, Р. Кадиров.
У сезоні 2007 року 14 матчів провів за збірну Іслом Іномов, по 12 матчів зіграли Ігнатій Нестеров, Тимур Кападзе і Улугбек Бакаєв. Пахтакорівський капітан Сервер Джепаров зіграв 11 матчів.
Перед відбірковим турніром ЧС-2010 тренером став Рауф Інилеєв, який значно перекроїв команду, зробивши ставку на молодих футболістів. Виступаючи без багатьох досвідчених гравців, в тому числі і без багаторічного капітана збірної Мірджалола Касимова, збірна, проте, вельми успішно просувалася по відбірному циклу.
У наступному раунді, Узбекистан потрапив в одну групу зі збірними Лівану, Сінгапуру і Саудівської Аравії. Раунд збірна завершила на першому місці, здобувши п'ять перемог і програвши лише в останньому матчі Саудівської Аравії.
У четвертому, вирішальному, раунді, збірна Узбекистану потрапила в одну групу з Австралією, Бахрейном, Катаром і Японією. Підсумок: 1 перемога, 1 нічия і 6 поразок. Незважаючи на це, Узбекистан до останнього туру зберігав шанси на вихід на чемпіонат світу, але поступився в матчі останнього туру Бахрейну з рахунком 0:1.
У відбірковому турнірі до ЧС-2014 збірна Узбекистану потрапила до групи А разом з Іраном, Південною Кореєю, Катару та Лівану. У цій групі Узбекистан посів третє місце та здобув право зіграти стиковий матч за право позмагатися за путівку до фінальної частини ЧС-2014 з представником КОНМЕБОЛ. Суперником Узбекистану була Йорданія, яка перемогла Узбекистан у серії післяматчевих пенальті.
Участь у змаганнях Редагувати
Чемпіонати світу ФІФА Редагувати
| до 1991 | перебувала у складі СРСР |
| 1994 | не приймала участі |
| 1998 | не пройшла кваліфікацію: 4-те місце в групі фінального раунду |
| 2002 | не пройшла кваліфікацію: 3-тє місце в групі фінального раунду |
| 2006 | не пройшла кваліфікацію: 3-тє місце в групі фінального раунду, поразка в континентальному стиковому матчі |
| 2010 | не пройшла кваліфікацію: 5-те місце в групі фінального раунду |
| 2014 | не пройшла кваліфікацію: 3-тє місце в групі фінального раунду, поразка в континентальному стиковому матчі |
| 2018 | не пройшла кваліфікацію: 4-те місце в групі третього раунду |
| 2022 | TBD |
| 2026 | TBD |
Кубок Азії Редагувати
| до 1991 | перебувала у складі СРСР |
| 1992 | не приймала участі |
| 1996 | 4-те місце в групі (9-12-ті місця) |
| 2000 | 4-те місце в групі (9-12-ті місця) |
| 2004 | 1/4 фіналу (5-8-мі місця) |
| 2007 | 1/4 фіналу (5-8-мі місця) |
| 2011 | 1/2 фіналу (1-4-ті місця) |
| 2015 | 1/4 фіналу (5-8-мі місця) |
| 2019 | 1/8 фіналу (9-16-ті місця) |
Азійські ігри Редагувати
| до 1991 | перебувала у складі СРСР |
| 1994 | Чемпіон |
| 1998 | 1/4 фіналу |
| 2002 | 3-тє місце в групі (9-24-ті місця) |
| 2006 | З 2006 року на турнірі беруть участь молодіжні збірні за олімпійським регламентом |
Склад збірної Редагувати
Наступні гравці були викликані для участі у відбіркових матчах Чемпіонату світу 2018 проти збірних Філіппін (24 березня 2016) та Бахрейну (29 березня 2016):
