www.wikidata.uk-ua.nina.az

Топкапи тур Topkapı дослівно гарматні ворота від тур top гармата тур kapı ворота двері головний палац Османської імперії

Топкапи

Топкапи́ (тур. Topkapı, дослівно «гарматні ворота»: від тур. top — гармата, тур. kapı — ворота, двері) — головний палац Османської імперії до середини XIX століття. Також відомий як Сераль (фр. Serail від перського Serai — «великий будинок, палац», що перейшов в тур. saray).

Палац Топкапи (Стамбул, Туреччина)
Topkapı Sarayı
Палацовий комплекс Топкапи, фасад з боку моря
Палацовий комплекс Топкапи, фасад з боку моря
41°00′46″ пн. ш. 28°59′02″ сх. д. / 41.01300000002777324° пн. ш. 28.984000000027780430° сх. д. / 41.01300000002777324; 28.984000000027780430Координати: 41°00′46″ пн. ш. 28°59′02″ сх. д. / 41.01300000002777324° пн. ш. 28.984000000027780430° сх. д. / 41.01300000002777324; 28.984000000027780430
Країна Туреччина
Місто Стамбул
Тип палац
пам'ятка
на стадії будівництваd (1460) і музей
Тип будівлі палац
Стиль Османська архітектура
Архітектор Мехмед II Фатіх
Засновник султан Мехмед I
Дата заснування 1460
Початок будівництва 1462 р.
Побудовано перебудови до середини 19 ст.
Основні дати:
1462–1768
Будівлі:
Палац, палацові кухні, чотири двори, фонтани, диван (Рада міністрів), бібліотека Ахмеда III, зала для обрізання, офіцерська школа, арсенал, двір євнухів, палацовий гаремлик для гарема, Великий кіоск, монетний двір, Судова вежа, церква Святої Ірини доби Візантії
Статус  Культурне надбання Туреччини
Стан задовільний
Сайт https://muze.gen.tr/muze-detay/topkapi
    Світова спадщина    
Історичні райони Стамбулу
Historic Areas of Istanbul
Країна  Туреччина
Тип Культурний
Критерії i, ii, iii, iv
Об'єкт № 356
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1985 (9 сесія)
Палац Топкапи (Стамбул, Туреччина)
Палац Топкапи (Стамбул, Туреччина) (Туреччина)
 Медіафайли у Вікісховищі

Розташування Редагувати

Палац розташований на мисі стрілки Босфору та Золотого Рогу в історичному центрі Стамбула у районі Султанахмет поруч з Собором Святої Софії. Площа палацу становить більш ніж 700 тис. м², він оточений стіною завдовжки 1400 м.

Місце розташування має значну попередню історію.

  • За часів Стародавньої Греції тут побудували язичницький храм на честь богині кохання Афродити.
  • В 4 столітті н. е. за сприяння візантійського імператора Константина на руїнах храму Афродити будують великий християнський храм, що тимчасово став головним храмом Константинополя. Саме в ньому 381 року н. е. працював Перший Константинопольський собор (він же Другий вселенський).
  • Площа біля храму стала місцем сутичок 532 року під час повстання Ніка (повсталі кричали «Перемога!», свідси грецька назва повстання). Після придушення повстання храм того ж року відновили.
  • Церква Св. Ірини 740 року постраждала від землетрусу, трохи перебудована і ремонтована. На зламі 8-9 ст. її фігурні мозаїки були знищені в добу іконоборства.
  • Церква Св. Ірини втратила значення головного храму після побудови храму Св. Софії, але зберігалася і в добу Латинської імперії венеціанців, і надалі.
  • Після військового захоплення Константинополя 1453 року османами, церква Св. Ірини не була перетворена на мечеть (!). Поруйновану споруду ремонтували і перетворили на арсенал. Розташована в першому дворі палацового комплексу Топкапи.
  • 1869 року ремонтовану споруду церкви відвели під Археологічний музей Стамбула.
  • Ремонтована церква Св. Ірини реконструйована і на початку 21 століття — використовується як концертна зала.

