www.wikidata.uk-ua.nina.az

Афродіта У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Афроді та дав гр Αφροδίτη Aphrodítē МФА a pʰro dǐ

Афродіта

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Афродіта (значення).

Афроді́та (дав.-гр. Αφροδίτη, Aphrodítē, МФА: [a.pʰro.dǐː.tɛː]; грец. Αφροδίτη, МФА: [a.froˈði.ti]) — у грецькій міфології богиня краси та любові. Одна із 12 верховних олімпійських богів, що мешкають на Олімпі. Цариця німф і грацій. Остання дочка небесного бога Урана; за іншою версією — донька Зевса. Дружина бога ковальства і майстерності Гефеста. Відома численними подружніми зрадами із богом війни Аресом, богом-вістуном Гермесом та іншими. Мати бога кохання Ероса; серед інших дітей — Фоб, Дейм, Гармонія, Антерос, Гермафродит, Роде, Ерікс, Пейто, Тіхе, Евномія, Харити, Пріап, Еней. У римлян відома як Венера. Головний і найстаріший центр вшанування — храм Афродіти Кітерійської (VI ст. до н. е.) на острові Кітера.

Афродіта
Ἀφροδίτη
Афродіта сіракузького типу, римська копія II ст. н.е. з грецького оригіналу IV ст. до н.е.
Богиня кохання, краси, сексуальності
Божество в давньогрецька релігія і давньогрецька міфологія
В інших культурах Венера
Місцевість Стародавня Греція
Покровитель для любов і краса
Батько Уран або Зевс
Мати Діона або Гера
Брати/сестри Меліади, Еринії, Гіганти
Діти Ерос, Фоб, Дейм, Гармонія, Антерос, Гермафродит, Роде, Ерікс, Пейто, Тіхе, Евномія, Харити, Пріап, Еней
Атрибути дельфін, троянда, морський гребінець, мирт, лебідь, голуб, горобець, дзеркало
Частина від Олімпійські боги
Персонаж твору Hades
 Медіафайли у Вікісховищі

Афродіта була однією з трьох богинь, ворожнеча між якими призвела до початку Троянської війни, і вона відіграє головну роль у всій «Іліаді». Афродіта представлена у західному мистецтві як символ жіночої краси і з'явилася в численних творах західної літератури. Вона є головним божеством у сучасних неоязичницьких релігіях, зокрема в церкві Афродіти, Вікки та Еллінізму.

Ім'я та епітети Редагувати

За Гесіодом, Афродіта народилася з морської піни, коли в море впали краплі крові і сперми оскопленого Кроносом Урана. Звідси етимологічний зв'язок імені богині з грец. aphros — піна, але більшість сучасних учених вважають це хибною народною етимологією. Ранні дослідники класичної міфології робили спроби довести, що ім'я Афродіти має грецьке або індоєвропейське походження, але тепер ці намагання здебільшого були полишені. Вважається, що ім'я Афродіти має негрецьке, ймовірно, семітське джерело, але його точне походження неможливо визначити.

Науковці кінця ХІХ і початку ХХ століть, приймаючи етимологію «піни» Гесіода як справжню, проаналізували другу частину імені Афродіти як * -odítē «мандрівниця»  або * -dítē «світла». З останніх досліджень, Майкл Джанда, також приймаючи етимологію Гесіода, стверджував на користь останньої з цих інтерпретацій і заявляв, що історія народження з піни є індоєвропейським міфом. Так само Кшиштоф Томаш Вітчак пропонує індоєвропейську сполуку *abʰor- «дуже» та *dʰei- «світити», також посилаючись на Еос, а Деніел Келліган інтерпретував її ім'я як «та, що світить з туману/піни». Інші вчені стверджують, що правдивість цих гіпотез малоймовірна, оскільки атрибути Афродіти повністю відрізняються від атрибутів як Еос, так і ведичного божества Ушас.

В «Іліаді» Афродіту названо з епітетами: Переможниця (Нікефорос), Войовнича (Арея), Царствена (Басілея), Покровителька троянців.

З розповіді Гесіода про народження Афродіти з шумовиння морських хвиль, виникає уявлення про неї як про покровительку мореплавства; звідси епітети: Талассія, Пелагія (Морська), Анадіомена («Та, що виходить з морської піни») тощо. Під впливом фінікійського пантеону Афродіта зближується з Астартою і стає богинею пристрасті й хтивості. В Афінах шанували Афродіту Пандемос (Усенародну), що як покровителька шлюбу вважалась уособленням єдності народу. Згодом її перевели в ранг Афродіти Гетери, а в Коринфі й Ефесі вона мала навіть наймення Порне (тобто, повія). Останній епітет походить від того, що жриці Афродіти, наприклад, у Коринфі, займалися храмовою проституцією. Такій богині протиставляється Афродіта Уранія (Небесна), якій віддавали особливу шану в Сікіоні й Аргосі, де вона ототожнювалась із старшою з трьох мойр.

Міфи Редагувати

Народження Редагувати

Місце народження Афродіти — Петра-ту-Роміу біля села Куклія, що внесене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Згідно з Гесіодом, коли Кронос оскопив свого батька Урана і викинув його геніталії в море, вода спінилася. З піни виникла оголена Афродіта на морській раковині та на ній припливла до берега. Спочатку новонароджена богиня опинилася на острові Кітера. Місцем народження богині вважають скелю Петра-ту-Роміу біля села Куклія близько 16 км від міста Пафос на середземноморському острові Кіпр.

Оригінал Переклад

188] μήδεα δ᾽ ὡς τὸ πρῶτον ἀποτμήξας ἀδάμαντι
189] κάββαλ᾽ ἀπ᾽ ἠπείροιο πολυκλύστῳ ἐνὶ πόντῳ,
190] ὣς φέρετ᾽ ἂμ πέλαγος πουλὺν χρόνον, ἀμφὶ δὲ λευκὸς
191] ἀφρὸς ἀπ᾽ ἀθανάτου χροὸς ὤρνυτο· τῷ δ᾽ ἔνι κούρη
192] ἐθρέφθη· πρῶτον δὲ Κυθήροισιν ζαθέοισιν
193] ἔπλητ᾽, ἔνθεν ἔπειτα περίῤῥυτον ἵκετο Κύπρον.
194] ἐκ δ᾽ ἔβη αἰδοίη καλὴ θεός, ἀμφὶ δὲ ποίη
195] ποσσὶν ὕπο ῥαδινοῖσιν ἀέξετο· τὴν δ᾽ Ἀφροδίτην
196] ἀφρογενέα τε θεὰν καὶ ἐυστέφανον Κυθέρειαν


187] ...Божеський член, вперве вістрям відтятий,
188] Впав із облитого хвилями берега в темнеє море,
189] Довго носили його морські хвилі, аж поки на тому
190] Тілі безсмертному білая піна насіла, а з неї
191] Вийшла богиня нова; приплила вона зразу в Кітеру,
192] Потім до берега Кіпру, облитого морем, допливши,
193] Вийшла з води там прегарна богиня, а де лиш ступила,
194] Від її ніг зацвітали цвітки. От тому Афродіта
195] Зветься вона, що родилася з моря, і звесь Кітерея,

Подорожі Редагувати

Побачивши, що він надто малий для життя, Афродіта відплила до Пелопоннесу, а потім до міста Пафос, що на Кіпрі. Саме там згодом виникло її головне святилище. Де Афродіта ступала по землі, виростали трави і квіти, а навколо літали голубки і горобці. Дочки Феміди, Пори Року, побачивши Афродіту, поспішили на Кіпр одягнути і заквітчати богиню. Також існують перекази, згідно яких Афродіта була дочкою Зевса і Діони.

