Морські походи запорозьких козаків серія морських походів Війська Запорізького проти Османської імперії та Кримського ха
Морські походи запорозьких козаків
Морські походи запорозьких козаків - серія морських походів Війська Запорізького проти Османської імперії та Кримського ханства основною метою яких було звільнення полонених побратимів яких мусульманські народи продавали у рабство . Найуспішніші походи були здійснені під проводом Петра Сагайдачного
Козаки дуже ретельно готувалися до морських походів. Окрім зброї та військових припасів, запорожці запасалися одягом і харчами (найчастіше соломахою, сухарями, копченим м’ясом, крупами). Суворо заборонялося брати алкогольні напої, а за порушення цього закону, винуватого карали смертю — п’яницю викидали за борт[джерело?]
Причини морських походівРедагувати
Найбільше наприкінці XVI – на початку XVII століття а також раніше, українські землі постійно зазнавали грабіжницьких набігів із півдня, а Чорне море з 1470-х років, майже повністю контролювала Османська імперія. Річ Посполита (до складу цієї держави тоді входили й українські землі) не могла захистити своїх південних кордонів, оскільки не мала власного флоту та вела безупинні війни з Волощиною, Московією, Швецією. Тому український народ і, зокрема козацтво, мусили захищатися і боротися за панування над Чорним морем з Османською імперією, самі. Протягом перших двох десятиліть XVII століття, українські козаки здобули блискучі перемоги в боротьбі з Османською імперією та Кримським ханством.
Перший відомий похід українських козаків на чайках відбувся 1492 року на фортецю Тягинь (колишній замок Тягин Вели́кого кня́зівства Лито́вського, Руського, Жемайтського та інших земель, яким згодом заволодів Кримський ханат), де вони захопили та потопили османський корабель. З роками козацькі сили зростали, зміцнювався лицарський дух тож запорожці стали дуже серйозною військовою силою вже у XVII столітті, і як помсту за татарські навали, українські козаки самі почали здійснювати відплатні походи.
Спочатку козаки як спільнота, можливо не ототожнювали себе з Україною-Руссю, та напевно не дуже переймалися православною вірою й виступали майже як наймане військо і за гроші та трофеї, які йшли на прожиття та переозброєння війська запорозького, виконували побажання українських магнатів, зокрема Костянтина Острозького, австрійського уряду (у ті часи Габсбурзька монархія інколи таємно використовувала козаків, щоб ослабити тиск Османської імперії на їх власні кордони), польського короля, московського царя, семигородського князя або інших можновладців. До того-ж папа Климент VIII також був дуже захоплений планами східної ліги проти османів і заохочував козаків до походів. Пізніше свідомість запорожців змінилася, отже ще 1580 року, через польську нунціатуру козацькі ватажки подавали папській курії, плани «грандіозних воєнних операцій проти турка» оскільки вважали що османи незаконно захопили колиску православного християнства Константинополь і що його треба відбити назад. Також відомо, що представники Ліги християнської міліції, вели переговори про вступ до неї, із Військом Запорозьким на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним.
Спрямовуючи козацтво на активну наступальну боротьбу проти Османської імперії, у якій найпершу роль відіграли чорноморські козацькі походи, Петро Конашевич-Сагайдачний домігся збільшення запорозької флотилії. Кількість чайок у ній досягала кількох сотень. Мета стратегії морських походів, розробленої Петром Сагайдачним, полягала у веденні бою на теренах ворога. Основним напрямком козацького наступу були береги Малої Азії. Це мало послабити економічну та військову міць Османської імперії. Козаки мусили звільняти з османсько-кримськотатарської неволі бранців. Вони атакували декілька фортець одночасно, але основного удару завдавали найбільшому центрові. Вони намагалися знищити османський флот у портах і на морі.
