www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музеєзнавство комплексна система знань що вивчає теорію історію і практику музейної справи її правові та економічні заса

Музеєзнавство

Музеєзнавство — комплексна система знань, що вивчає теорію, історію і практику музейної справи, її правові та економічні засади, закономірності виникнення та розвитку музеїв, їхні соціальні функції, форми та способи реалізації цих функцій на різних етапах суспільного розвитку.

Музеєзнавство
Досліджується в metamuseologyd
На заміну premuseologyd
 Музеєзнавство у Вікісховищі
В музеї Лувр

Категорійний апарат Редагувати

Предметом музеєзнавства є тенденції та закономірності становлення і розвитку музейної справи, наукові засади, збереження соціальної інформації, пізнання та передача знань, створення додаткового апарату.

Об'єкт складають Національний Музейний Фонд та музейні установи.

Структура музеєзнавства включає:

  1. історію та історіографію;
  2. теорію;
  3. музейне джерелознавство;
  4. прикладне музеєзнавство.

Джерельну базу та історіографію музеєзнавства складають:

  • нормативні акти та документи;
  • масові джерела;
  • публікації, виступи, твори, промови;
  • інструктивні та довідкові матеріали;
  • наукові праці, мемуари, спогади тощо.

Музеєзнавство належить до інтердисциплінарних наук. Воно інтегрувало елементи різних профільних історичних дисциплін, а також спеціальні та допоміжні дисципліни: історіографію, джерелознавство, археологію, етнографію, нумізматику, сфрагістику, палеографію. Сучасний розвиток музеєзнавства неможливий без взаємодії з документознавством, архівознавством, бібліотекознавством, педагогікою, психологією, соціологією тощо.

Історія Редагувати

Музей Боде, в залах якого розташований Монетний кабінет Берліна
Збережена частина Пергамського вівтаря

Музеєзнавство, наука про музеї, виникла у 18 столітті вслід за появою державних музеїв. В другій половині 19 століття музеєзнавство сформувалось як наука, тоді ж з'являється і сам термін.

У 1877 р. в місті Дрезден почав друкуватися журнал «Zeitschrift für Museologie und Antiquitätenkunden» («Журнал музеології та антикваріату»), що сприяло розповсюдженню знань про музейну справу в Німеччині. Після об'єднання німецьких князівств в єдину державу, столицею обрали Берлін, де розпочалося будівнцтво музейного містечка. Так виник Музейний острів. Працівники нового музейного закладу активно збирали, купували, розшукували картини старих майстрів Італії, Нідерландів XV–XVI століть, німецьких майстрів доби відродження, староєгипетську, античну, елліністичну скульптуру тощо.

Саме в 19 ст. Берлін отримав з території Малої Азії (тодішня територія турецької Османської імперії) залишки мармурів Пергамського вівтаря, частини якого місцеве населення встигло перепалити на вапно. Ще не змонтовані рельєфи Пергамського вівтаря, розкладені на підлозі, бачив письменник Тургенєв Іван Сергійович, залишивши натхнені відгуки про всесвітньо відомий тепер твір.

Усвідомлення мистецької та наукової вартості нумізматичної колекції пруських князів, а потім королів, призвело у 1868 р. до надання збірці статусу самостійного музею. З 1868 по 1918 рр. музейний заклад отримував значні грошові кошти на придбання та поповнення нумізматичних колекцій. Мав музейний заклад і дарунки приватних збірок. Так виник Монетний кабінет (Берлін) , що увійшов до переліку найбільших в Європі.

Берлін став відомим музейним центром поряд з Парижем та Лондоном, а фахівці — музейники Берліна консультували працівників музейних чи приватних збірок навіть в інших країнах. Зафіксовані візити берлінських науковців в Імператорський Ермітаж в Петербурзі з приводу атрибуції картин. Поради від музейників Берліна отримував і Ханенко Б. І. (Ханенко Богдан Іванович), засновник теперішнього Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві.

Музеєзнавство в інших країнах Редагувати

  • Фінляндія. Музеєзнавство викладають в університеті Ювяскуля з 1983 р. З 1984 р. — також в університеті міста Турку.
  • Швеція . З середини 1990-х рр. музеєзнавство викладають в серед яких — Уппсала, Лунд, Гетеборг. Швеція має й першу музеєзнавську дисертацію — «Садиба 1890—1930 рр. в сьогодені і в майбутньому. Музеєзнавське дослідження задля збереження та оновлення», 2000 р. (Maria Björkroth, Hembygd i samtid och framtid 1890—1930. En museologisk studie av att bevara och förnya, 2000.)
  • Франція . Низка французьких університетів готує фахівців з музеєзнавства, починаючи з Вищої школи Лувру (фр. École du Louvre).