Історія палацу Редагувати

У 1453, після військового захоплення османами Константинополя, тодішній султан Мехмед Завойовник спочатку оселився в побудованому для нього палаці в районі нинішньої стамбульської площі Баязид. Від цього палацу нічого не збереглося, проте гарем старого палацу з самого початку розташовувався в Топкапи. Цей старий гарем нині відомий як «Кахляні павільйон». Після того як Мехмед Завойовник наказав (у 1475–1478 рр.) спорудити на руїнах палацу візантійських імператорів новий палац — палац Топкапи, «Кахляний павільйон» опинився на периферії цього нового палацу, але, тим не менш, став вважатися найстарішою його частиною. При цьому перші 50 років існування Топкапи зберігалася ситуація, коли султанський палац був фактично лише робочою резиденцією султанів, як це було і під час існування палацу Баязид. «Кахляний павільйон» з гаремом перебував за межами палацового комплексу Топкапи. Тільки пізніше Роксолана – українська наложниця, а потім дружина султана Сулеймана I — домоглася від нього перенесення гарему в султанський палац Топкапи, щоб бути ближче до султана. Будівництво гарему Топкапи при Сулеймані I стало найбільшою перебудовою палацу Топкапи з моменту його заснування Мехмедом Завойовником.

Топкапи — комплекс палацових і державних споруд і установ. В одному з дворів облаштували аналог офіцерської школи, куди відбирали здібних юнаків, не обов'язково османів. З полонених юнаків-чужинців з захоплених земель формували особливі військові загони — яничарів, яких примушували переходити в мусульманство.

Віталося залучення здібних представників підкорених народів в османські урядовці. Серед них було чимало колишніх візантійців-греків і християн. В обмежених кордонах залишалась національна і релігійна автономія при жорсткій умові підкореності султану, ретельному підкоренні османським законам і постійному внесенні податків. Саме в Османській імперії оселилися більша частина євреїв-сефардів, яких насиллям примусили емігрувати з католицької Іспанії. Серед підкорених османами земель — Сирія, Єгипет, Вірменія, Крим, Волощина і Молдовське князівство в її складі, південь України, Греція, Болгарія, Балкани, частина Угорщини. Османська імперія мала всі риси європейських імперій із мусульманським віросповіданням і обмеженою віротерпимістю.

У наступні століття (до 1854) палац добудовувався та збагачувався. Протягом близько 400 років палац залишався головним палацом Османської імперії (у ньому жили і правили султанів 1925). У 1854 султан Абдул-Меджід I переїхав у новою резиденцію — Палац Долмабахче. У 1923 році, з встановленням республіки, палац Топкапи, як і інші палаци, за наказом Мустафи Кемаля Ататюрка, був оголошений музеєм.

Структура палацу Топкапи Редагувати

Влаштований за принципом чотирьох дворів (авлу), оточених захисним муром і розділених між собою. Головні ворота — Брама Повелителя або Баб-и Хюмаюн (осман. Баб-і Хумаюн) ведуть у перший двір, у якому розташовані службові та господарські приміщення. За «Воротами Привітання» або Баб-ус-селям (осман. Babü's-Селам), у другому дворі, розташовані канцелярія дивана і скарбниця. Проходом в третій двір служать Ворота Блаженства або Баб-ус-Саадет (осман. Babü's-Саадет). Тут розмістили приміщення гаремлик для гарема і ендерун (внутрішні покої). У різних палатах внутрішніх покоїв розміщувалася школа Ендерун — центр підготовки управлінських кадрів. У четвертому дворі розташовані павільйони Реван, Софа і Меджидія, вежа Башлай, мечеть Софа, павільйон для обрізання, гардеробна та інші приміщення.

Палац в наші дні Редагувати

Нині палац Топкапи є одним з найвідоміших музеїв світу. Число експонатів, виставлених для загального огляду, досягає 65 000 одиниць — це лише десята частина колекції музею Топкапи. Серед експонатів музею — парадна зброя (булави, штандарти, шаблі) і ювелірні вироби, коштовний посуд і порцеляна селадон, прислана чи придбана в Китаї. Колекція китайської порцеляни в музеї Топкапи надзвичайно велика. Серед незвичних експонатів — мощі Святого Івана Хрестителя і діамант Кашикчи у вісімдесят шість (86) каратів вагою. Українців зацікавить портрет Роксолани (військова полонянка з Галичини, що стане дружиною Сулеймана Пишного).