Перемоги запорозьких козаківРедагувати
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені.(лютий 2021)
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(лютий 2021)
Початком цих перемог став успішний морський похід запорожців навесні 1602 року. На тридцятьох чайках і кількох захоплених раніше галерах, вони прийшли під Кілію й розгромили османський флот.
1606 року запорожці (керував гетьман Війська Запорозького Григорій Ізапович) штурмували фортеці Кілію та Білгород, захопили в морі 10 османських галер. Особливу винахідливість і кмітливість вони проявили при взятті Варни, неприступної з моря фортеці. Козаки, вивчивши місцевість, піднялися річкою вгору за течією, обійшли місто-фортецю з флангу й відкрили вогонь із гармат і мушкетів. Штурм Варни завершився розгромом берегових укріплень і знищенням усіх османських кораблів, які стояли на рейді.
Наступного 1607 року козаки на чолі з Петром Сагайдачним розбили османську флотилію під Очаковом. Восени 1608 року запорожці взяли Перекоп, а 1609 року на шістнадцятьох чайках пройшли в гирлоДунаю і здобули Кілію, Ізмаїл, тодішній Аккерман.
1613 року козаки здійснили два походи на османське узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили османську флотилію та захопили шість османських галер.
Надзвичайно сміливими були дії запорожців у серпні 1614 року. На сорока чайках вони подалися до берегів Османської імперії. Козаки захопили Трапезунд, узяли в облогу Сіноп, заволоділи замком, вибили гарнізон і знищили весь флот галер і галіонів, які стояли на рейді.
Зіткнення козацьких чайок з османськими галерами в Чорному морі, близько 1636 року. Робота османського невідомого автора (Британська бібліотека).1615 року запорожці на вісімдесятьох чайках пішли на Стамбул. Вони зійшли на берег між двома столичнимипортами, спалили й спустошили все довкола. За наказом султана навздогін козакам вирушила османська ескадра. Біля гирла Дунаю відбувся бій, у якому козаки здобули перемогу. Поранений османський адмірал потрапив у полон до запорожців. Козаки забрали кілька галер і привівши їх під Очаків, на глум спалили на очах очаківської залоги (яка зрештою не могла нічого вдіяти, оскільки найкраща на тоді, османська гармата угорського виробництва Базиліка била на 2 кілометри — лиман же в цьому місці сягає більше 10 км), а потім почали штурм самого замку.
Навесні 1616 року козаки під проводом Петра Сагайдачного знову вирушили в похід проти османів. У гирлі Дніпра на них уже чекав османський флот. Та він не витримав навали запорожців і був ущент розгромлений. Козаки захопили півтора десятка галер і майже сотню човнів. Османський воєначальник Алі-паша ледь устиг утекти морем. Очистивши Дніпровський лиман від ворогів, запорожці дісталися узбережжя Криму й узяли місто Кафу. Там був тоді найбільший ринок рабів-невільників, яких звозили до Кафи з усіх країв на продаж. Козаки на чолі з Сагайдачним спалили в гавані османські кораблі, знищили 14 тисяч османських вояків й визволили кільканадцять тисяч невільників. Кафу, ринок рабів — «упир, що п'є руську кров» — було зруйновано.
Відтак козаки взяли штурмом Сіноп і Трапезунд, де спалили 25 османських суден. У морській битві було розгромлено ескадру адмірала флоту Ціколі-паші, потоплено три галери, забрано здобич в Ібрагім-паші, який повертався з походу на Січ.
Звістка про зруйнування османських фортець Кафи, Сінопа й Трапезунда поширилася далеко за межі Османської імперії. Це стало відомо також італійцеві Отавіо Сапіенціо — письменникові першої половини XVII. За його словами, на той час у Запоріжжі було 30 — 40 тисяч козаків, вони мали 200–300 чайок, ходили по Чорному морю і протягом 1616–1617 років успішно нападали на Кафу, Сіноп і Трапезунд.