Афродіта стала богинею кохання і краси та отримала чарівний пояс або ремінь. Жінка, людина чи богиня, котра носила його, могла закохати в себе будь-якого чоловіка. Часом Афродіта давала пояс іншим богиням, зокрема Гері, щоб та втихомирювала гнів свого чоловіка Зевса.

Афродіта Кнідська

Зевс, що згодом став названим батьком Афродіти, видав її заміж за бога-коваля Гефеста, але вона часто зраджувала йому з богом війни Аресом. Від нього і народила трьох дітей: Фобоса, Деймоса і Гармонію. Гефест довго не здогадувався про невірність дружини, поки вона не затрималася з Аресом надовго у храмі у Фракії, де їх побачив бог сонця Геліос і не розповів усе Гефесту. Бог-коваль замислив помститися та викував тонку, проте напрочуд міцну, бронзову сітку. Її він залишив на своєму ложі, коли Афродіта вкотре зляглася з Аресом, сітка непомітно обплутала їх. Гефест покликав усіх богів подивитися на осоромлених коханців і заявив, що не звільнить Афродіту, поки Зевс не поверне йому всіх коштовних весільних подарунків. Але Зевс засудив Гефеста, назвавши негідним вчинком виставляти напоказ невірність дружини, та відмовився повертати йому дари. Цим скористався Посейдон, котрий, побачивши оголену Афродіту закохався в неї та пообіцяв примусити самого Ареса за звільнення коханців повернути подарунки. Гефест погодився, але за умови, що коли Посейдон не зуміє цього зробити, то сам мусить опинитися в сітці замість Ареса. Бога війни було відпущено, а Афродіта вирушила на Пафос, де омилася в морі й відновила свою цноту.

Після цього Афродіта народила від Гермеса Гермафродита, а Посейдону в подяку за її звільнення — Рода і Герофіла. Арес не дотримався угоди і не повертав дари, але й Гефест передумав забирати їх. Згодом Афродіта зляглася з Діонісом, що Гера не могла стерпіти і покарала Афродіту за безладні зв'язки. Вона народила бога Пріапа, що мав величезні геніталії, які не міг приховати і мусив завжди мати непристойний вигляд.

Хоча Зевс ніколи не ділив ложа з Афродітою, вона приваблювала його через силу свого поясу. Не в змозі протистояти хтивим думкам, Зевс задумав принизити Афродіту. Він наслав на неї кохання до смертного царя народу дарданів Анхіса. Явившись цареві в образі принцеси, Афродіта звабила його і провела з ним ніч, а на ранок розкрила, що є богинею. Афродіта взяла обіцянку нікому не розповідати про це. Наляканому Анхісу вона зі свого боку пообіцяла, що його син стане знаменитим. Але Анхіс в колі друзів став вихвалятися, що переспав з богинею. Почувши це, Зевс кинув у зухвальця блискавку. Афродіта відбила її поясом і блискавка влучила під ноги. Після цього цар лишився живим, але ніколи більше не міг ходити. Афродіта народила йому героя Енея, але більше не зустрічалася з Анхісом.

Одного разу дружина царя Кініра стала вихвалятися, що її дочка Смірна прекрасніша за саму Афродіту. Богиня кохання покарала її, пробудивши в Смірни потяг до рідного батька. Коли цар був п'яний, Смірна зляглася з ним. Той, протверезівши і побачивши, що відбулося, схопився за меч і Смірна мусила рятуватися втечею. Коли батько наздогнав дочку, Афродіта перетворила Смірну на миррове дерево. Кінір розрубав його надвоє і з дерева виник Адоніс, якого Афродіта передала Персефоні. Коли Адоніс виріс, Афродіта і Персефона стали сперечатися чиїм коханцем він стане. Зевс розсудив їх, постановивши аби Адоніс третину року проводив з однією, третину — з іншою, а ще третину як забажає сам. Та Афродіта, користуючись чарівним поясом, змусила Адоніса більшість року бути з нею. Персефона звернулася до Ареса щоби той встановив справедливість. Бог війни обернувся на вепра і роздер Адоніса, котрий помер і спустився в Царство Мертвих, до Персефони. Також існували оповіді, що Адоніса роздер Аполлон за образу Афродіти. З метою викликати в Адоніса ревнощі, Афродіта віддалася аргонавту Буту, від якого народила царя Ерікса. Від Адоніса вона зуміла зачати Голга, що заснував місто Голги і Берою, котра заснувала Берої.

Хоча Афродіта керувала коханням, одного разу вона сіла прясти. Афіна, назвавши це втручанням у довірені їй справи, пригрозила покинути свої обов'язки. Вибачившись, Афродіта відтоді не бралася за жодну роботу.

Коли Дексікреон скористався її порадою як розбагатіти, то в подяку збудував храм Афродіти на Самосі.

Культ Афродіти Редагувати

Афродіта Кнідська

Свято Афродіти відзначалось, як правило, весняної ночі в садах і супроводжувався співом і танцями. Давні греки вважали, що богиня не любить кривавих жертвопринесень, тому для неї спалювали пахуче зілля й приносили у жертву троянди, яблука, гранати й мирти, та тільки зрідка вбивали жертовних тварин. Культ Афродіти значною мірою походить від культу фінікійської богині Астарти, яка споріднена зі східно-семітською богинею Іштар, чий культ був заснований на шумерському культі Інанни. Основними культовими центрами Афродіти були Кітера, Кіпр і Коринф. У Спарті Афродіті поклонялися як богині-воїну. Вона також була богинею-покровителькою повій.

У давньогрецькому мистецтві тип зображень Афродіти зазнав багатьох змін. Перші пластичні втілення богині, як і її культ, проникли в Грецію з Кіпру, однак їхнє походження слід шукати у Вавилоні, Халдеї й Сузіані, де віддавали шану божествам, за значенням близьким до грецької Афродіти, і звідки дійшли до нас теракотові статуетки богині, винуватиці зародження й розмноження всього живого. Статуетки зображують богиню голу, прикрашену головним убором, намистами й браслетами, або у вигляді жінки, яка руками тисне груди для того, щоб з них полилося молоко (одна із статуеток Луврського музею). За посередництвом фінікійців цей тип статуй Афродіти занесено з Азії на Кіпр, про що свідчать кілька репродукцій, знайдених на острові. Азійське походження мають і ті кіпрські статуетки, на яких богиню зображено в довгому вбранні, з яблуком або квіткою в правій руці (ліва рука схована під одягом біля грудей). Античне грецьке мистецтво довго перебувало під впливом цих творів, але згодом внесло в скульптуру суто еллінську сувору грацію.