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. ↑ https://www.millisaraylar.gov.tr/en/palaces/topkapi-palace

Джерела Редагувати

  • Fahir Iz (Hrsg.): Türkei. Topkapi, der Sultanspalast in Istanbul. Pawlak, Herrsching 1989, ISBN 3-88199-601-X
  • Gülru Necipoğlu: Architecture, Ceremonial, and Power — The Topkapi Palace in the Fifteenth and Sixteenth Centuries. New York 1991, ISBN 0-262-14050-0
  • Michael J. Roger und R. M. Ward: Schätze aus dem Topkapi Serail. Reimer, Berlin 1988, ISBN 3-496-01050-9

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Topkapı Sarayı

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Topkapi tur Topkapi doslivno garmatni vorota vid tur top garmata tur kapi vorota dveri golovnij palac Osmanskoyi imperiyi do seredini XIX stolittya Takozh vidomij yak Seral fr Serail vid perskogo Serai velikij budinok palac sho perejshov v tur saray Palac Topkapi Stambul Turechchina Topkapi SarayiPalacovij kompleks Topkapi fasad z boku morya Palacovij kompleks Topkapi fasad z boku morya41 00 46 pn sh 28 59 02 sh d 41 01300000002777324 pn sh 28 984000000027780430 sh d 41 01300000002777324 28 984000000027780430 Koordinati 41 00 46 pn sh 28 59 02 sh d 41 01300000002777324 pn sh 28 984000000027780430 sh d 41 01300000002777324 28 984000000027780430Krayina TurechchinaMisto StambulTip palac 1 pam yatka na stadiyi budivnictvad 1460 2 i muzejTip budivli palacStil Osmanska arhitekturaArhitektor Mehmed II FatihZasnovnik sultan Mehmed IData zasnuvannya 1460 2 Pochatok budivnictva 1462 r Pobudovano perebudovi do seredini 19 st Osnovni dati 1462 1768Budivli Palac palacovi kuhni chotiri dvori fontani divan Rada ministriv biblioteka Ahmeda III zala dlya obrizannya oficerska shkola arsenal dvir yevnuhiv palacovij garemlik dlya garema Velikij kiosk monetnij dvir Sudova vezha cerkva Svyatoyi Irini dobi VizantiyiStatus Kulturne nadbannya TurechchiniStan zadovilnijSajt https muze gen tr muze detay topkapi Svitova spadshina Istorichni rajoni StambuluHistoric Areas of IstanbulKrayina TurechchinaTipKulturnijKriteriyii ii iii ivOb yekt 356Region YuNESKOYevropa i Pivnichna AmerikaIstoriya reyestraciyiZareyestrovano 1985 9 sesiya Palac Topkapi Stambul Turechchina Palac Topkapi Stambul Turechchina Turechchina Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya palacu 3 Struktura palacu Topkapi 4 Palac v nashi dni 5 Galereya 6 Primitki 7 Dzherela 8 Posilannya 9 Div takozhRoztashuvannya RedaguvatiPalac roztashovanij na misi strilki Bosforu ta Zolotogo Rogu v istorichnomu centri Stambula u rajoni Sultanahmet poruch z Soborom Svyatoyi Sofiyi Plosha palacu stanovit bilsh nizh 700 tis m vin otochenij stinoyu zavdovzhki 1400 m Misce roztashuvannya maye znachnu poperednyu istoriyu Za chasiv Starodavnoyi Greciyi tut pobuduvali yazichnickij hram na chest bogini kohannya Afroditi V 4 stolitti n e za spriyannya vizantijskogo imperatora Konstantina na ruyinah hramu Afroditi buduyut velikij hristiyanskij hram sho timchasovo stav golovnim hramom Konstantinopolya Same v nomu 381 roku n e pracyuvav Pershij Konstantinopolskij sobor vin zhe Drugij vselenskij Plosha bilya hramu stala miscem sutichok 532 roku pid chas povstannya Nika povstali krichali Peremoga svidsi grecka nazva povstannya Pislya pridushennya povstannya hram togo zh roku vidnovili Cerkva Sv Irini 740 roku postrazhdala vid zemletrusu trohi perebudovana i