1617 року козаки знову дісталися до Стамбула й «заблимали своїми похідними вогнями біля вікна самого сералю», розгромили османську ескадру на підступах до гавані, убили в бою османського адмірала.
Погрози Речі ПосполитоїРедагувати
Це страшенно розлютило османського султана й він поставив вимогу перед Річчю Посполитою – вплинути на козаків і припинити їхні морські походи. Щоби примусити шляхту пристати на його умови, султан послав велике військо в Україну.
Поляки зобов’язувалися приборкати козаків і заборонити їм виходити в Чорне море, а якщо вони порушать ці умови – усіх винищити.
Дії козаків усупереч вимогам шляхтиРедагувати
Однак погрози не залякали запорожців. Упродовж усього літнього періоду 1619 року вони успішно діяли на Чорному морі. У морських походах 1620 року загалом узяли участь майже 1500 чайок, а сутички з османами велися з ранньої весни до пізньої осені.
Весняний морський похід 1621 року для запорожців був невдалим, але вже влітку заново сформована флотилія козаків розгромила османську ескадру, потопивши 20 галер, а решту змусила втекти. Козаки напали на Стамбул і Галац. У цей час на морі діяла 10-тисячна флотилія запорожців. Перша чверть XVII століття стала вершиною слави козацького флоту. Українські історики називають 1613–1620 роки героїчною добою козацьких морських походів.
(укр.) Крип'якевич І., Гнатевич Б. та ін. Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.193-194
(укр.) Сокульський А.Л. Флот Запорозької Січі в XVI-XVIII ст.: структурна організація, технологія та військове мистецтво. Дис. к.і.н. – К., 1999. – С.113-114.
Morski pohodi zaporozkih kozakiv seriya morskih pohodiv Vijska Zaporizkogo proti Osmanskoyi imperiyi ta Krimskogo hanstva osnovnoyu metoyu yakih bulo zvilnennya polonenih pobratimiv yakih musulmanski narodi prodavali u rabstvo Najuspishnishi pohodi buli zdijsneni pid provodom Petra Sagajdachnogo 1616 roku zaporozhci na chajkah pid provodom getmana Petra Sagajdachnogo znishuyut osmanskij flot i zahoplyuyut KafuKozaki duzhe retelno gotuvalisya do morskih pohodiv Okrim zbroyi ta vijskovih pripasiv zaporozhci zapasalisya odyagom i harchami najchastishe solomahoyu suharyami kopchenim m yasom krupami Suvoro zaboronyalosya brati alkogolni napoyi a za porushennya cogo zakonu vinuvatogo karali smertyu p yanicyu vikidali za bort dzherelo Zmist 1 Prichini morskih pohodiv 2 Getman Petro Konashevich Sagajdachnij 3 Peremogi zaporozkih kozakiv 4 Pogrozi Rechi Pospolitoyi 5 Diyi kozakiv usuperech vimogam shlyahti 6 Vidobrazhennya u kinematografi 7 Div takozh 8 Literatura 9 PosilannyaPrichini morskih pohodiv RedaguvatiNajbilshe naprikinci XVI na pochatku XVII stolittya a takozh ranishe ukrayinski zemli postijno zaznavali grabizhnickih nabigiv iz pivdnya a Chorne more z 1470 h rokiv majzhe povnistyu kontrolyuvala Osmanska imperiya Rich Pospolita do skladu ciyeyi derzhavi todi vhodili j ukrayinski zemli ne mogla zahistiti svoyih pivdennih kordoniv oskilki ne mala vlasnogo flotu ta vela bezupinni vijni z Voloshinoyu Moskoviyeyu Shveciyeyu Tomu ukrayinskij narod i zokrema kozactvo