www.wikidata.uk-ua.nina.az

Млин Рембрандт Млин нід De molen картина голландського художника Рембрандта Гарменса ван Рейна що була створена в період

Млин (Рембрандт)

Млин (нід. De molen) — картина голландського художника Рембрандта Гарменса ван Рейна, що була створена в період близько 1645—1648 років. Він був сином мельника, проте картин із зображенням вітряків в його творчості дуже мало.

Млин
нід. De molen

Автор Рембрандт Гарменс ван Рейн
Час створення близько 1645—1648
Розміри 87,6 × 105,6 см
Матеріал полотно
Техніка олійні фарби
Місцезнаходження Національна галерея мистецтва (Вашингтон, США)

Навколо картини існувало багато міфів, серед яких те, що це зображення млина батька Рембрандта. Дехто інтерпретував важку атмосферу сюжету настроєм ван Рейна в період середини 1650-х років, коли він зіткнувся з серйозними фінансовими труднощами. Лише під час реставрації в 1970-х роках було виявлено, що спочатку небо було виконане блакитними фарбами, ще говорить про картину, як про потужно виразний твір, де підкреслюється відчуття драматичного протистояння між млином та силами природи. Поціновувачі ХІХ століття вважали картину однією із найвидатніших творінь живописця. Вони відзначали драматичний силует млина на тлі темного грозового неба, не підозрюючи, що в їх уяві «романтична аура та насичений золотистий відтінок сцени» викликані лише потемнілим від часу знебарвленим лаком.

Від початку створення картина неодноразово належала вельможним представникам Франції та Великої Британії. В 1911 році була придбана за 100 000 фунтів стерлінгів, що в перерахунку на сучасний курс становило приблизно £ 7,817,220. В той час за ці кошти можна було придбати 3636 коней, або 10 319 корів чи 185 185 мотків шерсті вівці. Якщо перевести суму в заробітну платню кваліфікованого комерсанта, то це був еквівалент виплати за 303 030 днів праці.

«Млин» під інвентарним номером 1942.9.62 з 1942 року зберігається в Національній галереї мистецтва міста Вашингтон, США.

Історія Редагувати

Деякі з дослідників вважають, що активність художника між 1642—1651 роками була надзвичайно низькою, оскільки відомо лише близько 30 картин того періоду. Проте саме в 1640-х роках пейзаж зайняв помітну роль у творчості ван Рейна. Це підтверджується як багатьма малюнками та гравюрами з пейзажами, так і певними картинами. Зниження активності художника могла бути пов'язана з цілим рядом обставин. В 1642 році померла його перша дружина — Саскія ван Ейленбюрх. Ще під час її хвороби художник мусив вдатися до послуг Гертьє Діркс[en], яка спершу стала покоївкою та доглядальницею за малолітнім сином[en], а згодом і коханкою Рембрандта. Для ведення домашнього господарства була найнята нова покоївка — Гендрік’е Стоффельс[en]. Таким чином в житті художника за короткий проміжок часу з'явилися дві жінки, які залишили певний слід в його творчості. Іншою обставиною стало погіршення матеріального стану. Намагаючись втримати все більші витрати Рембрандт дедалі частіше брав у близьких друзів у борг значні суми. Проте, це не тільки не покращило його становище, а й, навпаки, наближало невідворотне банкрутство.

Обставини створення картини «Млин», а також місце її перебування упродовж тривалого часу з моменту написання, залишаються мало дослідженими. Перші задокументовані відомості з'являються в Парижі, де вона разом зі ще п'ятьма роботами Рембрандта стала частиною відомої колекції[en] Філіппа II Орлеанського. Після смерті останнього картина перейшла у власність його синові — Людовику де Бурбону, герцогу Орлеанському. Він так само заповів картину своєму нащадку — Луї Філіппу II, герцогу Орлеанському[en]. Останній, за рік до своєї смерті, виставив на продаж частину колекції, де серед інших голландських, німецьких та фламандських картин опинилася й робота Рембрандта «Млин». В 1792 році колекціонер й артдилер Томас Мур Слейд (англ. Thomas Moore Slade) придбав її та привіз до Лондону, де в червні 1793 року вона отримала нового власника. Ним став британський політик та член парламенту — Вільям Сміт[en], який придбав її за 500 фунтів стерлінгів. Принаймні до 1815 року «Млин» перебував у його власності допоки Сміт не передав картину для виставки — Британському інституту[en]. Наступні відомості про картину з'являються в 1824 році, коли вона потрапила до опису приватної колекції Генрі Петті-Фіцморіса III, маркіза Лансдаун[en]. Він заповів її синові Генрі Петті-Фіцморісу IV, маркізу Лансдаун[en]. який, зі свого боку, включив картину до спадку своєму старшому синові — Генрі Петті-Фіцморісу V, маркізу Лансдаун. Останній у квітні 1911 року продав картину «Млин» через артдилерську компанію Arthur J. Sulley & Co.[en] за 100 000 фунтів стерлінгів американському колекціонеру мистецтва, який був одним із засновників вашингтонської Національної галереї мистецтв — Джозефу Ерлу Віденеру[en]. Ще за його життя робота ван Рейна перейшла у власність старшому синові Пітеру Аррелла Браун Старшому[en], який в 1942 році, виконуючи доручення батька, передав картину в дарунок Національній галереї мистецтва міста Вашингтон.

Опис Редагувати

Сюжет Редагувати

Сюжетом для картини міг слугувати реально існуючий млин, який Рембрандт зобразив на одному зі своїх офортів. Це був так званий Маленький смердючий млин (Little Stink Mill), який стояв на рештках фортеці De Passeerde вздовж міської стіни, що проходила по західній стороні Амстердама. Млин належав Гільдії шкіряників, а його назва походить від процесу з пом'якшення дубленої шкіри шляхом її обробки олією з печінки тріски. Рембрандт настільки детально дослідив млин та його околиці, що, ймовірно, виконав значну частину роботи на місці, а решту закінчив у майстерні.