remontovana Na zlami 8 9 st yiyi figurni mozayiki buli znisheni v dobu ikonoborstva Cerkva Sv Irini vtratila znachennya golovnogo hramu pislya pobudovi hramu Sv Sofiyi ale zberigalasya i v dobu Latinskoyi imperiyi venecianciv i nadali Pislya vijskovogo zahoplennya Konstantinopolya 1453 roku osmanami cerkva Sv Irini ne bula peretvorena na mechet Porujnovanu sporudu remontuvali i peretvorili na arsenal Roztashovana v pershomu dvori palacovogo kompleksu Topkapi 1869 roku remontovanu sporudu cerkvi vidveli pid Arheologichnij muzej Stambula Remontovana cerkva Sv Irini rekonstrujovana i na pochatku 21 stolittya vikoristovuyetsya yak koncertna zala Istoriya palacu RedaguvatiU 1453 pislya vijskovogo zahoplennya osmanami Konstantinopolya todishnij sultan Mehmed Zavojovnik spochatku oselivsya v pobudovanomu dlya nogo palaci v rajoni ninishnoyi stambulskoyi ploshi Bayazid Vid cogo palacu nichogo ne zbereglosya prote garem starogo palacu z samogo pochatku roztashovuvavsya v Topkapi Cej starij garem nini vidomij yak Kahlyani paviljon Pislya togo yak Mehmed Zavojovnik nakazav u 1475 1478 rr sporuditi na ruyinah palacu vizantijskih imperatoriv novij palac palac Topkapi Kahlyanij paviljon opinivsya na periferiyi cogo novogo palacu ale tim ne mensh stav vvazhatisya najstarishoyu jogo chastinoyu Pri comu pershi 50 rokiv isnuvannya Topkapi zberigalasya situaciya koli sultanskij palac buv faktichno lishe robochoyu rezidenciyeyu sultaniv yak ce bulo i pid chas isnuvannya palacu Bayazid Kahlyanij paviljon z garemom perebuvav za mezhami palacovogo kompleksu Topkapi Tilki piznishe Roksolana ukrayinska nalozhnicya a potim druzhina sultana Sulejmana I domoglasya vid nogo perenesennya garemu v sultanskij palac Topkapi shob buti blizhche do sultana Budivnictvo garemu Topkapi pri Sulejmani I stalo najbilshoyu perebudovoyu palacu Topkapi z momentu jogo zasnuvannya Mehmedom Zavojovnikom Topkapi kompleks palacovih i derzhavnih sporud i ustanov V odnomu z dvoriv oblashtuvali analog oficerskoyi shkoli kudi vidbirali zdibnih yunakiv ne obov yazkovo osmaniv Z polonenih yunakiv chuzhinciv z zahoplenih zemel formuvali osoblivi vijskovi zagoni yanichariv yakih primushuvali perehoditi v musulmanstvo Vitalosya zaluchennya zdibnih predstavnikiv pidkorenih narodiv v osmanski uryadovci Sered nih bulo chimalo kolishnih vizantijciv grekiv i hristiyan V obmezhenih kordonah zalishalas nacionalna i religijna avtonomiya pri zhorstkij umovi pidkorenosti sultanu retelnomu pidkorenni osmanskim zakonam i postijnomu vnesenni podatkiv Same v Osmanskij imperiyi oselilisya bilsha chastina yevreyiv sefardiv yakih nasillyam primusili emigruvati z katolickoyi Ispaniyi Sered pidkorenih osmanami zemel Siriya Yegipet Virmeniya Krim Voloshina i Moldovske knyazivstvo v yiyi skladi pivden Ukrayini Greciya Bolgariya Balkani chastina Ugorshini Osmanska imperiya mala vsi risi yevropejskih imperij iz musulmanskim virospovidannyam i obmezhenoyu viroterpimistyu U nastupni stolittya do 1854 palac dobudovuvavsya ta zbagachuvavsya Protyagom blizko 400 rokiv palac zalishavsya golovnim palacom Osmanskoyi imperiyi u nomu zhili i pravili sultaniv 1925 U 1854 sultan Abdul Medzhid I pereyihav u novoyu rezidenciyu Palac Dolmabahche U 1923 roci z vstanovlennyam respubliki palac Topkapi yak i inshi palaci za nakazom Mustafi Kemalya Atatyurka buv ogoloshenij muzeyem Struktura palacu