Можливо, спочатку Греції була відома лише Афродіта Уранія (Небесна), влада якої поширюється на всю природу і яка, за висловом Евріпіда, несе на землю любов і родючість. Афродіта Уранія була уособленням фізичної сили природи і як богиня небесного начала мала також епітет Акрайя (Гірська). Під цим іменням її шанували на Кіпрі, в Кніді, Коринфі, Аргосі, на горі Фріку (в Сицилії) та ін. Культ богині відзначався простотою. В Еліді була статуя роботи Фідія: богиня в образі жінки наступає однією ногою на черепаху (символ домовитості). Поряд з нею друга статуя, що належала Скопасові; вона зображувала богиню, яка сидить на цапові (цап був символом хтивості). У цій суперечливості відтворено властивості Афродіти Уранії як покровительки, з одного боку, чистого кохання й сімейного начала, з другого — хтивості й тілесних насолод (Афродіта Пандемос).

Крім того, Афродіта Уранія вважалася богинею садів, квітів, весни, одним словом — живих рослинних сил і родючості; До попередніх уявлень про богиню згодом приєднується поняття про її чарівну вроду, проте навіть у V ст. до н. е. грецька пластика лишається вірна суворому архаїчному типові. У міру того, як мистецтво греків ставало менш релігійним, іконографічний тип богині втрачав свою суворість, робився привабливішим, більш почуттєвим. Сама її особистість роздвоїлась і поряд з попередньою Афродітою Уранією з'явилась інша — Афродіта Пандемос (Усенародна), яка уособлювала любострасність і хтивість. Поступових видозмін зазнав також іконографічний тип Венери: від Венери Мілоської до скульптур, виконаних за типом Праксітелевої голої Афродіти Кнідської.

Культ Афродіти був перенесений до Риму, де її ототожнювали з Венерою; можливо, культ богині перейшов туди з Сицилії, де дуже рано був споруджений храм Афродіти Еріцінської. Староримська Венера була богинею садів, весни, зростання і розквіту; згодом Венера в Римі набуває всіх епітетів Афродіти і крім іншого стає покровителькою морських подорожей. Цезар і Август особливо піклувалися культом Венери як матері (через Анхіса й Енея) римського народу і роду Юліїв. У Ашкелоні її ототожнювали з Астартою, Тіхе та Фортуною. Вшанування Афродіти заборонив імператор Костянтин Великий, але воно протрималося ще до 535 року.

Створений античним мистецтвом тип Афродіти-Венери був відновлений в епоху Відродження. У живописі особливою популярністю користувалися сцени, пов'язані з Адонісом, Аресом, Гефестом, Парісом, а також тема народження Афродіти (Сандро Боттічеллі, Тіціан, Рубенс, Антоніс ван Дейк). Серед художників нового часу до міфів про Афродіту зверталися Жан Енгр, Беклін Арнольд, Ансельм Фейєрбах, скульптори Бертель Торвальдсен, Арістид Майоль та ін. Ці ж теми, особливо міф про Афродіту й Адоніса, розроблялись і в музиці (Паоло Сакраті, Джон Вівер, Карл Орф). І досі образ Афродіти не втратив своєї привабливості для митців, які в цьому образі втілюють уявлення сучасників про жіночу вроду і грацію.