musili zahishatisya i borotisya za panuvannya nad Chornim morem z Osmanskoyu imperiyeyu sami Protyagom pershih dvoh desyatilit XVII stolittya ukrayinski kozaki zdobuli bliskuchi peremogi v borotbi z Osmanskoyu imperiyeyu ta Krimskim hanstvom Pershij vidomij pohid ukrayinskih kozakiv na chajkah vidbuvsya 1492 roku na fortecyu Tyagin kolishnij zamok Tyagin Veli kogo knya zivstva Lito vskogo Ruskogo Zhemajtskogo ta inshih zemel yakim zgodom zavolodiv Krimskij hanat de voni zahopili ta potopili osmanskij korabel Z rokami kozacki sili zrostali zmicnyuvavsya licarskij duh tozh zaporozhci stali duzhe serjoznoyu vijskovoyu siloyu vzhe u XVII stolitti i yak pomstu za tatarski navali ukrayinski kozaki sami pochali zdijsnyuvati vidplatni pohodi nbsp Kinburnska protoka vihid v Chorne moreSpochatku kozaki yak spilnota mozhlivo ne ototozhnyuvali sebe z Ukrayinoyu Russyu ta napevno ne duzhe perejmalisya pravoslavnoyu viroyu j vistupali majzhe yak najmane vijsko i za groshi ta trofeyi yaki jshli na prozhittya ta pereozbroyennya vijska zaporozkogo vikonuvali pobazhannya ukrayinskih magnativ zokrema Kostyantina Ostrozkogo avstrijskogo uryadu u ti chasi Gabsburzka monarhiya inkoli tayemno vikoristovuvala kozakiv shob oslabiti tisk Osmanskoyi imperiyi na yih vlasni kordoni polskogo korolya moskovskogo carya semigorodskogo knyazya abo inshih mozhnovladciv Do togo zh papa Kliment VIII takozh buv duzhe zahoplenij planami shidnoyi ligi proti osmaniv i zaohochuvav kozakiv do pohodiv Piznishe svidomist zaporozhciv zminilasya otzhe she 1580 roku cherez polsku nunciaturu kozacki vatazhki podavali papskij kuriyi plani grandioznih voyennih operacij proti turka oskilki vvazhali sho osmani nezakonno zahopili kolisku pravoslavnogo hristiyanstva Konstantinopol i sho jogo treba vidbiti nazad Takozh vidomo sho predstavniki Ligi hristiyanskoyi miliciyi veli peregovori pro vstup do neyi iz Vijskom Zaporozkim na choli z Petrom Konashevichem Sagajdachnim Getman Petro Konashevich Sagajdachnij RedaguvatiMajzhe vsi veliki pohodi na mori j sushi ocholyuvav legendarnij Petro Konashevich Sagajdachnij i jogo soratniki Osoblivu slavu vin zdobuv morskimi pohodami zokrema na Kafu 1616 roku dzherelo Za vijskovij talant i muzhnist kozaki obirali Sagajdachnogo getmanom kilka raziv Spryamovuyuchi kozactvo na aktivnu nastupalnu borotbu proti Osmanskoyi imperiyi u yakij najpershu rol vidigrali chornomorski kozacki pohodi Petro Konashevich Sagajdachnij domigsya zbilshennya zaporozkoyi flotiliyi Kilkist chajok u nij dosyagala kilkoh soten Meta strategiyi morskih pohodiv rozroblenoyi Petrom Sagajdachnim polyagala u vedenni boyu na terenah voroga Osnovnim napryamkom kozackogo nastupu buli beregi Maloyi Aziyi Ce malo poslabiti ekonomichnu ta vijskovu mic Osmanskoyi imperiyi Kozaki musili zvilnyati z osmansko krimskotatarskoyi nevoli branciv Voni atakuvali dekilka fortec odnochasno ale osnovnogo udaru zavdavali najbilshomu centrovi Voni namagalisya znishiti osmanskij flot u portah i na mori Peremogi zaporozkih kozakiv RedaguvatiCya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni lyutij 2021 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2021 Pochatkom cih peremog stav uspishnij morskij pohid zaporozhciv navesni 1602 roku Na tridcyatoh chajkah i kilkoh zahoplenih ranishe galerah voni prijshli pid Kiliyu j rozgromili osmanskij flot 1606 roku zaporozhci keruvav getman Vijska Zaporozkogo Grigorij Izapovich shturmuvali forteci Kiliyu ta Bilgorod zahopili v mori 10 osmanskih galer Osoblivu vinahidlivist i kmitlivist voni proyavili pri vzyatti Varni nepristupnoyi z morya forteci Kozaki vivchivshi miscevist pidnyalisya richkoyu vgoru za techiyeyu obijshli misto fortecyu z flangu j vidkrili vogon iz garmat i mushketiv Shturm Varni zavershivsya rozgromom beregovih ukriplen i znishennyam usih osmanskih korabliv yaki stoyali na rejdi Nastupnogo 1607 roku kozaki na choli z Petrom Sagajdachnim rozbili osmansku flotiliyu pid Ochakovom Voseni 1608 roku zaporozhci vzyali Perekop a 1609 roku na shistnadcyatoh chajkah projshli v girlo Dunayu i zdobuli Kiliyu Izmayil todishnij Akkerman 1613 roku kozaki zdijsnili dva pohodi na osmanske uzberezhzhya a v girli Dnipra rozbili osmansku flotiliyu ta zahopili shist osmanskih galer Nadzvichajno smilivimi buli diyi zaporozhciv u serpni 1614 roku Na soroka chajkah voni podalisya do beregiv Osmanskoyi imperiyi Kozaki zahopili Trapezund uzyali v oblogu Sinop zavolodili zamkom vibili garnizon i znishili ves flot galer i galioniv yaki stoyali na rejdi nbsp Zitknennya kozackih chajok z osmanskimi galerami v Chornomu mori blizko 1636 roku Robota osmanskogo nevidomogo avtora Britanska biblioteka 1615 roku zaporozhci na visimdesyatoh chajkah pishli na Stambul Voni zijshli na bereg mizh dvoma stolichnimi portami spalili j spustoshili vse dovkola Za nakazom sultana navzdogin kozakam virushila osmanska eskadra Bilya girla Dunayu vidbuvsya bij u yakomu kozaki zdobuli peremogu Poranenij osmanskij admiral potrapiv u polon do zaporozhciv Kozaki zabrali kilka galer i privivshi yih pid Ochakiv na glum spalili na ochah ochakivskoyi zalogi yaka zreshtoyu ne mogla nichogo vdiyati oskilki najkrasha na todi osmanska garmata ugorskogo virobnictva Bazilika bila na 2 kilometri liman zhe v comu misci syagaye bilshe 10 km a potim pochali shturm samogo zamku Navesni 1616 roku kozaki pid provodom Petra Sagajdachnogo znovu virushili v pohid proti osmaniv U girli Dnipra na nih uzhe chekav osmanskij flot Ta vin ne vitrimav navali zaporozhciv i buv ushent rozgromlenij Kozaki zahopili pivtora desyatka galer i majzhe sotnyu chovniv Osmanskij voyenachalnik Ali pasha led ustig utekti morem Ochistivshi Dniprovskij liman vid vorogiv zaporozhci distalisya uzberezhzhya Krimu j uzyali misto Kafu Tam buv todi najbilshij rinok rabiv nevilnikiv yakih zvozili do Kafi z usih krayiv na prodazh Kozaki na choli z Sagajdachnim spalili v gavani osmanski korabli znishili 14 tisyach osmanskih voyakiv j vizvolili kilkanadcyat tisyach nevilnikiv Kafu rinok rabiv upir sho p ye rusku krov bulo zrujnovano Vidtak kozaki vzyali shturmom Sinop i Trapezund de spalili 25 osmanskih suden U morskij bitvi