www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жорно Жо рно 1 млино вий камінь 2 3 4 5 плескуватий круглий камінь призначений для лущення і розмелювання зерна та інших

Жорно

Жо́рно, млино́вий камінь — плескуватий круглий камінь, призначений для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. Є головним елементом ручних жорен, ручних, вітряних, водяних і механізованих млинів. Нижнє нерухоме жорно називається спідником (спідняком), верхнє рухоме — верхняком, бігуном. У сучасному борошномельному виробництві жорна витіснені продуктивнішими вальцевими верстатами.

Верхнє жорно з виїмкою для порплиці й карбуванням
Ця стаття про камінь для млина. Про найпростіший ручний млин див. Жорна.

Етимологія Редагувати

Слово жорно походить від прасл. *žъr̥ny, род. відм.*žъr̥nъve, що виводиться від пра-і.є. *gu̯er- — «важкий», «тяжкий».

Будова Редагувати

Схема млинового посаду:
1. Кіш
2. Жолоб («коритце»)
3. Мотузок регулятора надходження зерна
4. Рукав жолоба
5. Гранована частина верхнього веретена
6. Прогорниця
7. Рухоме жорно
8. Нерухоме жорно
9. Шайба-порплиця
10. Каганець
11. Нижнє веретено
12. Опори жорен
13. Дерев'яна балка
14. Обичайка

Нижнє жорно зазвичай закріплене нерухомо, верхнє обертається на осі («веретені»). У центрі верхнього жорна є отвір (прого́рниця, діал. дуча́йка), у який з коша подається зерно; на нижній поверхні встановлюється металева, первісно дерев'яна деталь (порпли́ця, рідше поркли́ця), призначена для з'єднання жорна з веретеном. В отвір нижнього жорна вставлена втулка (ва́ржіль, вардзель), через яку проходить нижнє веретено, вільно обертаючись у ній. Привод жорна може розташовуватися по-різному: на деяких веретено проходить до верхнього жорна знизу через нижнє (нижньоприводне жорно); на інших типах млинів привод розташований зверху, нижнє ж веретено грає роль вальниці (верхньоприводне жорно). Підвищення в млині, де розташовувалися жорна, називалося подо́к (під, на водяному млині обру́б), і воно обносилося огорожею — бу́ртницею, буртом, нижнє жорно закріплялося в брусах (обру́бинах). Над жорнами розміщався ящик для зерна (кіш) з жолобом (коритцем, коритком). Для рівномірного надходження зерна в жорно коритце споряджується спеціальними автоматичними пристроями. Більшість з них включають вертикальну паличку, одним кінцем закріплену на опорі коша, яка прив'язується шнурком до коритця і грає роль пружини, повертаючи його на місце по завершенню циклу роботи пристрою. Коритце підвішується рухомо на шнурі, а натяг шнурів регулюється за допомогою брусочка, одним кінцем закріпленого, другим пересуваного по зубчиках опори коша. На нижньоприводних і верхньоприводних жорнах деталі штовхального механізму розрізняються: на нижньоприводних знизу до коритця прикріплена вертикальна паличка (риштак, спружина), яка нижнім кінцем входить в отвір верхнього жорна, де встановлене кільце з кулачками, що під час обертання жорна періодично штовхає коритце; на верхньоприводних верхнє веретено має ребра, що під час обертання веретена штовхають виступний кінець (ручку, коник) коритця. Жорна оточують дерев'яним чи луб'яним кожухом (обичайкою), що утримує борошно від розсипання. Борошно виходило з обичайки по трубці — лото́чку, укріпленій у спеціальній дошці — бу́рхвиці, а для його збору під бурхвицею встановлювали ящик чи жолоб (мучник, скриню). Пара з верхнього і нижнього жорен називалася поса́д (рідше поста́в, заст. коло, оса́да); на млині може бути один чи кілька посадів, кожний з них має привод від головного вала.

Найкращим матеріалом для жорен є дрібнозернистий кременевмісний, пористий і водночас міцний пісковик, чи окременений вапняк зі скам'янілостями. Застовувалися й інші породи: в районі Іллінецького кратеру виявлений стародавній кар'єр з видобутку суєвіту і зроблені з нього заготовки та браковані вироби (пам'ять про колишнє виробництво збереглася в назві розташованого неподалік села Жорнище).