Сім'я Редагувати

В українській літературі Редагувати

У творчості Максима Рильського Афродіта згадується найчастіше з-поміж образів античної міфології. Вона фігурує в збірках «Синя далечінь», «Крізь бурю й сніг», «Де сходяться дороги», «Знак терезів» як у порівняннях, так і сюжетах про античність.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Cyrino, Monica Silveira (2010). Aphrodite. Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. 14. ISBN 978-0-415-77522-9. OCLC 277195883. 
  2. ↑ West, Martin L. (2000). . Glotta 76 (1/2). с. 134–138. ISSN 0017-1298. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  3. Beek, Lucien van (2010). Etymological dictionary of Greek. Leiden: Brill. с. 179. ISBN 978-90-04-17418-4. OCLC 435918287. 
  4. . www.jstor.org (англ.). с. 267. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  5. Maaß, Ernst (1911). Aphrodite und die hl. Pelagia. Neue Jahrbücher für das klassische Altertum 27. с. 457–468. 
  6. Pisani, Vittore (1930). Akmon e Dieus. Archivio glottologico italiano 27. с. 65–73. 
  7. Janda, Michael (2005). Elysion : Entstehung und Entwicklung der griechischen Religion. Innsbruck: Institut für Sprachen und Literaturen der Universität Innsbruck. с. 349–360. ISBN 3-85124-702-7. OCLC 65427683. 
  8. Janda, Michael (2010). Die Musik nach dem Chaos : der Schöpfungsmythos der europäischen Vorzeit. Innsbruck: Institut für Sprachen und Literaturen der Universität Innsbruck, Bereich Sprachwissenschaft. с. 65. ISBN 978-3-85124-227-0. OCLC 646007068. 
  9. Witczak, Krzysztof Tomasz (2003). Indoeuropejskie nazwy zbóż (вид. Wyd. 1). Łódź: Wydawn. Uniwersytetu Łódzkiego. ISBN 83-7171-712-1. OCLC 55968071. 
  10. Kölligan, Daniel (19 грудня 2007). . Letras Clássicas (11). с. 105. ISSN 2358-3150. doi:10.11606/issn.2358-3150.v0i11p105-134. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  11. Penglase, Charles (1994). Greek myths and Mesopotamia : parallels and influence in the Homeric hymns and Hesiod. London: Routledge. с. 164. ISBN 0-415-08371-0. OCLC 28425458. 
  12. Boedeker, Deborah Dickmann (1974). Aphrodite's entry into Greek epic. Lugduni Batavorum: Brill. с. 15–16. ISBN 90-04-03946-5. OCLC 1191045. 
  13. Ruskin, John (1880). (англ.). J. Wiley & sons. с. 132. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  14. Romano, Irene Bald (1 січня 2011). (англ.). University of Pennsylvania Press. с. 46. ISBN 978-1-934536-29-2. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  15. ↑ Breitenberger, Barbara M. (2007). Aphrodite and Eros : the development of erotic mythology in early Greek poetry and cult. New York: Routledge. с. 8–12. ISBN 0-415-96823-2. OCLC 60348967. 
  16. Cyrino, Monica Silveira (2010). Aphrodite. Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. 51. ISBN 978-0-415-77522-9. OCLC 277195883. 
  17. Calame, Claude (18 серпня 2013). (англ.). Princeton University Press. с. 115. ISBN 978-0-691-15943-0. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  18. Zupancic, Metka; Zupanc̆ic̆, Metka (2004). (англ.). Summa Publications, Inc. с. 104. ISBN 978-1-883479-44-2. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  19. ↑ Marcovich, Miroslav (22/1996). . Journal of Aesthetic Education 30 (2). с. 43. doi:10.2307/3333191. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  20. Cyrino, Monica Silveira (2010). Aphrodite. Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. 28. ISBN 978-0-415-77522-9. OCLC 277195883. 
  21. Cotterall, Arthur (31 січня 2012). (англ.). Random House. ISBN 978-1-4481-2996-6. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  22. Гесіод, Теогонія, 187—196.
  23. Christos. . www.visitcyprus.com (en-GB). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022. 
  24. Ησίοδος. Θεογονία. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  25. Гесіод. Теогонія 188—200; Гомерівський гімн Афродіті VI.3-5; Аполлодор I.1.3; I.3.1.
  26. FARAONE, Christopher A.; Faraone, Christopher A. (30 червня 2009). (англ.). Harvard University Press. с. 97. ISBN 978-0-674-03670-3. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  27. Гомер. Одіссея VIII. 266—367.
  28. Діодор Сицилійський IV. 6; Схолії до «Піфійських од» Піндара VIII. 24.
  29. Павсаній IX. 31. 2; Схолії до Аполлонія Родоського I. 932.
  30. Гомерівський гімн до Афродіти 45-200; Феокрит. Ідилії I. 105—107; Гігін. Міфи 94.
  31. Сервій. Коментарі до «Енеїди» Вергілія II. 649.
  32. Аполлодор III. 14. 3-4; Гігін" Поетична астрономія II. 7; Гігін. Міфи 58.
  33. Сервій. Коментарі до «Буколік» Вергілія X. 19. Птолемей Гефестіон I.
  34. Аполлоній Родоський IV. 914—919; Діодор Сицилійський IV. 83; Схолії до «Ідилій» Феокріта XV. 100; Цец. Схолії до Лікофрона 831.
  35. Гесіод. Теогонія 203—204; Нонн. Діяння Діоніса XXIV. 274—281.
  36. Плутарх, Ἠθικά Ethika (Мораль), 54, 303-с
  37. Ян Парандовський, Міфологія, переклад Ольги Лєнік, К.: «Молодь», 1977, 238 с. (сторінка:60)
  38. Cyrino, Monica Silveira (2010). Aphrodite. Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. 48–52. ISBN 978-0-415-77522-9. OCLC 277195883. 
  39. ↑ Puhvel, Jaan (1987). Comparative mythology. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 27. ISBN 0-8018-3413-9. OCLC 14167890. 
  40. Raffan, John (1985). . Cambridge, Mass.: Harvard University Press. с. 152–153. ISBN 0-674-36280-2. OCLC 11517555. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  41. Rosenzweig, Rachel (2004). (англ.). University of Michigan Press. с. 60. ISBN 978-0-472-11332-3. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  42. Pomeroy, Sarah B.; Pomeroy, Dintinguished Professor of Classics Sarah B. (2002). (англ.). Oxford University Press. с. 122. ISBN 978-0-19-513067-6. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  43. Cyrino, Monica Silveira (2010). Aphrodite. Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. 40. ISBN 978-0-415-77522-9. OCLC 277195883. 
  44. Kerényi, Karl (1951). . London,: Thames, and Hudson. с. 80. ISBN 0-500-27048-1. OCLC 387233. Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 21 лютого 2022. 
  45. Smith, Amy C.; Pickup, Sadie (25 березня 2010). (англ.). BRILL. с. 9–12. ISBN 978-90-474-4450-3. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022. 
  46. Breitenberger, Barbara M. (2007). Aphrodite and Eros : the development of erotic mythology in early Greek poetry and cult. New York: Routledge. с. 10–11. ISBN 0-415-96823-2. OCLC 60348967. 
  47. Cyrino, Monica Silveira (2010). Aphrodite. Milton Park, Abingdon, Oxon: Routledge. с. 99. ISBN 978-0-415-77522-9. OCLC 277195883. 
  48. ↑ Pomeroy, Sarah B. (1990). (англ.). Wayne State University Press. с. 30–40. ISBN 978-0-8143-2230-7. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022. 
  49. Rodan, Simona (30 вересня 2019). (англ.). Archaeopress Publishing Ltd. с. 70–76. ISBN 978-1-78969-257-0. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022. 
  50. Завгородня, Т. (2018). Особливості інтерпретації образу Афродіти в поезії Максима Рильського 20-30 рр. XX ст. / Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. 27-28. Черкаси: М-во освіти і науки України, Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, Осередок Наук. с. 35–44. 
  51. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  • Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
  • Замаровский Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.
  • Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Афродіта

