Мо́дрича (босн. і хорв. Modriča, серб. Модрича) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади.
| Місто Модрича Modriča/Модрича
Координати 44°57′24″ пн. ш. 18°18′54″ сх. д.H G O
Модрича у Вікісховищі |
Географія ред.
Модрича лежить у пониззі Босни на рівнині Посавіни, використовуваній переважно у сільськогосподарських цілях. Громада багата на родючі угіддя і невеличкі водотоки. Велика частина площі муніципалітету зайнята лісистими пасмами гір: Вучьяк (367 м) на лівому березі та Требава (644 м) на правому березі Босни. Найближчі міста — Шамац, Дервента і Добой.
Історія ред.
Перший письмовий документ про Модричу — грамота з ХІІІ століття угорського короля Бели IV, у якій Модрича згадується як джерело. За переказами, Модричу названо на честь невеличкої річки з голубою, гірською водою. Припускається, що це річечка Дуса. Згідно з іншими легендами, місцевість бере назву від давньослов'янських позначень блакитного неба і відстаней, розмитих на обрії до голубизни — «модріна (блакить)/модріча».
Як поселення уперше згадується в грамоті боснійського бана Стефана Котроманича з 1323 року, де говориться про жупу Ненавіште із селами Модрича і Якеш.
1536 року Модричу підкорили турки. Турецька влада докладала зусиль до повернення старого населення і приведення нових жителів, що було однією з економічних і стратегічних потреб. Так, приблизно в XVI столітті там з'являються влахи (серби). На початку турецького панування чинилися спроби ісламізувати християнське населення.
Після Берлінського конгресу 1878 року на ці землі вступила Австро-Угорщина.
Нацистська армія увійшла в Модричу 16 квітня 1941 року. Після відходу німецької армії 22 червня на східний фронт, влада у місті перейшла до рук НДХ. 8 вересня 1943 партизанські загони НВАЮ відбили в усташів місто. Німецькі війська знову займають Модричу 24 грудня. Партизанські загони остаточно завоювали місто 9 квітня 1945. З цього дня Модрича починає відновлюватися і водночас переживати соціально-економічне відродження.
Модрича відносно сильно постраждала від війни 1992—1995 років через своє положення у вигляді коридору між захопленими сербами районами на захід і схід від неї, утримуваними хорватами ділянками на півночі та контрольованими мусульманами територіями на півдні.
Після війни довоєнні межі муніципалітетів було змінено, села Якеш, Печнік і Модрицький Луг було виділено з громади Модрича і включено в нову громаду Вукосавлє, натомість декілька сіл західної частини довоєнної території муніципалітету Градачац було віднесено до громади Модрича, що суттєво змінило її розміри.
Населення ред.
Згідно з останнім офіційним югославським переписом 1991 року, Модрича налічувала 10 454 жителі.
| Національність | 1991 | 1981 | 1971 | 1961 | 1948 |
| Мусульмани | 5.252 (50,23%) | 4.815 (50,00%) | 4.910 (67,03%) | 2.470 | 1.605 |
| Серби | 2.420 (23,14%) | 1.841 (19,11%) | 1.428 (19,49%) | 1.889 | 1.226 |
| Югослави | 1.347 (12,88%) | 1.904 (19,77%) | 154 (2,10%) | 118 | |
| Хорвати | 1.134 (10,84%) | 838 (8,70%) | 732 (9,99%) | 461 | 211 |
| Роми | 38 | 3 | |||
| Чорногорці | 29 | 25 | 25 | ||
| Албанці | 15 | 12 | 1 | ||
| Угорці | 5 | 4 | 3 | ||
| Словенці | 4 | 3 | 13 | ||
| Македонці | 3 | 4 | 16 | ||
| Інші та невизначені | 301 (2,87%) | 232 (2,40%) | 100 (1,36%) | ||
| Всього | 10.454 | 9.630 | 7.324 | 5.032 | 3.072 |
Економіка ред.
Найбільший вклад у зайнятість місцевого населення вносить заснований у 1954 році нафтопереробний завод, який нині належить російським інвесторам. Другим великим роботодавцем у місті є взуттєва фабрика, яка працевлаштувала понад 100 осіб. Після війни місто невпинно росте, виникають також нові фірми, особливо у будівництві.
Транспорт ред.
Паралельно з річкою Босна проходить залізнична вітка Сараєво—Добой—Шамац і автомагістраль M17 Босанський Шамац—Чапліна. Планується автобан А1
Культура ред.
Місто має культурний центр і спорткомплекс, де проводяться різні заходи. Влітку декілька років поспіль відбувається турнір із баскетболу. Щорічний зліт мотоциклістів «Моторіада» робить Модричу Меккою для любителів мотоциклів. У вихідні дні місто досить пожвавлене, кав'ярні здебільшого заповнені. Є кілька дискотек і нічний клуб.
Спорт ред.
У місті базується футбольний клуб «Модрича Максима», який з 2003 по 2010 рік грав у Прем'єр-лізі БіГ, а нині грає у Першій лізі Республіки Сербської. Існує також волейбольний клуб «Модрича Оптима» та баскетбольне і борцівське спортивні товариства.
Міста-побратими ред.
Модрича побраталася з такими містами:
|
Відомі люди ред.
- Авдо Карабегович — поет
- Марта Савич — співачка
- Крістіан Крекович — живописець
- Мілан Єлич — президент Республіки Сербської у 2006—2007 роках
- Нада Топчагич — співачка
- Здравко Кузманович — футболіст
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2006. Процитовано 8 квітня 2017.
- . fzs.ba. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 26. 1. 2016.
- Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ и СФРЈ, попис становништва 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, и 1991. године. (сербо-хорв.)
Посилання ред.
- Офіційний сайт громади Модрича [ 26 квітня 2022 у Wayback Machine.] (босн.)
- (босн.)
- Књига: „Национални састав становништва - Резултати за Републику по општинама и насељеним мјестима 1991.“, статистички билтен бр. 234, Издање Државног завода за статистику Републике Босне и Херцеговине, Сарајево. (сербо-хорв.)