Topkapi RedaguvatiVlashtovanij za principom chotiroh dvoriv avlu otochenih zahisnim murom i rozdilenih mizh soboyu Golovni vorota Brama Povelitelya abo Bab i Hyumayun osman Bab i Humayun vedut u pershij dvir u yakomu roztashovani sluzhbovi ta gospodarski primishennya Za Vorotami Privitannya abo Bab us selyam osman Babu s Selam u drugomu dvori roztashovani kancelyariya divana i skarbnicya Prohodom v tretij dvir sluzhat Vorota Blazhenstva abo Bab us Saadet osman Babu s Saadet Tut rozmistili primishennya garemlik dlya garema i enderun vnutrishni pokoyi U riznih palatah vnutrishnih pokoyiv rozmishuvalasya shkola Enderun centr pidgotovki upravlinskih kadriv U chetvertomu dvori roztashovani paviljoni Revan Sofa i Medzhidiya vezha Bashlaj mechet Sofa paviljon dlya obrizannya garderobna ta inshi primishennya Palac v nashi dni RedaguvatiNini palac Topkapi ye odnim z najvidomishih muzeyiv svitu Chislo eksponativ vistavlenih dlya zagalnogo oglyadu dosyagaye 65 000 odinic ce lishe desyata chastina kolekciyi muzeyu Topkapi Sered eksponativ muzeyu paradna zbroya bulavi shtandarti shabli i yuvelirni virobi koshtovnij posud i porcelyana seladon prislana chi pridbana v Kitayi Kolekciya kitajskoyi porcelyani v muzeyi Topkapi nadzvichajno velika Sered nezvichnih eksponativ moshi Svyatogo Ivana Hrestitelya i diamant Kashikchi u visimdesyat shist 86 karativ vagoyu Ukrayinciv zacikavit portret Roksolani vijskova polonyanka z Galichini sho stane druzhinoyu Sulejmana Pishnogo Galereya Redaguvati nbsp Palac Topkapi Bab us selyam Brama vitannya abo Serednya brama XV XVI st st nbsp Imperska brama Topkapi nbsp Topkapi Fruktova zala nbsp Koshtovnij posud nbsp nbsp nbsp Zal Divan i Humajun Vishoyi radi nbsp Vrata Bab us saade Vorota Shastya abo Vorota bilih yevnuhiv XV st dekorovani v XVIII st nbsp Vid z Bosforu nbsp Hyunkar sofasi Kimnata povelitelya XVI st perebudovana v XVIII XIX st nbsp Biblioteka nbsp Zolota altanka sultana nbsp Fontan v sadu nbsp Velikij paviljon chi kiosk Abdul Medzhida I nbsp Revan paviljon nbsp Galereya Zala prijomiv sultana nbsp Zala audiyencij nbsp Apartamenti spadkoyemcya prestolu nbsp Biblioteka Ahmeda III bilya Zali audiyencij nbsp Topkapi Turistichna shema nbsp Portret Roksolani Kopiya 18 stolittya z davnogo portreta nbsp Kahelnij kioskPrimitki Redaguvati archINFORM 1994 d Track Q265049 a b https www millisaraylar gov tr en palaces topkapi palaceDzherela RedaguvatiFahir Iz Hrsg Turkei Topkapi der Sultanspalast in Istanbul Pawlak Herrsching 1989 ISBN 3 88199 601 X Gulru Necipoglu Architecture Ceremonial and Power The Topkapi Palace in the Fifteenth and Sixteenth Centuries New York 1991 ISBN 0 262 14050 0 Michael J Roger und R M Ward Schatze aus dem Topkapi Serail Reimer Berlin 1988 ISBN 3 496 01050 9Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Topkapi Sarayi nbsp Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 356 angl Palac Topkapi v Stambuli Arhivovano 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine Palac Topkapi odna z najbilsh vidviduvanih viznachnih pam yatok Stambula 6 foto Arhivovano 14 travnya 2013 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Turechchini Palac Dolmabahche Cerkva Svyatoyi Irini Princivski ostrovi Rom Orfanazh kolishnij dityachij pritulok najbilsha derev yana sporuda Yevropi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Topkapi amp oldid 37591252