Українські музеєзнавці Редагувати

Микола Біляшівський

Юрій Вакуленко

Василь Василько

Леонід Ґріффен

Ладимир Константинов

Галина Мезенцева

Петро Рулін

Ніна Саєнко

Іларіон Свєнціцький

Олеся Стасюк

Олена Титова

Юрій Омельченко

Федір Шміт

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Закон України «Про музеї та музейну справу» : за станом на 28 лист. 2009 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2010. – (Бібліотека офіційних видань).
  • Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» : за станом на 1 січня 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2011. – (Бібліотека офіційних видань).
  • Friedrich Waidacher: Museologie — knapp gefasst. Wien, Köln, Weimar: Böhlau, 2005, ISBN 3-205-77268-7 (Böhlau); 3-8252-2607-7 (UTB)
  • Katharina Flügel: Einführung in die Museologie. Darmstadt, Wiss. Buchges. 2005, ISBN 3-534-09232-5
  • Handbuch Museumsmanagement, Band 1: Aufgabenreflexion. Öffentlichkeitsorientierung, Zielentwicklung; Band 2: Ergebnisreflexion, Dienstleistungsorientierung, Organisationsentwicklung, Böhlau Verlag, Köln, Wien 2007, ISBN 978-3-412-16706-6

Література Редагувати

  1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Переклад з німецької Х. Назаркевич, О. Лянг, В. Лозинського. — Львів: Літопис, 2005. — 632 с. — ISBN 966-7007-41-3.
  2. Екскурсознавство і музеєзнавство : навчальний посібник / В. К. Бабарицька, А. Я. Короткова, О. Ю. Малиновська. – К. : Альтерпрес, 2012. – 444 с. – ISBN 978-966-542-518-2
  3. Історія музейної справи та зоологічних музеїв університетів України / І. В. Шидловський ; за ред. Й. В. Царика. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2012. – 112 с. – (Біологічні студії). – ISBN 978-966-613-940-8
  4. Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР). — К., 1980.
  5. Музеєзнавство : навч. посіб. / М. Й. Рутинський, О. В. Стецюк. – К. : Знання, 2008. – 428 с. – ISBN 966-346-325-4. (Читати онлайн [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.])
  6. Музеєзнавство: словник базових термінів / Нац. військ.-іст. музей України ; [уклад.-упоряд. Л. М. Міненко ; за заг. ред. Карпова В. В.]. - К. : Фенікс : Нац. військ.-іст. музей України, 2013. - 151 с.
  7. Музеєзнавство та музейно-виставкова справа : навч. посіб. / Сапожник Д. І. ; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. - Л. : Вид-во Львів. комерц. акад., 2013. - 239 с. : рис., табл. - ISBN 978-617-602-059-2
  8. Музейна справа : навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. / О. І. Сурмач. – Львів : ЛНУ, 2014. – 274 с. – ISBN 978-617-10-0093-3
  9. Основи музеєзнавства : навч. посіб. для студентів ВНЗ / М. В. Бєлікова, В. М. Зайцева ; Запоріз. нац. техн. ун-т. - Запоріжжя : ЛІПС, 2015. - 179, [4] с. : табл., кольор. іл. - ISBN 978-966-191-178-8
  10. Основи музеєзнавства : навч. посіб. / І. В. Довжук ; Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2008. - 164 c. - ISBN 978-966-590-709-1
  11. Основи музеєзнавства : навч. посіб. / О.В. Виноградова, В.Г. Дарчук. – Львів : “Магнолія 2006”, 2012. – 185 с. – ISBN 978-617-574-063-7
  12. Природнича музейна термінологія : словник–довідник / О.С. Климишин. – Львів, 2003. – 244 с. – ISBN 966-02-2811-2
  13. Природнича музеологія [ 10 січня 2020 у Wayback Machine.] : навч. посібник / О. С. Климишин, І. В. Шидловський. – Львів : ЛНУ імені Івана Фран-ка, 2017. – 208 с. – ISBN 978-617-10-0231-9 (серія) заг. – ISBN 978-617-10-0298-2
  14. Про музеї і музейництво : нариси і замітки / І. Свенціцкий. – Львів: Діло, 1920. – 80 с. (Переглянути видання [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.])
  15. Руденко С.Б. Музей як технологія. Київ, 2021. 436 с.
  16. Словник-довідник термінології музейництва / Р. Микульчак, П. Слободян, Є. Діденко, Т. Рак; Нац. Ун-т «Львівська політехніка», техн. ком. стандартизації науч. техн. термінології м-ваекон. роз-ку і торгівлі та м-ва освіти і науки, молоді та спорту України. – Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2012. – 126 с. – ISBN 978-617-607-271-3 (інформація про видання [ 11 лютого 2020 у Wayback Machine.])
  17. Якубовський В. І. Музеєзнавство: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Видання друге, доповнене і перероблене. — Кам'янець-Подільський, 2012. — 352 с. — ISBN 978-966-1638-95-4

