www.wikidata.uk-ua.nina.az

Саєнко Ніна Олександрівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саєнко Ні на Олекса ндрівна Сає нко 24 січня

Саєнко Ніна Олександрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саєнко.

Ні́на Олекса́ндрівна Сає́нко (*24 січня 1944(19440124), Борзна Чернігівської області) —українська мисткиня декоративного мистецтва, мистецтвознавиця, музеєзнавиця,публіцистка, членкиня Національної спілки художників України (1989), Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1993), Європейської текстильної асоціації/ETN (1995), Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги (2003), Кавалер Ордена княгині Ольги III (2005) і ІІ (2015) ступеня, лауреатка міжнародної Літературної премії української діаспори США (2009), заслужена діячка мистецтв України (1998), президентка Міжнародного благодійного «Фонду Олександра Саєнка» (2006).

Ніна Саєнко
Саєнко Ніна Олександрівна
Народження 24 січня 1944(1944-01-24) (79 років)
м. Борзна Чернігівської області
Країна  СРСР →  Україна
Жанр гобелен, мозаїка соломкою, вибійка
Навчання КНУ імені Тараса Шевченка
Діяльність художниця, мисткиня, художня критикиня
Напрямок декоративне мистецтво
Нагороди

Сайт Ніна Саєнко на сайті КОНСХУ
 Саєнко Ніна Олександрівна у Вікісховищі

Твори (килими, гобелени, мозаїки соломою, вибійки) зберігаються у 20 музеях України, в національних і зарубіжних музейних та приватних зібраннях (Австралія, Бельгія, Велика Британія, Канада, Німеччина, Росія, США, Фінляндія, Франція).

Ніна Саєнко. Козацька балада.1991. Вовна, ручне ткання.270х264

Звання та нагороди Редагувати

Життєпис і творчий шлях Редагувати

Ніна Саєнко (праворуч) і художник Володимир Гарбуз (ліворуч) разом з мером Парраматти[en] Давид Боржер[en] під час виставки, організованої Спілкою українських митців Австралії (НПВ), квітень 2000 р. На другому плані видно твори (килим і солом'яні панно) мисткині.

Ніна Саєнко народилася 24 січня 1944 року у мальовничому м. Борзна Чернігівської області, в інтелігентній сім'ї. Її батько — Олександр Саєнко був художником, дідусь —біолог і викладач Саєнко Ферапонт Петрович (колега і друг науковця Костецького М. Д.).Мисткиня згадує: «Я дуже рано збагнула свою місію, коли залишилася десятирічною, після смерті мами, на руках у глухонімого батька. Навіть пам'ятаю цей момент: ішла з татом, міцно взявши його за руку, садибою в Борзні, і якоїсь миті гостро відчула, що маю відповідати за нього, підтримувати в житті та творчості. Батько привчав мене до мистецтва, при світлі каганчиків виклеював солом'яні панно, а я йому допомагала… Завжди з гордістю кажу, що закінчила Мистецьку студію Олександра Саєнка».

Становлення творчої особистості Редагувати

Вроджена допитливість і жвава зацікавленість яскравим розмаїттям світу є рушійною силою у всіх творчих проявах Н. Саєнко. Вона прагне розвивати свої здібності, здобуває вищу освіту, вступивши у 1965 в Київський університет на біологічний факультет з одночасним відвідуванням факультету журналістики, який закінчує у 1970.
Фахове володіння словом допомагає їй у подальших мистецтвознавчих розвідках, публіцистичних виступах на захист цінностей української культури та її популяризації. Слово вона підкріплює художньою практикою, яка розпочалась із батькової майстерні. Коло творчих спілкувань Олександра Саєнка захопило і Ніну. Упродовж 1970—1975 років вона навчалась художньої майстерності не тільки на прикладах татових робіт, а й керувалась настановами його колег і друзів. Серед них відомий монументаліст академік Микола Стороженко, живописець Іван-Валентин Задорожний, майстриня килимарства Надія Бабенко та інші.
Починаючи з 1977 Ніна Саєнко бере участь в оформленні культурних центрів, шкіл, дитячих закладів та громадських споруд, поєднуючи стилістику сучасного дизайну з народними традиціями. Для її творів характерні чітка композиція, ритмізована орнаментика, розмаїття кольорових гам.
Презентує мистецькі твори (килими, гобелени, мозаїки соломою, декоративні тканини — вибійки) на численних персональних, групових, всеукраїнських та міжнародних виставках. Бере участь у вітчизняних і міжнародних пленерах, відвідує Австралію, Бельгію, Німеччину, Польщу, Фінляндію, Францію та інші країни.