Статистика футболістів наведена за станом на 30 березня 2016 року, після матчу проти збірної Бахрейну
| № | Позиція | Гравець | Дата народження (Вік) | Матчі | Гол | Клуб |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | ВР | Ельдорбек Суюнов | 12 квітня 1991 (32 роки) | 11 | -4 | Насаф |
| 12 | ВР | Ігнатій Нестеров | 20 червня 1983 (40 років) | 93 | -100 | Локомотив (Ташкент) |
| 21 | ВР | Олександр Лобанов | 4 січня 1986 (37 років) | 7 | -3 | Персеполіс |
| 2 | ЗХ | Даврон Хошимов | 24 листопада 1992 (30 років) | 6 | 0 | Пахтакор |
| 3 | ЗХ | Анзур Ісмаїлов | 21 квітня 1985 (38 років) | 75 | 2 | Чанчунь Ятай |
| 4 | ЗХ | Єгор Кримець | 27 січня 1992 (31 рік) | 16 | 0 | Бейцзинь Гоань |
| 5 | ЗХ | Камолиддін Таджиєв | 3 травня 1983 (40 років) | 10 | 0 | Пахтакор |
| 20 | ЗХ | Іслом Тухтаходжаєв | 30 жовтня 1989 (33 роки) | 47 | 1 | Локомотив (Ташкент) |
| 29 | ЗХ | Віталій Денисов | 23 лютого 1987 (36 років) | 63 | 1 | Локомотив (Москва) |
| 6 | ПЗ | Джавохір Сохібов | 1 березня 1995 (28 років) | 7 | 0 | Пахтакор |
| 7 | ПЗ | Азіз Хайдаров | 8 липня 1985 (38 років) | 74 | 1 | Аль-Шабаб |
| 8 | ПЗ | Сервер Джепаров | 3 жовтня 1982 (41 рік) | 115 | 25 | Локомотив (Ташкент) |
| 9 | ПЗ | Сардор Рашидов | 14 червня 1991 (32 роки) | 31 | 11 | Аль-Джаїш |
| 10 | ПЗ | Оділ Ахмедов | 25 листопада 1987 (35 років) | 77 | 15 | Краснодар |
| 14 | ПЗ | Жасур Хасанов | 2 серпня 1983 (40 років) | 50 | 2 | Локомотив (Ташкент) |
| 15 | ПЗ | Фозіл Мусаєв | 2 січня 1989 (34 роки) | 21 | 0 | Сепахан |
| 16 | ПЗ | Станіслав Андреєв | 6 травня 1988 (35 років) | 33 | 2 | Пахтакор |
| 17 | ПЗ | Санжар Турсунов | 29 грудня 1986 (36 років) | 49 | 5 | Умм-Салал |
| 22 | ПЗ | Отабек Шукуров | 22 червня 1996 (27 років) | 1 | 0 | Буньодкор |
| 23 | ПЗ | Ельдор Шомуродов | 29 червня 1995 (28 років) | 5 | 2 | Буньодкор |
| 25 | ПЗ | Санжар Шоахмедов | 23 вересня 1990 (33 роки) | 2 | 0 | Локомотив (Ташкент) |
| 11 | НП | Ігор Сергєєв | 30 квітня 1993 (30 років) | 28 | 10 | Пахтакор |
| 32 | НП | Марат Бікмаєв | 1 січня 1986 (37 років) | 33 | 2 | Локомотив (Ташкент) |
| 50 | НП | Олександр Гейнрих | 6 жовтня 1984 (39 років) | 87 | 30 | Ордабаси |
Нещодавні виклики Редагувати
| № | Позиція | Гравець | Дата народження (Вік) | Матчі | Гол | Клуб |
|---|---|---|---|---|---|---|
| ВР | Мурод Зухуров | 23 лютого 1983 (40 років) | 4 | -4 | Буньодкор | |
| ЗХ | Артем Філіпосян | 6 січня 1988 (35 років) | 13 | 0 | Бухара | |
| ЗХ | Акмал Шорахмедов | 10 травня 1986 (37 років) | 24 | 0 | Буньодкор | |
| ЗХ | Шавкат Мулладжанов | 19 січня 1986 (37 років) | 39 | 0 | Аль-Шааб | |
| ЗХ | Шухрат Мухаммадієв | 29 червня 1989 (34 роки) | 13 | 0 | Насаф | |
| ПЗ | Вагіз Галіулін | 10 жовтня 1987 (36 років) | 11 | 0 | Тосно | |
| ПЗ | Лутфулла Тураєв | 30 березня 1988 (35 років) | 18 | 0 | Фелда Юнайтед | |