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Museology
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muzeyeznavstvo kompleksna sistema znan sho vivchaye teoriyu istoriyu i praktiku muzejnoyi spravi yiyi pravovi ta ekonomichni zasadi zakonomirnosti viniknennya ta rozvitku muzeyiv yihni socialni funkciyi formi ta sposobi realizaciyi cih funkcij na riznih etapah suspilnogo rozvitku MuzeyeznavstvoDoslidzhuyetsya vmetamuseologydNa zaminupremuseologyd Muzeyeznavstvo u VikishovishiV muzeyi Luvr Zmist 1 Kategorijnij aparat 1 1 Istoriya 1 2 Muzeyeznavstvo v inshih krayinah 2 Ukrayinski muzeyeznavci 3 Div takozh 4 Dzherela 5 Literatura 6 PosilannyaKategorijnij aparat RedaguvatiPredmetom muzeyeznavstva ye tendenciyi ta zakonomirnosti stanovlennya i rozvitku muzejnoyi spravi naukovi zasadi zberezhennya socialnoyi informaciyi piznannya ta peredacha znan stvorennya dodatkovogo aparatu Ob yekt skladayut Nacionalnij Muzejnij Fond ta muzejni ustanovi Struktura muzeyeznavstva vklyuchaye istoriyu ta istoriografiyu teoriyu muzejne dzhereloznavstvo prikladne muzeyeznavstvo Dzherelnu bazu ta istoriografiyu muzeyeznavstva skladayut normativni akti ta dokumenti masovi dzherela publikaciyi vistupi tvori promovi instruktivni ta dovidkovi materiali naukovi praci memuari spogadi tosho Muzeyeznavstvo nalezhit do interdisciplinarnih nauk Vono integruvalo elementi riznih profilnih istorichnih disciplin a takozh specialni ta dopomizhni disciplini istoriografiyu dzhereloznavstvo arheologiyu etnografiyu numizmatiku sfragistiku paleografiyu Suchasnij rozvitok muzeyeznavstva nemozhlivij bez vzayemodiyi z dokumentoznavstvom arhivoznavstvom bibliotekoznavstvom pedagogikoyu psihologiyeyu sociologiyeyu tosho Istoriya Redaguvati nbsp Muzej Bode v zalah yakogo roztashovanij Monetnij kabinet Berlina nbsp Zberezhena chastina Pergamskogo vivtaryaMuzeyeznavstvo nauka pro muzeyi vinikla u 18 stolitti vslid za poyavoyu derzhavnih muzeyiv V drugij polovini 19 stolittya muzeyeznavstvo sformuvalos yak nauka todi zh z yavlyayetsya i sam termin U 1877 r v misti Drezden pochav drukuvatisya zhurnal Zeitschrift fur Museologie und Antiquitatenkunden Zhurnal muzeologiyi ta antikvariatu sho spriyalo rozpovsyudzhennyu znan pro muzejnu spravu v Nimechchini Pislya ob yednannya nimeckih knyazivstv v yedinu derzhavu stoliceyu obrali Berlin de rozpochalosya budivnctvo muzejnogo mistechka Tak vinik Muzejnij ostriv Pracivniki novogo muzejnogo zakladu aktivno zbirali kupuvali rozshukuvali kartini starih majstriv Italiyi Niderlandiv XV XVI stolit nimeckih majstriv dobi vidrodzhennya staroyegipetsku antichnu ellinistichnu skulpturu tosho Same v 19 st Berlin otrimav z teritoriyi Maloyi Aziyi todishnya teritoriya tureckoyi Osmanskoyi imperiyi zalishki marmuriv Pergamskogo vivtarya chastini yakogo misceve naselennya vstiglo perepaliti na vapno She ne zmontovani relyefi Pergamskogo vivtarya rozkladeni na pidlozi bachiv pismennik Turgenyev Ivan Sergijovich zalishivshi nathneni vidguki pro vsesvitno vidomij teper tvir Usvidomlennya misteckoyi ta naukovoyi vartosti numizmatichnoyi kolekciyi pruskih knyaziv a potim koroliv prizvelo u1868 r do nadannya zbirci statusu samostijnogo muzeyu Z 1868 po 1918 rr muzejnij zaklad