Родина Редагувати

Ніна Саєнко, як свідчить її кредо, високо цінує зв'язки між поколіннями, знаходить в них не тільки особисте, а й загальнолюдське джерело добра й процвітання. Вихована батьком-художником, вона сама стала мисткинею і передала творчу естафету дочці Олені Майданець-Баргилевич (н.1969), успішною в художній творчості. Родовід Саєнків, історію якого Ніна Олександрівна вивчає як мистецтвознавець і розглядає як публіцист, привертає увагу науковців та митців як феномен української культури.
Номінантом на Шевченківську премію 2022 року є монографія Н. Саєнко. Пам'ять роду: Епістолярії родини Саєнків. — Харків: Контраст, 2021.
У книзі представлено документи з архіву родини Саєнків (1886—2020), які ілюструють скарбницю традицій родоводу в широкій панорамі життя українського народу. Уперше друкуються листи Ганни Барвінок, Андроника Лазарчука, Василя Кричевського, Сергія Устименка, Михайла Дерегуса, Василя Касіяна, Михайла Стельмаха та ін.

Членство у творчих об'єднаннях Редагувати

Творче кредо Редагувати

Трудова діяльність Редагувати

Комплектація музейних колекцій Редагувати

З 1993 Н. Саєнко бере участь у комплектації музейних колекцій Чернігівського художнього музею, Національного Шевченківського заповідника у Каневі, Хмельницького художнього музею та ін.
З 1996 — Засновниця художньо-меморіального музею Борзнянський художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України О. Саєнка» у м. Борзна Чернігівської області, яким опікується донині.
До музею родиною Саєнків передано понад 1000 експонатів, серед них оригінальні твори мистця та зібрана ним колекція народного мистецтва і старожитностей. Музей активно веде науково-дослідну, збирацьку, патріотично-виховну роботу.

Громадська і педагогічно-консультативна діяльність Редагувати

З 1995 Ніна Саєнко є консультантом з декоративного мистецтва Київської дитячої Академії мистецтв.
З 2000 — керівник, педагог Мистецької студії імені Олександра Саєнка для глухонімих дітей та сиріт у Києві.
На благодійних засадах у студії створено необхідні умови для оволодіння дітьми основами образотворчої грамоти, технічними прийомами декоративного мистецтва (килимарство, мозаїка соломою, декоративний розпис, малярство на тканині та склі, писанкарство) й естетичного та морального виховання.
З 2003 Ніна Саєнко бере участь в діяльності Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги.
З 2006  — Президент Міжнародного благодійного «Фонду Олександра Саєнка».

Під час виставок своїх художніх творів за кордоном, Ніна Саєнко дбає про те, щоб глядачі отримали правдиву інформацію про Україну. Так, під час експозиції в Австралії на запрошення СУАМА (Спілки українських образотворчих мистецтв Австралії) Ніна Олександрівна виступила у ролі повпреда, прочитавши доповідь про свою країну. «Нелегко їй було відповідати на запитання, які не по плечу навіть нашому Президентові: „Чому реформи не принесли добробуту і процвітання?“, „Коли буде покінчено з мафією і корупцією?“ і „Чи будуть, нарешті, в Україні всі розмовляти по-українськи?“»,- відзначала газета День

Художні твори Редагувати

  • Панно, інкрустовані соломою:

«А зозулі кують» (1985), «Орнаментальна квітка» (1986), «Рано-вранці воду брала» (1988), «Золоті ворота» (1989), «Тече вода з-під явора» (1989), «Чар-зілля» (1989), «Зачарований світ» (1989), «Мозаїка» (1992), «Дивосвіт» (1992), «Червоне цвітіння» (1994), «Зелений вітер» (1995), «Символи Українського життя»(1999), «Всесвіт» (2011), «Чари Сіверщини» (2014).

  • Килими та гобелени:

«Полудень» (1985), «Думи мої, квіти мої» (1988), «Купальська ніч» (1990), «Козацька балада» (1991), «Серпанок» (1992), «Сонячний» (1993), «Берегиня» (1994), «Рай-дерево» (1994), «Терновий цвіт» (1997), «Весільний» (1999), «Хмеліло літо» (2005), «Сонячна родина» (2008), «Княгині» (2009), «Пам'ять роду» (2013), «Цвіте терен» (2021).