bulo rozgromleno eskadru admirala flotu Cikoli pashi potopleno tri galeri zabrano zdobich v Ibragim pashi yakij povertavsya z pohodu na Sich Zvistka pro zrujnuvannya osmanskih fortec Kafi Sinopa j Trapezunda poshirilasya daleko za mezhi Osmanskoyi imperiyi Ce stalo vidomo takozh italijcevi Otavio Sapiencio pismennikovi pershoyi polovini XVII Za jogo slovami na toj chas u Zaporizhzhi bulo 30 40 tisyach kozakiv voni mali 200 300 chajok hodili po Chornomu moryu i protyagom 1616 1617 rokiv uspishno napadali na Kafu Sinop i Trapezund 1617 roku kozaki znovu distalisya do Stambula j zablimali svoyimi pohidnimi vognyami bilya vikna samogo seralyu rozgromili osmansku eskadru na pidstupah do gavani ubili v boyu osmanskogo admirala Pogrozi Rechi Pospolitoyi RedaguvatiCe strashenno rozlyutilo osmanskogo sultana j vin postaviv vimogu pered Richchyu Pospolitoyu vplinuti na kozakiv i pripiniti yihni morski pohodi Shobi primusiti shlyahtu pristati na jogo umovi sultan poslav velike vijsko v Ukrayinu Koronnij getman Stanislav Zholkevskij ne vpevnenij u peremozi polskih vijsk virishiv uklasti mir iz turkami Ce stalosya 17 veresnya 1617 roku u mistechku Bushi Polyaki zobov yazuvalisya priborkati kozakiv i zaboroniti yim vihoditi v Chorne more a yaksho voni porushat ci umovi usih vinishiti Diyi kozakiv usuperech vimogam shlyahti RedaguvatiOdnak pogrozi ne zalyakali zaporozhciv Uprodovzh usogo litnogo periodu 1619 roku voni uspishno diyali na Chornomu mori U morskih pohodah 1620 roku zagalom uzyali uchast majzhe 1500 chajok a sutichki z osmanami velisya z rannoyi vesni do piznoyi oseni Vesnyanij morskij pohid 1621 roku dlya zaporozhciv buv nevdalim ale vzhe vlitku zanovo sformovana flotiliya kozakiv rozgromila osmansku eskadru potopivshi 20 galer a reshtu zmusila vtekti Kozaki napali na Stambul i Galac U cej chas na mori diyala 10 tisyachna flotiliya zaporozhciv Persha chvert XVII stolittya stala vershinoyu slavi kozackogo flotu Ukrayinski istoriki nazivayut 1613 1620 roki geroyichnoyu doboyu kozackih morskih pohodiv Vidobrazhennya u kinematografi RedaguvatiDoroga na Sich film 1994 Div takozh RedaguvatiKozacka chajka Potayemnij vodnij shlyah Zaporozkih kozakiv Baltijska kozacka flotiliya Kozacka garmataLiteratura Redaguvati ukr Krip yakevich I Gnatevich B ta in Istoriya ukrayinskogo vijska Lviv 1992 S 193 194 ukr Sokulskij A L Flot Zaporozkoyi Sichi v XVI XVIII st strukturna organizaciya tehnologiya ta vijskove mistectvo Dis k i n K 1999 S 113 114 ukr Miroslav Mamchak Hronologiya morskih pohodiv nacionalnogo flotu Ukrayini Arhivovano 7 grudnya 2017 u Wayback Machine ukr https kozaku in ua pohodu kozakiv 19 morsk pohodi kozakv html Arhivovano 13 veresnya 2019 u Wayback Machine ukr Volodimir Sergijchuk Morski pohodi zaporozhciv Arhivovano 20 grudnya 2012 u Wayback Machine ukr Morski pohodi na sajti Historical club org ua Posilannya RedaguvatiMorski pohodi zaporozhciv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1040 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Morski pohodi zaporozkih kozakiv amp oldid 40140382