otrimuvav znachni groshovi koshti na pridbannya ta popovnennya numizmatichnih kolekcij Mav muzejnij zaklad i darunki privatnih zbirok Tak vinik Monetnij kabinet Berlin sho uvijshov do pereliku najbilshih v Yevropi Berlin stav vidomim muzejnim centrom poryad z Parizhem ta Londonom a fahivci muzejniki Berlina konsultuvali pracivnikiv muzejnih chi privatnih zbirok navit v inshih krayinah Zafiksovani viziti berlinskih naukovciv v Imperatorskij Ermitazh v Peterburzi z privodu atribuciyi kartin Poradi vid muzejnikiv Berlina otrimuvav i Hanenko B I Hanenko Bogdan Ivanovich zasnovnik teperishnogo Muzeyu mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv v Kiyevi Muzeyeznavstvo v inshih krayinah Redaguvati Finlyandiya Muzeyeznavstvo vikladayut v universiteti Yuvyaskulya z 1983 r Z 1984 r takozh v universiteti mista Turku Shveciya Z seredini 1990 h rr muzeyeznavstvo vikladayut v sered yakih Uppsala Lund Geteborg Shveciya maye j pershu muzeyeznavsku disertaciyu Sadiba 1890 1930 rr v sogodeni i v majbutnomu Muzeyeznavske doslidzhennya zadlya zberezhennya ta onovlennya 2000 r Maria Bjorkroth Hembygd i samtid och framtid 1890 1930 En museologisk studie av att bevara och fornya 2000 Franciya Nizka francuzkih universitetiv gotuye fahivciv z muzeyeznavstva pochinayuchi z Vishoyi shkoli Luvru fr Ecole du Louvre Ukrayinski muzeyeznavci RedaguvatiMikola BilyashivskijYurij VakulenkoVasil VasilkoLeonid GriffenLadimir KonstantinovGalina MezencevaPetro RulinNina SayenkoIlarion SvyencickijOlesya StasyukOlena TitovaYurij OmelchenkoFedir ShmitDiv takozh RedaguvatiMuzeyi Ukrayini Muzeyi Kiyeva Nacionalnij kulturno misteckij ta muzejnij kompleks Misteckij arsenal u Kiyevi Muzeyi Lvova Nacionalnij muzej u Lvovi Lvivskij istorichnij muzej Lvivska galereya mistectv Muzej mistectva davnoyi ukrayinskoyi knigi u Lvovi Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu Shevchenkivski gaj Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu u Lvovi Muzej mebliv ta porcelyani Lviv Monetnij kabinet Berlin Muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv AtribuciyaDzherela RedaguvatiZakon Ukrayini Pro muzeyi ta muzejnu spravu za stanom na 28 list 2009 r Verhovna Rada Ukrayini Ofic vid K Parlam vid vo 2010 Biblioteka oficijnih vidan Zakon Ukrayini Pro Nacionalnij arhivnij fond ta arhivni ustanovi za stanom na 1 sichnya 2011 r Verhovna Rada Ukrayini Ofic vid K Parlam vid vo 2011 Biblioteka oficijnih vidan Friedrich Waidacher Museologie knapp gefasst Wien Koln Weimar Bohlau 2005 ISBN 3 205 77268 7 Bohlau 3 8252 2607 7 UTB Katharina Flugel Einfuhrung in die Museologie Darmstadt Wiss Buchges 2005 ISBN 3 534 09232 5 Handbuch Museumsmanagement Band 1 Aufgabenreflexion Offentlichkeitsorientierung Zielentwicklung Band 2 Ergebnisreflexion Dienstleistungsorientierung Organisationsentwicklung Bohlau Verlag Koln Wien 2007 ISBN 978 3 412 16706 6Literatura RedaguvatiVajdaher F Zagalna muzeologiya Pereklad z nimeckoyi H Nazarkevich O Lyang V Lozinskogo Lviv Litopis 2005 632 s ISBN 966 7007 41 3 Ekskursoznavstvo i muzeyeznavstvo navchalnij posibnik V K Babaricka A Ya Korotkova O Yu Malinovska K Alterpres 2012 444 s ISBN 978 966 542 518 2 Istoriya muzejnoyi spravi ta zoologichnih muzeyiv universitetiv Ukrayini