Мистецтвознавство, публіцистика Редагувати

  • Олександр Саєнко: До становлення і розвитку українського монументально-декоративного мистецтва XX століття: книга-альбом / авт.-упоряд. Н. Саєнко. — Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. — 560 с., 264 іл. ISBN 966-7018-88-1
  • Олександр Саєнко: Мистецька спадщина і сучасність / авт. концепції, текстів та упоряд. вид. Н. Саєнко. — Київ: Компанія ЛІК, 2009. — 320 с., 310 іл. ISBN 978-966-2931-12-9
  • Український килим: Мистецька династія Саєнків: книга-альбом / авт.-упоряд. : Н. Саєнко, О. Майданець-Саєнко. — Київ: Мистецтво, 2012. — 144 с., 132 іл. ISBN 978-966-577-119-7
  • Шевченкіана Олександра Саєнка: книга-альбом / авт.-упоряд. Н. Саєнко. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2014. — 192 с. ISBN 978-617-578-163-0
  • Саєнко Н. Знаки долі (книга-альбом). Харків: Вид-во «НТМТ», 2015. — 280 с., 435 іл. ISBN 978-617-578-214-9
  • Мистецька династія Саєнків: Олександр Саєнко, Ніна Саєнко, Леся Майданець-Саєнко (альбом) / авт. концепції, тексту та упоряд. Ніна Саєнко, Леся Майданець-Саєнко. — Київ: Дніпро, 2016. — 208 с. ISBN 978-966-578-267-4
  • Мистецькі традиції династії Саєнків у контексті української образотворчості XX — початку XXI століть: зб. наук. ст. (До 120-річчя від дня народження укр. мистця Олександра Саєнка) / [голов. ред. Личковах В.]. — Харків: НТМТ, 2020. — 240 с., іл. SBN 978-617-7405-45-9
  • Золоте перевесло: Мистецька династія Саєнків у музеях України / авт. концепції і упоряд. : Н. Саєнко, О. Майданець-Баргилевич. — Київ: ВД «АДЕФ-Україна», 2021. — 312 с., 420 іл. ISBN 978-617-7736-80-5
  • Саєнко Н. Пам'ять роду: Епістолярії родини Саєнків. 1886—2020. Харків: Контраст, 2021. — 648 с., 268 іл. ISBN 978-617-7405-47-3

Статті Ніни Саєнко в Енциклопедії Сучасної України Редагувати

  • Баланівський Юрій Васильович [3];
  • Бойчук Тимофій (Тимко) Львович [4];
  • Верес Ганна Іванівна [5];
  • Верес Олена Іванівна [6];
  • Гайдамака Анатолій Васильович [7];
  • Гвоздик Кирило Васильович [8];
  • Григор'єв Сергій Олексійович [9];
  • Дерев'янко Євген Іванович [10];
  • Дигас Галина Йосипівна [11];
  • Доронькін Владислав Євгенович [12];
  • Дроздовський Петро Михайлович [13];
  • Єгіазарян Борис Завенович [14];
  • Карунський Михайло Йосипович [15];
  • Ковальчук Олександр Михайлович [16];
  • Кричевський Федір Григорович (Н. О. Саєнко, Г. Г. Стельмащук) [17] та інші.

Примітки Редагувати

  1. Ніна Саєнко на сайті КОНСХУ
  2. Указ Президента України Л. Кучми № 678, 16 вересня 1998 року
  3. Указ Президента України В. Ющенка від 18 травня 2005 року, знак ордена № 1018
  4. Указ Президента України П. Порошенка від 21 серпня 2015 року, № 491/2015. Знак ордена № 242. За значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.
  5. Дарина Фалко. Мисткиня Ніна САЄНКО: «Мер Парижа захотів мати саме мозаїку з соломки»// Урядовий кур'єр 2012, 16 червня [1]
  6. Ткацтво, малярство Лесі Майданець. Каталог персональної виставки. Вроцлав, (Польща), 1997.
  7. Федорук О. Міфи та реалії перехідного періоду. Імена: Олександр Саєнко, Ніна Саєнко, Леся Майданець//Родовід.1994, № 9, ст.93-97.
  8. Довідник Національної спілки художників України. — Київ: НСХУ, 2005, Саєнко Н. О. — С. 239.
  9. Ніна Саєнко. Знаки долі. — Харків: НТМТ, 2015, ст.5. ISBN 978-617-578-214-9
  10. З Оленою Телігою у світлицю мистецтва: каталог виставки художниць Всеукр. жін. т-ва ім. Олени Теліги, присвяч. 10-річчю його заснування. — Київ, 2003, ст. 2, 5.
  11. Олена Голуб.Україна — вона і в Австралії Україна//День, 2000, 25 липня [2]