Тертьові поверхні Редагувати

Прилеглі поверхні жорен з жолобками. Боковий розріз.
Карбування верхнього жорна. Видно 8 секторів-«арф» з повторюваним рисунком, радіальні жолоби-борозни, і мелючі поверхні з «оперенням». Рисунок насічки нижнього жорна відрізняється тільки відсутністю хрестоподібної виїмки для порплиці.

Робочі поверхні жорен покриті спеціальними жолобками («борознами», англ. furrows), що ділять їх на окремі плоскі ділянки («мелючі поверхні»). Від борозен, розширяючись, відходять дрібніші жолобки («оперення»; feathering, cracking). Рисунок борозен і мелючих поверхонь повторюється, утворюючи на жорнах однакові ділянки («арфи», harps). У типового жорна налічують 6, 8 чи 10 таких «арф». Прилеглі мелючі поверхні обох жорен утворюють різальні крайки, що забезпечує «ефект ножиць» при меленні, коли зернина, потрапляючи між борозенками верхнього і нижнього жорен, розривається борозенними крайками. Завдяки тому, що борозни спрямовані від центру до периферії, розмелені частинки просуваються від прогорниці до окружності жорен. З плином часу борозни стираються, тому карбування періодично мусять поновлювати. Цим займалися спеціальні майстри, яких звали жорнярами. Карбування проводили спеціальним молотком за назвою оскард (чи «оскарб»).

У культурі Редагувати

В українській культурі млиновий камінь вважається символом важкості.

  • Добрі жорна усе перемелють
  • Жорна мохом не обростають
  • Дивиться, як пес на жорно
  • Втратив млина — викидай і жорна
  • На добрий камінь що не дай, то змеле.
  • Тоді я, мати, приїду до вас, як павине пір'я на спід потоне, а млиновий камінь на верх виплине
  • Жорна Господні мелють повільно, але вірно — прислів'я античного походження
  • Ухватив, як собака обметицю («обметиця» — тонкий шар борошна, борошняний пилок на жорнах і обичайці) — зазнав невдачі
  • «Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити — і його потопити в морській глибині» (Мф. 18:6, переклад І. Огієнка).

У геральдиці Редагувати

Див. також: Жорно (геральдика)

Цікаві факти Редагувати

Див. також Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Жорно // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Камінь // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Камінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 271-272.
  5. ↑ Млиновий // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Спідник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Спідняк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Верхняк // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  9. Верхняк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Бігун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Жерновой постав // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  12. Жорно // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с. — С. 206—207.
  13. Варжіль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. Подок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Під 1 // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  16. Обруб // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. Буртниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  18. Бурт // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. Обрубина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  20. Риштак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  21. Млин // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. Обичайка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  23. Бурхвиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. Лоточок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  25. Мучник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. Скриня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  27. Посад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  28. Постав // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  29. Коло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  30. Осада // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  31. Bucksch, Herbert (1997). Dictionary Geotechnical Engineering, Vol. 1. Springer-Verlag. с. 80. ISBN 978-3540581642. 
  32. Обметиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  33. W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 308—309. (пол.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жорно