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Afrodita znachennya Afrodi ta dav gr Afrodith Aphrodite MFA a pʰro dǐː tɛː grec Afrodith MFA a froˈdi ti u greckij mifologiyi boginya krasi ta lyubovi Odna iz 12 verhovnih olimpijskih bogiv sho meshkayut na Olimpi Caricya nimf i gracij Ostannya dochka nebesnogo boga Urana za inshoyu versiyeyu donka Zevsa Druzhina boga kovalstva i majsternosti Gefesta Vidoma chislennimi podruzhnimi zradami iz bogom vijni Aresom bogom vistunom Germesom ta inshimi Mati boga kohannya Erosa sered inshih ditej Fob Dejm Garmoniya Anteros Germafrodit Rode Eriks Pejto Tihe Evnomiya Hariti Priap Enej U rimlyan vidoma yak Venera Golovnij i najstarishij centr vshanuvannya hram Afroditi Kiterijskoyi VI st do n e na ostrovi Kitera Afrodita ἈfrodithAfrodita sirakuzkogo tipu rimska kopiya II st n e z greckogo originalu IV st do n e Boginya kohannya krasi seksualnostiBozhestvo v davnogrecka religiya i davnogrecka mifologiyaV inshih kulturah VeneraMiscevist Starodavnya GreciyaPokrovitel dlya lyubov i krasaBatko Uran abo ZevsMati Diona abo GeraBrati sestri Meliadi Eriniyi GigantiDiti Eros Fob Dejm Garmoniya Anteros Germafrodit Rode Eriks Pejto Tihe Evnomiya Hariti Priap EnejAtributi delfin troyanda morskij grebinec mirt lebid golub gorobec dzerkaloChastina vid Olimpijski bogiPersonazh tvoru Hades Mediafajli u VikishovishiAfrodita bula odniyeyu z troh bogin vorozhnecha mizh yakimi prizvela do pochatku Troyanskoyi vijni i vona vidigraye golovnu rol u vsij Iliadi Afrodita predstavlena u zahidnomu mistectvi yak simvol zhinochoyi krasi i z yavilasya v chislennih tvorah zahidnoyi literaturi Vona ye golovnim bozhestvom u suchasnih neoyazichnickih religiyah zokrema v cerkvi Afroditi Vikki ta Ellinizmu Zmist 1 Im ya ta epiteti 2 Mifi 2 1 Narodzhennya 2 2 Podorozhi 3 Kult Afroditi 4 Sim ya 5 V ukrayinskij literaturi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 Literatura 10 PosilannyaIm ya ta epiteti RedaguvatiZa Gesiodom Afrodita narodilasya z morskoyi pini koli v more vpali krapli krovi i spermi oskoplenogo Kronosom Urana 1 Zvidsi etimologichnij zv yazok imeni bogini z grec aphros pina ale bilshist suchasnih uchenih vvazhayut ce hibnoyu narodnoyu etimologiyeyu 1 2 Ranni doslidniki klasichnoyi mifologiyi robili sprobi dovesti sho im ya Afroditi maye grecke abo indoyevropejske pohodzhennya ale teper ci namagannya zdebilshogo buli polisheni 2 Vvazhayetsya sho im ya Afroditi maye negrecke jmovirno semitske dzherelo ale jogo tochne pohodzhennya nemozhlivo viznachiti 2 3 Naukovci kincya HIH i pochatku HH stolit prijmayuchi etimologiyu pini Gesioda yak spravzhnyu proanalizuvali drugu chastinu imeni Afroditi yak odite mandrivnicya 4 abo dite svitla 5 6 Z ostannih doslidzhen Majkl Dzhanda takozh prijmayuchi etimologiyu Gesioda stverdzhuvav na korist ostannoyi z cih interpretacij i zayavlyav sho istoriya narodzhennya z pini ye indoyevropejskim mifom 7 8 Tak samo Kshishtof Tomash Vitchak proponuye indoyevropejsku spoluku abʰor duzhe ta dʰei svititi takozh posilayuchis na Eos 9 a Deniel Kelligan interpretuvav yiyi im ya yak ta sho svitit z tumanu pini 10 Inshi vcheni stverdzhuyut sho pravdivist cih gipotez malojmovirna oskilki atributi Afroditi povnistyu vidriznyayutsya vid atributiv yak Eos tak i vedichnogo bozhestva Ushas 11 12 V Iliadi Afroditu nazvano z epitetami Peremozhnicya Nikeforos Vojovnicha Areya Carstvena Basileya Pokrovitelka troyanciv Z rozpovidi Gesioda pro narodzhennya Afroditi z shumovinnya morskih hvil vinikaye uyavlennya pro neyi yak pro pokrovitelku moreplavstva zvidsi epiteti Talassiya Pelagiya Morska 13 Anadiomena Ta sho vihodit z morskoyi pini tosho 14 Pid vplivom finikijskogo panteonu Afrodita zblizhuyetsya z Astartoyu i staye bogineyu pristrasti j htivosti 15 V Afinah shanuvali Afroditu Pandemos Usenarodnu sho yak pokrovitelka shlyubu vvazhalas uosoblennyam yednosti narodu 16 Zgodom yiyi pereveli v rang Afroditi Geteri 17 a v Korinfi j Efesi vona mala navit najmennya Porne tobto poviya 18 Ostannij epitet pohodit vid togo sho zhrici Afroditi napriklad u Korinfi zajmalisya hramovoyu prostituciyeyu 19 Takij bogini protistavlyayetsya Afrodita Uraniya Nebesna 20 yakij viddavali osoblivu shanu v Sikioni j Argosi de vona ototozhnyuvalas iz starshoyu z troh mojr 21 Mifi RedaguvatiNarodzhennya Redaguvati nbsp Misce narodzhennya Afroditi Petra tu Romiu bilya sela Kukliya sho vnesene do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKOZgidno z Gesiodom koli Kronos oskopiv svogo batka Urana i vikinuv jogo genitaliyi v more voda spinilasya Z pini vinikla ogolena Afrodita na morskij rakovini ta na nij priplivla do berega Spochatku novonarodzhena boginya opinilasya na ostrovi Kitera 22 Miscem narodzhennya bogini vvazhayut skelyu Petra tu Romiu bilya sela Kukliya blizko 16 km vid mista Pafos na seredzemnomorskomu ostrovi Kipr 23 Original 24 Pereklad188 mhdea d ὡs tὸ prῶton ἀpotmh3as ἀdamanti 189 kabbal ἀp ἠpeiroio polyklystῳ ἐnὶ pontῳ 190 ὣs feret ἂm pelagos poylὺn xronon ἀmfὶ dὲ leykὸs 191 ἀfrὸs ἀp ἀ8anatoy xroὸs ὤrnyto tῷ d ἔni koyrh 192 ἐ8ref8h prῶton dὲ Ky8hroisin za8eoisin 193 ἔplht ἔn8en ἔpeita periῤῥyton ἵketo Kypron 194 ἐk d ἔbh aἰdoih kalὴ 8eos ἀmfὶ dὲ poih 195 possὶn ὕpo ῥadinoῖsin ἀe3eto tὴn d Ἀfrodithn 196 ἀfrogenea te 8eὰn kaὶ ἐystefanon Ky8ereian 187 Bozheskij chlen vperve vistryam vidtyatij 188 Vpav iz oblitogo hvilyami berega v temneye more 189 Dovgo nosili jogo morski hvili azh poki na tomu 190 Tili bezsmertnomu bilaya pina nasila a z neyi 191 Vijshla boginya nova priplila vona zrazu v Kiteru 192 Potim do berega Kipru oblitogo morem doplivshi 193 Vijshla z vodi tam pregarna boginya a de lish stupila 194 Vid yiyi nig zacvitali cvitki Ot tomu Afrodita 195 Zvetsya vona sho rodilasya z morya i zves Kitereya Podorozhi Redaguvati Pobachivshi sho vin nadto malij dlya zhittya Afrodita vidplila do Peloponnesu a potim