Джерела Редагувати

  • Саєнки // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.. — С. 523.
  • Качкан В. Торкнись зозулиного крила. Київ, 1983. — № 10, ст. 159—163.
  • Сингаївський М. Майстриня. // Злагода. — 1994. — 17 лют.
  • Личковах В.. «Троїсті музики» з барвистого «диво-саду»: буклет виставки. — Чернігів, 1999. — 11 с.
  • Саєнко Ніна // Художники України. — К.: Іпрез, 2001.
  • Саєнко Ніна Олександрівна // Жінки України: біогр.- енцикл. словник. — Київ, 2001. — С. 394.
  • Ніна Саєнко // Художники України: творчо-біогр. довід. — Київ, 2001. — Вип. 2. — С. 173.
  • Енциклопедичний словник-довідник з образотворчого мистецтва / упоряд. Пасічний А. // Нар. мистецтво. — 2006, № 4, ст. 69.
  • Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен: альбом-каталог Київ: Атлант UMC, 2002,С. 254—255, 447, 494—495.
  • Степовик Д. Новаторська побудова книги.// Укр. акад. мистецтва: дослід. та наук.-метод. пр. — Київ, 2004. — Вип. 11, ст. 382—385.
  • Голуб Олена. Коли не переривається нитка // День. — 2004. — 27 січня.[18]
  • Скляренко Г. Книга про Олександра Саєнка: нові риси до образу епохи.// Мистецтвознавчі студії. — Київ, 2005. — № 1, ст. 132—134.
  • Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України XX століття: у пошуках «великого стилю». Київ: Либідь, 2005, ст. 187, 276.
  • Історія української культури. В 5 т. Т. 5, кн. 3. — Київ: Наук. думка, 2012, ст. 200.
  • Дзюба І. З народу — для народу: [вступ. ст. до книги: Саєнко Н. «Олександр Саєнко: до становлення і розвитку українського монументально-декоративного мистецтва XX століття». — Київ, 2003] / Іван Дзюба // Не окремо взяте життя / Іван Дзюба. — Київ, 2013, ст. 718—720

