Дервента (босн. Derventa, серб. Дервента) — містечко і центр однойменної громади на півночі Боснії і Герцеговини. На просторі громади площею 517 км² в п'ятдесятьох шістьох селах і місті Дервента за переписом 1991 року проживало 56 489 осіб, з яких у самому місті Дервента - 17 748.
| Дервента Derventa Дервента | |
|---|---|
| |
| Основні дані | |
| 44°59′ пн. ш. 17°54′ сх. д. / 44.983° пн. ш. 17.900° сх. д.Координати: 44°59′ пн. ш. 17°54′ сх. д. / 44.983° пн. ш. 17.900° сх. д. | |
| Країна | Боснія і Герцеговина |
| Регіон | Республіка Сербська |
| Район | муніципалітет |
| Столиця для | Дервента (city of Bosnia and Herzegovina) |
| Межує з
| |
| Площа | 517 км² |
| Населення | 17 748 (1991) |
| Висота НРМ | 120 м |
| Географічна зона | Посавина |
| Міста-побратими | Пінероло |
| Телефонний код | (387) 053 |
| Часовий пояс | центральноєвропейський час, UTC+1, UTC+2, Europe/Sarajevo (Боснія і Герцеговина) |
| GeoNames | 3202081 |
| OSM | ↑2528182 ·R (Дервента, Республіка Сербська) |
| Поштові індекси | 74400 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Мілорад Сімич (СНСД) |
| Вебсайт | www.derventa.ba |
| Мапа | |
Дервента Дервента (Боснія і Герцеговина) | |
| | |
| | |
| Дервента у Вікісховищі |
Населення ред.
Австро-угорські переписи населення ред.
| Котар | 1879. | 1885. | 1895. | 1910. |
|---|---|---|---|---|
| Дервента | 39 385 | 43 970 | 53 136 | 65 784 |
Переписи 1971 – 1991 рр. ред.
| Населення громади Дервента | |||
| рік перепису | 1991. | 1981. | 1971. |
| серби | 22.938 (40,60%) | 22.840 (40,06%) | 23.124 (41,18%) |
| хорвати | 21.952 (38,86%) | 23.629 (41,44%) | 25.228 (44,93%) |
| мусульмани | 7.086 (12,54%) | 6.034 (10,58%) | 6.548 (11,66%) |
| югослави | 3.348 (5,92%) | 3.752 (6,58%) | 575 (1,02%) |
| решта | 1.165 (2,06%) | 755 (1,32%) | 666 (1,18%) |
| разом | 56.489 | 57.010 | 56.141 |
Національний склад міста Дервента ред.
| Дервента | |||
| рік перепису | 1991. | 1981. | 1971. |
| мусульмани | 5.558 (31,31%) | 4.593 (31,99%) | 5.065 (42,83%) |
| серби | 4.555 (25,66%) | 2.934 (20,43%) | 2.496 (21,10%) |
| хорвати | 4.317 (24,32%) | 3.727 (25,95%) | 3.439 (29,08%) |
| югослави | 2.623 (14,77%) | 2.799 (19,49%) | 459 (3,88%) |
| решта | 695 (3,91%) | 304 (2,11%) | 365 (3,08%) |
| разом | 17.748 | 14.357 | 11.824 |
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 21 грудня 2010.
- Franjo Marić, Pregled pučanstva BiH između 1879. i 1995. godine., II. izdanje, Katehetski salezijanski centar – Zagreb 1996. godine