do mista Pafos sho na Kipri Same tam zgodom viniklo yiyi golovne svyatilishe De Afrodita stupala po zemli virostali travi i kviti a navkolo litali golubki i gorobci Dochki Femidi Pori Roku pobachivshi Afroditu pospishili na Kipr odyagnuti i zakvitchati boginyu Takozh isnuyut perekazi zgidno yakih Afrodita bula dochkoyu Zevsa i Dioni 25 Afrodita stala bogineyu kohannya i krasi ta otrimala charivnij poyas abo remin Zhinka lyudina chi boginya kotra nosila jogo mogla zakohati v sebe bud yakogo cholovika Chasom Afrodita davala poyas inshim boginyam zokrema Geri shob ta vtihomiryuvala gniv svogo cholovika Zevsa 26 nbsp Afrodita KnidskaZevs sho zgodom stav nazvanim batkom Afroditi vidav yiyi zamizh za boga kovalya Gefesta ale vona chasto zradzhuvala jomu z bogom vijni Aresom Vid nogo i narodila troh ditej Fobosa Dejmosa i Garmoniyu Gefest dovgo ne zdogaduvavsya pro nevirnist druzhini poki vona ne zatrimalasya z Aresom nadovgo u hrami u Frakiyi de yih pobachiv bog soncya Gelios i ne rozpoviv use Gefestu Bog koval zamisliv pomstitisya ta vikuvav tonku prote naprochud micnu bronzovu sitku Yiyi vin zalishiv na svoyemu lozhi koli Afrodita vkotre zlyaglasya z Aresom sitka nepomitno obplutala yih Gefest poklikav usih bogiv podivitisya na osoromlenih kohanciv i zayaviv sho ne zvilnit Afroditu poki Zevs ne poverne jomu vsih koshtovnih vesilnih podarunkiv Ale Zevs zasudiv Gefesta nazvavshi negidnim vchinkom vistavlyati napokaz nevirnist druzhini ta vidmovivsya povertati jomu dari Cim skoristavsya Posejdon kotrij pobachivshi ogolenu Afroditu zakohavsya v neyi ta poobicyav primusiti samogo Aresa za zvilnennya kohanciv povernuti podarunki Gefest pogodivsya ale za umovi sho koli Posejdon ne zumiye cogo zrobiti to sam musit opinitisya v sitci zamist Aresa Boga vijni bulo vidpusheno a Afrodita virushila na Pafos de omilasya v mori j vidnovila svoyu cnotu 27 Pislya cogo Afrodita narodila vid Germesa Germafrodita a Posejdonu v podyaku za yiyi zvilnennya Roda i Gerofila 28 Ares ne dotrimavsya ugodi i ne povertav dari ale j Gefest peredumav zabirati yih Zgodom Afrodita zlyaglasya z Dionisom sho Gera ne mogla sterpiti i pokarala Afroditu za bezladni zv yazki Vona narodila boga Priapa sho mav velichezni genitaliyi yaki ne mig prihovati i musiv zavzhdi mati nepristojnij viglyad 29 Hocha Zevs nikoli ne diliv lozha z Afroditoyu vona privablyuvala jogo cherez silu svogo poyasu Ne v zmozi protistoyati htivim dumkam Zevs zadumav priniziti Afroditu Vin naslav na neyi kohannya do smertnogo carya narodu dardaniv Anhisa Yavivshis carevi v obrazi princesi Afrodita zvabila jogo i provela z nim nich a na ranok rozkrila sho ye bogineyu Afrodita vzyala obicyanku nikomu ne rozpovidati pro ce Nalyakanomu Anhisu vona zi svogo boku poobicyala sho jogo sin stane znamenitim 30 Ale Anhis v koli druziv stav vihvalyatisya sho perespav z bogineyu Pochuvshi ce Zevs kinuv u zuhvalcya bliskavku Afrodita vidbila yiyi poyasom i bliskavka vluchila pid nogi Pislya cogo car lishivsya zhivim ale nikoli bilshe ne mig hoditi Afrodita narodila jomu geroya Eneya ale bilshe ne zustrichalasya z Anhisom 31 Odnogo razu druzhina carya Kinira stala vihvalyatisya sho yiyi dochka Smirna prekrasnisha za samu Afroditu Boginya kohannya pokarala yiyi probudivshi v Smirni potyag do ridnogo batka Koli car buv p yanij Smirna zlyaglasya z nim Toj protverezivshi i pobachivshi sho vidbulosya shopivsya za mech i Smirna musila ryatuvatisya vtecheyu Koli batko nazdognav dochku Afrodita peretvorila Smirnu na mirrove derevo Kinir rozrubav jogo nadvoye i z dereva vinik Adonis yakogo Afrodita peredala Persefoni Koli Adonis viris Afrodita i Persefona stali sperechatisya chiyim kohancem vin stane Zevs rozsudiv yih postanovivshi abi Adonis tretinu roku provodiv z odniyeyu tretinu z inshoyu a she tretinu yak zabazhaye sam Ta Afrodita koristuyuchis charivnim poyasom zmusila Adonisa bilshist roku buti z neyu 32 Persefona zvernulasya do Aresa shobi toj vstanoviv spravedlivist Bog vijni obernuvsya na vepra i rozder Adonisa kotrij pomer i spustivsya v Carstvo Mertvih do Persefoni Takozh isnuvali opovidi sho Adonisa rozder Apollon za obrazu Afroditi 33 Z metoyu viklikati v Adonisa revnoshi Afrodita viddalasya argonavtu Butu vid yakogo narodila carya Eriksa Vid Adonisa vona zumila zachati Golga sho zasnuvav misto Golgi i Beroyu kotra zasnuvala Beroyi 34 Hocha Afrodita keruvala kohannyam odnogo razu vona sila pryasti Afina nazvavshi ce vtruchannyam u dovireni yij spravi prigrozila pokinuti svoyi obov yazki Vibachivshis Afrodita vidtodi ne bralasya za zhodnu robotu 35 Koli Deksikreon skoristavsya yiyi poradoyu yak rozbagatiti to v podyaku zbuduvav hram Afroditi na Samosi 36 Kult Afroditi Redaguvati nbsp Afrodita KnidskaSvyato Afroditi vidznachalos yak pravilo vesnyanoyi nochi v sadah i suprovodzhuvavsya spivom i tancyami Davni greki vvazhali sho boginya ne lyubit krivavih zhertvoprinesen tomu dlya neyi spalyuvali pahuche zillya j prinosili u zhertvu troyandi yabluka granati j mirti ta tilki zridka vbivali zhertovnih tvarin 37 Kult Afroditi znachnoyu miroyu pohodit vid kultu finikijskoyi bogini Astarti 19 15 38 39 yaka sporidnena zi shidno semitskoyu bogineyu Ishtar chij kult buv zasnovanij na shumerskomu kulti Inanni 19 39 40 Osnovnimi kultovimi centrami Afroditi buli Kitera Kipr i Korinf 41 U Sparti Afroditi poklonyalisya yak bogini voyinu 42 Vona takozh bula bogineyu pokrovitelkoyu povij 43 44 U davnogreckomu mistectvi tip zobrazhen Afroditi zaznav bagatoh zmin Pershi plastichni vtilennya bogini yak i yiyi kult pronikli v Greciyu z Kipru odnak yihnye pohodzhennya slid shukati u Vaviloni Haldeyi j Suziani de viddavali shanu bozhestvam za znachennyam blizkim do greckoyi Afroditi i zvidki dijshli do nas terakotovi statuetki bogini vinuvatici zarodzhennya j rozmnozhennya vsogo zhivogo Statuetki zobrazhuyut boginyu golu prikrashenu golovnim uborom