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sayenko Ni na Oleksa ndrivna Saye nko 24 sichnya 1944 19440124 Borzna Chernigivskoyi oblasti ukrayinska mistkinya dekorativnogo mistectva mistectvoznavicya muzeyeznavicya publicistka chlenkinya Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1989 1 Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini 1993 Yevropejskoyi tekstilnoyi asociaciyi ETN 1995 Vseukrayinskogo zhinochogo tovaristva imeni Oleni Teligi 2003 Kavaler Ordena knyagini Olgi III 2005 i II 2015 stupenya laureatka mizhnarodnoyi Literaturnoyi premiyi ukrayinskoyi diaspori SShA 2009 zasluzhena diyachka mistectv Ukrayini 1998 prezidentka Mizhnarodnogo blagodijnogo Fondu Oleksandra Sayenka 2006 Nina SayenkoSayenko Nina Oleksandrivna Alma Mater Narodzhennya 24 sichnya 1944 1944 01 24 79 rokiv m Borzna Chernigivskoyi oblastiKrayina SRSR UkrayinaZhanr gobelen mozayika solomkoyu vibijkaNavchannya KNU imeni Tarasa ShevchenkaDiyalnist hudozhnicya mistkinya hudozhnya kritikinyaNapryamok dekorativne mistectvoNagorodiSajt Nina Sayenko na sajti KONSHU Sayenko Nina Oleksandrivna u VikishovishiTvori kilimi gobeleni mozayiki solomoyu vibijki zberigayutsya u 20 muzeyah Ukrayini v nacionalnih i zarubizhnih muzejnih ta privatnih zibrannyah Avstraliya Belgiya Velika Britaniya Kanada Nimechchina Rosiya SShA Finlyandiya Franciya Nina Sayenko Kozacka balada 1991 Vovna ruchne tkannya 270h264Zmist 1 Zvannya ta nagorodi 2 Zhittyepis i tvorchij shlyah 2 1 Stanovlennya tvorchoyi osobistosti 2 2 Rodina 2 3 Chlenstvo u tvorchih ob yednannyah 2 4 Tvorche kredo 2 5 Trudova diyalnist 2 6 Komplektaciya muzejnih kolekcij 2 7 Gromadska i pedagogichno konsultativna diyalnist 3 Hudozhni tvori 4 Mistectvoznavstvo publicistika 4 1 Statti Nini Sayenko v Enciklopediyi Suchasnoyi Ukrayini 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZvannya ta nagorodi RedaguvatiZasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1998 za znachnij osobistij vnesok u rozvitok kulturi i mistectva Ukrayini vagomi tvorchi zdobutki 2 Kavaler Ordena knyagini Olgi III stupenya 2005 3 Kavaler Ordena knyagini Olgi II stupenya 2015 4 Kavaler ordena svyatoyi Velikomuchenici Varvari 2008 Laureat Mizhnarodnoyi Literaturnoyi premiyi fundaciyi Ivana Bagryanogo ukrayinskoyi diaspori SShA zasnovanoyi rodinoyu Voskobijnikiv 2009 za knigu Oleksandr Sayenko Do stanovlennya i rozvitku ukrayinskogo monumentalno dekorativnogo mistectva XX stolittya Vidznaka Za zberezhennya narodnih tradicij Ministerstva kulturi Ukrayini ta Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini 2009 Kavaler Orden svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira III stupenya 2019 Zhittyepis i tvorchij shlyah Redaguvati nbsp Nina Sayenko pravoruch i hudozhnik Volodimir Garbuz livoruch razom z merom Parramatti en David Borzher en pid chas vistavki organizovanoyi Spilkoyu ukrayinskih mitciv Avstraliyi NPV kviten 2000 r Na drugomu plani vidno tvori kilim i solom yani panno mistkini Nina Sayenko narodilasya 24 sichnya 1944 roku u malovnichomu m Borzna Chernigivskoyi oblasti v inteligentnij sim yi Yiyi batko Oleksandr Sayenko buv hudozhnikom didus biolog i vikladach Sayenko Ferapont Petrovich kolega i drug naukovcya Kosteckogo M D Mistkinya zgaduye Ya duzhe rano zbagnula svoyu misiyu koli zalishilasya desyatirichnoyu pislya smerti mami na rukah u gluhonimogo batka Navit pam yatayu cej moment ishla z tatom micno vzyavshi jogo za ruku sadiboyu v Borzni i yakoyis miti gostro vidchula sho mayu vidpovidati za nogo pidtrimuvati v zhitti ta tvorchosti Batko privchav mene do mistectva pri svitli kaganchikiv vikleyuvav solom yani panno a ya jomu dopomagala Zavzhdi z gordistyu kazhu sho zakinchila Mistecku studiyu Oleksandra Sayenka 5 Stanovlennya tvorchoyi osobistosti Redaguvati Vrodzhena dopitlivist i zhvava zacikavlenist yaskravim rozmayittyam svitu ye rushijnoyu siloyu u vsih tvorchih proyavah N Sayenko Vona pragne rozvivati svoyi zdibnosti zdobuvaye vishu osvitu vstupivshi u 1965 v Kiyivskij universitet na biologichnij fakultet z odnochasnim vidviduvannyam fakultetu zhurnalistiki yakij zakinchuye u 1970 Fahove