| ПЗ | Тімур Кападзе | 5 вересня 1981 (42 роки) | 119 | 10 | Локомотив (Ташкент) | |
| ПЗ | Шохрух Гадоєв | 31 грудня 1991 (31 рік) | 12 | 1 | Аль-Мухаррак | |
| ПЗ | Фаррух Сайфієв | 17 січня 1991 (32 роки) | 13 | 0 | Насаф | |
| НП | Баходир Насімов | 2 травня 1987 (36 років) | 20 | 5 | Буньодкор | |
| НП | Хусниддін Гафуров | 29 липня 1994 (29 років) | 1 | 0 | Явор | |
| НП | Вохід Шодієв | 9 листопада 1986 (36 років) | 14 | 3 | Перак |
Рекордсмени Редагувати
Станом на 1 квітня 2016 року
Найбільша кількість проведених матчів Редагувати
| Футболіст | Дата народження | Матчів | М'ячів | Перший матч | Останній матч |
|---|---|---|---|---|---|
| Тімур Кападзе | 5 вересня 1981 (42 роки) | 119 | 10 | 14.05.2002 | - |
| Сервер Джепаров | 3 жовтня 1982 (41 рік) | 115 | 25 | 14.05.2002 | - |
| Ігнатій Нестеров | 20 червня 1983 (40 років) | 93 | -100 | 21.08.2002 | - |
| Олександр Гейнрих | 6 жовтня 1984 (39 років) | 87 | 30 | 14.05.2002 | - |
| Оділ Ахмедов | 25 листопада 1987 (35 років) | 77 | 15 | 13.10.2007 | - |
| Анзур Ісмаїлов | 21 квітня 1985 (38 років) | 75 | 2 | 02.07.2007 | - |
| Азіз Хайдаров | 8 липня 1985 (38 років) | 74 | 1 | 02.07.2007 | - |
| Мірджалол Касимов | 17 вересня 1970 (53 роки) | 66 | 30 | 17.06.1992 | 12.10.2005 |
| Микола Ширшов | 22 червня 1974 (49 років) | 64 | 13 | 19.11.1996 | 17.08.2005 |
| Андрій Федоров | 10 квітня 1971 (52 роки) | 63 | 6 | 11.04.1994 | 15.11.2006 |
| Асрор Алікулов | 12 вересня 1978 (45 років) | 61 | 0 | 11.07.1999 | 15.10.2008 |
Найбільша кількість забитих м'ячів Редагувати
| Футболіст | Дата народження | Матчів | М'ячів | Перший матч | Останній матч |
|---|---|---|---|---|---|
| Максим Шацьких | 30 серпня 1978 (45 років) | 60 | 34 | 18.08.1999 | 29.05.2014 |
| Мірджалол Касимов | 17 вересня 1970 (53 роки) | 66 | 30 | 17.06.1992 | 12.10.2005 |
| Олександр Гейнрих | 6 жовтня 1984 (39 років) | 86 | 30 | 14.05.2002 | - |
| Сервер Джепаров | 3 жовтня 1982 (41 рік) | 113 | 25 | 14.05.2002 | - |
| Ігор Шквирін | 29 квітня 1963 (60 років) | 31 | 20 | 17.06.1992 | 17.10.2000 |
| Жафар Ірісметов | 23 серпня 1976 (47 років) | 36 | 15 | 25.05.1997 | 21.11.2007 |
| Оділ Ахмедов | 25 листопада 1987 (35 років) | 75 | 15 | 13.10.2007 | - |
| Улугбек Бакаєв | 28 листопада 1978 (44 роки) | 52 | 14 | 25.04.2001 | 29.05.2014 |
| Микола Ширшов | 22 червня 1974 (49 років) | 64 | 13 | 19.11.1996 | 17.08.2005 |
Примітки
| Футболісти теперішнього складу (термін від останнього зіграного матчу не більше року) |
Головні тренери Редагувати
Дані станом на 1 квітня 2016 року
| Тренер | Дата народження | Період роботи | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Всі у % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рустам Акрамов | 11.07.1948 | 1992-1994 | 18 | 13 | 3 | 2 | 78 |
| Олександр Іванков | 17.10.1949 | 1995 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 |
| Бохадир Ібрагімов | 20.11.1945 | 1996 | 8 | 2 | 0 | 6 | 25 |