namistami j brasletami abo u viglyadi zhinki yaka rukami tisne grudi dlya togo shob z nih polilosya moloko odna iz statuetok Luvrskogo muzeyu Za poserednictvom finikijciv cej tip statuj Afroditi zaneseno z Aziyi na Kipr pro sho svidchat kilka reprodukcij znajdenih na ostrovi Azijske pohodzhennya mayut i ti kiprski statuetki na yakih boginyu zobrazheno v dovgomu vbranni z yablukom abo kvitkoyu v pravij ruci liva ruka shovana pid odyagom bilya grudej Antichne grecke mistectvo dovgo perebuvalo pid vplivom cih tvoriv ale zgodom vneslo v skulpturu suto ellinsku suvoru graciyu 45 Mozhlivo spochatku Greciyi bula vidoma lishe Afrodita Uraniya Nebesna vlada yakoyi poshiryuyetsya na vsyu prirodu 46 i yaka za vislovom Evripida nese na zemlyu lyubov i rodyuchist 47 Afrodita Uraniya bula uosoblennyam fizichnoyi sili prirodi i yak boginya nebesnogo nachala mala takozh epitet Akrajya Girska Pid cim imennyam yiyi shanuvali na Kipri v Knidi Korinfi Argosi na gori Friku v Siciliyi ta in Kult bogini vidznachavsya prostotoyu V Elidi bula statuya roboti Fidiya boginya v obrazi zhinki nastupaye odniyeyu nogoyu na cherepahu simvol domovitosti Poryad z neyu druga statuya sho nalezhala Skopasovi vona zobrazhuvala boginyu yaka sidit na capovi cap buv simvolom htivosti U cij superechlivosti vidtvoreno vlastivosti Afroditi Uraniyi yak pokrovitelki z odnogo boku chistogo kohannya j simejnogo nachala z drugogo htivosti j tilesnih nasolod Afrodita Pandemos 48 Krim togo Afrodita Uraniya vvazhalasya bogineyu sadiv kvitiv vesni odnim slovom zhivih roslinnih sil i rodyuchosti Do poperednih uyavlen pro boginyu zgodom priyednuyetsya ponyattya pro yiyi charivnu vrodu prote navit u V st do n e grecka plastika lishayetsya virna suvoromu arhayichnomu tipovi U miru togo yak mistectvo grekiv stavalo mensh religijnim ikonografichnij tip bogini vtrachav svoyu suvorist robivsya privablivishim bilsh pochuttyevim Sama yiyi osobistist rozdvoyilas i poryad z poperednoyu Afroditoyu Uraniyeyu z yavilas insha Afrodita Pandemos Usenarodna yaka uosoblyuvala lyubostrasnist i htivist Postupovih vidozmin zaznav takozh ikonografichnij tip Veneri vid Veneri Miloskoyi do skulptur vikonanih za tipom Praksitelevoyi goloyi Afroditi Knidskoyi 48 Kult Afroditi buv perenesenij do Rimu de yiyi ototozhnyuvali z Veneroyu mozhlivo kult bogini perejshov tudi z Siciliyi de duzhe rano buv sporudzhenij hram Afroditi Ericinskoyi Starorimska Venera bula bogineyu sadiv vesni zrostannya i rozkvitu zgodom Venera v Rimi nabuvaye vsih epitetiv Afroditi i krim inshogo staye pokrovitelkoyu morskih podorozhej Cezar i Avgust osoblivo pikluvalisya kultom Veneri yak materi cherez Anhisa j Eneya rimskogo narodu i rodu Yuliyiv U Ashkeloni yiyi ototozhnyuvali z Astartoyu Tihe ta Fortunoyu Vshanuvannya Afroditi zaboroniv imperator Kostyantin Velikij ale vono protrimalosya she do 535 roku 49 Stvorenij antichnim mistectvom tip Afroditi Veneri buv vidnovlenij v epohu Vidrodzhennya U zhivopisi osoblivoyu populyarnistyu koristuvalisya sceni pov yazani z Adonisom Aresom Gefestom Parisom a takozh tema narodzhennya Afroditi Sandro Bottichelli Tician Rubens Antonis van Dejk Sered hudozhnikiv novogo chasu do mifiv pro Afroditu zvertalisya Zhan Engr Beklin Arnold Anselm Fejyerbah skulptori Bertel Torvaldsen Aristid Majol ta in Ci zh temi osoblivo mif pro Afroditu j Adonisa rozroblyalis i v muzici Paolo Sakrati Dzhon Viver Karl Orf I dosi obraz Afroditi ne vtrativ svoyeyi privablivosti dlya mitciv yaki v comu obrazi vtilyuyut uyavlennya suchasnikiv pro zhinochu vrodu i graciyu Sim ya RedaguvatiBatko Uran abo Zevs Mati Diona abo Gera Brati sestri Meliadi Eriniyi Giganti Cholovik Gefest Diti Eros Fob Dejm Garmoniya Anteros Germafrodit Rode Eriks Pejto Tihe Evnomiya Hariti Priap EnejV ukrayinskij literaturi RedaguvatiU tvorchosti Maksima Rilskogo Afrodita zgaduyetsya najchastishe z pomizh obraziv antichnoyi mifologiyi Vona figuruye v zbirkah Sinya dalechin Kriz buryu j snig De shodyatsya dorogi Znak tereziv yak u porivnyannyah tak i syuzhetah pro antichnist 50 Div takozh Redaguvati1388 Afrodita asteroyid nazvanij na chest bogini 51 Primitki Redaguvati a b Cyrino Monica Silveira 2010 Aphrodite Milton Park Abingdon Oxon Routledge s 14 ISBN 978 0 415 77522 9 OCLC 277195883 a b v West Martin L 2000 The Name of Aphrodite Glotta 76 1 2 s 134 138 ISSN 0017 1298 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Beek Lucien van 2010 Etymological dictionary of Greek Leiden Brill s 179 ISBN 978 90 04 17418 4 OCLC 435918287 Historische Sprachforschung Historical Linguistics on JSTOR 33 www jstor org angl s 267 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Maass Ernst 1911 Aphrodite und die hl Pelagia Neue Jahrbucher fur das klassische Altertum 27 s 457 468 Pisani Vittore 1930 Akmon e Dieus Archivio glottologico italiano 27 s 65 73 Janda Michael 2005 Elysion Entstehung und Entwicklung der griechischen Religion Innsbruck Institut fur Sprachen und Literaturen der Universitat Innsbruck s 349 360 ISBN 3 85124 702 7 OCLC 65427683 Janda Michael 2010 Die Musik nach dem Chaos der Schopfungsmythos der europaischen Vorzeit Innsbruck Institut fur Sprachen und Literaturen der Universitat Innsbruck Bereich Sprachwissenschaft s 65 ISBN 978 3 85124 227 0 OCLC 646007068 Witczak Krzysztof Tomasz 2003 Indoeuropejskie nazwy zboz vid Wyd 1 Lodz Wydawn Uniwersytetu Lodzkiego ISBN 83 7171 712 1 OCLC 55968071 Kolligan Daniel 19 grudnya 2007 Aphrodite of the dawn indo european heritage in greek divine epithets and theonyms Letras Classicas 11 s 105 ISSN 2358 3150 doi 10 11606 issn 2358 3150 v0i11p105 134 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Penglase Charles 1994 Greek myths and Mesopotamia parallels and influence in the Homeric hymns and Hesiod London Routledge s 164 ISBN 0 415 08371 0 OCLC 28425458 Boedeker Deborah Dickmann 1974 Aphrodite s entry into Greek epic