volodinnya slovom dopomagaye yij u podalshih mistectvoznavchih rozvidkah publicistichnih vistupah na zahist cinnostej ukrayinskoyi kulturi ta yiyi populyarizaciyi Slovo vona pidkriplyuye hudozhnoyu praktikoyu yaka rozpochalas iz batkovoyi majsterni Kolo tvorchih spilkuvan Oleksandra Sayenka zahopilo i Ninu Uprodovzh 1970 1975 rokiv vona navchalas hudozhnoyi majsternosti ne tilki na prikladah tatovih robit a j keruvalas nastanovami jogo koleg i druziv Sered nih vidomij monumentalist akademik Mikola Storozhenko zhivopisec Ivan Valentin Zadorozhnij majstrinya kilimarstva Nadiya Babenko ta inshi Pochinayuchi z 1977 Nina Sayenko bere uchast v oformlenni kulturnih centriv shkil dityachih zakladiv ta gromadskih sporud poyednuyuchi stilistiku suchasnogo dizajnu z narodnimi tradiciyami Dlya yiyi tvoriv harakterni chitka kompoziciya ritmizovana ornamentika rozmayittya kolorovih gam Prezentuye mistecki tvori kilimi gobeleni mozayiki solomoyu dekorativni tkanini vibijki na chislennih personalnih grupovih vseukrayinskih ta mizhnarodnih vistavkah Bere uchast u vitchiznyanih i mizhnarodnih plenerah vidviduye Avstraliyu Belgiyu Nimechchinu Polshu Finlyandiyu Franciyu ta inshi krayini Rodina Redaguvati Nina Sayenko yak svidchit yiyi kredo visoko cinuye zv yazki mizh pokolinnyami znahodit v nih ne tilki osobiste a j zagalnolyudske dzherelo dobra j procvitannya Vihovana batkom hudozhnikom vona sama stala mistkineyu i peredala tvorchu estafetu dochci Oleni Majdanec Bargilevich n 1969 uspishnoyu v hudozhnij tvorchosti 6 Rodovid Sayenkiv istoriyu yakogo Nina Oleksandrivna vivchaye yak mistectvoznavec i rozglyadaye yak publicist privertaye uvagu naukovciv ta mitciv yak fenomen ukrayinskoyi kulturi 7 Nominantom na Shevchenkivsku premiyu 2022 roku ye monografiya N Sayenko Pam yat rodu Epistolyariyi rodini Sayenkiv Harkiv Kontrast 2021 U knizi predstavleno dokumenti z arhivu rodini Sayenkiv 1886 2020 yaki ilyustruyut skarbnicyu tradicij rodovodu v shirokij panorami zhittya ukrayinskogo narodu Upershe drukuyutsya listi Ganni Barvinok Andronika Lazarchuka Vasilya Krichevskogo Sergiya Ustimenka Mihajla Deregusa Vasilya Kasiyana Mihajla Stelmaha ta in Chlenstvo u tvorchih ob yednannyah Redaguvati U 1989 mistkinyu bulo prijnyato do NSHU 8 Yiyi rekomenduvali do vstupu vidomi mitci Mihajlo Deregus Lyudmila Zhogol ta Oleksandr Milovzorov U 1993 prijnyato do Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini Rekomendaciyi sklali Volodimir Pryadka Sergij Nechiporenko ta Vasil Sherbak Z 1995 N Sayenko ye chlenkineyu Yevropejskoyi tekstilnoyi asociaciyi ETN Tvorche kredo Redaguvati Spivzvuchnist visokij shlyahetnosti dushi mogo batka Oleksandra Sayenka mistectvo ukrayinskogo vidrodzhennya 1920 h rokiv lyubov do svoyeyi zemli prorosli kriz moye serce viznachili tvorchij shlyah i priznachennya na Zemli utverdzhuvati dobro nacionalne mistectvo propoviduvati svoyimi tvorami ukrayinsku ideyu U svoyih tvorah pragnu rozpovisti pro nepovtornij ukrayinskij kraj pokazati krasu prirodi i lyudej nashu slavnu istoriyu vtiliti svoyi pochuttya v obrazi sho z yavlyayutsya v uyavi Ya prisvyachuyu svoyi tvori ukrayincyam i Ukrayini Mriyu pro te shob voni nesli dobro shirist i zlagodu v nashi oseli Yaskravi osobistosti z yakimi ya spilkuvalas napravdu stali simvolami znakami moyeyi doli Zustrivshis na moyemu shlyahu ci dobri lyudi formuvali moyu svidomist moyi upodobannya i diyi Vdyachna vsim hto zavzhdi zi mnoyu z kim vidchuvayu sebe dostojnoyu na svoyemu zhnivnomu poli 9 Trudova diyalnist Redaguvati 1983 1990 zastupnik direktora z naukovoyi ta vistavkovoyi diyalnosti Direkciyi vistavok Spilki hudozhnikiv Ukrayini organizaciya ponad 400 vseukrayinskih oblasnih grupovih personalnih vistavok a takozh pidgotovka j vidannya prospektiv katalogiv bukletiv ta zaproshen 1990 1993 hudozhnik Kiyivskogo kombinatu monumentalno dekorativnogo mistectva 1993 1996 golovnij specialist Ministerstva kulturi Ukrayini 1996 2007 zaviduyucha galereyeyu Alipij golovnij specialist provedennya vistavok ta misteckih zahodiv Ukrayinskogo domu organizaciya ponad 400 misteckih proyektiv sered yakih Suchasne ukrayinske mistectvo