Серед дослідників творчості Рембрандта ця картина вважається приголомшливим ландшафтним твором із млином у центрі. У нижній частині полотна зображено широкий рів, на якому стоїть зруйнований і занедбаний бастіон. Саме на його руїнах збудований величний млин, а неподалік розкинулися кілька невеликих котеджів. До млина веде стежка, яку художник зобразив у лівій частині картини. Саме в цьому місці можна спостерігати невеликий міст, який перетинає шлюз, який слугує статичним орієнтиром. Картина «Млин» наповнена багатьма персонажами, які зображені за побутовими справами. Присутні сцени, де жінка з маленькою дитиною прямують до води, а чоловік у човні справа зображений під час греблі. Глядач може спостерігати за жінкою, яка стоїть біля води й пере білизну, а чоловік біля неї спостерігає за дійством. На перший погляд, картина «Млин» здається картиною спокою й майже рефлексивного настрою, з відсутністю видимої активності та динаміки. Проте, більш ретельне вивчення дозволяє побачити, як багато людей займаються своїми щоденними справами, немов би оживляючи своєю діяльністю картину. Вона беззаперечно яскрава та сповнена життя і руху, хоча на перший погляд здається, що картина занурена в тінь. Вечірнє світло неба, слабке сонячне проміння намальовані так, щоб ніби оживити картину. Освітлення навколишніх хмар та крил млина покликане виділити споруду не даючи їй «розчинитися» в пітьмі, що насувається. Використання кольору та тіні дуже важливе в цій картині. Хоча основне забарвлення виконане в чорних, сірих та коричневих відтінках, що представляють згасаюче світло на небі, «легкість» відтінків неба викликає відчуття грози й допомагає підкреслити блискучу красу млина. Важко визначити задум художника й зрозуміти чи назріває шторм, чи він уже пройшов, оскільки вода здається досить спокійною.

Тривалий час картина «Млин» вважалася меланхолічною, що виражалося у виконанні жовтими відтінками. Саме тому, справжньою сенсацією стала реставрація, в ході якої виявилося, що це був лише старий знебарвлений лак. Тепер небо, яке раніше виглядало невиразно жовтим, стало світлим з хмарами, такими ж напівпрозорими, як снігова буря. Це, так би мовити, виділило річку, вигляд якої покращився завдяки відбиттю блакитного неба і більше не нагадувало гігантську жовту калюжу. Переводячи погляд від неба й до землі можна помітити, що Рембрандт зобразив простір пейзажу відносно неглибоким. Це стає очевидним порівнюючи пейзажі таких сучасників Рембрандта, як Яна ван Гоєна, Якоба ван Рейсдала, Мейндерта Гоббеми та Філіпса Конінка з їх краєвидами рівнинної голландської землі. Рембрандт не дає змоги глядачеві зануритися в мрії від побаченого. Сутність картини — саме цей млин, ця стежка, ця ділянка річки. Звичайна сцена, примітивне місце, яке бачив кожен під час заміської прогулянки, а дехто заносив до етюдника.

Жінка своїми діями створює великі круглі брижі на поверхні річки, але човен безшумно проходить повз не залишаючи сліду. Плавно входячи в сюжет човен дивно обрізаний так, що у сучасників складається враження споглядання імпресіоністичних картин Едґара Деґа. Під час реставрації було виявлено, що спочатку Рембрандт намалював міст через цю річку, але пізніше, очевидно, передумав і намалював міст в іншому місці, додавши човен. Отже, символ зв'язку, людської взаємодії, був замінений цим образом роз'єднання, простору, що розділяє людей. П'ять фігур на передньому плані, якщо споглядати їх зліва направо, створюють немовби алегорію «Трьох віків людського віддалення». Мати й дитина на шляху все ще разом, але дитина починає рухатися вперед намагаючись віддалитися; на березі чоловік і жінка підкреслено розділені простором та положенням (один стоїть, а інша сидить), не стикаються один з одним; на правому краю човняр дрейфує на самоті. Розрив між човном і берегом, ця невелика ділянка хвилястої води, є тонким, але потужним символом людської роз'єднаності, нездоланної прірви між людьми. На передньому плані зигзагоподібна стежка відправляє мандрівників до вітряка. Вигляд млина, що стоїть на вершині, його крила викликали безліч асоціацій у вдумливого голландського глядача XVII століття. Вітряки використовувалися для рекультивації для відкачування води з землі, але частіше використовувалися для запуску важких жорнів, які мололи пшеницю та ячмінь для основних продуктів, як хліб та пиво (батько Рембрандта молов ячмінь). Отже, млин є одночасно символом голландської винахідливості й життєвих потреб. Вітряки є символом голландського пейзажного живопису XVII століття і Рембрандт намагався буквально піднести до небес це звичайне видовище. Його лопаті обертаються на вітрі, млин є таким же символом руху та змін, як і річка, що тече внизу. Він стоїть у сонячному світлі, але одне з його лопатей уже затемнене, і зловісні темні хмари насуваються. Власне вони й розкривають швидкоплинну природу цієї освітленої сонцем миті та нагадують про стислість людського життя. Вітряк, його крила, що обертаються від світла в тінь і назад, символізує вирішальні елементи часу і випадку в житті. Осяяні сонцем крила обертаються, як колесо фортуни, а каміння стирається, як час. Цей звичайний млин Рембрандт зображає складним символом смертності, мінливості та випадковості. Ймовірно річка має навіть більше значення, ніж млин. Вона розділяє передній та задній план, а також з'єднує всі різноманітні простори картини, навіть відображаючи кольори неба.

  • Фрагменти з картини

Виконання Редагувати

У другій половині 40-х років стає більш виразною проблематика творчості зрілого і пізнього Рембрандта. Саме тоді почала формуватися його нова живописна система, де світлотінь становиться першоосновою, твірним елементом художньої структури. Світло, що випромінює сяяння та тепло, стає матеріальним еквівалентом вираження ліричного почуття, визначає духовну атмосферу сцени, її етичного сенсу. Світло визначає буття кольору в картині, його виразну силу.

Оригінальне полотно — це тонка, щільно виткана тканина гладкого переплетення з обробленими краями. Уздовж нижнього краю картини присутній горбок, який простягається на 7 см, що вказує на його оригінальність, а не подальшу появу. Уздовж верхньої та бічних сторін картини відсутні обрубки тканини, що може свідчити про те, що ці краї були зрізані й картина мала інші розміри. Разом з тим правий край має характерну особливість: фарба закінчується приблизно на 1 см від краю, хоча земля простягається до кінця. Це різке закінчення фарби вздовж правого боку картини, ймовірно, вказує на те, що це оригінальний край, попри той факт, що вздовж полотна не існує ніяких ворсинок. Полотно було підготовлено за допомогою подвійного ґрунтування, яке складалося з черво-коричневого нижнього шару, за яким слідував жовтувато-сірий верхній шар. Чорні мазки, деякі з яких виконані широким пензлем, можна побачити за допомогою інфрачервоної рефлектографії з довжиною хвилі від 1,2 до 2,5 мікрон. Саме при цьому значенні чітко можна розгледіти силуети ландшафтних форм, фігури та млин, а також концентричні брижі на воді. Фарба була нанесена у два етапи: яскраві кольори першого етапу, позначеного пензлем, були приглушені більш стриманими кольорами та гладкою фарбою на завершальному етапі. Помітні численні зміни та перероблення, що належать Рембрандту. Намальований ескіз спочатку поміщав млин між пагорбом зліва та праворуч мосту, що перетинав мис до краю композиції та відбивався у воді знизу. У результаті дослідження за допомогою рентгенівського випромінювання стало відомо, що спочатку були намальовані небо та вода, але невдовзі профіль пагорба було опущено, а міст та його відображення замальовано взагалі. Кардинально були перероблені небо, берег, вода. До сьогодні картина збереглася в чудовому стані, лише з незначними втратами по краях і невеликими потертостями у верхньому лівому куті. Темно-сірі плями на небі можуть бути викликані зміною кольору пігменту смальти. Останнього разу картина була на реставрації у 2001 році, коли було знято шар лаку, який наклали ще в 1979 році, оскільки він більше не насичував темну фарбу.