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zho rno 1 mlino vij kamin 2 3 4 5 pleskuvatij kruglij kamin priznachenij dlya lushennya i rozmelyuvannya zerna ta inshih tverdih predmetiv Ye golovnim elementom ruchnih zhoren ruchnih vitryanih vodyanih i mehanizovanih mliniv Nizhnye neruhome zhorno nazivayetsya spidnikom spidnyakom 6 7 verhnye ruhome verhnyakom 8 9 bigunom 10 U suchasnomu boroshnomelnomu virobnictvi zhorna vitisneni produktivnishimi valcevimi verstatami 11 Verhnye zhorno z viyimkoyu dlya porplici j karbuvannyamCya stattya pro kamin dlya mlina Pro najprostishij ruchnij mlin div Zhorna Zmist 1 Etimologiya 2 Budova 2 1 Tertovi poverhni 3 U kulturi 3 1 U geraldici 4 Cikavi fakti 5 Div takozh 6 Galereya 7 Primitki 8 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiSlovo zhorno pohodit vid prasl zr ny rod vidm zr nve sho vivoditsya vid pra i ye gu er vazhkij tyazhkij 12 Budova Redaguvati nbsp Shema mlinovogo posadu 1 Kish 2 Zholob koritce 3 Motuzok regulyatora nadhodzhennya zerna 4 Rukav zholoba 5 Granovana chastina verhnogo veretena 6 Progornicya 7 Ruhome zhorno 8 Neruhome zhorno 9 Shajba porplicya 10 Kaganec 11 Nizhnye vereteno 12 Opori zhoren 13 Derev yana balka 14 ObichajkaNizhnye zhorno zazvichaj zakriplene neruhomo verhnye obertayetsya na osi vereteni U centri verhnogo zhorna ye otvir progo rnicya dial ducha jka u yakij z kosha podayetsya zerno na nizhnij poverhni vstanovlyuyetsya metaleva pervisno derev yana detal porpli cya ridshe porkli cya priznachena dlya z yednannya zhorna z veretenom V otvir nizhnogo zhorna vstavlena vtulka va rzhil 13 vardzel cherez yaku prohodit nizhnye vereteno vilno obertayuchis u nij Privod zhorna mozhe roztashovuvatisya po riznomu na deyakih vereteno prohodit do verhnogo zhorna znizu cherez nizhnye nizhnoprivodne zhorno na inshih tipah mliniv privod roztashovanij zverhu nizhnye zh vereteno graye rol valnici verhnoprivodne zhorno Pidvishennya v mlini de roztashovuvalisya zhorna nazivalosya podo k 14 pid na vodyanomu mlini obru b 15 16 i vono obnosilosya ogorozheyu bu rtniceyu 17 burtom 18 nizhnye zhorno zakriplyalosya v brusah obru binah 19 Nad zhornami rozmishavsya yashik dlya zerna kish z zholobom koritcem koritkom Dlya rivnomirnogo nadhodzhennya zerna v zhorno koritce sporyadzhuyetsya specialnimi avtomatichnimi pristroyami Bilshist z nih vklyuchayut vertikalnu palichku odnim kincem zakriplenu na opori kosha yaka priv yazuyetsya shnurkom do koritcya i graye rol pruzhini povertayuchi jogo na misce po zavershennyu ciklu roboti pristroyu Koritce pidvishuyetsya ruhomo na shnuri a natyag shnuriv regulyuyetsya za dopomogoyu brusochka odnim kincem zakriplenogo drugim peresuvanogo po zubchikah opori kosha Na nizhnoprivodnih i verhnoprivodnih zhornah detali shtovhalnogo mehanizmu rozriznyayutsya na nizhnoprivodnih znizu do koritcya prikriplena vertikalna palichka rishtak 20 spruzhina 21 yaka nizhnim kincem vhodit v otvir verhnogo zhorna de vstanovlene kilce z kulachkami sho pid chas obertannya zhorna periodichno shtovhaye koritce na verhnoprivodnih verhnye vereteno maye rebra sho pid chas obertannya veretena shtovhayut vistupnij kinec ruchku konik koritcya Zhorna otochuyut derev yanim chi lub yanim kozhuhom obichajkoyu sho utrimuye boroshno vid rozsipannya 22 Boroshno vihodilo z obichajki po trubci loto chku ukriplenij u specialnij doshci bu rhvici 23 24 a dlya jogo zboru pid burhviceyu vstanovlyuvali yashik chi zholob muchnik skrinyu 25 26 Para z verhnogo i nizhnogo zhoren nazivalasya posa d 27 ridshe posta v zast kolo osa da 28 29 30 na mlini mozhe buti odin chi kilka posadiv kozhnij z nih maye privod vid golovnogo vala Najkrashim materialom dlya zhoren ye dribnozernistij kremenevmisnij poristij i vodnochas micnij piskovik chi okremenenij vapnyak zi skam yanilostyami 31 Zastovuvalisya j inshi porodi v rajoni Illineckogo krateru viyavlenij starodavnij kar yer z vidobutku suyevitu i zrobleni z nogo zagotovki ta brakovani virobi pam yat pro kolishnye virobnictvo zbereglasya v nazvi roztashovanogo nepodalik sela Zhornishe Tertovi poverhni Redaguvati nbsp Prilegli poverhni zhoren z zholobkami Bokovij rozriz nbsp Karbuvannya verhnogo zhorna Vidno 8 sektoriv arf z povtoryuvanim risunkom radialni zholobi borozni i melyuchi poverhni z operennyam Risunok nasichki nizhnogo zhorna vidriznyayetsya tilki vidsutnistyu hrestopodibnoyi viyimki dlya porplici Robochi poverhni zhoren pokriti specialnimi zholobkami boroznami angl furrows sho dilyat yih na okremi ploski dilyanki melyuchi poverhni Vid borozen rozshiryayuchis vidhodyat dribnishi zholobki operennya feathering cracking Risunok borozen i melyuchih poverhon povtoryuyetsya utvoryuyuchi na zhornah odnakovi dilyanki arfi harps U tipovogo zhorna nalichuyut 6 8 chi 10 takih arf Prilegli melyuchi poverhni oboh zhoren utvoryuyut rizalni krajki sho zabezpechuye efekt nozhic pri melenni koli zernina potraplyayuchi mizh borozenkami verhnogo i nizhnogo zhoren rozrivayetsya borozennimi krajkami Zavdyaki tomu sho borozni spryamovani vid centru do periferiyi rozmeleni chastinki prosuvayutsya vid progornici do okruzhnosti zhoren Z plinom chasu borozni stirayutsya tomu karbuvannya periodichno musyat ponovlyuvati Cim zajmalisya specialni majstri yakih zvali zhornyarami Karbuvannya provodili specialnim molotkom za nazvoyu oskard chi oskarb U kulturi RedaguvatiV ukrayinskij kulturi mlinovij kamin vvazhayetsya simvolom vazhkosti 4 Prisliv yaDobri zhorna use peremelyut Zhorna mohom ne obrostayut Divitsya yak pes na zhorno Vtrativ mlina vikidaj i zhorna Na dobrij kamin sho ne daj to zmele Todi ya mati priyidu do vas yak pavine pir ya na spid potone a mlinovij kamin na verh vipline 5 Zhorna Gospodni melyut povilno ale virno prisliv ya antichnogo pohodzhennya Uhvativ yak sobaka obmeticyu obmeticya tonkij shar boroshna boroshnyanij pilok na zhornah i obichajci zaznav nevdachi 32 Zgadki v Bibliyi Hto zh spokusit odne z cih malih sho viruyut v Mene to krashe b takomu bulo koli b zhorno mlinove na shiyu jomu pochepiti i jogo potopiti v morskij glibini Mf 18 6 pereklad I Ogiyenka U geraldici Redaguvati Div takozh Zhorno geraldika nbsp Valongu nbsp Vila Verde nbsp Portu de Mosh nbsp Geer nbsp GamelnCikavi fakti RedaguvatiZhornom skinutim z vezhi oblozhenogo mista Tevec buv vbitij suddya Avimeleh Udarom zhorna buv smertelno poranenij Andrij Boratinskij 33 Div takozh RedaguvatiZhorna Mlin Molotilnij kotokGalereya Redaguvati nbsp Zhorna na podvir yi krayeznavchogo muzeyu v Nedrigajlovi na Sumshini nbsp Karbuvannya poverhni zhorna oskardom nbsp Zhorna v obichajci Braziliya nbsp Misce kolishnogo zavodu z virobnictva zhoren Velika Britaniya nbsp Pam yatnik iz zhoren na teritoriyi cvintarya s Pominik na vshanuvannya odnoselciv zagiblih vid GolodomoruPrimitki Redaguvati Zhorno Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Kamin Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Kamin Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Zhajvoronok V V Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 271 272 a b Mlinovij Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Spidnik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Spidnyak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Verhnyak Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Verhnyak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bigun Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zhernovoj postav Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Zhorno Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s S 206 207 Varzhil Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Podok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pid 1 Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Obrub Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Burtnicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Burt Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Obrubina Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Rishtak Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Mlin Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Obichajka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Burhvicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Lotochok Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Muchnik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Skrinya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Posad Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Postav Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kolo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Osada Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Bucksch Herbert 1997 Dictionary Geotechnical Engineering Vol 1 Springer Verlag s 80 ISBN 978 3540581642 Obmeticya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 W Pociecha Boratynski Jan h Korczak 1546 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1936 T II 1 zeszyt 1 Beyzym Jan Brownsford Marja S 308 309 pol Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhorno S I Klimovskij E P Gurov sentyabr oktyabr 2001 O syre i masshtabah proizvodstva drevnerusskih zhernovov s Ilneckogo mestorozhdeniya Vostochnoevropejskij arheologicheskij zhurnal Laboratoriya analiticheskih issledovanij NIIPOI MKI Ukrainy 5 12 Arhiv originalu za 13 listopada 2018 Procitovano 13 listopada 2018 Obmeticya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1166 1000 ekz Zhorno Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zhyornov Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhorno amp oldid 38893460