Slavetni imena Mistectvo odnogo sela Mistectvo malih mist Ukrayini Narodne mistectvo Ukrayini 2011 2012 kurator vistavok Muzeyu suchasnogo mistectva Kiyiv 2012 2015 naukovij pracivnik starshij inspektor naukovo metodichnogo viddilu NAOMA ta prezentaciyi vistavkovoyi diyalnosti Akademiyi Komplektaciya muzejnih kolekcij Redaguvati Z 1993 N Sayenko bere uchast u komplektaciyi muzejnih kolekcij Chernigivskogo hudozhnogo muzeyu Nacionalnogo Shevchenkivskogo zapovidnika u Kanevi Hmelnickogo hudozhnogo muzeyu ta in Z 1996 Zasnovnicya hudozhno memorialnogo muzeyu Borznyanskij hudozhno memorialnij muzej Sadiba narodnogo hudozhnika Ukrayini O Sayenka u m Borzna Chernigivskoyi oblasti yakim opikuyetsya donini Do muzeyu rodinoyu Sayenkiv peredano ponad 1000 eksponativ sered nih originalni tvori mistcya ta zibrana nim kolekciya narodnogo mistectva i starozhitnostej Muzej aktivno vede naukovo doslidnu zbiracku patriotichno vihovnu robotu Gromadska i pedagogichno konsultativna diyalnist Redaguvati Z 1995 Nina Sayenko ye konsultantom z dekorativnogo mistectva Kiyivskoyi dityachoyi Akademiyi mistectv Z 2000 kerivnik pedagog Misteckoyi studiyi imeni Oleksandra Sayenka dlya gluhonimih ditej ta sirit u Kiyevi Na blagodijnih zasadah u studiyi stvoreno neobhidni umovi dlya ovolodinnya ditmi osnovami obrazotvorchoyi gramoti tehnichnimi prijomami dekorativnogo mistectva kilimarstvo mozayika solomoyu dekorativnij rozpis malyarstvo na tkanini ta skli pisankarstvo j estetichnogo ta moralnogo vihovannya Z 2003 Nina Sayenko bere uchast v diyalnosti Vseukrayinskogo zhinochogo tovaristva imeni Oleni Teligi 10 Z 2006 Prezident Mizhnarodnogo blagodijnogo Fondu Oleksandra Sayenka Pid chas vistavok svoyih hudozhnih tvoriv za kordonom Nina Sayenko dbaye pro te shob glyadachi otrimali pravdivu informaciyu pro Ukrayinu Tak pid chas ekspoziciyi v Avstraliyi na zaproshennya SUAMA Spilki ukrayinskih obrazotvorchih mistectv Avstraliyi Nina Oleksandrivna vistupila u roli povpreda prochitavshi dopovid pro svoyu krayinu Nelegko yij bulo vidpovidati na zapitannya yaki ne po plechu navit nashomu Prezidentovi Chomu reformi ne prinesli dobrobutu i procvitannya Koli bude pokincheno z mafiyeyu i korupciyeyu i Chi budut nareshti v Ukrayini vsi rozmovlyati po ukrayinski vidznachala gazeta Den 11 Hudozhni tvori RedaguvatiPanno inkrustovani solomoyu A zozuli kuyut 1985 Ornamentalna kvitka 1986 Rano vranci vodu brala 1988 Zoloti vorota 1989 Teche voda z pid yavora 1989 Char zillya 1989 Zacharovanij svit 1989 Mozayika 1992 Divosvit 1992 Chervone cvitinnya 1994 Zelenij viter 1995 Simvoli Ukrayinskogo zhittya 1999 Vsesvit 2011 Chari Sivershini 2014 Kilimi ta gobeleni Poluden 1985 Dumi moyi kviti moyi 1988 Kupalska nich 1990 Kozacka balada 1991 Serpanok 1992 Sonyachnij 1993 Bereginya 1994 Raj derevo 1994 Ternovij cvit 1997 Vesilnij 1999 Hmelilo lito 2005 Sonyachna rodina 2008 Knyagini 2009 Pam yat rodu 2013 Cvite teren 2021 Mistectvoznavstvo publicistika RedaguvatiOleksandr Sayenko Do stanovlennya i rozvitku ukrayinskogo monumentalno dekorativnogo mistectva XX stolittya kniga albom avt uporyad N Sayenko Kiyiv Vid vo im Oleni Teligi 2003 560 s 264 il ISBN 966 7018 88 1 Oleksandr Sayenko Mistecka spadshina i suchasnist avt koncepciyi tekstiv ta uporyad vid N Sayenko Kiyiv Kompaniya LIK 2009 320 s 310 il ISBN 978 966 2931 12 9 Ukrayinskij kilim Mistecka dinastiya Sayenkiv kniga albom avt uporyad N Sayenko O Majdanec Sayenko Kiyiv Mistectvo 2012 144 s 132 il ISBN 978 966 577 119 7 Shevchenkiana Oleksandra Sayenka kniga albom avt uporyad N Sayenko Harkiv Vid vo NTMT 2014 192 s ISBN 978 617 578 163 0 Sayenko N Znaki doli kniga albom Harkiv Vid vo NTMT 2015 280 s 435 il ISBN 978 617 578 214 9 Mistecka dinastiya Sayenkiv Oleksandr Sayenko Nina Sayenko Lesya Majdanec Sayenko albom avt koncepciyi tekstu ta uporyad Nina Sayenko Lesya Majdanec Sayenko Kiyiv Dnipro 2016 208 s ISBN 978 966 578 267 4 Mistecki tradiciyi dinastiyi Sayenkiv u konteksti ukrayinskoyi obrazotvorchosti XX pochatku XXI stolit zb nauk st Do 120 richchya vid dnya narodzhennya ukr mistcya Oleksandra Sayenka golov red Lichkovah V Harkiv NTMT 