Автентифікація Редагувати

Попри популярність картини, яку можна простежити з XVII століття, коли вона була в колекції герцога Орлеанського, вже у XX столітті атрибуція була предметом значної суперечки. Експертом, який, першим поставив під сумнів атрибуцію, був Вольдемар фон Зайдліц[en], який порушував це питання в газетних статтях починаючи з 1902 року. Однак, перший глибокий аналіз стилістичних проблем щодо атрибуції картини він розмістив в художньому журналі Kunst und Künstler[en] в 1911 році. Зайдліц наголошував, що концепція цієї картини відрізняється від інших пейзажів Рембрандта, її низький горизонт, відсутність множинності та, перш за все, сильні контрасти світла й темряви були нехарактерні для Рембрандта. Критик припустив, що автором можна вважати художником Арта де Ґелдера, підкреслюючи, що саме де Ґелдер віддає перевагу теплим прозорим кольорам, у яких виконаний «Млин». Майже одночасно з появою статті Зайдліца з'явилися газетні повідомлення про те, що на картині виявили підпис відомого пейзажиста Геркулеса Сегерса, що лише спонукало до подальших спекуляцій навколо атрибуції. Наступне уточнення цієї статті виявило, що сталася помилка й мова йшла про зовсім іншу картину. Траплялися роздуми про те, що картина «Млин» взагалі є англійською підробкою XIX століття. Разом з тим, атрибуцію Рембрандта рішуче захищали такі видатні постаті, як Вільгельм фон Боде, Абрагам Бредіус[en], Корнеліс Гофстеде де Гроот[en] та Ян Пітер Вет. З часом фон Зайдліц погодився з їх аргументами й перестав вважати «Млин» роботою Сегерса, але продовжував сумніватися в атрибуції Рембрандта. Після шквалу ажіотажу, викликаного придбанням картини Національною галереєю мистецтва, питання атрибуції картини серйозно не обговорювалося понад шістдесят років. Характерним є те, що в США, куди картина потрапила в 1911 році, вона була прийнята дослідниками (серед яких Якоб Розенберг[en] та Вольфганг Штехов[en]), як робота Рембрандта і не викликала сумніви. Більш радикальними були їх європейські колеги, які з часом взагалі перестали включати «Млин» до каталогу робіт Рембрандта. Навіть Бредіус, який у 1911 році захищав атрибуцію картини в 1935 році виключив її зі свого корпусу картин Рембрандта. Його приклад наслідували Курт Баух[en] в 1966 році та Хорст Герсон[en] в 1969 році й не включили картину до свого каталогу творчості ван Рейна.

Хоча Рембрандт ван Рейн був сином мельника, але картин, на яких він зображував вітряки, дуже мало. Якщо придивитися більш ретельно, то можна побачити, що лопаті млина крутяться неправильно. Протягом століть млини оберталися проти годинникової стрілки. Звідси виникає запитання про те, як міг син мірошника зробити таку помилку й чи взагалі він автор цієї картини? Такого роду пейзаж мав би займати особливе місце для Рембрандта, а джерелом натхнення мав стати вітряк його родини. Ще його бабуся була мельничкою на млині, що стояв на шибеничному полі[nl] за містом Лейден. Через облогу міста військами іспанців млин був перенесений у місцевість біля Білих Воріт[nl].

Саме тому, під час споглядання картини в Національній галереї мистецтва голландський художник Рінус Рулофс[nl] звернув увагу на лопаті вітряка, які зображені невірно. Отже, він поставив під сумнів автентичність картини, яку наразі офіційно вважають роботою Рембрандта. Він впевнений, що Рембрандт ще змалку мав добре знати напрямок обертання лопатей голландського вітряка. Наприклад, якщо вони будуть рухатися за годинниковою стрілкою, то жорна будуть неправильно обертатися один над одним і зерно не подрібниться. Саме через такі деталі критики вважають, що деякі роботи віднесені до творчості Рембрандта є свого роду колективним результатом. За аргумент вони приводять величезну кількість робіт Рембрандта, які реалізувати він міг лише завдяки допомозі своїх численних «учнів». Важко уявити, що син мірошника своїми руками допустив би помилку в зображенні млина. Набагато імовірніше, що учень або фальсифікатор зробив таку роботу на основі офорта. Для неспеціаліста перевернуті лопаті млина менш помітні й тому, можливо, це пояснює той факт, що деталь тривалий час була не помічена в офіційній художньо-історичній літературі впродовж чотириста років.

Відгуки Редагувати

Картина «Млин» значно вплинула на багатьох англійських живописців. Нею відверто захоплювався Вільям Тернер, а Джошуа Рейнольдс написав свою версію цього сюжету. Чарльз Тернер, автор «Походження мистецтва», виконав гравюру з цієї картини для своєї книги, яка в ті часи була майже в кожній майстерні британських художників XIX століття.

Саймон Шама[en] британо-американський історик та творець документальних фільмів, спеціаліст з історії мистецтв та історії Нідерландів вбачає в картині «паралель між обороною від тирана-моря й захистом від тирана іспанської імперії, де вітряк — як солдат у битві. В той час як інші вояки боролися за незалежність Нідерландів, млин Рембрандта як сторож, що стоїть над вигином річки та панує над навколишнім краєм».

Мистецтвознавець та критик, який з 1967 по 2009 рік писав статті для видання The Washington Post Пол Річард відгукувався про картину так: «Меланхолічний, але рухливий „Млин“ — дивна картина. Його люблять і не довіряють. Ні його краса, ні його старовинність, ні історична важливість не викликають сумніву, але його авторство викликає».

Примітки Редагувати

  1. ↑ Baaij, Jeroen de (9 травня 2021). . KunstVensters (нід.). Архів оригіналу за 14 травень 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  2. . Google Arts & Culture (укр.). Архів оригіналу за 29 січень 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  3. . www.nga.gov (англ.). The National Gallery of Art. Архів оригіналу за 21 січень 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  4. Archives, The National. . Currency converter (en-GB). Архів оригіналу за 13 червень 2017. Процитовано 2 червня 2022. 
  5. ↑ . rkd.nl (англ.). RKD – Netherlands Institute for Art History. Архів оригіналу за 30 січень 2016. Процитовано 26 травня 2022. 
  6. Van De Wetering, Ernst (2014). У Van De Wetering, Ernst. . A Corpus of Rembrandt Paintings VI: Rembrandt's Paintings Revisited - A Complete Survey (англ.). Dordrecht: Springer Netherlands. с. 296–339. ISBN 978-94-017-9240-0. doi:10.1007/978-94-017-9240-0_7. Архів оригіналу за 4 червень 2022. Процитовано 4 червень 2022. 
  7. jonathan 5485 (9 квітня 2011). . my daily art display (англ.). Архів оригіналу за 22 лютий 2022. Процитовано 30 травня 2022. 
  8. Exum, 1996, с. 30.
  9. Калинина, 1893, с. 28-29.
  10. Massa, Dominic (10/25/2018). . wwltv.com (амер.). WWL-TV. Архів оригіналу за 15 листопад 2018. Процитовано 1 червня 2022. 
  11. CHERNICK, KAREN (OCTOBER 30, 2018). . Art & Object (англ.). Journalistic, Inc. Архів оригіналу за 16 квітень 2021. Процитовано 1 червня 2022. 
  12. ↑ K. Wheelock Jr., Arthur (2014). . www.nga.gov. The National Gallery of Art. Архів оригіналу за 21 січень 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  13. Richard, Paul (16 вересня 1977). . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 4 червень 2022. Процитовано 1 червня 2022. 
  14. . www.nga.gov. The National Gallery of Art. Архів оригіналу за 21 січень 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  15. Slive, 2011, с. 26.
  16. . www.metmuseum.org. The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 5 квітень 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  17. . www.rembrandt-van-rijn.com. Архів оригіналу за 29 липень 2020. Процитовано 26 травня 2022. 
  18. ↑ Oard, Brian A. . sites.google.com. Архів оригіналу за 24 жовтень 2020. Процитовано 26 травня 2022. 
  19. Прусс, 1974, с. 246.
  20. . www.nga.gov. Архів оригіналу за 21 січень 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  21. (нід.). Архів оригіналу за 6 травень 2021. Процитовано 26 травня 2022. 
  22. Pescio, 2008, с. 12-13.
  23. Wetenschap, E. O. S. (20 серпня 2015). . HP/De Tijd (нід.). Архів оригіналу за 25 серпень 2018. Процитовано 26 травня 2022. 
  24. Пуликова, 2012, с. 28.
  25. Schama, 1987, с. 42.
  26. Richard, Paul (16 вересня 1977). . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 4 червень 2022. Процитовано 3 червня 2022. 

Джерела Редагувати

  • Калинина А. Н. Рембрант. Его жизнь и художественная деятельность. — СПб : Типография Товарищества "Общественная польза", 1893. — С. 7.
  • Прусс И. Е. Малая история искусств. Западноевропейское искусство XVII века. — М : Искусство, 1974. — 384 с.
  • Пуликова Л. Национальная галерея искусства. Вашингтон. — М : Директ-Медиа, 2012. — Т. 19. — 95 с. — ISBN 978-5-87107-258-5.
  • Exum J. C. Plotted, Shot, and Painted: Cultural Representations of Biblical Women. — UK : Sheffield Academic Press, 1996. — P. 30. — ISBN 9780567234292.
  • Pescio C. S. Rembrandt (Art Masters). — USA : The Oliver Press, Inc, 2008. — 64 p. — ISBN 978-1-934545-02-7.
  • Schama S. The Embarrassment of Riches: An Interpretation of Dutch Culture in the Golden Age. — USA : University of California Press, 1987. — 680 p. — ISBN 0-520-06147-0.
  • Slive S. Jacob Van Ruisdael: Windmills and Water Mills. — USA : Getty Publications, 2011. — 112 p. — ISBN 978-1-60606-055-1.

Посилання Редагувати

  • . Архів оригіналу за 21 січня 2022.  — профіль картини на сайті Національної галереї мистецтва (англ.)
  • . Архів оригіналу за 30 січня 2016.  — профіль картини на сайті Інституту історії мистецтв Нідерландів (англ.)
  • . Архів оригіналу за 29 січня 2022.  — профіль картини на сайті Google Arts & Culture (англ.)
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mlin nid De molen kartina gollandskogo hudozhnika Rembrandta Garmensa van Rejna sho bula stvorena v period blizko 1645 1648 rokiv Vin buv sinom melnika prote kartin iz zobrazhennyam vitryakiv v jogo tvorchosti duzhe malo 1 Mlin nid De molenAvtor Rembrandt Garmens van RejnChas stvorennya blizko 1645 1648Rozmiri 87 6 105 6 smMaterial polotnoTehnika olijni farbiMisceznahodzhennya Nacionalna galereya mistectva Vashington SShA Navkolo kartini isnuvalo bagato mifiv sered yakih te sho ce zobrazhennya mlina batka Rembrandta Dehto interpretuvav vazhku atmosferu syuzhetu nastroyem van Rejna v period seredini 1650 h rokiv koli vin zitknuvsya z serjoznimi finansovimi trudnoshami Lishe pid chas restavraciyi v 1970 h rokah bulo viyavleno sho spochatku nebo bulo vikonane blakitnimi farbami she govorit pro kartinu yak pro potuzhno viraznij tvir de pidkreslyuyetsya vidchuttya dramatichnogo protistoyannya mizh mlinom ta silami prirodi 2 Pocinovuvachi HIH stolittya vvazhali kartinu odniyeyu iz najvidatnishih tvorin zhivopiscya Voni vidznachali dramatichnij siluet mlina na tli temnogo grozovogo neba ne pidozryuyuchi sho v yih uyavi romantichna aura ta nasichenij zolotistij vidtinok sceni viklikani lishe potemnilim vid chasu znebarvlenim lakom 3 Vid pochatku stvorennya kartina neodnorazovo nalezhala velmozhnim predstavnikam Franciyi ta Velikoyi Britaniyi V 1911 roci bula pridbana za 100 000 funtiv sterlingiv sho v pererahunku na suchasnij kurs stanovilo priblizno 7 817 220 V toj chas za ci koshti mozhna bulo pridbati 3636 konej abo 10 319 koriv chi 185 185 motkiv shersti vivci Yaksho perevesti sumu v zarobitnu platnyu kvalifikovanogo komersanta to ce buv ekvivalent viplati za 303 030 dniv praci 4 Mlin pid inventarnim nomerom 1942 9 62 z 1942 roku zberigayetsya v Nacionalnij galereyi mistectva mista Vashington SShA 5 Zmist 1 Istoriya 2 Opis 2 1 Syuzhet 2 2 Vikonannya 2 3 Avtentifikaciya 3 Vidguki 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDeyaki z doslidnikiv vvazhayut sho aktivnist hudozhnika mizh 1642 1651 rokami bula nadzvichajno nizkoyu oskilki vidomo lishe blizko 30 kartin togo periodu Prote same v 1640 h rokah pejzazh zajnyav pomitnu rol u tvorchosti van Rejna Ce pidtverdzhuyetsya yak bagatma malyunkami ta gravyurami z pejzazhami tak i pevnimi kartinami 6 Znizhennya aktivnosti hudozhnika mogla buti pov yazana z cilim ryadom obstavin V 1642 roci pomerla jogo persha druzhina Saskiya van Ejlenbyurh She pid chas yiyi hvorobi hudozhnik musiv vdatisya do poslug Gertye Dirks en yaka spershu stala pokoyivkoyu ta doglyadalniceyu za malolitnim sinom en a zgodom i kohankoyu Rembrandta Dlya vedennya domashnogo gospodarstva bula najnyata nova pokoyivka Gendrik e Stoffels en Takim chinom v zhitti hudozhnika za korotkij promizhok chasu z yavilisya dvi zhinki yaki zalishili pevnij slid v jogo tvorchosti 7 8 Inshoyu obstavinoyu stalo pogirshennya materialnogo stanu Namagayuchis vtrimati vse bilshi vitrati Rembrandt dedali chastishe brav u blizkih druziv u borg znachni sumi Prote ce ne tilki ne pokrashilo jogo stanovishe a j navpaki nablizhalo nevidvorotne bankrutstvo 9 Obstavini stvorennya kartini Mlin a takozh misce yiyi perebuvannya uprodovzh trivalogo chasu z momentu napisannya zalishayutsya malo doslidzhenimi Pershi zadokumentovani vidomosti z yavlyayutsya v Parizhi de vona razom zi she p yatma robotami Rembrandta stala chastinoyu vidomoyi kolekciyi en Filippa II Orleanskogo 10 11 Pislya smerti ostannogo kartina perejshla u vlasnist jogo sinovi Lyudoviku de Burbonu gercogu Orleanskomu Vin tak samo zapoviv kartinu svoyemu nashadku Luyi Filippu II gercogu Orleanskomu en Ostannij za rik do svoyeyi smerti vistaviv na prodazh chastinu kolekciyi de sered inshih gollandskih nimeckih ta flamandskih kartin opinilasya j robota Rembrandta Mlin V 1792 roci kolekcioner j artdiler Tomas Mur Slejd angl Thomas Moore Slade pridbav yiyi ta priviz do Londonu de v chervni 1793 roku vona otrimala novogo vlasnika Nim stav britanskij politik ta chlen parlamentu Vilyam Smit en yakij pridbav yiyi za 500 funtiv sterlingiv 12 Prinajmni do 1815 roku Mlin perebuvav u jogo vlasnosti dopoki Smit ne peredav kartinu dlya vistavki Britanskomu institutu en Nastupni vidomosti pro kartinu z yavlyayutsya v 1824 roci koli vona potrapila do opisu privatnoyi kolekciyi Genri Petti Ficmorisa III markiza Lansdaun en Vin zapoviv yiyi sinovi Genri Petti Ficmorisu IV markizu Lansdaun en yakij zi svogo boku vklyuchiv kartinu do spadku svoyemu starshomu sinovi Genri Petti Ficmorisu V markizu Lansdaun Ostannij u kvitni 1911 roku prodav kartinu Mlin cherez artdilersku kompaniyu Arthur J Sulley amp Co en za 100 000 funtiv sterlingiv amerikanskomu kolekcioneru mistectva yakij buv odnim iz zasnovnikiv vashingtonskoyi Nacionalnoyi galereyi mistectv Dzhozefu Erlu Videneru en 13 She za jogo zhittya robota van Rejna perejshla u vlasnist starshomu sinovi Piteru Arrella Braun Starshomu en yakij v 1942 roci vikonuyuchi doruchennya batka peredav kartinu v darunok Nacionalnij galereyi mistectva mista Vashington 14 5 Opis RedaguvatiSyuzhet Redaguvati Syuzhetom dlya kartini mig sluguvati realno isnuyuchij mlin yakij Rembrandt zobraziv na odnomu zi svoyih ofortiv Ce buv tak zvanij Malenkij smerdyuchij mlin Little Stink Mill yakij stoyav na reshtkah forteci De Passeerde vzdovzh miskoyi stini sho prohodila po zahidnij storoni Amsterdama Mlin nalezhav Gildiyi shkiryanikiv a jogo nazva pohodit vid procesu z pom yakshennya dublenoyi shkiri shlyahom yiyi obrobki oliyeyu z pechinki triski 15 Rembrandt nastilki detalno doslidiv mlin ta jogo okolici sho jmovirno vikonav znachnu chastinu roboti na misci a reshtu zakinchiv u majsterni 16 Sered doslidnikiv tvorchosti Rembrandta cya kartina vvazhayetsya prigolomshlivim landshaftnim tvorom iz mlinom u centri U nizhnij chastini polotna zobrazheno shirokij riv na yakomu stoyit zrujnovanij i zanedbanij bastion Same na jogo ruyinah zbudovanij velichnij mlin a nepodalik rozkinulisya kilka nevelikih kotedzhiv Do mlina vede stezhka yaku hudozhnik zobraziv u livij chastini kartini Same v comu misci mozhna sposterigati nevelikij mist yakij peretinaye shlyuz yakij sluguye statichnim oriyentirom Kartina Mlin napovnena bagatma personazhami yaki zobrazheni za pobutovimi spravami Prisutni sceni de zhinka z malenkoyu ditinoyu pryamuyut do vodi a cholovik u chovni sprava zobrazhenij pid chas grebli Glyadach mozhe sposterigati za zhinkoyu yaka stoyit bilya vodi j pere biliznu a cholovik bilya neyi sposterigaye za dijstvom Na pershij poglyad kartina Mlin zdayetsya kartinoyu spokoyu j majzhe refleksivnogo nastroyu z vidsutnistyu vidimoyi aktivnosti ta dinamiki Prote bilsh retelne vivchennya dozvolyaye pobachiti yak bagato lyudej zajmayutsya svoyimi shodennimi spravami nemov bi ozhivlyayuchi svoyeyu diyalnistyu kartinu Vona bezzaperechno yaskrava ta spovnena zhittya i ruhu hocha na pershij poglyad zdayetsya sho kartina zanurena v tin Vechirnye svitlo neba slabke sonyachne prominnya namalovani tak shob nibi ozhiviti kartinu Osvitlennya navkolishnih hmar ta kril mlina poklikane vidiliti sporudu ne dayuchi yij rozchinitisya v pitmi sho nasuvayetsya Vikoristannya koloru ta tini duzhe vazhlive v cij kartini Hocha osnovne zabarvlennya vikonane v chornih sirih ta korichnevih vidtinkah sho predstavlyayut zgasayuche svitlo na nebi legkist vidtinkiv neba viklikaye vidchuttya grozi j dopomagaye pidkresliti bliskuchu krasu mlina Vazhko viznachiti zadum hudozhnika j zrozumiti chi nazrivaye shtorm chi vin uzhe projshov oskilki voda zdayetsya dosit spokijnoyu 17 Trivalij chas kartina Mlin vvazhalasya melanholichnoyu sho virazhalosya u vikonanni zhovtimi vidtinkami Same tomu spravzhnoyu sensaciyeyu stala restavraciya v hodi yakoyi viyavilosya sho ce buv lishe starij znebarvlenij lak Teper nebo yake ranishe viglyadalo nevirazno zhovtim stalo svitlim z hmarami takimi zh napivprozorimi yak snigova burya Ce tak bi moviti vidililo richku viglyad yakoyi pokrashivsya zavdyaki vidbittyu blakitnogo neba i bilshe ne nagaduvalo gigantsku zhovtu kalyuzhu Perevodyachi poglyad vid neba j do zemli mozhna pomititi sho Rembrandt zobraziv prostir pejzazhu vidnosno neglibokim Ce staye ochevidnim porivnyuyuchi pejzazhi takih suchasnikiv Rembrandta yak Yana van Goyena Yakoba van Rejsdala Mejnderta Gobbemi ta Filipsa Koninka z yih krayevidami rivninnoyi gollandskoyi zemli Rembrandt ne daye zmogi glyadachevi zanuritisya v mriyi vid pobachenogo Sutnist kartini same cej mlin cya stezhka cya dilyanka richki Zvichajna scena primitivne misce yake bachiv kozhen pid chas zamiskoyi progulyanki a dehto zanosiv do etyudnika 18 nbsp Ofort Rembrandta Little Stink Mill zobrazhaye spravzhnij mlin yakij stoyav na reshtkah forteci De Passeerde vzdovzh miskoyi stini sho prohodila po zahidnij storoni Amsterdama nbsp Pejzazh z vitryakom Yakob van Rejsdal 1646 nbsp Richkovij pejzazh iz vitryanim mlinom Yan van Goyen 1648 Zhinka svoyimi diyami stvoryuye veliki krugli brizhi na poverhni richki ale choven bezshumno prohodit povz ne zalishayuchi slidu Plavno vhodyachi v syuzhet choven divno obrizanij tak sho u suchasnikiv skladayetsya vrazhennya spoglyadannya impresionistichnih kartin Edgara Dega Pid chas restavraciyi bulo viyavleno sho spochatku Rembrandt namalyuvav mist cherez cyu richku ale piznishe ochevidno peredumav i namalyuvav mist v inshomu misci dodavshi choven Otzhe simvol zv yazku lyudskoyi vzayemodiyi buv zaminenij cim obrazom roz yednannya prostoru sho rozdilyaye lyudej P yat figur na perednomu plani yaksho spoglyadati yih zliva napravo stvoryuyut nemovbi alegoriyu Troh vikiv lyudskogo viddalennya Mati j ditina na shlyahu vse she razom ale ditina pochinaye ruhatisya vpered namagayuchis viddalitisya na berezi cholovik i zhinka pidkresleno rozdileni prostorom ta polozhennyam odin stoyit a insha sidit ne stikayutsya odin z odnim na pravomu krayu chovnyar drejfuye na samoti Rozriv mizh chovnom i beregom cya nevelika dilyanka hvilyastoyi vodi ye tonkim ale potuzhnim simvolom lyudskoyi roz yednanosti nezdolannoyi prirvi mizh lyudmi Na perednomu plani zigzagopodibna stezhka vidpravlyaye mandrivnikiv do vitryaka Viglyad mlina sho stoyit na vershini jogo krila viklikali bezlich asociacij u vdumlivogo gollandskogo glyadacha XVII stolittya Vitryaki vikoristovuvalisya dlya rekultivaciyi dlya vidkachuvannya vodi z zemli ale chastishe vikoristovuvalisya dlya zapusku vazhkih zhorniv yaki mololi pshenicyu ta yachmin dlya osnovnih produktiv yak hlib ta pivo batko Rembrandta molov yachmin Otzhe mlin ye odnochasno simvolom gollandskoyi vinahidlivosti j zhittyevih potreb Vitryaki ye simvolom gollandskogo pejzazhnogo zhivopisu XVII stolittya i Rembrandt namagavsya bukvalno pidnesti do nebes ce zvichajne vidovishe Jogo lopati obertayutsya na vitri mlin ye takim zhe simvolom ruhu ta zmin yak i richka sho teche vnizu Vin stoyit u sonyachnomu svitli ale odne z jogo lopatej uzhe zatemnene i zlovisni temni hmari nasuvayutsya Vlasne voni j rozkrivayut shvidkoplinnu prirodu ciyeyi osvitlenoyi soncem miti ta nagaduyut pro stislist lyudskogo zhittya Vitryak jogo krila sho obertayutsya vid svitla v tin i nazad simvolizuye virishalni elementi chasu i vipadku v zhitti Osyayani soncem krila obertayutsya yak koleso fortuni a kaminnya stirayetsya yak chas Cej zvichajnij mlin Rembrandt zobrazhaye skladnim simvolom smertnosti minlivosti ta vipadkovosti Jmovirno richka maye navit bilshe znachennya nizh mlin Vona rozdilyaye perednij ta zadnij plan a takozh z yednuye vsi riznomanitni prostori kartini navit vidobrazhayuchi kolori neba 18 Fragmenti z kartini nbsp Zhinka za prannyam ta cholovik sho stoyit poruch nbsp Veslyar nbsp Zhinka z ditinoyu nbsp MlinVikonannya Redaguvati U drugij polovini 40 h rokiv staye bilsh viraznoyu problematika tvorchosti zrilogo i piznogo Rembrandta Same todi pochala formuvatisya jogo nova zhivopisna sistema de svitlotin stanovitsya pershoosnovoyu tvirnim elementom hudozhnoyi strukturi Svitlo sho viprominyuye syayannya ta teplo staye materialnim ekvivalentom virazhennya lirichnogo pochuttya viznachaye duhovnu atmosferu sceni yiyi etichnogo sensu Svitlo viznachaye buttya koloru v kartini jogo viraznu silu 19 Originalne polotno ce tonka shilno vitkana tkanina gladkogo perepletennya z obroblenimi krayami Uzdovzh nizhnogo krayu kartini prisutnij gorbok yakij prostyagayetsya na 7 sm sho vkazuye na jogo originalnist a ne podalshu poyavu Uzdovzh verhnoyi ta bichnih storin kartini vidsutni obrubki tkanini sho mozhe svidchiti pro te sho ci krayi buli zrizani j kartina mala inshi rozmiri Razom z tim pravij kraj maye harakternu osoblivist farba zakinchuyetsya priblizno na 1 sm vid krayu hocha zemlya prostyagayetsya do kincya Ce rizke zakinchennya farbi vzdovzh pravogo boku kartini jmovirno vkazuye na te sho ce originalnij kraj popri toj fakt sho vzdovzh polotna ne isnuye niyakih vorsinok Polotno bulo pidgotovleno za dopomogoyu podvijnogo gruntuvannya yake skladalosya z chervo korichnevogo nizhnogo sharu za yakim sliduvav zhovtuvato sirij verhnij shar Chorni mazki deyaki z yakih vikonani shirokim penzlem mozhna pobachiti za dopomogoyu infrachervonoyi reflektografiyi z dovzhinoyu hvili vid 1 2 do 2 5 mikron Same pri comu znachenni chitko mozhna rozglediti silueti landshaftnih form figuri ta mlin a takozh koncentrichni brizhi na vodi Farba bula nanesena u dva etapi yaskravi kolori pershogo etapu poznachenogo penzlem buli priglusheni bilsh strimanimi kolorami ta gladkoyu farboyu na zavershalnomu etapi Pomitni chislenni zmini ta pereroblennya sho nalezhat Rembrandtu Namalovanij eskiz spochatku pomishav mlin mizh pagorbom zliva ta pravoruch mostu sho peretinav mis do krayu kompoziciyi ta vidbivavsya u vodi znizu U rezultati doslidzhennya za dopomogoyu rentgenivskogo viprominyuvannya stalo vidomo sho spochatku buli namalovani nebo ta voda ale nevdovzi profil pagorba bulo opusheno a mist ta jogo vidobrazhennya zamalovano vzagali Kardinalno buli pererobleni nebo bereg voda Do sogodni kartina zbereglasya v chudovomu stani lishe z neznachnimi vtratami po krayah i nevelikimi potertostyami u verhnomu livomu kuti Temno siri plyami na nebi mozhut buti viklikani zminoyu koloru pigmentu smalti Ostannogo razu kartina bula na restavraciyi u 2001 roci koli bulo znyato shar laku yakij naklali she v 1979 roci oskilki vin bilshe ne nasichuvav temnu farbu 20 Avtentifikaciya Redaguvati Popri populyarnist kartini yaku mozhna prostezhiti z XVII stolittya koli vona bula v kolekciyi gercoga Orleanskogo vzhe u XX stolitti atribuciya bula predmetom znachnoyi superechki Ekspertom yakij pershim postaviv pid sumniv atribuciyu buv Voldemar fon Zajdlic en yakij porushuvav ce pitannya v gazetnih stattyah pochinayuchi z 1902 roku Odnak pershij glibokij analiz stilistichnih problem shodo atribuciyi kartini vin rozmistiv v hudozhnomu zhurnali Kunst und Kunstler en v 1911 roci Zajdlic nagoloshuvav sho koncepciya ciyeyi kartini vidriznyayetsya vid inshih pejzazhiv Rembrandta yiyi nizkij gorizont vidsutnist mnozhinnosti ta persh za vse silni kontrasti svitla j temryavi buli neharakterni dlya Rembrandta Kritik pripustiv sho avtorom mozhna vvazhati hudozhnikom Arta de Geldera pidkreslyuyuchi sho same de Gelder viddaye perevagu teplim prozorim koloram u yakih vikonanij Mlin Majzhe odnochasno z poyavoyu statti Zajdlica z yavilisya gazetni povidomlennya pro te sho na kartini viyavili pidpis vidomogo pejzazhista Gerkulesa Segersa sho lishe sponukalo do podalshih spekulyacij navkolo atribuciyi Nastupne utochnennya ciyeyi statti viyavilo sho stalasya pomilka j mova jshla pro zovsim inshu kartinu Traplyalisya rozdumi pro te sho kartina Mlin vzagali ye anglijskoyu pidrobkoyu XIX stolittya Razom z tim atribuciyu Rembrandta rishuche zahishali taki vidatni postati yak Vilgelm fon Bode Abragam Bredius en Kornelis Gofstede de Groot en ta Yan Piter Vet Z chasom fon Zajdlic pogodivsya z yih argumentami j perestav vvazhati Mlin robotoyu Segersa ale prodovzhuvav sumnivatisya v atribuciyi Rembrandta Pislya shkvalu azhiotazhu viklikanogo pridbannyam kartini Nacionalnoyu galereyeyu mistectva pitannya atribuciyi kartini serjozno ne obgovoryuvalosya ponad shistdesyat rokiv Harakternim ye te sho v SShA kudi kartina potrapila v 1911 roci vona bula prijnyata doslidnikami sered yakih Yakob Rozenberg en ta Volfgang Shtehov en yak robota Rembrandta i ne viklikala sumnivi Bilsh radikalnimi buli yih yevropejski kolegi yaki z chasom vzagali perestali vklyuchati Mlin do katalogu robit Rembrandta Navit Bredius yakij u 1911 roci zahishav atribuciyu kartini v 1935 roci viklyuchiv yiyi zi svogo korpusu kartin Rembrandta Jogo priklad nasliduvali Kurt Bauh en v 1966 roci ta Horst Gerson en v 1969 roci j ne vklyuchili kartinu do svogo katalogu tvorchosti van Rejna 5 12 Hocha Rembrandt van Rejn buv sinom melnika ale kartin na yakih vin zobrazhuvav vitryaki duzhe malo Yaksho pridivitisya bilsh retelno to mozhna pobachiti sho lopati mlina krutyatsya nepravilno Protyagom stolit mlini obertalisya proti godinnikovoyi strilki Zvidsi vinikaye zapitannya pro te yak mig sin miroshnika zrobiti taku pomilku j chi vzagali vin avtor ciyeyi kartini 1 Takogo rodu pejzazh mav bi zajmati osoblive misce dlya Rembrandta a dzherelom nathnennya mav stati vitryak jogo rodini She jogo babusya bula melnichkoyu na mlini sho stoyav na shibenichnomu poli nl za mistom Lejden Cherez oblogu mista vijskami ispanciv mlin buv perenesenij u miscevist bilya Bilih Vorit nl 21 22 Same tomu pid chas spoglyadannya kartini v Nacionalnij galereyi mistectva gollandskij hudozhnik Rinus Rulofs nl zvernuv uvagu na lopati vitryaka yaki zobrazheni nevirno Otzhe vin postaviv pid sumniv avtentichnist kartini yaku narazi oficijno vvazhayut robotoyu Rembrandta Vin vpevnenij sho Rembrandt she zmalku mav dobre znati napryamok obertannya lopatej gollandskogo vitryaka Napriklad yaksho voni budut ruhatisya za godinnikovoyu strilkoyu to zhorna budut nepravilno obertatisya odin nad odnim i zerno ne podribnitsya Same cherez taki detali kritiki vvazhayut sho deyaki roboti vidneseni do tvorchosti Rembrandta ye svogo rodu kolektivnim rezultatom Za argument voni privodyat velicheznu kilkist robit Rembrandta yaki realizuvati vin mig lishe zavdyaki dopomozi svoyih chislennih uchniv Vazhko uyaviti sho sin miroshnika svoyimi rukami dopustiv bi pomilku v zobrazhenni mlina Nabagato imovirnishe sho uchen abo falsifikator zrobiv taku robotu na osnovi oforta Dlya nespecialista perevernuti lopati mlina mensh pomitni j tomu mozhlivo ce poyasnyuye toj fakt sho detal trivalij chas bula ne pomichena v oficijnij hudozhno istorichnij literaturi vprodovzh chotirista rokiv 23 Vidguki RedaguvatiKartina Mlin znachno vplinula na bagatoh anglijskih zhivopisciv Neyu vidverto zahoplyuvavsya Vilyam Terner a Dzhoshua Rejnolds napisav svoyu versiyu cogo syuzhetu Charlz Terner avtor Pohodzhennya mistectva vikonav gravyuru z ciyeyi kartini dlya svoyeyi knigi yaka v ti chasi bula majzhe v kozhnij majsterni britanskih hudozhnikiv XIX stolittya 24 Sajmon Shama en britano amerikanskij istorik ta tvorec dokumentalnih filmiv specialist z istoriyi mistectv ta istoriyi Niderlandiv vbachaye v kartini paralel mizh oboronoyu vid tirana morya j zahistom vid tirana ispanskoyi imperiyi de vitryak yak soldat u bitvi 25 V toj chas yak inshi voyaki borolisya za nezalezhnist Niderlandiv mlin Rembrandta yak storozh sho stoyit nad viginom richki ta panuye nad navkolishnim krayem 18 Mistectvoznavec ta kritik yakij z 1967 po 2009 rik pisav statti dlya vidannya The Washington Post Pol Richard vidgukuvavsya pro kartinu tak Melanholichnij ale ruhlivij Mlin divna kartina Jogo lyublyat i ne doviryayut Ni jogo krasa ni jogo starovinnist ni istorichna vazhlivist ne viklikayut sumnivu ale jogo avtorstvo viklikaye 26 Primitki Redaguvati a b Baaij Jeroen de 9 travnya 2021 Van Rembrandt tot Mondriaan de Molen in de Kunst KunstVensters nid Arhiv originalu za 14 traven 2022 Procitovano 26 travnya 2022 The Mill Rembrandt van Rijn Google Arts amp Culture ukr Arhiv originalu za 29 sichen 2022 Procitovano 26 travnya 2022 The Mill Overview www nga gov angl The National Gallery of Art Arhiv originalu za 21 sichen 2022 Procitovano 26 travnya 2022 Archives The National The National Archives Currency converter 1270 2017 Currency converter en GB Arhiv originalu za 13 cherven 2017 Procitovano 2 chervnya 2022 a b v Rembrandt The mill rkd nl angl RKD Netherlands Institute for Art History Arhiv originalu za 30 sichen 2016 Procitovano 26 travnya 2022 Van De Wetering Ernst 2014 U Van De Wetering Ernst The third Amsterdam period 1643 1650 the turbulent 1640s A Corpus of Rembrandt Paintings VI Rembrandt s Paintings Revisited A Complete Survey angl Dordrecht Springer Netherlands s 296 339 ISBN 978 94 017 9240 0 doi 10 1007 978 94 017 9240 0 7 Arhiv originalu za 4 cherven 2022 Procitovano 4 cherven 2022 jonathan 5485 9 kvitnya 2011 Bathsheba at her Bath by Rembrandt my daily art display angl Arhiv originalu za 22 lyutij 2022 Procitovano 30 travnya 2022 Exum 1996 s 30 Kalinina 1893 s 28 29 Massa Dominic 10 25 2018 New NOMA exhibit a fitting tricentennial gift from the Duke of Orleans to his city wwltv com amer WWL TV Arhiv originalu za 15 listopad 2018 Procitovano 1 chervnya 2022 CHERNICK KAREN OCTOBER 30 2018 The Orleans Collection Masterpieces Reunited Art amp Object angl Journalistic Inc Arhiv originalu za 16 kviten 2021 Procitovano 1 chervnya 2022 a b K Wheelock Jr Arthur 2014 The Mill Entry www nga gov The National Gallery of Art Arhiv originalu za 21 sichen 2022 Procitovano 26 travnya 2022 Richard Paul 16 veresnya 1977 The Mystery Of The Mill Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 4 cherven 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 The Mill Provenance www nga gov The National Gallery of Art Arhiv originalu za 21 sichen 2022 Procitovano 26 travnya 2022 Slive 2011 s 26 The Windmill www metmuseum org The Metropolitan Museum of Art Arhiv originalu za 5 kviten 2022 Procitovano 26 travnya 2022 The Mill by Rembrandt www rembrandt van rijn com Arhiv originalu za 29 lipen 2020 Procitovano 26 travnya 2022 a b v Oard Brian A BEAUTY AND TERROR ESSAYS ON THE POWER OF PAINTING sites google com Arhiv originalu za 24 zhovten 2020 Procitovano 26 travnya 2022 Pruss 1974 s 246 The Mill www nga gov Arhiv originalu za 21 sichen 2022 Procitovano 26 travnya 2022 De molen van Rembrandt molenkunst nid Arhiv originalu za 6 traven 2021 Procitovano 26 travnya 2022 Pescio 2008 s 12 13 Wetenschap E O S 20 serpnya 2015 De molen van Rembrandt een geometrisch foutje of valse kunst HP De Tijd nid Arhiv originalu za 25 serpen 2018 Procitovano 26 travnya 2022 Pulikova 2012 s 28 Schama 1987 s 42 Richard Paul 16 veresnya 1977 The Mystery Of The Mill Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 4 cherven 2022 Procitovano 3 chervnya 2022 Dzherela RedaguvatiKalinina A N Rembrant Ego zhizn i hudozhestvennaya deyatelnost SPb Tipografiya Tovarishestva Obshestvennaya polza 1893 S 7 Pruss I E Malaya istoriya iskusstv Zapadnoevropejskoe iskusstvo XVII veka M Iskusstvo 1974 384 s Pulikova L Nacionalnaya galereya iskusstva Vashington M Direkt Media 2012 T 19 95 s ISBN 978 5 87107 258 5 Exum J C Plotted Shot and Painted Cultural Representations of Biblical Women UK Sheffield Academic Press 1996 P 30 ISBN 9780567234292 Pescio C S Rembrandt Art Masters USA The Oliver Press Inc 2008 64 p ISBN 978 1 934545 02 7 Schama S The Embarrassment of Riches An Interpretation of Dutch Culture in the Golden Age USA University of California Press 1987 680 p ISBN 0 520 06147 0 Slive S Jacob Van Ruisdael Windmills and Water Mills USA Getty Publications 2011 112 p ISBN 978 1 60606 055 1 Posilannya RedaguvatiMlin Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 profil kartini na sajti Nacionalnoyi galereyi mistectva angl Mlin Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 profil kartini na sajti Institutu istoriyi mistectv Niderlandiv angl Mlin Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 profil kartini na sajti Google Arts amp Culture angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mlin Rembrandt amp oldid 40480015