| Рустам Мірсадиков | 19.03.1954 | 1997 | 12 | 5 | 3 | 4 | 50 |
| Убіжара Вейга да Сільва | 02.02.1955 | 1997-1998 | 11 | 5 | 4 | 2 | 58 |
| Махмуд Рахімов | 01.06.1955 | 1999 | 7 | 6 | 0 | 1 | 86 |
| Віктор Борисов | 17.10.1941 | 2000 | 1 | 1 | 0 | 0 | 100 |
| Павло Садирін | 18.09.1942 | 2000 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 |
| Юрій Саркісян | 30.05.1947 | 2000 | 6 | 1 | 1 | 4 | 23 |
| Володимир Сальков | 01.04.1937 | 2001 | 19 | 10 | 3 | 6 | 58 |
| Леонід Остроушко | 10.08.1936 | 2001 | 1 | 1 | 0 | 0 | 100 |
| Равшан Хайдаров | 15.07.1961 | 2002-2004, 2005 | 25 | 13 | 6 | 6 | 60 |
| Ганс-Юрген Геде | 14.11.1956 | 2005 | 3 | 0 | 1 | 2 | 11 |
| Роберт Хафтон | 13.10.1947 | 2005 | 3 | 1 | 2 | 0 | 56 |
| Валерій Непомнящий | 07.08.1943 | 2006 | 6 | 3 | 2 | 1 | 61 |
| Рауф Інилеєв | 11.03.1959 | 2007-2008 | 29 | 13 | 5 | 11 | 51 |
| Мірджалол Касимов | 17.09.1970 | 2008-2010 | 15 | 4 | 3 | 8 | 27 |
| Вадим Абрамов | 05.08.1962 | 2010-2012 | 28 | 11 | 5 | 12 | 45 |
| Мірджалол Касимов | 17.09.1970 | 2012-2015 | 40 | 19 | 9 | 12 | 48 |
| Самвел Бабаян | 19.05.1971 | 2015- | 8 | 8 | 0 | 0 | 100 |
Капітани збірної Редагувати
| Період | Капітан |
|---|---|
| 1992—2005 | Мірджалол Касимов |
| 2005—2008 | Максим Шацьких |
| 2008—2015 | Сервер Джепаров |
| 2015—т.ч. | Оділ Ахмедов |
Провідні гравці збірної Редагувати
Жирним шрифтом виділені діючі футболісти національної збірної
В 1990-ті роки Редагувати
- Мірджалол Касимов
- Ігор Шквирін
- Геннадій Денисов
- Андрій Федоров
- Микола Ширшов
- Азамат Абдураїмов
- Февзі Давлетов
- Шухрат Максудов
- Андрій Рязанцев
В 2000-ні роки Редагувати
- Максим Шацьких
- Сервер Джепаров
- Жафар Ірісметов
- Тімур Кападзе
- Олександр Гейнрих
- Ігнатій Нестеров
- Бахтияр Ашурматов
- Олексій Поляков
- Олександр Хвостунов
- Асрор Алікулов
- Володимир Шишелов
- Володимир Мамінов
- Олег Пашинін
- Улугбек Бакаєв
- Оділ Ахмедов
Натуралізація іноземних футболістів у збірній Узбекистану Редагувати
Натуралізація іноземних футболістів проводилося в збірній Узбекистану не часто. Перший раз, коли футболіст з іншої країни отримав паспорт громадянина Республіки Узбекистан, був російський футболіст - Андрій Рєзанцев, який виступав у той час за самарські «Крила Рад». У 2001 році головним тренером збірної Узбекистану був призначений відомий російський тренер - Володимир Сальков. Саме з його ініціативи в Узбекистан були запрошені чотири російських футболіста: два з них в той час гравці московського «Локомотива» - півзахисник Володимир Мамінов і захисник Олег Пашинін, воротар - Олексій Поляков, який виступав у той час за самарські «Крила Рад», а також ще один півзахисник - Руслан Агаларов, який виступав у той час за махачкалинський «Анжі». У 2001 році були натуралізовані також два футболісти з Болгарії: захисник - Олексій Діонісієв, що виступав у той час за «Левскі», і нападник - Георгій Георгієв, який виступав у той час за «Славію».