Lugduni Batavorum Brill s 15 16 ISBN 90 04 03946 5 OCLC 1191045 Ruskin John 1880 The Elements of Perspective angl J Wiley amp sons s 132 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Romano Irene Bald 1 sichnya 2011 Classical Sculpture Catalogue of the Cypriot Greek and Roman Stone Sculpture in the University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology angl University of Pennsylvania Press s 46 ISBN 978 1 934536 29 2 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 a b Breitenberger Barbara M 2007 Aphrodite and Eros the development of erotic mythology in early Greek poetry and cult New York Routledge s 8 12 ISBN 0 415 96823 2 OCLC 60348967 Cyrino Monica Silveira 2010 Aphrodite Milton Park Abingdon Oxon Routledge s 51 ISBN 978 0 415 77522 9 OCLC 277195883 Calame Claude 18 serpnya 2013 The Poetics of Eros in Ancient Greece angl Princeton University Press s 115 ISBN 978 0 691 15943 0 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Zupancic Metka Zupanc ic Metka 2004 Hermes and Aphrodite Encounters angl Summa Publications Inc s 104 ISBN 978 1 883479 44 2 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 a b v Marcovich Miroslav 22 1996 From Ishtar to Aphrodite Journal of Aesthetic Education 30 2 s 43 doi 10 2307 3333191 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Cyrino Monica Silveira 2010 Aphrodite Milton Park Abingdon Oxon Routledge s 28 ISBN 978 0 415 77522 9 OCLC 277195883 Cotterall Arthur 31 sichnya 2012 The Pimlico Dictionary Of Classical Mythologies angl Random House ISBN 978 1 4481 2996 6 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Gesiod Teogoniya 187 196 Christos Kouklia village www visitcyprus com en GB Arhiv originalu za 11 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 Hsiodos 8eogonia Arhiv originalu za 10 travnya 2022 Procitovano 26 travnya 2022 Gesiod Teogoniya 188 200 Gomerivskij gimn Afroditi VI 3 5 Apollodor I 1 3 I 3 1 FARAONE Christopher A Faraone Christopher A 30 chervnya 2009 Ancient Greek Love Magic angl Harvard University Press s 97 ISBN 978 0 674 03670 3 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 Gomer Odisseya VIII 266 367 Diodor Sicilijskij IV 6 Sholiyi do Pifijskih od Pindara VIII 24 Pavsanij IX 31 2 Sholiyi do Apolloniya Rodoskogo I 932 Gomerivskij gimn do Afroditi 45 200 Feokrit Idiliyi I 105 107 Gigin Mifi 94 Servij Komentari do Eneyidi Vergiliya II 649 Apollodor III 14 3 4 Gigin Poetichna astronomiya II 7 Gigin Mifi 58 Servij Komentari do Bukolik Vergiliya X 19 Ptolemej Gefestion I Apollonij Rodoskij IV 914 919 Diodor Sicilijskij IV 83 Sholiyi do Idilij Feokrita XV 100 Cec Sholiyi do Likofrona 831 Gesiod Teogoniya 203 204 Nonn Diyannya Dionisa XXIV 274 281 Plutarh Ἠ8ika Ethika Moral 54 303 s Yan Parandovskij Mifologiya pereklad Olgi Lyenik K Molod 1977 238 s storinka 60 Cyrino Monica Silveira 2010 Aphrodite Milton Park Abingdon Oxon Routledge s 48 52 ISBN 978 0 415 77522 9 OCLC 277195883 a b Puhvel Jaan 1987 Comparative mythology Baltimore Johns Hopkins University Press s 27 ISBN 0 8018 3413 9 OCLC 14167890 Raffan John 1985 Greek religion Cambridge Mass Harvard University Press s 152 153 ISBN 0 674 36280 2 OCLC 11517555 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Rosenzweig Rachel 2004 Worshipping Aphrodite Art and Cult in Classical Athens angl University of Michigan Press s 60 ISBN 978 0 472 11332 3 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Pomeroy Sarah B Pomeroy Dintinguished Professor of Classics Sarah B 2002 Spartan Women angl Oxford University Press s 122 ISBN 978 0 19 513067 6 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Cyrino Monica Silveira 2010 Aphrodite Milton Park Abingdon Oxon Routledge s 40 ISBN 978 0 415 77522 9 OCLC 277195883 Kerenyi Karl 1951 The gods of the Greeks London Thames and Hudson s 80 ISBN 0 500 27048 1 OCLC 387233 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2009 Procitovano 21 lyutogo 2022 Smith Amy C Pickup Sadie 25 bereznya 2010 Brill s Companion to Aphrodite angl BRILL s 9 12 ISBN 978 90 474 4450 3 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Breitenberger Barbara M 2007 Aphrodite and Eros the development of erotic mythology in early Greek poetry and cult New York Routledge s 10 11 ISBN 0 415 96823 2 OCLC 60348967 Cyrino Monica Silveira 2010 Aphrodite Milton Park Abingdon Oxon Routledge s 99 ISBN 978 0 415 77522 9 OCLC 277195883 a b Pomeroy Sarah B 1990 Women in Hellenistic Egypt From Alexander to Cleopatra angl Wayne State University Press s 30 40 ISBN 978 0 8143 2230 7 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Rodan Simona 30 veresnya 2019 Maritime Related Cults in the Coastal Cities of Philistia during the Roman Period Legacy and Change angl Archaeopress Publishing Ltd s 70 76 ISBN 978 1 78969 257 0 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Zavgorodnya T 2018 Osoblivosti interpretaciyi obrazu Afroditi v poeziyi Maksima Rilskogo 20 30 rr XX st Literaturoznavstvo Folkloristika Kulturologiya 27 28 Cherkasi M vo osviti i nauki Ukrayini Cherkaskij nac un t im B Hmelnickogo Oseredok Nauk s 35 44 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 992 s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela RedaguvatiGesiod Teogoniya pereklad I Franka Franko I Zibrannya tvoriv Kiyiv 1977 T 8 S 314 342 Gomer Odisseya pereklad iz davnogreckoyi B Tena Kiyiv Dnipro 1963 Literatura RedaguvatiSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Kun M A Legendi i mifi Starodavnoyi Greciyi Ternopil AT Tarneks 1993 S 31 Zamarovskij Vojteh Bogi i geroi antichnyh skazanij Slovar Per s chesh M Respublika 1994 399 s il ISBN 5 250 01575 1 Grejvs R Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi M Progress 1992 620 s Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Afrodita Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Afrodita amp oldid 39858697