I V Shidlovskij za red J V Carika Lviv LNU im I Franka 2012 112 s Biologichni studiyi ISBN 978 966 613 940 8 Mezenceva G G Muzeyeznavstvo na materialah muzeyiv Ukrayinskoyi RSR K 1980 Muzeyeznavstvo navch posib M J Rutinskij O V Stecyuk K Znannya 2008 428 s ISBN 966 346 325 4 Chitati onlajn Arhivovano 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Muzeyeznavstvo slovnik bazovih terminiv Nac vijsk ist muzej Ukrayini uklad uporyad L M Minenko za zag red Karpova V V K Feniks Nac vijsk ist muzej Ukrayini 2013 151 s Muzeyeznavstvo ta muzejno vistavkova sprava navch posib Sapozhnik D I Ukoopspilka Lviv komerc akad L Vid vo Lviv komerc akad 2013 239 s ris tabl ISBN 978 617 602 059 2 Muzejna sprava navchalnij posibnik dlya stud vish navch zakl O I Surmach Lviv LNU 2014 274 s ISBN 978 617 10 0093 3 Osnovi muzeyeznavstva navch posib dlya studentiv VNZ M V Byelikova V M Zajceva Zaporiz nac tehn un t Zaporizhzhya LIPS 2015 179 4 s tabl kolor il ISBN 978 966 191 178 8 Osnovi muzeyeznavstva navch posib I V Dovzhuk Shidnoukrayinskij nacionalnij un t im Volodimira Dalya Lugansk SNU im V Dalya 2008 164 c ISBN 978 966 590 709 1 Osnovi muzeyeznavstva navch posib O V Vinogradova V G Darchuk Lviv Magnoliya 2006 2012 185 s ISBN 978 617 574 063 7 Prirodnicha muzejna terminologiya slovnik dovidnik O S Klimishin Lviv 2003 244 s ISBN 966 02 2811 2 Prirodnicha muzeologiya Arhivovano 10 sichnya 2020 u Wayback Machine navch posibnik O S Klimishin I V Shidlovskij Lviv LNU imeni Ivana Fran ka 2017 208 s ISBN 978 617 10 0231 9 seriya zag ISBN 978 617 10 0298 2 Pro muzeyi i muzejnictvo narisi i zamitki I Svencickij Lviv Dilo 1920 80 s Pereglyanuti vidannya Arhivovano 9 bereznya 2022 u Wayback Machine Rudenko S B Muzej yak tehnologiya Kiyiv 2021 436 s Slovnik dovidnik terminologiyi muzejnictva R Mikulchak P Slobodyan Ye Didenko T Rak Nac Un t Lvivska politehnika tehn kom standartizaciyi nauch tehn terminologiyi m vaekon roz ku i torgivli ta m va osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini L Vid vo Lvivskoyi politehniki 2012 126 s ISBN 978 617 607 271 3 informaciya pro vidannya Arhivovano 11 lyutogo 2020 u Wayback Machine Yakubovskij V I Muzeyeznavstvo Posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Vidannya druge dopovnene i pereroblene Kam yanec Podilskij 2012 352 s ISBN 978 966 1638 95 4Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category MuseologyM M Bondar G G Mezenceva L M Slavin Narisi muzejnoyi spravi Arhivovano 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Kiyiv 1959 O G Salnikov Materialy po arheologii Severnogo Prichernomorya Sb nauchn tr 1960 Vip 3 S 267 270 Piskova E M Fedorova L D MUZEJNA SPRAVA V UKRAYiNI Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 7 Mi O Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2010 728 s il Rudenko S B Muzejna pam yatka sociokulturna sutnist ta misce v sistemi istoriko kulturnih cinnostej monografiya Arhivovano 20 listopada 2012 u Wayback Machine K NAKKKIM 2012 120 c Rudenko S B Muzej yak tehnologiya Kiyiv 2021 436 s https chtyvo org ua authors Rudenko Serhii Borysovych Muzei iak tekhnolohiia Arhivovano 26 chervnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzeyeznavstvo amp oldid 40154217