Володимир Сальков також запросив до збірної Узбекистану боснійського півзахисника - Елвера Рахімича, що не виступав ще за збірну Боснії і Герцеговини і був у той час гравцем московського «ЦСКА». Причиною відмови Рахиміча виступати за збірну Узбекистану було за словами Салькова очікування запрошення в збірну Боснії і Герцеговини і закріпитися в основному складі «ЦСКА» не відволікаючись. Того ж року Сальков запросив в Узбекистан півзахисника Андрія Каряку, який виступав у той час за самарські «Крила Рад», але отримав від нього відмову через те що Каряка очікував виклику в збірну України або Росії. Сальков домовився з ще трьома російськими футболістами: Володимиром Казаковим, Дмитром Вязьмікіним та Віталієм Сафроновим, але головні тренери їх клубів не відпустили даних футболістів через нестиковки календарів чемпіонату Росії і відбіркових матчів Чемпіонату світу в Азії.
Андрій Рєзанцев виступав за збірну Узбекистану протягом 1998 року і зіграв сім матчів. Володимир Мамінов виступав за збірну Узбекистану з 2001 по 2005 рік, зіграв 12 матчів і забив три голи. Олег Пашинін виступав також в цей період, зігравши 11 матчів. Олексій Поляков також виступав за збірну в ці роки і захищав ворота збірної Узбекистану в 18 матчах. Руслан Агаларов зіграв один матч за збірну Узбекистану в 2001 році. Протягом 2001 років два болгарських футболіста - Олексій Діонісієв і Георгій Георгієв зіграли за Узбекистан по 5 матчів і забили по 1 і 2 голи відповідно.
Форма Редагувати
Традиційними кольорами спортивної форми збірної Узбекистану є білий і синій. Так, основна (домашня) форма збірної має повністю білий колір з невеликими вкрапленнями світло-синього кольору, а запасна (виїзна) форма повністю синій або світло-синій колір з невеликими вкрапленнями білого кольору.
Виробники форми Редагувати
| Роки | Виробники форми |
| 1992—1997 | Adidas |
| 1998 | Admiral |
| 1999 | Grand Sport |
| 2000 | Adidas |
| 2001—2002 | Hummel |
| 2003 | Umbro |
| 2004 | Puma |
| 2004 | Zeus |
| 2005—2012 | Puma |
| 2013—н. ч. | Joma |
Домашня форма Редагувати
| 1992—1995 | 1996 | 1997 | 1998—1999 | 2000-2001 | 2002—2003 | 2004—2006 |
| 2007—2011 | 2011—2012 | 2013—2014 | 2015 | 2016—н.в |
Резервна форма Редагувати
| 1992—1995 | 1996 | 1997 | 1998—1999 | 2000-2001 | 2002—2003 | 2004—2006 |
| 2007—2011 | 2011—2012 | 2013—2014 | 2015 | 2016—н.в |
Примітки Редагувати
- ↑ The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 21 вересня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
Джерела Редагувати
| Це незавершена стаття про футбольну збірну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |