www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рекультивація Рекультива ція штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення прир

Рекультивація

Рекультива́ція — штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.

Загальна характеристика Редагувати

У вік науково-технічного прогресу ґрунт, як і біосфера в цілому, перетворилися із систем, що контролюються природними факторами, в системи, які функціонують під сильним впливом антропогенних факторів. Особливо великий негативний вплив на навколишнє середовище і, насамперед, на земельні ресурси, спричиняється гірничодобувною промисловістю. У районах з високою концентрацією підприємств гірничодобувної промисловості відбувається порушення природних ландшафтів і на значних територіях утворюються промислові відвали, на яких відсутній родючий шар ґрунту. Видобування корисних копалин, особливо відкритим способом, призвело до утворення великих площ порушених земель (Пространственная агроекология…, 2013; Єтеревська, 2008; Зверковский, Тупика, 2003).

Концепція ноосфери академіка В. І. Вернадського з'явилась у зв'язку з оцінкою ролі людини в еволюції біосфери та усвідомленням взаємодії природи і суспільства, відповідно до якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку (Вернадский, 1991). Діяльність людини багато в чому нанесла шкоду довкіллю, тому одне із найважливіших завдань екології – це вивчення регуляторних процесів у біосфері, а також створення засад раціонального використання природних ресурсів.

Широкі можливості сучасної науки і техніки висунули на передній план і нові галузі знань. Так, наприклад, С. В. Зонн та А. П. Травлєєв (1989) запропонували сучасний напрямок у ґрунтознавстві – «техногенне ґрунтознавство», що покликане розробляти проблеми створення штучних ґрунтів на територіях, що піддаються корінним порушенням чи гранично шкідливим забрудненням, як субстратів, які можуть забезпечувати людство ресурсами харчування (Травлєєв та ін., 2005).

Повернення у господарське використання техногенно порушених земель передбачено Земельним кодексом України, Законом України «Про охорону земель» та іншими нормативними документами, є важливою складовою вирішення комплексної проблеми охорони навколишнього природного середовища та відтворення родючості порушених земель. Багаторічними дослідженнями з рекультивації земель, проведених в Україні М. О. Бекаревичем (1966, 1971, 1978, 1982, 1996, 2001), А. П. Травлєєвим (1981, 1985, 1986, 1989), М. Т. Масюком (1974, 1987, 1989, 1992, 1998, 2003), Л. В. Єтеревською (1979, 1998, 2008, 2012), П. В. Волохом (1987, 1996, 2010), М. К. Шикулою (1962), І. П. Чабаном (1982, 2002, 2008), І. Х. Узбеком (2001, 2002, 2004), В. М. Звірковським (1987, 1997, 2003, 2010), В. О. Забалуєвим (1984, 1992, 1999, 2001, 2006), М. М. Харитоновим (2003), Ю. І. Грицаном (2009, 2010), О. О. Мициком (1995, 2012), О. В. Жуковим (1995, 2009, 2015), О. Г Тарікою (2006), їх співавторами та іншими дослідниками, доведено, що визначальним у вирішенні цієї проблеми є наукове обґрунтування параметрів антропотехногенних едафотопів (техноземів). Одним із таких параметрів є фізичні властивості. Взаємодія біотичних та абіотичних ґрунтових компонентів призводить до формування ґрунтового профілю, визначає родючість ґрунту, різні його властивості, в тому числі й екологічні функції. Актуальною проблемою є моніторинг стану ґрунту в процесі рекультивації, його фізичних та водно-фізичних властивостей, які, перш за все, характеризують ступінь окультурення та екологічний стан ґрунтового покриву (Демидов, 2012; Anand et al., 2012). Особливості процесу ґрунтоутворення в техногенних ландшафтах діагностуються за змінами водно-фізичних і фізичних властивостей (Андроханов, Курачев, 2010). Ці динамічні показники залежать від генезису, а також технологічних операцій як на технічному, так і на біологічному етапах рекультивації (Етеревская, 1989).

Дефініції Редагувати

  • 1. Комплекс гірничотехнічних, інженерно-будівельних, меліоративних, сільськогосподарських, лісокультурних та озеленювальних робіт, які скеровані на відновлення продуктивності та господарської цінності порушених гірничими роботами, видобуванням нафти і газу, або земель, приведених до непридатного стану внаслідок тривалого перебування під породними відвалами, мулонакопичувачами тощо.
  • 2. Відтворення, покращання умов довкілля з метою повторного використання порушених у процесі господарської діяльності територій. Можливі такі напрямки P.: сільськогосподарський, лісогосподарський, водогосподарський, рекреаційний, будівельний, санітарно-гігієнічний.
  • 3. Здійснення комплексу заходів для забезпечення можливості повторного використання земель, пошкоджених у процесі виробничої діяльності, а також запобігання шкідливій дії промислового виробництва на екологію довкілля. Проведення Р.з. передбачає створення культурних ландшафтів, які б повністю відповідали вимогам охорони та збагачення природних ресурсів. Рекультивовані землі використовують для вирощування сільськогосподарських культур, створення лісонасаджень, організації місць відпочинку, заказників тощо.
  • 4. Рекультивація (від латинського відновлення, повторне відновлення обробленого, обробленої) - комплекс робіт та заходів по відновленню ландшафтів і земель, порушених господарською діяльністю людини або природними процесами, а також створення на цих місцях нових ландшафтів. Такі роботи повинні проводитися на місцях розробки корисних копалин, нафтопроводів, будівництва. Перший технічний етап Р. включає відновлення рельєфу (засипка ярів, кар'єрів, ліквідація або планування відвалів гірських порід і ін.), А другий (біологічний етап) - повернення туди попередньо знятого ґрунтового шару, лісовідновлення (вирощування лісів на вирубках, згарищах, відвалах) , відновлення родючості, включаючи комплекс агротехнічних заходів.


На сучасному етапі розвитку людства відновлення територій, порушених відкритими розробками корисних копалин, притаманно майже всім промислово розвинутим країнам. Науково-технічний прогрес, розвиток промисловості передбачають інтенсивне використання природної сировини, збільшення видобутку корисних копалин, що призводить до вилучення з сільського господарства значних земельних угідь, видозмінює ландшафти (Масюк, 1996, 1998; Acady, Smucker, 1989). Техногенні порушення територій досягли таких об’ємів, що починають впливати на динаміку земельного фонду планети, який характеризується зростаючою тенденцією до скорочення продуктивних земельних угідь (Забалуєв, 1999; Brady, Weil, 2002). Нині законодавством визначено, що «… рекультивації підлягають землі, в яких відбулися зміни в структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів та материнських порід і в гідрологічному режимі в результаті проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт» (Закон України «Про охорону земель», 2003).

Антропогенний вплив на ґрунт проявляється в його техногенному руйнуванні відкритим способом добування корисних копалин. При цьому повністю знищуються ґрунтовий покрив, культурна і природна рослинність, а на зміну їм приходить «місячний ландшафт» – відвали, нерідко з токсичних порід, що призводить до забруднення природного середовища, тобто атмосферного повітря, вод, ґрунтово-рослинного покриву продуктами вивітрювання глибинних порід (Kohnke, 1950; Масюк, 1975). Відбувається запилення водного і повітряного басейнів, залучення в техногенний процес ландшафтоутворення, екологічно не властивих, а частіше біологічно шкідливих геохімічних елементів, які виносяться на поверхню в кількості, що набагато перевищує їх вміст у звичайному кругообігу. Встановлено, що порушені ділянки несприятливо впливають на територію, приблизно в 10 разів перевищують площу безпосереднього порушення (Бекаревич, Масюк, 1976; Baumer, 1988). Також відкриті розробки викликають значні зміни гідрологічного режиму території.

Для робочих процесів, які проходять на кар'єрах витрачають величезну кількість води, з чим пов'язане зменшення ґрунтових вод у районах діючих кар'єрів, причому зміни охоплюють території, які приблизно у 25 разів більші, ніж сам кар'єр. Навпаки, в рівнинних районах часто виникає локальне заболочування території, яке посилюється порушенням природного стоку акумулятивними формами неорельєфу (Алиев, 1973; Bergkamp,1996; Chien, Lee, 1997). Це призводить до деградації природних ландшафтів як стійких систем і перетворення їх на антропогенезовані, що проявляється в бідності або корінній видозміні флори і фауни, зниження їх стійкості до техногенного навантаження (Буевский, Зорин 1965). Відновлення родючості і повернення в обіг земель, порушених гірськими роботами, можливі в результаті проведення спеціальних робіт, що отримали назву рекультивація (від лат. re – відновлення, або повторність дії чи явища і cultus − обробіток, уведення, розведення; дослівно «введення у використання», повторне використання).

Рекультивація земель як комплекс робіт, направлених на відновлення продуктивності та народногосподарської цінності земель, а також покращення умов навколишнього середовища, набула актуальності в ряді країн (Лактионов, 1971; Турина, 2013). В Україні більш ранніми дослідженнями в цій сфері є роботи М.М. Дрюченко (1956). В 1962 році були розпочаті перші широкомасштабні в нашій країні наукові дослідження по відродженню порушених земель (Шикула, 1962; Масюк, Бекаревич, 1976; Додатко, 1974). Організатором і науковим керівником цих досліджень був завідувач кафедри ґрунтознавства Дніпропетровського сільськогосподарського інституту професор Бекаревич Микола Омелянович. Першими виконавцями цієї важливої наукової проблеми стали аспіранти Масюк Микола Трохимович та Узбек Іван Харлампійович. З цього часу вона стає важливою науково-практичною проблемою, вирішення якої потребує міждисциплінарної інтеграції, значних технічних і фінансових ресурсів (Масюк, 1989). Рекультивація порушених земель відповідно з вимогами ГОСТ 17.5.1.01 − 84 повинна здійснюватись у два послідовних етапи: технічний та біологічний. Технічний етап рекультивації передбачає формування елементарного техногенного ландшафту. Його головною метою є інженерна підготовка території, що забезпечить можливість відновлення родючості порушених земель. Біологічний етап рекультивації включає комплекс агротехнічних і фітомеліоративних заходів по безпосередньому процесу відновлення родючості порушених земель (Bell, Lechowicz, 1991; Курачев, Андроханов, 2003; Кацевич, Єлфімов, 2012). За Л.В. Єтеревською розрізняють три послідовні етапи рекультивації. Перший, проектно-дослідницький, або попередній, на якому вивчаються можливості і передумови здійснення рекультивації, визначається її напрямок і створюється проект усього комплексу робіт (Єтеревська та ін., 2012).

На другому, гірничотехнічному, здійснюється весь комплекс гірничотехнічних робіт, передбачених проектом. Основною метою проведення гірничотехнічного етапу є створення на порушених землях підстилаючого шару із розкривних гірських порід належної потужності та якості і нанесення на його поверхню шару чорнозему або потенційно родючої розкривної породи (Field scale variability..., 1994).

Третій, заключний етап при сільськогосподарській і лісогосподарській рекультивації називають ще біологічним. На цьому етапі формують фітоценоз згідно проекту і об'єкт рекультивації освоюється згідно з вибраним напрямком.

Основне завдання рекультивації полягає у тому, щоб довести порушені землі до стану, придатного для їх використання у сільському, лісовому, рибному господарствах, для промислового та комунального будівництва, створення тепличних господарств і зон відпочинку, тобто за призначенням. Рекультивація також має соціальне значення – виховання бережливого ставлення до природних ресурсів. Головною метою рекультивації є відтворення продуктивності порушених територій і повернення їх у використання, що передбачає проведення комплексу інженерних, гірничотехнічних, меліоративних, сільськогосподарських та лісогосподарських робіт (Coleman, Montgomery, 1987; Андроханов и др., 2000; Адаптація ґрунтозахисних технологій…, 2000; Природний механізм захисту..., 2011). Комплекс робіт включає заходи по покращенню навколишнього середовища, які усувають негативні фактори – забруднення ґрунтів, ґрунтових вод, трансформацію деградованих форм рельєфу та ін. У цьому відношенні рекультивація земель ототожнюється з поняттям ландшафтно-екологічної ґрунтової конструкції – реставрації або формуванні нового культурного ландшафту (May, 1974; Забалуєв, 2002).

При створенні різних ґрунтових конструкцій у процесі рекультивації земель часто не беруться до уваги можливі віддалені наслідки, які можуть виникнути у зв’язку з особливостями клімату, літології, гідрології та інших техногенних ландшафтів (Создание и рациональное использование…, 2003; Соколова, 2009;). У результаті функціонування цих конструкцій відбуваються значні зміни фізичних властивостей та процесів, які протікають в рекультиваційному кореневому шарі (Дідух та ін., 2008). У зв’язку з цим постає актуальна необхідність вивчення властивостей та процесів у рекультиваційних ґрунтових конструкціях, в аналізі їх сучасного стану та прогнозу еволюції з урахуванням цільового спрямування ґрунтової конструкції та особливостей конкретних умов (Добровольський, 1979; Zaniewski et al., 2002).

Насипні ґрунтові конструкції можна віднести до типу техноземів гумусоакумулятивних (Гаджиев, Курачев, 1992). Техноземи, які сформовані в процесі рекультивації, значно відрізняються від зональних ґрунтів рівнем родючості (трофністю), фізичними, водно-фізичними та іншими екологічно важливими показниками (Концепція рекультивації земель..., 2012; Медведев 2013). Значна горизонтальна неоднорідність є характерною властивістю рекультоземів. Просторова мінливість властивостей таких насипів призводить до строкатості екологічних умов для функціонування мікробо-, фіто- і зооценозу в техноземах (Антропогенные почвы…, 2003). Для того, щоб створювати більш стійкі ґрунтові конструкції необхідно більше знати про процес ґрунтоутворення та перш за все про фізичні властивості агрегованих і гетерогенних природних тіл, таких, як природні ґрунти (Skavina, 1969).

Раціональна сільськогосподарська рекультивація передбачає створення на місці відпрацьованих кар’єрів штучного ґрунтового покриву з оптимальними параметрами фізичних властивостей і режиму живлення. Головним критерієм якості виповнених рекультиваційних робіт повинно бути відновлення ґрунтово-екологічних функцій у заново створюваних ландшафтах (Soil aggregation..., 1955; Забалуєв та ін., 2002). В результаті багаторічних досліджень встановлено, що родючість властива не лише ґрунтам, а і деяким гірським породам. Це дозволило згрупувати їх за ступенем придатності для біологічної рекультивації, в тому числі для сільськогосподарської. Факторами, які визначають придатність гірських порід до сільськогосподарського використання є їх склад і властивості. Ґрунт як твердофазна система є опорою для рослин і тварин, дозволяючи їм зберігати вертикальне положення (Андрусевич, 2013; Задорожная, 2013). У ній зберігаються тривалий час насіння та інші види зачатків, тим самим сприяють підтриманню життя в мінливих екологічних умовах. Ґрунти є не тільки фізичним середовищем існування для живих організмів. У них вони знаходять для себе джерела поживних елементів і вологи в доступній формі. У той же час ґрунт володіє і резервом елементів живлення, які поступово, при руйнуванні мінеральної маси, поповнюють доступні форми, тим самим підтримуючи необхідні умови існування для живих організмів. Здатність ґрунту містити в собі хімічні елементи, необхідні живим організмам, у розчинній формі і в той же час утримувати їх від вимивання пов'язана з її поглинальною здатністю за рахунок величезної поверхні складових її компонентів (Stys, 1983; Бондар, Жуков, 2009; Zeleny et al., 2010). В результаті ґрунтоутворювального процесу материнські породи поступово набувають сприятливі для живих організмів властивості, в них накопичуються необхідні елементи живлення, енергія, акумульована при фотосинтезі і вивільняється в тепловій та хімічній формі. Ґрунти здійснюють різні санітарні функції, які полягають у деструкції органічного опаду і в обмеженні розвитку хвороботворних мікроорганізмів (Харитонов, 2003; Зленко, 2011).

У зв’язку з цим важливого значення набуває вивчення фізичних, хімічних і біологічних властивостей, винесених на поверхню гірських порід, в яких формується едафотоп, що рекультивується (у загальноприйнятому значенні едафотоп включає ґрунти та підстилаючі їх материнські породи і ґрунтові води за Сукачевим), та будову, товщину і родючість самого едафотопу, що рекультивується (Бекаревич, Масюк, 1969; Масюк, 1998; Walker, Kinzig, 1999). На відміну від інших видів рекультивації (лісової, рекреаційної, заповідних територій та ін.), при сільськогосподарському напрямку рекультивації особливе значення має формування стабільного рельєфу порушених земель. На стабілізаційному біологічному етапі рекультивації необхідно інтенсифікувати фізичні процеси, що відбуваються у ґрунті. Знання цих процесів дозволить визначити найбільш раціональний для даних умов напрям рекультивації земель (Walker, 1992; Лядська, 2013).

При відкритому способі добування корисних копалин вилучаються із надр, розпорошуються, накопичуються, перемішуються і переміщуються, тобто опиняються у змінених геохімічних умовах значні маси гірських порід. Вони є якісно новими едафо-технічними компонентами екосистем зі специфічним складом та фізичними властивостями і взаємодією з навколишнім природним середовищем, їх успішне біологічне освоєння потребує спеціальних наукових досліджень.

Дніпропетровська область – один з найбільш розвинених промислових та аграрних регіонів України, який займає друге місце в державі за обсягами реалізації сільськогосподарської продукції. Аграрний сектор області налічує понад 4 тис. підприємств різних форм власності і господарювання, на яких працює більше 40 тис. чол. Основними галузями спеціалізації області є гірничодобувна, металургійна, машинобудівна, хімічна та електроенергетична і ракетно-космічне машинобудування. Чорна металургія характеризується наявністю повного циклу виробництва, який поділяється на видобуток сировини, її переробку і саме виробництво.

Дніпропетровська область є унікальною за різноманітністю родовищ корисних копалин. У її надрах зосереджена найбільша в Україні мінерально-сировинна база: 299 місценароджень різноманітних корисних копалин, з яких 95 – на сьогоднішній день розробляються, і це 50 % їх загальної по державі видобутку. У значних кількостях здійснюється добуток залізних, марганцевих і комплексних титано- цирконієвої руд, кам'яного вугілля, каолінів, облицювального каменю, газу та нафтопродуктів, сировини для виробництва будматеріалів, вогнетривких глин, вапняків, прісних підземних, мінеральних і радонових вод. Виявлено перспективні рудні прояви молібдену, міді, нікелю, ванадію і вольфраму («Екологічний ...», 2009).

З геологічними формаціями Українського кристалічного щита пов'язані унікальні родовища Криворізького залізорудного басейну, де розвідано 30 родовищ, з яких 18 експлуатуються. Залізні руди представлені багатими магнетіт-гематитовими рудами, магнетитовими і окисленими залізистими кварцитами. У південній та північній частинах басейну серед багатих руд виділяються бурі залізняки. У теоретичних відкладеннях південного схилу Українського щита розташовані марганцеворудні родовища Нікопольського басейну – найбільшого у світі за запасами і промисловим значенням. Титано-цирконієві руди сконцентровані в прибережно-морських піщаних відкладеннях сарматського ярусу неогену. Розвідано два великих родовища: Малишевське і Вовчанське. Малишевське родовище інтенсивно розробляється філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський Титан», Вовчанське – силами ТОВ «Демурінський ДЗК». Третє родовище техногенне – Балка Крута (м. Вільногірськ), експлуатується ТОВ «Кольорові метали» («Екологічний ...», 2009).

У межах області зосереджені 16 родовищ вуглеводнів, велика частина яких комплексна. Видобутком нафти, газу та газоконденсату на території області займаються такі підприємства, як ГПУ «Полтавагазвидобування», НГУ «Полтаванафтогаз», ГПУ «Харківгазвидобування».

Балансові запаси кам'яного вугілля зосереджені на 56 об'єктах Донецького басейну. В області працює 10 шахт ВАТ « Павлоградвугілля». Глибина експлуатації вугільних пластів в області коливається від 220 до 715 м. Буре вугілля зосереджене на 18 родовищах Дніпровського басейну і на трьох – у Петриківському вугленосному районі, які ще не розробляються.

Мінерально-сировинна база області на 30 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне і буре вугілля), на 38 % – із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди металів, а також прісні і мінеральні підземні води. Гірничодобувний комплекс області протягом року випускає 116600000 т залізної руди, 2,2 млн. т марганцевої руди, 4,7 млн. т титанової руди, 11,1 млн. т вугілля і 53160000 т будівельних матеріалів. Видобуток і переробка мінеральної сировини викликають значні техногенні навантаження на навколишнє середовище.

Геологорозвідувальні роботи минулих років на території Магдалинівського, Новомосковського, Юр'ївського районів відкрито 13 нафтогазових родовищ. Родовища багатоярусні з різними співвідношеннями нафтових і газових ресурсів. За запасами сировини родовища оцінюються як дрібні. Обсяг видобутку невеликий і становить 10-12 % потреби області. В результаті проведених геологорозвідувальних організаціями пошукових робіт на території області виявлено золоторудні родовища «Сергіївське» і «Балка Золота» в Солонянському районі, «Балка Широка»у Нікопольському районі. Родовища «Сергіївське», «Балка Золота» відносяться до Сурської зеленокам’яної структури, яка має істотну схожість з золотоносними регіонами Канади, Австралії та Південної Африки. У світовій практиці зеленокам'яні пояси характеризуються високим проявом золотоносності, вміщуючи дві третини світових запасів золота. Місцезнаходження родовища «Балка Широка» пов'язане з Чертомською зеленокам'яною структурою.

У Нікопольському промисловому вузлі розташоване одне з найбільших у світі родовищ марганцевих руд. Його розробку здійснюють два гірничозбагачувальні комбінати – Орджонікідзевський і Марганецький, які повністю забезпечують виробництво марганцеворудної продукції в Україні. Орджонікідзевський ДЗК веде експлуатацію західної частини родовища підземним і відкритим способом. 5 шахт і 2 кар'єри розташовані на території Нікопольського і Томаківського районів. Ступінь розвідання родовищ на гірничозбагачувальних комбінатах досить висока. Балансові запаси марганцевої руди промислової категорії коливаються в межах 80 % від загальних запасів, а на діючих кар'єрах і шахтах – 85-95% («Екологічний ...», 2009).


Етапи рекультивації Редагувати

Рекультивація гірничотехнічна — сукупність гірничих робіт і заходів щодо відновлення властивостей денної поверхні: планування відвалів, виположення їх укосів, формування дренажної мережі, покриття поверхні шаром родючого ґрунту та ін.

Рекультивація біологічна — сукупність заходів щодо відновлення родючості земель, які поновлені гірничотехнічною рекультивацією: посів трав-меліорантів, внесення добрив та ін.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Екологія техноземів: монографія /  О.В. Жуков,  Г.О. Задорожна,  К. П. Маслікова,  К.В. Андрусевич,  І.В. Лядська – Дніпро:  Журфонд. – 2017. – 442 с. https://www.researchgate.net/publication/312630884_Ekologia_tehnozemiv
  • Лісова рекультивація відвальних ландшафтів Придніпровської височини України: монографія / Ф. М. Бровко. - Київ: Арістей, 2009. - 263 с. - Бібліогр.: с. 221-261. - ISBN 966-669-070-5
  • Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель: навч. посібник / П. П. Надточій [та ін.]; заг. ред. П. П. Надточій, Т. М. Мислива. - Житомир: Державний агроекологічний ун-т, 2007. - 418 c.: рис., табл. - ISBN 978-966-8706-16-5
  • Рекультивація земель: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. А. Волкова; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне: НУВГП, 2010. - 173 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 170-172. - 150 прим. - ISBN 978-966-327-151-4
  • Рекультивація земель: навч. посібник / Р. М. Панас. - Вид.2-ге, стер. - Львів: Новий Світ-2000, 2007. - 224 с. - (Вища освіта в Україні). - Бібліогр.: с. 207-222. - ISBN 966-7827-81-Х
  • Смирнов В. О., Білецький В. С. Фізичні та хімічні основи виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. ISBN 966-7804-90-9
  • Фітооптимізація техногенних ландшафтів / С. П. Швіндлерман [та ін.]; Донецький держ. ун-т. Кафедра ЮНЕСКО "Екологія техногенного регіону" (секція біоекології). Кафедра ботаніки та екології. - Донецьк: [б.в.], 1999. - 275 с. - Бібліогр.: с. 250-275. - ISBN 966-7239-40-3

Посилання Редагувати

  1. Рекультивація у Кривому Розі: що це таке і навіщо необхідно - kryvyi-rih.name (укр.). 9 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rekultiva ciya shtuchne vidnovlennya rodyuchosti gruntiv i roslinnogo pokrivu pislya tehnogennogo porushennya prirodi Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Definiciyi 3 Etapi rekultivaciyi 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiU vik naukovo tehnichnogo progresu grunt yak i biosfera v cilomu peretvorilisya iz sistem sho kontrolyuyutsya prirodnimi faktorami v sistemi yaki funkcionuyut pid silnim vplivom antropogennih faktoriv Osoblivo velikij negativnij vpliv na navkolishnye seredovishe i nasampered na zemelni resursi sprichinyayetsya girnichodobuvnoyu promislovistyu U rajonah z visokoyu koncentraciyeyu pidpriyemstv girnichodobuvnoyi promislovosti vidbuvayetsya porushennya prirodnih landshaftiv i na znachnih teritoriyah utvoryuyutsya promislovi vidvali na yakih vidsutnij rodyuchij shar gruntu Vidobuvannya korisnih kopalin osoblivo vidkritim sposobom prizvelo do utvorennya velikih plosh porushenih zemel Prostranstvennaya agroekologiya 2013 Yeterevska 2008 Zverkovskij Tupika 2003 Koncepciya noosferi akademika V I Vernadskogo z yavilas u zv yazku z ocinkoyu roli lyudini v evolyuciyi biosferi ta usvidomlennyam vzayemodiyi prirodi i suspilstva vidpovidno do yakoyi rozumna lyudska diyalnist staye golovnim viznachayuchim chinnikom rozvitku Vernadskij 1991 Diyalnist lyudini bagato v chomu nanesla shkodu dovkillyu tomu odne iz najvazhlivishih zavdan ekologiyi ce vivchennya regulyatornih procesiv u biosferi a takozh stvorennya zasad racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv Shiroki mozhlivosti suchasnoyi nauki i tehniki visunuli na perednij plan i novi galuzi znan Tak napriklad S V Zonn ta A P Travlyeyev 1989 zaproponuvali suchasnij napryamok u gruntoznavstvi tehnogenne gruntoznavstvo sho poklikane rozroblyati problemi stvorennya shtuchnih gruntiv na teritoriyah sho piddayutsya korinnim porushennyam chi granichno shkidlivim zabrudnennyam yak substrativ yaki mozhut zabezpechuvati lyudstvo resursami harchuvannya Travlyeyev ta in 2005 nbsp Povernennya u gospodarske vikoristannya tehnogenno porushenih zemel peredbacheno Zemelnim kodeksom Ukrayini Zakonom Ukrayini Pro ohoronu zemel ta inshimi normativnimi dokumentami ye vazhlivoyu skladovoyu virishennya kompleksnoyi problemi ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha ta vidtvorennya rodyuchosti porushenih zemel Bagatorichnimi doslidzhennyami z rekultivaciyi zemel provedenih v Ukrayini M O Bekarevichem 1966 1971 1978 1982 1996 2001 A P Travlyeyevim 1981 1985 1986 1989 M T Masyukom 1974 1987 1989 1992 1998 2003 L V Yeterevskoyu 1979 1998 2008 2012 P V Volohom 1987 1996 2010 M K Shikuloyu 1962 I P Chabanom 1982 2002 2008 I H Uzbekom 2001 2002 2004 V M Zvirkovskim 1987 1997 2003 2010 V O Zabaluyevim 1984 1992 1999 2001 2006 M M Haritonovim 2003 Yu I Gricanom 2009 2010 O O Micikom 1995 2012 O V Zhukovim 1995 2009 2015 O G Tarikoyu 2006 yih spivavtorami ta inshimi doslidnikami dovedeno sho viznachalnim u virishenni ciyeyi problemi ye naukove obgruntuvannya parametriv antropotehnogennih edafotopiv tehnozemiv Odnim iz takih parametriv ye fizichni vlastivosti Vzayemodiya biotichnih ta abiotichnih gruntovih komponentiv prizvodit do formuvannya gruntovogo profilyu viznachaye rodyuchist gruntu rizni jogo vlastivosti v tomu chisli j ekologichni funkciyi Aktualnoyu problemoyu ye monitoring stanu gruntu v procesi rekultivaciyi jogo fizichnih ta vodno fizichnih vlastivostej yaki persh za vse harakterizuyut stupin okulturennya ta ekologichnij stan gruntovogo pokrivu Demidov 2012 Anand et al 2012 Osoblivosti procesu gruntoutvorennya v tehnogennih landshaftah diagnostuyutsya za zminami vodno fizichnih i fizichnih vlastivostej Androhanov Kurachev 2010 Ci dinamichni pokazniki zalezhat vid genezisu a takozh tehnologichnih operacij yak na tehnichnomu tak i na biologichnomu etapah rekultivaciyi Eterevskaya 1989 Definiciyi Redaguvati1 Kompleks girnichotehnichnih inzhenerno budivelnih meliorativnih silskogospodarskih lisokulturnih ta ozelenyuvalnih robit yaki skerovani na vidnovlennya produktivnosti ta gospodarskoyi cinnosti porushenih girnichimi robotami vidobuvannyam nafti i gazu abo zemel privedenih do nepridatnogo stanu vnaslidok trivalogo perebuvannya pid porodnimi vidvalami mulonakopichuvachami tosho 2 Vidtvorennya pokrashannya umov dovkillya z metoyu povtornogo vikoristannya porushenih u procesi gospodarskoyi diyalnosti teritorij Mozhlivi taki napryamki P silskogospodarskij lisogospodarskij vodogospodarskij rekreacijnij budivelnij sanitarno gigiyenichnij 3 Zdijsnennya kompleksu zahodiv dlya zabezpechennya mozhlivosti povtornogo vikoristannya zemel poshkodzhenih u procesi virobnichoyi diyalnosti a takozh zapobigannya shkidlivij diyi promislovogo virobnictva na ekologiyu dovkillya Provedennya R z peredbachaye stvorennya kulturnih landshaftiv yaki b povnistyu vidpovidali vimogam ohoroni ta zbagachennya prirodnih resursiv Rekultivovani zemli vikoristovuyut dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur stvorennya lisonasadzhen organizaciyi misc vidpochinku zakaznikiv tosho 4 Rekultivaciya vid latinskogo vidnovlennya povtorne vidnovlennya obroblenogo obroblenoyi kompleks robit ta zahodiv po vidnovlennyu landshaftiv i zemel porushenih gospodarskoyu diyalnistyu lyudini abo prirodnimi procesami a takozh stvorennya na cih miscyah novih landshaftiv Taki roboti povinni provoditisya na miscyah rozrobki korisnih kopalin naftoprovodiv budivnictva Pershij tehnichnij etap R vklyuchaye vidnovlennya relyefu zasipka yariv kar yeriv likvidaciya abo planuvannya vidvaliv girskih porid i in A drugij biologichnij etap povernennya tudi poperedno znyatogo gruntovogo sharu lisovidnovlennya viroshuvannya lisiv na virubkah zgarishah vidvalah vidnovlennya rodyuchosti vklyuchayuchi kompleks agrotehnichnih zahodiv Na suchasnomu etapi rozvitku lyudstva vidnovlennya teritorij porushenih vidkritimi rozrobkami korisnih kopalin pritamanno majzhe vsim promislovo rozvinutim krayinam Naukovo tehnichnij progres rozvitok promislovosti peredbachayut intensivne vikoristannya prirodnoyi sirovini zbilshennya vidobutku korisnih kopalin sho prizvodit do viluchennya z silskogo gospodarstva znachnih zemelnih ugid vidozminyuye landshafti Masyuk 1996 1998 Acady Smucker 1989 Tehnogenni porushennya teritorij dosyagli takih ob yemiv sho pochinayut vplivati na dinamiku zemelnogo fondu planeti yakij harakterizuyetsya zrostayuchoyu tendenciyeyu do skorochennya produktivnih zemelnih ugid Zabaluyev 1999 Brady Weil 2002 Nini zakonodavstvom viznacheno sho rekultivaciyi pidlyagayut zemli v yakih vidbulisya zmini v strukturi relyefu ekologichnomu stani gruntiv ta materinskih porid i v gidrologichnomu rezhimi v rezultati provedennya girnichodobuvnih geologorozviduvalnih budivelnih ta inshih robit Zakon Ukrayini Pro ohoronu zemel 2003 Antropogennij vpliv na grunt proyavlyayetsya v jogo tehnogennomu rujnuvanni vidkritim sposobom dobuvannya korisnih kopalin Pri comu povnistyu znishuyutsya gruntovij pokriv kulturna i prirodna roslinnist a na zminu yim prihodit misyachnij landshaft vidvali neridko z toksichnih porid sho prizvodit do zabrudnennya prirodnogo seredovisha tobto atmosfernogo povitrya vod gruntovo roslinnogo pokrivu produktami vivitryuvannya glibinnih porid Kohnke 1950 Masyuk 1975 Vidbuvayetsya zapilennya vodnogo i povitryanogo basejniv zaluchennya v tehnogennij proces landshaftoutvorennya ekologichno ne vlastivih a chastishe biologichno shkidlivih geohimichnih elementiv yaki vinosyatsya na poverhnyu v kilkosti sho nabagato perevishuye yih vmist u zvichajnomu krugoobigu Vstanovleno sho porusheni dilyanki nespriyatlivo vplivayut na teritoriyu priblizno v 10 raziv perevishuyut ploshu bezposerednogo porushennya Bekarevich Masyuk 1976 Baumer 1988 Takozh vidkriti rozrobki viklikayut znachni zmini gidrologichnogo rezhimu teritoriyi Dlya robochih procesiv yaki prohodyat na kar yerah vitrachayut velicheznu kilkist vodi z chim pov yazane zmenshennya gruntovih vod u rajonah diyuchih kar yeriv prichomu zmini ohoplyuyut teritoriyi yaki priblizno u 25 raziv bilshi nizh sam kar yer Navpaki v rivninnih rajonah chasto vinikaye lokalne zabolochuvannya teritoriyi yake posilyuyetsya porushennyam prirodnogo stoku akumulyativnimi formami neorelyefu Aliev 1973 Bergkamp 1996 Chien Lee 1997 Ce prizvodit do degradaciyi prirodnih landshaftiv yak stijkih sistem i peretvorennya yih na antropogenezovani sho proyavlyayetsya v bidnosti abo korinnij vidozmini flori i fauni znizhennya yih stijkosti do tehnogennogo navantazhennya Buevskij Zorin 1965 Vidnovlennya rodyuchosti i povernennya v obig zemel porushenih girskimi robotami mozhlivi v rezultati provedennya specialnih robit sho otrimali nazvu rekultivaciya vid lat re vidnovlennya abo povtornist diyi chi yavisha i cultus obrobitok uvedennya rozvedennya doslivno vvedennya u vikoristannya povtorne vikoristannya Rekultivaciya zemel yak kompleks robit napravlenih na vidnovlennya produktivnosti ta narodnogospodarskoyi cinnosti zemel a takozh pokrashennya umov navkolishnogo seredovisha nabula aktualnosti v ryadi krayin Laktionov 1971 Turina 2013 V Ukrayini bilsh rannimi doslidzhennyami v cij sferi ye roboti M M Dryuchenko 1956 V 1962 roci buli rozpochati pershi shirokomasshtabni v nashij krayini naukovi doslidzhennya po vidrodzhennyu porushenih zemel Shikula 1962 Masyuk Bekarevich 1976 Dodatko 1974 Organizatorom i naukovim kerivnikom cih doslidzhen buv zaviduvach kafedri gruntoznavstva Dnipropetrovskogo silskogospodarskogo institutu profesor Bekarevich Mikola Omelyanovich Pershimi vikonavcyami ciyeyi vazhlivoyi naukovoyi problemi stali aspiranti Masyuk Mikola Trohimovich ta Uzbek Ivan Harlampijovich Z cogo chasu vona staye vazhlivoyu naukovo praktichnoyu problemoyu virishennya yakoyi potrebuye mizhdisciplinarnoyi integraciyi znachnih tehnichnih i finansovih resursiv Masyuk 1989 Rekultivaciya porushenih zemel vidpovidno z vimogami GOST 17 5 1 01 84 povinna zdijsnyuvatis u dva poslidovnih etapi tehnichnij ta biologichnij Tehnichnij etap rekultivaciyi peredbachaye formuvannya elementarnogo tehnogennogo landshaftu Jogo golovnoyu metoyu ye inzhenerna pidgotovka teritoriyi sho zabezpechit mozhlivist vidnovlennya rodyuchosti porushenih zemel Biologichnij etap rekultivaciyi vklyuchaye kompleks agrotehnichnih i fitomeliorativnih zahodiv po bezposerednomu procesu vidnovlennya rodyuchosti porushenih zemel Bell Lechowicz 1991 Kurachev Androhanov 2003 Kacevich Yelfimov 2012 Za L V Yeterevskoyu rozriznyayut tri poslidovni etapi rekultivaciyi Pershij proektno doslidnickij abo poperednij na yakomu vivchayutsya mozhlivosti i peredumovi zdijsnennya rekultivaciyi viznachayetsya yiyi napryamok i stvoryuyetsya proekt usogo kompleksu robit Yeterevska ta in 2012 Na drugomu girnichotehnichnomu zdijsnyuyetsya ves kompleks girnichotehnichnih robit peredbachenih proektom Osnovnoyu metoyu provedennya girnichotehnichnogo etapu ye stvorennya na porushenih zemlyah pidstilayuchogo sharu iz rozkrivnih girskih porid nalezhnoyi potuzhnosti ta yakosti i nanesennya na jogo poverhnyu sharu chornozemu abo potencijno rodyuchoyi rozkrivnoyi porodi Field scale variability 1994 Tretij zaklyuchnij etap pri silskogospodarskij i lisogospodarskij rekultivaciyi nazivayut she biologichnim Na comu etapi formuyut fitocenoz zgidno proektu i ob yekt rekultivaciyi osvoyuyetsya zgidno z vibranim napryamkom Osnovne zavdannya rekultivaciyi polyagaye u tomu shob dovesti porusheni zemli do stanu pridatnogo dlya yih vikoristannya u silskomu lisovomu ribnomu gospodarstvah dlya promislovogo ta komunalnogo budivnictva stvorennya teplichnih gospodarstv i zon vidpochinku tobto za priznachennyam Rekultivaciya takozh maye socialne znachennya vihovannya berezhlivogo stavlennya do prirodnih resursiv Golovnoyu metoyu rekultivaciyi ye vidtvorennya produktivnosti porushenih teritorij i povernennya yih u vikoristannya sho peredbachaye provedennya kompleksu inzhenernih girnichotehnichnih meliorativnih silskogospodarskih ta lisogospodarskih robit Coleman Montgomery 1987 Androhanov i dr 2000 Adaptaciya gruntozahisnih tehnologij 2000 Prirodnij mehanizm zahistu 2011 Kompleks robit vklyuchaye zahodi po pokrashennyu navkolishnogo seredovisha yaki usuvayut negativni faktori zabrudnennya gruntiv gruntovih vod transformaciyu degradovanih form relyefu ta in U comu vidnoshenni rekultivaciya zemel ototozhnyuyetsya z ponyattyam landshaftno ekologichnoyi gruntovoyi konstrukciyi restavraciyi abo formuvanni novogo kulturnogo landshaftu May 1974 Zabaluyev 2002 Pri stvorenni riznih gruntovih konstrukcij u procesi rekultivaciyi zemel chasto ne berutsya do uvagi mozhlivi viddaleni naslidki yaki mozhut viniknuti u zv yazku z osoblivostyami klimatu litologiyi gidrologiyi ta inshih tehnogennih landshaftiv Sozdanie i racionalnoe ispolzovanie 2003 Sokolova 2009 U rezultati funkcionuvannya cih konstrukcij vidbuvayutsya znachni zmini fizichnih vlastivostej ta procesiv yaki protikayut v rekultivacijnomu korenevomu shari Diduh ta in 2008 U zv yazku z cim postaye aktualna neobhidnist vivchennya vlastivostej ta procesiv u rekultivacijnih gruntovih konstrukciyah v analizi yih suchasnogo stanu ta prognozu evolyuciyi z urahuvannyam cilovogo spryamuvannya gruntovoyi konstrukciyi ta osoblivostej konkretnih umov Dobrovolskij 1979 Zaniewski et al 2002 Nasipni gruntovi konstrukciyi mozhna vidnesti do tipu tehnozemiv gumusoakumulyativnih Gadzhiev Kurachev 1992 Tehnozemi yaki sformovani v procesi rekultivaciyi znachno vidriznyayutsya vid zonalnih gruntiv rivnem rodyuchosti trofnistyu fizichnimi vodno fizichnimi ta inshimi ekologichno vazhlivimi pokaznikami Koncepciya rekultivaciyi zemel 2012 Medvedev 2013 Znachna gorizontalna neodnoridnist ye harakternoyu vlastivistyu rekultozemiv Prostorova minlivist vlastivostej takih nasipiv prizvodit do strokatosti ekologichnih umov dlya funkcionuvannya mikrobo fito i zoocenozu v tehnozemah Antropogennye pochvy 2003 Dlya togo shob stvoryuvati bilsh stijki gruntovi konstrukciyi neobhidno bilshe znati pro proces gruntoutvorennya ta persh za vse pro fizichni vlastivosti agregovanih i geterogennih prirodnih til takih yak prirodni grunti Skavina 1969 Racionalna silskogospodarska rekultivaciya peredbachaye stvorennya na misci vidpracovanih kar yeriv shtuchnogo gruntovogo pokrivu z optimalnimi parametrami fizichnih vlastivostej i rezhimu zhivlennya Golovnim kriteriyem yakosti vipovnenih rekultivacijnih robit povinno buti vidnovlennya gruntovo ekologichnih funkcij u zanovo stvoryuvanih landshaftah Soil aggregation 1955 Zabaluyev ta in 2002 V rezultati bagatorichnih doslidzhen vstanovleno sho rodyuchist vlastiva ne lishe gruntam a i deyakim girskim porodam Ce dozvolilo zgrupuvati yih za stupenem pridatnosti dlya biologichnoyi rekultivaciyi v tomu chisli dlya silskogospodarskoyi Faktorami yaki viznachayut pridatnist girskih porid do silskogospodarskogo vikoristannya ye yih sklad i vlastivosti Grunt yak tverdofazna sistema ye oporoyu dlya roslin i tvarin dozvolyayuchi yim zberigati vertikalne polozhennya Andrusevich 2013 Zadorozhnaya 2013 U nij zberigayutsya trivalij chas nasinnya ta inshi vidi zachatkiv tim samim spriyayut pidtrimannyu zhittya v minlivih ekologichnih umovah Grunti ye ne tilki fizichnim seredovishem isnuvannya dlya zhivih organizmiv U nih voni znahodyat dlya sebe dzherela pozhivnih elementiv i vologi v dostupnij formi U toj zhe chas grunt volodiye i rezervom elementiv zhivlennya yaki postupovo pri rujnuvanni mineralnoyi masi popovnyuyut dostupni formi tim samim pidtrimuyuchi neobhidni umovi isnuvannya dlya zhivih organizmiv Zdatnist gruntu mistiti v sobi himichni elementi neobhidni zhivim organizmam u rozchinnij formi i v toj zhe chas utrimuvati yih vid vimivannya pov yazana z yiyi poglinalnoyu zdatnistyu za rahunok velicheznoyi poverhni skladovih yiyi komponentiv Stys 1983 Bondar Zhukov 2009 Zeleny et al 2010 V rezultati gruntoutvoryuvalnogo procesu materinski porodi postupovo nabuvayut spriyatlivi dlya zhivih organizmiv vlastivosti v nih nakopichuyutsya neobhidni elementi zhivlennya energiya akumulovana pri fotosintezi i vivilnyayetsya v teplovij ta himichnij formi Grunti zdijsnyuyut rizni sanitarni funkciyi yaki polyagayut u destrukciyi organichnogo opadu i v obmezhenni rozvitku hvorobotvornih mikroorganizmiv Haritonov 2003 Zlenko 2011 U zv yazku z cim vazhlivogo znachennya nabuvaye vivchennya fizichnih himichnih i biologichnih vlastivostej vinesenih na poverhnyu girskih porid v yakih formuyetsya edafotop sho rekultivuyetsya u zagalnoprijnyatomu znachenni edafotop vklyuchaye grunti ta pidstilayuchi yih materinski porodi i gruntovi vodi za Sukachevim ta budovu tovshinu i rodyuchist samogo edafotopu sho rekultivuyetsya Bekarevich Masyuk 1969 Masyuk 1998 Walker Kinzig 1999 Na vidminu vid inshih vidiv rekultivaciyi lisovoyi rekreacijnoyi zapovidnih teritorij ta in pri silskogospodarskomu napryamku rekultivaciyi osoblive znachennya maye formuvannya stabilnogo relyefu porushenih zemel Na stabilizacijnomu biologichnomu etapi rekultivaciyi neobhidno intensifikuvati fizichni procesi sho vidbuvayutsya u grunti Znannya cih procesiv dozvolit viznachiti najbilsh racionalnij dlya danih umov napryam rekultivaciyi zemel Walker 1992 Lyadska 2013 Pri vidkritomu sposobi dobuvannya korisnih kopalin viluchayutsya iz nadr rozporoshuyutsya nakopichuyutsya peremishuyutsya i peremishuyutsya tobto opinyayutsya u zminenih geohimichnih umovah znachni masi girskih porid Voni ye yakisno novimi edafo tehnichnimi komponentami ekosistem zi specifichnim skladom ta fizichnimi vlastivostyami i vzayemodiyeyu z navkolishnim prirodnim seredovishem yih uspishne biologichne osvoyennya potrebuye specialnih naukovih doslidzhen Dnipropetrovska oblast odin z najbilsh rozvinenih promislovih ta agrarnih regioniv Ukrayini yakij zajmaye druge misce v derzhavi za obsyagami realizaciyi silskogospodarskoyi produkciyi Agrarnij sektor oblasti nalichuye ponad 4 tis pidpriyemstv riznih form vlasnosti i gospodaryuvannya na yakih pracyuye bilshe 40 tis chol Osnovnimi galuzyami specializaciyi oblasti ye girnichodobuvna metalurgijna mashinobudivna himichna ta elektroenergetichna i raketno kosmichne mashinobuduvannya Chorna metalurgiya harakterizuyetsya nayavnistyu povnogo ciklu virobnictva yakij podilyayetsya na vidobutok sirovini yiyi pererobku i same virobnictvo Dnipropetrovska oblast ye unikalnoyu za riznomanitnistyu rodovish korisnih kopalin U yiyi nadrah zoseredzhena najbilsha v Ukrayini mineralno sirovinna baza 299 miscenarodzhen riznomanitnih korisnih kopalin z yakih 95 na sogodnishnij den rozroblyayutsya i ce 50 yih zagalnoyi po derzhavi vidobutku U znachnih kilkostyah zdijsnyuyetsya dobutok zaliznih margancevih i kompleksnih titano cirkoniyevoyi rud kam yanogo vugillya kaoliniv oblicyuvalnogo kamenyu gazu ta naftoproduktiv sirovini dlya virobnictva budmaterialiv vognetrivkih glin vapnyakiv prisnih pidzemnih mineralnih i radonovih vod Viyavleno perspektivni rudni proyavi molibdenu midi nikelyu vanadiyu i volframu Ekologichnij 2009 Z geologichnimi formaciyami Ukrayinskogo kristalichnogo shita pov yazani unikalni rodovisha Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu de rozvidano 30 rodovish z yakih 18 ekspluatuyutsya Zalizni rudi predstavleni bagatimi magnetit gematitovimi rudami magnetitovimi i okislenimi zalizistimi kvarcitami U pivdennij ta pivnichnij chastinah basejnu sered bagatih rud vidilyayutsya buri zaliznyaki U teoretichnih vidkladennyah pivdennogo shilu Ukrayinskogo shita roztashovani margancevorudni rodovisha Nikopolskogo basejnu najbilshogo u sviti za zapasami i promislovim znachennyam Titano cirkoniyevi rudi skoncentrovani v priberezhno morskih pishanih vidkladennyah sarmatskogo yarusu neogenu Rozvidano dva velikih rodovisha Malishevske i Vovchanske Malishevske rodovishe intensivno rozroblyayetsya filiyeyu Vilnogirskij girnicho metalurgijnij kombinat ZAT Krimskij Titan Vovchanske silami TOV Demurinskij DZK Tretye rodovishe tehnogenne Balka Kruta m Vilnogirsk ekspluatuyetsya TOV Kolorovi metali Ekologichnij 2009 U mezhah oblasti zoseredzheni 16 rodovish vuglevodniv velika chastina yakih kompleksna Vidobutkom nafti gazu ta gazokondensatu na teritoriyi oblasti zajmayutsya taki pidpriyemstva yak GPU Poltavagazvidobuvannya NGU Poltavanaftogaz GPU Harkivgazvidobuvannya Balansovi zapasi kam yanogo vugillya zoseredzheni na 56 ob yektah Doneckogo basejnu V oblasti pracyuye 10 shaht VAT Pavlogradvugillya Glibina ekspluataciyi vugilnih plastiv v oblasti kolivayetsya vid 220 do 715 m Bure vugillya zoseredzhene na 18 rodovishah Dniprovskogo basejnu i na troh u Petrikivskomu vuglenosnomu rajoni yaki she ne rozroblyayutsya Mineralno sirovinna baza oblasti na 30 skladayetsya z palivno energetichnih korisnih kopalin nafta gaz kondensat kam yane i bure vugillya na 38 iz sirovini dlya virobnictva budivelnih materialiv reshta ce rudi metaliv a takozh prisni i mineralni pidzemni vodi Girnichodobuvnij kompleks oblasti protyagom roku vipuskaye 116600000 t zaliznoyi rudi 2 2 mln t margancevoyi rudi 4 7 mln t titanovoyi rudi 11 1 mln t vugillya i 53160000 t budivelnih materialiv Vidobutok i pererobka mineralnoyi sirovini viklikayut znachni tehnogenni navantazhennya na navkolishnye seredovishe Geologorozviduvalni roboti minulih rokiv na teritoriyi Magdalinivskogo Novomoskovskogo Yur yivskogo rajoniv vidkrito 13 naftogazovih rodovish Rodovisha bagatoyarusni z riznimi spivvidnoshennyami naftovih i gazovih resursiv Za zapasami sirovini rodovisha ocinyuyutsya yak dribni Obsyag vidobutku nevelikij i stanovit 10 12 potrebi oblasti V rezultati provedenih geologorozviduvalnih organizaciyami poshukovih robit na teritoriyi oblasti viyavleno zolotorudni rodovisha Sergiyivske i Balka Zolota v Solonyanskomu rajoni Balka Shiroka u Nikopolskomu rajoni Rodovisha Sergiyivske Balka Zolota vidnosyatsya do Surskoyi zelenokam yanoyi strukturi yaka maye istotnu shozhist z zolotonosnimi regionami Kanadi Avstraliyi ta Pivdennoyi Afriki U svitovij praktici zelenokam yani poyasi harakterizuyutsya visokim proyavom zolotonosnosti vmishuyuchi dvi tretini svitovih zapasiv zolota Misceznahodzhennya rodovisha Balka Shiroka pov yazane z Chertomskoyu zelenokam yanoyu strukturoyu U Nikopolskomu promislovomu vuzli roztashovane odne z najbilshih u sviti rodovish margancevih rud Jogo rozrobku zdijsnyuyut dva girnichozbagachuvalni kombinati Ordzhonikidzevskij i Marganeckij yaki povnistyu zabezpechuyut virobnictvo margancevorudnoyi produkciyi v Ukrayini Ordzhonikidzevskij DZK vede ekspluataciyu zahidnoyi chastini rodovisha pidzemnim i vidkritim sposobom 5 shaht i 2 kar yeri roztashovani na teritoriyi Nikopolskogo i Tomakivskogo rajoniv Stupin rozvidannya rodovish na girnichozbagachuvalnih kombinatah dosit visoka Balansovi zapasi margancevoyi rudi promislovoyi kategoriyi kolivayutsya v mezhah 80 vid zagalnih zapasiv a na diyuchih kar yerah i shahtah 85 95 Ekologichnij 2009 Etapi rekultivaciyi RedaguvatiRekultivaciya girnichotehnichna sukupnist girnichih robit i zahodiv shodo vidnovlennya vlastivostej dennoyi poverhni planuvannya vidvaliv vipolozhennya yih ukosiv formuvannya drenazhnoyi merezhi pokrittya poverhni sharom rodyuchogo gruntu ta in Rekultivaciya biologichna sukupnist zahodiv shodo vidnovlennya rodyuchosti zemel yaki ponovleni girnichotehnichnoyu rekultivaciyeyu posiv trav meliorantiv vnesennya dobriv ta in 1 Div takozh RedaguvatiOhorona dovkillya Rekultivaciya zemel zajnyatih vidhodami girnichogo virobnictva Rekultivaciya porushenih zemel Rekultivaciya v okremih regionah Ukrayini Rodyuchist gruntu Vidnovlyuvalne zemlerobstvoLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Ekologiya tehnozemiv monografiya O V Zhukov G O Zadorozhna K P Maslikova K V Andrusevich I V Lyadska Dnipro Zhurfond 2017 442 s https www researchgate net publication 312630884 Ekologia tehnozemiv Lisova rekultivaciya vidvalnih landshaftiv Pridniprovskoyi visochini Ukrayini monografiya F M Brovko Kiyiv Aristej 2009 263 s Bibliogr s 221 261 ISBN 966 669 070 5 Ohorona ta racionalne vikoristannya prirodnih resursiv i rekultivaciya zemel navch posibnik P P Nadtochij ta in zag red P P Nadtochij T M Misliva Zhitomir Derzhavnij agroekologichnij un t 2007 418 c ris tabl ISBN 978 966 8706 16 5 Rekultivaciya zemel navch posib dlya stud vish navch zakl L A Volkova Nac un t vod gosp va ta prirodokoristuvannya Rivne NUVGP 2010 173 s ris tabl Bibliogr s 170 172 150 prim ISBN 978 966 327 151 4 Rekultivaciya zemel navch posibnik R M Panas Vid 2 ge ster Lviv Novij Svit 2000 2007 224 s Visha osvita v Ukrayini Bibliogr s 207 222 ISBN 966 7827 81 H Smirnov V O Bileckij V S Fizichni ta himichni osnovi virobnictva Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 ISBN 966 7804 90 9 Fitooptimizaciya tehnogennih landshaftiv S P Shvindlerman ta in Doneckij derzh un t Kafedra YuNESKO Ekologiya tehnogennogo regionu sekciya bioekologiyi Kafedra botaniki ta ekologiyi Doneck b v 1999 275 s Bibliogr s 250 275 ISBN 966 7239 40 3Posilannya RedaguvatiRekultivaciya zemel Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Rekultivaciya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 153 Rekultivaciya u Krivomu Rozi sho ce take i navisho neobhidno kryvyi rih name ukr 9 travnya 2022 Procitovano 26 travnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rekultivaciya amp oldid 40114421