2020 240 s il SBN 978 617 7405 45 9 Zolote pereveslo Mistecka dinastiya Sayenkiv u muzeyah Ukrayini avt koncepciyi i uporyad N Sayenko O Majdanec Bargilevich Kiyiv VD ADEF Ukrayina 2021 312 s 420 il ISBN 978 617 7736 80 5 Sayenko N Pam yat rodu Epistolyariyi rodini Sayenkiv 1886 2020 Harkiv Kontrast 2021 648 s 268 il ISBN 978 617 7405 47 3Statti Nini Sayenko v Enciklopediyi Suchasnoyi Ukrayini Redaguvati Balanivskij Yurij Vasilovich 3 Bojchuk Timofij Timko Lvovich 4 Veres Ganna Ivanivna 5 Veres Olena Ivanivna 6 Gajdamaka Anatolij Vasilovich 7 Gvozdik Kirilo Vasilovich 8 Grigor yev Sergij Oleksijovich 9 Derev yanko Yevgen Ivanovich 10 Digas Galina Josipivna 11 Doronkin Vladislav Yevgenovich 12 Drozdovskij Petro Mihajlovich 13 Yegiazaryan Boris Zavenovich 14 Karunskij Mihajlo Josipovich 15 Kovalchuk Oleksandr Mihajlovich 16 Krichevskij Fedir Grigorovich N O Sayenko G G Stelmashuk 17 ta inshi Primitki Redaguvati Nina Sayenko na sajti KONSHU Ukaz Prezidenta Ukrayini L Kuchmi 678 16 veresnya 1998 roku Ukaz Prezidenta Ukrayini V Yushenka vid 18 travnya 2005 roku znak ordena 1018 Ukaz Prezidenta Ukrayini P Poroshenka vid 21 serpnya 2015 roku 491 2015 Znak ordena 242 Za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo konsolidaciyu ukrayinskogo suspilstva socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayini aktivnu gromadsku diyalnist vagomi trudovi zdobutki ta visokij profesionalizm Darina Falko Mistkinya Nina SAYeNKO Mer Parizha zahotiv mati same mozayiku z solomki Uryadovij kur yer 2012 16 chervnya 1 Tkactvo malyarstvo Lesi Majdanec Katalog personalnoyi vistavki Vroclav Polsha 1997 Fedoruk O Mifi ta realiyi perehidnogo periodu Imena Oleksandr Sayenko Nina Sayenko Lesya Majdanec Rodovid 1994 9 st 93 97 Dovidnik Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv NSHU 2005 Sayenko N O S 239 Nina Sayenko Znaki doli Harkiv NTMT 2015 st 5 ISBN 978 617 578 214 9 Z Olenoyu Teligoyu u svitlicyu mistectva katalog vistavki hudozhnic Vseukr zhin t va im Oleni Teligi prisvyach 10 richchyu jogo zasnuvannya Kiyiv 2003 st 2 5 Olena Golub Ukrayina vona i v Avstraliyi Ukrayina Den 2000 25 lipnya 2 Dzherela RedaguvatiSayenki Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 523 Kachkan V Torknis zozulinogo krila Kiyiv 1983 10 st 159 163 Singayivskij M Majstrinya Zlagoda 1994 17 lyut Lichkovah V Troyisti muziki z barvistogo divo sadu buklet vistavki Chernigiv 1999 11 s Sayenko Nina Hudozhniki Ukrayini K Iprez 2001 Sayenko Nina Oleksandrivna Zhinki Ukrayini biogr encikl slovnik Kiyiv 2001 S 394 Nina Sayenko Hudozhniki Ukrayini tvorcho biogr dovid Kiyiv 2001 Vip 2 S 173 Enciklopedichnij slovnik dovidnik z obrazotvorchogo mistectva uporyad Pasichnij A Nar mistectvo 2006 4 st 69 Chegusova Z Dekorativne mistectvo Ukrayini kincya XX stolittya 200 imen albom katalog Kiyiv Atlant UMC 2002 S 254 255 447 494 495 Stepovik D Novatorska pobudova knigi Ukr akad mistectva doslid ta nauk metod pr Kiyiv 2004 Vip 11 st 382 385 Golub Olena Koli ne pererivayetsya nitka Den 2004 27 sichnya 18 Sklyarenko G Kniga pro Oleksandra Sayenka novi risi do obrazu epohi Mistectvoznavchi studiyi Kiyiv 2005 1 st 132 134 Kara Vasilyeva T Chegusova Z Dekorativne mistectvo Ukrayini XX stolittya u poshukah velikogo stilyu Kiyiv Libid 2005 st 187 276 Istoriya ukrayinskoyi kulturi V 5 t T 5 kn 3 Kiyiv Nauk dumka 2012 st 200 Dzyuba I Z narodu dlya narodu vstup st do knigi Sayenko N Oleksandr Sayenko do stanovlennya i rozvitku ukrayinskogo monumentalno dekorativnogo mistectva XX stolittya Kiyiv 2003 Ivan Dzyuba Ne okremo vzyate zhittya Ivan Dzyuba Kiyiv 2013 st 718 720Posilannya RedaguvatiTaras Golovko Tugij vinok Den 22 11 2021 Nina Sayenko Znaki doli Harkiv NTMT 2015 280 s Nina Sayenko Nina Sayenko mistectvoznavec kat tvoriv Golov upr kulturi i mistectv Kiyiv miskderzhadmin Kiyiv miska galereya mistectv Lavra uporyad O Majdanec Kiyiv b v 2002 20 s Lesya Majdanec mistectvoznavec uporyad N Sayenko B m b v 2002 16 s Lesya Majdanec mistectvoznavec katalog tvoriv uporyad N Sayenko B m b v 2002 16 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sayenko Nina Oleksandrivna amp oldid 40376220